П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/3530/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черняхович І.Е.

Суддя-доповідач - Драчук Т. О.

09 жовтня 2019 року

м . Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Ватаманюка Р.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

позивача : ОСОБА_1 ,

представника позивача: ОСОБА_2 ,

представника відповідача: Бондар Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Коростишівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірною відмову, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Коростишівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірною відмову Коростишівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, викладену в листах №14138/03 від 06.12.2018, №15082/03 від 29.12.2018, №2476/03 від 19.02.2019.

Також, позивач просив зобов`язати Коростишівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до його пільгового стажу по Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, період роботи з 22.11.1993 по 30.06.2003, та додатково зарахувати до страхового стажу 18 років відповідно до абз.10 ч.3 ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; зобов`язати Коростишівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, з 22.11.2018; зобов`язати Коростишівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області внести індивідуальні відомості про нього, як про застраховану особу в систему персоніфікованого обліку за 2000-2003 роки на підставі довідки про заробітну плату №12-36/961-1 від 23.07.2018 за період з 01.01.2000 по червень 2003 року, виданої архівним відділом Олександрійської міської ради та довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №03-1330/201 від 28.01.2019, виданої Державною службою України з надзвичайних ситуацій про розмір заробітної плати за липень - грудень 2003 року.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 позов задоволено частково.

Визнано неправомірними відмови Коростишівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Гагаріна, 2, м. Коростишів, Житомирська область, 12504; код ЄДРПОУ 40380694), викладені в листах №14138/03 від 06.12.2018, №15082/03 від 29.12.2018, №2476/03 від 19.02.2019.

Зобов`язано Коростишівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до його пільгового стажу по Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, період роботи ОСОБА_1 на посаді респіраторника в Олександрійському воєнізованому гірничорятувальному загоні Міністрества надзвичайних ситуацій України з 22.11.1993 по 30.06.2003.

Зобов`язано Коростишівське об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати період роботи ОСОБА_1 на посаді респіраторника в Олександрійському воєнізованому гірничорятувальному загоні Міністрества надзвичайних ситуацій України з 22.11.1993 по 30.06.2003 до його страхового стажу відповідно до абз.10 ч.3 ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язано Коростишівське об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до п."а" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", із врахуванням висновків суду по даній справі.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Коростишівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768,40 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та просили в її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі та просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача та представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, 29 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Коростишівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 114 та п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (а.с.18).

До заяви про призначення пенсії на пільгових умовах позивачем було додано: копію та оригінал трудової книжки; копію паспорта та ідентифікаційного коду; копію військового квитка; копію диплому про навчання; копія особової картки звільнених (форма №Т-2) за 2003 рік; архівну довідку про реорганізацію та перейменування підприємства №12-36/961-2 від 23.07.2018 року, видану архівним відділом Олександрійської міської ради; копію наказу про проведення атестації робочих місць №113 від 28.12.1994 року; архівний витяг №12-36/961-3 від 23.07.2018 року з наказу №179 від 07.10.1999 про результати перевірки атестації робочих місць, виданий архівним відділом Олександрійської міської ради; архівний витяг №12-36/961-4 від 23.07.2018 з наказу №169 від 27.07.2004 року “Про результати атестації робочих місць за умовами праці”, виданий архівним відділом Олександрійської міської ради; копію листа Державної експертизи умов праці №06-715 від 04.03.1994 року; архівну довідку №12-36/961 від 23.07.2018, видану архівним відділом Олександрійської міської ради, про період роботи в “Олександрійському воєнізованому гірничорятувальному загоні ДВГР/АР/С МНС України”; довідку про особливий характер та умови праці, необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах, видану 16.04.2009 Ліквідаційною комісією Центрального регіонального спеціального воєнізованого аварійно-рятувального загону; довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №28-3/24/178 від 31.05.2018, видану Державною службою України з надзвичайних ситуацій; копія наказу Київського воєнізованого гірничорятувального загону про звільнення №51-к від 06.04.2004; довідку про періоди роботи №44/10-12 від 31.01.2007, видану Державною спеціальною (воєнізованою) аварійно-рятувальною службою ДП “Київський воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін”; архівну довідку про нараховану заробітну плату №12-36/961-1 від 23.07.2018, видану архівним відділом Олександрійської міської ради.

За наслідками розгляду заяви позивача та доданих до неї документів, Коростишівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 06.12.2018 №14138/03 відмовило позивачу у призначенні пенсії. При цьому, в якості підстави для відмови у листі було вказано, що зарахувати до стажу роботи за Списком №1 періоди роботи з 22.11.1993 по 30.06.2003 на 51-му воєнізованому гірничорятувальному загоні, з 01.07.2003 по 04.01.2005 на Київському ВГРЗ Штабу ВГРЧ Центрального регіону, з 05.01.2005 по 17.01.2006 в Центральному регіональному спеціальному (воєнізованому) аварійно-рятувальному загоні неможливо, оскільки підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення здійснюється у відповідності зі списками, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, на підставі записів у трудових книжках працівників та уточнюючих довідок, однак ОСОБА_1 таких довідок не надав. Крім того, вказано, що заявником не надано інформації коли вперше була здійснена атестація робочих місць на підприємстві, а в довідках про особливий характер і умови праці, необхідні для обчислення пільгової пенсії за період з 03.07.2008 по 16.04.2009 не вказано інформацію про характер виконуваних робіт. Також у листі відповідач посилався на роз`ясненнями, викладені листі Мінпраці та соціальної політики від 26.08.2010 № 3632/0/010/10-36 згідно з якими, правом на пенсію за віком на пільгових умовах користуються лише працівники тих державних аварійно-рятувальних служб, які здійснюють гірничо-рятувальне обслуговування об`єктів вугільної та гірничорудної промисловості. Натомість, Київський воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін, де працював ОСОБА_1 , здійснює обслуговування об`єктів не тільки гірничої промисловості, а й інших, не передбачених підрозділом 5 Списку № 1, об`єктів, з огляду на що відповідач зазначив, що правом на відповідну пенсію працівники цього загону не користуються.

Враховуючи викладене, відповідачем було зроблено висновок про відсутність у ОСОБА_1 пільгового стажу, а тому відмовлено йому у призначенні пенсії (а.с.19-20).

26 грудня 2018 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Коростишівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення йому пенсії (а.с.21-22).

За наслідками розгляду вказаної заяви, Коростишівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 29.12.2018 №15082/03 (а.с.23-25) відмовив позивачу у призначенні, посилаючись при цьому на ті ж мотиви, що були викладені у листі від 06.12.2018 №14138/03.

04 лютого 2019 року позивач втретє звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.114 та п.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. До вказаної заяви на підтвердження наявності у нього пільгового стажу позивач додав: довідку про підтвердження наявного трудового стажу для підтвердження пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №50/96-22 від 28.01.2019 видану ДП “Мобільний рятувальний центр ДСНС України”, яке є правонаступником ДП "КИЇВСЬКИЙ ВРГЗ" про період роботи з 18.01.2006 по 31.01.2007 та з 01.05.2007 по 28.05.2013; довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №28-3/24/29 від 28.01.2019 видану Державною службою України з надзвичайних ситуацій, за період роботи з 01.07.2003 по 06.04.2004 та з 07.04.2004 по 04.01.2005; довідку про заробітну плату для обчислення пенсії №03-1330/201 від 28.01.2019 видану Державною службою України з надзвичайних ситуацій про розмір заробітної плати за липень - грудень 2003 року; лист архівного відділу Олександрійської міської ради від 22.11.2018 №12-36/1374 з завіреними архівними копіями наказу Головного штабу Державної воєнізованої гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби № 179 від 07.10.1999 “Про результати перевірки атестації робочих місць на основі постанови КМУ від 01.02.21992 № 442”; лист архівного відділу Олександрійської міської ради від 22.11.2018 №12-36/1374-1 з завіреними архівними копіями наказу Центрального регіонального спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального загону № 169 від 27.07.2004 “Про результати атестації робочих місць за умовами праці”; завірену копію наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України №131 від 19.03.2013 про припинення ДО "КИЇВСЬКИЙ ВГРЗ".

Розглянувши вказану заяву та додані до неї документи, Коростишівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 19.02.2019 №2476/03 повідомив ОСОБА_1 , що період його роботи на посаді респіраторника Київського ВГРЗ штабу ВГРЧ Центрального регіону з 01.07.2003 по 06.04.2004 та з 07.04.2004 по 04.01.2005, а також на посаді респіраторника ДП “Київський воєнізований аварійно-рятувальний (гірничо-рятувальний) загін” з 18.01.2006 по 31.01.2007 та з 01.05.2007 по 28.05.2013 зараховані до його пільгового стажу. Таким чином, відповідач зробив висновок, що стаж роботи ОСОБА_1 зі шкідливими і важкими умовами праці за вказаний вище період становить 8 років 7 місяців 16 днів, що є недостатнім для призначення йому пенсії відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.27).

Вважаючи, що відповідач протиправно не зарахував до його пільгового стажу період робот з 22.11.1993 по 30.06.2003, та у зв`язку з відсутністю необхідного стажу, протиправно відмовив йому у призначенні пенсії відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Також, суд першої інстанції вказав, що згідно з записами у наявній у матеріалах справи копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (а.с.28-35) позивач з 22.11.1993 на підставі наказу №351-к від 06.12.1993 був прийнятий на службу в 2-й Коростишівський взвод 51-го воєнізованого гірничорятувального загону на посаду респіраторника (підземний) (а.с.29).

В подальшому, згідно із записом № 13 від 03.05.1994, здійсненим на підставі наказу №73 від 18.05.1994, 51-ий воєнізований гірничорятувального загін був перейменований на 11-й воєнізований гірничорятувального загін, а пізніше, відповідно до запису №14 від 01.09.1999, здійсненого на підставі наказу №315к від 06.09.1999, 11-й воєнізований гірничорятувального загін був перейменований в Олександрійський воєнізований гірничорятувальний загін Міністерства надзвичайних ситуацій України (а.с.29).

Обставини, щодо перейменування 51-го воєнізованого гірничорятувального загону підтверджуються також архівною довідкою від 23.07.2018 №12-36/961-2, виданою архівним відділом Олександрійської міської ради (а.с.37)

30.06.2003 ОСОБА_1 на підставі наказу №74-К від 17.06.2003 був звільнений з посади респіраторника Олександрійського воєнізованого гірничорятувального загону Міністерства надзвичайних ситуацій України у зв`язку з переведенням до Київського ВГРЗ ДВГРС МНС України, про що у трудовій книжці позивача зроблено запис від 30.06.2003 № 15 (а.с.29).

Крім того, із записів у трудовій книжці позивача вбачається, що з 01.07.2003 по 06.04.2004 ОСОБА_1 працював на посаді респіраторника Київського ВГРЗ штабу ВГРЧ Центрального району, з 07.01.2004 по 04.01.2005 на посаді респіраторника в Центральному регіональному спеціальному (воєнізованому) аварійно-рятувальному загоні, з 05.01.2005 по 17.01.2006 на посаді респіраторника в Житомирському окремому воєнізованому аварійно-рятувальному взводі ЦРСВАРЗ, з 18.01.2006 по 31.01.2007 на посаді респіраторника в ДП "Київський воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін", звідки був звільнений у зв`язку з закінченням строку трудового договору (а.с.30-32).

01.05.2007 ОСОБА_1 був знову прийнятий на роботу респіраторником другого воєнізованого гірничорятувального взводу ДП "Київський воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін". 23.10.2008 він переведений на посаду респіраторника оперативного воєнізованого гірничорятувального взводу. В подальшому ДП "Київський воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін" було перетворено в Державну організацію "Київський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін", про що в трудовій книжці зроблено запис від 27.01.2009 №32.

01.10.2010 ОСОБА_1 відповідно до наказу від 01.10.2010 №115-к був переведений на посаду командира відділення оперативного воєнізованого гірничорятувального взводу.

Відповідно до запису в трудовій книжці №36 від 28.05.2013 позивач був звільнений з посади командира відділення оперативного воєнізованого гірничорятувального взводу ДО "Київський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін" МНС України, у зв`язку з його переведенням до ДП МРЦ МНС України.

Починаючи з 29.05.2013 і по теперішній час ОСОБА_1 працює на посаді командира відділення гірничорятувального взводу загону гірничорятувальних робіт (а.с.34-35).

Вказані відомості також підтверджуються наявними у матеріалах справи: копією архівних довідок архівного відділу Олександрійської міської ради від 23 липня 2018 року №12-36/961-2 (а.с.36, 37), довідки архівного відділу Олександрійської міської ради від 23 липня 2018 року №12-36/961-5, до якої долучено копію особової картки позивача (а.с.42-44), довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії від 31 травня 2018 року №28-3/24/178 (а.с.46); довідки ліквідаційної комісії Центрального регіонального спеціалізованого воєнізованого аварійно - рятувального загону від 16.04.2009 про особливий характер та умови праці, необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах (а.с.47 та зворот); довідки ДП “Київський воєнізований аварійно - рятувальний (гірничорятувальний) загін” № 44/10-12 від 31.01.2007 (а.с.48 та зворот); довідки голови комісії з припинення ДП МРЦ від 28.01.2019 № 50/96-22 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с.57 та зворот); довідки заступника голови ДСУ з надзвичайних ситуацій від 28.01.2019 № 28-3/24/29 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с.58 та зворот).

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що робота на посаді респіраторника воєнізованого гірничо-рятувального загону, належить до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, позивач вважає, що він має право на призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.

До 21.08.1992 період роботи на відповідних посадах або за відповідними професіями за Списками №1 і №2 зараховується до пільгового стажу роботи за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи. Натомість, після 21.08.1992 період роботи на відповідних посадах або за відповідними професіями за Списками №1 і №2 зараховується до пільгового стажу роботи за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці.

В спірний період роботи позивача на посаді респіраторника в Олександрійському воєнізованому гірничорятувальному загоні Міністрества надзвичайних ситуацій України з 22.11.1993 по 30.06.2003, який не був зарахований відповідачем до пільгового стажу через відсутність уточнюючої довідки, Списки №1, 2 були затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 та постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36.

В свою чергу, згідно з нормами закону посада респіраторника, яку позивач займав в період роботи в Олександрійському воєнізованому гірничорятувальному загоні Міністерства надзвичайних ситуацій України з 22.11.1993 по 30.06.2003, належить до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Із досліджених судом під час розгляду справи записів трудової книжки, виданої на ім`я ОСОБА_1 , слідує, що з 22.11.1993 по 30.06.2003 він працював на посаді «респіраторника», крім того в трудовій книжці вказані документи, на підставі яких зроблені відповідні записи, а тому пільговий стаж за даний період належно підтверджений, оскільки трудова книжка є основним документом, що підтверджує такий стаж.

З приводу проведення атестації робочого місця за посадою, яку займав позивач, суд першої інстанції зазначив, що позивачем надано відповідачу копію наказу від 26.12.1994 №113 (а.с.49), а також лист архівного відділу Олександрійської міської ради з завіреною копією наказу Головного штабу Державної воєнізованої гірничо-рятувальної (аварійно-рятувальної служби) № 179 від 07.10.1999, згідно яких посади респіраторник були належним чином атестовані (а.с.26). Копія архівного витягу міститься в матеріалах справи (а.с.38). Відповідно листа архівного відділу Олександрійської міської ради від року № 12-36/961-5 11 воєнізований гірничорятувальний загін, у якому працював позивач, відноситься до Головного штабу ДВГР/АР/С МЧС України (а.с.42).

Таким чином, обґрунтована відсутністю довідки про підтвердження наявного трудового стажу та відсутністю інформації щодо атестації робочого місця оскаржувана відмова Коростишівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у зарахуванні позивачу до його стажу роботи на пільгових умовах періоду з 22.11.1993 по 30.06.2003 та як наслідок відмова у призначенні пенсії на пільгових умовах, оформлена листами № 14138/03 від 06.12.2018, № 15082/03 від 29.12.2018, № 2476/03 від 19.02.2019, винесена в порушення вимог чинного законодавства, а зазначені правові підстави для відмови у призначенні пенсії не відповідають фактичним обставинам справи.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вказаний період роботи з 22.11.1993 по 30.06.2003 необхідно зарахувати ОСОБА_1 до роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В частині зарахування до страхового стажу 18 років, відповідно до абз.10 ч.3 ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд першої інстанції зазначив, що під час розгляду справи суд прийшов до висновку, що період роботи ОСОБА_1 з 22.11.1993 по 30.06.2003 підлягає зарахуванню до періоду роботи за Списком № 1, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, то позовні вимоги, щодо обчислення страхового стажу за вказаний період відповідно до норм абз.10 ч.3 ст.24 Закону №1058 також підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог щодо зобов`язання Коростишівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області внести індивідуальні відомості про позивача, як про застраховану особу в систему персоніфікованого обліку за 2000-2003 роки на підставі довідки про заробітну плату №12-36/961-1 від 23.07.2018 за період з 01.01.2000 по червень 2003 року, виданої архівним відділом Олександрійської міської ради та довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №03-1330/201 від 28.01.2019, виданої Державною службою України з надзвичайних ситуацій про розмір заробітної плати за липень - грудень 2003 року, суд першої інстанції вказав, що зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться тим управлінням Пенсійного фонду України, в якому на обліку перебував страхувальник та до якого таким страхувальником подавалась звітність щодо застрахованої особи.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується інформацією, зазначеною в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 17.07.2019 №511/06/03-01/10 (а.с.122), що в період з 2000 по 2003 роки страхувальником ОСОБА_1 був Воєнізований гірничо-рятувальний загін (код ЄДРПОУ 00165770), який перебував на обліку страхувальників в управлінні ПФУ в м.Олександрія Кіровоградської області, куди й подавав (повинен був) звітність щодо застрахованих осіб.

Тому, Коростишівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області є неналежним відповідачем стосовно позовних вимог про зобов`язання внести індивідуальні відомості про позивача, як про застраховану особу в систему персоніфікованого обліку за 2000-2003 роки, оскільки у зазначений період органом до повноважень якого відносилось внесення даних до Реєстру про застрахованих осіб, страхувальником яких є Воєнізований гірничо-рятувальний загін (код ЄДРПОУ 00165770), було управління ПФУ в м.Олександрія Кіровоградської області. З огляду на що, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню. (В цій частині рішення суду не оскаржується).

Щодо вимог позивача щодо зобов`язання призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 22.11.2018, суд зазначає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки на даній стадії вони є передчасними і призведуть до втручання в дискреційні повноваження відповідача щодо обчислення сумарного стажу роботи, зокрема пільгового, для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1. (В цій частині рішення суду не оскаржується).

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції (в частині фактично оскаржуваних висновків, що вбачається з апеляційної скарги), з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідності до п.21 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і особливо важкими умовами праві за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до абз.1 п.2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01 січня 2004 року, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими та важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788-ХІІ.

З огляду на положення ст.12 Закону № 1788-ХІІ право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Згідно з п.«а» ч.1 ст.13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Пунктом 2 Порядку застосування Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (із змінами і доповненнями, далі — Порядок застосування Списків), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Отже, як вірно вказав суд першої інстанції, до 21.08.1992 період роботи на відповідних посадах або за відповідними професіями за Списками №1 і №2 зараховується до пільгового стажу роботи за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи. Натомість, після 21.08.1992 період роботи на відповідних посадах або за відповідними професіями за Списками №1 і №2 зараховується до пільгового стажу роботи за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці.

В спірний період роботи позивача на посаді респіраторника в Олександрійському воєнізованому гірничорятувальному загоні Міністрества надзвичайних ситуацій України з 22.11.1993 по 30.06.2003, який не був зарахований відповідачем до пільгового стажу через відсутність уточнюючої довідки, Списки №1, 2 були затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 та постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36.

Розділом I "Гірські роботи" Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженою постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, за кодом 1010600а-18029 передбачалися посада «респіраторник».

Аналогічна посада була передбачена і у Списку № 1, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 та постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36.

Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посада респіраторника, яку позивач займав в період роботи в Олександрійському воєнізованому гірничорятувальному загоні Міністерства надзвичайних ситуацій України з 22.11.1993 по 30.06.2003, належить до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно з ст.62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пунктів 1 та 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п.20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Крім того, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або за відсутності у трудовій книжці необхідних записів, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Зазначений висновок суду, узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.

Щодо періоду роботи позивач з 22.11.1993 по 30.06.2003 колегія суддів зазначає, що цей період зараховується до пільгового стажу роботи позивача, оскільки його посада підтверджується записами в трудовій книжці (працював на посаді «респіраторника»). Крім того в трудовій книжці вказані документи, на підставі яких зроблені відповідні записи, а тому пільговий стаж за даний період належно підтверджений, оскільки трудова книжка є основним документом, що підтверджує такий стаж.

Щодо атестації робочого місця колегія суддів зазначає, що атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров`я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування. Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п`ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Державну експертизу умов праці.

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації) визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Крім того, п.4.3. Порядку №383 передбачено, що у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Згідно з п.4.4 Порядку №383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Відповідно до положень Порядку №422 (Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року) відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Враховуючи вказане колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Разом з тим, у особи, яка претендує на отримання пільгового пенсійного забезпечення має бути документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, тобто результати атестації. Документами, що підтверджують результати атестації робочого місця, можуть бути - карта умов праці, наказ про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій, посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, трудова книжка з записом про витяг із зазначеного наказу, додаток з такого витягу, або інший офіційний документ, який підтвердив би, що особа виконувала роботу на посаді щодо якої мала б бути проведена атестація робочого місця, але з вини керівника підприємства, організації не була проведена.

Аналогічного висновку прийшов Верховний Суд України в своїх постановах від 02.06.2015 справа №21-572а14, а також у постановах від 10.09.2013, 25.11.2014 та 17.03.2015 у справах №№ 21-183а13, 21-519а14, 21-585а14 відповідно зазначивши, що комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку проведення атестації дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

В свою чергу, позивачем надано відповідачу копію наказу від 26.12.1994 №113 (а.с.49), а також лист архівного відділу Олександрійської міської ради з завіреною копією наказу Головного штабу Державної воєнізованої гірничо-рятувальної (аварійно-рятувальної служби) № 179 від 07.10.1999, згідно яких посади респіраторник були належним чином атестовані (а.с.26). Копія архівного витягу міститься в матеріалах справи (а.с.38). Відповідно листа архівного відділу Олександрійської міської ради від року № 12-36/961-5 11 воєнізований гірничорятувальний загін, у якому працював позивач, відноситься до Головного штабу ДВГР/АР/С МЧС України (а.с.42).

А тому, як вірно вказав суд першої інстанції вказаний період роботи з 22.11.1993 по 30.06.2003 необхідно зарахувати ОСОБА_1 до роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В частині зарахування страхового стажу колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, а саме період роботи з ОСОБА_1 з 22.11.1993 по 30.06.2003 підлягає зарахуванню до періоду роботи за Списком № 1, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, то позовні вимоги, щодо обчислення страхового стажу за вказаний період відповідно до норм абз.10 ч.3 ст.24 Закону №1058 також підлягають задоволенню.

Щодо доводів апелянта в частині відсутності документів, довідок, які б підтверджували роботу позивача повний робочий день, колегія суддів зазначає, що згідно з довідкою архівного відділу Олександрійської міської ради №12-36/961 від 23.07.2018 повідомляється, що в наказах командира загону з кадрових питань (особового складу) за 1993-2003 роки відомості про переведення ОСОБА_1 на роботу з неповним робочим днем та про надання відпусток без збереження заробітної плати відсутні. Тобто, колегія суддів з урахуванням зазначеного приходить до виноску, що позивач в період з 1993 по 2003 роки працював повний робочий день.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, під час розгляду справ проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), проти Молдови та Росії (зокрема, "Mozer v/ the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia"), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibiacase), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Як зазначив ЄСПЛ у справі «Andrejeva v. Latvia» (п.77 рішення Великої палати ЄСПЛ від 18.02.2009 р.) стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції не накладає ніяких обмежень на свободу держави, що ратифікувала Конвенцію, приймати рішення про те, чи створювати якусь схему соціального забезпечення, або обирати тип або розмір виплат, які надаються відповідно до будь-якої такої схеми. Однак якщо в державі існують чинні законодавчі норми, що передбачають такі виплати на основі права на соціальну підтримку незалежно від того, чи обумовлені вони попередньою сплатою внесків ці норми слід вважати такими, що створюють майновий інтерес, що потрапляє в сферу дії статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції для осіб, що відповідають пропонованим до благоотримувачів вимогам.

У справі «Будченко проти України» (рішення від 24 квітня 2014 року, заява № 38677/06) ЄСПЛ також зазначив, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам.

Отже, враховуючи те, що майновий інтерес позивача ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема, Закону № 1788, стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку. ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України», п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України», п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» тощо). Суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, тобто людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично. Більше того, відповідно до ст.14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

Аналізуючи наведені положення законодавства, яке дає позивачу право на пенсію за віком на пільгових умовах, суд зазначає, що відсутність у позивача уточнюючих довідок про характер роботи та характеристики виконуваної роботи, що стало підставою для відмови позивачу у призначенні такої пенсії, не спростовує наявність у позивача пільгового стажу, що дає йому право на пенсію на пільгових умовах.

При цьому позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про відповідний трудовий стаж із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, Верховний Суд в своїй постанові від 06.03.2018 в справі №127/9055/17 прийшов до висновку, що зазначаючи про виникнення сумнівів щодо запису в трудовій книжці, відповідачем не наведено які саме виникли сумніви та з яких підстав. Наявність же таких сумнівів може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу.

Враховуючи зазначене, доводи апеляційної скарги, а також сукупність фактів та обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог в частині.

А тому враховуючи, що в силу ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, оскільки доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачений ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 10 жовтня 2019 року.

Головуючий

Драчук Т. О.

Судді

Полотнянко Ю.П. Ватаманюк Р.В.