ПОСТАНОВА

іменем України

08 жовтня 2019 року м. Кропивницький

справа № 389/1215/19

провадження № 22-ц/4809/1506/19

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Письменного О.А., Черненка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2019 року у складі судді Ябчик Н.М.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

В обґрунтування позову вказав, що рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2019 року з нього стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на її утримання у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, 27 лютого 2019 року Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області було видано судовий наказ, яким з нього стягнуто аліменти на користь відповідача на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/2 частини його доходу, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину до повноліття ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/3 частини заробітку і до повноліття ОСОБА_5 , тобто ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/4 частини доходу і до повноліття ОСОБА_6 – 20 листопада 2036 року, розпочавши стягнення з 08 липня 2019 року.

Посилався на те, що розмір стягуваних аліментів ставить його у скрутне матеріальне становище, а тому просив суд зменшити розмір призначених за рішенням суду від 21 лютого 2019 року та судовим наказом від 27 лютого 2019 року з 1/6 та 1/2 заробітку (доходу) платника аліментів на 1/2 частини усіх його видів заробітку (доходу) щомісяця, тобто до досягнення сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а в подальшому на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі половини (1/2) заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до повноліття ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а потім у розмірі однієї третини (1/3) заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до повноліття ОСОБА_5 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 , після чого у розмірі однієї чверті (1/4) заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до повноліття ОСОБА_6 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 , розпочавши стягнення в такій частці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі. Посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи. Вказує, що позивачем було доведено обставини, які б свідчили про зміну його матеріального становища у бік погіршення та про зміну майнового стану відповідача у бік покращення, що є підставами для зменшення розміру стягнутих аліментів.

ОСОБА_2 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.73).

Колегія суддів постановила ухвалу про розгляд справи у відсутності належним чином повідомленого позивача на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що сторони являються батьками малолітніх дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2019 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8-9).

Судовим наказом Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2019 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/2 частини його доходу, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину до повноліття ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/3 заробітку до повноліття ОСОБА_5 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 , 1/4 частину доходу до повноліття ОСОБА_6 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 , розпочавши стягнення з 08 лютого 2019 року. Зазначений судовий наказ набрав законної сили з моменту винесення (а.с.10).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не надано належних доказів, які б підтвердити той факт, що після ухвалення судових рішень про стягнення аліментів погіршився стан здоров`я позивача, змінився його матеріальний стан, виникли інші обставини, які відіграють суттєву роль в житті позивача, та відповідно до ст.192 Сімейного кодексу України є підставою для зменшення розміру аліментів, визначених за рішенням суду.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, виходячи з такого.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно з ч.2 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Відповідно до ч.4 ст.84 СК України право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Згідно зі статтею 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.7 ч.5 ст.170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до п.4 ч.1 ст.161 ЦПК України (заявлено вимогу про стягнення аліментів на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину), божник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Як роз`яснено у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Таким чином, підставою позову про зменшення розміру аліментів, поданого у відповідності до положень ч.1 ст.192 Сімейного кодексу України, є зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів.

Згідно зі ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач належних та допустимих доказів на підтвердження зміни матеріального стану та сімейного стану позивача, погіршення здоров`я після ухвалення судових рішень про стягнення аліментів, чи виникнення інших непереборних обставин, які б стали підставою для зменшення розміру аліментів, суду не надав.

Доказів того, що матеріальне становище одержувача аліментів поліпшилося, зокрема в такій мірі, що розмір аліментів, які зобов`язаний сплачувати позивач, є надмірним, матеріали справи не містять.

Позивач вказує на те, що сплачує відповідачці на її утримання та утримання малолітніх дітей більше 50% свого заробітку (доходу) як єдину підставу для зменшення розміру аліментів.

Однак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що частиною третьою ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» обмеження щодо загального розміру усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника, яке не може перевищувати 50 відсотків, не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір усіх відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що передбачені ч.1 ст.192 СК України підстави для зміни розміру аліментів відсутні, а тому позов задоволенню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків оскаржуваного рішення, оскільки ці доводи зводяться до посилання на ті ж самі обставини та наведення обґрунтувань заявлених вимог, які вказані у позовній заяві позивача, яким суд першої інстанції надав належну оцінку в оскаржуваному рішенні і колегія суддів повністю погоджується із цією оцінкою та прийнятим рішенням у даній цивільній справі.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2019 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 жовтня 2019 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді О.А. Письменний

В .В. Черненко