ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2019 Справа № 908/2646/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів: головуючий суддя – Федорова Олена Владиславівна, суддя – Азізбекян Тетяна Анатоліївна, суддя – Корсун Віталій Леонідович при секретарі Рикун А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу № 908/2646/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс" (71101, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, буд. 1-А)

до відповідача приватного акціонерного товариства "Азовкабель" (71101, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Промислова, буд. 2-І)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)

про стягнення грошових коштів

Представники сторін:

від позивача - Сєдов М.В., ордер ЗП №61415 від 01.01.2019, адвокат; Череповський В.П., протокол №1 від 05.04.2019, директор;

від відповідача - Кузнєцова А.С., ордер ЗП №005272 від 08.01.2019, адвокат; Москаленко Д.Ф., ордер ЗП №094307 від 20.01.2019, адвокат; Лозовий О.А., ордер ЗП №75029 від 26.07.2019, адвокат;

від третьої особи - Кулешова Л.В., довіреність № 53 від 01.01.2019, адвокат;

свідок - Крижановська О.А., паспорт СВ086314 від 22.10.1999;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області 07.12.2018 надійшла позовна заява ТОВ "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс" до ПрАТ "Азовкабель" про стягнення реально понесених збитків в розмірі 1176940,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що в порушення діючого законодавства та умов укладених договорів, в результаті безпідставних протиправних дій ПрАТ "Азовкабель" відбулося повне припинення постачання електричної енергії, у зв`язку з чим позивач був змушений укладати договори на надання комплексу послуг та суборенди холодильної камери, а також оплачувати надані послуги за цими договорами. З урахуванням викладених обставин, позивач, на підставі ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України, ст. 611 Цивільного кодексу України просив суд стягнути з відповідача завдані збитки в розмірі 1176940,00 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2018 позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою суду від 17.12.2018 позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Присвоєно справі номер провадження 28/136/18. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.01.2019.

23.01.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти відшкодування заявлених збитків у повному обсязі. Посилається на те, що основними витратами, заявленими позивачем у якості збитків, є витрати в розмірі 1172092,00 грн., які зроблені позивачем за договором №89 від 09.08.2016, укладеним позивачем із ФОП Крижановською О.А., яка виступає морським агентом. Відповідач вважає, що надані позивачем акти №7 від 31.10.2016 та №8 від 30.11.2016 до цього договору не є належними доказами, що підтверджують отримання позивачем послуг, які зазначені в цих актах, оскільки за змістом ст. ст. 275, 297 Господарського кодексу України послуги з оренди дизельного генератора, придбання палива та олії для його роботи повинні бути підтверджені відповідними договорами оренди та поставки, укладеними між позивачем та відповідним контрагентом, відповідними актами та накладними, податковими накладними тощо. Крім того, зауважив, що надані позивачем касові документи оформлені з недоліками, відсутні докази на підтвердження платного отримання пального та олії моторної для роботи дизель-генератора, використання пального та олії, які передані на відповідальне зберігання. Позивач не надав доказів оприбуткування та відображення у фінансовій звітності готівкових коштів, які заявлені як витрати позивача. Також вважає, що позивач нормативно та документально не обґрунтував необхідний виробничий мінімум використання електроенергії в розмірі 20 кВт щоденно, виходячи з якого розраховані збитки. Журнал обліку роботи та виробленої електричної енергії дизель-генератором затверджений печаткою юридичної особи, яка знаходиться за іншою юридичною адресою, та містить підпис невідомої особи – моториста-електрика ОСОБА_1 , трудові відносини з яким позивачем не підтверджено. Також вказує на те, що відсутні докази факту використання холодильної камери за призначенням, а саме: зберігання рибної продукції чи льоду. Відповідно до інформації з фінансового звіту за 2017 рік у позивача відсутня готова продукція, хоча позивач заявляє, що він є рибопереробним підприємством. Відсутні запаси (сировина, матеріали, паливо), інформація про рибну продукцію. Отже, позивачем не підтверджені належними доказами реально понесені збитки, не доведено вину відповідача в завданні цих збитків та причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою відповідача та збитками позивача.

23.01.2019 від позивача надійшли клопотання про витребування доказів, витребування оригіналів письмових доказів та про призначення судової експертизи.

Розглянувши клопотання відповідача про витребування доказів, суд задовольнив його частково, в частині витребування у ТОВ "БАРК", зазначених у клопотанні доказів. В задоволенні іншої частини клопотання щодо витребування доказів у ПП "Група науково-промислових досліджень", ГУ ДФС у Запорізькій області та ФОП Крижановської О.А. суд відмовив, оскільки зазначені в клопотанні докази не стосуються предмета спору.

В обґрунтування необхідності витребування оригіналів письмових доказів представники відповідача зазначили, що після ознайомлення з доданими до позовної заяви документами, у відповідача виникли сумніви щодо відповідності копій документів оригіналам, звернули увагу суду, що у деяких документах підпис ФОП Крижановської О.А. є різним.

Представники позивача не заперечили проти задоволення даного клопотання та надали в судовому засіданні необхідні оригінали документів для огляду.

В судовому засіданні додані до позовної заяви оригінали документів оглянуті судом та представниками відповідача, у зв`язку з чим клопотання відповідача про витребування оригіналів письмових доказів задоволено.

В обґрунтування необхідності призначення комплексної судової експертизи, а саме почеркознавчої та технічної експертизи документа, представники відповідача зазначили, що підпис Крижановської ОСОБА_2 А. на договорі №З-П-АМПУ-16 від 14.01.2016 відрізняється від зразків підпису на всіх інших документах, складених за участю ОСОБА_3 та ТОВ "БАРК", також у відповідача є сумніви щодо давності складання документів, зокрема: договору №89 від 09.08.2016, актів приймання-передачі №7 від 31.10.2016 та №8 від 30.11.2016, квитанцій до прибуткових касових ордерів ФОП ОСОБА_3 , що знаходяться в матеріалах справи.

Розглянувши заявлене клопотання про призначення комплексної судової експертизи, а також заслухавши заперечення представників позивача щодо задоволення даного клопотання, суд відклав вирішення даного клопотання до наступного судового засідання та зазначив, що відповідно до ст. ст. 87, 88 ГПК України до суду може бути подана заява свідка, в якій викладаються певні обставини, які свідок бажає надати суду.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.01.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго", оскільки рішення у даній справі може вплинути на права чи обов`язки такої третьої особи, враховуючи те, що, на думку відповідача, заявлені до стягнення збитки причинені саме діями третьої особи. Відкладено підготовче засідання, судове засідання призначено на 18.02.2019.

18.02.2019 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог та на виконання ухвали суду документи для долучення до матеріалів справи.

18.02.2019 від відповідача надійшли доповнення до відзиву, в яких відповідач зауважив, що позивач відповідно до своїх видів діяльності не має відношення до діяльності, яка підпадає під регулювання Кодексу торговельного мореплавства України, та не є судновласником, отже ФОП ОСОБА_3 не може виступати морським агентом. Тому відповідач вважає, що укладений позивачем із ФОП ОСОБА_3 договір є звичайним агентським договором. Зауважує, що новий договір позивача із ПАТ «Запоріжжяобленерго» підписаний 31.08.2016, а приєднання до електричних мереж виконано лише 10.07.2017. НКРЕ зобов`язав саме ПАТ «Запоріжжяобленерго» терміново вжити заходів з підключення позивача до електроенергії. Крім того, з документів позивача взагалі не вбачається наявність у позивача на праві власності або оренди приміщень, куди подається світло. В таблиці навантажень не зазначена адреса потужностей (виробничих приміщень), що належать позивачу. Звертає увагу на те, що орендована холодильна камера знаходиться за адресою по вул. Халтуріна, а світло за допомогою генераторів начебто виробляли за адресою по вул. Кабельників. Також зауважує, що відповідно до технічних особливостей роботи дизель-генератора він не може працювати цілодобово і в рівномірному режимі, як це відображено в журналі обліку роботи дизель-генератора.

Розглянувши подану заяву про збільшення розміру позовних вимог суд зазначив, що станом на 18.02.2019 відсутнє підтвердження зарахування сплаченого позивачем судового збору за збільшені позовні вимоги, у зв`язку з чим відклав питання про прийняття до розгляду даної заяви до наступного судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.02.2019 продовжено строк підготовчого провадження, відкладено підготовче засідання, судове засідання призначено на 18.03.2019. У зв`язку з відкладенням підготовчого засідання клопотання відповідача, заявлене в попередньому судовому засіданні, про призначення комплексної судової експертизи судом відкладено до наступного судового засідання.

01.03.2019 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути 2368088,00 грн. за період з 15:00 год. 30.09.2016 по 15:00 год. 31.01.2017.

В судовому засіданні 18.03.2019 прийнято до розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог. Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача збитків в розмірі 2368088,00 грн. Ухвалено призначити колегіальний розгляд справи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 20.03.2019 справу №908/2646/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя – Федорова Олена Владиславівна, суддя – Колодій Наталія Анатоліївна, суддя – Корсун Віталій Леонідович.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.03.2019 прийнято справу №908/2646/18 до колегіального розгляду, підготовче засідання призначено на 18.04.2019.

Розпорядженням керівника апарату суду №П-149/19 від 17.04.2019 на підставі доповідної записки головуючого судді у справі Федорової О.В., враховуючи перебування судді-члена колегії Колодій Н.А. у відпустці з 17.04.2019 по 19.04.2019, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2019 справу №908/2646/18 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя – Федорова Олена Владиславівна, суддя – Азізбекян Тетяна Анатоліївна, суддя – Корсун Віталій Леонідович.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.04.2019 прийнято справу №908/2646/18 до провадження колегією суддів, підготовче засідання призначено на 18.04.2019.

18.04.2019 від відповідача надійшли пояснення на заяву про збільшення позовних вимог, які судом залучені до матеріалів справи.

18.04.2019 від третьої особи надійшли заперечення по справі, відповідно до яких третя особа зазначає, що не має нести відповідальність у вигляді відшкодування збитків за відповідача.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заявлене 18.03.2019 клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №908/622/19.

В обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача зазначив, що основною підставою та обґрунтуванням збитків з відповідача у справі №908/2646/18 є саме договір №89 від 09.08.2016, недійсність якого є предметом розгляду у справі №908/622/19.

Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №908/622/19 та зазначили, що оцінка договору №89 від 09.08.2016 була надана судами тричі в межах розгляду справ №908/2260/16, №908/1019/17 та № 908/1884/17. Крім того, предметом розгляду справи №908/2646/18 з урахуванням збільшених позовних вимог є стягнення збитків у розмірі 2368088,00 грн., понесених позивачем у зв`язку з придбанням дизельного пального, води, оливи моторної для забезпечення роботи дизельного генератора, оренди холодильної камери. Стягнення збитків, понесених на сплату винагороди ФОП Крижановській О.А. за договором №89 від 09.08.2016, не є предметом розгляду даної справи.

Представник третьої особи вирішення клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №908/622/19 залишив на розсуд суду, оскільки не є стороною договору №89 від 09.08.2016.

Розглянувши заявлене клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №908/622/19, суд на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України відмовив у його задоволенні.

В судовому засіданні представник відповідача також підтримав подане 18.03.2019 клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №908/2260/16.

В обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача зазначив, що 26.02.2019 відповідачем подано заяву про перегляд рішення Господарського суду Запорізької області по справі №908/2260/16 від 25.10.2016 за нововиявленими обставинами, в якому встановлена вина ПрАТ "Азовкабель" у спричиненні збитків неправомірними діями при відключенні ТОВ "БАРК" від електропостачання. 15.04.2019 заявнику відмовлено в задоволені заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, рішення суду залишено без змін, однак відповідач має намір оскаржити відмову в задоволені заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в апеляційному порядку, а тому наполягає на зупиненні провадження у справі №908/2646/18.

Представники позивача та третьої особи заперечили проти задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №908/2260/16 та зазначили, що обставини, які зазначає відповідач як нововиявлені, не є нововиявленими, а намір оскаржити відмову в задоволені заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в апеляційному порядку не є підставою для зупинення провадження у даній справі.

Розглянувши заявлене клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №908/2260/16, суд погодився з доводами представників позивача та третьої особи та на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України відмовив у його задоволенні.

Також представник відповідача в судовому засіданні підтримав подане 23.01.2019 клопотання про призначення комплексної судової експертизи (почеркознавча та технічна), в обґрунтування якого зазначив, що підпис Крижановської О.А. на договорі №З-П-АМПУ-16 від 14.01.2016 суттєво відрізняється від зразків підпису на всіх інших документах, складених за участю ОСОБА_3 та ТОВ "БАРК", якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Крім того відповідач має сумніви щодо давності складання таких документів, зокрема, договору №89 від 09.08.2016, актів приймання-передачі №7 від 31.10.2016 та №8 від 30.11.2016, квитанцій до прибуткових касових ордерів, що знаходяться в матеріалах справи, та вважає, що дані документи були складені як докази для стягнення коштів з відповідача у даній справі. Також представник відповідача зазначив, що звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою, за результатами розгляду якої відомості про злочин за ознаками шахрайських дій (ст. 190 ККУ) та підроблення документів (ст. 358 ККУ) внесені до ЄРДР та станом на день судового засідання (18.04.2019) в рамках кримінального провадження проводиться почеркознавча та технічна експертизи.

Представники позивача заперечили проти задоволення клопотання відповідача про призначення у справі комплексної судової експертизи (почеркознавча та технічна) та зазначили, що до суду була надана нотаріально засвічена копія заяви свідка ОСОБА_3 , складена у відповідності до розділу 2 ГПК України, відповідно до якої зазначено, що у 2016 році ОСОБА_3 було прийнято рішення про зміну власного підпису. Також у даній заяві свідок підтверджує, що договори №89 від 09.08.2016, №01/01/2016 АМК від 01.01.2016, №3-П-АМПУ-16 від 14.01.2016 підписано власноруч, а прибуткові касові ордери ОСОБА_3 виписувала самостійно в рамках договору №89 від 09.08.2016.

Представник третьої особи підтримав клопотання відповідача про призначення у справі комплексної судової експертизи (почеркознавча та технічна).

Представник відповідача в судовому засіданні зауважив, що подана заява свідка не містить застереження щодо обізнаності свідка зі змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та не містить згоди з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх заперечень.

Розглянувши подану заяву свідка суд встановив, що дана заява містить порушення вимог ст. 88 ГПК України, а тому не приймається судом як доказ у даній справі.

Представники позивача в судовому засіданні зазначили про намір подати суду іншу заяву свідка, складену з дотриманням вимог чинного законодавства України, а також зазначили про можливість забезпечення явки ОСОБА_3 безпосередньо в судове засідання для дачі пояснень щодо обставин спору, які викликають сумнів у відповідача.

Розглянувши подане клопотання відповідача про призначення у справі комплексної судової експертизи (почеркознавча та технічна) суд на підставі ст. ст. 99, 100 ГПК України відмовив у його задоволенні. В обґрунтування відмови в задоволенні клопотання суд зазначив, що почеркознавча та технічна експертизи проводяться в рамках кримінального провадження, а тому не має підстав призначати повторно дані експертизи. Суд зауважує, що відповідач не позбавлений права надати в матеріали даної справи результат проведених експертних досліджень в рамках кримінального провадження.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.04.2019 оголошено перерву в підготовчому засідання, судове засідання призначено на 16.05.2019.

В судовому засіданні 16.05.2019 оголошено перерву до 28.05.2019.

В судовому засіданні 28.05.2019 оголошено перерву до 13.06.2019.

13.06.2019 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, клопотання про виклик експерта та виклик свідка, а також надано письмові пояснення за результатами судового засідання від 28.05.2019.

Клопотання відповідача про долучення доказів до матеріалів справи судом задоволено.

Розглянувши клопотання відповідача про виклик свідка, суд задовольнив його та зазначив, що ОСОБА_3 буде викликана до суду на стадії дослідження доказів для дачі пояснень по суті спору.

Представник відповідача підтримав заявлене клопотання про виклик експерта ОСОБА_4 для роз`яснення свого висновку і відповіді на питання.

Розглянувши клопотання відповідача про виклик експерта ОСОБА_4 , суд відмовив у його задоволенні, оскільки питання правового характеру не можуть ставитися для роз`яснення експерту. Фактично висновку експерта не складено, а надано лише повідомлення про неможливість надання висновку експерта, відповідно до якого зазначено, що неможливо надати відповідь на питання у зв`язку з ненаданням необхідних документів.

Представник відповідача підтримав заявлене клопотання про призначення судової економічної експертизи, проведення якої просить суд доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та надає згоду понести витрати на проведення даної експертизи. Також відповідачем поставлено ряд запитань експерту для з`ясування.

Розглянувши клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи, суд відмовив у його задоволенні, оскільки частково питання мають правовий характер, а частково не стосуються предмету спору.

Письмові пояснення відповідача долучені до матеріалів справи.

Представники сторін зазначили, що станом на 13.06.2019 відсутні будь-які інші докази та клопотання процесуального характеру в порядку ст. 182 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд на підставі ст. 177 ГПК України дійшов висновку про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів з власної ініціативи та, у зв`язку з відсутністю у сторін будь-яких інших доказів та клопотань, на підставі ст. 185 ГПК України закрив підготовче провадження, призначив справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.06.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 16.07.2019, закрито підготовче провадження, справу №908/2646/18 призначено до судового розгляду по суті на 27.06.2019.

Розпорядженням керівника апарату суду №П-287/19 від 27.06.2019 на підставі доповідної записки головуючого судді у справі Федорової О.В., враховуючи перебування судді-члена колегії Корсуна В.Л. у відпустці з 19.06.2019 по 16.07.2019, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2019 справу №908/2646/18 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя – Федорова Олена Владиславівна, суддя – Азізбекян Тетяна Анатоліївна, суддя – Топчій Олена Анатоліївна.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.06.2019 прийнято справу №908/2646/18 до провадження колегією суддів, судове засідання призначено на 26.07.2019.

Розпорядженням керівника апарату суду №П-359/19 від 26.07.2019 на підставі доповідної записки головуючого судді у справі Федорової О.В., враховуючи перебування судді-члена колегії Топчій О.А. у відпустці з 12.07.2019 по 26.07.2019, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2019 справу №908/2646/18 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя – Федорова Олена Владиславівна, суддя – Азізбекян Тетяна Анатоліївна, суддя – Корсун Віталій Леонідович.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.07.2019 прийнято справу №908/2646/18 до провадження колегією суддів, судове засідання призначено на 29.08.2019.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.08.2019 оголошено перерву в судовому засіданні, судове засідання призначено на 06.09.2019. Також ухвалено викликати в судове засідання ОСОБА_3 в якості свідка для дачі пояснень.

В судовому засіданні 06.09.2019 оголошено перерву до 11.09.2019.

10.09.2019 від позивача та відповідача надійшли заяви про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 11.09.2019 відкладено розгляд справ, судове засідання призначено на 27.09.2019. Повторно викликано в судове засідання ОСОБА_3 в якості свідка для дачі пояснень по суті спору. Зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс", як учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка ОСОБА_3 до суду.

В судовому засіданні 27.09.2019 були присутні представники сторін, третьої особи та свідок ОСОБА_3 , здійснювалася фіксація судового процесу за допомогою технічного засобу – програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

На початку судового засідання представник відповідача надав суду письмові пояснення з додатками. Суд долучив до справи письмові пояснення, оскільки вони не містять нової інформації по справі, а відтворюють доводи відповідача, викладені ним раніше у поданих заявах по суті справи. Додатки до письмових пояснень суд не прийняв, оскільки вони фактично є додатковими доказами, які раніше не подавались відповідачем та надані з порушенням вимог ст. ст. 80 ГПК України після закриття підготовчого засідання та початку розгляду справи по суті.

Суд попередив свідка в порядку ч. 3. ст. 89 ГПК України про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Свідок надала показання по суті її взаємовідносин з позивачем у спірному періоді та відповіла на запитання суду і представників сторін.

За показами свідка між ТОВ «БАРК» та ОСОБА_3 склалися правовідносини на підставі агентського договору, за яким ОСОБА_3 як морський агент підшукала замовнику декілька варіантів альтернативного забезпечення позивача електроенергією, із яких позивач обрав послугу з використання дизельного генератора. За показами свідка, вона звела замовника і виконавця послуги - ПП "Група науково-промислових досліджень", отримала грошові кошти від замовника за надані агентські послуги, а подальші взаємовідносини щодо використання дизельного генератора фактично відбувались між замовником і виконавцем послуги. Отримані від замовника грошові кошти, за вирахуванням винагороди за агентські послуги, свідок перерахувала виконавцю влітку 2019 року. Щодо актів виконаних послуг, які підписані між агентом та виконавцем, вартості альтернативних проектів постачання електричної енергії, марки дизельного генератора та технічних аспектів його роботи свідок не змогла надати пояснень.

Представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги, посилаючись на те, що відключення позивача від енергопостачання відбулось 11.08.2016 з вини відповідача і у спірному періоді енергопостачання не було відновлено відповідачем. Зауважили, що позивач ужив усіх необхідних заходів для мінімізації розміру збитків, обравши для постачання електричної енергії найменш витратний спосіб (дизельний генератор). Пояснили, що виконання 10.07.2017 приєднання до електричних мереж ПАТ «Запоріжжяобленерго» (нестандартне приєднання) тільки частково забезпечило потреби позивача у споживанні електричної енергії, оскільки позивач отримав 145 кВт потужності із необхідних 200 кВт. Для забезпечення мінімальних виробничих потужностей у позивача існувала потреба в оренді додаткового холодильного обладнання, оскільки за рахунок власних виробничих потужностей позивач не зміг забезпечити належну заморозку льоду. Тому у складі збитків позивач пред`явив витрати на оренду холодильної камери за вересень - жовтень 2017 року.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечували в повному обсязі, просили в позові відмовити, посилаючись на те, що позивач не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування розміру заявлених збитків, а також вчинення дій щодо запобігання виникненню збитків або зменшення їх розміру. Зокрема, відповідач вважає, що позивач не довів, що використання дизельного генератора було найменш витратним способом забезпечення позивача електричною енергією, а також не обґрунтував необхідності використання дизельного генератора такої потужності при можливості задіяння менш потужного генератора або використання наявного генератора на меншій потужності. Також позивач не надав доказів на підтвердження використання приміщення, в яке постачалась електрична енергія, на будь-якій правовій підставі, тобто не підтвердив, що збитки понесені управненою стороною. Крім того, на думку відповідача, аналіз показників фінансової звітності позивача свідчить про те, що господарська діяльність відповідачем не здійснювалась, а тому позивач не обґрунтував необхідності понесення витрат у заявленому розмірі. Також відповідач посилається на те, що відповідно до графіку приєднання до нового договору позивача із ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 31.08.2016 позивач мав приєднатися електричних мереж ПАТ «Запоріжжяобленерго» до кінця 2016 року, однак фактично приєднання відбулось лише 10.07.2017, тобто своїми діями позивач фактично збільшив період нарахування збитків. У зв`язку з цим відповідач вважає, що пред`явленні до стягнення збитки не були об`єктивно необхідними, а їх розмір є необґрунтованим.

Представник третьої особи в судовому засіданні наголосив на тому, що вини ПАТ «Запоріжжяобленерго» в спричиненні збитків позивачу немає, а тому відповідальність у вигляді відшкодування збитків має нести саме відповідач. Щодо графіку приєднання позивача до електричних мереж ПАТ «Запоріжжяобленерго» представник третьої особи зауважила, що він не містив вимоги про виконання приєднання позивача до кінця 2016 року. Технічні умови на приєднання змінювалися і приєднання фактично було виконано 10.07.2017 відповідно до умов договору на приєднання від 31.08.2016.

В судовому засіданні 27.09.2019 судом прийнято рішення, проголошено його вступну те резолютивну частину.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши покази свідка, пояснення представників сторін та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

06.12.2005 між Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" (новим найменуванням якого є Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго”) (постачальник електричної енергії) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс” (споживач) укладений договір про постачання електричної енергії №1149.

Відповідно до п. 1 договору постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу в межах 200 кВт дозволеної потужності та обсягах відповідно до умов договору, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

За цим договором постачання електричної енергії передбачено на об`єкт ТОВ “Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс”, що розташований за адресою: Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Кабельників, 1-А.

З метою отримання електричної енергії, що поставляється ВАТ "Запоріжжяобленерго" споживачу ТОВ "БАРК" через електричні мережі, власником яких є ПрАТ "Азовкабель", 01.01.2011 між Приватним акціонерним товариством “Азовкабель” (власник мереж) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс” (споживач) укладено договір №58 про технічне забезпечення електропостачання споживача, за умовами п.1.1 якого власник мереж взяв на себе зобов`язання забезпечити технічну можливість передачі електричної енергії споживачу в обсягах згідно з договором про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а споживач - дотримуватися установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачувати кошти за отримані послуги, визначені пунктом 4.1.1 цього договору .

01.05.2013 між Приватним акціонерним товариством “Азовкабель” (власник мереж) та Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” (користувач) був укладений договір №4-6 про спільне використання технологічних мереж, за умовами п.1.1 якого власник мереж зобов`язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок користувача та (або) інших суб`єктів господарювання (субспоживачі), передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього договору.

Договір про постачання електричної енергії №1149 від 06.12.2005 та договір № 4-6 від 01.05.2013 про спільне використання технологічних мереж є чинними.

11.08.2016 між 15 год. 00 хв. та 15 год. 30 хв., згідно з журналами подій лічильників, фактично було припинено продаж електричної енергії в місці її продажу.

Згідно з актом від 11.08.2016 представниками позивача було зафіксовано, що між 15 год. 00 хв. та 15 год. 30 хв. 11.08.2016 припинено продаж електроенергії в точці, визначеною договором; показники лічильників зафіксували припинення продажу електроенергії як товару та містять значення: за лічильником №1124016 показник 1420.564300 кВт., за лічильником №1125117 показник 2282.368250 кВт.

На підставі вказаних обставин Товариство з обмеженою відповідальністю "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом у справі №908/2260/16 до Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" та Приватного акціонерного товариства "Азовкабель" про стягнення 219396,00 грн. збитків (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог); зобов`язання ПАТ "Запоріжжяобленерго" виконати умови договору про постачання електричної енергії №1149 від 06.12.2005 та поновити постачання електричної енергії ТОВ "БАРК"; зобов`язання ПАТ "Азовкабель" виконати умови договору про технічне забезпечення електропостачання споживача №59 від 01.01.2016 та поновити забезпечення технічної можливості ПАТ "Запоріжжяобленерго" в передачі ТОВ "БАРК" електричної енергії.

ТОВ "БАРК" посилався на те, що ПАТ "Азовкабель" неправомірно відключило його від енергопостачання, і позивач як рибопереробне підприємство зазнав реальних збитків у розмірі 219396,00 грн, у вигляді витрат, які він був змушений зробити для вжиття заходів з недопущення псування риби, яка була на складі під час відключення електричної енергії, а також для використання дизельного генератора для забезпечення безпечної робити його підприємства.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.10.2016 у справі №908/2260/16, яке набрало чинності, позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Азовкабель" на користь ТОВ "БАРК" 219396,00 грн збитків та 3290,94 грн судового збору. У задоволенні позовних вимог про стягнення збитків з ПАТ "Запоріжжяобленерго" відмовлено. Позовні вимоги про зобов`язання відповідачів виконати умови договорів залишено без розгляду.

Даним судовим рішенням встановлено, що відключення позивача від електропостачання відбулось 11.08.2016 та було здійснено Приватним акціонерним товариством “Азовкабель” на підставі повідомлення від 04.08.2016, яке отримано позивачем 05.08.2016. В діях ПАТ "Азовкабель" встановлено наявність усього складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки у вигляді неправомірних дій ПАТ "Азовкабель" у відключенні позивача від електропостачання, наявності у позивача реальних збитків у заявленому розмірі, завданих неправомірними діями ПАТ "Азовкабель", які перебувають у причинному зв`язку із понесеними збитками та вини. Вини ПАТ “Запоріжжяобленерго” у відключенні позивача від електропостачання не встановлено.

Зазначені обставини є підставою для звільнення від доказування згідно з п. 4 ст. 75 ГПК України та не підлягають доведенню знову при розгляді даної справи.

В травні 2017 року ПАТ “Запоріжжяобленерго” звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до ПрАТ “Азовкабель” про зобов`язання останнього забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок ТОВ “Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс” шляхом відновлення постачання електричної енергії на об`єкт ТОВ “Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс”, що розташований за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, 1-А (з урахуванням заяви про зміну предмета позову).

Позов мотивований неналежним виконанням умов договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 01.05.2013 № 4-6 щодо забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок ТОВ “Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс”.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.08.2017 у справі №908/1119/17, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.09.2017 та постановою Верховного Суду від 20.03.2018, позовні вимоги ПАТ "Запоріжжяобленерго" задоволено частково. Суд зобов`язав ПрАТ "Азовкабель" забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок ТОВ "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс". В задоволенні іншої частини позову суд відмовив.

На час розгляду даної справи рішення Господарського суду Запорізької області від 15.08.2017 у справі №908/1119/17 відповідачем не виконано.

Енергопостачання позивача було відновлено частково 10.07.2017 шляхом виконання нестандартного приєднання до електричних мереж ВАТ «Запоріжжяобленерго» на підставі укладеного позивачем окремого договору із ВАТ «Запоріжжяобленерго» №1610-2094 від 31.08.2016 про приєднання до електричних мереж (нестандартне приєднання).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.6 цього договору, до електричних мереж ВАТ «Запоріжжяобленерго» згідно технічних умов від 31.08.2016 №1610-2094-Бердянська-150, що є додатком №1 до цього договору, приєднується комплекс будівель та споруд (резервний ввід), який розташований за адресою: вул. Кабельників, 1а, м. Бердянськ, Запорізька область. Замовлена до приєднання потужність у точці приєднання усього 145,0 кВт, в т.ч. існуюча 200 кВт (по основному вводу), додаткова – 145,0 кВт (по резервному вводу).

На підтвердження відновлення електропостачання позивач надав акт № 1610-2094/10 прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт), рахунок №1610-2094/10 від 14.04.2017 на оплату послуг приєднання та платіжне доручення №458 від 25.04.2017 на оплату цього рахунка.

Нестандартне приєднання до електричних мереж ПАТ «Запоріжжяобленерго» частково забезпечило потреби позивача у споживанні електричної енергії, оскільки позивач отримав тільки 145 кВт потужності із необхідних 200 кВт, які були обумовлені в договорі про постачання електричної енергії №1149 від 06.12.2005 із ПАТ «Запоріжжяобленерго».

У зв`язку з неправомірним припиненням електропостачання ТОВ "БАРК" неодноразово зверталося до господарського суду Запорізької області з позовами до ПАТ “Азовкабель” та ВАТ “Запоріжжяобленерго” про стягнення збитків, які спричинені припиненням електропостачання.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.10.2016 у справі № 908/2260/16, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.05.2017 у справі №908/2260/16, позов ТОВ “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс” задоволено частково. Стягнуто з ПАТ “Азовкабель” на користь ТОВ “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс” збитки у розмірі 219396 грн. (за період з 15 год. 00 хв. 11.08.2016 по 15 год. 00 хв. 20.08.2016), судовий збір у розмірі 3290,94 грн. В позовних вимогах до ВАТ “Запоріжжяобленерго” про стягнення збитків відмовлено.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.07.2017 у справі №908/1019/17 з ПАТ “Азовкабель” на користь ТОВ “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс” з урахуванням фактів, встановлених вищезазначеним судовим рішенням, стягнуто збитки в загальному розмірі 498495,79 грн., а саме: за період з 15 год. 00 хв. 20.08.2016 по 15 год. 00 хв. 06.09.2016 за договором № 89 від про надання комплексу послуг від 09.08.2016 в розмірі 297178 грн., за договором № 2016/10-04а на проектні роботи від 25.10.2016 з проведення комплексу топографічних робіт в розмірі 5500 грн., за договором № 2016/10-03а на проектні роботи від 12.10.2016 в розмірі 27000 грн., за договором суборенди холодильної камери № 902 від 01.09.2016 в розмірі 29950 грн., послуги банку на суму 556,50 грн., за договором № 0505 від 05.05.2017 в розмірі 80000 грн., за договором № 1610-2094 про приєднання до електричних мереж (нестандартне приєднання) від 31.09.2016 в розмірі 58311,29 грн.

У справі № 908/1884/17 ТОВ “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс” просило стягнути з ПрАТ “Азовкабель” збитків збитки в розмірі 846792,23 грн. за період з 15:00 год. 06.09.2016 по 15:00 год. 30.09.2016, у зв`язку з безпідставним та неправомірним припиненням постачання електроенергії на об`єкт позивача.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.05.2018 у справі №908/1884/17 (з урахуванням ухвали від 21.05.2018 про виправлення описки) позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс” суму збитків у розмірі 122971,56 грн. та 1844,57 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Заявлені збитки складались із наступних витрат:

- оплата за договором на отримання комплексу послуг №89 від 09.08.2016, укладеним з Фізичною особою-підприємцем Крижановською О.А., у розмірі 413506,00 грн. (рішенням відмовлено в задоволенні);

- оплата агента за дорученням капітана СЧС “Вера” за електроенергію у розмірі 946,89 грн. (рішенням відмовлено в задоволенні);

- оплата послуг за розробку проектної технічної документації за договором №2016/10-03а від 12.10.2016 на суму 11506,00 грн. (рішенням задоволено);

- плата за користування частиною холодильної камери за договором №902 від 01.09.2016 на суму 30000,00 грн. (рішенням задоволено);

- оплата послуг банку згідно квитанцій на суму 556,60 грн. (рішенням задоволено);

- витрати на колективне харчування членів екіпажу СЧС “Вера” на суму 308672,00 грн. (рішенням відмовлено в задоволенні);

- витрати на забезпечення питною водою членів екіпажу СЧС “Вера” на суму 554,60 грн. (рішенням відмовлено в задоволенні);

- портові збори на суму 141,18 грн. (рішенням відмовлено в задоволенні);

- оформлення та нагляд за роботами в охоронній зоні електромереж під час поновлення електроживлення за договором-замовленням №1127/51 від 21.06.2017 – на суму 333,56 грн. (рішенням задоволено);

- оплата електромонтажних робіт по технічному переобладнанню за договором №0505 від 05.05.2017 на суму 65000,00 грн. (рішенням задоволено);

- оплата лічильника з діючою державною повіркою та запрограмованого за договором №19 від 24.05.2017 на суму 15576,00 грн. (рішенням задоволено).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.09.2018 у справі №908/1884/17 рішення господарського суду Запорізької області від 03.05.2018 у справі №908/1884/17 змінено в частині розміру стягнутих збитків з “122971,56 грн.” на “491289,99 грн.”, а також судового збору з “ 1844,57 грн.” на “ 7369,35 грн.”. В іншій частині рішення господарського суду залишено без змін. Стягнуто з ПрАТ “Азовкабель” на користь ТОВ “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс” судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 8737,15грн.

Апеляційним судом встановлено, що за період з 15:00 год. 06.09.2016 по 15:00 год. 30.09.2016, на виконання умов договору на отримання послуг від 09.08.2016 № 89, з урахуванням додаткової угоди, укладених між ТОВ “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс” та ФОП Крижановською О.А. (виконавець), виконавець надав позивачу комплекс послуг, пов`язаних з обслуговуванням та роботою дизельного генератора на суму 388317,83 грн., вартість цих послуг оплачена позивачем, це підтверджується належними доказами, зокрема, звітами про використання коштів під звіт ТОВ “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс”, видатковими касовими ордерами підприємства позивача, квитанціями до прибуткових касових ордерів.

За наслідками касаційного перегляду вказану постанову залишено без змін постановою Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 908/1884/17.

У справі №908/2646/18, що наразі розглядається судом, ТОВ «БАРК» просить суд стягнути з ПрАТ «Азовкабель» збитки в розмірі 2368088,00 грн. за період з 15:00 год. 30.09.2016 по 15:00 год. 31.01.2017.

За приписами ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частиною 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Враховуючи викладене, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібно встановити наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправність поведінки; наявність реальних збитків; вина заподіювача збитків; причинний зв`язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Отже, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та причинно-наслідковий зв`язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками. Відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

В даному випадку рішенням господарського суду Запорізької області від 25.10.2016 у справі № 908/2260/16 у спорі між тими самими сторонами, яке набрало законної сили, визнано неправомірними дії ПрАТ “Азовкабель” щодо відключення 11.08.2016 позивача від електропостачання. Тому зазначені обставини з згідно п. 4 ст. 75 ГПК України не підлягають доведенню знову при розгляді даної справи.

З урахуванням цього, позивачем підлягають доведенню обставини понесення збитків у спірному періоді (з 15:00 год. 30.09.2016 по 15:00 год. 31.01.2017), розмір цих збитків, вина відповідача в заподіянні цих збитків у спірному періоді та причинно-наслідковий зв`язок вказаних збитків із неправомірними діями відповідача.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Передбачена статтею 77 ГПК України вимога процесуального законодавства щодо допустимості доказів знаходить своє вираження в тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, договір про постачання електричної енергії №1149 від 06.12.2005, укладений між ВАТ "Запоріжжяобленерго" та ТОВ “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс”, та договір № 4-6 від 01.05.2013 про спільне використання технологічних мереж, укладений між ПрАТ “Азовкабель” та ВАТ “Запоріжжяобленерго”, є чинними.

Щодо обов`язку ПрАТ “Азовкабель” забезпечити технічну можливість передачі електричної енергії позивачу своїми електричними мережами, суд зауважує, що у справі №908/2260/16 судами було встановлено, що законодавець при врегулюванні відносин між Власником мереж та споживачем електричної енергії не передбачає такої підстави для припинення постачання Власником мереж споживачу як відсутність договору на технічне забезпечення електропостачання. ПрАТ “Азовкабель”, як власник електричних мереж, в силу норм п. 1.7 Правил НКРЕ та ст. 181 ГК України, зобов`язаний був укласти з позивачем договір про технічне забезпечення електропостачання споживача або скласти протокол розбіжностей і разом з підписаним договором передати на розгляд іншій стороні. В силу імперативних норм законодавства договір між власником мереж та споживачем про технічне забезпечення електропостачання споживача є обов`язковим до укладення та позивачем вчинено всі передбачені законодавством дії щодо його укладення. ПрАТ “Азовкабель” обґрунтованих причин відмови у підписанні договору у передбачений Законом термін не висунув, договір №59 від 01.01.2016 року є укладеним.

Публічним акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” вживалися, зі свого боку, заходи, спрямовані на відновлення електропостачання позивачу шляхом подачі позову до відповідача про зобов`язання його забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Товариства з обмеженою відповідальністю "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс".

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.08.2017 у справі №908/1119/17 Приватне акціонерне товариство "Азовкабель" було зобов`язано забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Товариства з обмеженою відповідальністю "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс". Однак вказане рішення відповідачем досі не виконано.

У зв`язку з цим у спірному періоді було неможливе споживання позивачем електричної енергії через мережі ПрАТ «Азовкабель» за договором №1149 від 06.12.2005, за яким мала здійснюватися поставка позивачу електричної енергії в межах дозволеної потужності 200 кВт.

У зв`язку з цим у спірному періоді з 15:00 год. 30.09.2016 по 15:00 год. 31.01.2017 позивач був змушений шукати альтернативні джерела постачання електричної енергії на свій об`єкт по вул. Кабельників, 1а у АДРЕСА_1 .

З метою вирішення питання відновлення електропостачання позивач звернувся до ПАТ «Запоріжжяобленерго» для укладення договору про приєднання до електричних мереж і вже 31.08.2016 між позивачем та ПАТ «Запоріжжяобленерго» був укладений договір №1610-2094 про приєднання до електричних мереж (нестандартне приєднання).

Як пояснили в судових засіданнях представники позивача та ПАТ «Запоріжжяобленерго», відповідно до технічних умов приєднання, яке не є стандартним, до електричних мереж ПАТ «Запоріжжяобленерго» електроустановок комплексу будівель та споруд ТОВ «БАРК» (резервний ввід), виданих 31.08.2016, ПАТ «Запоріжжяобленерго» могло забезпечити позивачу величину максимального розрахункового навантаження з урахуванням існуючої дозволеної потужності тільки в розмірі 145 кВт.

Фактичне приєднання до електричних мереж ПАТ «Запоріжжяобленерго» відбулось 10.07.2017, оскільки до технічних умов неодноразово вносились зміни. Відповідно до графіка надання послуги з приєднання, який є додатком №3 до договору №1610-2094 від 31.08.2016, виконавець ПАТ «Запоріжжяобленерго» зобов`язався надати замовнику ТОВ «БАРК» послугу з приєднання до 10.07.2017 (том 1, а.с. 87).

Зазначеним спростовуються доводи відповідача про те, що позивач мав здійснити підключення свого об`єкта до мереж ПАТ «Запоріжжяобленерго» до кінця 2016 року.

Доказів непідключення об`єкта позивача до мереж ПАТ «Запоріжжяобленерго» у встановлений строк або навмисного зволікання в здійсненні дій щодо скорішого підключення з боку позивача та ПАТ «Запоріжжяобленерго» відповідач не надав.

Відновлення енергопостачання позивача 10.07.2017 за договором №1610-2094 від 31.08.2016 про приєднання до електричних мереж ВАТ «Запоріжжяобленерго» (нестандартне приєднання) не вирішило проблему забезпечення позивача електричною енергією в обсязі, необхідному для здійснення виробничої діяльності, оскільки нестандартне приєднання до електричних мереж ПАТ «Запоріжжяобленерго» забезпечило потреби позивача у споживанні електричної енергії лише частково – в обсязі 145 кВт потужності із необхідних 200 кВт, які були обумовлені в договорі про постачання електричної енергії №119 від 06.12.2005 із ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Відповідно до Статуту предметом діяльності ТОВ "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс" є, зокрема, приймання та переробка риби і морепродуктів; виробництво (заготівля), переробка, розфасовка, замороження, зберігання і реалізація продукції сільськогосподарського, рослинного, тваринного і біологічного походження.

09.08.2016 ТОВ «БАРК» (замовник) уклав із Фізичною особою-підприємцем Крижановською ОСОБА_5 (виконавець, свідок у справі) договір №89 про надання комплексу послуг.

Відповідно до п.1.1 цього договору виконавець зобов`язаний надати замовнику комплекс послуг з інформаційного супроводу для забезпечення безперебійної роботи рибопереробного комплексу, розташованого за адресою: вул. Кабельників, 1а, м. Бердянськ; вивчити повний цикл процесу із забезпечення безперебійної роботи рибопереробного комплексу в умовах повного припинення подачі електричної енергії; надання усних і письмових рекомендацій; сприяння при впровадженні рекомендацій та контроль за їх виконанням під час робіт при наданні послуг наданими автомобілями, дизельним генератором, спецперсоналом; надання та пошук іншої супутньої інформації, пов`язаної з виконанням даного договору, альтеративних джерел живлення.

За умовами пунктів 1.2, 1.3 договору №89 від 09.08.2016 виконавець є агентом замовника (посередником з організаційних питань) у відносинах з контрагентами щодо надання всіх необхідних додаткових послуг: транспортних послуг; послуг з надання та експлуатації аварійного дизельного генератора тощо, в тому числі оплата послуг грошима виконавця або замовника. Замовник зобов`язується оплатити послуги виконавця згідно з узгодженими тарифами та виставленими актами виконаних робіт.

Згідно з п. 2.2, 2.4 договору остаточний розрахунок за надані послуги здійснюється за кожні десять календарних днів роботи після підписання акта виконаних робіт, протягом п`яти робочих днів, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця або в касу виконавця. Днем оплати вважається день зарахування коштів на рахунок виконавця або в касу виконавця.

Додатковою угодою від 11.08.2016 до договору №89 про надання комплексу послуг сторони погодили, що відповідно до п. 1.1 цього договору в комплекс послуг, що надаються виконавцем, можуть входити роботи, які виконуються безпосередньо силами самого виконавця, в тому числі перевезення автотранспортом, надання власного дизельного генератора тощо.

На виконання договору №89 від 09.08.2016 ФОП Крижановська О ОСОБА_6 . за період з 15-00 год. 30.09.2016 по 15-00 год. 31.01.2017 надала позивачу послуги з обслуговування та роботи дизельного генератора на загальну суму 2363240,00 грн., що підтверджується актами приймання-передачі робіт із надання комплексу послуг:

- №7 від 31.10.2016 на суму 595574,00 грн. (за період з 15-00 год. 30.09.2016 по 15-00 год. 31.10.2016);

- №8 від 30.11.2016 з урахуванням звіту агента на суму 576518,00 грн. (за період з 15-00 год. 31.10.2016 по 15-00 год. 30.11.2016);

- №9 від 30.12.2016 на суму 576361,94 грн. (за період з 15-00 год. 30.11.2016 по 15-00 год. 30.12.2016);

- №10 від 31.12.2016 на суму 19212,06 грн. (за період з 15-00 год. 30.12.2016 по 15-00 год. 31.12.2106);

- №11 від 31.01.2017 на суму 595574,00 грн. (за період з 15-00 год. 31.12.2016 по 15-00 год. 31.01.2017).

Акти приймання-передачі складені відповідно калькуляцій вартості послуг:

- №7 від 30.09.2016 на суму 595574,00 грн. (за період з 15-00 год. 30.09.2016 по 15-00 год. 31.10.2016);

- №8 від 30.10.2016 на суму 576518,00 грн. (за період з 15-00 год. 31.10.2016 по 15-00 год. 30.11.2016);

- №9 від 30.11.2016 на суму 595574,00 грн. (за період з 15-00 год. 30.11.2016 по 15-00 год. 31.12.2016);

- №10 від 31.12.2016 на суму 595574,00 грн. (за період з 15-00 год. 31.12.2016 по 15-00 год. 31.01.2017).

Для оплати цих послуг ФОП Крижановська О.А. виставила позивачу дисбурсменські рахунки:

- №7 від 30.09.2016 на суму 595574,00 грн. (витрати на використання дизельного генератора);

- №8 від 30.10.2016 на суму 576518,00 грн. (витрати на використання дизельного генератора);

- №9 від 30.11.2016 на суму 595574,00 грн. (витрати на проведення діяльності для безперебійного електропостачання цілісного комплексу за адресою: вул. Кабельників, 1а, м. Бердянськ).

- №10 від 30.12.2016 на суму 595574,00 грн. (витрати на проведення діяльності для безперебійного електропостачання цілісного комплексу за адресою: вул. Кабельників, 1а, м. Бердянськ).

Позивач оплатив послуги ФОП ОСОБА_3 на проведення діяльності для безперебійного електропостачання цілісного комплексу за адресою: вул. Кабельників, 1 АДРЕСА_2 , м АДРЕСА_3 Бердянськ в повному обсязі, що підтверджується копіями квитанцій до прибуткового касового ордеру ФОП Крижановської О.А. про прийняття від ТОВ «БАРК» готівки за період з 19.11.2016 по 17.05.2017 в загальній сумі 2363240,00 грн.

Позивач, зі свого боку, надав суду копії видаткових касових ордерів та звітів ТОВ «БАРК» про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за цей період.

Свідок ОСОБА_3 пояснила суду, що між ТОВ «БАРК» та ОСОБА_3 склалися правовідносини на підставі агентського договору, за яким ОСОБА_3 як морський агент підшукала замовнику декілька варіантів альтернативного забезпечення електроенергією, із яких ТОВ «БАРК» було обрано послугу з використання дизельного генератора. За показами свідка, вона звела замовника і виконавця послуги – ПП "Група науково-промислових досліджень", отримала грошові кошти від замовника за надані агентські послуги, а подальші взаємовідносини щодо використання дизельного генератора фактично відбувались між замовником і виконавцем послуги. Отримані від замовника грошові кошти, за вирахуванням винагороди за агентські послуги, свідок перерахувала виконавцю влітку 2019 року.

З приводу наданих пояснень суд зазначає, що матеріалами справи підтверджуються договірні відносини позивача із ФОП Крижановською О.А. за договором №89 від 09.08.2016 та фактичне виконання сторонами цього договору.

Розрахунки між позивачем та ФОП ОСОБА_3 за фактично надані послуги проведені в повному обсязі. Наявними доказами у справі підтверджується понесення позивачем витрат в загальній сумі 2363240,00 грн. на оплату послуг ФОП ОСОБА_3 із забезпечення безперебійного електропостачання цілісного комплексу за адресою: АДРЕСА_4 . Кабельників, 1 АДРЕСА_1 шляхом використання дизельного генератора.

У складі збитків позивач також пред`явив до стягнення з відповідача витрати за користування частиною холодильної камери за договором №902 від 01.09.2016 за період вересень – жовтень 2017 року в сумі 4800,00 грн. та послуги банку в сумі 48,00 грн.

Відповідно до п. 1.1 договору суборенди холодильної камери №902 від 01.09.2016 позивач (суборендар) прийняв у строкове платне користування від Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВТЕХНОЛОГІСТИК» (орендар) частину холодильної камери загальною площею 50 кв.м., що знаходиться у виробничому корпусі за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Халтуріна, 10.

За умовами пунктів 2.2, 2.3 цього договору орендар надає суборендарю рахунок-фактуру на сплату плати за користування щомісячно до 05 числа місяця, після місяця користування. суборендар зобов`язаний сплачувати зазначені платежі строком до 10 числа місяця.

Згідно з п. 2.1, 2.7 договору суборенди плата за користування холодильною камерою становить 200,00 грн. за 1 кв.м. на місяць, в т.ч. ПДВ. Орендна плата вказана з урахуванням всіх експлуатаційних витрат. Плата за користування нараховується з дати підписання сторонами акту прийому-передачі холодильної камери, яка зазначена в п. 1.1 даного договору, і до моменту фактичного повернення орендарю за актом прийому-передачі.

01.09.2016 орендар прийняв у строкове платне користування частину холодильної камери за актом приймання-передачі.

За вересень – жовтень 2017 року сторони підписали акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з оренди частини холодильної камери площею 20 кв.м.:

- №ОУ-000074 від 30.09.2017 на суму 4000,00 грн з ПДВ;

- №ОУ-000081 від 31.10.2017 на суму 4000,00 грн з ПДВ.

З приводу періоду складення актів оренди холодильної камери представники позивача пояснили, що виконання 10.07.2017 приєднання до електричних мереж ПАТ «Запоріжжяобленерго» (нестандартне приєднання) тільки частково забезпечило потреби позивача у споживанні електричної енергії, оскільки позивач отримав 145 кВт потужності із необхідних 200 кВт. Для забезпечення мінімальних виробничих потужностей у позивача існувала потреба в оренді додаткового холодильного обладнання, оскільки за рахунок власних виробничих потужностей позивач не зміг забезпечити належну заморозку льоду. Тому у складі збитків позивач пред`явив витрати на оренду холодильної камери за вересень - жовтень 2017 року.

09.12.2018 позивач здійснив оплату орендної плати в сумі 4800,00 грн. квитанцією №0.0.1180514803.1 та разом із цим сплатив комісію банку в сумі 48,00 грн. квитанцією №0.0.1180514803.2.

Таким чином, витрати позивача в сумі 4848,00 грн., пов`язані з орендою холодильної камери, підтверджуються відповідними доказами.

Враховуючи встановлений факт неправомірного припинення відповідачем електропостачання на об`єкт позивача та подальшим не вчиненням дій щодо забезпечення відновлення енергопостачання в період з 15:00 год. 30.09.2016 по 15:00 год. 31.01.2017, наявний причинний зв`язок між неправомірною поведінкою відповідача, яка полягала у незабезпеченні передачі електричної енергії мережами ПрАТ «Азовкабель» у спірному періоді, та негативними наслідками для позивача у вигляді необхідності понесення витрат на забезпечення постачання електричної енергії іншим шляхом, а також на оренду холодильної камери.

Відповідно до ч. 1 ст. 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідач не довів відсутність своєї вини в незабезпеченні відновлення енергопостачання позивачу в період з 15:00 год. 30.09.2016 по 15:00 год. 31.01.2017 та не надав доказів вжиття відповідачем будь-яких заходів щодо запобігання збиткам позивача.

Стосовно доводів відповідача про те, що позивач не довів належність йому на будь-якій правовій підставі приміщення по вул. Кабельників, 1-А у м. Бердянськ, до якого було припинено електропостачання, суд зазначає, що обидва договори із ПАТ «Запоріжжяобленерго» (№1149 від 06.12.2005, №1610-2094 від 31.08.2016) укладені позивачем з метою постачання електричної енергії у дане приміщення, яке є об`єктом електропостачання за цими договорами. Отже, невідновлення відповідачем подачі електричної енергії на об`єкт по вул. Кабельників, 1-А у м. Бердянськ завдає збитків саме позивачу.

Доводи відповідача про те, що пред`явлені позивачем до стягнення витрати, в дійсності не були ним понесені, не можуть бути перевірені судом в межах розгляду даної справи за допомогою засобів доказування, що передбачені ГПК України.

Представник відповідача в судових засіданнях у даній справі повідомив, що звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою, за результатами розгляду якої відомості про злочин за ознаками шахрайських дій (ст. 190 ККУ) та підроблення документів (ст. 358 ККУ) внесені до ЄРДР; в рамках кримінального провадження проводиться почеркознавча та технічна експертизи. Тож оцінка всім доводам відповідача щодо безпідставності наданих позивачем документів на підтвердження своїх витрат, може бути надана в межах кримінального провадження.

На даний час факт оплати позивачем послуг ФОП Крижановської О.А. та за суборенду холодильної камери підтверджується документально, і зазначені докази в розумінні норм статей 76 – 79 ГПК України є належними, допустимими, достовірними та достатніми, тому у суду відсутні підстави не приймати дані докази до розгляду.

Європейський суд з прав людини в п. 58 рішення «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Суд зауважує, що у справах №908/2260/16, №908/1019/17 та № 908/1884/17 господарськими судами досліджувались аналогічні докази, що підтверджували взаємовідносини позивача із ФОП Крижановською О.А. щодо використання дизельного генератора, а також докази щодо оренди холодильної камери, але за попередній спірний період. Судами, у тому числі Верховним Судом за наслідками касаційного перегляду цих справ, була надана правова оцінка пред`явленим доказам як належним та допустимим. При розгляді даної справи у суду відсутні підстави надавати вказаним доказам іншу оцінку, оскільки обставини справи не змінились, а змінився тільки період нарахування збитків.

Разом із цим, суд враховує, що збитками в розумінні норм п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України є саме додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.

Позивач у спірному періоді в будь-якому випадку поніс би витрати на оплату електричної енергії, яка є необхідною для здійснення господарської діяльності позивача. Тож збитками позивача є саме додаткові витрати позивача на відновлення свого права понад обсяги витрат, які позивач поніс би на оплату електричної енергії за умови отримання електричної енергії від ПАТ «Запоріжжяобленерго» в межах договору про постачання електричної енергії №1149 від 06.12.2005.

У справі №908/1032/18, що розглядалась Господарським судом Запорізької області, позивач звернувся до ПАТ «Запоріжжяобленерго» про стягнення вартості недовідпущеної електроенергії за період з 15:00 – 15.10.2016 по 15:00 – 15.11.2016 на підставі ст. 24 Закону України “Про електроенергетику” та абз. 5 п. 6.46 ПКЕЕ.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.07.2019 у справі №908/1032/18, яке набрало чинності, позовні вимоги задоволені.

Розрахунок обсягу електричної енергії за спірний період з 15:00 – 15.10.2016 по 15:00 – 15.11.2016 (744 год.) був виконаний позивачем, виходячи з кількості спожитої електричної енергії за попередній розрахунковий період, в якому здійснювалося споживання електричної енергії до моменту припинення 11.08.2016 електропостачання, – липень 2018 року – 63378 кВт.год. згідно з актом позивача про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за липень 2016 року та рахунку ВАТ «Запоріжжяобленерго» №1149/7а від 01.08.2016. За липень 2016 року кількість годин роботи обладнання становила 744 години (31 день х 24 год.). Звідси за одну годину обсяг споживання електроенергії в попередньому розрахунковому періоді становив 63378 кВт.год. / 744 год. = 85,185 кВт/год. Середній тариф, виходячи із виставленого рахунку №1149/7а від 01.08.2016 складав 2,1864733 грн. (загальна сума рахунку 138574,31 грн./загальний обсяг спожитої електроенергії 63378 кВт.год.).

Відповідно до таблиць навантажень, розроблених технологом виробництва та затвердженої ТОВ «БАРК», на жовтень та листопад 2016 року, необхідний мінімум навантаження для забезпечення роботи ТОВ «БАРК» складав 20 кВт/год., з них:

- освітлення сходин, які не мають денного світла – 2 кВт/год.;

- освітлення підвальних приміщень, в яких розташоване пожежне, санітарне обладнання та устаткування, - 3 кВт/год.;

- освітлення приміщень дизельного генератора, запасів дизельного мастила, аварійних акумуляторів та переключення систем живлення – 2 кВт/год.;

- освітлення радіостанції та її живлення – 2 кВт/год.;

- зовнішнє та внутрішнє освітлення, у тому числі підвали – 2 кВт/год.;

- виробництво льоду та його зберігання – 9 кВт/год.

Згідно з журналом обліку роботи та виробленої електричної енергії дизельним генератором по вул. Кабельників, 1-а в м. Бердянськ, дизельний генератор виробляв 20 кВт електричної енергії на годину та працював цілодобово (24 год).

Виходячи з середнього тарифу на споживання електричної енергії (2,1864733 грн.) за спірний період з 15:00 год. 30.09.2016 по 15:00 год. 31.01.2017 (123 повних дні, враховуючи години роботи), враховуючи, що обсяг споживання електричної енергії позивачем становив 20 кВт на годину, позивач мав би сплатити ПАТ «Запоріжжяобленерго» таку вартість електричної енергії: 20 кВт/год. х 24 год. х 123 дні х 2,1864733 грн. = 129089,38 грн.

Позивач оплатив агенту послуги за фактичну роботу дизельного генератора відповідно до калькуляцій та актів приймання-передачі наданих послуг. Саме ці витрати позивач пред`явив до стягнення в даному позові. Тобто позивач самостійно не зменшив розмір збитків на суму 129089,38 грн., яка була би сплачена ним у будь-якому випадку при використанні електричної енергії у спірному періоді.

За таких обставин, позовні вимоги задоволені судом частково в розмірі: 2368088,00 грн. - 129089,38 грн. = 2238998,62 грн. У стягненні 129089,38 грн. суд відмовляє.

За розгляд позову в даній справі про стягнення 2368088,00 грн. відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» належить до стягнення судовий збір в розмірі 35521,32 грн. (1,5% ціни позову). Позивач сплатив судовий збір в розмірі 35522,24 грн. квитанціями від 26.11.2018 № 0.0.1196533396.1 на суму 14000,00 грн., 0.0.1196547183.1 від 26.11.2018 на суму 3654,00 грн., 14.02.2019 №0.0.1266978662.1 на суму 8933,62 грн., 26.02.2019 №0.0.1280413099.1 на суму 8933,62 грн., від 20.03.2019 №0.0.1302417669.1 на суму 1,00 грн. Переплата судового збору становить 0,92 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволених позовних вимог - в сумі 33584,98 грн. Судові витрати в сумі 1936,34 грн. покладаються на позивача. Переплата судового збору в сумі 0,92 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету після звернення позивача до суду з відповідним клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 87, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Азовкабель" (71101, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Промислова, буд. 2-І, ідентифікаційний код 31600918) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс" (71101, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, буд. 1-А, ідентифікаційний код 33086027) 2238998,62 грн. (два мільйони двісті тридцять вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім грн. 62 коп.) збитків та 33584,98 грн. (тридцять три тисячі п`ятсот вісімдесят чотири грн. 98 коп.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволені позовних вимог у сумі 129089,38 грн. (сто двадцять дев`ять тисяч вісімдесят дев`ять грн. 38 коп.) відмовити.

Судові витрати в сумі 1936,34 грн. (одна тисяча дев`ятсот тридцять шість грн. 34 коп.) покласти на позивача.

Судовий збір у сумі 0,92 грн. (00 грн. 92 коп.) повернути позивачу з Державного бюджету після звернення позивача до суду з відповідним клопотанням.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07.10.2019.

Головуючий суддя О.В. Федорова

Судді Т.А. Азізбекян

В.Л. Корсун