КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи 824/101/2019

№ провадження: 2-к/824/63/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2019 року Київський апеляційний суд в складі:

Головуючого судді Волошиної В.М.

при секретарі Маличівській Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за заявою Акціонерного товариства «АВІА-ФЕД-СЕРВІС» про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 03 квітня 2018 року у справі № 248/2016 за позовом Акціонерного товариства «АВІА-ФЕД-СЕРВІС» до Державної акціонерної холдингової компанії «АРТЕМ» про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

У червні 2019 року Акціонерне товариство «АВІА-ФЕД-СЕРВІС» звернулось до апеляційного суду, як до суду першої інстанції, із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу у справі № 248/2016 за позовом Акціонерного товариства «АВІА-ФЕД-СЕРВІС» до Державної акціонерної холдингової компанії «АРТЕМ» про стягнення коштів, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що 03 квітня 2018 року Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації розглянув у засіданні справу за позовом Акціонерного товариства «АВІА-ФЕД-СЕРВІС» до Державної акціонерної холдингової компанії «АРТЕМ» про стягнення коштів. За результатами розгляду вказаного позову ухвалено рішення, яким стягнуто з Державної акціонерної холдингової компанії «АРТЕМ» м. Київ, Україна, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14307699 на користь Акціонерного товариства «АВІА-ФЕД-СЕРВІС», м. Істра, Московська область, Російська Федерація, ОДРН 1027739037160, суму попередньої оплати в розмірі доларів США 92 992,60, суму відсотків, нарахованих за станом на 21 грудня 2016 року в розмірі доларів США 3 892,31, а також відсотки за користування грошовими коштами, що підлягають подальшому нарахуванню на суму попередньої оплати в розмірі доларів США 92 992,60, що розраховуються за Цільовою ставкою по федеральних фондах Федеральної резервної служби США плюс три відсоткових пункти за період з 22 грудня 2016 року по день фактичного виконання зобов`язання по оплаті заборгованості. Стягнуто з Державної холдингової компанії «Артем» м. Київ, Україна, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14307699 на користь Акціонерного товариства «АВІА-ФЕД-СЕРВІС», м. Істра, Московська область, Російська Федерація, ОДРН 1027739037160 суму витрат на юридичні послуги, надані представниками позивача, в розмірі російських рублів 450 000,00 і суму російських рублів 590 515,36 в рахунок відшкодування витрат позивача по арбітражному збору.

Посилаючись на те, що вищевказане рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації, яке набрало законної сили, добровільно боржником не виконується, заявник просив суд визнати і надати дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 03 квітня 2018 у справі № 248/2016 та після набрання судовим рішенням законної сили видати виконавчий лист на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 03 квітня 2018 у справі № 248/2016.

У поданих запереченнях Державна акціонерна холдингова компанія «АРТЕМ» заяву не визнала, просила відмовити в задоволенні через її необґрунтованість та наявність підстав, які передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, для відмови у задоволенні заяви (а.с. 137-177).

Заперечення обґрунтовувала тим, що заявник АТ «АВІА-ФЕД-СЕРВІС» та компанія ПАТ «АХК «Сухой», що входить до групи підприємства ПАТ «Об`єднана авіабудівельна корпорація», яке є кінцевим користувачем товару в Росії, підпадають під дію санкцій, з огляду на військову агресію Російської Федерації по відношенню до України, що визначені Законом України «Про санкції» та Рішеннями Ради національної безпеки та оборони України, а тому здійснення економічних та фінансових зносин суперечить санкційній політиці України та встановленим обмеженням - запобіганню виведенню капіталів за межі України. Визнання та приведення до виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 03 квітня 2018 року призведе до виведення заявником свого капіталу за межі України, що буде несумісним із застосованим до заявника санкціями, які є складовою публічного порядку України. Крім того, у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Авіа-ФЕД-Сервіс» має бути відмовлено з тих підстав, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації не містить даних щодо особи Державної акціонерної холдингової компанії «АРТЕМ». Подане рішенні та арбітражна угода вказують на особу боржника Державну холдингову компанію «АРТЕМ», що є відмінним від назви юридичної особи, яка зазначена у заяві стягувачем про визнання і надання дозволу на виконання рішення арбітражного суду.

У судовому засіданні представник заявника Білоус В.В. підтримав доводи заяви, просив визнати та надати дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 03 квітня 2018 року у справі № 248/2016. Представник Державної акціонерної холдингової компанії «АРТЕМ» Козаренко С.М. - заперечував, просив у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Авіа-ФЕД-Сервіс» відмовити.

Суд , вивчивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, вважає, що заява Акціонерного товариства «АВІА-ФЕД-СЕРВІС» про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 03 квітня 2018 року у справі № 248/2016 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 07 лютого 2012 року між Акціонерним товариством «АВІА-ФЕД-СЕРВІС» (Росія) та Державною акціонерною холдинговою компанією «АРТЕМ» (Україна), з урахуванням погодженої додаткової угоди № 13 від 24 грудня 2014 року, укладено договір поставки товарів № 2012-02-01 на загальну суму 2 660 004,75 доларів США (а.с. 125-129, 130-131).

У статті 11 договору сторони передбачили, що всі суперечки і розбіжності, які можуть виникнути з договору або у зв`язку з ним, будуть по можливості, вирішуватись шляхом переговорів сторін. У разі, якщо сторони не дійдуть згоди, справа підлягає передачі на розгляд і вирішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при торгово-промисловій палаті за місцем знаходження позивача.

Сторони погодили, що у процесі розгляду і вирішення справи буде застосовуватись Регламент Міжнародного комерційного арбітражного суду при торгово-промисловій палаті за місцем знаходження позивача. Правом, яке регулює цей договір, є міжнародне право. Місце проведення засідань арбітражного суду - за місцем знаходження позивача. Мова арбітражного розгляду - російська. Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при торгово-промисловій палаті буде остаточним і обов`язковим для обох сторін - пункт 11.1, 11.2, 11.3 договору.

Отже, вказаний пункт договору є арбітражним застереженням, укладеним сторонами у письмовій формі, з дотриманням вимог законодавства про міжнародний комерційний арбітраж.

У зв`язку з неповернення Державною акціонерною холдинговою компанією «АРТЕМ» (Україна) попередньої оплати у розмірі 92 992,60 доларів США, сплаченої Акціонерним товариством «АВІА-ФЕД-СЕРВІС» за договором, покупець Акціонерне товариство «АВІА-ФЕД-СЕРВІС», що є юридичною особою, засноване за законодавством Російської Федерації і знаходиться на її території, керуючись арбітражним застереженням, 21 грудня 2016 року звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації з позовом до Державної акціонерної холдингової компанії «АРТЕМ» (Україна) про стягнення попередньої оплати та відсотків за користування грошовими коштами.

Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації позов прийнято до провадження за № 248/2016 та розпочато арбітражний розгляд справи за поданим позов Акціонерного товариства «АВІА-ФЕД-СЕРВІС» до Державної акціонерної холдингової компанії «АРТЕМ».

03 квітня 2018 року Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації у складі голови колегії Вилкової Н.Г., арбітрів Захарченко Т.Г., Четверткова А.М. ухвалено рішення у справі № 248/2016, яким, з урахуванням внесених доповнень до рішення на підставі постанови від 27 серпня 2019 року, стягнуто з Державної акціонерної холдингової компанії «АРТЕМ» м. Київ, Україна, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14307699 на користь Акціонерного товариства «АВІА-ФЕД-СЕРВІС», м. Істра, Московська область, Російська Федерація, ОДРН 1027739037160, суму попередньої оплати в розмірі доларів США 92 992,60, суму відсотків, нарахованих за станом на 21 грудня 2016 року в розмірі доларів США 3 892,31, а також відсотки за користування грошовими коштами, що підлягають подальшому нарахуванню на суму попередньої оплати в розмірі доларів США 92 992,60, що розраховуються за Цільовою ставкою по федеральних фондах Федеральної резервної служби США плюс три відсоткових пункти за період з 22 грудня 2016 року по день фактичного виконання зобов`язання по оплаті заборгованості. Стягнуто з Державної холдингової компанії «Артем» м. Київ, Україна, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14307699 на користь Акціонерного товариства «АВІА-ФЕД-СЕРВІС», м. Істра, Московська область, Російська Федерація, ОДРН 1027739037160 суму витрат на юридичні послуги, надані представниками позивача, в розмірі російських рублів 450 000,00 і суму російських рублів 590 515,36 в рахунок відшкодування витрат позивача по арбітражному збору. В частині стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі доларів США 1 944,61 провадження у справі припинено. У задоволенні решти вимог Акціонерного товариства «АВІА-ФЕД-СЕРВІС» відмовлено (а.с. 13-78, 207-210).

Боржником Державною акціонерною холдинговою компанією «АРТЕМ» не порушувалось питання про оспорювання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 03 квітня 2018 року у справі № 248/2016.

Під час розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, боржник не повідомляв суд про подану ним заяву до компетентного суду про скасування цього рішення.

Отже, рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 03 квітня 2018 року у справі № 248/2016 є остаточним, набрало законної сили.

Доказів виконання боржником рішення міжнародного комерційного арбітражу від 03 квітня 2018 року у справі № 248/2016 у добровільному порядку матеріали справи не містять та боржником не надано.

Статтею 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських відносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Згідно вимог ч.1 ст. 82 вищевказаного Закону визнання та виконання рішень, визначених у ст. 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.

Відповідно до статті 35 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36 Закону.

Підстави для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу зазначені у статті 478 ЦПК України. Так, суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або ґ) рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або2) якщо суд визнає, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Аналогічні підстави для відмови у визнанні або у виконанні арбітражного рішення передбачені також статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Як на підставу для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу боржник посилається на те, що заявник АТ «АВІА-ФЕД-СЕРВІС» та компанія ПАТ «АХК «Сухой», що входить до групи підприємства ПАТ «Об`єднана авіабудівельна корпорація», яке є кінцевим користувачем товару в Росії, підпадають під дію санкцій, з огляду на військову агресію Російської Федерації по відношенню до України, що визначені Закону України «Про санкції» та Рішеннями Ради національної безпеки та оборони України, а тому здійснення економічних та фінансових зносин суперечить санкційній політиці України та встановленим обмеженням - запобіганню виведенню капіталів за межі України. Визнання та приведення до виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 03 квітня 2018 року призведе до виведення заявником свого капіталу за межі України, що буде несумісним із застосованим до заявника санкціями, які є складовою публічного порядку України.

Перевіряючи доводи боржника щодо підстави для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд виходить з такого.

Під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо). Міжнародний публічний порядок будь-якої країни включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава бажає захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави (правила про публічний порядок); обов`язок держави з дотримання своїх зобов`язань перед іншими державами та міжнародними організаціями. Це ті незмінні принципи, які виражають стабільність міжнародної системи: у тому числі суверенітет держави, невтручання у внутрішні справи держав, не порушення територіальної цілісності тощо.

Під публічним порядком у цьому та інших випадках, коли не заподіяння йому (публічному порядку) шкоди обумовлює можливість визнання і виконання рішення, належить розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого в ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо).

Правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний і державний порядок. Вони також призначені не допустити можливість визнання та надання дозволу на виконання рішень, пов`язаних з корупцією чи неприпустимим невіглаством арбітрів.

Застереження про публічний порядок у загальному вигляді сформульоване у міжнародних конвенціях. Зокрема, у статті 6 Конвенції ООН про право, що застосовується до міжнародної купівлі-продажу товарів, від 15 червня 1995 року встановлено, що в кожній із держав, які домовляються, застосування права, визначеного цією Конвенцією, може бути виключено з мотивів публічного порядку. Таке ж правило встановлене у статті 18 Конвенції ООН про право, що застосовується до договорів міжнародної купівлі-продажу товарів від 22 грудня 1986 року.

Таким чином, головним завданням застереження про публічний порядок у міжнародному праві є вирішення колізій різних країн.

Статтею 12 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що норма права іноземної держави не застосовується у випадках, якщо її застосування призводить до наслідків, явно не сумісних з основами правопорядку (публічним порядком) України. У таких випадках застосовується право, яке має найбільш тісний зв`язок з правовідносинами, а якщо таке право визначити або застосувати неможливо, застосовується право України. У разі якщо суд розглядає спірні правовідносини на підставі домовленості сторін, публічний порядок цієї держави безпосередньо не зачіпається.

Аналіз вказаної норми права свідчить про те, що порушення публічного порядку може мати місце тільки у випадках, коли виконання іноземного арбітражного рішення несумісне з основами правопорядку держави.

Матеріалами справи підтверджується, що правовідносини сторін виникли на підставі укладеного договору поставки товарів № 2012-02-01 від 07 лютого 2012 року, які підтверджені сторонами зобов`язання додатковою угодою № 13 від 24 грудня 2014 року (а.с. 125-129, 130-131). Учасниками справи не заперечується, що вимога заявника Акціонерного товариства «АВІА-ФЕД-СЕРВІС» (позивача за арбітражним розглядом) направлена на повернення внесеної попередньої оплати, а не на поставку Державною акціонерною холдинговою компанією «АРТЕМ» (Україна) товару військового призначення до Російської Федерації, яка неможлива внаслідок введення санкцій Радою національної безпеки і оборони України.

Та обставина, що стягувач за рішенням міжнародного комерційного арбітражу АТ «АВІА-ФЕД-СЕРВІС» є компанією Російської Федерації, яка, у свою чергу визнана в Україні державою-агресором, не може слугувати підставою для невиконання договірних зобов`язань, оскільки між Акціонерним товариством «АВІА-ФЕД-СЕРВІС» (Росія) та Державної акціонерної холдингової компанії «АРТЕМ» (Україна) склалися приватноправові відносини на підставі договору та на їх зобов`язанні.

Судом встановлено, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 03 квітня 2018 року у справі № 248/2016 ухвалено виключно стосовно боржника Державної акціонерної холдингової компанії «АРТЕМ» (Україна) як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту, поширює свою дію тільки на боржника, а тому рішення міжнародного комерційного арбітражу не суперечить публічному порядку України, її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканості, конституційним правам, свободам, гарантіям. Також боржником Державною акціонерною холдинговою компанією «АРТЕМ» не надано суду належного та допустимого доказу того, що надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації створює загрозу для національної безпеки та економіки країни.

З огляду на викладене, суд вважає, що Державна акціонерна холдингова компанія «АРТЕМ» не підтвердила існування, визначених статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та статтею 478 ЦПК України, підстав для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 03 квітня 2018 року у справі № 248/2016.

До того ж, боржником не враховано, що необґрунтована відмова у наданні дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду є свого роду блокуванням рішення і буде носити характер штучного нормативного бар`єру, який з точки зору міжнародного права є абсолютно недопустимим. Це блокування не тільки не відповідатиме цілям міжнародного арбітражу, але й буде порушувати законні права, які це арбітражне рішення може фактично надавати стягувачу в інших країнах. Відмова у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання на території України арбітражного рішення порушуватиме частину першу статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, становитиме втручання у право власності стягувача на присуджені грошові кошти (рішення у справі «Stran Greek Refineries and Stratis Andreadis v. Greece» від 09 грудня 1994 року, серія А, № 301-В).

Відмінності у назві юридичної особи боржника, на які Державна акціонерна холдингова компанія «АРТЕМ» посилається у запереченнях, як на підставу для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, усунуті Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації шляхом прийняття постанови від 27 серпня 2019 року, якою доповнено найменування відповідача словом «акціонерна», з викладенням його в титульному листі, розділ «1 Початок і ведення арбітражного розгляду» і резолютивній частині арбітражного рішення від 03 квітня 2018 року у справі МАКС № 248/2016 в наступній редакції: «Державна акціонерна холдингова компанія «АРТЕМ», м. Київ, Україна, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14307699 (а.с. 207-210).

Таким чином, під час судового розгляду заяви Акціонерного товариства «АВІА-ФЕД-СЕРВІС» судом не встановлені підстави для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 03 квітня 2018 року у справі № 248/2016.

У відповідності до частин 1 статті 479 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що якщо в рішенні міжнародного комерційного арбітражу суму стягнення зазначено в іноземній валюті або валютах, суд, який розглядає це клопотання, вказує в своїй ухвалі суму стягнення у валюті, зазначеній в рішенні міжнародного комерційного арбітражу, а за заявою стягувача суд визначає суму стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

Як встановлено судом, що сума до стягнення у рішенні міжнародного комерційного арбітражу виражена в іноземній валюті - доларах США, а в частині витрат на юридичні послуги, надані представниками позивача, та відшкодування витрат позивача по арбітражного збору - грошовій одиниці Російської Федерації.

Стягувач не звертався із заявою про визначення суми стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали, а тому суд визначає в ухвалі суму стягнення у валюті, зазначеній в рішенні міжнародного комерційного арбітражу.

Враховуючи встановлені обставини у справі, суд дійшов висновку про задоволення заяви Акціонерного товариства «АВІА-ФЕД-СЕРВІС» про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 03 квітня 2018 року у справі № 248/2016 за позовом Акціонерного товариства «АВІА-ФЕД-СЕРВІС» до Державної акціонерної холдингової компанії «АРТЕМ» про стягнення коштів.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України з Державної акціонерної холдингової компанії «АРТЕМ» на користь Акціонерного товариства «АВІА-ФЕД-СЕРВІС» підлягає стягненню сплачений судовий збір за подання заяви у сумі 960,50 грн. (а.с. 1).

Керуючись ст. 141,478, 479 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Заяву Акціонерного товариства «АВІА-ФЕД-СЕРВІС» про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 03 квітня 2018 року у справі № 248/2016 задовольнити.

Визнати і надати дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 03 квітня 2018 року, прийнятого у складі голови колегії Вилкової Н.Г., арбітрів Захарченко Т.Г., Четверткова А.М., у справі № 248/2016 за позовом Акціонерного товариства «АВІА-ФЕД-СЕРВІС» до Державної акціонерної холдингової компанії «АРТЕМ» про стягнення з Державної акціонерної холдингової компанії «АРТЕМ» м. Київ, Україна, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14307699 на користь Акціонерного товариства «АВІА-ФЕД-СЕРВІС», м. Істра, Московська область, Російська Федерація, ОДРН 1027739037160 суми попередньої оплати в розмірі доларів США 92 992,60, суми відсотків, нарахованих за станом на 21 грудня 2016 року в розмірі доларів США 3 892,31, а також відсотки за користування грошовими коштами, що підлягають подальшому нарахуванню на суму попередньої оплати в розмірі доларів США 92 992,60, що розраховуються за Цільовою ставкою по федеральних фондах Федеральної резервної служби США плюс три відсоткових пункти за період з 22 грудня 2016 року по день фактичного виконання зобов`язання по оплаті заборгованості, та суми витрат на юридичні послуги, надані представниками позивача, в розмірі російських рублів 450 000,00 і суми російських рублів 590 515,36 в рахунок відшкодування витрат позивача по арбітражного збору.

Після набрання ухвалою законної сили Акціонерному товариству «АВІА-ФЕД-СЕРВІС» видати виконавчий лист.

Стягнути з Державної акціонерної холдингової компанії «АРТЕМ» м. Київ, Україна, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14307699 на користь Акціонерного товариства «АВІА-ФЕД-СЕРВІС», м. Істра, Московська область, Російська Федерація, ОДРН 1027739037160 судовий збір у розмірі 960,50 грн..

Ухвала суду може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Верховного Суду через Київський апеляційний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 04 жовтня 2019 року.

Головуючий