РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року справа № 580/2296/19

м . Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді - Руденко А.В.,

за участю:

секретаря – Сачинської В.С.,

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чорнобаївського районного суду Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Вища рада правосуддя про визнання протиправною відмови у поновленні на посаді судді, визнання нечинним наказу про відрахування зі штату судді, зобов`язати поновити на посаді судді та стягнути суддівську винагороду за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Чорнобаївського районного суду Черкаської області, в якій просить:

- визнати протиправною відмову від 11.07.2019 у поновленні позивача на посаді судді Чорнобаївського районного суду;

- визнати нечинним наказ в.о. голови Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04.10.2016 про відрахування позивача із штату Чорнобаївського районного суду Черкаської області;

- зобов`язати відповідача поновити позивача на посаді судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області;

- стягнути з відповідача суддівську винагороду за час вимушеного прогулу з 05.10.2016 до 10.07.2019 у сумі 1223583 грн. 57 коп.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі подання Вищої ради юстиції від 17.12.2015, Верховна Рада України прийняла постанову № 1607-VIІІ від 29.09.216 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 126 Конституції України у зв`язку з порушенням присяги судді. 04 жовтня 2016 року відповідачем видано наказ №27-к, за яким на підставі постанови Верховної Ради України від 29.09.2016 № 1607-VIІІ позивача з 04 жовтня 2016 року відраховано зі штату Чорнобаївського районного суду Черкаської області у зв`язку зі звільненням з посади судді.

Рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.02.2019, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 800/539/16 позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправною та скасовано Постанову ВРУ від 29.09.2016 № 1607-VIІI.

Позивач зазначає, що невиконання відповідачем судового рішення, яким скасовані підстави для її звільнення з посади судді, порушує її право на проходження публічної служби на посаді судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області і змушує захищати свою права в суді у сфері публічно-правових відносин. Проходження публічної служби суддею є трудовими відносинами, які регулюються насамперед спеціальним законодавством і загальними нормами трудового законодавства. Відтак, належним способом захисту порушених прав позивач вважає скасування наказу відповідача від 04.10.2016 про відрахування зі штату, поновлення на посаді судді та стягнення суддівської винагороди за час вимушеного прогулу.

08 серпня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає, що під час прийняття наказу від 04.10.2016 №27-к відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, законами України та на виконання чинної постанови Верховної Ради України від 29.09.2016 №1607-VIII.

Рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.02.2019, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 позов задоволено: визнано протиправною та скасовано Постанову Верховної Ради України від 29.09.2016 № 1607-VIІI про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 126 Конституції України у зв`язку з порушенням присяги судді.

Відповідач зазначає, що рішення Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 19.02.2019 та Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 не містили приписів щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області. Чинне законодавство України не регулює порядок чи механізм поновлення порушеного права судді, звільнення якого визнано судом незаконним. За вказаних обставин у відповідача відсутні повноваження на видання наказу про поновлення позивача на посаді судді.

Відповідач також зазначає, що прийняття остаточних рішень щодо призначення на посаду судді входить до повноважень Вищої ради правосуддя, за поданням якої Президент України видає відповідний указ.

09 вересня 2019 року до суду надійшли пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Вищої ради правосуддя, у яких Вища Рада правосуддя зазначила, що рішення Вищої ради юстиції від 05.11.2015 № 810/0/15-15 «Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 з посади за порушення присяги» є чинним.

Відповідно до абз. 2 п. 14 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21.12.2016 №1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» суддя, щодо якого до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" Вищою радою юстиції внесено подання про його звільнення з посади за порушення ним присяги і рішення щодо якого не було прийнято Президентом України чи Верховною Радою України, звільняється з посади судді на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.

Наразі Вища рада правосуддя є єдиним конституційним органом, до повноважень якого відноситься звільнення суддів з посад з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України. Оскільки постанова Верховної Ради України стосовно подання про звільнення судді ОСОБА_1 з посади за порушення присяги судді в судовому порядку визнана незаконною та скасована, процес її звільнення не завершений і його вирішення перебуває на розгляді у члена Вищої ради правосуддя.

Ухвалою суду від 22.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження, призначене підготовче засідання у справі.

08 серпня 2019 року відповідач надав клопотання, в якому просив залучити до участі у справі в якості співвідповідачів Вищу раду правосуддя та Державну судову адміністрацію України, або якщо суд не вбачатиме підстав для залучення останніх в якості співвідповідачів, залучити їх до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Ухвалою суду від 19.08.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Вищу раду правосуддя.

Усною ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання від 10.09.2019, закрито підготовче провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 23 вересня 2019 року позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання 23 серпня 2019 року не з`явився, до суду надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Представник третьої особи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання 23 серпня 2019 року не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Заслухавши позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

Указом Президента України від 13.08.2002 № 712/2002 «Про призначення суддів» Цибра Неля Валентинівна призначена на посаду судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області у межах п`ятирічного строку. Постановою Верховної Ради України від 22.05.2008 № 296-VI «Про обрання суддів» ОСОБА_1 обрано на посаду судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області безстроково.

5 листопада 2015 року Вища рада юстиції прийняла рішення № 810/0/15-15 «Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 з посади за порушення присяги».

17 грудня 2015 року Вища рада юстиції внесла до Верховної ради України подання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області у зв`язку з порушенням присяги.

29 вересня 2016 року Верховна Рада України прийняла постанову № 1607-VIІІ про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 126 Конституції України у зв`язку з порушенням присяги судді.

04 жовтня 2016 року в.о. голови Чорнобаївського районного суду Черкаської області Синецькою Л.А. видано наказ №27-к, за яким відповідно до п. 3 ст. 24 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, на підставі постанови Верховної Ради України від 29.09.2016 № 1607-VIІІ, суддю ОСОБА_1 з 04 жовтня 2016 року відраховано зі штату Чорнобаївського районного суду Черкаської області у зв`язку зі звільненням з посади судді.

Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №800/24/17 (800/451/15) позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Вищої ради юстиції від 5 листопада 2015 року.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 18.10.2016 рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 квітня 2018 року - скасовано та ухвалено нове про відмову в задоволенні позову.

Рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.02.2019, залишеним без змін постановою Великою Палатою Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 800/539/16 позов задоволено: визнано протиправною та скасовано Постанову ВРУ від 29.09.2016 № 1607-VIІI.

11 липня 2019 року позивач звернулась до відповідача із заявою про визнання нечинним наказу від 04.10.2016 про її звільнення, поновлення на посаді судді та виплату суддівської винагороди за час вимушеного прогулу з 05.10.2016 по 10.07.2019.

Листом відповідача від 11.07.2019 №16/4.2/19-Вих/19 позивачу відмовлено у поновленні її на посаді судді через відсутність правових підстав. В листі також зазначається, що питання поновлення судді на посаді не було предметом судового провадження при оскарженні постанови ВРУ від 29.09.2016. Крім того, постановою Великої Палати Верховного Суду від 18.10.2018 скасовано рішення Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 16.04.2018 та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради юстиції від 05.11.2015.

Не погоджуючись з відмовою у поновленні на посаді, позивач звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 111 Закону України від 07.07.2010 №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) (далі – Закон 2453-VI) суддя суду загальної юрисдикції може бути звільнений з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, визначених частиною п`ятою статті 126 Конституції України, за поданням Вищої ради юстиції.

Згідно з пунктом 5 частини п`ятої статті 126 Конституції України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі порушення суддею присяги.

Частинами третьою, п`ятою статті 116 Закону №2453-VI було передбачено, що звільнення судді з посади на підставі порушення ним присяги судді відбувається за поданням Вищої ради юстиції після розгляду цього питання на її засіданні відповідно до Закону України від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР «Про Вищу раду юстиції».

На підставі подання Вищої ради юстиції Верховна Рада України приймає постанову про звільнення судді з посади.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону №1402-VIII, діючого на дату видання відповідачем наказу №27-к від 04.10.2016 про відрахування позивача зі штату Чорнобаївського районного суду Черкаської області, голова місцевого суду видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв`язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ.

Це означає, що голова суду наділений повноваженнями видавати накази про зарахування судді до штату суду, чи відрахування, але тільки за умови, коли є наявним відповідний передбачений законом акт про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади. Отже, наказ голови суду є похідним від рішення органу, до компетенції якого відносяться питання призначення судді на посаду, переведення чи звільнення з посади.

Судом встановлено, що наказ в.о. голови Чорнобаївського районного суду Черкаської області про відрахування позивача з посади судді виданий на підставі постанови Верховної Ради України від 29.09.2016 №1607-V111, яка на дату видання наказу не була скасована, тому був прийнятий на законних підставах і скасуванню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про визнання вказаного наказу нечинним суд зазначає, що у ст. 4 КАС України (пункт 18, 19) визначено, що слід розуміти під нормативно-правовим актом, а що є індивідуальним актом.

Так, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

З`ясування виду акту має істотне значення, оскільки згідно ч. 9 ст. 265 КАС України суд може визнати протиправним та нечинним саме нормативно-правовий акт.

Також згідно ч. 2 ст. 267 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Зі змісту наказу від 04.10.2016 №27-к вбачається, що він є актом індивідуальної дії, вичерпаний в момент його видання, тому не може бути визнаний нечинним.

Позивач на підтвердження підстави для поновлення на посаді судді надала відповідачу копію постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.10.2018.

Так, рішенням Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 19.02.2019, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №800/539/16, визнано протиправною та скасовано Постанову Верховної Ради України від 29.09.2016 № 1607-VIІI. Водночас, вказаним судовим рішенням питання поновлення позивача на посаді судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області не вирішувалось, оскільки не було предметом судового розгляду.

Отже, надане позивачем відповідачу судове рішення у справі № 800/539/16 не містило приписів щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді судді Чорнобаївського районного суду, відтак не могло бути підставою для винесення головою Чорнобаївського районного суду відповідного наказу як про поновлення позивача на посаді судді Чорнобаївського районного суду, так і для скасування попереднього наказу від 04.10.2016 про відрахування ОСОБА_1 зі штату суду.

Судом вище встановлено, що позивач була звільнена з посади судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 126 Конституції України у зв`язку з порушенням присяги судді, на підставі постанови Верховної Ради України від 29.09.2016 № 1607-VIІІ. Вказана постанова Верховної Ради України прийнята на підставі подання Вищої ради юстиції від 17.12.2015 про звільнення ОСОБА_1 .

Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №800/24/17 (800/451/15) позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення ВРЮ від 05 листопада 2015 року.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 18.10.2016 рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 квітня 2018 року - скасовано та ухвалено нове про відмову в задоволенні позову.

На дату розгляду цієї справи правове регулювання спірних правовідносин зазнало суттєвих змін у порівнянні з тим, яке існувало у період їх виникнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій та статус суддів" (далі – Закон №1402-VIII) призначення на посаду судді здійснюється Президентом України на підставі та в межах подання Вищої ради правосуддя, без перевірки додержання встановлених цим Законом вимог до кандидатів на посаду судді та порядку проведення добору чи кваліфікаційного оцінювання кандидатів.

Відповідно до абз. 2 п. 14 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21.12.2016 №1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» суддя, щодо якого до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" Вищою радою юстиції внесено подання про його звільнення з посади за порушення ним присяги і рішення щодо якого не було прийнято Президентом України чи Верховною Радою України, звільняється з посади судді на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.

Частина друга статті 112 Закону №1402-VIII передбачає, що рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України "Про Вищу раду правосуддя".

Отже, єдиним органом, до компетенції якого відноситься питання призначення на посаду судді та звільнення з посади є Вища рада правосуддя.

Суд зазначає, що процедура поновлення на посаді судді Законом №1402-VIII не врегульована, однак виходячи зі змісту повноважень Вищої ради правосуддя вважає, що поновлення судді на посаді також відноситься до компетенції Вищої ради правосуддя.

За вказаних обставин повноваження голови Чорнобаївського районного суду Черкаської області на вирішення питання про поновлення позивача на посаді судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області шляхом видання відповідного наказу та скасування попереднього наказу від 04.10.2016 про відрахування її зі штату Чорнобаївського районного суду виникають лише за наявності відповідного рішення Вищої ради правосуддя.

Водночас, зазначаючи про обраний позивачем спосіб захисту у цій справі, суд враховує, що ОСОБА_1 як у позові, так і у судовому засіданні зазначала виключно про протиправність дій та бездіяльність Чорнобаївського районного суду Черкаської області і не адресує жодних позовних вимог до Вищої ради правосуддя.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що за відсутності рішення Вищої ради правосуддя про поновлення позивача на посаді судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області позовні вимоги до відповідача є передчасними і задоволенню не підлягають.

Керуючись статями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Чорнобаївського районного суду Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Вища рада правосуддя про визнання протиправною відмови у поновленні на посаді, визнання нечинним наказу про відрахування зі штату, зобов`язання поновити на посаді судді та стягнення суддівської винагороди за час вимушеного прогулу відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03 жовтня 2019 року.

Суддя А.В. Руденко