ПОСТАНОВА

Іменем України

10 жовтня 2019 року

м. Київ

справа №520/8302/18

адміністративне провадження №К/9901/19577/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 520/8302/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Харківенергоремонт» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Мінекономрозвитку

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2019, ухвалене у складі головуючого судді Сагайдака В.В. та

постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Присяжнюк О.В., суддів Спаскіна О.А., Любчич Л.В., -

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 01.10.2018 ТОВ «Харківенергоремонт» звернулось до суду з позовом, в якому висловило прохання:

визнати протиправною бездіяльність Мінекономрозвитку щодо скасування дії спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД) відносно ТОВ «Харківенергоремонт»;

зобов`язати Мінекономрозвитку скасувати спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування ЗЕД відносно ТОВ «Харківенергоремонт».

Позов обґрунтовано тим, що ТОВ «Харківенергоремонт» вжило і вживає всіх можливих заходів щодо усунення порушень ведення ЗЕД, отже жодних підстав для дії спеціальної санкції не існує. Однак Мінекономрозвитку не прийняло жодного рішення щодо скасування чи відмови у скасуванні дії спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування ЗЕД, застосованої до ТОВ «Харківенергоремонт».

2. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 15.01.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019, частково задовольнив позовні вимоги:

визнав протиправною бездіяльність Мінекономрозвитку щодо скасування дії спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування ЗЕД відносно ТОВ «Харківенергоремонт»;

зобов`язав Мінекономрозвитку повторно розглянути клопотання щодо скасування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування ЗЕД відносно ТОВ «Харківенергоремонт» від 10.07.2018 №120-03/213 (вхідний номер Мінекономрозвитку від 11.07.2018 №07/48657-18);

в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив.

3. 12.07.2019 Мінекономрозвитку звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

4. Верховний Суд ухвалою від 16.07.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Суди встановили, що наказом Мінекономрозвитку від 27.02.2015 № 194 до ТОВ «Харківенергоремонт» застосовано спеціальну санкцію індивідуальний режим ліцензування ЗЕД за поданням ДФС України від 08.09.2014 № 2710/5/99-99-22-04-02-16.

10.07.2018 ТОВ «Харківенергоремонт» до Мінекономрозвитку подано клопотання про скасування дії спеціальної санкції індивідуального режиму ліцензування ЗЕД.

Листом відповідача від 13.07.2018 № 4102-13/30624-07 повідомлено позивача, що відповідно до пункту 4.16 Положення про порядок застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 № 52 (далі - Положення № 52), Мінекономрозвитку зробило запит до ініціатора застосування спеціальної санкції щодо можливості її скасування.

За результатами розгляду листа Мінекономрозвитку від 13.07.2018 № 4102-11/30621-03 (вхідний ДФС України № 30956/5 від 16.07.2018), ДФС України дійшла до висновку про недоцільність скасування дії спеціальної санкції, застосованої до ТОВ «Харківенергоремонт», про що повідомлено Мінекономрозвитку та Департамент регулювання ЗЕД листом від 03.08.2018 № 13915/5/99-99-14-06-02-16.

Листом від 13.08.2018 № 4102-13/30624-07 відповідач на адресу ТОВ «Харківенергоремонт» направив копію вищезазначеної відповіді ДФС України.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо скасування дії спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування ЗЕД відносно ТОВ «Харківенергоремонт», позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідачем за результатами звернення до ДФС України та отримання від неї листа від 03.08.2018 № 13915/5/99-99-14-06-02-16 не прийнято жодного рішення відносно ТОВ «Харківенергоремонт», а лише надіслано на адресу позивача копію цього листа. А оскільки клопотання ТОВ «Харківенергоремонт» щодо скасування дії спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування ЗЕД не розглянуто відповідачем, то належним способом захисту прав позивача в спірних правовідносинах є зобов`язання Мінекономрозвитку повторно розглянути клопотання щодо скасування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування ЗЕД відносно ТОВ «Харківенергоремонт» від 10.07.2018 вих. № 120-03/213 (вхідний Мінекономрозвитку від 11.07.2018 № 07/48657-18).

IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

7. Касаційна скарга відповідача мотивована тим, що нормами частини п`ятої статті 37 Закону України від 16.04.1991 № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон № 959-XII) та пункту 4.17 Положення № 52 не містять вимог щодо обов`язковості прийняття рішення Мінекономрозвитку про скасування дії санкцій у разі надходження від певного суб`єкта господарювання інформації про заходи, що ним вживаються для виконання Закону № 959-XII та або пов`язаних з ним законів. А оскільки Мінекономрозвитку були вжиті дії відповідно до Закону № 959-XII та Положення № 52 - відповідь позивачу надано своєчасно і обґрунтовано, то зазначені дії не можна кваліфікувати як протиправну бездіяльність.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Верховний Суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

9. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

10. Змістом частини першої статті 32 Закону № 959-XII передбачено, що всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб`єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення цього або пов`язаних з ним законів України та/або своїх зобов`язань, які випливають з договорів (контрактів), тільки на умовах і в порядку, визначених законами України.

11. Відповідно до частин першої - третьої статті № 959-XII за порушення цього або пов`язаних з ним законів України до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб`єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб`єктами господарської діяльності своїх обов`язків згідно з цим або пов`язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб`єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб`єктами цього Закону та/або пов`язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов`язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служби, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду.

Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб`єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані:

найменування та реквізити суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб`єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.

12. Якщо суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб`єктами господарської діяльності, до яких застосовано санкції, усунуто допущені порушення законодавства України або вжито практичні заходи, що гарантують виконання цього Закону та/або пов`язаних з ним законів України, ініціатори подання щодо застосування санкцій можуть направляти центральному органу виконавчої влади з питань економічної політики матеріали про їх скасування (частина десята статті 37 Закону № 959-ХІІ).

13. Згідно із частинами дванадцятою - сімнадцятою цієї ж норми Закону № 959-ХІІ у разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов`язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб`єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій.

Клопотання повинно містити такі документи:

лист-звернення з викладенням причин, що призвели до порушення, та про вжиті заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства України;

оригінали або завірені в установленому порядку копії матеріалів (довідки) від державних органів, що здійснюють контроль за зовнішньоекономічною діяльністю чи валютний контроль, та/або агентів валютного контролю, які засвідчують вжиті суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності практичні заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства України.

Загальний термін розгляду цих клопотань не повинен перевищувати тридцяти календарних днів.

З метою уточнення інформації центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики може звертатися до державних органів, що здійснюють контроль у сфері зовнішньоекономічної діяльності, валютний контроль, та агентів валютного контролю із запитами про одержання додаткових матеріалів (інформації) щодо діяльності суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, які звернулися до нього з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкції.

Відповідальність за недостовірність інформації, зазначеної в поданнях, щодо застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) санкцій, на підставі яких приймаються відповідні рішення центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, несе ініціатор подання у порядку, передбаченому законом.

Відповідальність за недостовірність відомостей, поданих до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, несуть суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності.

14. На виконання статті 37 Закону № 959-ХІІ Міністерство економіки України наказом від 17.04.2000 № 52 «Про затвердження Положення про порядок застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» затвердило Положення № 52, дія якого поширюється на всіх суб`єктів ЗЕД незалежно від форм власності та місця реєстрації.

15. Розділом 4 Положення № 52 врегульовано Порядок застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) Мінекономрозвитку спеціальних санкцій, пунктом 4.17 якого дія санкцій скасовується Мінекономрозвитку в разі усунення суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону № 959-ХІІ та/або пов`язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність до законів України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону, а також якщо відсутні матеріали щодо порушення цим суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, яке встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та матеріали щодо проведених ним дій, що можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

16. Також відповідно до статті 37 Закону № 959-ХІІ та з метою підвищення оперативності дій із запобігання порушенням законодавства у сфері ЗЕД спільним наказом Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації України від 09.11.2006 № 340/672 затверджено Порядок взаємодії Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації України з питань застосування спеціальних санкцій.

17. Згідно із пунктом 3.3 вказаного Порядку за наявності в Мінекономіки інших матеріалів (інформації) щодо діяльності суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб`єктів господарської діяльності, до яких Державною податковою адміністрацією пропонується застосувати (скасувати, змінити вид, тимчасово зупинити дію) спеціальні санкції, ці матеріали долучаються до матеріалів про застосування (скасування, зміну виду, тимчасового зупинення дії) спеціальних санкцій і розглядаються разом з поданням при прийнятті остаточного рішення. Остаточне рішення щодо доцільності офіційного попередження про можливість застосування спеціальних санкцій, застосування індивідуального режиму ліцензування чи тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, скасування (зміну виду, тимчасового зупинення дії) спеціальних санкцій приймається Мінекономіки на підставі матеріалів, отриманих разом з поданням, та інформації, яка наявна в Мінекономіки.

18. При цьому за правилами пункту 4.8 Положення № 52 про застосування санкцій, передбачених статтею 37 Закону № 959-ХІІ Мінекономрозвитку видає наказ, у якому вказуються норми чинного законодавства, які було порушено, матеріали, на підставі яких видано наказ, реквізити суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовані санкції, та вид санкції, дата, з якої санкція починає діяти.

Відповідні накази Мінекономрозвитку видаються у разі скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії санкцій, застосованих до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності.

19. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що розгляд Мінекономрозвитку подань відповідних суб`єктів або клопотань про застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) повинен закінчуватись ухваленням відповідного рішення у формі наказу про скасування, зміну виду, тимчасове зупинення дії або про відмову у вчиненні таких дій, однак у даному випадку таке відповідачем не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання.

20. Колегія суддів зазначає, що у постанові Верховного Суду України від 13.06.2017 у справі № П/800/490/15 міститься правовий висновок, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

21. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

22. У справі, яка розглядається суди встановили, що відповідач за результатами розгляду клопотання позивача та вчинених ним дій щодо звернення до ДФС України та отримання від неї листа від 03.08.2018 № 13915/5/99-99-14-06-02-16 не прийняв жодного рішення відносно ТОВ «Харківенергоремонт», а лише супровідним листом надіслав на адресу позивача копію зазначеного листа ДФС.

23. За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про визнання протиправною бездіяльність Мінекономрозвитку щодо скасування дії спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування ЗЕД відносно ТОВ «Харківенергоремонт» та зобов`язання Мінекономрозвитку повторно розглянути клопотання щодо скасування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування ЗЕД відносно ТОВ «Харківенергоремонт».

24. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 у справі №520/8302/18 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду