ПОСТАНОВА

Іменем України

08 жовтня 2019 року

Київ

справа №826/12125/14

адміністративне провадження №К/9901/9003/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-західна залізниця" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2015 (головуючий суддя Старова Н.Е., судді: Мєзєнцев Є.І., Чаку Є.В.) у справі №826/12125/14 за позовом Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-західна залізниця" до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ДТГО "Південно-західна залізниця" звернулось до суду з позовом до ДПІ у Солом`янському районі ГУ Міндоходів у м.Києві в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.04.2014 №0002722204, від 05.06.2014 №0004872204, від 05.06.2014 №0004882204.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2015 позов задоволено частково.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2015 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2015 та ухвалено нову постанову про часткове задоволення позову.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державне територіально-галузеве об`єднання "Південно-західна залізниця" звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2015 в частині залишення без задоволення позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 01.04.2014 №0002722204 за сумою основного платежу 1'311'714,00грн. та штрафних санкцій 372929,00грн. та ухвалити нове рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002722204 від 01.04.2014 повністю.

В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на те, що судом апеляційної інстанції прийнято необґрунтоване рішення в частині залишення без задоволення позовних вимог. Як вказує позивач, висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки не відповідають дійсності та фактичним обставинам, жодним чином не підтверджені. Позивач зазначає про те, що доходи, отримані останнім від операцій по забезпеченню пасажирів постільною білизною є доходами від основної діяльності залізничного транспорту. За вказаних обставин, позивач вважає, що до нього неправомірно контролюючим органом застосовано приписи підпункту 133.1.3 пункту 133.1, підпункту 135.5.13 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України.

Відповідач правом подання заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.10.2015 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДТГО "Південно-західна залізниця" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2015 у справі №826/12125/14.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №826/12125/14 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього Кодексу.

Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2019 попередній розгляд справи призначено на 08.10.2019.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку відокремленого підрозділу вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський ДТГО «Південно-Західна залізниця» з питань дотримання вимог податкового законодавства у період з 01.07.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012.

У результаті перевірки встановлено порушення вимог:

підпункту 133.1.3 пункту 133.1, підпункту 135.5.13 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток від неосновної діяльності за 2012 рік у розмірі 1'903'154,00грн.;

підпункту 8.7.1 пункту 8.7. статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення валових витрат від неосновної діяльності за 2010 рік на 37'415'358,00грн.;

пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004;

пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг».

За результатами перевірки, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 01.04.2014 №0002722204, яким визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 2'378'943,00грн. (1'903'154,00грн. - основний платіж, 475789, 00грн. - штрафні (фінансові) санкції);

від 05.06.2014 №0004872204, яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 72080,00грн.;

від 05.06.2014 №0004882204, яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 7367,50грн.

За результатами адміністративного оскарження, податкові повідомлення-рішення від 05.06.2014 №0004872204, від 05.06.2014 №0004882204 скасовано.

Не погоджуючись з прийнятими податковим органом рішеннями, ДТГО «Південно-Західна залізниця» звернулося до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2014 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.04.2014 №0002722204.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2014 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2014 та ухвалено нову постанову про часткове задоволення позову. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.04.2014 №0002722204 в частині визначення податкового зобов`язання із податку на прибуток за основним платежем 1'311'714,00грн. та штрафною санкцією 327929,00грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.03.2015 постанову Окружного адміністративного суду від 09.09.2014 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2014 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційний суд зазначив, що судами попередніх інстанцій не проаналізовано питання застосування відповідальності податковим повідомленням-рішенням від 01.04.2014 №0002722204 у розрізі із виявленими під час проведення перевірки правопорушеннями.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2015 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.04.2014 №0002722204 в частині визначення податкового зобов`язання із податку на прибуток за основним платежем 1'311'714,00грн. та за штрафною санкцією 327929,00грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2015 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2015 та ухвалено нову постанову про часткове задоволення позову. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.04.2014 №0002722204 в частині визначення податкового зобов`язання із податку на прибуток за основним платежем 591440,00грн. та за штрафною санкцією 147860,00грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд посилався на те, що оскільки купівля-продаж товарно-матеріальних цінностей не є основним видом діяльності відокремленого підрозділу вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський ДТГО "Південно-Західна залізниця", тому податкові наслідки від такої господарської операції несе саме відокремлений підрозділ. Відповідно, доходи від такої діяльності підлягають відображенню в податкових деклараціях як від неосновного виду діяльності. Вказане зумовило до заниження показника в податковій декларації з податку на прибуток за 2012 рік з операцій продажу необоротних активів. Враховуючи вищезазначене, донарахування позивачу податкового зобов`язання із податку на прибуток в сумі за основним платежем - 1'311'714грн. та за штрафною санкцією - 327929грн. є правомірним.

Верховний Суд, переглянувши постанову апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 133.1.3 пункту 133.1, підпункту 135.5.13 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток від неосновної діяльності за 2012 рік у розмірі 1'903'154,00грн

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 133.1.3 пункту 133.1 статті 135 ПК України платниками податку з числа резидентів є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які отримують прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту.

Згідно статті 135.1 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Підпунктом 135.5.13 пункту 135.5 статті 135 ПК України встановлено, що інші доходи включають дохід від реалізації необоротних матеріальних активів, майнових комплексів, оборотних активів, визначений з урахуванням положень статтей 146 і 147 цього Кодексу.

Переліком робіт і послуг, що належать до основної діяльності залізничного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2011 № 316, передбачено, що до робіт і послуг, що належать до основної діяльності залізничного транспорту, відносяться - продаж проїзних документів, виконання робіт та надання послуг з обслуговування пасажирів на станціях, вокзалах та в пасажирських поїздах.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, основним видом діяльності ДТГО «Південно-Західна залізниця» є обслуговування та надання послуг пасажирам.

Судами з`ясовано та матеріалами справи підтверджується, що відокремленим підрозділом ДТГО «Південно-Західна залізниця» у 2012 році реалізовано залишки постільної білизни ТОВ «Розвиток 21 сторіччя».

Суд апеляційної інстанції, посилаючись на Перелік робіт і послуг, що належать до основної діяльності залізничного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2011 № 316, констатував, що продаж білизни та змінного інвентарю не відноситься до основної діяльності підрозділу залізниці.

Враховуючи те, що оскільки купівля-продаж товарно-матеріальних цінностей не є основним видом діяльності відокремленого підрозділу вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський ДТГО "Південно-Західна залізниця", суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що з урахуванням приписів підпункту 135.5.13 пункту 135.5 статті 135 ПК України доходи від такої діяльності підлягають відображенню в податкових деклараціях як від неосновного виду діяльності.

Судом вірно зазначено, що вказані дії зумовили заниження показника в податковій декларації з податку на прибуток за 2012 рік з операцій продажу необоротних активів. Таким чином, відокремлений підрозділ вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-Західна залізниця», повинен нести відповідальність за правильність відображення податкових наслідків в декларації з податку на прибуток приватних підприємств.

З урахуванням нормативного регулювання, на підставі встановлених судами обставин, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що позиція суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні позову в частині скасування податкового повідомлення-рішення стосовно донарахування позивачу податкового зобов`язання із податку на прибуток в сумі за основним платежем - 1'311'714грн. та за штрафною санкцією - 327929грн. є обґрунтованою. З урахуванням викладеного, касаційний суд зауважує, що позивачем висновки суду апеляційної інстанцій не спростовані, обставини на підтвердження фактів порушення судом норм права, що регулюють спірні правовідносини, позивачем не зазначені, із матеріалів справи такі обставини не вбачаються.

Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, на підставі доказів, які базувалися на об`єктивних, документально підтверджених даних, касаційний суд погоджується з позицією суду апеляційної інстанції про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення позову повністю. Судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Пункт 1 частини першої статті 349 КАС України передбачає, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-західна залізниця" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду