РІШЕННЯ

Іменем України

11 жовтня 2019 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

судді Карпінської Ю.Ф.,

за участю секретаря Москвичової О.Р.,

у відсутності сторін по справі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 4 батальйону 7 роти Управління патрульної поліції у м. Києві лейтенанта поліції Мартункаєва Артура Рахмановича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, який обгрунтовує тим, що посадовою особою Управління патрульної поліції у м. Києві інспектором 4 батальйону 7 роти лейтенантом міліції Мартункаєвим А.Р. 12.07.2019 винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП за порушення вимог п. 2.1 (ґ) ПДР України за відсутність поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Позивач вважає вказану постанову протиправною, винесеною з перевищенням службових повноважень та вимог закону.

В позові зазначає, що згідно з договором купівлі-продажу від 05.04.2019 ним у продавця «Автомобільний домСолі плюс» у м. Харкові було придбано автомобіль Mersedes-BenzGle 300D НОМЕР_1 , який фактично отримано у м. Києві за адресою: пров. Віто-Литовський, 98, 12.07.2019 о 19:00 год. При виїзді за територію автосалону на пров. Віто-Литовському, 98, перебуваючи за кермом указаного автомобіля, він зупинився на вимогу поліції. Інспектор, не пояснивши причину зупинки, вимагав надання документів, які були подані останньому у повному обсязі, за виключенням полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. При цьому були надані пояснення, що автомобіль отримано щойно і, враховуючи час закінчення робочого дня та робочого тижня, можливості оформити даний поліс не виявилось. Будь-яких пояснень щодо порушення ПДР інспектором не наведено. Не врахувавши надані пояснення та відсутність будь-яких порушень ПДР, відповідач виніс постанову серії ЕАВ № 1321956 від 12.07.2019 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 425 грн. За вищевказаних обставин позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову посадової особи Управління патрульної поліції у м. Києві інспектора 4 батальйону 7 роти лейтенанта міліції Мартункаєва А.Р. серії ЕАВ № 1321956 від 12.07.2019 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення – закрити.

В судове засідання 11 жовтня 2019 року учасники справи не з`явились.

Позивач ОСОБА_1 попередньо подав через канцелярію суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, в поданій заяві зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився без поважних причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся судом завчасно та належним чином. Заяв про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

09 вересня 2019 року представником відповідача згідно з довіреністю Рядніним А.А. на адресу суду поштою надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. У відзиві зазначає, що вважає твердження позивача, викладені в позові, хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом. Також вважає, що постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності інспектором було винесено правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства. При винесені оскаржуваної постанови інспектором була дотримана процедура розгляду справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінюючи зібрані і надані докази в їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що посадовою особою Управління патрульної поліції у м. Києві інспектором 4 батальйону 7 роти лейтенантом міліції Мартункаєвим А.Р. 12.07.2019 було винесено постанову серії ЕАВ № 1321956 від 12.07.2019 про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме: за порушення вимог п. 2.1 (ґ) ПДР України за відсутність поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що підтверджується її копією (а.с. 7).

Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 62 Конституції України визначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено,що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно зі статтею 31 Закону України «Про дорожній рух» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності зі статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Частиною 1 статті 126 КУпАП визначена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки, в тому числі, поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), яке тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог п. 2.1 (ґ) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собічинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що також визначено ст. 251 КУпАП України.

Статтею 40 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частина 2 статті 77 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Верховний Суд у постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, суд вважає що спірна постанова прийнята відповідачем не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження по справі – закриттю, так як в судовому засіданні повно і всебічно з`ясовано обставини справи, доказів правомірності винесеного рішення інспектором поліції у письмовому відзиві відповідачем не зазначено та до нього таких доказів не долучено.

Керуючись ст.ст. 31, 40 Закону України «Про дорожній рух», ст.ст. 23, 35 Закону України «Про Національну поліцію», ст.ст. 22, 55, 62 Конституції України, ст.ст. 9, 23, 38, 126 ч. 1, 251 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-78, 241-246, 250, 255, 286, 293-295 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 4 батальйону 7 роти Управління патрульної поліції у м. Києві лейтенанта поліції Мартункаєва Артура Рахмановича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити.

Постанову посадової особи Управління патрульної поліції у м. Києві інспектора 4 батальйону 7 роти лейтенанта міліції Мартункаєва Артура Рахмановича серії ЕАВ № 1321956 від 12.07.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн – визнати протиправною та скасувати.

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП КУпАП, – закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач : ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач : інспектор 4 батальйону 7 роти Управління патрульної поліції у м. Києві лейтенант поліції Мартункаєв Артур Рахманович, місце роботи: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9.

СУДДЯ Ю.Ф.Карпінська