СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2019 р. Справа № 913/879/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І. , суддя Слободін М.М.

за участю секретаря судового засідання Новікової Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. 1932 Л/1-7) на рішення господарського суду Луганської області від 13.05.2019 року, ухвалене у приміщенні вказаного суду суддею Корнієнко В.В., повний текст якого складено року, у справі

за позовом ФОП Зеленського Івана Васильовича, смт. Новопсков,

до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, м. Сєвєродонецьк,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Новопсковська районна державна адміністрація Луганської області, смт. Новопсков,

про визнання договору оренди землі поновленим

ВСТАНОВИЛА:

Позивачем , ФОП Зеленським І.В., з урахуванням заяви від 07.12.2017 (т. 1, а.с. 169), до господарського суду Луганської області подано позовну заяву до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, в якій позивач просить суд:

1) визнати за ним право на поновлення договору оренди землі від 07.10.2011, який укладено між Новопсковською районною державною адміністрацією Луганської області та гр. Зеленським І.В ;

2) визнати поновленим договір оренди земельної ділянки, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області та громадянином Зеленським Іваном Васильовичем 07.11.2011 року (державна реєстрація від 10.02.2012 за № 442330004000950);

3) визнати укладеною, з дня набрання чинності рішенням суду, додаткової угоди до договору оренди землі від 07.10.2011 про поновлення договору оренди землі.

Рішенням господарського суду Луганської області від 13.05.2019 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Позивач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Представники сторін та третьої особи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю в нього можливості прибути в судове засідання через відсутність у продажу квитків на поїзди сполученням Лисичанськ - Харків.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, оскільки наведені представником причини неявки не можна визнати поважними, оскільки перевезення пасажирів сполученням Лисичанськ - Харків здійснюється не лише виключно поїздами АТ "Укрзалізниця".

Частиною 1 статті 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 p. і набула чинності в Україні 11 вересня 1997 p.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено застосування судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

З огляду на викладене та зважаючи, що на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а також те, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо), подальше відкладення розгляду справи суперечитиме вищезгаданому принципу розгляду справи впродовж розумного строку.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

На підставі розпорядження голови Новопсковської районної державної адміністрації від 17.05.2011 № 190 між Новопсковською районною державною адміністрацією (третьою особою у справі) та ФОП Зеленським І.В. (позивачем) укладено договір оренди землі від 07.10.2011, державна реєстрація від 10.02.2012 № 442330004000950 (далі - Договір).

Згідно вказаного Договору, Новопсковська райдержадміністрація передала ФОП Зеленському І.В. в оренду на 5 років земельну ділянку площею 161,38 га (ріллі) сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населеного пункту, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в межах Можняківської сільської ради (землі запасу), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до пунктів 5, 9 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 515931,86 грн, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в сумі 24764,73 грн на рік із розрахунку 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки до місцевого бюджету Можняківської сільської ради.

Договір укладено на 5 років; після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк; у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію; договір діє до 10.02.2017 (п. 8 Договору).

У зв`язку із витребуванням у 2013 році земельної ділянки площею 7,29 га її власником - громадянкою ОСОБА_2 , площа орендованої позивачем земельної ділянки змінилась та стала складати 154,0891 га (розпорядження голови Новопсковської райдержадміністрації від 29.10.2012 № 514) (Держаний акт про паво власності на земельну ділянку) (т. 1 арк. 130-131).

01.01.2013 набрав чинності закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».

Вказаним Законом стаття 122 Земельного кодексу України викладена у новій редакції; частиною 4 статті 122 ЗК України встановлено, що повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб належать центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам.

Земельна ділянка, яка є предметом Договору, розташована на території Луганської області, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, а тому повноваження по розпорядженню такою земельною ділянкою відноситься до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Луганській області.

Позивач 18.04.2013 звернувся до Новопсковської райдержадміністрації із заявою про внесення змін до договору оренди землі від 07.10.2011 (державна реєстрація - 10.02.2012), у зв`язку із витребуванням земельної ділянки площею 7,29 га її власником - громадянкою ОСОБА_2

13.05.2013 Новопсковська райдержадміністрація листом № 3-106-5-07-37 повідомила Зеленського І.В. , що його заяву про внесення змін до договору оренди землі від 10.02.2012 у зв`язку з витребуванням земельної ділянки площею 7,29 га її власником - ОСОБА_2 , розглянуто на засіданні комісії, і поінформувала, що для внесення змін до договору оренди землі необхідно звернутися до Головного управління Держземагентства у Луганській області (т. 1, арк. 132).

26.05.2014 Відділ Держземагентства у Новопсковському районі Луганської області звернувся до ФОП Зеленського І. В. із листом № 01-01-16/675, в якому зазначив про необхідність звернутися до Головного управління Держземагентства у Луганській області для перегляду орендної плати; у цьому листі також зобов`язано ФОП Зеленського І. В. у договорі оренди землі від 10.02.2012 № 442330004000950: «Встановити річну орендну плату за користування земельною ділянкою у розмірі 3 % від її нормативної грошової оцінки до моменту набрання чинності нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки, проведеної відповідно до Закону України «Про оцінку земель», з урахування пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України»; за змістом цього листа для визначення розміру орендної плати на виконання вимог статті 271 Податкового кодексу України, статті 8 Закону України «Про оцінку земель» зобов`язано позивача провести нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 154,0000 га (том 1, а. с. 32).

Відповідач листом-повідомленням від 14.01.2016 № ДС-31-12-7777.5-183/18-16 «Про перегляд строку дії договору оренди та розмір орендної плати земель сільськогосподарського призначення державної власності» повідомив позивача про необхідність внесення змін у договір оренди землі від 07.10.2011, державна реєстрація від 10.02.2012 № 442330004000951, зокрема, встановити строк дії договору до 7 років та встановити річну орендну плату у розмірі 8 % нормативно грошової оцінки (т. 1, а.с. 34).

Крім того, вказаним листом-повідомленням відповідач зобов`язав позивача надати до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та технічну документацію про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки.

На виконання цієї вимоги, за дорученням позивача ПП «Обласний центр впровадження «Агроцентрнаука») розроблено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка орендувалася позивачем (площею 154,0891 га) (т. 1, а.с. 37)

Висновком Державної експертизи землевпорядної документації від 24.03.2016 № 27 Технічна документація визнана такою, що відповідає вимогам чинного законодавства та оцінена позитивно і погоджена (т. 1, а.с. 36);

Вказаний висновок Державної експертизи затверджено начальником Головного управління Держгеокадастру у Луганській області 24.03.2016 (т. 1, а.с. 36).

Рішенням Новопсковської районної ради від 04.11.2016 № 9/11 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка передається в оренду Зеленському І. В. , площею 154,0891 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населених пунктів, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Можняківській сільській раді Новопсковського району Луганської області (том 1, а. с. 38);

14.12.2016 ФОП Зеленський І. В. звернувся до Головного управління Держземагентства у Луганській області з листом про внесення змін до договору оренди землі від 07.10.2011 (державна реєстрація від 10.02.2012) щодо земельної ділянки площею 154,0891 га у зв`язку із виготовленням технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а також просив внести зміни до договору стосовно терміну його дії, площі та орендної плати, яку встановити у розмірі 8 %. Термін договору - 7 років; одночасно позивач просив прийняти матеріали для внесення змін до Договору: копію витягу з Держаного земельного кадастру, копію витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, копію договору та інш. (том 1 а.с. 62).

Додаткової угоди про внесення змін у договір оренди, до вказаного листа додано не було.

Відповіді на цей лист ФОП Зеленського І. В. Головним управлінням Держземагентства у Луганській області не надано.

04.11.2017 Зеленський І. В. повторно звернувся до відповідача з листом - повідомленням в якому просив підписати додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 07.10.2011, державна реєстрація від 10.02.2012 за № 44330004000950 , проект якої було додано до листа (т. 1, а.с. 173-175).

У додатковій угоді, яка була додана до листа-повідомлення від 04.11.2017, було вказано про поновлення договору оренди терміном на 5 років, орендна плата вноситься у грошовій формі із розрахунку 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, в оренду передається земельна ділянка площею 154,0891 га ріллі; у додатковій угоді також зазначено, що остання укладена на підставі п. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Аналогічна додаткова угода додана до заяви позивача від 07.12.2017 про зміну предмету позову (т. 1, а.с. 169).

Головне управління Держгеокадастру у Луганській області у листі-повідомленні від 10.11.2017 № 31-12-0.3-4937/2-17 повідомив позивача про припинення договору оренди землі від 07.10.2011 у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди землі, на підставі ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» (том 1, а. с. 144).

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги та переглядаючи справу в межах, встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», Указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України.

Позивачем заявлено позовні вимоги на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі", по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою, п`ятою, шостою, восьмою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку.

З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Колегія суддів зазначає, що у контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк.

Предметом позову у цій справі є вимоги про визнання поновленим Договору та визнання укладеною додаткової угоди до Договору про поновлення Договору оренди землі відповідно до частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Як вбачається з матеріалів справи, наведена позивачем в заяві про зміну предмету позову від 07.12.2017 редакція додаткової угоди про поновлення Договору містить відмінні умови, ніж були передбачені Договором (в договорі площа орендованої земельної ділянки складає 161,38 га, а у Додатковій угоді - 154,0891 га; в договорі орендна плата на рік складає 1,5 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, а у Додатковій угоді - 3 %).

Вказані обставини вказують на відсутність правових підстав для визнання цієї Додаткової угоди про поновлення Договору укладеною в порядку частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» - тобто на тих самих умовах.

Аналогічна правова позиція викладена у пунктах 9.5. - 9.7. постанови Верховного Суду України від 09.04.2019 у справі № 913/99/18 (аналогічний спір між тими ж сторонами), постанові Верховного Суду України від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14, постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, у постанові Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 908/1569/17.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Слід зазначити, що обставини зміни умов Договору підтверджуються позивачем і в апеляційній скарзі.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач визнав та зазначив офіційно, що після витребування частини земельної ділянки площею 7,29 га її власником - ОСОБА_2 ,площа земельної ділянки становила 154,0891 га, а також про те, що зазначаючи в проекті додаткової угоді розмір орендної плати інший ніж в Договорі, позивач керувався положеннями 288.5.1. Податкового кодексу України не можуть бути визнані такими, що вказують на незаконність оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, а лише підтверджують обставини того, що запропоновані позивачем у додатковій угоді умови щодо площі земельної ділянки та розміру орендної плати - не відповідають умовам укладеного між сторонами Договору.

Предметом позову у цій справі є також вимога про визнання за позивачем права на поновлення Договору оренди землі, що передбачено частинами 1-4 статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Однак, у супереч вимогам, встановленим частинами 1-4 статті 33 Закону України «Про оренду землі», позивач не направляв відповідачу проект додаткової угоди у встановлений договором строк, тобто не пізніше ніж за 30 днів до спливу строку договору оренди землі (п. 8 Договору).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Згідно ч. 6 ст. 233 ГПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більше як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі

Згідно ч. 2 ст. 114 ГПК України розумним є строк, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Отже, беззаперечною є вимога про необхідність дотримання розумного для кожного окремого випадку процесуального строку розгляду справи.

У судовому засіданні 23.09.2019 після виходу колегії суддів з нарадчої кімнати головуючий оголосив вступну та резолютивну частини постанови. Однак, у зв`язку з перебуванням судді Слободіна М.М. 30.09.2019 року у відпустці, повний текст постанови підписано 01.10.2019 року.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 13.05.2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 01.10.2019

Головуючий суддя В.І. Сіверін

Суддя О.І. Терещенко

Суддя М.М. Слободін