ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.003988

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2019 року

м . Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сакалоша В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач) з вимогами:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 , до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених пунктами «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», про що прийняти відповідне рішення, період роботи:

з 26.08.1982 р. по 27.01.1984 р. - вчитель музики і співів Зарічненській ВШ;

з 27.01.1984 р. по 01.12.1985 р. - вихователь в Кавському дитячому садку;

з 02.12.1985 р. по 02.01.1986 р. - вихователь ясельної групи в Дитячому садку Радгоспу-комбінату імені Радянської Армії;

з 02.01.1986 р. по 11.03.1987 р. - вихователь старшої групи в Дитячому садку Радгоспу-комбінату імені Радянської Армії;

з 19.03.1987 р. по 22.06.1987 р. - вихователь в Дитячому садку-ясла курорту Моршин Прикарпатради курорту;

з 19.10.1988 р. по 18.02.1989 р. - вихователь в Дитячому садку-ясла Моршинської ГРП Львівської геологорозвідувальної експедиції ПГО «Західукргеологія»;

з 27.02.1989 р. по 06.11.1989 р. - вихователь в Дитячому садку Моршинської ГРП Львівської геологорозвідувальної експедиції ПГО «Західукргеологія»;

з 01.09.1991 р. по 30.05.1992 р. - викладач теоретичних дисциплін та хору в Стрийській хоровій школі «Щедрик» (по сумісництву);

з 01.09.1992 р. по 06.05.2019 р. (день призначення пенсії по віку) - викладач з хору, сольфеджіо, ритміки в Стрийській хоровій школі «Щедрик»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, як це передбачено пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно, на думку позивача, було відмовлено у призначенні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги згідно п.7-1 XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вважає, що має законне право на призначення та виплату вищезазначеної грошової допомоги, оскільки страховий стаж на посадах передбачених пунктами «е» - «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» становить понад 35 років і до моменту призначення пенсії по віку жодних виплат нею отримано не було.

Також позивач вказує на факт пріоритетності дії законів над підзаконними нормативно правовими актами, яким є Постанова Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909. У спірних правовідносинах застосуванню підлягає ст.21 Закону України «Про позашкільну освіту», яка регулює умови призначення пенсії за вислугу років педагогічним працівникам позашкільних закладів освіти.

ГУ ПФУ у Львівській області подало відзив на позовну заяву (вх. №30992 від 29.08.2019). На заперечення позовних вимог зазначено, що відповідно до Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати» №1191 від 23.11.2011 для зарахування періодів роботи до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, необхідно щоб робота здійснювалася в закладах та установах державної та комунальної форм власності, а також, щоб посада яку займала особа, була передбачена відповідним переліком. Враховуючи записи у трудовій книжці позивача, період роботи у Дитячому садку-ясла курорту Моршин Прикарпатради курорту не може бути зарахований до стажу роботи, що визначає право на виплату грошової допомоги, оскільки цей заклад не відноситься до закладів державної чи комунальної форм власності. Також не може бути зарахований період роботи позивача у Стрийській хоровій школі «Щедрик», оскільки цей заклад відноситься до позашкільних навчальних закладів. Враховуючи викладене, в управління відсутні правові підстави для нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги згідно п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач надала відповідь на відзив (вх. №30858 від 28.08.2019). Зазначає, що у відповідності до Примітки 2 Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких надає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909, робота за спеціальністю в закладах установах і посадах, передбачених цим Переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ. Покликаючись на практику Верховного Суду, позивач вказує на те, що викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури світи України, мають право на отримання пенсії за вислугу років і як наслідок на призначення та виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій у відповідності до п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач надіслав суду заперечення на відповідь на відзив (вх. №31777 від 05.09.2019) в яких зазначає, що страховий стаж який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для жінок має становити 30 років за періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної власності, а у ОСОБА_1 такого стажу не достатньо.

Позивач надала суду додаткові пояснення (вх. № 32073 від 06.09.2019 та вх. №34413 від 24.09.2019) у яких зазначає, що період працевлаштування позивача у Дитячому садку-ясла курорту Моршин Прикарпатради курорту з 19.09.1987 по 22.06.1987 становить 3 місяці та 4 дні при загальному стажі на посадах, які дають право на пенсію за вислугу років 33 роки 3 місяці та 8 днів, що не впливає на право позивача на отримання грошової допомоги. Також вказує на те, що в період роботи позивача дитячі садки відносилися до соціалістичної власності, а не особистої, а тому спірний період роботи позивача повинен прирівнюватися до роботи в закладах державної та комунальної власності.

Щодо додаткових пояснень позивача, ГУ ПФУ у Львівській області (вх. №33876 від 20.09.2019) повторно вказує на те, що для зарахування періодів роботи до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги необхідно щоб робота здійснювалася в закладах та установах державної та комунальної власності, а також щоб посада, яку займала особа була передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких надає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909. Оскільки щодо ОСОБА_1 дані умови відсутні, підстав для задоволення позовних вимог немає.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є громадянкою України, працює на посаді викладача у Стрийській хоровій школі «Щедрик». З 06.05.2019 ій призначено пенсію по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до даних трудової книжки позивача НОМЕР_1 , на момент призначення пенсії загальний страховий стаж ОСОБА_1 становив 33 роки 3 місяці 8 днів. Зокрема ОСОБА_1 працювала на наступних посадах:

- з 26.08.1982 р. по 27.01.1984 р. - вчитель музики і співі в Зарічненській ВШ;

- з 27.01.1984 р. по 01.12.1985 р. - вихователь в Кавському дитячому садку;

- з 02.12.1985 р. по 02.01.1986 р. - вихователь ясельної групи в Дитячому садку Радгоспу-комбінату імені Радянської Армії;

- з 02.01.1986 р. по 11.03.1987 р. - вихователь старшої групи в Дитячому садку Радгоспу-комбінату імені Радянської Армії;

- з 19.03.1987 р. по 22.06.1987 р. - вихователь в Дитячому садку-ясла курорту Моршин Прикарпатради курорту;

- з 19.10.1988 р. по 18.02.1989 р . - вихователь в Дитячому садку-ясла Моршинської ГРП Львівської геологорозвідувальної експедиції ПГО «Західукргеологія»;

- з 27.02.1989 р. по 06.11.1989 р. - вихователь в Дитячому садку Моршинської ГРП Львівської геологорозвідувальної експедиції ПГО «Західукргеологія»;

- з 01.09.1991 р. по 30.05.1992 р. - викладач теоретичних дисциплін та хору в Стрийській хоровій школі «Щедрик» (по сумісництву);

- з 01.09.1992 р. по 06.05.2019 р. (день призначення пенсії по віку) - викладач з хору, сольфеджіо, ритміки в Стрийській хоровій школі «Щедрик».

27.06.2019 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про нарахування та виплату їй грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій на день призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

11.07.2019 ГУ ПФУ у Львівській області надало відповідь №44/Л-43/6/07.05.06 на заяву ОСОБА_1 . Згідно якої відповідно до Переліку, правом на призначення пенсії за вислугу років, а відповідно і на виплату одноразової грошової допомоги в позашкільних навчальних закладах користуються директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків секцій, студій та інших форм гурткової роботи. Оскільки період роботи з 26.08.1982 по 01.12.1985 на посаді вчителя музики Заріченської ЗШ становить 3 роки 9 місяців 22 дні, що є недостатнім для призначення пенсій за вислугу років відповідно до ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і відповідно на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій.

Не погоджуючись з вищезазначеною відмовою відповідача, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальними законами, які визначають принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058- IV та Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII.

У відповідності до ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі, не менший, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно п. "е" ст. 55 Закону України "Пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення страхового стажу до страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 (далі - Порядок №1191), до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

Відмовляючи ОСОБА_1 відповідач зокрема покликався на те, що Порядком №1191 передбачено, що до страхового стажу, який дає право на призначення та виплату грошової допомоги зараховуються виключно періоди роботи в закладах та установах державної або комунальної форм власності.

Щодо цього суд вважає за доцільно звернути увагу, що пунктом 2 примітки до Постанови Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 передбачено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Крім того, Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 (з наступними змінами), встановлено, що викладачі всіх спеціальностей віднесені до педагогічних працівників.

Згідно п. 5 Порядку №1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року, призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Також, відповідно до п. 6 Порядку №1191 для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" станом на день її призначення.

Згідно п. 7 Порядку №1191 виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Переліком посад, закладів, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 в розділі "Освіта" визначено - "Загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні і художні школи" передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Стосовно доводів відповідача, щодо того, що посади на яких працювала позивач не передбачені Переліком №909 суд зазначає.

За приписами ст. 28 Закону України «Про освіту» № 1060-XII (далі - Закон №106-ХІІ) система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Згідно зі ст. 29 Закону № 1060-XII структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту.

Статтею 12 Закону України «Про позашкільну освіту» № 1841-III (далі - Закон № 1841-III ) та п. 6 Переліку № 433 передбачено, що до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).

Відповідно до ст. 21 Закону № 1841-III право на пенсію за вислугою років мають педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Суд звертає увагу, що на спірні правовідносини розповсюджується також дія Переліку № 963, який відносить посаду «викладач» до педагогічних посад.

Відповідно до п. 3 розд. VIII «Прикінцеві положення» Закону № 1841-III до приведення законів України, інших нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Суд наголошує й на тому, що відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

За приписами ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ч. 3 ст. 46 Основного Закону).

Конституційний Суд України у п. 3.4 Рішення від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 зазначив, що неодноразово розглядав проблему, пов`язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.

У рішеннях Конституційного Суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004).

Конституційне та законодавче регулювання захисту прав і свобод людини узгоджується із міжнародно-правовими актами, а саме Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), яка була ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію і практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ у п. 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас положеннями ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З огляду на проаналізовані норми законодавства й ураховуючи наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення викладачів у позашкільних закладах освіти, визначених у Конвенції, а також з метою реалізації положень ст. 46 Конституції України щодо недопущення обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 876/5312/17 дійшла висновку, що викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, викладач з хору, сольфеджіо, ритміки є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти, а тому стаж роботи ОСОБА_1 у позашкільному закладі освіти повинен зараховуватися до її пільгового стажу у розумінні п. «е» ст. 55 Закону № 1788-ХІІ навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Великої палати Верховного Суду від 13.02.2019 по справі № 233/4308/17.

Також суд звертає увагу на наступне. До Порядку № 909 входять посади вчителів, вихователів загальноосвітніх навчальних закладів та вихователі дошкільних навчальних закладів всіх типів.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про дошкільну освіту» систему дошкільної освіти становлять дошкільні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форми власності. Тобто періоди роботи ОСОБА_1 у дошкільних закладах освіти також мають бути враховані до пільгового стажу.

Як вже зазначалося судом, крім іншого, підставою відмови відповідача у задоволенні вимог ОСОБА_1 було те, що період роботи позивача у Дитячому садку-яслах курорту Моршин Прикарпатради курорту не може зараховуватися до необхідного стажу оскільки цей заклад не відноситься до закладів державної чи комунальної форми власності.

Стосовно цього варто звернути увагу на те, що Відповідно до статей 16, 18 Закону Української PCP «Про народну освіту» від 28.06.1974, що діяв на час роботи позивача у вказаний період, з метою створення найсприятливіших умов для виховання дітей дошкільного віку і подання необхідної допомоги сім`ї створюються дитячі ясла, дитячі садки, дитячі ясла-садки загального і спеціального призначення та інші дитячі дошкільні заклади. Влаштування дітей у дитячі дошкільні заклади провадиться за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють.

Дитячі дошкільні заклади організовувались виконавчими комітетами районних, міських, селищних і сільських Рад народних депутатів, а також з їх дозволу державними підприємствами, установами та організаціями, колгоспами, іншими кооперативними та іншими громадськими організаціями.

В період роботи ОСОБА_1 - з 19.03.1987р. по 22.06.1987р. - вихователь в Дитячому садку-ясла курорту Моршин Прикарпатради курорту;

- з 19.10.1988р. по 18.02.1989р. - вихователь в Дитячому садку-ясла Моршинської ГРП Львівської геологорозвідувальної експедиції ПГО «Західукргеологія»;

- з 27.02.1989р. по 06.11.1989р. - вихователь в Дитячому садку Моршинської ГРП Львівської геологорозвідувальної експедиції ПГО «Західукргеологія»; діяла Конституція УРСР від 30.01.1937, якою також визнавались дві форми власності: соціалістична та особиста. Тобто, можна зробити висновок, що дошкільні навчальні заклади у вказаний період відносилися до соціалістичної власності а не особистої, що прирівнюється до державної і комунальної власності та додатково дає підстави вважати про наявність підстав для зарахування спірних періодів до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачену пунктами «е»-«ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про невідповідність рішення відповідача вимогам визначеним ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1536,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст.2, 72-77,139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 , до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених пунктами «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», про що прийняти відповідне рішення, періоди роботи:

- з 26.08.1982 р. по 27.01.1984 р. - вчитель музики і співів Зарічненській ВШ;

- з 27.01.1984 р. по 01.12.1985 р. - вихователь в Кавському дитячому садку;

- з 02.12.1985 р. по 02.01.1986 р. - вихователь ясельної групи в Дитячому садку Радгоспу-комбінату імені Радянської Армії;

- з 02.01.1986 р. по 11.03.1987 р. - вихователь старшої групи в Дитячому садку Радгоспу-комбінату імені Радянської Армії;

- з 19.03.1987 р. по 22.06.1987 р. - вихователь в Дитячому садку-ясла курорту Моршин Прикарпатради курорту;

- з 19.10.1988 р. по 18.02.1989 р. - вихователь в Дитячому садку-ясла Моршинської ГРП Львівської геологорозвідувальної експедиції ПГО «Західукргеологія»;

- з 27.02.1989 р. по 06.11.1989 р. - вихователь в Дитячому садку Моршинської ГРП Львівської геологорозвідувальної експедиції ПГО «Західукргеологія»;

- з 01.09.1991 р. по 30.05.1992 р. - викладач теоретичних дисциплін та хору в Стрийській хоровій школі «Щедрик» (по сумісництву);

- з 01.09.1992 р. по 06.05.2019 р. (день призначення пенсії по віку) - викладач з хору, сольфеджіо, ритміки в Стрийській хоровій школі «Щедрик».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, передбачену пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) сплачений відповідно до квитанції №N047Z4057М від 01.08.2019 судовий збір в розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя В.М. Сакалош