ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2019

м. Дніпро

Справа № 904/5282/18

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Деметра-Плюс", смт. Васильківка Дніпропетровської області

відповідача-2: ОСОБА_3 , м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2: ОСОБА_2 , м. Горлівка Донецької області

про стягнення 13 541 800,44 грн.

Головуючий колегії, суддя Євстигнеєва Н.М.

Суддя Кеся Н.Б.

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: Пац Є.О., довіреність №1271-К-Н-О від 18 березня 2019 року, адвокат, діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №3972 від 11 лютого 2019 року

Від відповідача-1: Шаровка В.П., довіреність від 17 грудня 2018 року, адвокат, діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3152 від 28 січня 2009 року

Від відповідача-2: Шаровка В.П., ордер серія ДП№038716 від 17 грудня 2018 року, адвокат, діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3152 від 28 січня 2009 року

Від третьої особи: Шаровка В.П., ордер серія ДП№038722 від 05 лютого 2019 року, адвокат, діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3152 від 28 січня 2009 року

С У Т Ь С П О Р У :

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх.№56704/18 від 26.12.2018, а.с.100, т.1), просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Деметра-Плюс" та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № MRVKLOK26139 від 08.11.2017 у розмірі 13 541 800,44 грн., з яких:

- 10 947 344,00 грн. - заборгованість за кредитом;

- 1 025 455,12 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 16.11.2017 по 25.10.2018 відповідно до пункту А7 та пункту А8 договору;

- 1 569 001,32 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором за період з 26.11.2017 по 08.11.2018 відповідно до пункту 5.1. договору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 умов кредитного договору № MRVKLOK26139 від 08.11.2017 в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів.

Вимога про стягнення з відповідача-2 обґрунтована посиланням на договір поруки №MRVKLOK26139/DP від 08 листопада 2017 року, відповідно до умов якого ОСОБА_3 прийняв на себе зобов`язання відповідати перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором.

Разом з позовною заявою Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" подало заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на транспортний засіб BMW X5, 2017 року випуску, об`єм двигуна 2 979 куб. см., зареєстрований 02.02.2018, який належить на праві власності ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2018 в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

18 грудня 2018 року від відповідача-1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Деметра-Плюс", до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву мотивований тим, що з матеріалів справи та доказів, наданих позивачем, неможливо, на думку відповідача, без застосування спеціальних фінансово-економічних знань встановити реальний розмір відсоткової ставки, застосованої позивачем при розрахунку заборгованості та її відповідність умовам кредитного договору.

Відзив відповідача-1 на позовну заяву містить клопотання про призначення по справі № 904/5282/18 економічної експертизи, проведення якої просить доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експертизи відповідач-1 пропонує поставити наступні питання:

- Який документально-підтверджений розмір заборгованості по кредиту за кредитним договором (в т.ч. заборгованість за кредитом, проценти за користування кредитом, пенею) № MRVKLOK2613 від 08.11.2017 укладеним між АТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "ТД "Деметра-Плюс" станом на 08 листопада 2018 року?

- Чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості ТОВ "ТД "Деметра-Плюс" (по сплаті процентів за кредит, пені та погашення основної суми боргу) перед банком умовам укладеного між АТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "ТД "Деметра-Плюс" кредитного договору № MRVKLOK2613 від 08.11.2017 та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором?

- Чи відповідає метод нарахування банком процентів за користування кредитними коштами умовам кредитного договору MRVKLOK2613 від 08.11.2017, укладеному між АТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "ТД "Деметра-Плюс"?

Позивач проти задоволення клопотання заперечує.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2019 в задоволенні клопотання про призначення експертизи відмовлено.

Відповідач-2, ОСОБА_3 , проти позову заперечує та зазначає, що у якості доказу укладання договору поруки позивач додає договір поруки №MRVKLOK2613/DP від 08.11.2017, який не містить підпису сторін. ОСОБА_3 заперечує проти укладання вказаного договору та визнання доданого до позовної заяви не підписаного сторонами договору в якості доказу зобов`язань ОСОБА_3 як поручителя за кредитним договором № MRVKLOK2613, укладеного між ПАТ КБ "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Деметра-Плюс". Так, до позовної заяви не додані допустимі та належні докази, які відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" є доказами того, що ОСОБА_3 підписаний договір поруки №MRVKLOK2613/DP від 08.11.2017.

16 січня 2019 року до господарського суду надійшли додаткові пояснення позивача, мотивовані тим, що оскільки між сторонами 28.09.2017 укладена угода про використання сторонами електронного цифрового підпису відповідно ч. З ст. 207 ЦК України, сторони правомірно використали електронний цифровий підпис під час підписання договору поруки. За доводами ОСОБА_3 , посилений сертифікат відкритого ключа не відповідає вимогам ст. 6 ЗУ "Про електронний цифровий підпис", оскільки в сертифікаті не зазначено унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа та інформацію про обмеження використання підпису. Позивач не погоджується з даним твердженням, оскільки в сертифікаті зазначено унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа - серійний номер сертифікату ОD84ЕDА1ВВ9381Е8040000000С232100D6886900 , й саме за допомогою сертифікату з вказаним серійним номером підписано договір поруки. Щодо відсутності в сертифікаті інформації про обмеження використання підпису, то зазначені обмеження відсутні. Позивач звертає увагу суду на те, що особистий ключ, за допомогою якого накладається (формується) електронний цифровий підпис за змістом ч. 1 ст. 1 Закону, доступний тільки підписувачу, а тому використання ключа іншими особами не можливо.

25 січня 2019 року до господарського суду надійшов відзив на заяву про збільшення позовних вимог ОСОБА_3 , у якому відповідач-2 підтримує в повному обсязі доводи, викладені у відзиві на заяву про збільшення позовних вимог ТОВ "ТД "Деметра-Плюс". Відповідно до п. 5.2 договору поруки № МRVKLOK26139/DP від 08.11.2017 письмова згода сторін на використання ЕЦП при підписанні цього договору викладена в угоді про використання електронного цифрового підпису від 08.11.2017, яка між сторонами не укладалась, тобто відсутня згода ОСОБА_3 на використання ЕЦП при підписанні договору поруки. Отже, позивачем не надані докази згоди сторін правочину на застосування при його вчиненні електронного цифрового підпису.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Деметра Плюс» надало заперечення на відповідь позивача від 29.01.2019 (а.с.164, т.2), в яких посилається на:

- необгрунтоване збільшення позивачем процентів після спливу строку кредитування, тобто нарахування процентів після 13.02.2018 - це термін погашення кредиту згідно п.А5 кредитного договору. При цьому відповідач-1 посилається на висновок Великої палати Верховного суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, відповідно до якого після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання;

- щодо посилання позивача на призначення платежу, визначеного відповідачем-1 у платіжних дорученнях при сплаті заборгованості за кредитним договором, як на перешкоду в застосуванні розподілу сплачених коштів відповідно до пункту 4.9. кредитного договору, зазначає про те, що із п.4.9. кредитного договору вбачається, що при реалізації банком права щодо стягнення неустойки зобов`язання виконуються згідно черговості, встановленої в цьому пункті: сторони узгодили дії Банку по розподілу грошей, отриманих від позичальника для погашення заборгованості, згідно черговості погашення заборгованості, зазначеної в цьому пункті договору. При цьому сторони узгодили, що додаткових вимог до позичальника щодо реалізації Банком свого права по стягненню неустойки, не потрібно. На думку відповідача-1, призначення платежу, вказане позичальником, не є перешкодою розподілу Банком отриманих коштів згідно погодженої черговості у випадку застосування банком права неустойки. Невикористання Банком свого права розподілу свідчить про відмову банку від застосування права на неустойку, а отже, позовні вимоги щодо стягнення пені за період кредитування з 15.11.2017 по 14.03.2018 та нарахування пені впродовж терміну користування кредитом з 05.04.2018 по 08.11.2018 є безпідставним. Факт того, що Банком не застосовувалось право на неустойку свідчить і розмір заборгованості, визначений Банком у вимозі про усунення порушення основного зобов`язання від 01.11.2018.

30 січня 2019 року від ОСОБА_3 до господарського суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі № 904/5282/18 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 .

Ухвалою господарського суду від 04.02.2019 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 ОСОБА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2, ОСОБА_2 заперечує у повному обсязі проти задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_3 солідарно заборгованості за кредитним договором. Вважає, що договір поруки, укладений між ОСОБА_3 та Акціонерним товариством КБ «Приватбанк», підлягає визнанню недійсним, тому задля захисту своїх прав як співвласника майна ОСОБА_3 звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовом про визнання цього договору недійсним. За твердженням третьої особи, договір поруки суперечить вимогам статей 1,6, 207 ЦК України та інтересам малолітньої дитини ОСОБА_3 . За зверненням ОСОБА_2 Печерським районним судом м. Києва відкрито провадження у справі 757/633/19-ц.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2018 відкрито провадження у справі №904/5282/18, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.12.2018. З 18.12.2018 підготовче засідання відкладено на 27.12.2018, з 27.12.2018 на 29.01.2019, при цьому продовжено строк розгляду справи на стадії підготовчого провадження на 30 днів. З 29.01.2018 підготовче засідання відкладено на 18.02.2019.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2019 року призначено колегіальний розгляд справи №904/5282/18.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2019 року (Головуючий суддя Євстигнеєва Н.М., судді - Кеся Н.Б., Соловйова А.Є.) прийнято справу №904/5282/18 до провадження в колегіальному складі, призначено підготовче засідання на 20 березня 2019 року.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2019 за №980 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу матеріалів справи, у зв`язку із перебуванням судді - члена колегії Соловйової А.Є. у відпустці, п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, здійснено заміну судді-члена колегії автоматизованою системою по вх. №4-5211/18 справи №904/5282/18.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27 червня 2019 року (Головуючий суддя Євстигнеєва Н.М., судді - Кеся Н.Б., Петренко І.В.,) прийнято справу №904/5282/18 до розгляду в новому колегіальному складі суду зі стадії розгляду справи по суті, ухвалено повторно розпочати розгляд справи по суті, призначено судове засідання на 16 липня 2019 року.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2019 за №1168 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу матеріалів справи, у зв`язку із перебуванням судді - члена колегії Петренко І.В. у відпустці, п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, здійснено заміну судді-члена колегії автоматизованою системою по вх. №4-5211/18 справи №904/5282/18.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19 липня 2019 року (Головуючий суддя Євстигнеєва Н.М., судді - Кеся Н.Б., Мельниченко І.Ф.,) прийнято справу №904/5282/18 до розгляду в новому колегіальному складі суду зі стадії розгляду справи по суті, ухвалено повторно розпочати розгляд справи по суті, призначено судове засідання на 27 серпня 2019 року.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2019 за №1453 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу матеріалів справи, у зв`язку із перебуванням судді - члена колегії Мельниченко І.Ф. у відпустці, п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, здійснено заміну судді-члена колегії автоматизованою системою по вх. №4-5211/18 справи №904/5282/18.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 серпня 2019 року визначено склад колегії у складі трьох суддів: Головуючий суддя Євстигнеєва Н.М., судді - Кеся Н.Б., Ярошенко В.І.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2019 (Головуючий суддя Євстигнеєва Н.М., судді - Кеся Н.Б., Ярошенко В.І.) прийнято справу №904/5282/18 до розгляду в новому колегіальному складі суду зі стадії розгляду справи по суті, ухвалено повторно розпочати розгляд справи по суті, призначено судове засідання на 30.09.2019.

У судовому засіданні 30.09.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів та третьої особи, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

08.11.2017 між публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк", правонаступником якого є акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (Банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Деметра-плюс" (позичальник, відповідач-1) укладено кредитний договір №МКVКLОК26139, відповідно до якого позичальнику надано кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії з лімітом 12 309 150,00 грн. та терміном повернення до 07.11.2018 (п.п. А1, А2, А3 договору).

Відповідно до п. А.7 договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 18% річних. У випадку порушення позичальником будь-якого грошового зобов`язання позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 36% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.А8 договору).

У пункті А.5. договору сторони узгодили, що позичальник погашає повністю до нуля заборгованість по цьому договору через транзитний рахунок, зазначений у п. А.4. цього договору, у термін до 90 днів з моменту її виникнення. Рахунок для обслуговування кредиту НОМЕР_3 (п. А.4. договору).

Згідно з п. А.9 договору датою сплати процентів є 25-е число щоквартально, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачене п. 7.3. цього договору. У випадку несплати процентів у зазначений термін вони вважаються простроченими.

На виконання умов договору банк перерахував кредитні кошти на поточний рахунок відповідача-1-26001054010361, що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_4 , платіжним дорученням №DN015BO7DX від 05.04.2018 на суму 3 483 540,00 грн. та меморіальними ордерами №1 від 11.04.2018 на суму 5583660,00 грн., №2 від 13.04.2018 на суму 2880144,00 грн., №HS02BO4RJ від 30.07.2018 на суму 994523,59 грн., №1 від 02.08.2018 на суму 5476,41 грн.

Позивач зазначає, що в порушення умов кредитного договору, відповідач-1 не здійснив повного погашення заборгованості впродовж 90 днів з дня її виникнення, як це передбачено п. А.5. договору.

Пунктом 4.1 кредитного договору визначено, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.2, .2.23, 2.2.4, 2.2.17, 2.2.18, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному А7 цього договору.

Відповідно до п. 4.2 кредитного договору та ст. 212 ЦК України у випадку порушення позичальником якого із зобов`язань, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.17, 2.2.18, 2.3.2, 2.4.1 цього договору, позичальник сплачує банку проценти у розмірі, зазначеному у п. А.8.

Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 4.1, 4.2 цього договору здійснюється у дату сплати процентів, яка зазначена у п. А.9 договору (п. 4.3 договору).

Згідно наданого банком розрахунку станом на 25.10.2018 відповідачу-1 були нараховані відсотки в розмірі 1 025 455,12 грн., які не були сплачені в повному обсязі, що підтверджується виписками по рахунках № НОМЕР_5 та № НОМЕР_3 .

Предметом розгляду у даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором у розмірі 10 947344,00грн., відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 1 025 455,12грн. та пеню за порушення грошового зобов`язання у розмірі 1 569 001,32грн.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (стаття 1054 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором (стаття 525 Цивільного Кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з умов кредитного договору строк повернення кредитних коштів є таким, що настав.

01.11.2018 на адресу відповідача-1 позивачем була направлена вимога про усунення порушення основного зобов`язання (а.с.165, т.2), яка залишена без відповіді та задоволення.

Доказів повернення кредиту відповідач-1 не надав, доводів, наведених в обґрунтування позову не спростував.

Отже, вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 025 455,12грн. заявлена правомірно. Наявність заборгованості у зазначеному розмірі не заперечується відповідачем-1.

08.11.2017 між акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (кредитор, позивач) та ОСОБА_3 (поручитель, відповідач-2) укладено договір поруки №МRVKLOK26139/DP (а.с.35-36, т.1), відповідно до п. 1.1 якого предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Деметра-плюс" (боржник) зобов`язань за кредитним договором №МКVКLОК26139 від 08.11.2017.

Відповідно до п.1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

У випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5 договору поруки)

Відповідно до п. 4.1 договору поруки порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору.

Відповідно до ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідальність поручителя перед позивачем є солідарною разом з боржником. Вказане випливає з пункту 1.5 договору поруки.

За таких обставин кредитор, керуючись статтею 543 Цивільного кодексу України, має право на свій розсуд пред`явити вимогу до боржника та кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі чи частково, але поручитель, що виконав зобов`язання, не вправі пред`явити вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором. Відтак, в силу солідарного обов`язку боржника з поручителями перед кредитором, останній має право вибору на звернення до боржника та поручителів разом чи до будь-кого з них окремо. Тому якщо процесуальний закон не обмежує кредитора предметним чи суб`єктним критерієм щодо розгляду спору, такий спір підлягає розгляду в порядку того судочинства, яке обрав кредитор.

У цьому спорі предмет позову є однаковим щодо кожного з відповідачів і стосується стягнення заборгованості за кредитним договором з боржника та поручителів солідарно. Позовна вимога є однорідною щодо кожного відповідача та нерозривно пов`язана з обов`язком щодо належного виконання умов кредитного договору. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача, зокрема належне виконання рішення суду, буде можливим за умов розгляду спору в межах однієї справи одним судом.

Відповідно до частини першої статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно із частиною четвертою статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Як зазначено вище, у п. 4.1 договору поруки визначено, що порука припиняється через 15 років після укладення цього договору.

Відповідно до вимог ст.ст. 554, 610 Цивільного кодексу України, боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

На час розгляду спору відповідачами не надано господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості, обставин, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог, не спростовано.

Отже, позивач правомірно звернувся за захистом своїх прав шляхом стягнення заборгованості солідарно із відповідача-1 та відповідача-2 в судовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що Відповідачем-1 порушено умови Кредитного договору та у передбачений Кредитним договором термін не сплачено у повному обсязі частину кредиту та нараховані відсотки, що призвело до виникнення простроченої заборгованості по кредиту в сумі 10 947344,00грн. та простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 1025455,12грн.

Окрім вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором та процентів за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості, позивач нарахував та просить стягнути 1569 001,32 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором за період з 26.11.2017 по 08.11.2018 відповідно до пункту 5.1. договору.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Так, відповідно до пункту 5.1. кредитного договору, у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов`язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п.2.2.2, 4.1., 4.2. цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.1.2., 2.2.3., 2.2.17, 2.3.2 цього Договору, винагороди, передбаченої п.п.2.2.5., 4.4., 4.5, 4.6. цього Договору, позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня (у відсотках річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. А у випадку реалізації банком права, передбаченого п. А.3 цього договору, позичальник сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у п. А. цього договору, від суми заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється у гривні. Сторони узгодили, що розмір пені, зазначеної у цьому пункті, може бути на розсуд банку зменшений. В разі зменшення банком розміру пені, зазначеної у цьому пункті договору, банк на свій вибір телекомунікаційного способу доставки інформації повідомляє позичальника узгодженими сторонами способами телекомунікацій протягом п`яти днів з дня прийняття рішення про зменшення розміру пені. При цьому додаткові узгодження сторін не потрібні.

Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань, передбачених пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цього договору, здійснюється протягом п`яти років зі дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане позичальником (п.5.4. кредитного договору).

Згідно п.5.1. договору поруки сторони домовились збільшити встановлену законом позовну давність, дійшовши згоди, що до передбачених цим договором вимог кредитора до поручителя позовна давність встановлюється сторонами тривалістю 5 (п`ять) років.

Позивачем нарахована пеня у розмірі 1569 001,32 грн. за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором за загальний період з 26.11.2017 по 08.11.2018.

Розрахунок пені, здійснений позивачем, визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме: з відповідача-1 та відповідача-2 підлягає стягненню заборгованість у розмірі 13541800,44грн. (10 947344,00грн. - заборгованість за кредитним договором, відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 1 025 455,12грн. та пеня за порушення грошового зобов`язання у розмірі 1 569 001,32грн.).

Доводи відповідача-2 щодо відсутності його підпису на договорі поруки від 08.11.2017 та те, що Угода від 28.09.2018 не містить умов та порядку визнання сторонами правочинів у вигляді електронних документів із використанням простого ЕЦП та умов щодо розподілу ризиків збитків, що можуть бути заподіяні підписувачам та третім особам у разі використання простого ЕЦП, відхиляються судом з огляду на таке.

Відповідно до п.5.2. договору поруки, цей договір підписано із використанням електронного цифрового підпису, в порядку, передбаченому Законами України "Про електронні документи та електронний документообіг» і "Про електронний цифровий підпис", та на підставі Угоди про використання електронного цифрового підпису від 08.11.2017, підписаної між поручителем та кредитором, та вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення електронного цифрового підпису його сторонами.

Договір поруки є електронним документом, який підписаний з використанням електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом відкритого ключа Акредитованого центру сертифікації ключів Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", на підставі Угоди про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 28.09.2017.

Позивачем додано до матеріалів справи Угоду про використання електронного цифрового підпису від 28.09.2017 (а.с.146, т.1) та посилений сертифікат відкритого ключа - термін дії сертифіката з 08.11.2017 по 08.11.2018 (а.с.145, т.1).

За доводами ОСОБА_3 , посилений сертифікат відкритого ключа не відповідає вимогам ст. 6 ЗУ "Про електронний цифровий підпис", оскільки в сертифікаті не зазначено унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа та інформацію про обмеження використання підпису. Суд не погоджується з даним твердженням, оскільки в сертифікаті зазначено унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа - серійний номер сертифікату ОD84ЕDА1ВВ9381Е8040000000С232100D6886900, й саме за допомогою сертифікату з вказаним серійним номером підписано договір поруки. Щодо відсутності в сертифікаті інформації про обмеження використання підпису, то зазначені обмеження відсутні. Особистий ключ, за допомогою якого накладається (формується) електронний цифровий підпис, за змістом ч. 1 ст. 1 Закону, доступний тільки підписувачу, а тому використання ключа іншими особами не можливо.

Відповідно до умов Угоди про використання електронного цифрового підпису від 28.09.2017, сторони засвідчили згоду про те, що в порядку частини 3 статті 207 ЦК України ведення документообігу, в тому числі підписання угод, договорів, додаткових угод до них та інших документів, може здійснюватись як шляхом власноручного підписання, так і шляхом накладення електронного цифрового підпису, сертифікату, який видано Акредитованим центром сертифікації ключів ПАТ КБ "ПриватБанк", згідно свідоцтва про акредитацію центру сертифікації ключів серії СА № 26 та Атестат відповідності, виданий Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України від 28.02.2014, експертним висновком №05/02/02-3000 від 15.08.2014.

Відповідно до пункту 8 Постанови Правління Національного банку України від 14.08.2017 №78 "Про затвердження положення про застосування електронного підпису в банківській системі України", підписувач, який створює електронний документ з ЕП, цим самим засвідчує, що ознайомився з усім текстом документа, повністю зрозумів його зміст, не має заперечень до тексту документа (або його заперечення внесені як окремий реквізит документа) і свідомо застосовував свій ЕП у контексті, передбаченому документом (підписав, затвердив, погодив, завізував, засвідчив, ознайомився).

Оскільки між сторонами 28.09.2017 укладена угода про використання сторонами електронного цифрового підпису відповідно ч. 3 ст. 207 ЦК України, ОСОБА_3 отримав посилений сертифікат відкритого ключа 08.11.2017, сторони правомірно використали електронний цифровий підпис під час підписання договору поруки.

Щодо відсутності згоди відповідача-2 на підписання договору поруки, оскільки пункт 5.2. договору поруки містить посилання на Угоду про використання електронного цифрового підпису від 08.11.2017, яка не укладалась, а посилання в договорі поруки на Угоду від 28.09.2017 відсутнє, суд зазначає наступне. В матеріалах справи (а.с.14, т.2) наявна копія Угоди про використання електронного цифрового підпису від 08 листопада 2017 року.

Щодо посилання відповідача-1 на висновок Великої палати Верховного суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, відповідно до якого після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Відповідач-1 помилково ототожнює строк повернення кредиту, виданого на умовах відновлювальної кредитної лінії, та строк кредитування, оскільки умовами договору визначено, що кредит надається на умовах відновлювальної лінії та строк повернення кредиту - 07.11.2018 п.А1, п.А3. Отже, сторони погодили період кредитування на умовах відновлювальної лінії строком до 07.11.2018, а відтак, позивач має право на нарахування процентів за користування кредитними коштами протягом дії кредитного договору та кредитування до 08.11.2018.

Також є необґрунтованим посилання відповідача-1 на неправомірне нарахування позивачем процентів після направлення йому вимоги від 01.11.2018. Зазначена вимога містить прохання здійснити погашення існуючої заборгованості протягом 30 днів з дати отримання цієї вимоги, отже строк погашення заборгованості за цією вимогою настав 01.12.2018, проте проценти нараховані позивачем до 08.11.2018.

Щодо порушення позивачем умов пункту 4.9. договору. Так, відповідно до п.4.9. кредитного договору, зобов`язання за цим договором у тому числі, строк виконання яких згідно з умовами цього договору не наступив, за умови реалізації Банком права щодо стягнення неустойки згідно з розділом 5 цього договору, виконуються в наступній послідовності:

Кошти, отримані від позичальника, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за цим договором, перш за все спрямовуються для:

- відшкодування витрат/збитків Банку згідно з пунктами2.2.16, 2.3.13 цього договору

- для погашення неустойки згідно з розділом 5 цього договору;

- для простроченої винагороди, винагороди;

- прострочених процентів, процентів, простроченого кредиту, кредиту, якщо інше не передбачене п.7.3. цього договору.

Остаточне погашення заборгованості за цим договором виконується не пізніше дати, зазначеної у пункті 1.2. договору. Під реалізацією права Банку щодо стягнення неустойки згідно розділу 5 цього договору, Сторони узгодили дії банку по розподілу грошей, отриманих від позичальника для погашення заборгованості, згідно погашення заборгованості, зазначеної в цьому пункті договору. Сторони узгодили, що додаткових вимог до позичальника, щодо реалізації банком свого права по стягненню неустойки не потрібно.

Та обставина, що Банк, здійснюючи зарахування внесених позичальником грошових коштів в рахунок погашення боргу по кредиту, діяв відповідно до призначення платежу, зазначеного позичальником у платіжному дорученні, жодним чином не свідчить про відмову Банку від вимоги про стягнення пені. Також не є відмовою від нарахування пені і зазначення у вимозі-повідомленні від 01.11.2018 про стягнення частини пені. Відповідно до п.5.1. кредитного договору, в разі зменшення банком розміру пені, визначеної в цьому пункті договору, Банк на свій вибір телекомунікаційного способу доставки інформації повідомляє позичальника узгодженими сторонами способами телекомунікацій протягом п`яти днів з дати прийняття рішення про зменшення пені. Однак банк не направляв на адресу відповідача-1 рішення про зменшення пені, а вимога про усунення порушень основного зобов`язання не вважається повідомленням про зменшення ( відмову ) пені.

Щодо доводів відповідача-2 ( ОСОБА_3 ) про непідписання та неукладення ним договору поруки №MRVKLOK2613/DP від 08.11.2017, то вони будуть перевірені при розгляді Печерським районним судом м. Києва позову ОСОБА_2 до АТ "ПриватБанк" та третьої особи ОСОБА_3 у справі №757/633/19-ц про визнання договору поруки №MRVKLOK2613/DP від 08.11.2017 недійсним.

У разі встановлення факту недійсності договору поруки №MRVKLOK2613/DP від 08.11.2017, відповідні обставини можуть бути підставами для звернення до господарського суду із заявою про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області у цій справі за нововиявленими обставинами.

Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів в рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 195, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д , ідентифікаційний код 14360570) до відповідача -1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Деметра-Плюс" (52600, Дніпропетровська область, Васильківський район, смт. Васильківка, пров. Лісний, буд. 2, ідентифікаційний код 39537503), відповідача-2: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2: ОСОБА_2 про стягнення 13 541 800,44 грн. задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Деметра-Плюс" (52600, Дніпропетровська область, Васильківський район, смт. Васильківка, пров. Лісний, буд. 2, ідентифікаційний код 39537503) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д (адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50), ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом у розмірі 10 947 344,00 грн., прострочену заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 1 025 455,12 грн., пеню у розмірі 1 569 001,32 грн., про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Деметра-Плюс" (52600, Дніпропетровська область, Васильківський район, смт. Васильківка, пров. Лісний, буд. 2, ідентифікаційний код 39537503) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д (адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50), ідентифікаційний код 14360570) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 101563,50 грн., про що видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д (адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50), ідентифікаційний код 14360570) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 101563,50 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.10.2019

Головуючий колегії, суддя Н.М. Євстигнеєва

Суддя Н.Б. Кеся

Суддя В.І.Ярошенко