Номер провадження 2/585/622/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2019 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого-судді В.О. Шульги, за участю секретаря С.А. Дем`яненко, розглянувши без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у судовому засіданні в місті Ромни цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 і просить стягнути з останнього на свою користь заборгованість за кредитним договором № 2723768 від 18.05.2018 у розмірі 13689,75 грн. та сплачений судовий збір в сумі 1921,00 грн. В обгрунтування позову вказує, що 18.05.2018 між ТОВ «СОС Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 2723768 згідно п.1.3 якого, у тимчасове користування, товариство надало відповідачу кредит у вигляді грошових коштів у розмірі 1500 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, з кінцевим терміном погашення не пізніше 17.07.2018 року, з оплатою по спадній процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку в п. 3.1.1. Також 15.06.2018 року між ТОВ «СОС Кредит» та ОСОБА_1 по справі укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання фінансового кредиту № 2723768 від 18.05.2018 року. Товариство свої умови виконало, а відповідач припинив здійснення платежів на виконання договору, у зв`язку з чим виникла заборгованість. 24.09.2018 року між ТОВ «СОС Кредит» та ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" укладено Договір факторингу №24/09/18-ФС від 24.09.2018 р., за яким ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" отримало право грошової вимоги, зокрема і до ОСОБА_1 Станом на 04 квітня 2019 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 13689,75 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 1500 грн., заборгованість за відсотками - 579,75 грн., заборгованість за пенею - 3105 грн., заборгованість за комісією, заборгованість за штрафом - 0 грн., заборгованість за відсотками, нарахованими компанією - 8505 грн.

Відповідач ОСОБА_1 надав письмовий відзив на позов в якому у задоволенні позову прохав відмовити. В обгрунтування своїх доводів зазначив, що 18.05.2018 між товариством та позичальником укладено договір про надання фінансового кредиту. Пунктом 3.1. Договору передбачено, що Товариство зобов`язується надати кредит клієнту у розмірі 1500,00 грн., з оплатою по спадній процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку в пункті 3.1.1., а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплати передбачені цим договором проценти. Відповідно до пункту 3.1.1. Договору, позика надається строком на 30 днів (строк повернення кредиту, відповідно до пункту 4.2. Договору, до 17.06.2018), проценти за користування кредитом - 576,00 грн. (467,20 % річних). 15.06.2018 між Товариством та Позичальником укладено додаткову угоду № 1 до Договору, згідно якої строк дії договору_1 та строк повернення кредиту продовжено до 17.07.2019, проценти за користування кредитом - 576,00 грн. (467,20 % річних). Відповідно до пункту 3.3.1. Договору, за користування кредитом Товариством нараховано Позичальнику проценти у розмірі 576,00 грн., які позичальник перерахував на рахунок товариства 15.06.2018. У зв`язку із невиконанням Позичальником умов Договору, а саме простроченням Позичальником строку повернення кредиту, передбаченого цим Договором, Товариством застосовано до Позичальника підвищену процентну ставку (пеню) у розмірі 3105,00 грн. (пункт 3.2. Договору). Вважає, що ТОВ "СОС КРЕДИТ" нараховано непропорційно велику суму компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) за невиконання зобов`язань за кредитним договором, чим порушено законодавство про фінансові послуги, а саме частину другу статті 2 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та пункт 5 частини третьої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів, який встановлює, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання зобов`язань за договором. 15.06.2018 відповідачем було здійснено перерахування на рахунок Товариства «СОС КРЕДИТ» грошових коштів в сумі 576,00 грн., за 30 днів користування, що становлять 38,4% від суми позики. (38,4*12 =460,8 % річних), які було зараховано на погашення відсотків за користування кредитом. Разом з тим, позивач не погоджується з розміром заборгованості за пенею, яка з моменту прострочення (18.07.2018р.), до моменту набуття права вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит- Капітал» (24.09.2018р.) становить 3105.00 грн. за 69 днів., та з заборгованістю по відсотках, нарахованих Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал», які становлять 8505,00 грн. за 190 днів прострочення. Вказує, що між тим, простий і об`єктивний математичний розрахунок засвідчує, що на 1500 грн. позики навіть при максимальній 50% ставці за 69 днів користування, набігає максимум 143 грн. 75 коп., а за 190 днів - 395грн. 83 коп. Відтак, з цих підстав, обґрунтована сума відсотків станом на 02.04.2019 становить 539 грн. 64 коп. + 1500,00 грн. власне позика. З даної суми слід вирахувати 576,00 грн., сплачених компанії 15.06.2018. Звертає увагу на постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та від 04 липня 2018 року у справі № 10/11534/13-ц згідно яких право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» надало відповідь на відзив в якій просить позовні вимоги задовольнити. Зазначає, що посилання відповідача на те, що умови договору несправедливі є помилковим. На думку позивача, аналізуючи норму статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві. Звертає увагу, що Товариством не було порушено права відповідача стосовно укладеного Договору, а навпаки Товариство йшло назустріч відповідачеві та продовжило строк повернення кредиту до 17.07.2018 року. Відповідач не виконав свої зобов`язання, в зв`язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором: заборгованість за тілом кредиту - 1500 грн., заборгованість за відсотками - 579,75 грн., заборгованість за пенею - 3105 грн., заборгованість за комісією та штрафами - 0,00 грн., заборгованості по відсотках нарахована компанією - 8505 грн. Позивач додатково повідомляє, що суми заборгованостей за тілом кредиту, за відсотками, пенею - нараховані попереднім Кредитором, право на стягнення яких перейшло відповідно до договору факторингу № 24/09/18-ФС від 24.09.2018 року. Наголошує, що позивач своїм підписом на Договорі підтвердив, що діє в своїх інтересах та повністю ознайомлений з умовами договору, в тому числі із встановленими розмірами процентів користування позикою; пені; процентної ставки у разі прострочення.

Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, в клопотанні до суду розгляд справи прохав провести у відсутності представника товариства, позовні вимоги - задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не прибув, про відкладення розгляду справи не клопотав.

За таких обставин, суд розглядає справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що 18.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальність «СОС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 272376, який є електронним договором у розумінні Закону України «Про електронну комерцію», оформленим в електронній формі, складений українською мовою та має юридичну силу (п.13.1); цей договір підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, використання якого допускає Закону України «Про електронну комерцію» (п.13.2). За цим договором товариство зобов`язується надати кредит клієнту у розмірі 1500,00 грн., з оплатою по спадній процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку в п.3.1.1, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити передбачені цим договором проценти (п.3.1). Пунктом 3.1.1 вказаного договору визначено графік процентів за кожен день користування кредитом, за яким загальна сума процентів за весь період користування кредитом та річна процентна ставка становить 576,00 грн., 467,20 % річних. Згідно п.3.2 договору, у разі прострочення строку повернення кредиту, передбаченого цим договором, з четвертого дня прострочення кредит визнається кредитом з підвищеним ризиком, за яким відсоткова ставка збільшується до 3 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня прострочення. Відповідно до п.4.2 клієнт зобов`язується повністю повернути кредит до 17.06.2018 року. За п.9.3 у випадку прострочення клієнтом повернення кредиту та сплати передбачених цим договором процентів за кредитом, клієнт на вимогу товариства зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

В паспорті кредиту, інформації, яка надається споживачу до укладення договору відображено, зокрема наступне: тип кредиту короткостроковий; сума/ліміт кредиту 1500,00 грн., строк кредитування 30 календарних днів, наведено інформацію щодо реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, яка складає тіло кредиту 1500,00+ відсотки 576,00 грн. Разом 2076 грн.

15 червня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальність «СОС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 272376 від 18.05.2018, яку укладено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, використання якого допускає Закон України «Про електронну комерцію» (п.3.4). Відповідно до п.2.1 угоди Товариство і клієнт дійшли згоди внести такі зміни до договору: 1) у пункті 4.2 договору цифри та знаки «17.06.2018» замінити цифрами та знаками «17.07.2018»; 2) внести зміни до пункту 3.1.1, а саме додати ще один графік, який продовжує дію договору та нарахування відсотків. Згідно п.2 угоди, з урахуванням інформації, наведеної у графіку погашення боргу та основного договору, сукупна вартість кредиту складає: у процентному значенні - 176,80 % від суми кредиту, у грошовому виразі - 2652 грн. При цьому, проценти за користування кредитом складають: у процентному значенні - 76,80% від суми кредиту, у грошовому виразі - 1152,00 грн.

24 вересня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальність «СОС КРЕДИТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 24/09/18-ФС за яким останнє отримало право грошової вимоги до боржників, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором від 18.05.2018 з датою закінчення договору 17.07.2018, про що на адресу ОСОБА_1 24.09.2018 надіслано повідомлення про відступлення права вимоги.

03.04.2019 Департаментом повернення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на адресу ОСОБА_1 надіслано вимогу про погашення кредитної заборгованості на загальну суму 8505,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2723768 від 18.05.2018 боржника ОСОБА_1 , станом на 04.04.2019 загальна сума заборгованості становить 13689,75 грн., з яких тіло кредиту 1500,00 грн., заборгованість за відсотками 579,75 грн., штрафні санкції (пеня) - 3105 грн., заборгованість по відсотках, нарахованих компанією 8505,00 грн.

Вказане свідчить, що між сторонами склалися спірні правовідносини з приводу виконання кредитного зобов`язання в якому відбулася заміна кредитора.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У ч.1 ст. 530 ЦК України зазначено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідно до ч.1, ч.2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст. 1077 ЦК України).

За таких обставин, дослідивши зібрані в справі докази, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд вважає позов обґрунтованим частково і доходить висновку про можливість його часткового задоволення.

Сторонами по справі визнається факт укладення між ТОВ «СОС Кредит» та ОСОБА_1 кредитного договору № 2723768 від 18.05.2018 за яким останній отримав кредит в сумі 1500,00 грн. зі строком повернення до 17.06.2018, а також додаткової угоди № 1 від 15.06.2018 до договору згідно якої строк повернення кредиту продовжено до 17.07.2019. Відповідачем також не оспорюються перехід до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» права вимоги за вищевказаним кредитним договором.

Позивачем доведено факт порушення ОСОБА_1 своїх кредитним зобов`язань, зокрема, суд вважає обґрунтованими вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі - 1500,00 грн. Відповідачем не спростовано належними і допустимими доказами повернення тіла кредиту в сумі 1500,00 грн.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за відсотками, суд враховує наступне.

Згідно ч.3 ст.1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

За п.5) ч.3 ст. 18 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Всупереч зазначених вимог, в кредитному договорі № 2723768 від 18.05.2018 сума процентів за весь період користування кредитом та річна процентна ставка становить 576,00 грн., 467,20 % річних (п.3.1.1), а в додатковій угоді № 1 від 15.06.2018 до договору про надання фінансового кредиту № 272376 визначено, що проценти за користування кредитом складають: у процентному значенні - 76,80 % від суми кредиту, у грошовому виразі - 1152,00 грн. (п.2).

Враховуючи викладене, зазначена у розрахунку від 04.04.2019 заборгованість по відсоткам 579,75 грн. підлягає зменшенню на половину, тобто до 289,88 грн. При цьому суд враховує, що відповідачем не надано письмових доказів сплати ним 15.06.2018 року 576 грн.

Суд не знаходиться підстав для стягнення 3105 грн. пені, оскільки пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, але відповідний розрахунок, з наведенням терміну прострочення виконання, суду не наданий. Твердження позивача у відповіді на відзив про те, що сума заборгованості зокрема за пенею нарахована попереднім кредитором перейшла до позивача за договором факторингу не є належним доказом на підтвердження правильності нарахування пені. Крім того, згідно вимог ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Також не підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача заборгованість по відсотках, нарахованих компанією в сумі 8505,00 грн., оскільки останні були нараховані, починаючи з 26.09.2018, тобто після спливу строку кредитування, тому вимога щодо стягнення з відповідача таких відсотків є неправомірною. Саме такий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року (справа № 14-154цс18).

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 1921,00 грн. Такого висновку суд дійшов з тих підстав, що згідно п.п.1) п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час ухвалення рішення становить 1921 грн. Тобто враховуючи заборгованість в сумі 1789,88 грн. (1500 грн. тіло кредиту + 289,88 грн. відсотки =1789,88 грн.), яка підлягає стягненню на користь позивача, судовий збір в розмірі 1921,00 грн. є мінімальним.

Керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 625, 512, 514, 1048-1050, 1054, 1077 Цивільного кодексу України, ст. ст. ст.ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» одну тисячу сімсот вісімдесят дев`ять гривень вісімдесят вісім копійок (1789,88 грн.) заборгованості за кредитним договором № 2723768 від 18.05.2018 року, з яких - 1500 грн. тіло кредиту, 289,88 грн. - відсотки за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 1921,00 грн. сплаченого судового збору.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п. 15.5.) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: підпис…

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ

В. О. Шульга