ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2019

м. Дніпро

Справа № 904/2030/19

за позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про зобов`язання надати належним чином засвідчені копії документів

Суддя Крижний О.М.

Секретар судового засідання Солом`яний С.С.

Представники:

Від позивача: Кірічко Т.Л., довіреність від 13.04.2019 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ПТ №1637 від 21.03.2017, адвокат

Від відповідача: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У:

ОСОБА _1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, у якому з урахуванням уточнень просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс" надати учаснику ТОВ "Комплекс" ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії наступних документів:

- протоколів загальних зборів учасників ТОВ "Комплекс" за 2017-2018 роки;

- статуту Товариства та змін до нього за 2017-2018 роки;

- документів ТОВ "Комплекс", що регулюють діяльність органів Товариства, зокрема, Наглядової ради та змін до них (Положень про Наглядову раду та договорів, підписаних директором ТОВ "Комплекс" Гаврілеєм Ю .М . із Головою та членом Наглядової ради, тощо) у 2018 році;

- протоколів засідань Наглядової ради ТОВ "Комплекс" за 2018 рік;

- наказів і розпоряджень виконавчого органу ТОВ "Комплекс" за 2017-2018 рік;

- річної фінансової звітності ТОВ "Комплекс" за 2017-2018 роки;

- документів звітності ТОВ "Комплекс", що подаються відповідним державним органам за 2017-2018 роки;

- документів бухгалтерського обліку ТОВ "Комплекс" за 2017-2018 роки:

• банківські виписки р/р НОМЕР_1 в ПАТ "ПУМБ";

• банківські виписки р/р НОМЕР_2 в ПАТ "Укрсоцбанк";

• банківські виписки р/р НОМЕР_3 в ПАТ КБ "ПриватБанк":

• банківські виписки р/р НОМЕР_4 в ПАТ КБ "ПриватБанк";

• платіжні та розрахункові відомості заробітної плати за 2017-2018 роки;

• головні книги 2017-2018 роки;

- договорів, укладених ТОВ "Комплекс" з КП "Кривбасводоканал" про спільне використання каналізаційної мережі підприємства за 2017-2018 роки;

- договорів, укладених ТОВ "Комплекс" з субспоживачами про надання послуг з централізованого водовідведення/скидання стічних вод за 2017-2018 роки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на його неодноразові звернення із запитами щодо надання інформації про діяльність товариства, відповідачем було відмовлено у наданні запитуваних документів, чим порушено його право на інформацію та корпоративні права.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, вважає позовні вимоги надуманими і безпідставними. Відповідач погоджується з тим, що позивач у поточному році неодноразово звертався із листами про надання йому належним чином засвідчених документів. З даного приводу відповідач вважає за необхідне вказати на наступне:

- по-перше, з того моменту як загальними зборами учасників ТОВ "Комплекс" було усунено (звільнено) ОСОБА_5 (тобто сина ОСОБА_1 ) з посади директора Товариства (січень 2017 року), а згодом й виключено зі складу учасників ТОВ "Комплекс" (лютий-березень 2017 року), позивач перестав цікавитися поточними справами товариства, брати участь у роботі загальних зборів учасників ТОВ "Комплекс", навмисно ігноруючи відповідні запрошення, що надсилалися на його адресу;

- по-друге, на письмові звернення позивача (двічі у січні та один раз у березні місяці 2019 року) до керівництва ТОВ "Комплекс" щодо надання йому копій документів, які фактично він намагається витребувати у товариства в судовому порядку, керівництво ТОВ ТОВ "Комплекс" неодноразово запрошувало його, в т.ч. й письмово, прийти до адміністрації товариства (м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 5 Г), в будь-який зручний для нього час, з 8.00 до 17.00 (окрім святкових та вихідних днів), та ознайомитися з документами товариства, які його цікавлять, з можливістю зняти з них копії.

При цьому відповідач вважає за необхідне зазначити, що така пропозиція позивачу з боку керівництва товариства, а саме, прийти до адміністрації ТОВ "Комплекс", була обумовлена:

- економією витрат на пересилку поштою на його адресу досить значної кількості документів;

- уникненням в майбутньому бодай якихось суперечок та непорозумінь щодо повноти наданої йому інформації стосовно діяльності товариства;

- виключенням ризиків втрати поштової кореспонденції, що призвело б до несанкціонованого поширення інформації з обмеженим доступом (комерційної таємниці) стосовно діяльності товариства.

Позивачем надано відповідь на відзив, у якій просить суд задовольнити позов в повному обсязі та зазначає, що усі звинувачення позивача, про які відповідачем зазначено у відзиві на позов, є надуманими та безпідставними, а також свідчать про факт наявності конфлікту між сторонами, який виник не з вини позивача, а також про бажання відповідача дискредитувати позивача та уникнути надання йому, як учаснику Товариства, повної та всебічної інформації про діяльність відповідача згідно вимог діючого законодавства.

За наведених вище обставин, позивач вважає, що у відзиві відповідачем не спростовано наведених позивачем обставин та правових підстав позову.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2019 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.06.2019.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 19.09.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс" створено громадянами шляхом об`єднання їх майна для участі в підприємницькій діяльності товариства з метою об`єднання прибутку у відповідності з Цивільним та Господарським кодексами України, з Законом України "Про господарські товариства" та згідно законодавства діючого на момент реєстрації (п.1.1. Статуту, затвердженого протоколом загальних зборів учасників №2 від 06.03.2017).

Згідно з п. п.1.2, 5.3 Статуту у названій редакції учасниками товариства є громадяни України :

1) ОСОБА_6 з часткою в статутному капіталі 33,33%;

2) Гаврілей Юрій Миколайович з часткою в статутному капіталі 33,33%;

3) ОСОБА_1 з часткою в статутному капіталі 33,33%.

Позивач, ОСОБА_1 , зазначає, що як учасник товариства тривалий час не отримує прибутку від діяльності товариства, у зв`язку з чим звернувся до відповідача із запитом від 14.01.2019 щодо отримання належним чином завірених копій документів про фінансово-господарську діяльність товариства за 2017-2018 роки. 30.01.2019 позивачем повторно направлено запит щодо отримання документів, а саме:

- протоколів загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс" за 2017-2018 роки;

- статуту Товариства та змін до нього за 2017-2018 роки;

- документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс", що регулюють діяльність органів Товариства, зокрема, Наглядової ради та змін до них (положень, договорів, тощо) за 2017-2018 роки;

- протоколів засідань Наглядової ради Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс", наказів і розпоряджень виконавчого органу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс" за 2017-2018 роки;

- документів звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс", що подаються відповідним держаним органам за 2017-2018 роки;

- документи бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс" за 2017-2018 роки;

- договорів про надання послуг з перекачки стічних вод, укладених Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс" з Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" та іншими субабонентами за 2017-2018 роки.

Проте, відповідачем запитуваних документів позивачу не надано. Натомість відповідачем направлено лист-відповідь від 14.02.2019, у якому позивача звинувачено у відстороненні від участі в роботі товариства, у неприйнятті участі в загальних зборах учасників, та містилася вимога про повернення до офісу усієї бухгалтерської, фінансової, податкової, статистичної звітності та інших документів ТОВ "Комплекс", що пов`язані із господарською діяльністю товариства за 2011-2016 роки та з 01.01.2017 по 09.02.2017.

Позивач вважає ненадання на його запит документів неправомірним, просить зобов`язати надати відповідача належним чином копії зазначених документів, проти чого заперечує відповідач що і стало причиною виникнення спору.

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що цей Закон визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників.

Згідно з ч.1 ст. 5 цього Закону учасники товариства мають такі права: брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; отримувати інформацію про господарську діяльність товариства;

3) брати участь у розподілі прибутку товариства;

4) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість.

Рішенням загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом №1/18 від 21.06.2018 затверджено новий Статут ТОВ "Комплекс".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2019 у справі №904/5876/18 вказане рішення загальних зборів учасників товариства визнано недійсним та визнано недійсним Статут товариства, затверджений даним рішенням.

На момент виникнення спірних правовідносин назване рішення суду від 25.04.2019 оскаржується в апеляційному порядку, а відтак не набрало законної вили.

Таким чином, на час спірних правовідносин був чинний Статут, затверджений протоколом загальних зборів учасників №1/18 від 21.06.2018.

Згідно з п. 2.2 Статуту кожен з учасників товариства має право, зокрема, брати участь в управлінні товариством, у порядку, передбаченому чинним законодавством України та установчими документами; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частки кожного з учасників мають особи , які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; одержувати інформацію і довідки по всім питанням, що пов`язані з господарською діяльністю товариства, знайомитися з документами, в тому числі річними балансами, звітами про його діяльність, протоколами зборів іншими документами.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство зобов`язано зберігати такі документи:

1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника);

2) статут товариства та зміни до статуту;

3) протоколи загальних зборів учасників;

4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них;

5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття);

6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства;

7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг;

8) річну фінансову звітність;

9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам;

10) документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів;

11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства;

12) документи, що підтверджують права товариства на майно;

13) документи бухгалтерського обліку.

Відповідальність за зберігання документів товариства покладається на виконавчий орган товариства та на головного бухгалтера (у разі призначення) - щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Документи, передбачені частиною першою цієї статті, підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства.

Товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті.

Протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов`язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов`язаних з пересиланням документів поштою.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс".

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся до відповідача із листом від 14.01.2019 (а.с.27) в якому просив надати належним чином засвідчені копії річних звітів ТОВ "Комплекс" за 2017-2018 року, звітів про фінансово-господарську діяльність, протоколів загальних зборів учасників за 2017-2018 роки.

Згідно накладної, вказаний лист отримано - Гаврілей Ю.Н. - 16.01.2019 (а.с.28).

Листом від 29.01.2019 позивач просив відповідача надіслати на його адресу рекомендованим листом з описом вкладення належним чином засвідчені копії документів за 2017-2018 роки, а саме протоколів загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс", статуту Товариства та змін до нього, документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс", що регулюють діяльність органів Товариства, зокрема, Наглядової ради та змін до них (положень, договорів, тощо), протоколів засідань Наглядової ради Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс", наказів і розпоряджень виконавчого органу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс", документів звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс", що подаються відповідним держаним органам, документи бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс", договорів про надання послуг з перекачки стічних вод, укладених Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс" з Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" та іншими субабонентами (а.с.29).

В свою чергу, відповідач листом №14/02/002 від 14.02.2019 повідомив позивача про те, що запитувані документи можуть бути надані для огляду та роботи з ними чи виготовлення копій в офісному приміщенні товариства з 8:00 до 17:00 год. кожного дня крім суботи та неділі за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 5Г.

Також у листі зазначено про необхідність ОСОБА_1 повернути до офісного приміщення підприємства всю бухгалтерську, фінансову, податкову, статистичну звітність та інші документи ТОВ "Комплекс", що пов`язані з господарською діяльністю товариства та його створенням за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 роки та з 01.01.2017 по 09.02.2017.

06.03.2019 позивач повторно просив надіслати на його адресу належним чином засвідчені копії документів за 2017-2018 роки (а.с.32-33). Вказаний лист відповідачем отримано 15.03.2019, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення №5009601923349 (а.с.35).

Відповіді на вказаний лист матеріали справи не містять.

Оскільки частиною 5 ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено обов`язок товариства протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства надати учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті, враховуючи неодноразове звернення позивача із запитами щодо направлення на його адресу відповідних копій документів, суд доходить наступних висновків.

Як вказувалось вище, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що права позивача не є порушеними, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс" не було відмовлено в задоволенні вимог ОСОБА_1 , та було йому запропоновано з`явитися до офісу товариства у робочий час, ознайомитися з документами та обрати, які саме копії документів слід виготовити.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ч.1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб`єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним. Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Як зазначено Конституційним Судом України в рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004р., види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними.

Для розуміння поняття "охоронюваний законом інтерес" важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів.

Поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Виходячи зі змісту ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

За приписами ч.1 ст.167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Пунктом 2 ч.1 ст.5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" унормовано, що учасник товариства має право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства.

Згідно ст.43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство зобов`язано зберігати такі документи: 1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); 2) статут товариства та зміни до статуту; 3) протоколи загальних зборів учасників; 4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; 5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); 6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; 7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; 8) річну фінансову звітність; 9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам; 10) документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів; 11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; 12) документи, що підтверджують права товариства на майно; 13) документи бухгалтерського обліку. Відповідальність за зберігання документів товариства покладається на виконавчий орган товариства та на головного бухгалтера (у разі призначення) - щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Документи, передбачені частиною першою цієї статті, підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства. Товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті. Протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов`язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов`язаних з пересилю та корпоративні права.

Тобто, з наведеного полягає, що чинним законодавством визначено перелік документів, які мають бути надані товариством у порядку надання інформації про діяльність товариства.

Проте, з системного аналізу ст.43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та п.4.2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс", яким передбачено право учасників товариства одержувати інформацію і довідки по всім питанням, пов`язаним з діяльністю товариства, знайомитися з документацією, в тому числі річними балансами, звітами про діяльність, протоколами зборів, ревізійної комісії.

Згідно з уточненими позовними вимогами позивач просить надати належним чином засвідчені копії наступних документів:

- протоколів загальних зборів учасників ТОВ "Комплекс" за 2017-2018 роки;

- статуту Товариства та змін до нього за 2017-2018 роки;

- документів ТОВ "Комплекс", що регулюють діяльність органів Товариства, зокрема, Наглядової ради та змін до них (Положень про Наглядову раду та договорів, підписаних директором ТОВ "Комплекс" Гаврілеєм Ю .М . із Головою та членом Наглядової ради, тощо) у 2018 році;

- протоколів засідань Наглядової ради ТОВ "Комплекс" за 2018 рік;

- наказів і розпоряджень виконавчого органу ТОВ "Комплекс" за 2017-2018 рік;

- річної фінансової звітності ТОВ "Комплекс" за 2017-2018 роки;

- документів звітності ТОВ "Комплекс", що подаються відповідним державним органам за 2017-2018 роки;

- документів бухгалтерського обліку ТОВ "Комплекс" за 2017-2018 роки:

• банківські виписки р/р НОМЕР_1 в ПАТ "ПУМБ";

• банківські виписки р/р НОМЕР_2 в ПАТ "Укрсоцбанк";

• банківські виписки р/р НОМЕР_3 в ПАТ КБ "ПриватБанк":

• банківські виписки р/р НОМЕР_4 в ПАТ КБ "ПриватБанк";

• платіжні та розрахункові відомості заробітної плати за 2017-2018 роки;

• головні книги 2017-2018 роки;

- договорів, укладених ТОВ "Комплекс" з КП "Кривбасводоканал" про спільне використання каналізаційної мережі підприємства за 2017-2018 роки;

- договорів, укладених ТОВ "Комплекс" з субспоживачами про надання послуг з централізованого водовідведення/скидання стічних вод за 2017-2018 роки.

Відповідно до п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року №6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних і стилістичних помилок, виправлень).

Частиною 9 цієї постанови пленуму передбачено, що Резолютивна частина рішення ні за яких умов не повинна викладатись альтернативно (наприклад: стягнути з відповідача певну суму або в разі відсутності коштів на його рахунку звернути стягнення на належне йому майно). У випадку, коли такі альтернативні вимоги містяться у позовній заяві, господарському суду слід ухвалою зобов`язати позивача визначитись з предметом позову і вирішувати спір у залежності від характеру зобов`язань відповідача. Якщо позивачем не виконано відповідних вимог суду у встановлений останнім строк, суд може вжити щодо позивача заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК, та/або залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 названого Кодексу.

У резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду.

Стосовно вимоги позивача про надання банківських виписок, суд зазначає наступне. Стаття 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачає можливість надання акціонеру документів бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Банківська виписка є документом, що містить узагальнені дані про рух коштів за певний період. Первинним же документом є відповідне платіжне доручення, або ж інший платіжний документ (меморіальний ордер тощо).

Банківська виписка не містить всіх реквізитів, зазначених у ст.9 Закону, а тому не відповідає вимогам до первинних документів бухгалтерського обліку.

Крім того, на відміну від документів бухгалтерського обліку, наявність яких є обов`язковою для здійснення записів на рахунках бухгалтерського обліку, банківська виписка надається виключно за бажанням клієнта банку і її наявність не є обов`язковою на підприємстві.

При цьому, позивачем не надано доказів, що банківські виписки взагалі наявні у відповідача.

За таких обставин витребування банківських виписок у відповідача фактично зводиться до зобов`язання відповідача спочатку отримати банківські виписки, а потім їх надати позивачеві, що не є метою захисту прав на отримання наявної інформації.

Також питання доступу до банківських рахунків знаходиться у сфері регулювання доступу до банківської таємниці, підстав якого не зазначено.

Отже, банківські виписки не відносяться до документів бухгалтерського обліку, які товариство має зберігати та надавати на вимогу учасника товариства у порядку забезпечення права учасника на інформацію про його діяльність. Тому позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача надати банківські виписки з р/р НОМЕР_1 в ПАТ "ПУМБ"; банківські виписки з р/р НОМЕР_2 в ПАТ "Укрсоцбанк"; банківські виписки з р/р НОМЕР_3 в ПАТ КБ "ПриватБанк", банківські виписки з р/р НОМЕР_4 в ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволенню не підлягають.

Стосовно надання позивачеві документів ТОВ "Комплекс", що регулюють діяльність органів Товариства, зокрема, Наглядової ради та змін до них суд звертає увагу на наступне.

Уточнення позивачем переліку документів (у дужках) містить термін "тощо", що вказує, що перелік не є вичерпним і позивач просить надати всі існуючі документи.

Серед переліку цих документів є договори, підписані директором ТОВ "Комплекс" Гаврілеєм Ю.М. із Головою та членом Наглядової ради.

На запитання суду позивач не дав відповіді про наявність таких договорів, лише зазначив про ймовірність їх укладення.

З метою чіткості і зрозумілості судового рішення суд вважає за необхідне сформулювати ці документи як "документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс", що регулюють діяльність органів Товариства, зокрема, Наглядової ради та змін до них за 2018 рік".

За такого формулювання позивачеві будуть надані Положення про Наглядову раду та інші документи, що існують у відповідача, у тому числі зазначені договори - у разі їх укладення.

Відповідач також просить зобов`язати надати копії договорів, укладених ТОВ "Комплекс" з КП "Кривбасводоканал" про спільне використання каналізаційної мережі підприємства за 2017-2018 роки та договорів, укладених ТОВ "Комплекс" з субспоживачами про надання послуг з централізованого водовідведення/скидання стічних вод за 2017-2018 роки.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2019 позивачу пропонувалось надати пояснення щодо вимоги про надання копій договорів про надання послуг з перекачки стічних вод, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс" з Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" та іншими субабонентами за 2017-2018 роки.

Проте, 20.08.2019 позивачем подано уточнену позовну заяву, в якій просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс" надати учаснику ТОВ "Комплекс" Загорулько Володимиру Арсентійовичу належним чином засвідчені копії документів, перелік яких є більш розширеним. Однак, пояснень щодо того ким і коли були укладені договори, номери цих договорів матеріали справи не містять.

Відсутні докази укладення таких договорів.

Суд звертає увагу, що вказані документи відсутні у переліку ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", які товариство зобов`язано зберігати.

Відповідно до п.11 ч.1 ст. 43 Закону товариство зобов`язано зберігати інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства.

При цьому згідно ч.3 ст.43 Закону документи, передбачені частиною першою цієї статті, підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства.

Отже, системний аналіз цих норм вказує на те, що інші документи підлягають наданню учаснику лише якщо є законодавчо визначена вимога про зберіганню таких документів протягом усього строку діяльності товариства

З урахуванням ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" суду не надано доказів того, що укладені договори вказані договори мають строк зберігання "протягом всього строку існування товариства".

Строки зберігання різних видів договорів наведено у витязі з Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5.

Договори переважно мають тимчасові строки зберігання - від 3 до 10 років включно, з типовою приміткою "Після закінчення строку дії договору", яка означає, що обчислення строку зберігання має починатися не від дати укладення від повідного договору, а від дати припинення його дії.

За деяких умов або певних обставин тимчасовий строк зберігання договору може бути збільшений. Наприклад, строк зберігання договорів про загальнообов`язкове державне соціальне страхування працівників від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання становить 5 років після закінчення строку дії цих договорів. Утім, у разі настання страхового випадку строк зберігання такого договору збільшується до 75 років.

Деякі з договорів зберігаються постійно, якщо створені в діяльності організацій, що є фондоутворювачами Національного архівного фонду (далі - НАФ), або - до ліквідації організації, якщо сторонами їх укладення є організації, у діяльності яких документи НАФ не створюються. До таких договорів, зокрема, належать: договори на право власності на землю, споруди, майно; про залучення, отримання й погашення іноземних кредитів, гарантованих державою; про дострокове кредитування та інвестиційну діяльність; на створення (передавання) науково-технічної продукції; про передання прав на об`єкти права інтелектуальної власності; колективні договори тощо.

Таким чином, зазначені у позовних вимогах договори не відносяться до документів, які має зберігати відповідач протягом всього строку існування товариства, в розуміння ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Посилання позивача на те, що під час проведення загальних зборів учасників товариства 21.06.2018 було вирішено питання про порядок укладення договорів із споживачами послуг підприємства та коригування взаємовідносин з КП "Кривбасводоканал" та уповноважено Гаврілея Ю.М. підписати відповідні догвоори не приймається судом, оскільки, по-перше, як сам позивач про те зазначає дане рішення загальних зборів визнане судом недійсним, а по-друге, на зборах лише вирішувалося питання та порядок укладення договорів та уповноважено підписати дані договори. Однак, доказів того, що такі договори укладалися товариством матеріали справи не містять.

Надаючи оцінку іншим доводам сторін судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018р., від 24.04.2019р. Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.

Оскільки у ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено обов`язок товариства надати визначені, цією статтею документи протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника, то суд доходить висновку про зобов`язання надати визначені копії документів протягом 10 днів з дати набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 960,50 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс" про зобов`язання надати належним чином засвідчені копії документів - задовольнити частково.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс" (50015, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 5Г, ідентифікаційний код 06959123) протягом 10 днів з дати набрання рішенням законної сили надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) належним чином засвідчені копії наступних документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс":

- протоколів загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс" за 2017-2018 роки;

- статуту Товариства та змін до нього за 2017-2018 роки;

- документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс", що регулюють діяльність органів Товариства, зокрема, Наглядової ради та змін до них за 2018 рік;

- протоколів засідань Наглядової ради Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс" за 2018 рік ,

- наказів і розпоряджень виконавчого органу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс" за 2017-2018 роки;

- річної фінансової звітності ТОВ "Комплекс" за 2017-2018 роки

- документів звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс", що подаються відповідним державним органам за 2017-2018 роки;

- документи бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс" за 2017-2018 роки;

- платіжні та розрахункові відомості заробітної плати за 2017-2018 роки;

- головні книги 2017-2018 роки;

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс" (50015, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 5Г, ідентифікаційний код 06959123) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 960,50 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.09.2019

Суддя О.М. Крижний