Справа № 420/3449/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) до Відділу державної реєстрації та надання інформації з державних реєстрів секретаріату виконкому Ізмаїльської міської ради (код ЄДРПОУ 26569223, місцезнаходження: 68600, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 62), за участю третьої особи Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (код ЄДРПОУ 35067687, місцезнаходження: 68600, м. Ізмаїл, вул. Миру, буд. 23, 203 каб.) про визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-6202-52-У від 07.11.2018 року про сплату боргу (недоїмки) на загальну суму 15819, 54 грн. та скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.10.2001 року про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 10 червня 2019 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Ізмаїльського управління ГУДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 42481351, місцезнаходження: 68609, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Кишинівська, 3), Відділу державної реєстрації та надання інформації з державних реєстрів секретаріату виконкому Ізмаїльської міської ради (код ЄДРПОУ 26569223, місцезнаходження: 68600, м. Ізмаїл, пр. Суворова, 62), за участю третьої особи Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (код ЄДРПОУ 35067687, місцезнаходження: 68600, м. Ізмаїл, пр-т Миру, б. 23, каб. 203) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги №Ф-6202-52-У від 07.11.2018 року на загальну суму 15819, 54 грн. та скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.10.2001 року про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Ухвалою від 05 липня 2019 року після усунення позивачем недолік, що зумовили залишення позову без руху, поновлено позивачу строк звернення до суду з позовною вимогою про скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.10.2001 року про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження по даній справі.

Ухвалою від 05 липня 2019 року витребувано у Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області належним чином засвідчену копію реєстраційної справи про реєстрацію як фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та зобов`язано надати суду п`ятиденний строк з моменту отримання копії ухвали.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з отриманням постанови державного виконавця про звернення стягнення на доходи боржника від 22.04.2019 року ВП № 58768180, позивач дізналась про наявність податкової вимоги № Ф-6202-52-У від 07.11.2018 року.

На думку позивача, вказана податкова вимога є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки позивач проживає за адресою: АДРЕСА_2 та на вказану адресу ніколи не надходило ніяких вимог з Ізмаїльського управління ГУ ДФС в Одеській області, а тому податкова вимога є неузгодженою.

Так, позивач пояснила, що згідно з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вона зареєстрована як фізична особа-підприємець з 15.10.2001 року, на обліку в ДПІ перебуває з 10.01.2014 року.

Однак, позивач стверджує, що її особу внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань самовільно, без її відома, вона ніколи не заповнювала заяву для реєстрації ФОП у держреєстратора, у зв`язку з чим, позивач звернулась до Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області із заявою про злочин, на підставі якої порушена кримінальна справа за ч. 1 ст. 358 КК України.

Ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого судового засідання 25 липня 2019 року замінено неналежного відповідача Ізмаїльське управління ГУДФС в Одеській області на належного – Головне управління ДФС в Одеській області.

У встановлений судом строк відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області подав до суду відзив на позовну заяву (вхід. № 26562/19 від 23.07.2019 року), відповідно до якого позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків, у зв`язку з тим, що зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як фізична особа-підприємець. Згідно з інтегрованої картки платника податків за ОСОБА_1 рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 15815,54 грн., на підставі цих даних ГУДФС в Одеській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки№Ф- 6202-52 від 07.11.2018 року про сплату боргу).

Також, до суду 29 липня 2019 року від відповідача - Відділу державної реєстрації та надання інформації з державних реєстрівсекретаріату виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №27124/19 від 29.07.2019 року), відповідно до якого відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог, зазначивши, ЄДР знаходиться в стані формування. Суб`єкти підприємницької діяльності, які були зареєстровані до 01 липня 2004 року (дати початку функціонування ЄДР) звертаються до державного реєстратора, нотаріуса або центр надання адміністративних послуг для проведення включення відомостей щодо такого суб`єкта до ЄДР. Міністерством юстиції України було видано наказ від 12.04.2012 року № 575/5 «Про тимчасові міжвідомчі спеціальні комісії з питань проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». В процесі виконання цього наказу, 09.01.2014 року державним реєстратором було проведено реєстраційну дію №25531750000013025 «Включення відомостей про фізичну особу – підприємця з відміткою про те, що свідоцтво про її державну реєстрацію вважається недійсним» щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі аналітичної інформації, отриманої від тимчасової міжвідомчої спеціальної комісії з питань проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих до 01 липня 2004 року, відомості про яких на дату завершення процесу включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не включені до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не включення до Єдиного державного реєстру.

Також, відповідач зазначив, що відомості стосовно того, що ОСОБА_1 15.10.2001 року дійсно була зареєстрована як фізична особа-підприємець містяться в інформаційному фонді, що є невід`ємною частиною ЄДР.

Відповідач зазначив, що до 01.07.2004 року фіксація факту проведення державної реєстрації фізичних осіб-підприємців здійснювалась шляхом внесення відповідного запису до Журналу обліку реєстраційних справ суб`єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб та згідно з записів такого журналу, який зберігається в архівному відділу Ізмаїльської міської ради, також підтверджується факт проведення державної реєстрації ОСОБА_1 , 15.10.2001 року як фізичної особи-підприємця.

До суду 12 серпня 2019 року (вхід. 28874/19) від Ізмаїльської районної державної адміністрації надійшов лист, в якому зазначено, що реєстраційна справа ФОП ОСОБА_1 . знаходиться в архіві відділу державної реєстрації та надання інформації з державних реєстрів виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради.

Позивачем надана суду належним чином засвідчена копія журналу обліку реєстраційних суб`єктів підприємницької діяльності –фізичних осіб, отримана з архіву слідчим.

Ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого судового засідання 03 вересня 2019 року закінчено підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 27 вересня 2019 року на 12 годину 30 хвилин.

Позивач на відкрите судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчить підпис позивача у розписці, від неї до суду 03 вересня 2019 року (вхід. №31505/19) надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача ГУДФС в Одеській області на відкрите судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчить підпис представника відповідача у розписці.

Відповідач - Відділ державної реєстрації та надання інформації з державних реєстрів на відкрите судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки, від нього до суду 20 серпня 2019 року (вхід. 29901/19) надійшов лист з проханням розглядати справу за його відсутності.

Третя особа на відкрите судове засідання не з`явилась, повідомлена належним чином та завчасно, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З цих підстав, суд ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання від 27 вересня 20119 року вирішив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , виданим 06 січня 2016 року Ізмаїльським РВ ГУДМС України в Одеській області (а.с.11-13).

Відповідно до записів у Журналі обліку реєстраційних справ суб`єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб органу державної реєстрації Виконком Ізмаїльської міської ради, ЖОФ № 001 за номером 0001, дата початку 06.07.1998 року, дата закінчення 28.03.2002 року (а.с. 116-118), під номером 1877 зроблений запис: дата надходження документу - 11.10.2001, ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата реєстрації 15.10.2001, реєстраційний номер 04056983 Ф 0011877.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,09.01.2014 року державним реєстратором було проведено реєстраційну дію №25531750000013025 «Включення відомостей про фізичну особу – підприємця з відміткою про те, що свідоцтво про її державну реєстрацію вважається недійсним» щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , на підставі цього внесений запис про державну реєстрацію фізичної осіб-підприємця ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Також з цього Витягу вбачається, що позивач 14.06.2002 року була взята на облік в Ізмаїльській ОДПІ ГУ Міндоходівв Одеській області (дані про взяття на облік як платника єдиного внеску), 10.01.2014 року (дані про взяття на облік як платника податків) (а.с.15-17).

На підготовчому засіданні позивач пояснила, що підприємницькою діяльністю ніколи не займалась, що підтверджено її трудовою книжкою (а.с. 23-42). Також позивач пояснила, що ніколи не жила за адресою: АДРЕСА_3 , жодних заяв про її реєстрацію як ФОП до державного реєстратора не подавала.

З 01.01.2017 року до ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» внесені зміни, одна із яких стосується порядку нарахування єдиного внеску фізичними особами – підприємцями, у разі відсутності у них доходу у звітному році або окремому місяці звітного періоду, яким встановлений обов`язок самостійного визначення бази для нарахування ЄСВ.

У зв`язку з цими змінами у законодавстві, у позивача виникла заборгованість зі сплати єдиного внеску за 2017 рік, І,ІІ,ІІІ квартали 2018 рік в сумі 15815, 54 грн., що підтверджено інтегрованою карткою платника податків (а.с. 84).

Матеріалами справи підтверджено, що ГУДФС в Одеській області 07 листопада 2018 року прийнято вимогу №Ф-6202-52 про сплату заборгованості з єдиного внеску у сумі 15819,54 грн. (а.с.19), яку надіслано позивачу на податкову адресу: АДРЕСА_3 . З поштового повідомлення вбачається, що ця податкова вимога була отримана 14.01.2019 року (а.с. 83).

Ізмаїльське управління ГУДФС в Одеській області звернулося із заявою до Начальника Ізмаїльського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якій просило відкрити виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості із єдиного внеску у сумі 15819,54 грн. (а.с.18).

Головним державним виконавцем Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області 22 квітня 2019 року прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відповідно до якої на підставі вимоги №Ф-6202-52-У від 07.11.2018 року звернено стягнення на доходи ОСОБА_1 (а.с.21-22).

Листом від 22.04.2019 року вих. №В-7/683 ОСОБА_1 направлено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.20).

Також, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 звернулась із заявою (вхід. Від 28.05.2019 року) до Ізмаїльської районної державної адміністрації, в якій просила надати копію реєстраційної справи та заяви про реєстрацію ФОП ОСОБА_1 як ФОП та будь-якого іншого документа, на підставі якого позивача поставлено на облік в Ізмаїльській ОДПІ.

Також, суд встановив, що згідно з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 05.04.2019 року до Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що вона ніколи не реєструючись підприємцем та ніколи не зверталась для реєстрації такої в якості ФОП, тобто ОСОБА_1 зареєстрована по підробленим документам, бо жодних документів неї до реєстрації подано не було (а.с.43), на підставі якої порушена кримінальна справа № 12019160150000763 від 06.04.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Постановою від 02 серпня 2019 року слідчого відділу Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області по кримінальному провадженню № 12019160150000763 визнано ОСОБА_1 потерпілою (а.с.114-115).

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, обставини справи, що мають значення для розгляду та вирішення справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог повністю, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців. Цей Закон набрав чинності з 01 липня 2004 року.

І саме з 01 липня 2004 року розпочав функціонування Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У відзиві на позову відповідач Відділ зазначив, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців розпочав своє функціонування з 01 липня 2004 року, а тому не може у собі містити запис про проведення будь-якої реєстраційної дії безпосередньо у його програмному забезпеченні до цієї дати.

До 01 липня 2004 року реєстрація суб`єктів підприємницької діяльності здійснювалась на підставі Закону України «Про підприємництво».

Так, відповідно до ст. 8 Закону України «Про підприємництво», державна реєстрація суб`єктів підприємницької діяльності, крім об`єднань юридичних осіб, що здійснюють свою діяльністьв Україні на умовах угод про розподіл продукції, проводиться у виконавчому комітеті міської, районної в місті ради або в районній, районній міст Києва і Севастополя державнійадміністрації (далі - органи державної реєстрації) за місцезнаходженням або місцем проживання даного суб`єкта, якщо інше не передбачено законом.

Громадяни, які мають намір здійснювати підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, подають реєстраційну картку встановленого зразка, яка є водночас заявою про державну реєстрацію, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов`язкових платежів і документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію.Органам державної реєстрації забороняється вимагати від суб`єктів підприємницької діяльності додаткові документи, не передбачені цим Законом. Державна реєстрація суб`єктів підприємницької діяльності проводиться за наявності всіх необхідних документів за заявочним принципом протягом не більше п`яти робочих днів. Органи державної реєстрації зобов`язані протягом цього терміну внести дані з реєстраційної картки до Реєстру суб`єктів підприємницької діяльності та видати свідоцтво про державну реєстрацію встановленого зразка з проставленим ідентифікаційним кодом (для юридичних осіб), який надається органам державної реєстрації органами державної статистики, або ідентифікаційним номером фізичної особи - платника податків та інших обов`язкових платежів.У п`ятиденний термін з дати реєстрації органи державної реєстрації направляють примірник реєстраційної картки з відміткою про державну реєстрацію відповідному державному податковому органу і органу державної статистики та подають відомості про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності до органів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності і Пенсійного фонду України.

Також вказаною статтею Закону передбачені умови та порядок скасування державної реєстрації, а саме: Скасування державної реєстрації здійснюється за заявою

власника (власників) або уповноважених ним (ними) органів чи за особистою заявою підприємця-громадянина, а також на підставірішення суду в разі: визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів;здійснення діяльності, що суперечить установчим документам та законодавству України;несвоєчасного повідомлення суб`єктом підприємницької діяльності про зміну його назви, організаційної форми, форми власності та місцезнаходження;визнання суб`єкта підприємницької діяльності банкрутом (у випадках, передбачених законодавством);неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством. Скасування державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності здійснюється органом державної реєстрації за наявності ліквідаційного балансу, складеного і затвердженого згідно з законодавством, та інших документів, що підтверджують проведення заходів щодо ліквідації суб`єкта підприємницької діяльності як юридичної особи, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, шляхом виключення його з Реєстру суб`єктів підприємницької діяльності.Орган державної реєстрації в десятиденний термін повідомляє відповідні державні податкові органи та органи державної статистики, органи Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та

професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Пенсійного фонду України про скасування державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності.

Як було зазначено вище, Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV набрав чинності з 01 липня 2004 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 цього Закону, для державної реєстрації включення відомостей про фізичну особу - підприємця, зареєстровану до 1 липня 2004 року, відомості про яку не містяться в Єдиному державному реєстрі, подається заява про державну реєстрацію включення відомостей про фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру.

Позивач такої заяви не подавала.

Згідно з п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 01 липня 2010 року № 2390-УІ «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб`єктів господарювання», процес включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно з п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону, усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 1 липня 2004 року, зобов`язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до Єдиного державного реєстру. Державний реєстратор при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки зобов`язаний, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, провести включення відомостей про діючі юридичні особи та фізичних осіб - підприємців і видати їм виписку з Єдиного державного реєстру.

Свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 1 липня 2004 року, після настання встановленого пунктом 2 цього розділу строку вважаються недійсними (п. 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону).

Відповідно до п. 7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону, спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації протягом місяця з дати завершення процесу включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року,

передає відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, включених до Єдиного державного реєстру, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи), які в межах своїх повноважень ведуть облік юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та/або проводять

реєстрацію юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм та фізичних осіб - підприємців. Уповноважені органи протягом місяця з дня отримання від спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, включених до Єдиного державного реєстру, проводять звірення даних реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо),

що ведуться ними, з даними Єдиного державного реєстру. За результатами звірення уповноважені органи подають спеціально уповноваженому органу з питань державної реєстрації відомості з відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку

тощо) про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відомості про яких не включені до Єдиного державного реєстру. За результатами проведеного звірення уповноважені органи оприлюднюють у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та/або на відомчих веб-сайтах відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відомості про яких на дату завершення процесу включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не

включені до Єдиного державного реєстру.

Після закінчення передбаченого для включення відомостей до Єдиного державного реєстру строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, уповноважені органи у місячний строк проводять остаточне звірення даних відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), за результатами якого готують аналітичну

інформацію для передачі її тимчасовим міжвідомчим спеціальним комісіям, утвореним з метою проведення в Автономній Республіці Крим та відповідних областях інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, відомості про яких до строку, встановленого пунктом 2 цього

розділу, не включені до Єдиного державного реєстру.

За результатами проведеної тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями роботи відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, включаються до Єдиного державного реєстру з відміткою про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію, оформлені з використанням

бланків старого зразка та видані до 1 липня 2004 року, вважаються недійсними. (п. 8 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону).

Згідно з до п.9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону, порядок утворення, а також завдання та повноваження тимчасових міжвідомчих спеціальних комісій встановлюються спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації.

Так, відповідно до п. 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 01 липня 2010 року № 2390-УІ «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб`єктів господарювання», Міністерством юстиції України було видано наказ №575/5 від 12.04.2012 року «Про тимчасові міжвідомчі спеціальні комісії з питань проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Пунктом 5 наказу Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №575/5 передбачено, що державні реєстратори юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повинні забезпечити включення до ЄДР відомостей про невключених суб`єктів на підставі аналітичної інформації, отриманої від тимчасових міжвідомчих спеціальних комісій з питань проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Таким чином, строки включення до ЄДР відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, державна реєстрація яких проведена до 01.07.2004, визначені пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2390-VI, підлягали застосуванню виключно у випадках самостійного подання ними реєстраційних карток державному реєстратору.

Натомість, відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які самостійно не звернулись із відповідною заявою у строки, встановлені пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2390-VI, підлягали включенню до ЄДР на підставі інформації, отриманої від тимчасових міжвідомчих спеціальних комісій. Державні реєстратори, вносячи відомості про цих юридичних осіб до ЄДР зобов`язані були зробити відмітку про недійсність їхнього свідоцтва про державну реєстрацію.

У відзиві відповідач - Відділ пояснив, що в процесі виконання цього наказу, 09.01.2014 року державним реєстратором було проведено реєстраційну дію №25531750000013025 «Включення відомостей про фізичну особу - підприємця з відміткою про те, що свідоцтво про її державну реєстрацію вважається недійсним» щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі аналітичної інформації, отриманої від тимчасової міжвідомчої спеціальної комісії з питань проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих до 01 липня 2004 року, відомості про яких на дату завершення процесу включення до єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не включені до Єдиного державного реєстру.

З аналізу приписів перехідних положень Закону України від 01 липня 2010 року № 2390-УІ «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб`єктів господарювання» вбачається, що обов`язок щодо перевірки факту проведення державної реєстрації у вказаний період, у відповідності до вимог Закону №2390-VI і Положення, покладався на тимчасові міжвідомчі спеціальні комісії. Дії тимчасової міжвідомчої спеціальної комісії з питань проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо надання інформації відносно позивача не є предметом оскарження в межах даної справи.

В силу приписів пункту 5 наказу Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №575/5, державний реєстратор не був наділений повноваженнями здійснювати додаткову перевірку інформації, отриманої ним від тимчасової міжвідомчої спеціальної комісії при включенні до ЄДР відомостей про фізичну особу – підприємця ОСОБА_1

До 01.07.2004 року фіксація факту проведення державної реєстраціїфізичних осіб –підприємців здійснювалась шляхом внесення відповідного запису до Журналу обліку реєстраційних справ суб`єктів підприємницької діяльності –фізичних осіб, що узгоджується з наведеними вище приписами статті 8 Закону України «Про підприємництво».

Згідно з записів такого журналу, який зберігається в архівному відділу Ізмаїльської міської ради, вбачається, що під номером 1877 зроблений запис: дата надходження документу - 11.10.2001, ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата реєстрації 15.10.2001, реєстраційний номер 04056983 Ф 0011877.

Тому, виходячи із обставин встановлених судом та приписів наведених норм закону вбачається, що включення до ЄДР відомостей про фізичну особу – підприємця ОСОБА_1 відповідає приписам законодавства про державну реєстрацію.

Стосовно тверджень позивача щодо того, що державну реєстрацію проведено без її згоди по підробленим документам, суд зазначає, що відсутні належні та допустимі докази на підтвердження цих обставин, з огляду на таке.

Запис в журналі містить вірні персональні дані позивача.

Стаття 8 Закону України «Про підприємництво» передбачає реєстрацію за заявочним принципом, однак, суду не надано жодних документів на підтвердження тому, що така заява була відсутня та подана будь-ким від імені позивача.

Суд встановив, що згідно з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.04.2019 року до Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що вона ніколи не реєструючись підприємцем та ніколи не зверталась для реєстрації такої в якості ФОП, тобто ОСОБА_1 зареєстрована по підробленим документам, бо жодних документів неї до реєстрації подано не було (а.с.43), на підставі якої порушена кримінальна справа № 12019160150000763 від 06.04.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Постановою від 02 серпня 2019 року слідчого відділу Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області по кримінальному провадженню № 12019160150000763 визнано ОСОБА_1 потерпілою (а.с.114-115).

Відповідно до ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Ті доводи, на яких посилається позивач повинні бути доведені шляхом встановлення факту вчинення таких дій певними особами, що можливо тільки в порядку кримінального судочинства.

Між тим, на час розгляду даної справи, такі докази суду не надані.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На думку суду, недостатньо доказів на підтвердження тому, що запис про державну реєстрацію позивача як фізичної особи – підприємця від 15.10.2001 році здійснений протиправно та, у зв`язку з цим має бути скасований у судовому порядку.

Тому, суд доходить висновку, що за даними обставинами у справі відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги про скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.10.2001 року про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Також, враховуючи вищенаведені норми матеріального права, суд доходить висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги про визнання протиправною та скасування податкової вимоги №Ф-6202-52-У від 07.11.2018 року на загальну суму 15819, 54 грн., з огляду а таке.

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,що позивач 14.06.2002 року була взята на облік в Ізмаїльській ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області (дані про взяття на облік як платника єдиного внеску), 10.01.2014 року (дані про взяття на облік як платника податків) (а.с.15-17).

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Частиною 1 ст. 4 цього Законувстановлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст.6 Закону, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч. 4 ст. 5 цього Закону, обов`язки платників єдиного внеску виникають:у осіб, зазначених в абзацах другому, третьому, п`ятому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

З 01.01.2017 року до ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» внесені зміни, одна із яких стосується порядку нарахування єдиного внеску фізичними особами – підприємцями, у разі відсутності у них доходу у звітному році або окремому місяці звітного періоду, яким встановлений обов`язок самостійного визначення бази для нарахування ЄСВ.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 цього Закону, єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

У зв`язку з цими змінами у законодавстві, у позивача виникла заборгованість зі сплати єдиного внеску за 2017 рік, І,ІІ,ІІІ квартали 2018 рік в сумі 15815, 54 грн., що підтверджено інтегрованою карткою платника податків (а.с. 84).

Частиною 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до ч.ч.2-4 ст. 25 цього Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Матеріалами справи підтверджено, що ГУДФС в Одеській області 07 листопада 2018 року прийнято вимогу №Ф-6202-52 про сплату заборгованості з єдиного внеску у сумі 15819,54 грн. (а.с.19), яку надіслано позивачу на податкову адресу: АДРЕСА_3 . З поштового повідомлення вбачається, що ця податкова вимога була отримана 14.01.2019 року (а.с. 83).

Відповідно до п. 42.2. с. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з п. 45.1. ст. 45 ПК України, податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Враховуючи, що в Єдиному державному реєстрі зазначена адреса: АДРЕСА_3 , то дії відповідача щодо направлення вимоги на вказану адресу є правомірними.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не належать задоволенню повністю.

Керуючись приписами ст. 139 КАС України, з огляду на те, що у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено, сплачений ним судовий збір не належить стягненню з відповідача, а також враховуючи, що відсутні докази понесення відповідачем судових витрат на призначення експертизи та виклик свідків, жодні судові витрати не належать стягненню з позивача на користь відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) до Відділу державної реєстрації та надання інформації з державних реєстрів секретаріату виконкому Ізмаїльської міської ради (код ЄДРПОУ 26569223, місцезнаходження: 68600, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 62), за участю третьої особи Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (код ЄДРПОУ 35067687, місцезнаходження: 68600, м. Ізмаїл, вул. Миру, буд. 23, 203 каб.) про визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-6202-52-У від 07.11.2018 року про сплату боргу (недоїмки) на загальну суму 15819, 54 грн. та скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.10.2001 року про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ,- відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.