ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 жовтня 2019 року № 875/11/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Центральної виборчої комісії,

Члена Центральної виборчої комісії ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору -

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

Політична партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність»,

про визнання протиправною та скасування постанови № 89 від 26 березня 2016 року в частині, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернувся до суду з позовом до Центральної виборчої комісії (далі - відповідач 1, ЦВК), члена Центральної виборчої комісії ОСОБА_2 та просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову ЦВК № 89 від 26 березня 2016 року в частині виключення з виборчого списку партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» кандидата у народні депутати України в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів 26 жовтня 2014 року ОСОБА_1 , включеного до зазначеного виборчого списку під № 74;

- визнати протиправною бездіяльність члена ЦВК ОСОБА_2 щодо ненадання рекомендації ЦВК розглянути та прийняти рішення з приводу заяви ОСОБА_1 від 23 грудня 2017 року на засіданні ЦВК;

- визнати протиправною бездіяльність ЦВК щодо:

1) не скасування постанови ЦВК № 89 від 26 березня 2016 року в частині виключення з виборчого списку партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» кандидата у народні депутати України в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів 26 жовтня 2014 року ОСОБА_1 , включеного до зазначеного виборчого списку під № 74;

2) невизнання обраним народним депутатом України на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі ОСОБА_1 ;

3) не реєстрації народним депутатом України, обраним на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ЦВК:

1) скасувати постанову ЦВК № 89 від 26 березня 2016 року в частині виключення з виборчого списку партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» кандидата у народні депутати України в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року ОСОБА_1 , включеного до зазначеного виборчого списку під № 74;

2) визнати обраним народним депутатом України на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року ОСОБА_1 ;

3) зареєструвати народним депутатом України, обраним на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, ОСОБА_1

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідно до постанови ЦВК від 26 вересня 2014 року № 1177 він був включений до списку кандидатів у народні депутати України від партії «Блок Петра Порошенка» у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року під № 74.

За результатами виборів політична партія «Блок Петра Порошенка» отримала 63 депутатські мандати.

Надалі Верховна Рада України прийняла Закон України № 1006-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України», зокрема, щодо виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку партії у багатомандатному окрузі, які передбачали, що партія може виключати зі свого виборчого списку кандидатів після завершення виборів та до прийняття рішення ЦВК про визнання їх обраними народними депутатами України.

У зв`язку з такими змінами 25 березня 2016 року до ЦВК надійшли витяг з протоколу ХІІ Позачергового з`їзду партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» від 25 березня 2016 року та рішення № 7-ПД зазначеного з`їзду про виключення ряду кандидатів у народні депутати України в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року, зокрема, й ОСОБА_1 , на підставі яких ЦВК оскаржуваною постановою № 89 від 26 березня 2016 року виключила позивача з виборчого списку партії «Блок Петра Порошенка».

Водночас визнано обраними та зареєстровано наступних за черговістю народних депутатів з виборчого списку партії (треті особи у справі).

Рішенням Конституційного Суду України від 21 грудня 2017 року № 3-р/2017 (справа про виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку політичної партії) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними): частину дев`яту статті 61, частину третю статті 105 Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 17 листопада 2011 року №4061-VI зі змінами; пункт 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» щодо виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку партії у багатомандатному окрузі» від 16 лютого 2016 року № 1006-VIІІ, у зв`язку з чим позивач звернувся до ЦВК із заявою, зокрема, про скасування постанови № 89 від 26 березня 2016 року в частині його виключення з виборчого списку партії «Блок Петра Порошенка», визнання його обраним та реєстрації народним депутатом України.

Проте відповідач 2 - ОСОБА_2 за твердженнями позивача одноосібно вирішив, що заява не вимагає прийняття рішення ЦВК та надіслав позивачу лист від 11 січня 2018 року № 21-30-52 щодо відсутності механізму включення (поновлення) особи кандидатом у народні депутати України до виборчого списку політичної партії після виключення з такого списку.

Позивач вдруге звернувся до ЦВК із заявою від 07 лютого 2018 року щодо вжиття заходів для реалізації та захисту його виборчих прав, проте отримав відповідь від 01 березня 2018 року про відсутність механізму поновлення його у списку кандидатів та правових підстав для винесення на засідання ЦВК питання щодо скасування постанови № 89 від 26 березня 2016 року.

Посилаючись на протиправну бездіяльність відповідачів, порушення прав, гарантованих Конституцією та законами України позивач звертається до суду з даним адміністративним позовом та просить його задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2018 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 17 травня 2018 року, адміністративну справу № 875/11/18 передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2018 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, залучено до участі у справі третіх осіб - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Політичну партію «Блок Петра Порошенка «Солідарність», запропоновано відповідачам подати відзив на позовну заяву.

Провадження у справі зупинялося відповідно до ухвали суду від 03 квітня 2018 року до розгляду ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2018 року у порядку апеляційного провадження, та ухвалою суду від 27 червня 2018 року провадження у справі поновлено.

03 липня 2018 року в судовому засіданні з розгляду заяви позивача про забезпечення позову оголошувалася перерва для виклику третіх осіб.

Ухвалою суду від 12 липня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши пояснення сторін, наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Указом Президента України від 27 серпня 2014 року № 690/2014 «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів» призначені позачергові вибори народних депутатів України на 26 жовтня 2014 року.

Постановою ЦВК від 26 вересня 2014 року № 1777 зареєстровано кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку партії «Блок Петра Порошенка», у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Зокрема, ОСОБА_1 включений до зазначеного списку під номером 74.

Протоколом ЦВК про результати виборів народних депутатів України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від 10 листопада 2014 року затверджено, що за кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку політичної партії «Блок Петра Порошенка», проголосувало 21,82% виборців, через що зазначена партія отримала 63 депутатські мандати.

Надалі Верховною Радою України прийнято Закон України № 1006-VIІІ «Про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України», зокрема щодо виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку партії у багатомандатному окрузі.

Відповідно до зазначених змін статтю 61 доповнено частиною дев`ятою такого змісту: у разі прийняття партією рішення, передбаченого частиною третьою статті 105 цього Закону щодо кандидата у депутати до прийняття рішення Центральною виборчою комісією про визнання його обраним, Центральна виборча комісія приймає рішення про виключення зазначеного у рішенні кандидата у депутати з виборчого списку партії».

Окрім того, статтю 105 доповнено частиною третьою такого змісту: партія, яка висувала кандидатів у депутати, включених до виборчого списку, що взяла участь у розподілі депутатських мандатів, може прийняти рішення про виключення кандидата у депутати, який за підсумками результатів виборів згідно з частиною десятою статті 98 цього Закону вважається необраним, зі свого виборчого списку у будь-який час після дня виборів до прийняття рішення Центральною виборчою комісією про визнання його обраним. Таке рішення приймається відповідно до статуту партії з`їздом (зборами, конференцією) партії, який може бути проведений тільки після складення присяги депутатами, обраними на чергових або позачергових виборах. Витяг з протоколу з`їзду (зборів, конференції) партії, підписаний головуючим, та рішення, підписане керівником і скріплене печаткою партії, не пізніш як на п`ятий день з дня прийняття рішення передаються до Центральної виборчої комісії. На підставі цих документів Центральна виборча комісія не пізніш як на п`ятий день з дня їх отримання приймає рішення про виключення зазначеного у рішенні кандидата у депутати з виборчого списку партії».

Відповідно до пункту 3 «Прикінцевих та перехідних положень» зазначеного вище Закону, його дія поширюється на виборчі списки кандидатів у народні депутати України від політичних партій, які були суб`єктами виборчого процесу на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.

Через зазначені зміни до Закону до ЦВК 25 березня 2016 року надійшов витяг з протоколу ХІІ Позачергового з`їзду партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» від 25 березня 2016 року та рішення №7-ПД зазначеного з`їзду цієї партії про виключення ряду кандидатів у народні депутати в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року, зокрема і ОСОБА_1 , з виборчого списку партії «Блок Петра Порошенка».

На підставі зазначених документів, згідно з частиною дев`ятою статті 61, частини третьої статті 105 Закону України «Про вибори народних депутатів України» ЦВК оскаржуваною постановою № 89 від 26 березня 2016 року виключила з виборчого списку партії «Блок Петра Порошенка» кандидатів у народні депутати України в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів 26 жовтня 2014 року, зокрема і ОСОБА_1 .

Отже, судом встановлено, що оскаржуваною постановою ЦВК позивача було виключено з виборчого списку кандидатів у народні депутати України від політичної партії «Блок Петра Порошенка» вже після встановлення результатів виборів народних депутатів України за рішенням позачергового з`їзду партії.

Водночас, 49 народних депутатів України звернулися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини дев`ятої статті 61, частини третьої статті 105 Закону України «Про вибори народних депутатів України», пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» щодо виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку партії у багатомандатному окрузі».

Рішенням Конституційного Суду України від 21 грудня 2017 року № 3-р/2017 у справі № 1-21/2017 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними):

- частину дев`яту статті 61, частини третьої статті 105 Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 17 листопада 2011 року № 4061-VІ зі змінами;

- пункт 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» щодо виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку партії у багатомандатному окрузі» від 16 лютого 2016 року № 1006- VІІІ.

У зазначеному рішенні Конституційного Суду України встановлено, що сама можливість виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку від партії після голосування та встановлення результатів виборів народних депутатів України суперечить сутності демократичних виборів та конституційному праву громадян України вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, принципу вільних виборів, оскільки може призвести до перегляду результатів вільного та демократичного вибору громадян України після встановлення результатів виборів народних депутатів України, принципу народовладдя, правової визначеності як складових принципу верховенства права, свободи політичної діяльності, вільних виборів та вільного волевиявлення виборців, вільного депутатського мандата, спотворює волевиявлення виборців та порушує принцип правомірних очікувань і виборців, і кандидатів у народні депутати України, уможливлюють заперечення партією політичної волі виборців, втіленої у результатах голосування на виборах та суперечать засадам конституційного ладу України.

У цьому ж зв`язку суд вважає за необхідне зазначити, що у Доповіді Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанська Комісія) щодо верховенства права, затвердженій на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року, йдеться про те, що однією із складових верховенства права є правова визначеність, яка вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість ситуацій і правовідносин, що виникають. Повноваження партій виключати з виборчих списків кандидатів у народні депутати України, які не були обраними, але зберегли статус кандидата у народні депутати України, не відповідає європейським стандартам.

На вимогу надати людині можливість передбачати наслідки своєї поведінки також вказував Європейський суд з прав людини у справі «Санді Таймс проти Сполученого Королівства» від 26 квітня 1979 року.

Отже, виходячи з наведених вище висновків Конституційного Суду України, а також рішень Європейського суду з прав людини, оскаржувана постанова ЦВК № 89 від 26 березня 2016 року в частині виключення позивача із списку кандидатів у народні депутати України з виборчого списку від партії «Блок Петра Порошенка» після голосування та встановлення результатів виборів народних депутатів України, є протиправною, порушує конституційне право ОСОБА_1 бути обраним (пасивне виборче право), гарантоване частиною першою статті 38 Конституції України, та підлягає скасуванню в зазначеній частині.

Відповідно, з таких же підстав обґрунтованими є твердження позивача в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність ЦВК щодо: не скасування постанови ЦВК № 89 від 26 березня 2016 року в частині виключення з виборчого списку партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» кандидата у народні депутати України в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів 26 жовтня 2014 року ОСОБА_1 , включеного до зазначеного виборчого списку під № 74; невизнання обраним народним депутатом України на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі ОСОБА_1 ; не реєстрації народним депутатом України, обраним на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі ОСОБА_1 .

Також з матеріалів справи вбачається, що після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 21 грудня 2017 року № 3-р/2017 у справі № 1-21/2017 ОСОБА_1 двічі подавалися до ЦВК заяви від 23 грудня та від 07 лютого 2017 року з проханням вжити заходів для реалізації і захисту виборчих прав, зокрема, щодо скасування постанови ЦВК від 26 березня 2016 року № 89 в частині його виключення з виборчого списку партії «Блок Петра Порошенка», визнання його обраним та реєстрації народним депутатом України.

На першу заяву позивач отримав відповідь за підписом члена ЦВК ОСОБА_2 про те, що підстав для розгляду ЦВК питання про скасування постанови № 89 від 26 березня 2016 року немає, оскільки ЦВК під час її прийняття діяла у порядку та спосіб, визначений Законами України, чинними на час її прийняття, а в частині визнання обраним та реєстрації ОСОБА_1 народним депутатом України зазначено, що виборчим законодавством України не передбачено механізму включення (поновлення) особи кандидатом у народні депутати України до виборчого списку політичної партії після її виключення з такого списку. У відповідь на другу заяву позивач отримав відповідь за підписом заступника голови ЦВК ОСОБА_10 про те, що позивача вже поінформовано про відсутність у виборчому законодавстві механізму включення (поновлення) особи кандидатом у народні депутати України до виборчого списку політичної партії після її виключення з такого списку, а також про відсутність підстав для розгляду на засіданні ЦВК питання про скасування постанови від 26 березня 2016 року № 89, визнання обраним і реєстрації ОСОБА_1 народним депутатом України.

В цій частині суд зазначає, що відповідно до частини сьомої статті 12 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» рішення, прийняті Комісією можуть бути змінені лише самою Комісією з власної ініціативи або на підставі рішення суду.

Згідно з положеннями частини шостої статті 15 зазначеного Закону за підсумком попереднього розгляду заяви член Комісії може рекомендувати Комісії розглянути її на засіданні Комісії та прийняти рішення з приводу такої заяви.

На думку суду, виходячи з питань, які поставив позивач у своїх заявах від 23 грудня та від 07 лютого 2017 року, а саме: щодо скасування постанови ЦВК від 26 березня 2016 року № 89 в частині його виключення із виборчого списку політичної партії, а також за умов обізнаності ЦВК про наявність рішення Конституційного Суду України від 21 грудня 2017 року № 3-р/2017 у справі № 1-21/2017, члени Комісії ОСОБА_2 та ОСОБА_10 мали б рекомендувати Комісії розглянути заяви ОСОБА_1 на засіданні ЦВК з прийняттям відповідних рішень.

Виходячи з таких висновків, у межах заявлених позовних вимог, суд вважає обґрунтованими та підтвердженими доводи позивача щодо протиправної бездіяльності члена ЦВК ОСОБА_2 щодо ненадання рекомендацій ЦВК в порядку частини шостої статті 15 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 грудня 2017 року на засіданні ЦВК з прийняттям відповідного рішення.

Разом з тим в адміністративному позові, що розглядає суд у даній справі, позивач також просить зобов`язати ЦВК: скасувати постанову ЦВК № 89 від 26 березня 2016 року в частині виключення з виборчого списку партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» кандидата у народні депутати України в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року ОСОБА_1 , включеного до зазначеного виборчого списку під № 74; визнати обраним народним депутатом України на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року ОСОБА_1 ; зареєструвати народним депутатом України, обраним на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, ОСОБА_1 .

У цьому зв`язку суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи його окремих положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправним рішеннями, дією або бездіяльністю.

З огляду на положення зазначеної норми, суд вважає, що, виходячи з формулювань позовних вимог, які зазначені в адміністративному позові, позивачем обрано не вірний спосіб захисту порушених прав і законних інтересів, оскільки, формулюючи позовні вимоги, позивач зачіпає ті повноваження ЦВК, які входять до складу дискреційних, та щодо яких суд не вправі приймати жодних рішень зобов`язального характеру.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративним органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316 нараді, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-ІV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» «Онер`їлдіз проти Туреччини», «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», «Москаль проти Польщі»).

Водночас, суд, відповідно до покладених на нього завдань адміністративного судочинства, захищає порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

У цьому зв`язку суд вважає за доцільне зазначити, що у цій справі, порушене право позивача пов`язано не тільки з правом на отримання безпосереднього результату - бути зареєстрованим народним депутатом України, а й з правом на своєчасність його поновлення. Порушення суб`єктом права на своєчасність прийняття певних рішень є у даному випадку невідновлювальним, оскільки склад партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» попереднього скликання вже припинено, тобто суд може лише констатувати порушення, а сам суб`єкт - ЦВК, пропуск строку виправити не може, оскільки перебіг часу не залежить від волі будь-яких осіб. Тому зобов`язання судом ЦВК вчинити дії, про які просить позивач, фактично не виправить його становища та не відновить порушених прав навіть після вчинення юридично значимих дій, тому по суті не матиме сенсу.

Разом з тим, визнання такої бездіяльності протиправною за наявності на це підстав має юридичне значення, оскільки інакше унеможливлюється судовий захист особи, права якої були порушені внаслідок протиправних дій та бездіяльності відповідачів.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з положень частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольняє позовні вимоги частково, а позивачем судовий збір при зверненні до Окружного адміністративного суду м. Києва не сплачувався, судові витрати підлягають стягненню з позивача та відповідача 1 - Центральної виборчої комісії пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії, члена Центральної виборчої комісії ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Політична партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність», про визнання протиправною та скасування постанови № 89 від 26 березня 2016 року в частині, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Центральної виборчої комісії від 26 березня 2016 року № 89 в частині виключення з виборчого списку партії «Блок Петра Порошенка» кандидата у народні депутати України в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України від 26 жовтня 2014 року ОСОБА_1 , включеного до зазначеного виборчого списку під номером 74.

Визнати протиправною бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо: не скасування постанови ЦВК № 89 від 26 березня 2016 року в частині виключення з виборчого списку партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» кандидата у народні депутати України в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів 26 жовтня 2014 року ОСОБА_1 , включеного до зазначеного виборчого списку під № 74; невизнання обраним народним депутатом України на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі ОСОБА_1 ; не реєстрації народним депутатом України, обраним на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі ОСОБА_1 .

Визнати протиправною бездіяльність члена Центральної виборчої комісії ОСОБА_2 щодо ненадання рекомендації Центральній виборчій комісії розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 грудня 2017 року на засіданні Центральної виборчої комісії та прийняти рішення по суті поставлених у заяві питань.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України (отримувач УДСКУ у Печерському районі, код 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 899998, рахунок 34310206084021) суму судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1057,20 грн (одна тисяча п`ятдесят сім грн 20 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центральної виборчої комісії (01196, м. Київ, площа Лесі Українки, 1, код ЄДРПОУ 21661450) на користь Державного бюджету України (отримувач УДСКУ у Печерському районі, код 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 899998, рахунок 34310206084021) суму судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2466,80 грн (дві тисячі чотириста шістдесят шість грн 80 коп.).

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

Відповідач: Центральна виборча комісія, адреса: 01196, м. Київ, площа Л. Українки, будинок 1, код ЄДРПОУ 21661450.

Суддя В.І. Келеберда