ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)

19 серпня 2019 року

Справа № 160/4882/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.,

при секретарі судового засідання Рубані А.В.,

за участю:

представника позивача Смірнова А.А.,

представника відповідача Кравченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Державного регіонального проектно-вишукувального інституту "Дніпродіпроводгосп" (пр. Д.Яворницького, буд.39-А, м. Дніпро, 49044) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: №0017615242 від 26.04.2019 року на загальну суму 47 756,25 грн.; №0017595242 від 26.04.2019 року на загальну суму 76 500 грн.; №0017605242 від 26.04.2019 року на загальну суму 135 750 грн., -

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2019 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного регіонального проектно-вишукувального інституту "Дніпродіпроводгосп" (пр. Д.Яворницького, буд.39-А, м. Дніпро, 49044) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49000), в якій позивач просив суд визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (49000, Дніпроптеровська обл., м.Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 39394856) форми «Р» № 0017615242 від 26.04.2019 року на загальну суму 47 756,25 грн.; №0017595242 від 26.04.2019 року на загальну суму 76 500 грн.; №0017605242 від 26.04.2019 року на загальну суму 135 750 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпроптеровській області було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у розрахунках частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до бюджету за 2017 рік та 2018 рік, ДРПВІ «ДНІПРОДІПРОВОДГОСП» (код ЄДРПОУ 01035093), за результатами якої складено акт від 15.03.2019 р. №13186/04-36-52-42/01035093 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у розрахунках частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до бюджету за 2017 рік та 2018 рік, ДРПВІ «ДНІПРОДІПРОВОДГОСП» (код ЄДРПОУ 01035093)».

В акті перевірки від 15.03.2019 р. №13186/04-36-52-42/01035093 відповідачем зроблено висновок про порушення п. 57.11.2 ПК України, а саме: заниження суми авансового внеску при виплаті дивідендів з податку на прибуток за 2017 та 2018 роки на суму 38 205 грн. (відповідно за 2017 рік на суму 13 770 грн., за 2018 рік на суму - 24 435 грн.).

Дані камеральної перевірки свідчать про порушення пункту 1 «Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями: затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2011 року № 138, а саме заниження частини чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету за 2017 та 2018 роки на загальну суму 212 250 (відповідно за 2017 рік на суму - 76 500 грн., за 2018 рік на суму - 135 750 грн.).

На підставі висновків, викладених в акті від 15.03.2019 р. №13186/04-36-52-42/01035093, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме: №0017615242 від 26.04.2019 року на загальну суму 47 756,25 грн.; №0017595242 від 26.04.2019 року на загальну суму 76 500 грн.; №0017605242 від 26.04.2019 року на загальну суму 135 750 грн.

Позивач висновки вищевказаного акту перевірки вважає неправомірними та незаконними, а тому відповідно і податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 р. по справі було відкрито провадження та справа призначена до розгляду в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

В судове засідання, призначене на 19.08.2019 р., з`явились всі сторони у справі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовної заяви та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на відзив від 05.07.2019 року, в якому зазначено наступне.

Станом на 05.07.2019 р. ДРПВІ «ДНШРОДШРОВОДГОСП» не включено до реєстру наукових установ та відповідно не має права на звільнення від сплати частини чистого прибутку (доходу) до Держбюджету.

Постановою КМУ від 23.02.2011 року №138 «Про затвердження Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями» (далі по тесту - Порядок №138) визначено, що державні унітарні підприємства та їх об`єднання зобов`язані спрямовувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України.

На виконання пункту 1 Порядку №138, частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається, виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, у розмірі 75 відсотків.

У відповідності до п.2 Порядку №138, частина чистого прибутку сплачується наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності.

Представник відповідача також зазначає, що Відповідно до п.З Порядку №138, частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями відповідно форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до органів державної податкової служби, у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємства.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі п.п.191.1.1, п.п.191.1.2 п.191.1 ст.191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І ПК України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, у порядку п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 та ст. 76 глави 8 розділу II ПК України проведено камеральну перевірку розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за 2017 та 2018 роки ДРПВІ «ДНІПРОДІПРОВОДГОСП».

В ході камеральної перевірки розрахунків частини чистого прибутку (доходу),

наданих ДРПВІ «ДНІПРОДІПРОВОДГОСП» до Соборної ДПІ встановлено, що за

відповідний період не задекларовано частину чистого прибутку (доходу) у розмірі 75

відсотків від чистого прибутку на загальну суму 212 250 грн. (відповідно за 2017 рік на суму - 76 500 грн., за 2018 рік на суму - 135 750 грн.), чим порушено пункт 1 «Порядку

відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними

унітарними підприємствами та їх об`єднаннями», затвердженого Постановою КМУ

від 23.02.2011 року № 138.

В порушення Наказу Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року № 897 (редакції наказу Міністерства фінансів України від 28 квітня 2017 року №467) «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємст ДРПВІ «ДНІПРОДІПРОВОДГОСП» не нараховано та не відображено у рядках 20 АВ податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2017 та 2018 роки сум авансових внесків у зв`язку із виплатою дивідендів на загальну суму 38 205 грн. (відповідно за 2017 рік на суму 13 770 грн., за 2018 рік на суму 24 435 грн.), а також не подано додатки АВ та ЗП до податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 2017 та 2018 роки.

На підставі викладеного вище, повноважний преджставник відповідача просить суд у задоволенні пред`явлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.

11.07.2019 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду, повноважним представником позивача було подано відповідь на відзив, в тексті якої зазначено наступне.

Позивач має статус наукової установи, у зв`язку з чим відповідно до ст. 1 ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність» та пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138, звільняється від сплати до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) за результатами своєї фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності позивача є «Код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах». Згідно з відомостями у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, одним з видів економічної діяльності є: «Код КВЕД 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук».

Відповідно до КВЕД-2010: «Цей клас включає: інженерний дизайн (тобто застосування законів і принципів інженерії в конструюванні машин, доборі матеріалів, інструментів, структур, процесів і систем) та консультування у сферах: проектування машинобудування, промислового будівництва проектів будівництва інженерних споруд, гідротехнічних споруд і транспортного будівництва проектів управління водними ресурсами проектів у сфері електроніки та електротехніки, добувної інженерії, хімічної технології, машинобудування, організації виробництва, системотехніки, техніки безпеки розроблення проектів систем кондиціонування, охолодження, інженерні розробки щодо контролю санітарного стану та забруднення навколишнього середовища, боротьби із шумом тощо геофізичні, геологічні та сейсмічні дослідження діяльність у сфері геодезії: вимірювання земельних ділянок та їх меж гідрологічні розвідувальні роботи роботи з вивчення підземних шарів картографічна діяльність і діяльність із надання даних щодо просторових параметрів»

Відповідно до п. 2.1 Статуту ДРПВІ «Дніпродіпроводгосп», затвердженого наказом Державного агентства водних ресурсів України від 14.04.2017 року № 54: «Підприємство є регіональним на території Дніпропетровської, Кіровоградської, Сумської. Полтавської, Харківської, Донецької та Луганської областей України щодо забезпечення єдиної державної науково-технічної, економічної і соціальної політики при проектуванні об`єктів водогосподарського, меліоративного, промислово-цивільного сільськогосподарського будівництва, водопостачання, каналізації, протиповеневих заходів, відродження малих річок та водосховищ, а також щодо розробки регіональних схем розвитку водного господарства. Проведення єдиної технічної політики в проектуванні об`єктів водогосподарського будівництва в регіонах здійснюється шляхом розгляду складної проектно-кошторисної документації на регіональній НТР, проведення експертизи проектів, що розробляються проектними організаціями в регіонах; надання допомоги проектним організаціям в проведенні вишукувальних і окремих спеціалізованих проектних робіт; надання консультативної та методичної допомоги з питань вишукувань і проектування».

На підставі викладеного вище, з урахуванням п.2.2-2.3, п.3-4 Статуту ДРПВІ «Дніпродіпроводгосп» та п.15 ст.1 ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність» проектно-пошукові роботи є одним з основних видів наукової (науково-технічної роботи) роботи, а тому, як зазначає представник позивача, ДРПВІ «Дніпродіпроводгосп» є науковою установою.

19.08.2019 р. повноважним представником відповідача були подані до суду додаткові пояснення, в тексті яких зазначено наступне.

Для включення до Реєстру наукові установи та вищі навчальні заклади подають такі документи:

Заявку на включення до Реєстру (форма ПІ);

Копії засновницьких документів організації (статут, положення, установчий договір тощо);

Копію довідки про внесення наукової установи/ вищого навчального закладу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

Результати державної атестації наукової установи (витяг з протоколу засідання атестаційної комісії); для вищого навчального закладу - державної атестації в частині провадження ним наукової (науково-технічної) діяльності;

Відомості про наукові кадри, науково-дослідну, науково-виробничу діяльність (форма П2) (вимоги до оформлення відомостей);

Довідку про стан матеріально-технічної бази наукової установи/вищого навчального закладу (форма ПЗ) (вимоги до оформлення довідки);

Електронний варіант інформації форм П2, ПЗ на СБ в 1 прим.;

Копію декларації про прибуток підприємства за попередній рік або розрахунку сплати єдиного податку суб`єктом малого підприємництва - юридичною особою (тільки для наукових установ);

Копію Звіту про виконання наукових та науково-технічних робіт у формі № 3 - наука (річна) державної статистичної звітності за попередній рік;

Довідку про перелік зареєстрованих в УкрІНТЕІ згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1992 р. № 162 усіх відкритих науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт, а також захищених дисертацій за попередній рік;

Заповнену анкету моніторингу діяльності наукових установ і вищих навчальних закладів, що були внесені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави;

Титульний лист (зразок);

Опис документів для прийому на розгляд Державної комісії по включенню організації до Реєстру.

На підставі викладеного вище, повноважний представник відповідача зазначає, що доказів подання заявки із встановленим пакетом документів для реєстрації в Державному реєстрі наукових установ, яким надається підтримка держави, ДРПВІ «Дніпродіпроводгосп» не надавалось.

При цьому, відсутня інформація щодо судових спорів між позивачем та Державною комісією з питань Державного реестру наукових установ, яким надається підтримка держави, щодо оскарження дій про не включення до реєстру або відмови від прийняття заявки із пакетом документів.

В п.2 ст.12 Закону №848, визначено, що наукові установи, включені до Державного реестру наукових установ, яким надається підтримка держави:

1) користуються податковими пільгами відповідно до законодавства України:

2) не можуть змінювати наукову і науково-технічну діяльність на інші види

діяльності;

3) зобов`язані не менш як 50 відсотків доходу від своєї діяльності спрямовувати на провадження наукової та (або) науково-технічної діяльності та розвиток матеріально- технічної бази, необхідної для проведення наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок.

Станом на 19.08.2019 р. ДРПВІ «ДНІПРОШПРОВОДГОСП» не включено до реєстру наукових установ та відповідно не має права на звільнення від сплати частини чистого прибутку (доходу) до Держбюджету.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 р. у задоволенні клопотання представника позивача - Державного регіонального проектно-вишукувального інституту «Дніпродіпроводгосп» про виклик та допит у якості свідка ОСОБА_1 - відмовлено.

У судовому засіданні, призначеному на 19.08.2019 р., судом було поставлено на розгляд питання щодо можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи.

Повноважні представники як позивача, так і відповідача не заперечували щодо переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду зазначеної справи по суті, застосувавши принцип процесуальної економії та у відповідності до ст.ст.192 - 211, 217, 224 - 228 КАС України безпосередньо 05.06.2019 р.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державного регіонального проектно-вишукувального інституту "Дніпродіпроводгосп" є юридичною особою, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, копія якої міститься в матеріалах справи.

Місцезнаходженням Державного регіонального проектно-вишукувального інституту "Дніпродіпроводгосп" є: 49044, м. Дніпро, пр-т. Дмитра Яворницького, буд.39А.

Відповідно до п. 2.1 Статуту ДРПВІ «Дніпродіпроводгосп», затвердженого наказом Державного агентства водних ресурсів України від 14.04.2017 року № 54, головною метою дяльності підприємства є всебічне задоволення потреб підприємств водогосподарського комплексу та інших замовників у проектно-кошторисній, вишукувальній продукції та послуг з гарантією високої якості.

Підприємство є регіональним на території Дніпропетровської, Кіровоградської, Сумської. Полтавської, Харківської, Донецької та Луганської областей України щодо забезпечення єдиної державної науково-технічної, економічної і соціальної політики при проектуванні об`єктів водогосподарського, меліоративного, промислово-цивільного сільськогосподарського будівництва, водопостачання, каналізації, протиповеневих заходів, відродження малих річок та водосховищ, а також щодо розробки регіональних схем розвитку водного господарства. Проведення єдиної технічної політики в проектуванні об`єктів водогосподарського будівництва в регіонах здійснюється шляхом розгляду складної проектно-кошторисної документації на регіональній НТР, проведення експертизи проектів, що розробляються проектними організаціями в регіонах; надання допомоги проектним організаціям в проведенні вишукувальних і окремих спеціалізованих проектних робіт; надання консультативної та методичної допомоги з питань вишукувань і проектування.

В матеріалах справи містяться відомості, що Головним державним ревізором-інспектором відділу податку на прибуток Соборного управління ГУ ДФС у

Дніпропетровській області Оліферук Єлизаветою Вадимівною, на підставі п.п. 1911.1 п.п.191.1.2 п. 191.1 ст. 191, п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І ПК України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями , у порядку п.п. 75.1,1 п.75.1 ст.75 та ст. 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України

проведено камеральну перевірку розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за 2017 рік та 2018 рік ДЕРЖАВНОГО РЕГІОНАЛЬНОГО ПРОЕКТИО-ВИШУКУВАЛЬНОГО ІНСТИТУТУ "ДНІПРОДІПРОВОДГОСП" (код ЄДРПОУ

01035093), за результатами якої складено акт від 15.03.2019 р. №13186/04-36-52-42/01035093 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у розрахунках частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до бюджету за 2017 рік та 2018 рік, ДРПВІ «ДНІПРОДІПРОВОДГОСП» (код ЄДРПОУ 01035093)».

В акті перевірки від 15.03.2019 р. №13186/04-36-52-42/01035093 відповідачем зроблено висновок про порушення п. 57.11.2 ПК України, а саме: заниження суми авансового внеску при виплаті дивідендів з податку на прибуток за 2017 та 2018 роки на суму 38 205 грн. (відповідно за 2017 рік на суму 13 770 грн., за 2018 рік на суму - 24 435 грн.).

Дані камеральної перевірки свідчать про порушення пункту 1 «Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями: затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2011 року № 138, а саме заниження частини чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету за 2017 та 2018 роки на загальну суму 212 250 (відповідно за 2017 рік на суму - 76 500 грн., за 2018 рік на суму - 135 750 грн.).

На підставі висновків, викладених в акті від 15.03.2019 р. №13186/04-36-52-42/01035093, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме: №0017615242 від 26.04.2019 року на загальну суму 47 756,25 грн.; №0017595242 від 26.04.2019 року на загальну суму 76 500 грн.; №0017605242 від 26.04.2019 року на загальну суму 135 750 грн.

Матеріали справи містять відомості, що позивачем було подано заперечення ВІД 15.04.2019 р. до контролюючого органу на акт перевірки від 15.03.2019 р. №13186/04-36-52-42/01035093 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у розрахунках частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до бюджету за 2017 рік та 2018 рік, ДРПВІ «ДНІПРОДІПРОВОДГОСП» (код ЄДРПОУ 01035093)».

Контролюючим органом листом від 24.04.2019 р. за №49761/0/04-36-52-42-19 була надана відповідь на заперечення від 15.04.2019 р., якою висновки акта перевірки від 15.03.2019 р. №13186/04-36-52-42/01035093 було залишено без змін.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а саме: №0017615242 від 26.04.2019 року на загальну суму 47 756,25 грн.; №0017595242 від 26.04.2019 року на загальну суму 76 500 грн.; №0017605242 від 26.04.2019 року на загальну суму 135 750 грн. стало наступне.

При камеральній перевірці, контролюючим органом встановлено невідповідність даних звіту позивача від 21.02.2018 р. №929855076 про фінансові результати за 2017 рік, та даних розрахунку частини чистого прибутку (доходу) за 2017 р., а саме: чистий прибуток (дохід) з відхиленням на 22 984 грн.; чистий прибуток (дохід) за звітний період, з якого здійснюється відрахування на 22 984 грн.; чистий прибуток (дохід), що відраховується до державного бюджету - 76 500 грн.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність», Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 р. (у редакції Наказу Міністерства Фінансів України від 23.03.2018 р. №381), коригування податкових зобов`язань відображається у рядках 7 та 8, Постановою КМУ від 23.02.2011 р. №138 тощо.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до ст.86 КАС України, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини «Проніна проти України» (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і обєктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.

При цьому, суд зауважує, що п.1 статті 6 Конвенції зобовязує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обовязку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Стаття 2 КАС України зазначає, що основними завданнями (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі; 5) обовязковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. ст.8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частин 4 ст. 9 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд прийшов до висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до п.п.14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до ст.21 ПК України, визначені обов`язки контролюючих органів, серед яких обов`язок дотримуватись Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати поршень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Статтею 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з п.55.1. ст.55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.

Контролюючими органами вищого рівня є Державна податкова адміністрація України - для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій (п.55.2 ст.55 ПК України).

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст.56 ПК України, п. 56.1 якої визначає, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України).

Згідно з п. 56.18. ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до 57.1-1.2. ПК України, крім випадків, передбачених підпунктом 57.1-1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об`єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов`язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов`язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об`єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов`язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов`язання підприємством - емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов`язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від`ємного значення об`єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов`язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов`язань з інших податків і зборів (обов`язкових платежів).

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 57.1-1.3 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацами першим та другим цього підпункту є вартість такої виплати, визначена у рішенні про виплату дивідендів, або вартість такої виплати, розрахована відповідно до принципу "витягнутої руки" в операціях, визнаних відповідно до статті 39 цього Кодексу контрольованими. Обов`язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу.

Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

При цьому якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними згідно з положеннями цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником податку.

Відповідно до п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним контролюючим органом.

Відповідно до п.п. 61.1. ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю перелічені у ст.62 ПК України, до них відноситься, зокрема, відповідно до п.62.1.3. ПК України здійснення податкового контролю шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ст.76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п.1, п.2 ст.7 ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність», В Україні діють наукові установи державної, комунальної та приватної форм власності, які мають рівні права у здійсненні наукової, науково-технічної та інших видів діяльності.

Комунальні наукові установи утворюються у формі комунальних підприємств.

Наукова установа діє на підставі статуту (положення) чи іншого установчого документа, що затверджуються в установленому порядку.

Наукова установа є юридичною особою та може мати статус неприбуткової організації.

Утворення, реорганізація та ліквідація державних наукових установ здійснюються в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до п.1 «Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями», затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2011 року № 138, згідно з цим Порядком частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів", державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, державних комерційних підприємств та казенних підприємств, які відповідно до статті 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" належать до наукових установ, науково-технологічних комплексів, заснованих на державній власності, а також державних підприємств "Міжнародний державний центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія") до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, за результатами фінансово-господарської діяльності починаючи з 1 січня 2019 р. у розмірі 90 відсотків для підприємств, обсяг чистого прибутку яких фактично у відповідному звітному періоді становить більше 50000 тис. гривень, і 50 відсотків - інших підприємств.

Під час розрахунку чистого прибутку (доходу) за 2014 рік його розмір збільшується на суму дооцінки необоротних активів, яка підлягала перенесенню до нерозподіленого прибутку у звітні періоди 2010-2013 років, але не менше суми дооцінки необоротних активів, включеної до складу витрат у звітному періоді, які включають у тому числі амортизацію.

Державними підприємствами енергетичної галузі чистий прибуток, з якого розраховується та сплачується частина чистого прибутку (доходу), зменшується на суму цільових коштів (обсяг інвестиційної складової), що надійшли у складі тарифу і спрямовуються на реалізацію інвестиційних проектів, рішення щодо яких приймаються Кабінетом Міністрів України, та на обсяг повернення кредитних коштів (у складі тарифу), що були запозичені для фінансування капітальних вкладень на будівництво (реконструкцію, модернізацію) об`єктів згідно з відповідними рішеннями Кабінету Міністрів України.

Державними підприємствами електроенергетичної галузі, фінансування яких здійснюється в межах кошторису, що затверджується НКРЕ, відрахування частини чистого прибутку (доходу) провадяться із суми перевищення фактично отриманих кошторисних доходів над фактично здійсненими кошторисними видатками у звітному періоді.

Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України та надаючи оцінку доводам сторін, як викладених в заявленній позовній заяві та відзиві до неї, так і в поясненнях, наданих в судовому засіданні, суд виходить з наступного.

Здійснюючи перевірку та складаючи акт перевірки, приймаючи податкові повідомлення-рішення відносно позивача, а саме: №0017615242 від 26.04.2019 року на загальну суму 47 756,25 грн.; №0017595242 від 26.04.2019 року на загальну суму 76 500 грн.; №0017605242 від 26.04.2019 року на загальну суму 135 750 грн., відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що доводи позивача стосовно того, що Державний регіональний проектно-вишукувальний інституту "Дніпродіпроводгосп" є науковою установою спросовуються наступним.

У відповідності до постанови КМУ від 23.05.2001 р. №380 «Про затвердження Положення про Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави» наказом Міністерства освіти і науки України від 14.11.2014 р. №1326 визначено, що для включення до Реєстру наукові установи та вищі навчальні заклади подають такі документи: заявку на включення до Реєстру (форма ПІ); копії засновницьких документів організації (статут, положення, установчий договір тощо); копію довідки про внесення наукової установи/ вищого навчального закладу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; результати державної атестації наукової установи (витяг з протоколу засідання атестаційної комісії); для вищого навчального закладу - державної атестації в частині провадження ним наукової (науково-технічної) діяльності; відомості про наукові кадри, науково-дослідну, науково-виробничу діяльність (форма П2) (вимоги до оформлення відомостей); довідку про стан матеріально-технічної бази наукової установи/вищого навчального закладу (форма ПЗ) (вимоги до оформлення довідки); електронний варіант інформації форм П2, ПЗ на СБ в 1 прим.; копію декларації про прибуток підприємства за попередній рік або розрахунку сплати єдиного податку суб`єктом малого підприємництва - юридичною особою (тільки для наукових установ); копію Звіту про виконання наукових та науково-технічних робіт у формі № 3 - наука (річна) державної статистичної звітності за попередній рік; довідку про перелік зареєстрованих в УкрІНТЕІ згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1992 р. № 162 усіх відкритих науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт, а також захищених дисертацій за попередній рік; заповнену анкету моніторингу діяльності наукових установ і вищих навчальних закладів, що були внесені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави; титульний лист (зразок); опис документів для прийому на розгляд Державної комісії по включенню організації до Реєстру.

Будь-яких доказів, в розумінні ст. ст.73, 74 КАС України як щодо подання відповідної заяви зі встановленим пакетом документів для реєстрації в Державному реєстрі наукових установ, яким надається підтримка держави, позивачем як до матеріалів позовної заяви, так і під час судового розгляду справи надано не було, так і щодо наявності судових справ між позивачем та Державною комісією з питань Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, щодо оскарження дій про невключення до реєстру або відмови від прийняття заяви із пакетом документів.

При цьому, суд зазначає, що на питання головуючого у справі судді представнику позивача: «Чим підтверджується, що позивач - Державний регіональний проектно-вишукувальним інституту "Дніпродіпроводгосп" є науковою установою» останній відповів, - статутом підприємства і КВЕДом. Будь-яких інших посилань на наявність належних підтверджуючих документів, представником позивача зазначено не було.

Водночас, суд зазначає, що під час судового розгляду справи, повноважним представником відповідача було зазначено, що позивач - Державний регіональний проектно-вишукувальним інституту "Дніпродіпроводгосп" до переліку підприємств, визначених в Державному реєстрі наукових установ не входить, а «здійснення діяльності у сфері інжинірингу не має прямим наслідком набуття статусу наукової установи».

На підставі виклдаеного вище, суд зазначає, що позивачем - Державним регіональним проектно-вишукувальним інституту "Дніпродіпроводгосп" будь-якими належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.73-76 КАС України доводи щодо порушення останнім п. 57.11.2 ПК України, а саме: заниження суми авансового внеску при виплаті дивідендів з податку на прибуток за 2017 та 2018 роки на суму 38 205 грн. (відповідно за 2017 рік на суму 13 770 грн., за 2018 рік на суму - 24 435 грн.), та п. 1 «Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями» затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2011 року № 138, а саме заниження частини чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету за 2017 та 2018 роки на загальну суму 212 250 (відповідно за 2017 рік на суму - 76 500 грн., за 2018 рік на суму - 135 750 грн.) спростовано не було.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передачені Конституцією та законами України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Системний аналіз наведених вище норм чинного податкового законодавства України у сукупності з обставинами, встановленими судом в процесі розгляду даної справи на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, дозволяє суду прийти до висновку про відсутність з боку позивача обґрунтування належними доказами в розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України незаконного та необґрунтованого характеру оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а саме: №0017615242 від 26.04.2019 року на загальну суму 47 756,25 грн.; №0017595242 від 26.04.2019 року на загальну суму 76 500 грн.; №0017605242 від 26.04.2019 року на загальну суму 135 750 грн.

А відтак, викладене вище має наслідком наступне. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме: №0017615242 від 26.04.2019 року на загальну суму 47 756,25 грн.; №0017595242 від 26.04.2019 року на загальну суму 76 500 грн.; №0017605242 від 26.04.2019 року на загальну суму 135 750 грн., є прийнятим відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; своєчасно, що виключає як протиправний характер оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, так і наявність у суду правових підстав для задоволення позовних вимог в межах правового поля в спосіб захисту права, обраний позивачем.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення від 27.05.2019 р. №8144 за подання позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 3900,10 грн. (тридцять дев`ять тисяч грн., 00 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Враховуючи відмову в задоволенні позовної заяви Державного регіонального проектно-вишукувального інституту "Дніпродіпроводгосп" (пр. Д.Яворницького, буд.39-А, м. Дніпро, 49044) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: №0017615242 від 26.04.2019 року на загальну суму 47 756,25 грн.; №0017595242 від 26.04.2019 року на загальну суму 76 500 грн.; №0017605242 від 26.04.2019 року на загальну суму 135 750 грн., суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат з Державного бюджету України, а саме, судового збору у розмірі 19 210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять грн., 00 коп.).

Керуючись ст.ст.242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Державного регіонального проектно-вишукувального інституту "Дніпродіпроводгосп" (пр. Д.Яворницького, буд.39-А, м. Дніпро, 49044) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: №0017615242 від 26.04.2019 року на загальну суму 47 756,25 грн.; №0017595242 від 26.04.2019 року на загальну суму 76 500 грн.; №0017605242 від 26.04.2019 року на загальну суму 135 750 грн., - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 28 серпня 2019 року.

Суддя

Є.О. Жукова