ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2019 року

Справа № 160/5023/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Турової О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради обласна МСЕК №6, Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради обласна МСЕК №6, в якій позивач просив суд:

- визнати неправомірними дії обласної МСЕК №6 Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради щодо невизнання інвалідом ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Комунальний заклад «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради обласну МСЕК №6 повторно провести медико-соціальний огляд ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є інвалідом з дитинства. Позивач неодноразово проходила медичні обстеження і протягом усього життя мала встановлену групу інвалідності. У 2002, 2003, 2004 роках позивач перенесла декілька операцій, але стан її здоров`я не поліпшився, а навпаки, тому позивачу навіть був виділений автомобіль як інваліду. У 2018 році позивач проходила медичне обстеження, за наслідками якого з неї була знята група інвалідності. З таким рішенням Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради обласна МСЕК №6 позивач не згодна, оскільки до моменту зняття групи інвалідності вона відчула погіршення стану свого здоров`я, обмеження у рухах та зробила додаткові рентгенівські знімки на апараті, якого не було у розпорядженні Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради обласна МСЕК №6, хоча, з метою всебічного огляду та встановлення діагнозу, вказані знімки мали значення. Проте, відповідач відмовився прийняти ці додаткові рентгенівські знімки з формальних підстав, а саме: з посиланням на те, що ці знімки повинні були бути доданими через лікувальну установу, яка направила позивача до МСЕК. При цьому представники Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради обласна МСЕК №6 проігнорували той факт, що самі ж не направили ОСОБА_1 раніше на рентген, тому що у них не було такого апарату і позивачу довелося самостійно шукати такий апарат у м. Кривому Розі. Вказані дії Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради обласна МСЕК №6 позивач вважає протиправними та такими, що не відповідають вимогам Порядку організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.1994р. №221.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2019р. позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради обласна МСЕК №6 про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху через недотримання позивачем вимог ст.ст.123,160, 161 КАС України з наданням строку для усунення недоліків.

26.06.2019р. позивач на виконання вимог ухвали суду від 05.06.2019 року усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2019р. клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду задоволено, поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з цією позовною заявою, прийнято цю позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №160/5023/19 за цією позовною заявою.

Вказаною ухвалою суду встановлено, що розгляд справи №160/5023/19 буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 31.07.2019р. о 10:30год., а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

31.07.2019р. розгляд справи було відкладено у зв`язку із відсутністю доказів належного повідомлення про час, дату та місце розгляду справи відповідача.

Наступне судове засідання було призначено на 14.08.2019р. о 15:30год.

13.08.2019р. від Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача у справі, що розглядається, а саме про заміну Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради обласна МСЕК №6 на Комунальний заклад «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, оскільки згідно з розділом «Обласні комісії» Додатку №1 до наказу №1 від 02.01.2019р., яким встановлено структуру та функціонування Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, обласна МСЕК №6 м. Кривий Ріг є структурним підрозділом Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради і не має статусу юридичної особи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2019р. клопотання Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради про заміну неналежного відповідача у справі №160/5023/19 задоволено частково, залучено Комунальний заклад «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради (код ЄДРПОУ 13428538, місцезнаходження: пл. Соборна, 14, м. Дніпро, 49005) до участі у справі №160/5023/19 у якості другого відповідача та встановлено відповідачу-2 строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Також вказаною ухвалою суду витребувано у Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради завірені належним чином копії документів (протоколу засідання МСЕК, довідок, епікризів, медичних висновків тощо), на підставі яких було прийнято рішення про невизнання ОСОБА_1 інвалідом.

Наступне судове засідання призначено на 22 серпня 2019 року о 13:30год.

22.08.2019р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач-2 заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що ОСОБА_1 третя група інвалідності встановлювалась на період навчання (придбання професії), працевлаштування та в період декретної відпустки (по соціальному фактору), про що остання була неодноразово попереджена, так як медичних показань для встановлення групи інвалідності не було. ОСОБА_1 пройшла всі етапи експертизи, а саме: міжрайонну МСЕК, обласну МСЕК, ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» та Центральну МСЕК МОЗ України, і жодна з інстанцій не знайшла підстав для встановлення інвалідності ОСОБА_1 Щодо тверджень позивача про порушення відповідачем приписів законодавства через неприйняття наданих ОСОБА_1 додаткових рентгенівських знімків відповідач-2 зазначав, що такі твердження не відповідають дійсності, оскільки надання комісії нових медичних документів безпосередньо пацієнтом суперечить нормам п.18 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009р., згідно з яким медико-соціальні експертні комісії приймають медичну документацію (у тому числі рентгенівські знімки, у складі форми 088/о) виключно від працівників ЛПЗ, відповідальність за обґрунтованість якої покладена на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я. Крім того, ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному обстеженні в інституті, який є клінікою медико-соціальних експертних комісій, де їй було проведено все необхідне обстеження для вирішення експертних питань. Після обстеження встановлені такі види та ступені обмеження життєдіяльності: самообслуговування - 0 ст., пересування - 0 ст., працездатність - 0 ст. Таким чином, позовні вимоги, на думку відповідача-2, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

22.08.2019р. розгляд справи відкладено з метою забезпечення процесуальних прав позивача на отримання відзиву на позов відповідача-2 та можливості подання на нього заперечень, з урахуванням того, що цей відзив був поданий суду на направлений позивачу лише 22.08.2019р.

Наступне судове засідання призначено на 18.09.2019р. об 11:30год.

18.09.2019р. справу знято з розгляду у зв`язку із хворобою судді Турової О.М . , що підтверджено довідками від 18.09.2019р. №272 та від 18.09.2019р. б/н.

Наступне судове засідання призначено на 09.10.2019р. о 15:00год.

09.10.2019 року до канцелярії суду надійшли додаткові пояснення позивача, в яких остання зазначала, що вищевказані рентгенівські знімки не були зроблені під час її обстеження у м. Дніпрі у період з 24.09.2018р. по 28.09.2018р. в УкрНДІ МСПІ, при цьому травматолог, який її оглядав, сказав, що в них у закладі не працює апарат, який робить такі знімки і порадив зробити знімки лівої частини тіла позивача в іншому місці. Такі знімки позивач зробила у м. Кривий Ріг, при цьому на цих знімках відображено, що у позивача не розвиваються суглоби лівої частини тіла, суглоб плеча коротший на 1,5 см, а суглоб ноги коротший на 2 см. Поки позивач шукала апарат щоб зробити ці знімки, заклад у якому вона проходила обстеження, зробив висновок та передав його до м. Кривий Ріг у МСЕК №6 без з`ясування усіх обставин.

У судове засідання 09.10.2019р. представники сторін не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч.1 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на наведене, враховуючи заяви представників сторін щодо можливості здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження та відповідно до вимог ч.1,9 ст.205 КАС України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що первинно ОСОБА_1 інвалідність (III група з дитинства) була встановлена рішенням МСЕК 09.06.2009р. (акт огляду МСЕК №981 від 09.06.2009р.) по соціальному фактору на період навчання та набуття професії.

Станом на час первинного встановлення інвалідності ( 09.06.2009 p.) ОСОБА_1 (на той час учениця 11 класу) за направленням КЗ «Криворізька міська лікарня №3» по досягненню 18-річного віку була оглянута Дзержинською МСЕК по діагнозу: Дитячий церебральний параліч, диплегічна форма, нижній спастичний парапарез зі статико-динамічними порушеннями І-ІІ ст.

Тобто, при первинному огляді медичних даних для встановлення групи інвалідності не було, що підтверджується наданим відповідачем-2 Актом №981 огляду МСЕК від 09.06.2009 pоку.

В 2010 році ОСОБА_1 оглядалась обласною МСЕК №6 по діагнозу: Дитячий церебральний параліч, диплегічна форма, нижній спастичний легкий парапарез з легкими порушеннями. Астенічний синдром. Супутній діагноз: ВСД по гіпотонічному типу. Рішення МСЕК - III гр., інвалідність з дитинства. Група інвалідності була подовжена - по соціальному фактору, на 1 рік, до закінчення навчання та працевлаштування, що підтверджується Актом №1157 огляду МСЕК від 19.07.2010p.

Після чого, в 2011 році оглянута Дзержинською МСЕК за вищевказаним діагнозом.

В подальшому у 2011 році ОСОБА_1 набула професію перукар, що підтверджується дипломом НОМЕР_1 серії НОМЕР_4 від 27.01.2011р.

З огляду на це, рішенням Дзержинської МСЕК група інвалідності не встановлена, оскільки раніше інвалідність встановлювалась саме по соціальному фактору до працевлаштування, а позивач набула професію, в якій повністю працездатна, що підтверджується дипломом кваліфікованого робітника серії НОМЕР_5 від 27 січня 2011 року.

У зв`язку із оскарженням рішення Дзержинської МСЕК 10.05.2011р. ОСОБА_1 була оглянута обласною МСЕК №6 по тому ж діагнозу.

За результатами проведеного огляду рішення Дзержинської МСЕК підтверджено, група інвалідності не встановлена.

Крім того, у 2011 році позивач була направлена на консультацію до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», де з 24.05.2011р. по 03.06.2011 р. знаходилась на обстеженні в неврологічному відділенні інституту по діагнозу: Дитячий церебральний параліч, парапаретична форма, трипарез, з перевагою лівобічного гемітипу, нерізко виражений, нерізка координаторна недостатність, легкий астенічний синдром. Експертні рекомендації (консультаційний висновок №3047): «При обстеженні у хворої виявлена патологія нервової системи, в нерізкій ступені обмежуюча її життєдіяльність, що не дає підстав для встановлення групи інвалідності».

Рішеннями міжрайонної Дзержинської МСЕК та обласної МСЕК №6 ОСОБА_1 інвалідом не визнана.

У 2012 році ОСОБА_1 була направлена на МСЕК після її повторних скарг та у зв`язку із її наполяганням на цьому, а не у зв`язку із наявністю ознак інвалідності, що підтверджується направленням на МСЕК від 18.04.2012р.

Позивач оглянута Дзержинською МСЕК по діагнозу: Дитячий церебральний параліч, стійкі наслідки у вигляді диплегічної форми, легкий трипарез. Стан після оперативного втручання: (фібротомії -2002,2003,2005 рр.). Легке порушення пересування. Рішенням МСЕК у 2012 році встановлена III група інвалідності з дитинства по соціальному фактору для працевлаштування.

В 2013-2016рр. ОСОБА_1 оглядалась Дзержинською МСЕК за тим же діагнозом. Рішеннями МСЕК III група інвалідності з дитинства подовжувалась по соціальному фактору, у тому числі, на період вагітності та пологів. При цьому ОСОБА_1 неодноразово попереджалась про необхідність працевлаштування.

02.06.2017р. при огляді позивача Металургійною МСЕК по діагнозу: Дитячий церебральний параліч, парапаретична форма, легкий лівобічний геміпарез група інвалідності встановлена не була, оскільки ознак інвалідності немає, реабілітаційний потенціал вичерпано, індивідуальну програму реабілітації (ІПР) не реалізувала.

Позивач не погодилась з цим рішенням та подала на нього скаргу, у зв`язку із чим 03.07.2017р. була оглянута обласною МСЕК №6.

За результатами цього огляду рішення Металургійної МСЕК підтверджено.

У зв`язку із оскарження ОСОБА_1 рішення МСЕК останній було надано направлення до неврологічного відділення ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» на 18.07.2017р., однак цієї дати позивач на стаціонарне обстеження не з`явилась.

Після повернення медсправи 04.09.2017р. до відома ОСОБА_1 доведено, що рішення залишається без змін.

11.09.2018р. ОСОБА_1 повторно направлена за її наполяганням та оглянута Металургійною МСЕК по діагнозу: Дитячий церебральний параліч, з не різко вираженим лівобічним геміпарезом.

При цьому позивач була направлена на консультацію у зв`язку із багаторазовими скаргами до УкрДержНДІ МСПІ, як вищої експертної інстанції Міністерства охорони здоров`я України (на той час Металургійна МСЕК виконувала обов`язки обласної МСЕК №6), для остаточного вирішення експертних питань в зв`язку з посиланням на неможливість працевлаштування та суб`єктивного погіршення стану позивача.

З 24.09.2018р. до 28.09.2018р. ОСОБА_1 знаходилась на обстеженні в УкрДержНДІ МСШ по діагнозу: ДЦП, геміпаретична форма з легким лівобічним геміпарезом, скороченням лівої руки до 1,5 см, лівої ноги 2 см, контрактурою лівого плечового суглобу ПФС 0-1 ст., ротаційною контрактурою лівого тазового стегнового суглобу ПФС 1ст., компенсований подібний лівобічний сколіоз поперекового відділу хребта І ст. з нерізкими функціональними порушеннями. Органічний астенічний розлад.

Відповідно до консультативного висновку №5962 УкрДержНДІ МСПІ, інститутом надано наступні експертні рекомендації: «При обстеженні у хворої виявлена патологія нервової системи та опорно-рухового апарату, в нерізкій ступені обмежуюча її життєдіяльність, що не дає підстав для встановлення групи інвалідності». Комісією ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» була звернена увага на те, що пацієнтка в 2011 році проходила обстеження в інституті та свою думку «не інвалід» інститут вже висловлював.

ОСОБА_1 з вказаними висновками не погодилась, наполягала на переогляді та поновленні групи інвалідності, так як у наступному році їй необхідно переоформлювати транспортний засіб, а також вважала за необхідне надати відповідачу додаткові рентгенівські знімки, які зробила самостійно на апараті, якого не було у розпорядженні Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради обласна МСЕК №6,

Проте, відповідач відмовився прийняти ці додаткові рентгенівські знімки з посиланням на те, що ці знімки повинні були бути доданими через лікувальну установу, яка направила позивача до МСЕК.

Відповідно до довідки про невизнання інвалідом №1725 від 29.10.2018р. обласної МСЕК №6 ОСОБА_1 за результатами огляду 29.10.2018р. інвалідом не визнано.

Не погодившись з цим, 31.01.2019р. ОСОБА_1 написала заяву до Центральної МСЕК МОЗ України, в якій просила роз`яснити чому після досягнення 23-річного віку їй не була встановлена інвалідність пожиттєво; витребувати з відповідної медичної установи документи, які стосуються хвороби та встановлення інвалідності та провести перевірку викладених в зверненні обставин та призначити групу інвалідності, поновивши її в правах.

Центральною МСЕК МОЗ України листом вих.№56-10/114 від 14.02.2019р. ОСОБА_1 були надані роз`яснення, що для вирішення питання, порушеного у зверненні, їй необхідно звернутися до ЛКК поліклініки для оформлення направлення на МСЕК (форма 088/о).

07.05.2019p. ОСОБА_1 була особисто ознайомлена з листом Центральної МСЕК та по заяві їй була надана ксерокопія.

З 2018 року по теперішній час форма 088/о на ОСОБА_1 до Металургійної МСЕК не надходила.

Вважаючи дії Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради обласна МСЕК №6 щодо невизнання її інвалідом протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд зважає на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Правовідносини щодо створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянин, умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я організму, порядок, умови та критерії встановлення інвалідності регулюються, зокрема, Основами законодавства України про охорону здоров`я, Законами України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про реабілітацію інвалідів в Україні», Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317 «Питання медико-соціальної експертизи», Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 року №561, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14.11.2011 року за №1295/20033, наказом Міністерства охорони здоров`я України від 30.07.2012 року №577 «Про затвердження форм первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.09.2012 року за № 1504/21816.

Відповідно до статті 69 Основ законодавства України про охорону здоров`я експертиза стійкого розладу функцій організму здійснюється медико-соціальними експертними комісіями, які встановлюють ступінь та причину інвалідності, складають (коригують) індивідуальну програму реабілітації інваліда, в якій визначають реабілітаційні заходи відповідно до Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні". Порядок організації та проведення медико-соціальної експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» передбачено, що медико-соціальна експертиза - це визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров`я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров`я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.

У свою чергу статтею 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських організацій інвалідів.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та статті 7 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» Кабінет Міністрів України постановою від 03.12.2009р. № 1317 затвердив Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Відповідно до п.1 Положення про медико-соціальну експертизу це Положення визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.

Медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. (п.3 Положення)

Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.(п.4 Положення)

Комісії у своїй роботі керуються Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами відповідних державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини у зазначеній сфері, та цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань медико-соціальної експертизи (п.5 Положення).

Міські, міжрайонні, районні комісії визначають, зокрема, ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків (п.11 Положення).

Комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після пред`явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу (п.15 Положення).

Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності (п.17 Положення).

Відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я (п.18 Положення).

Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою (п.19 Положення).

Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України (п.20 Положення).

Згідно з п.1 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності це Положення визначає порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями.

Медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи. (п.3 Положення)

Лікарсько-консультативна комісія лікувального профілактичного закладу охорони здоров`я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії за формою, затвердженою МОЗ.

Комісія приймає документи осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за наявності у них стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через чотири місяці з дня її настання чи у зв`язку з одним і тим самим захворюванням протягом п`яти місяців з перервою за останніх 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.(п.4 Положення)

У разі встановлення інвалідності і ступеня втрати здоров`я комісія розробляє на підставі плану медичної та професійної реабілітації, що обов`язково надається лікарем, або за участю лікаря індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, в якій визначаються обсяги та види реабілітаційних заходів з конкретизацією трудових рекомендацій, методи та строки їх здійснення, засоби реабілітації та відповідальні за виконання. Комісія відповідає за якість розроблення індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю та здійснює у межах своїх повноважень контроль за її виконанням.(п.21 Положення).

Повторний огляд осіб з інвалідністю з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму з метою визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров`я і ступеня соціальної адаптації проводиться раз на один - три роки.

Повторний огляд осіб з інвалідністю, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку за заявою такої особи з інвалідністю, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров`я і працездатності або за рішенням суду.

Особам, що звертаються для встановлення інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду у разі наявності вроджених вад розумового чи фізичного розвитку, анатомічних дефектів, стійких необоротних морфологічних змін та розладу функцій органів і систем організму, неефективності реабілітаційних заходів, неможливості відновлення соціальної адаптації, несприятливого прогнозу відновлення працездатності з урахуванням реальних соціально-економічних обставин у місці проживання особи з інвалідністю, а також особам з інвалідністю, у яких строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (п.22 Положення)

Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ.

МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.

В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер.

Рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку. (п.24, 25 Положення)

Особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності. I група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров`я особи з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді. Причинами інвалідності є: загальне захворювання; інвалідність з дитинства; нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров`я); професійне захворювання. (п.26 Положення)

Підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

Критеріями для встановлення III групи інвалідності є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності у помірно вираженому I ступені:

- обмеження самообслуговування I ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів;

- обмеження здатності самостійно пересуватися I ступеня - здатність до самостійного пересування з більшим витрачанням часу, часткового пересування та скорочення відстані;

- обмеження здатності до навчання I ступеня - здатність до навчання в навчальних закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу і/або з використанням допоміжних засобів, за допомогою інших осіб (крім персоналу, що навчає);

- обмеження здатності до трудової діяльності I ступеня - часткова втрата можливостей до повноцінної трудової діяльності (втрата професії, значне обмеження кваліфікації або зменшення обсягу професійної трудової діяльності більше ніж на 25 відсотків, значне утруднення в набутті професії чи працевлаштуванні осіб, що раніше ніколи не працювали та не мають професії);

- обмеження здатності до орієнтації I ступеня - здатність до орієнтації в часі, просторі за умови використання допоміжних засобів;

- обмеження здатності до спілкування I ступеня - здатність до спілкування, що характеризується зниженням швидкості, зменшенням обсягу засвоєння, отримання та передавання інформації;

- обмеження здатності контролювати свою поведінку I ступеня - здатність частково контролювати свою поведінку за особливих умов.

Особи з інвалідністю III групи з помірним обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності за умови забезпечення у разі потреби засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів. (п. 27 Положення)

Відповідно до п. 2.1. Інструкції про встановлення груп інвалідності до основних видів порушення функцій організму людини, які визначаються медико-соціальною експертизою, належать: порушення психічних функцій (сприйняття, уваги, пам`яті, мислення, мови, емоцій, волі); порушення сенсорних функцій (зору, слуху, нюху, дотику, больової, температурної та інших видів чутливості);порушення статодинамічних функцій (голови, тулуба, кінцівок, рухливих функцій, статики, координації руху); порушення функції кровообігу, дихання, травлення, виділення, обміну речовин та енергії, внутрішньої секреції, імунітету тощо; мовні порушення (не обумовлені психічними розладами), порушення голосоутворення, форми мови - порушення усної ( ринолалія , дизартрія , заїкання, алалія, афазія) та письмової (дисграфія, дислексія), вербальної та невербальної мови; порушення, які викликають спотворення (деформація обличчя, голови, тулуба, кінцівок, які призводять до зовнішнього спотворення, аномальні дефекти травного, сечовидільного, дихального трактів, порушення розмірів тулуба).

Пунктом 2.2. Інструкції визначено критерії життєдіяльності людини:

- здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності;

- здатність до пересування - можливість ефективно пересуватися у своєму оточенні (ходити, бігати, долати перепони, користуватися особистим та громадським транспортом). Параметри оцінки - характер ходьби, темп пересування, відстань, яку долає хворий, здатність самостійно користуватись транспортом, потреба у допомозі інших осіб при пересуванні;

- здатність до самообслуговування - можливість ефективно виконувати соціально-побутові функції і задовольняти потреби без допомоги інших осіб. Параметри оцінки - інтервал часу, через який виникає потреба в допомозі: епізодична допомога (рідше одного разу на місяць), регулярна (декілька разів на місяць), постійна допомога (декілька разів на тиждень - регульована або декілька разів на день - нерегульована допомога);

- здатність до орієнтації - можливість самостійно орієнтуватися у просторі та часі, мати уяву про навколишні предмети. Основними системами орієнтації є зір та слух (за умови нормального стану психічної діяльності та мови). Параметри оцінки - можливість розрізняти зорові образи людей та предметів на відстані, що збільшується, і в різних умовах (наявність або відсутність перешкод, знайомство з обстановкою), розрізняти звуки та усну мову (слухова орієнтація) за відсутності або наявності перешкод і ступеня компенсації порушення слухового сприйняття усної мови іншими способами (письмо, невербальні форми); необхідність використання технічних засобів для орієнтації та допомоги інших осіб у різних видах повсякденної діяльності (у побуті, навчанні, на виробництві);

- здатність до спілкування (комунікативна здатність) - можливість установлювати контакти з іншими людьми та підтримувати суспільні взаємозв`язки (порушення спілкування, пов`язані з розладом психічної діяльності, тут не розглядаються). Основним засобом комунікації є усна мова, допоміжним - читання, письмо, невербальна мова (жестова, знакова). Параметри оцінки - характеристика кола осіб, з якими можлива підтримка контактів, а також потреба у допомозі інших осіб у процесі навчання та трудової діяльності;

- здатність контролювати свою поведінку - можливість поводитись відповідно до морально-етичних і правових норм суспільного середовища. Параметри оцінки - здатність усвідомлювати себе і дотримуватися установлених суспільних норм, ідентифікувати людей та об`єкти і розуміти стосунки між ними, правильно сприймати, інтерпретувати і адекватно реагувати на традиційну і незвичну ситуації, дотримуватися особистої безпеки, особистої охайності;

- здатність до навчання - можливість сприймати, засвоювати та накопичувати знання, формувати навики і уміння (побутові, культурні, професійні та інші) у цілеспрямованому процесі навчання. Можливість професійного навчання - здатність до оволодіння теоретичними знаннями і практичними навичками та умінням конкретної професії. Параметри оцінки - можливість навчатися у звичайних або спеціально створених умовах (спеціальний навчальний заклад або група, навчання в домашніх умовах тощо); обсяг програми, строки і режим навчання; можливість освоєння професій різного кваліфікаційного рівня або тільки окремих видів робіт; необхідність використання спеціальних засобів із залученням допомоги інших (крім викладача) осіб;

- здатність до трудової діяльності - сукупність фізичних та духовних можливостей людини, яка визначається станом здоров`я, що дозволяє їй займатися різного виду трудовою діяльністю. Професійна працездатність - здатність людини якісно виконувати роботу, що передбачена конкретною професією, яка дозволяє реалізувати трудову зайнятість у певній сфері виробництва відповідно до вимог змісту і обсягу виробничого навантаження, встановленого режиму роботи та умов виробничого середовища. Параметри оцінки - збереження або втрата професійної здатності, можливість трудової діяльності за іншою професією, яка за кваліфікацією дорівнює попередній, оцінка допустимого обсягу роботи у своїй професії і посаді, можливість трудової зайнятості в звичайних або спеціально створених умовах.

Порушення професійної працездатності - найчастіша причина соціальної недостатності, яка може виникати первинно, коли інші категорії життєдіяльності не порушені, або вторинно на основі обмеження життєдіяльності. Здатність до праці за конкретною професією у інвалідів з обмеженням інших критеріїв життєдіяльності може бути збережена повністю або частково чи відновлена засобами професійної реабілітації, після чого інваліди можуть працювати у звичайних або спеціально створених умовах з повною чи неповною тривалістю робочого часу.

Висновок про нездатність до трудової діяльності готується лише у разі згоди інваліда (крім випадків, коли інваліда визнано недієздатним).

Ступінь обмеження життєдіяльності - величина відхилення від норми діяльності людини. Ступінь обмеження життєдіяльності характеризується одним або поєднанням декількох зазначених найважливіших його критеріїв. Виділяють три ступені обмеження життєдіяльності: помірно виражене, виражене, значне.

Помірно виражене обмеження життєдіяльності зумовлено порушеннями функції органів і систем організму, що призводять до помірногообмеження можливості навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересування, самообслуговування, участі у трудовій діяльності. Виражене обмеження життєдіяльності обумовлюється порушенням функцій органів та систем організму, що полягає у вираженому порушенні можливості навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересування, самообслуговування, участі у трудовій діяльності.

Значне обмеження життєдіяльності виникає внаслідок значних порушень функцій органів чи систем організму, що призводить до неможливості або значного порушення здатності чи можливості навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересування, самообслуговування, участі у трудовій діяльності, та супроводжується необхідністю в сторонньому догляді (сторонній допомозі). Особі, що визнана інвалідом, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II або III група інвалідності. I група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров`я інваліда та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.

В пункті 3.4. Інструкції визначено, що група інвалідності III встановлюється при таких захворюваннях:

3.4.1. Відсутність одного ока.

3.4.2. Стійкий повний птоз на одному оці після проведення усіх видів відновного лікування.

3.4.3. Сліпота на одне око (гострота зору з переносною корекцією 0,05 і нижче або концентричне звуження поля зору до 10 град. від точки фіксації).

3.4.4. Двобічна глухота.

3.4.5. Стійка трахеостома.

3.4.6. Стеноз гортані II-III ступенів внаслідок травматичного або інфекційного ураження нервово-м`язового апарату гортані з одно- або двобічним парезом і стійкою дисфонією.

3.4.7. Стійка афонія органічного генезу.

3.4.8. Дефект щелепи чи твердого піднебіння, якщо протезування не забезпечує жування.

3.4.9. Спотворюючі обличчя рубці та дефекти, які не піддаються хірургічно-косметологічній корекції.

3.4.10. Гіпофізарний нанізм. Остеохондропатія, остеохондродистрофія при зрості менше 150 см.

3.4.11. Помірна сенсорна афазія.

3.4.12. Параліч китиці.

3.4.13. Параліч або виражений парез верхньої або нижньої кінцівки, що супроводжується значним обмеженням обсягу активних рухів в усіх суглобах і гіпотрофією м`язів: плеча - більше 4 см, передпліччя - більше 3 см, стегна - більше 8 см, гомілки - більше 6 см, а також гіпотрофією м`язів китиці чи стопи.

3.4.14. Чужорідне тіло в речовині головного мозку (внаслідок травми), якщо травма супроводжувалась абсцесом мозку або менінгоенцефалітом. Введення чужорідних тіл у речовину головного мозку з метою лікування не є дефектом, і група інвалідності встановлюється залежно від порушень нервової системи та психіки.

3.4.15. Значний дефект кісток черепа (3 кв.см і більше, крім випадків заміщення його аутокісткою) або при менших розмірах, якщо має місце пульсація мозку, або при відсутності пульсації у випадках, коли травма супроводжувалась ускладненням (інфекційно-гнійним процесом).

3.4.16. Відсутність китиці і вищий рівень ампутації верхньої кінцівки.

3.4.17. Хибний суглоб плеча або обох кісток передпліччя.

3.4.18. Відсутність усіх фаланг чотирьох пальців китиці, за винятком першого.

3.4.19. Відсутність трьох пальців китиці, включаючи перший; анкілоз чи виражена контрактура тих самих пальців у функціонально невигідному положенні.

3.4.20. Відсутність першого та другого пальців з відповідними

п`ястковими кістками.

3.4.21. Відсутність перших пальців обох китиць.

3.4.22. Відсутність трьох пальців китиці з відповідними п`ястковими кістками.

3.4.23. Кукса стегна чи гомілки.

3.4.24. Кукса стопи на рівні суглоба Лісфранка або на вищому рівні.

3.4.25. Двобічна кукса стопи з резекцією голівок плюсневих кісток за Шарпом.

3.4.26. Різко виражена контрактура чи анкілоз двох скокових суглобів; різко виражена контрактура чи анкілоз скокового суглоба з розташуванням стопи у функціонально невигідному положенні.

3.4.27. Різко виражена контрактура чи анкілоз кульшового або колінного суглоба.

3.4.28. Вроджений чи набутий вивих одного кульшового суглоба із значним порушенням функції.

3.4.29. Деформація грудної клітки внаслідок резекції чотирьох і більше ребер при наявності дихальної недостатності І ступеня і більше.

3.4.30. Хибний суглоб стегна чи обох кісток гомілки або великої гомілкової кістки при неефективності реабілітаційних заходів після п`яти років спостереження.

3.4.31. Нестійкий колінний чи кульшовий суглоб з вираженим порушенням функції кінцівки.

3.4.32. Укорочення нижньої кінцівки на 7 см і більше.

3.4.33. Ендопротез колінного чи кульшового суглоба або діафіза великих трубчастих кісток.

3.4.34. Сколіоз III ступеня, кіфосколіоз III ступеня з наявністю дихальної недостатності або сколіоз чи кіфосколіоз IV ступеня.

3.4.35. Анкілоз або різко виражена контрактура ліктьового суглоба у функціонально невигідному положенні.

3.4.36. Контрактура передпліччя в положенні повної пронації.

3.4.37. Ішемічна контрактура передпліччя Фолькмана з вираженим функціональним порушенням китиці.

3.4.38. Екстирпація шлунка тотальна колопроктектомія, панкреатоектомія з наявністю цукрового діабету.

3.4.39. Тотальна тиреоїдектомія з субкомпенсованим або некомпенсованим гіпотиреозом при адекватному лікуванні.

3.4.40. Чужорідне тіло в серцевому м`язі чи у перикарді внаслідок травми (поранення), штучний клапан серця, функціонуючий кардіостимулятор.

Введення чужорідних тіл у судини серця, міокард, перикард з метою лікування або діагностики не є дефектом, і група інвалідності встановлюється залежно від порушень функції серцево-судинної системи та обмеження життєдіяльності хворого.

3.4.41. Відсутність однієї нирки.

3.4.42. Відсутність однієї легені.

3.4.43. Однобічна мастектомія внаслідок злоякісного новоутворення.

Відповідно з виписки медичної карти стаціонарного хворого №5962 від 28.09.2018 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що надана позивачем, їй встановлено основний діагноз: дитячий церебральний параліч, геміпаретична форма з легким лівобічним геміпарезом, скороченням лівої руки до 1,5 см, лівої ноги 2 см, контрактурою лівого плечового суглобу ПФС 0-1 ст., ротаційною контрактурою лівого тазового стегнового суглобу ПФС 1ст., компенсований подібний лівобічний сколіоз поперекового відділу хребта І ст. з нерізкими функціональними порушеннями. Органічний астенічний розлад.

При цьому судом встановлено, що ОСОБА_1 третя група інвалідності встановлювалась на період навчання (придбання професії), працевлаштування та в період декретної відпустки (по соціальному фактору), при цьому медичних показань для встановлення групи інвалідності не було.

Крім того, ОСОБА_1 пройшла всі етапи експертизи, а саме: міжрайонну МСЕК, обласну МСЕК, ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» та Центральну МСЕК МОЗ України, і жодна з інстанцій не знайшла підстав для встановлення інвалідності ОСОБА_1

Також ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному обстеженні в ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», який є клінікою медико-соціальних експертних комісій, де їй було проведено все необхідне обстеження для вирішення експертних питань, за результатами якого встановлені такі види та ступені обмеження життєдіяльності: самообслуговування - 0 ст., пересування - 0 ст., працездатність - 0 ст.

Таким чином, судом встановлено, що жодна з вищих експертних інстанцій не виявила підстав для встановлення групи інвалідності позивачу.

Щодо тверджень позивача про порушення відповідачем приписів законодавства через неприйняття наданих ОСОБА_1 додаткових рентгенівських знімків з посиланням на приписи Порядку організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.1994р. №221, суд зазначає, що вказаний Порядок втратив чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України №1371 від 03.12.2009р.

При цьому вищенаведеними приписами п.3, п.4 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності передбачено, що медико-соціальні експертні комісії приймають медичну документацію (у тому числі рентгенівські знімки, у складі форми 088/о) від відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я, який направляє особу, що звертається за встановленням інвалідності, до МСЕК після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

Також суд зауважує, що аналіз норм Інструкції про встановлення груп інвалідності свідчить, що під час проведення медико-соціальної експертизи комісія не проводить власних досліджень, а лише проводить огляд особи та вивчає медичні документи, які складені лікувальним закладом, що направив особу на експертизу.

Крім того, суд зазначає, що вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційними повноваженнями відповідних комісій та вимагає наявності медичної освіти та спеціальних знань.

Завданням суду, при розв`язанні зазначеного спору, є перевірка дотримання медико-соціальною експертною комісією встановленого законом порядку проведення експертизи та відповідність її дій та рішень положенням спеціальних нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини у даній справі.

Враховуючи те, що в ході судового розгляду справи судом не встановлено будь-яких порушень з боку відповідачів щодо невизнання ОСОБА_1 інвалідом, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі судові витрати у вигляді сплати судового збору, понесені позивачем, відповідно до ст.139 КАС України не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 241-246, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( р. н.о.к.п.п. НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради обласна МСЕК №6 (місцезнаходження: вул. Володимира Великого, 21, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50000), Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради (код ЄДРПОУ 13428538, місцезнаходження: пл. Соборна, 14, м. Дніпро, 49005) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 09.10.2019 року.

Суддя О.М. Турова