ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2019 р. Справа№ 910/8992/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Сотнікова С.В.

Верховця А.А.

за участю секретаря судового засідання: Добродзій Є.В.

у присутності представників сторін:

від АТ „Сбербанк": Ягодка О.О. - довіреність № 515 від 05.08.2019

від АТ „Сбербанк": Джаловян І.А. - довіреність № 592 від 20.09.2019

арбітражний керуючий Гусак Ю.М. - посвідчення № 136 від 04.02.2013

від боржника: Діденко Ю.О. - довіреність б/н від 28.08.2019

від боржника: Краснокутська Н.М. - довіреність б/н від 19.07.2019

розпорядник майна Куліченко М.В. - посвідчення №375 від 12.09.2013

розглядаючи апеляційні скарги Акціонерного товариства „Сбербанк" та арбітражного керуючого Гусака Юрія Миколайовича на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.07.2019 року

у справі №910/8992/19 (суддя Івченко А.М.)

за заявою Публічного акціонерного товариства „Одеський коровай"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.07.2019 року у справі №910/8992/19, серед іншого, відкрито провадження у справі про банкрутство боржника ПАТ „Одеський коровай", введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Куліченка М.В.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, АТ „Сбербанк" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 24.07.2019 року у даній справі та припинити провадження у справі.

Окрім того, не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, арбітражний керуючий Гусак Ю.М. звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 24.07.2019 року у даній справі повністю та направити справу до суду першої інстанції на стадію вирішення питання про порушення справи про банкрутство ПАТ „Одеський коровай".

Подані апеляційні скарги мотивовані неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин справи та порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказані апеляційні скарги передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Грек Б.М., Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ „Сбербанк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.07.2019 року у справі №910/8992/19, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 19.09.2019 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

Іншою ухвалою суду від 19.08.2019 року апеляційну скаргу арбітражного керуючого Гусака Ю.М. на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.07.2019 року у справі №910/8992/19 залишено без руху та встановлено строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом 10 днів з дня отримання відповідної ухвали.

Відповідно до відомостей, які містяться на зворотньому поштовому повідомленні, скаржник отримав копію вищезазначеної ухвали суду апеляційної інстанції 22.08.2019 року.

23.08.2019 року, згідно відтиску штампу канцелярії суду, тобто у визначений судом строк, скаржником на виконання ухвали суду від 19.08.2019 року подано оригінал платіжного доручення про сплату судового збору у розмірі 28 815,00 грн.

Ухвалою суду від 29.08.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Гусака Ю.М. на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.07.2019 року у справі №910/8992/19, об'єднано вказану апеляційну скаргу в одне апеляційне провадження для спільного розгляду з раніше поданою та прийнятою до провадження апеляційною скаргою АТ „Сбербанк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у справі № 910/8992/19, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 19.09.2019 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У поданих через відділ документального забезпечення суду відзивах на апеляційні скарги ПАТ „Одеський коровай" та арбітражний керуючий Куліченко М.В. просять залишити їх без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін як таку, що прийнята відповідно до норм чинного законодавства

У зв'язку з перебуванням судді Грека Б.М. у відпустці, витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2019 року для розгляду справи № 910/8992/19 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Верховець А.А., Сотніков С.В.

Ухвалою суду від 19.09.2019 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу № 910/8992/19 за апеляційними скаргами АТ „Сбербанк" та арбітражного керуючого Гусака Ю.М. на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.07.2019 року.

У судовому засіданні 19.09.2019 року за наслідками розгляду усного клопотання арбітражного керуючого Гусака Ю.М. про відкладення розгляду справи для надання йому можливості ознайомитись із відзивами на апеляційні скарги судом відмовлено у його задоволенні та оголошено перерву у справі до 23.09.2019 року на підставі ст. 216 ГПК України для надання арбітражному керуючому Гусаку Ю.М. такої можливості.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від арбітражного керуючого Гусака Ю.М. надійшли додаткові пояснення по справі.

В судовому засіданні 23.09.2019 року судом заслухано пояснення представників учасників провадження у справі по суті спору, за наслідками чого здійснено перехід до судових дебатів та оголошено перерву у справі до 24.09.2019 року на підставі ст. 216 ГПК України з метою надання учасникам справи часу для підготовки до судових дебатів.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника АТ „Сбербанк" Джаловян І.А. надійшла заява про відвід судді Верховця А.А., в обґрунтування якої заявник посилається на порушення законодавства, а саме Положення про автоматизовану систему документообігу суду під час формування колегії суддів Північного апеляційного господарського суду 19.09.2019 року.

За наслідками її розгляду в судовому засіданні ухвалою суду від 24.09.2019 року подання даної заяви про відвід судді Верховця А.А. визнано зловживанням процесуальними правами та залишено її без розгляду.

Крім того, до початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Куліченка М.О. надійшли пояснення на апеляційну скаргу арбітражного керуючого Гусака Ю.М., які залучено до матеріалів справи, однак судом апеляційної інстанції не приймаються, оскільки подані на стадії судових дебатів, що, в свою чергу, не узгоджується з положеннями ГПК України.

В судовому засіданні представником АТ „Сбербанк" заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату для надання можливості ознайомитись з поясненнями арбітражного керуючого Куліченка М.О. на апеляційну скаргу арбітражного керуючого Гусака Ю.М., за наслідками розгляду якого судом відмовлено у його задоволення з тих підстав, що вищенаведені пояснення не були прийняті колегією суддів та під час розгляду справи по суті спору не будуть враховані.

Представники АТ „Сбербанк" та арбітражний керуючий Гусак Ю.М. в судовому засіданні 24.09.2019 року подані апеляційні скарги підтримали, просили їх задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 24.07.2019 року у даній справі повністю та закрити провадження у справі про банкрутство ПАТ „Одеський коровай".

Представники боржника та розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Куліченко М.В. проти вимог скаржників, викладених в апеляційних скаргах, заперечували, просили залишити їх без розгляду, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

19.09.2019 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційних скарг слід відмовити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 24.07.2019 року у справі № 910/8992/19 - залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство).

Як вбачається з матеріалів справи, в липні 2019 року генеральний директор ПАТ „Одеський коровай" Дрючин О.В. звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про порушення справи відносно боржника на підставі ст. 11 Закону про банкрутство у зв'язку із тим, що задоволення одного або декількох кредиторів призведе до неможливості виконання зобов'язань в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Ухвалою суду від 11.07.2019 року вказану заяву прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання на 24.07.2019 року, зобов'язано арбітражного керуючого Черкашина І.І., визначеного автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, у строк до 19.07.2019 надати суду заяву про участь у справі про банкрутство ПАТ „Одеський коровай".

Крім того, заяви про участь у справі про банкрутство надійшли від арбітражних керуючих Куліченка М.В., Шаповалова І.В., Реверука П.К., Бєлової О.А. та Гусака Ю.М.

За наслідками розгляду поданої заяви, ухвалою господарського суду міста Києва від 24.07.2019 року у справі №910/8992/19, серед іншого, відкрито провадження у справі про банкрутство боржника ПАТ „Одеський коровай", введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Куліченка М.В.

Ухвала суду першої інстанції мотивована наявністю підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство з огляду на встановлення факту неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами після настання встановленого строку.

При цьому, оскільки діяльність арбітражного керуючого Черкашина І.І., визначеного автоматизованою системою, припинена наказом Міністерства юстиції України від 21.06.2019 року № 1906/5 і свідоцтво арбітражного керуючого № 497 від 09.04.2013 не діє, розпорядника майна боржника місцевим господарським судом було визначено на загальних конкурентних засадах, виходячи із дослідження наявних в матеріалах справи заяв арбітражних керуючих та їх відповідності вимогам законодавства.

АТ „Сбербанк" та арбітражний керуючий Гусак Ю,М. з даною ухвалою не погоджуються та в обґрунтування поданих апеляційних скарг посилаються на наступне:

- ознаками неплатоспроможності є конкуренція безспірних вимог кредиторів, проте вимоги УПФУ в Малиновському районі м. Одеси не є безспірними (не підтверджені судовим рішенням);

- вимоги АТ „Сбербанк" є повністю забезпеченими майном боржника;

- ПАТ „Одеський коровай" подано фінансовий звіт не на останню звітну дату;

- ПАТ „Одеський коровай" не надано повну інформацію про перелік майна боржника;

- судом не встановлено обсяг активів та пасивів боржника та наявність загрози його неплатоспроможності;

- судом не вчинено повторний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого, як наслідок безпідставно обрано розпорядником майна арбітражного керуючою Куліченка М.В.;

- кандидатура арбітражного керуючого Гусака Ю.М. має перевагу над кандидатурою арбітражного керуючого Куліченка М.В.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної ухвали, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування з огляду на наступне.

Згідно положень статті 1 Закону про банкрутство неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

Відповідно до частини другої статті 10 Закону про банкрутство право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають як кредитор, так і боржник.

Порушення провадження у справі за заявою боржника здійснюється за наявності однієї з таких умов:

- неплатоспроможності;

- загрози неплатоспроможності;

- неможливості боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства (у випадку звернення з заявою в порядку ст. 95 Закону про банкрутство боржника).

Положеннями ч. 1 ст. 11 Закону про банкрутство визначено вимоги до змісту заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство та передбачено, що така заява подається боржником або кредитором у письмовій формі.

Стаття 11 Закону міститься перелік документів, які повинні бути додані до заяви ініціюючого кредитора (ч. 2 цієї статті) та боржника, який порушує власне банкрутство (ч. 3 цієї статті).

Відповідно статті 16 Закону про банкрутство у підготовчому засіданні, якщо справа відкривається за загальною процедурою, господарський суд перевіряє обґрунтованість вимог до боржника, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження, з'ясовує ознаки неплатоспроможності боржника, а якщо справа відкривається за ч. 5 ст. 11 Закону про банкрутство, з'ясовуються ознаки загрози неплатоспроможності боржника. Відповідна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі № 904/911/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону про банкрутство боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство, зокрема, у разі якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності).

Зі змісту абзацу 14 частини третьої статті 11 Закону про банкрутство вбачається, що перелік документів, які додаються до заяви про порушення (відкриття) справи про банкрутство з ініціативи боржника, не є вичерпним, так як неплатоспроможність боржника (загроза неплатоспроможності), який ініціює власне банкрутство, може підтверджуватися й іншими документами, які мають доказову силу при доведенні боржником перед господарським судом наявності підстав для порушення (відкриття) щодо нього провадження у справі про банкрутство.

Отже, вирішення питання щодо достатності наданих боржником доказів на підтвердження його неплатоспроможності (загрози неплатоспроможності), як підстави для порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, перебуває в межах дискреційних повноважень господарського суду, на розгляд якого надійшла заява боржника про порушення (відкриття) щодо нього справи про банкрутство.

При цьому, судова дискреція (судовий розсуд) при з'ясуванні наявності підстав для порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, ініційованого самим боржником, повинна реалізовуватися судом з урахуванням принципів диспозитивності та пропорційності у господарському судочинстві та рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Такої позиції притримується Верховний Суд у постанові від 26.02.2019 року у справі №916/1249/18).

Як вірно встановлено судам та вбачається з матеріалів справи, ПАТ „Одеський коровай" зареєстроване як юридична особа з присвоєнням ідентифікаційного коду 00376886.

Відповідно до поданих суду документів місцезнаходженням підприємства станом на час розгляду справи є: 02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5.

Згідно з поданою до суду заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ „Одеський коровай" у березні 2019 року загальними зборами заявника було прийнято рішення про звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ „Одеський коровай", оформлене протоколом №01/03/2019 позачергових загальних зборів ПАТ „Одеський коровай" від 04.03.2019 року.

До вказаної заяви, з поміж іншого, було подано: постанову державного виконавця Малинівського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 22.07.2016 року, постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУ юстиції в Одеській області Коренюк О.В. від 22.03.2018 року, постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Шевченка М.Р. від 02.10.2017 року, постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Шевченка М.Р. від 02.10.2017 року, постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Шевченка М.Р. від 03.10.2017 року.

Так, згідно з поданою заявою, та документів доданих до неї, за даними фінансової звітності боржника, станом на 31.03.2019 року (останній звітний період) зобов'язання боржника становлять 2 020 652 000,00 грн.

При цьому, частина кредиторської заборгованості ПАТ „Одеський коровай" є безспірною, підтверджена в тому числі, відповідними судовими рішеннями, що набрали законної сили, та постановами органів ДВС про відкриття виконавчих проваджень.

Зокрема, відповідно до постанови державного виконавця Малиновського відділу ДВС міста Одеса ГТУ юстиції в Одеській області Бардачової В.В. від 22.07.2016 року відкрито виконавче провадження ВП 51816124 з примусового виконання вимоги № 7237, виданої 04.02.2011 року Управлінням пенсійного фонду України у м. Одеса на суму 1 063 423, 66 грн.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУ юстиції в Одеській області Коренюк О.В. від 22.03.2018 року провадження №51816124, №54838709, №54839280, №54839569, №54840957, №54841368, №54841583 об'єднані у зведене виконавче провадження № 56039745.

Загальна сума стягнення у зведеному виконавчому провадженні ВП №56039745 з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження складає 1 330 811,76 грн., в тому числі 1 063 423,66 грн. заборгованість за вимогою № 7237 виданою 04.02.2011 року Управлінням пенсійного фонду України у м. Одеса.

Станом на квітень 2019 року в межах зведеного виконавчого провадження ВП № 56039745 виконавцем вчиняються дії з примусового виконання рішень.

Крім того, відповідно до постанови Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Шевченка М.Р. від 02.10.2017 року було відкрито виконавче провадження ВП № 54810320 з примусового виконання наказу № 910/31709/15, виданого 27.01.2016 року Господарським судом міста Києва про стягнення з ПАТ „Одеський Коровай" на користь ПАТ „Сбербанк" суми заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 26- Н/12/24/ЮО-КL від 06.03.2012 року у розмірі 23 135 150,72 доларів США, 344 760,26 грн. - пені за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією, 895 421,12 грн. - пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією, 25 500,00 грн. - третейського збору та 609,00 грн. - судового збору.

Відповідно до постанови Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Шевченка М.Р. від 02.10.2017 року було відкрито виконавче провадження ВП № 54812794 з примусового виконання наказу № 910/18710/16 виданого 30.05.2017 року господарським судом міста Києва про стягнення з ПАТ „Одеський Коровай" на користь ПАТ „Сбербанк" суми заборгованості в розмірі 266 932 680,72 російських рублів та 13 659 459,27 грн. - за договором про відкриття кредитної лінії від 24 червня 2010 року №17-В/10; в розмірі 68 979 795,36 грн. - за договором про відкриття кредитної лінії від 24 червня 2010 року № 18-В/10.

Постановою Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Шевченка М.Р. від 03.10.2017 року виконавчі провадження №54810320, №54812794 об'єднано у зведене виконавче провадження №54818567.

Станом на червень 2019 року в межах зведеного виконавчого провадження №54818567, виконавцем вчиняються дії з примусового виконання рішень.

Загальний розмір непогашеної заборгованості у зведених виконавчих провадженнях ВП №54818567 та ВП № 56039745, за даними боржника, становить понад 650 мільйонів гривень.

Таким чином, ПАТ „Одеський коровай", згідно зазначених вище виконавчих проваджень, має безспірну заборгованість перед АТ „Сбербанк" та Управлінням пенсійного фонду України у м. Одеса на загальну суму понад 650 мільйонів гривень, стягнення якої відбувається у примусовому порядку.

На виконання абз. 3 ч. 3 ст. 11 Закону про банкрутство, до заяви додано довідку б/н від 01.07.2019 року „Кредиторська заборгованість станом на 01.07.2019" де зазначені: перелік кредиторів боржника, загальна сума грошових вимог усіх кредиторів разом та кожного з них окремо за основним зобов'язанням.

Згідно вказаної довідки загальна сума кредиторської заборгованість, яка визнається Боржником, становить 2 020 548 785,19 грн.

На виконання ч. 2 ст. 11 Закону про банкрутство, боржником надано докази того, що сума вимог кредиторів не забезпечена повністю заставою майна боржника, а саме Довідка від 01.07.2019 року про перелік майна, яке перебуває в заставі або іпотеці, відповідно до якої забезпеченими є лише вимоги АТ „Сбербанк" на суму 650 408 506,11 грн., в той час як сума усіх вимог кредиторів становить 2 020 548 785,19 грн.

Станом на 31.03.2019 року загальна вартість наявних необоротних та оборотних активів боржника становить 4 406 000,00 грн., що підтверджується даними фінансової звітності Боржника.

В тому числі, станом 31.03.2019, згідно фінансової звітності, на балансі боржника обліковується дебіторська заборгованість у сумі 980 000,00 грн., вартість основних засобів боржника складає 2 772 000, 00 грн.

Залишок коштів на рахунках боржника в банках складає 0.00 грн., що підтверджується довідкою № 02/07/19/2 від 02.07.2019.

Враховуючи вищенаведене, зобов'язання боржника перевищують його активи на 2 016 142 785, 19 грн., а отже ПАТ „Одеський коровай" не має можливості погасити існуючу заборгованість перед всіма кредиторами, а задоволення вимог одного або кількох кредиторів, в тому числі кредиторів за безспірними вимогами, призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань Боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

З огляду на фінансові показники боржника, загальними зборами ПАТ „Одеський коровай" було прийнято рішення, яке оформлено протоколом №01/03/2019 від 04.03.2019 року про звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство ПАТ „Одеський коровай".

Крім того, судом також встановлено, що відповідно до Аудиторського висновку (звіт незалежною аудитора), складеного 20.06.2019, станом на станом на 31.03.2019 розгляд показників ліквідності показує, що підприємство не здатне розрахуватися за своїми поточними зобов'язаннями на протязі всього розглянутого періоду, тобто підприємство знаходиться в незадовільному фінансовому етапі.

Більше того, проаналізувавши коефіцієнти покриття і забезпеченості власними оборотними засобами, встановлено, що через відсутність у підприємства прибутку майже протягом всього досліджуваного періоду і негативної динаміки коефіцієнта покриття, фінансовий стан підприємства характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності, тобто боржника, який неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами.

Щодо наявності у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат, то судом встановлено, що сума грошових коштів на рахунках боржника становить 0,00 грн., а розмір активів 4 406 000, 00 грн., до яких входить у тому числі і дебіторська заборгованість в сумі 981 529,23 грн., яка наведена у довідці «Дебіторська заборгованість станом на 01.07.2019». Зазначеного майна боржника достатньо для покриття судових витрат.

Таким чином, оскільки заборгованість боржника перед кредиторами АТ „Сбербанк" та Управлінням пенсійного фонду України у м. Одеса є незабезпеченою майном боржника, безспірною, перевищує 300 мінімальних розмірів заробітної плати і не задоволена ним протягом трьох місяців після встановленого для її погашення строку, розмір пасивів значно перевищує наявні у боржника активи і майна боржника достатньо для покриття судових втрат у справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ „Одеський коровай".

Посилання банку на те, що вимоги Управління пенсійного фонду не підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, а отже, на його думку, не є безспірними, судом відхиляються, оскільки для підтвердження безспірності грошового зобов'язання за Вимогою УПФУ в Малиновському районі м. Одеси № 7237 від 04.02.2011 року не потрібне прийняття окремого рішення про стягнення такої зобов'язання, так як вимога № 7237 від 04.02.2011 року є самостійним виконавчим документом, що підтверджується наступним.

Відповідно до пункту 8.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постанова правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки, зокрема, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.

Вимога надсилається протягом п'яти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати страхових внесків (заборгованість зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені). Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників.

04.02.2011 року УПФУ в Малинському районі м. Одеси прийнято вимогу про сплату ВАТ „Одеський коровай" боргу №Ю-7237 в розмірі 1063423,66 грн.

Визначена УПФУ в Малинському районі м. Одеси сума заборгованості пов'язана із не сплатою ВАТ „Одеський коровай" страхових внесків у березні та квітні 2009 року.

Зазначені обставини встановлені у постанові Вищого адміністративного суду України від 22.06.2016 року у справі № 2а/1570/3794/11 позовом ПАТ „Одеський коровай" до УПФ України в Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасування вимог УПФУ в Малиновському районі м. Одеси про сплату боргу №Ю-7237 від 03.12.2010 в розмірі 631 705,27 грн. та № Ю-7237 від 04.02.2011 року в розмірі 1 063 423, 66 грн.

Законом України «Про виконавче провадження», зокрема, передбачено, що виконавче провадження - це примусове виконання як судових рішень, так і рішень інших органів (посадових осіб).

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, рішень інших державних органів, які законом визнані виконавчими документами.

Пунктом 8.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, встановлено, що стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості.

Враховуючи, що сума заборгованості за страховими внесками виникла у березні та квітні 2009 року, її стягнення здійснюється у відповідності до порядку чинного на квітень 2009 року.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній на квітень 2009 року):

- Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

- Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

- вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Так, у постанові Верховного Суду України від 03.10.2013 року у справі №21-359а13 зазначено, що вимога про сплату недоїмки зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є виконавчим документом, який підлягає виконанню ДВС, і при її наявності повторне звернення до суду про її стягнення не допускається, оскільки є рішення з цього ж питання суб'єкта владних повноважень, ухвалене в межах повноважень, наданих йому законом.

Таким чином, виходячи з зазначених вище положень законодавства та правової позиції Верховного Суду України вимога УПФУ в Малиновському районі м. Одеси про сплату недоїмки, що виникла у березні та квітні 2009 року - це розпорядження уповноваженого органу про примусове стягнення з боржника на користь такого органу грошових сумі, і такі суми мають ознаки безспірних, оскільки для їх стягнення звернення до суду не тільки не потрібне, але й не допускається.

Отже, доводи скаржника про те, що вимоги Управління пенсійного фонду не є безспірними спростовано повністю.

Посилання АТ „Сбербанк", що вимоги банку до боржника повністю забезпечені майном боржника, є безпідставними виходячи з наступного.

Як встановлено судом, частина грошових вимог АТ „Сбербанк" до ПАТ „Одеський коровай" (наказ №910/18710/16 виданий 30.05.2017 року господарським судом міста Києва) виникли на підставі:

- Договору про відкриття кредитної лінії №17-В/10 від 24.06.2010 укладеного між АТ „Сбербанк" та ПАТ „Одеський коровай";

- Договору про відкриття кредитної лінії № 18-В/10 від 24.06.2010, укладеного між АТ „Сбербанк" та ПАТ „Одеський коровай".

Зазначені договори забезпечені майном боржника згідно договору іпотеки від 30.08.2010 зареєстрований в реєстрі за № 8470.

Разом із тим, інша частина грошових вимог АТ „Сбербанк" до ПАТ „Одеський коровай" (наказ №910/31709/15, виданий 27.01.2016 року господарським судом міста Києва) виникли на підставі Договору про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО-КL від 06.03.2012 року, укладеного між АТ „Сбербанк" та ТОВ „ТД „Золотий урожай".

За зазначеним Договором ПАТ „Одеський коровай" є фінансовим поручителем згідно умов договору поруки від 12.03.2012 року, і вимоги АТ „Сбербанк" до ПАТ „Одеський коровай" за Договором про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО-КL майном ПАТ „Одеський коровай" не забезпечувались та становлять 23 135 150,72 доларів США заборгованості, 344 760,26 грн. пені за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією, 895 421,12 грн. - пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією, 25 500,00 грн. третейського збору та 609,00 грн. судового збору, що в сукупності складає більше 300 мінімальних розмірів заробітної плати.

Наведене спростовує доводи АТ „Сбербанк" про те, що його вимоги до боржника повністю забезпечені майном, оскільки вимоги за Договором про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО-КL від 06.03.2012 року є вимогами до ПАТ „Одеський коровай" як до поручителя ТОВ „ТД „Золотий урожай".

З приводу документів, доданих боржником до заяви на підтвердження власної позиції щодо порушення справи про банкрутство судова колегія зазначає, що на виконання абз. 3 ч. 3 ст. 11 Закону про банкрутство до заяви було надано документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Бухгалтерський баланс був поданий станом на 31.03.2019 року (перший квартал 2019 року), оскільки станом на дату подання заяви 09.07.2019 року у ПАТ „Одеський коровай" ще не виник обов'язок подавати звіт за перше півріччя 2019 року.

Так, відповідно до пункту 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 419 від 28.02.2000 проміжна фінансова звітність (І квартал, перше півріччя, дев'ять місяців), крім консолідованої, подається підприємствами органам, зазначеним у пункті 2 (крім органів Казначейства), не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна - не пізніше 28 лютого наступного за звітним року.

Наступний звітний квартал, що слідує за першим, закінчувався 30.06.2019 року, а отже, проміжна фінансова звітність за перше півріччя мала б бути подана в строк до 25.07.2019.

За таких обставин на момент звернення з заявою до суду, - 09.07.2019 року, у ПАТ „Одеський коровай" був відсутній обов'язок подавати звітність за перше півріччя як до органів державної статистики, так і до суду.

Посилання на відсутність підпису головного бухгалтера судом до уваги не беруться, оскільки на поданих до суду звітах містяться відмітки Державної служби статистики про їх отримання.

Також, на виконання абз. 3 ч. 3 ст. 11 Закону про банкрутство, до заяви про порушення справи було додано довідку б/н від 01.07.2019 року „Кредиторська заборгованість станом на 01.07.2019", де зазначені: перелік кредиторів боржника які визнаються боржником, загальна сума грошових вимог усіх кредиторів разом та кожного з них окремо за основним зобов'язанням, підстави виникнення зобов'язань та строк їх виконання.

Щодо інших документів, то ПАТ „Одеський коровай" було надано докази, що підтверджують обсяг пасивів та активів (грошових коштів) боржника на час звернення до суду.

Судова колегія зазначає, що вирішуючи питання про наявність ознак неплатоспроможності або загрози неплатоспроможності, суд повинен надати оцінку майновому стану боржника на момент звернення до суду, а не станом на минулий рік.

Згідно з поданими ПАТ „Одеський коровай" документами та за даними фінансової звітності Боржника, станом на 31.03.2019 року (останній звітний період), пасиви (зобов'язання) боржника значно перевищували його активи, що очевидно свідчило про загрозу неплатоспроможності.

При цьому, частина кредиторської заборгованості ПАТ „Одеський коровай" є безспірною, підтверджена в тому числі, відповідними судовими рішеннями, що набрали законної сили, та постановами органів ДВС про відкриття виконавчих проваджень,

Крім того, як було зазначено вище, порушення провадження у справі за заявою боржника здійснюється, зокрема, за наявності однієї з таких умов: загрози неплатоспроможності або неплатоспроможності.

В постанові Верховного Суду від 04.10.2018 року у справі № 916/139/18 суд вказав, що Боржник у разі виникнення загрози неплатоспроможності зобов'язаний звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство або має право звернутись за загальними підставами (неплатоспроможності). Зазначені підстави не є тотожними.

В постанові Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі № 904/911/18 судом зазначено, що обов'язок у боржника звернутись з заявою про порушення справи про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності відповідно до імперативної вимоги частини п'ятої статті 11 Закону про банкрутство виникає незалежно від того, чи виносились судові рішення про стягнення з боржника коштів, та чи порушувалось щодо боржника виконавче провадження.

У випадку звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство за загальною процедурою, виникає обов'язок надати докази того, що сума безспірних до боржника вимог сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено Законом про банкрутство.

Виходячи вимог Закону про банкрутство та наведених позицій Верховного Суду, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником у двох випадках.

По-перше, обов'язково, якщо існує загроза неплатоспроможності, тобто якщо його пасиви перевищують активи, і виконання задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових перед іншими.

В такому випадку боржник зобов'язаний надати докази в підтвердження загрози неплатоспроможності, але подання доказів наявності безспірності вимог у розумінні частини третьої статті 10 Закону про банкрутство законом не вимагається.

По-друге, боржник має право звернутись до суду з заявою, у випадку встановлення ознак своєї неплатоспроможності, тобто, неспроможності задовольнити безспірні вимоги кредитора (кредиторів) у розмірі не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження.

В такому випадку боржник зобов'язаний надати лише докази наявності безспірних вимог, у розумінні ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство.

Як встановлено судом, ПАТ „Одеський коровай" у своїй заяві належним чином обґрунтовано та належними доказами доведено не тільки ознаки загрози неплатоспроможності, але фактично підтверджено неплатоспроможність.

За таких обставин, доводи скаржника не спростовують законних та обґрунтованих висновків місцевого господарського суду про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ „Одеський коровай".

Щодо доводів скаржників про не встановлення судом першої інстанції обсягу кваліфікації арбітражних керуючих та порушення процедури автоматичного визначення кандидатури арбітражного керуючого судова колегія зазначає наступне.

Призначення арбітражного керуючого у справі про банкрутство повинно здійснюватися у чіткій відповідності вимогам Закону про банкрутство.

Такі вимоги закріплені у статті 114 наведеного Закону про банкрутство, частина перша якої передбачає, що кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Під час прийняття заяви про порушення справи про банкрутство суд в ухвалі зобов'язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надати заяву на участь у даній справі.

Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство затверджено Постановою пленуму Вищого господарського суду України від 14.07.2016 року № 8 (далі Положення).

Відповідно до п. 4.2. Положення у разі надходження заяви про порушення справи про банкрутство та прийняття суддею рішення про наявність підстав для її прийняття до винесення відповідної ухвали суддя протягом 2 робочих днів з моменту автоматизованого розподілу йому заяви про порушення справи про банкрутство вчиняє електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого із зазначенням виду економічної діяльності боржника за КВЕД та організаційно-правової форми господарювання за КОПФГ, а також особливостей його правового статусу як страховика, професійного учасника ринку цінних паперів чи інститутів спільного інвестування, державного підприємства або підприємства, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків, та прирівняних до них за пунктом 4.1 даного Положення.

На виконання приписів ст. 114 Закону про банкрутство, діючи відповідно до порядку, визначеного у Положенні, суд першої інстанції вчинив електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого.

Згідно п. 4.16 Положення за результатом автоматичного визначення кандидатури арбітражного керуючого автоматизованою системою формується протокол. Доступ для коригування інформації у протоколі блокується.

На підставі протоколу в автоматизованій системі формується довідка щодо кандидатури арбітражного керуючого, яка надсилається в електронному вигляді за електронним цифровим підписом відповідальної особи адміністратора автоматизованої системи разом з даними Реєстру та особової реєстраційної картки арбітражного керуючого судді, за електронним запитом якого здійснювалося автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого.

Як вбачається з матеріалів справи та тексту оскаржуваної ухвали суду автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство було визначено кандидатуру арбітражного керуючого Черкашина I.I. для призначення розпорядником майна ПАТ „Одеський коровай".

Відповідна довідка щодо кандидатури арбітражного керуючого від 10.07.2019 року була сформована у відповідь на електронний запит судді згідно з .п. 4.17 Положення Довідка підписана електронним цифровим підписом відповідальної особи ДП «ІСС» Трекурова В.В.

Враховуючи результат визначення автоматизованою системою Черкашина І.І., як кандидата на призначення арбітражного керуючого у справі № 910/8992/19, діючи відповідно до вимог частини першої статті 114 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 4.19 Положення суд першої інстанції під час винесення ухвали про прийняття до розгляду заяви ПАТ „Одеський коровай" обґрунтовано зобов'язав Черкашина І.І. надати суду заяву про участь у справі про банкрутство.

Твердження апелянтів про те, що суд першої інстанції не мав права вимагати надання Черкашиним І.І. згоди на участь у справі про банкрутство не ґрунтується на вимогах Закону та не відповідає Положенню.

Так, відповідно до процедури, яка визначена у п. 4.19 Положення, підставою для здійснення запиту суду про повторне автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого є довідка адміністратора про неможливість відбору кандидата, у встановленому цим Положенням порядку.

При цьому, відхилення визначеної автоматизованою системою кандидатури арбітражного керуючого на стадії прийняття заяви про порушення справи про банкрутство з будь-яких підстав ні нормами Закону ні Положення не передбачено.

Але, на виконання ухвали господарського суду міста Києва від 11.07.2019 року заява від арбітражного керуючого Черкашина I.I. про його згоду на участь у справі про банкрутство до суду не надходила.

Крім того, зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що під час судового засідання суд першої інстанції надав належну оцінку наявній в матеріалах справи інформації про те, відповідно до єдиного реєстру арбітражних керуючих, свідоцтво арбітражного керуючого Черкашина І.І. № 497 від 09.04.2013 року не діє, а діяльність арбітражного керуючого припинена наказом Міністерства юстиції України від 21.03.2019 року № 1906/5.

Разом з тим, арбітражний керуючий Черкашин І.І. з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України станом на дату прийняття оскаржуваної ухвали не виключений.

Таким чином, відповідні обставини є підставою для відхилення кандидатури арбітражного керуючого Черкашина І.І., обраного автоматизованою системою, у зв'язку з чим, відповідно до вимог ст. 114 Закону про банкрутство, суд був наділений повноваженнями на призначення арбітражного керуючого ПАТ „Одеський коровай" без застосування автоматизованої системи, з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, зокрема серед арбітражних керуючих, які звернулися до суду з відповідною заявою.

Як встановлено судом, до суду надійшли заяви арбітражних керуючих Куліченка М.В., Шаповалова І.В., Реверука П.К., Бєлової О.А., Гусака Ю.М. про участь у справі.

При визначенні кандидатури розпорядника майна боржника, суд першої інстанції керувався приписами Закону про банкрутство, відповідно до якого остаточне рішення з указаного питання приймається саме судом з урахуванням освіти, досвіду та показників роботи у попередніх справах, кількості справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявності у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна (керуючого санацією, ліквідатора) у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інших обставин, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати обов'язки, передбачені Законом про банкрутство.

Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що місцевий господарський суд надав оцінку усім кандидатам арбітражних керуючих, які звернулися до суду із заявами про участь у справі про банкрутство та призначення розпорядником майна ПАТ „Одеський коровай" та з урахуванням приписів ст. 114 Закону про банкрутство, прийняв рішення про задоволення заяви арбітражного керуючого Куліченка М.В.

В поданих апеляційних скаргах скаржники посилаються на те, що кандидатура арбітражного керуючого Гусака Ю.М. має перевагу над кандидатурою арбітражного керуючого Куліченка М.В., однак такі доводи не знайшли свого підтвердження в апеляційному суді з огляду на наступне.

Так, погоджуючись із висновком суду першої інстанції щодо переваг кандидатури арбітражного керуючого Куліченка М.В. перед кандидатурою арбітражного керуючого Гусака Ю.М., судом апеляційної інстанції встановлено, що арбітражний керуючий Гусак Ю.М. має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №136 від 04.02.2013 року, за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушень термінів подання інформації, передбаченої Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до державного органу з питань банкрутства, а також порушень термінів, визначених ухвалами господарських судів, і порушень законодавства та ліцензійних умов провадження діяльності арбітражного керуючого не допускав, судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має, управління боржником раніше не здійснював, має п'ятий рівень кваліфікації. Отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Має досвід роботи, відповідальність застрахована відповідно до договору добровільного страхування відповідальності арбітражного керуючого (додано квитанцію про сплату страхового платежу), страхова сума на один страховий випадок визначена в розмірі 1 260 000,00 грн. Подано також свідоцтва про участь у Українському форумі від 12.11.2010 року, участь у семінарі від 14.06.2013 року, підвищення кваліфікації від 02.11.2014 року, 12.11.2016 року, 22.09.2018 року.

При цьому, згідно з поданою до суду заявою арбітражного керуючого Куліченка М.В., вбачається, що він не є заінтересованою особою відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; раніше засуджений не був, у тому числі за вчинення корисливих злочинів; має дозвіл на провадження діяльності арбітражних керуючих (свідоцтво № 1375 від 11.07.2013 року); відповідальність застрахована відповідно до договору добровільного страхування відповідальності арбітражного керуючого (додано квитанцію про оплату), страхова сума на один страховий випадок визначена в розмірі 1 260 000,00 грн.; має досвід роботи та технічні і організаційні можливості для виконання обов'язків арбітражного керуючого; не відмовлено у допуску до державної таємниці, має транспортний засіб. Також, арбітражним керуючим подано сертифікати про підвищення кваліфікації від 13.12.2013 року, від 05.12.2015 року, від 09.12.2017 року.

Крім того, як пояснив арбітражний керуючий Куліченко М.В. в суді апеляційної інстанції, що також підтверджується матеріалами справи, арбітражний керуючий Гусак Ю.М. за час здійснення діяльності арбітражного керуючого приймав участь у справах про банкрутство 20 підприємств, в той час як арбітражний керуючий Куліченко М.В. приймав участь у справах про банкрутство 80 підприємств, з яких 70 були успішно завершені та/або арбітражним керуючим виконані відповідні повноваження розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора. Відносно інших процедури банкрутства тривають.

Відтак, вбачається перевага у практичному досвіді супроводження справ про банкрутство з боку арбітражного керуючого Куліченка М.В. відносно кандидатури арбітражного керуючого Гусак Ю.М.

Вищезазначена обставина обумовлюється, зокрема, наступним:

- діяльність арбітражного керуючого Куліченко М.В. є його основною діяльністю, про що свідчать наведені показники його участі у справах про банкрутство та виконання відповідних обов'язків розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора;

- під час здійснення діяльності арбітражного керуючого Куліченко М.В. ним на тих чи інших стадіях проваджень до участі у справах про банкрутство активно залучаються фахівці з окремих питань (зокрема, проведення аудиту, ведення обліку, здійснення оцінки, нотаріальних послуг, охорони, юридичних питань, тощо) та у разі необхідності помічники, що дозволяє якісно, своєчасно та відповідно до вимог чинного законодавства, здійснювати повноваження розпорядника майна, арбітражного керуючого, ліквідатора (інформація про що наведена у заяві про надання згоди на участь у справі про банкрутство Боржника та доданих документах);

- за час здійснення практики арбітражний керуючий Куліченко М.В. мав декілька позапланових та планових перевірок, з боку органу, що здійснює контроль за діяльністю арбітражних керуючих, які успішно пройдені (про що зазначено у заяві про надання згоди на участь у справі про банкрутство Боржника та доданих документах);

- як вбачається з поданої арбітражним керуючим Куліченко М.В. до суду першої інстанції заяви та доданих документів у зв'язку з накопиченням значного досвіду діяльності арбітражного керуючого, останній наразі входить до затвердженого ГТУ юстиції у м. Києві переліку осіб, що мають право здійснювати стажування осіб, які бажають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого стажування.

Крім того, з поданих до суду документів арбітражного керуючого Гусака Ю.М. на участь у справі вбачається, що офісне приміщення площею 5 м.кв., яке на умовах суборенди перебуває у його користуванні, не обладнане охоронною сигналізацією, що не відповідає вимогам п.п. 6.5., 6.6., 6.7. розділу VI «Порядку організації роботи з документами в офісі» Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією., ліквідатора), затверджені наказом Міністерства юстиції України від 15.03.2013 року № 447/5, відповідно до якого офіс арбітражного керуючого повинен:

- бути захищений від несанкціонованого проникнення, а саме повинна бути встановлена охоронна сигналізація, у разі укладення договору щодо охорони офісу такий договір укладається між арбітражний керуючим та відповідним суб'єктом господарювання;

- бути належно пристосований до роботи арбітражного керуючою та осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах (помічники) з документами, до роботи технічного персоналу, а також до стажування у арбітражного керуючого стажиста;

- бути придатним для зберігання документів діловодства, архіву, печатки та штампів (за наявності) арбітражного керуючого, прийому громадян, роботи комісії з перевірки діяльності арбітражного керуючого та забезпечення виконання пункту 1.2 глави 1 розділу ІІІ цих Правил протягом усього строку здійснення ним діяльності:

Документів щодо обладнання нежитлового приміщення площею 5 м.кв., що використовується арбітражним керуючим Гусаком Ю.М. для здійснення відповідної діяльності, охоронною сигналізацією відповідно до нормативних вимог до суду не надано, відтак, вбачається невідповідність умов здійснення діяльності арбітражного керуючого нормативним вимогам, що створює додаткові ризики для учасників провадження у справі про банкрутство.

В той же час, з доданої до суду першої інстанції арбітражним керуючим Куліченком М.В. заяви про участь у справі про банкрутство та документів до неї, для здійснення свої діяльності останнім орендується офісне приміщення загальною площею 30,7 м.кв. згідно договору оренди нежитлового приміщення №01/11 від 01.11.2017 року), який згідно нормативних вимог обладнаний охоронною сигналізацією (відповідно до договору про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони № 65243 від 05.11.2017 року).

Відтак, вбачається також перевага у забезпечені нормативно-технічних можливостей та умов функціонування офісу та здійснення діяльності арбітражного керуючого Куліченко М.В. відносно кандидатури арбітражного керуючого Гусак Ю.М.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд міста Києва під час постановлення оскаржуваної ухвали дійшов обґрунтованого висновку про надання кандидатурі арбітражного керуючого Куліченка М.В. переваги при призначенні розпорядника майна боржника, як наслідок, правомірно призначив розпорядником майна боржника саме арбітражного керуючого Куліченка М.О.

Доводи про те, що суд першої інстанції призначив арбітражного керуючого Куліченка М.В., який не надавав своєї згоди на участь у справі про банкрутство, судом відхиляються, як безпідставні, з огляду на таке.

Так, з матеріалів справи №910/8992/19 вбачається, що 18.07.2019 року на адресу суду від арбітражного керуючого Куліченка М.В. надійшла заява про участь у справі про банкрутство та призначення розпорядником майна Приватного акціонерного товариства „Одеський коровай". При цьому, в заяві міститься інформація про адресу місця реєстрації боржника: вул. Зрошувальна, 5, м. Київ, 02099 та код ЄДРПОУ 00376886.

В свою чергу, неправильне зазначення організаційно-правової форми в назві боржника є формальною помилкою, яка за наявності інших правильних реквізитів (коду ЄДРПОУ, місцезнаходження боржника), не може бути підставою для відхилення кандидатури арбітражного керуючого Куліченка М.В.

Колегія суддів також не погоджується з твердженням скаржників про те, що інші кандидатури арбітражних керуючих мають перевагу над кандидатурою Куліченка М.В. з огляду на рівень кваліфікації, які визначені у наказі Міністерства юстиції України від 22.01.2013 року № 145/5 «Про затвердження Порядку присвоєння рівнів кваліфікації арбітражним керуючим (розпорядникам майна, керуючим санацією ліквідаторам)», оскільки відповідний наказ Міністерства юстиції України втратив свою чинність у 2016 році на підставі наказу Міністерства юстиції України № 3233/5 від 15.11.2016 року.

Будь-який доводів про наявність передбачених Законом підстав для відмови у призначенні Куліченка М.В. розпорядником майна ПАТ „Одеський коровай" апеляційні скарги не містять та судом не встановлено.

За вказаних обставин, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду міста Києва прийнята у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах, безпідставні, необґрунтовані, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ „Одеський коровай" та призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Куліченка М.В. не спростовують, а відтак підстав для їх задоволення та скасування оскаржуваної ухвали не вбачається.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Акціонерного товариства „Сбербанк" та арбітражного керуючого Гусака Юрія Миколайовича на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.07.2019 року у справі №910/8992/19 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 24.07.2019 року у справі №910/8992/19 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4. Справу повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови підписано 08.10.2019 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді С.В. Сотніков

А.А. Верховець