ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

^{_____________________________________________________________________________________________}

^{П О С Т А Н О В А}

^{ІМЕНЕМ УКРАЇНИ}

23 вересня 2019 року

Справа № 916/40/19

м.Одеса, проспект Шевченка,29

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.А. Мишкіної,

суддів Л.О. Будішевської, К.В. Богатиря

(склад судової колегії змінений відповідно до розпоряджень керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи №349 від 02.07.2019р. та №636 від 28.08.2019р.; протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2019р. та від 28.08.2019р.)

секретар судового засідання Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від ТОВ «Квартал-Трейдінг» - Василець В.В. - за ордером;

від ТОВ «Тедіс Україна» - Тіхов О.С. - за ордером;

від ОСОБА_7 - не з`явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал-Трейдінг» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Тедіс Україна»

на рішення господарського суду Одеської області від 26 квітня 2019 року

у справі №916/40/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал-Трейдінг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тедіс Україна»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_7

про визнання договору поставки недійсним

суддя суду першої інстанції: В.С. Петров

час і місце ухвалення рішення: 26.04.2019р. о 13:27год, м.Одеса, господарський суд Одеської області, зала судових засідань №404,

повне рішення складене 02.05.2019р.

Учасники процесу належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 24.09.2019р. згідно ст.ст.233,240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

03.01.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Квартал-Трейдінг» (надалі - позивач, ТОВ «Квартал-Трейдінг») звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тедіс Україна» (надалі відповідач, ТОВ «Тедіс Україна»), в якому просило суд визнати недійсним договір поставки №51-ЛВ/18/КК від 11.09.2018р., укладений між сторонами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.09.2018р. між ТОВ «Тедіс Україна» (продавець) в особі т.в.о. генерального директора Доніка Д.Б. та ТОВ «Квартал-Трейдінг» (покупець) в особі фінансового директора ОСОБА_3 був укладений договір поставки №51-ЛВ/18/КК (надалі - Договір поставки), відповідно до умов п.1.1 якого продавець зобов`язується передавати тютюнові вироби або інші групи товарів у власність покупця відповідно до його замовлення (замовлень), а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар на умовах, зазначених у цьому договорі. Придбаний покупцем за цим договором товар буде в подальшому реалізовуватися через об`єкти торгівлі покупця на території України. Статутом ТОВ «Квартал-Трейдінг» (п.п. 4.24, 4.25,4.26) передбачено колективний виконавчий орган товариства (дирекція), який складається з генерального директора та фінансового директора. Повноважень виконавчого органу дирекція набуває тільки тоді, коли її рішення (в т.ч. договори, накази) скріплені підписам і генерального, і фінансового директора товариства. Діючи окремо, ані генеральний, ані фінансовий директор повноважень виконавчого органу не набувають.

При підписанні (укладанні) Договору 11.09.2018р. ОСОБА_3 було вчинено правочин з порушенням визначених Статутом обмежень. ОСОБА_3 взагалі не мала повноважень щодо підписання оспорюваного позивачем правочину, оскільки зборами учасників ТОВ «Квартал-Трейдінг» не вирішувалось питання щодо уповноваження її на підписання цього договору.

Жодних дій щодо схвалення правочину, який був вчинений ОСОБА_3 , від імені позивача органами ТОВа «Квартал-Трейдінг» не здійснювалось, отже з урахуванням вищенаведеного Договір поставки підлягає визнанню судом недійсним.

З посиланням на норми ст.ст. ст.ст.202(ч.4),203 (ч.2), ч.1 ст.215, ч.ч.1,3 ст.92, ст. 97ч.1 ст.145, ч.2 ст.207 ЦК України, ч.7 ст.179 ГК України, роз`яснення, які містяться у постанові Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику про визнання угод недійсними», п.3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

05.02.2019р. ТОВ «Тедіс Україна» подало суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що відповідно до Протоколу №10/08/18 Загальних зборів Учасників ТОВ «Дарума-Трейдінг» від 10.08.2018р. восьмим питанням порядку денного було включення до кола осіб, що мають право представляти ТОВ «Квартал-Трейдінг» без довіреності, в тому числі заключати договори, за яке було проголосовано учасниками «за» одноголосно, та як наслідок включено ОСОБА_3 до кола осіб, які мають право представляти ТОВ «Квартал-Трейдінг» без довіреності, у тому числі підписувати договори, тощо (на вказаних зборах також прийнято рішення про зміну найменування ТОВ «Дарума-Трейдінг» на ТОВ «Квартал-Трейдінг»). Також в наданій позивачем Виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 значиться як особа, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи - ТОВ «Квартал-Трейдінг» без довіреності, у тому числі підписувати договори. Будь-яких обмежень щодо представництва від імені ТОВ «Квартал-Трейдінг» ОСОБА_3 , в тому числі щодо необхідності підписувати договори разом із Генеральним директором позивача, до Реєстру позивачем станом на дату укладання Договору поставки внесено не було. Стосовно ж посилань позивача на п. 4.26. статуту ТОВ «Квартал-Трейдінг», то як зі змісту даного пункту, так і зі Статуту в цілому незрозуміло, що мається на увазі під поняттям "рішення", а тому зробити однозначний висновок про те, що оспорюваний договір відноситься до рішення позивача неможливо, а в сукупності із тим, що Загальними зборами учасників позивача фінансового директора ОСОБА_3 включено до кола осіб, що мають право заключати та підписувати договори, такі посилання на даний пункт статуту є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу.

Позивач робив замовлення на поставки товару, приймав товар, що поставлявся відповідачем, та здійснював його подальшу оплату; ще одним підтвердженням схвалення правочину позивачем можна вважати реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за господарськими операціями з поставки тютюнових виробів в рамках виконання договору, за якими ТОВ «Квартал-Трейдінг» формувало податковий кредит з податку на додану вартість, тобто мало місце повне саме зі сторони органів ТОВ «Квартал-Трейдінг» подальше схвалення правочину - договору поставки №51-ЛВ/18/КК від 11.09.2018р. Про схвалення позивачем оспорюваного договору свідчить лист ТОВ «Квартал-Трейдінг» вих. №13 від 19.12.2018р., за змістом якого позивач просить перераховані грошові кошти за договором від 09.10.2018р. переведення боргу за договором поставки № 2-ПТ/13/КК від 02.12.2013р. в загальній сумі 10500000грн. вважати платежами за договором поставки №51-ЛВ/18/КК від 11.09.2018р. Крім того, остання оплата за поставлений товар за оспорюваним договором позивачем була здійснена 08.01.2019р. в розмірі 400000грн., тобто вже після подання даної позовної заяви, тому ця обставина підтверджує той факт, що навіть після подання позовної заяви про визнання договору недійсним та звільнення фінансового директора, яка начебто уклала договір з перевищенням повноважень, позивач продовжує виконувати свої обов`язки за договором.

14.02.2019р. позивач подав місцевому господарському суду відповідь на відзив, в якому, зокрема, щодо наступного схвалення договору поставки зазначив, що для нівелювання перевищення повноважень представником ОСОБА_3 , схвалення оспорюваного правочину необхідно виходити від повноважень щодо схвалення дирекції в особі генерального та фінансового директорів, а не фінансового директора. Так аналогічної позиції дотримався Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 20.03.2018р. по справі №910/8794/16, відповідно до якої при оцінці обставин, що свідчать про схвалення правочину особою, яку представляла інша особа, необхідно брати до уваги, що незалежно від форми схвалення воно повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення. У даному випадку, жодних дій, які б свідчили про схвалення договору від імені дирекції, не здійснювалося, отже виконавчий орган (дирекція) позивача не схвалив договір. Виключно статутом визначаються повноваження членів виконавчого органу ТОВ "Квартал-Трейдінг" (в тому числі і діяти без довіреності), отже посилання відповідача на протокол загальних зборів ТОВ «Дарума Трейдінг» від 10.08.2018р., яким ОСОБА_3 було включено до переліку осіб, які мають право представляти ТОВ "Квартал-Трейдінг" без довіреності, не можуть братися до уваги. Зазначене положення протоколу загальних зборів, без внесення відповідних змін до статуту товариства є недійсним, тому що без внесення таких змін, представництво без довіреності суперечило б як положенням ч.1 ст.92 ЦК України, відповідно до якої юридична особа набував цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону, так і вимогам глави 17 ЦК України. Щодо відсутності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про обмеження повноважень ОСОБА_3 , то сам відповідач у відзиві на позовну заяву визнає той факт, що на момент укладання оспорюваного договору в нього був пакет установчих документів позивача, зокрема, копії статуту ТОВ "Квартал-Трейдінг", ТОВ "Тедіс Україна? мало всі можливості для того, щоб пересвідчитися в наявності у відповідної особи, зокрема ОСОБА_3 , необхідного обсягу дієздатності на вчинення відповідного правочину, 07.12.2018 р. позивачем було подано до Шевченківського УП ТУ НП в м. Києві заяву про кримінальне правопорушення за ч.4 ст.190 КК України відносно ОСОБА_3 , про що внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, наразі триває досудове слідство.

15.02.2019р. ТОВ «Квартал-Трейдінг» подало господарському суду Одеської області уточнену позовну заяву (уточнена позовна заява надійшла до суду також поштою 18.02.2019р.), в якій позивач уточнив підстави вимог позову. Зокрема, позивач посилається на положення ч.2 ст.44 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», згідно яких рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, і робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників.

Договір поставки укладений на суму 140503803,35грн., що підтверджується видатковими накладними; згідно балансу ТОВ «Квартал-Трейдінг» станом на кінець попереднього кварталу дати 11.09.2018р., сума договору поставки №51-ЛВ/18/КК від 11.09.2018р. явно перевищує 50% вартості чистих активів ТОВ «Квартал-Трейдінг».

Отже, для укладання Договору поставки виконавчий орган (та/або представник) ТОВ «Квартал-Трейдінг» повинен був отримати згоду загальних зборів учасників ТОВ «Квартал-Трейдінг», що в порушення вищезазначеної імперативної норми закону зроблено не було, таким чином дії фінансового директора ОСОБА_4 не відповідали внутрішній волі позивача.

06.03.2019р. відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких, зокрема, зазначив, що на виконання рішення загальних зборів учасників ТОВ «Дарума-Трейдінг» (ТОВ «Квартал-Трейдінг») до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були внесені відповідні відомості про те, що ОСОБА_3 уповноважена представляти інтереси позивача перед третіми особами без довіреності, водночас позивачем до Реєстру не було внесено відомостей щодо наявності будь-яких відомостей щодо обмежень ОСОБА_5 на представництво інтересів товариства перед третіми особами, як того вимагає чинне законодавство у випадку наявності таких обмежень. Отже посилання позивача на відсутність у ОСОБА_3 повноважень на укладення оскаржуваного договору є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

12.03.2019р. ТОВ «Тедіс Україна» подало місцевому господарському суду:

- додаткові пояснення;

- заяву про залучення до участі у справі ОСОБА_6 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача;

- клопотання про витребування доказів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.03.2019р. залучено до участі у справі ОСОБА_6 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

11.04.2019р. та 22.04.2019 ТОВ «Тедіс Україна» подало суду додаткові пояснення, зокрема, щодо безпідставності твердження позивача, що оспорюваний правочин підлягав погодженню Загальними зборами учасників ТОВ «Квартал-Трейдінг».

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.04.2019р. (суддя В.С. Петров) позов задоволено - визнано недійсним договір поставки № 51-ЛВ/18/КК від 11.09.2018 р., укладений між ТОВом «Квартал-Трейдінг» та ТОВом «Тедіс Україна»; стягнуто з ТОВа «Тедіс Україна» на користь ТОВа «Квартал-Трейдінг» витрати по сплаті судового збору в сумі 1762грн. Рішення обґрунтоване посиланням на норми ст.11,15,16, ч.1 ст.202, ч.1 ст.626, ст.ст.14, 509, 712, 509, 526, 662,663, 632(ч.1), 692(ч.1), 203, 204, 215, 207 (ч.2), 627, 628, 638, 80(ч.1), 87 (ч.1), 92(ч.1) ЦК України, ст.20, ч.1 ст.174, ч.1 ст.193, ч.7 ст.179 ГК України, ч.ч.1,2,5,6 ст.11, ст.ст.28,29 ч.1,2,4,5 ст.39, ч.ч.1,2 ст.44, ст.46 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», роз`яснення, які містяться у п.2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду №11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», роз`яснення Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», положення пунктів 4.1-4.3 Статуту ТОВ «Квартал-Трейдінг» та вмотивоване наступним.

Відповідно до приписів чинного законодавства юридична особа здійснює діяльність через свої органи, компетенція, порядок створення, функціонування яких визначається установчими документами юридичної особи, тобто, в даному випадку, компетенція органів управління позивача визначається його Статутом. Положеннями ч.2 ст. 44 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» законодавець передбачив можливість вчинення правочину, у якому вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу - лише за умови прийняття рішення про надання згоди на вчинення такого правочину виключно загальними зборами учасників. З матеріалів справи вбачається, що предметом спірного договору поставки № 51-ЛВ/18/КК від 11.09.2018р. є поставка тютюнових виробів та інших груп товарів на загальну суму, що не перевищує еквівалент 10000000дол.США в рамках одного календарного року.

Як вбачається із наявних копій документів фінансової звітності ТОВ «Квартал-Трейдінг», зокрема балансу товариства станом на кінець попереднього кварталу (30.06.2018р.) до укладання договору, сума поставки за Договором поставки перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства.

Отже спірний договір віднесено Законом до значного правочину, і рішення про вчинення такого правочину мало прийматися загальними зборами учасників ТОВ "Квартал-Трейдінг", чого зроблено не було. Спірний договір було вчинено сторонами у вересні 2018 року, від позивача договір підписано ОСОБА_3 як фінансовим директором Товариства, за відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про вчинення такого правочину.

Виходячи зі змісту п. 4.29 Статуту ТОВ «Квартал-Трейдінг», дирекція (члени дирекції) виконує зокрема таку функцію, як укладення договорів, контрактів, вчинення інших правочинів, в тому числі зовнішньоекономічних, тобто даним пунктом статуту позивача передбачено укладення та підписання договорів членами дирекції одноособово.

Враховуючи викладене, відповідно до статуту ТОВ «Квартал-Трейдінг» ОСОБА_3 як фінансовий директор мала повноваження на представництво товариства у спірному правовідношенні, але не дотрималась додаткових вимог до порядку вчинення значного правочину; належних та допустимих доказів в розумінні приписів ст.ст. 76, 77 ГПК України схвалення загальними зборами учасників ТОВ «Квартал-Трейдінг» спірного правочину в подальшому матеріали справи не містять. З матеріалів справи вбачається, що предметом спірного договору поставки № 51-ЛВ/18/КК від 11.09.2018 року є поставка тютюнових виробів та інших груп товарів на загальну суму, що не перевищує еквівалент 10000000 (десять мільйонів) доларів США в рамках одного календарного року.

Як вбачається із наявних копій документів фінансової звітності ТОВ "Квартал-Трейдінг", зокрема балансу товариства станом на кінець попереднього кварталу (30.06.2018 року) до укладання договору, сума поставки за договором № 51-ЛВ/18/КК від 11.09.2018 року перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства. Оскільки надання згоди на вчинення Договору поставки загальними зборами учасників ТОВ «Квартал-Трейдінг» не приймалося, вказані обставини свідчать про порушення приписів ч.2 ст.44 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» під час укладення спірного договору та наявність підстав для визнання його недійсним.

Також суд у рішенні відхилив посилання відповідача на прийняття позивачем поставленого товару згідно видаткових накладних та на здійснення позивачем оплати за вказаний товар по спірному договору поставки № 51-ЛВ/18/КК від 11.09.2018 року як на доказ схвалення позивачем вказаного договору. Посилання відповідача на те, що статутом позивача не встановлено відповідний порядок для надання загальними зборами учасників Товариства згоди на вчинення спірного правочину, судом оцінені критично, оскільки відсутність такого порядку не свідчить про відсутність необхідності для отримання такої згоди, наявність якої чітко передбачено нормами ст. 44 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

21.05.2019р. до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області надійшла апеляційна скарга ТОВа «Квартал-Трейдінг» на вищезазначене рішення, в якій скаржник просить змінити мотивувальну частину рішення, а саме, речення: «Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідно до статуту ТОВ «Квартал-Трейдінг» ОСОБА_3 як фінансовий директор мала повноваження на представництво товариства у спірному правовідношенні, але не дотрималась додаткових вимог до порядку вчинення значного правочину.» змінити на речення «Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідно до статуту ТОВ «Квартал-Трейдінг» ОСОБА_3 як фінансовий директор не мала повноваження на представництво товариства у спірному правовідношенні, але не дотрималась додаткових вимог до порядку вчинення значного правочину.», та видалити з рішення речення: «Крім того, виходячи зі змісту п.4.29. статуту ТОВ «Квартал- Трейдінг», дирекція (члени дирекції) виконує зокрема таку функцію, як укладення договорів, контрактів, вчинення інших правочинів, в тому числі зовнішньоекономічних, тобто даним пунктом статуту позивача передбачено укладення та підписання договорів членами дирекції одноособово».

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що:

- статутом ТОВ «Квартал-Трейдінг» передбачено колективний виконавчий орган товариства (дирекція), який складається з генерального директора та фінансового директора. Повноважень виконавчого органу дирекція набуває тільки тоді, коли її рішення (в т.ч. договори, накази) скріплені підписам і генерального, і фінансового директора товариства. Відтак, діючи окремо, ані генеральний, ані тим більше фінансовий директор повноважень виконавчого органу не набувають;

- в спірному договорі зазначено, що договір з боку Позивача підписано фінансовим директором, яка діє на підставі статуту ТОВ «Квартал Трейдінг» (тобто членом дирекції, а не представником тощо);

- згідно зі статтею 28 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», органами управління товариством є загальні збори учасників, наглядова рада та виконавчий орган, яким в даному випадку є Дирекція. Відповідно до п. 10 ст. 39 Закону, статут товариства може передбачати можливість кожного, або окремих членів колегіального виконавчого органу діяти від імені товариства без довіреності. З вказаного слід зробити висновок, що виключно статутом і тільки статутом визначаються повноваження членів виконавчого органу ТОВ «Квартал-Трейдінг» (в тому числі і діяти без довіреності), отже посилання на протокол загальних зборів ТОВ «ДАРУМА ТРЕЙДИНГ» від 10.08.2018р., яким ОСОБА_3 було включено до переліку осіб, які мають право представляти ТОВ «Квартал-Трейдінг» без довіреності, не можуть братися до уваги. Зазначене положення протоколу загальних зборів, без внесення відповідних змін до статуту товариства є недійсним, тому що без внесення таких змін, представництво без довіреності суперечило б як положенням ч.1 ст.92 ЦК України, відповідно до якої юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону, так і вимогам глави 17 ЦК України. В даному випадку, ані установчі документи, ані будь який інший документ, не наділяв ОСОБА_3 правом одноособового представництва під час укладення оспорюваного договору;

- що стосується відсутності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань відомостей про обмеження повноважень ОСОБА_3 , - п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону зазначено право, а не обов`язок вносити відомості про обмеження.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду 27.05.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВа «Квартал-Трейдінг» та надано іншим учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та клопотань з процесуальних питань до 10.06.2019р.

Крім того, 23.05.2019р. до суду апеляційної інстанції через господарський суд Одеської області надійшла апеляційна скарга ТОВа «Тедіс Україна» на рішення від 26.04.2019р., в якій скаржник просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив наступне:

- суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги твердження позивача щодо необхідності підписання оспорюваного договору одночасно фінансовим та генеральним директором ТОВ «Квартал-Трейдінг». Даного висновку суд дійшов з огляду на положення статуту ТОВ «Квартал-Трейдінг», зокрема, п. 4.29., яким передбачено укладання та підписання договорів членами дирекції одноособово;

- положення ч.ч.2,3 ст.44 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» підлягають застосуванню у кореспонденції з положеннями ч.1 ст.44 Закону, тобто, виключно за умови встановлення в статуті товариства особливого порядку надання згоди уповноваженими на те органами на укладення правочинів, які за певними критеріями чи в силу вимог Закону відповідають ознакам значних. Позиція відповідача про необхідність надання згоди на укладення значних правочинів, визначається не в силу положень Закону, а саме за умови визначення такого порядку в Статуті товариства, додатково підтверджується положеннями ст.ст.11,28 30(п.14 ч.2), 30(ч.3), які не визначають надання згоди на укладення значних правочинів повноваженням загальних зборів учасників в імперативному порядку, а навпаки надає можливість передбачити таке повноваження в статуті на розсуд самого товариства;

- передумовою для необхідності отримання згоди загальних зборів учасників на вчинення значного правочину є закріплення в Статуті товариства з обмеженою відповідальністю відповідного особливого порядку надання такої згоди. В свою чергу, відсутність в статуті товариства процедури отримання згоди на вчинення певних правочинів, виключає необхідність її отримання. Враховуючи те, що в статуті позивача не передбачено особливий порядок надання згоди на вчинення значних правочинів, не визначено хто повинен ініціювати розгляд даного питання загальними зборами та порядок прийняття рішень з даного питання, то й висновок суду першої інстанції про необхідність отримання згоди Загальними зборами учасників на укладення оспорюваного договору є досить сумнівним;

- суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги той факт, що рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «ДАРУМА-ТРЕЙДІНГ» (ТОВ «КВАРТАЛ- ТРЕЙДІНГ») №10/08/18 від 10.08.2018 р. ОСОБА_3 було уповноважено без будь-яких обмежень представляти інтереси позивача у взаємовідносинах з третіми особами, підписувати договори, що в тому числі є згодою Загальних зборів учасників на укладення значних правочинів;

- в рішенні суд дійшов висновку, що оспорюваний договір відповідає ознакам значного правочину, оскільки ціна поставленого товару за договором перевищує 50% від вартості чистих активів товариства. Однак, зазначений висновок суду першої інстанції є передчасним, оскільки до достовірності даних, зазначених в фінансовій звітності, якою позивач обґрунтовує відповідність оспорюваного договору критеріям значного правочину, слід відноситися досить критично. Вказане пояснюється тим, що оспорюваний договір був в значній мірі виконаний сторонами, а саме за ним було поставлено та оплачено товар на декілька десятків мільйонів гривень, які позивач апріорі не міг би сплатити при тих показниках фінансової звітності, які ним були надані до суду. Водночас, жодних пояснень та належних доказів про походження коштів, якими здійснювався розрахунок за поставлений товар, в суді першої інстанції надано не було. Однак, судом першої інстанції не було надано оцінки вказаній обставині при винесенні оскаржуваного рішення;

- судом безпідставно не було взято до уваги той факт, що оспорюваний договір був укладений між сторонами з метою настання реальних наслідків. Вказане підтверджується тим, що зі сторони ТОВ «Тедіс Україна» систематично здійснювалась реалізація оптових партій тютюнових виробів на користь ТОВ «Квартал-Трейдінг», а після поставки товару, в Єдиному державному реєстрі податкових накладних за вказаними операціями реєструвались податкові накладні для формування податкового кредиту позивачем. Дані обставини апріорі не можуть свідчити про наявність в діях відповідача ознак недобросовісності та нерозумності як під час укладення Договору, так і в ході його виконання;

- суд першої інстанції не врахував ту обставину, що відповідач не міг знати про необхідність додаткового погодження оспорюваного договору зі сторони Загальних зборів учасників позивача;

- відповідач укладаючи оспорюваний договір з позивачем, виходив із принципу добропорядності свого контрагента, будучи упевненим у наявності у його представника всіх необхідних повноважень на укладення договору поставки;

- надані позивачем фінансові звіти та баланси були сформовані вже після укладення між сторонами договору поставки, що виключає навіть теоретичну обізнаність відповідача відповідності даного договору ознакам значного правочину. Вказане підтверджується долученими до матеріалів справи квитанціями про подання даних звітів до контролюючих органів 24.10.2018р. та 22.01.2019р.;

- на підставі листа позивача від 19.12.2018р. судом було встановлено факт обізнаності Генерального директора позивача не лише про укладення оспорюваного договору, але й умови його виконання сторонами. Водночас, судом не було надано оцінки факту обізнаності учасників позивача про оспорюваний договір;

- судом безпідставно не було враховано факт виконання позивачем умов договору. Не приймаючи до уваги здійснені позивачем оплати в якості підтвердження схвалення оспорюваного договору, суд зазначив, що дані дії вчинялися безпосередньо особою (дирекцією), яка уклала правочин, а не Загальними зборами учасників, тому вказані дії не можуть бути підтвердженням схвалення договору зі сторони вищого органу управління;

- незрозумілим залишається неврахування судом факту отримання товару за оспорюваним договором на підтвердження його схвалення позивачем. Адже, товар від імені позивача отримували не самі члени виконавчого органу, а інші посадові особи ТОВ «Квартал-Трейдінг» по всій території України та в подальшому здійснювали його реалізацію для отримання прибутку товариством, а бухгалтерією позивача за операціями з купівлі товару здійснювалося формування податкового кредиту.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2019р. апеляційну скаргу ТОВа «Тедіс Україна» залишено без руху; ухвалою від 30.05.2019. відкрите апеляційне провадження за скаргою відповідача.

11.06.2019р. ТОВ «Тедіс Україна» подало суду відзив на апеляційну скаргу ТОВа «Квартал-Трейдінг», в якому просило суд залишити апеляційну скаргу без задоволення. У відзиві, зокрема, зазначено, що суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_3 мала всі необхідні повноваження на укладення оспорюваного договору та його укладення не потребувало спільного підписання з генеральним директором. Водночас, твердження позивача про те, що оспорюваний договір, в силу положень п. 4.26. Статуту ТОВ «КВАРТАЛ-ТРЕЙДІНГ», вважався би належним чином підписаним (укладеним, таким, що вступив в силу) виключно за умови його спільного підписання Генеральним директором та Фінансовим директором, є необгрунтованим та безпідставним. З аналізу положень п. 4.29 Статуту ТОВ «Квартал-Трейдінг» вбачається, що кожен член Дирекції, як Генеральний директор, так і Фінансовий директор, були уповноважені діяти від імені Товариства самостійно, тобто окремо один від одного, в тому числі укладати договори, правочини, відкривати рахунки в банках та розпоряджатися коштами та майном позивача, про що обґрунтовано було зазначено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні. В статуті позивача відсутні будь-які обмеження щодо повноважень членів Дирекції, відомості про обставини за яких необхідно приймати додаткове рішення Дирекцією та, власне й порядок прийняття таких рішень, як то посилання на наявність положення про Дирекцію, а також враховуючи положення п. 4.29 Статуту позивача, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про наявність у ОСОБА_3 , повноважень на укладення оспорюваного договору та відсутність необхідності його спільного підписання генеральним та фінансовим директором. ОСОБА_3 , з урахуванням положень статуту позивача, а також рішення Загальних зборів учасників від 10.08.2018р., яким її було включено до кола осіб, що мають право представляти інтереси товариства без довіреності, а також укладати та підписувати договори, мала достатні повноваження на укладення оспорюваного договору, а доводи позивача про протилежне спростовуються належними доказами, які містяться в матеріалах справи.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 12.06.2019р. призначено до розгляду на 03.07.2019р. (за апеляційною скаргою ТОВа «Квартал-Трейдінг»).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2019р. об`єднано апеляційну скаргу ТОВа «Тедіс Україна» та апеляційну скаргу ТОВа «Квартал-Трейдінг» на рішення господарського суду Одеської області від 26.04.2019р. у даній справі в одне провадження для сумісного розгляду у судовому засіданні 03.07.2019р.

14.06.2019р. до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВа «Квартал-Трейдінг», в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення. У відзиві, зокрема, зазначено, статутом ТОВ «Квартал-Трейдінг» передбачено колективний виконавчий орган товариства (дирекція), який складається з генерального директора та фінансового директора. Повноважень виконавчого органу дирекція набуває тільки тоді, коли її рішення (в т.ч. договори, накази) скріплені підписам і генерального, і фінансового директора товариства. Відтак, діючи окремо, ані генеральний, ані тим більше фінансовий директор повноважень виконавчого органу не набувають. Крім того, ТОВ «Тедіс Україна» мало всі можливості для того, щоб пересвідчитися в наявності у відповідної особи, зокрема ОСОБА_3 необхідного обсягу дієздатності на вчинення відповідного правочину,зокрема: мало доступ до офіційного веб-сайту розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців і могло пересвідчитися в тому, що в ТОВ «Квартал Трейдінг» є підписант та директор, а відповідно необхідний підпис двох осіб для визнання договору укладеним в належній формі; Договір містив умову про підписання його особою, яка діє на підставі статуту ТОВ «Квартал Трейдінг», то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень підписанта.

У зв`язку із перебуванням суддів Л.О. Будішевської та С.В. Таран у відпустці з 01.07.2019р. по 02.08.2019р., розпорядженням керівника апарату суду №349 від 02.07.2019р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/40/19.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2019р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - М.А.Мишкіна, судді: В.В. Бєляновський, К.В. Богатир. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.07.2019р. прийнято справу №916/40/19 до провадження у зміненому складі суду: головуючий суддя М.А.Мишкіна, судді: В.В.Бєляновський, К.В. Богатир; розпочато розгляд справи спочатку та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 20.08.2019р. Судове засідання, призначене на 20.08.2019р. було відкладено у зв`язку із неявкою третьої особи на 29.08.2019р., 11.00год.

27.08.2019р. третя особа ОСОБА_7 подав суду апеляційної інстанції заяву про розгляд справи за його відсутності, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Тедіс Україна» та залишити оскаржене рішення без змін.

У зв`язку із перебуванням судді В.В.Бєляновського у відпустці з 27.08.2019р., розпорядженням керівника апарату суду №636 від 28.08.2019р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/40/19.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2019р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - М.А.Мишкіна, судді: Л.О. Будішевська, К.В. Богатир.

Судове засідання, призначене на 29.08.2019р., 11.00год. не відбулось у зв`язку перебуванням судді Будішевської Л.О. у відпустці з 29.08.2019р. по 30.08.2019р. відповідно до наказу голови суду №247-в від 29.08.2019р.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2019р. прийнято справу №916/40/19 до провадження у зміненому складі суду: головуючий суддя М.А.Мишкіна, судді: Л.О. Будішевська, К.В. Богатир; розпочато розгляд справи спочатку та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 24.09.2019р.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник ТОВ «Квартал-Трейдінг» підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги позивача та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача.

Представник ТОВ «Тедіс Україна» просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Квартал-Трейдінг», задовольнити апеляційну скаргу ТОВ «Тедіс Україна» та скасувати оскаржене рішення.

Третя особа ОСОБА_7 свого представника в засідання суду апеляційної інстанції не направив.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши докази стосовно фактів, наведених сторонами, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ТОВ «Квартал-Трейдінг» та обґрунтованість доводів апеляційної скарги ТОВ «Тедіс Україна» виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, 11.09.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тедіс Україна» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Квартал-Трейдінг» (Покупець) укладено договір поставки № 51-ЛВ/18/КК, за умовами п. 1.1 якого Продавець зобов`язується передавати тютюнові вироби або інші групи Товарів (далі по тексту - Товар) у власність Покупця відповідно до його замовлення (замовлень), а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар на умовах, зазначених у цьому договорі. Придбаний Покупцем за цим договором товар буде в подальшому реалізовуватися через об`єкти торгівлі Покупця на території України.

Згідно із до п.1.2-1.4 Договору поставки асортимент, кількість, ціна товару визначається сторонами на кожну партію окремо. Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 10.09.2020 року включно, а по відношенню платежів - до повного виконання покупцем своїх зобов`язань по оплаті отриманого товару. Дострокове припинення дії договору можливе з ініціативи будь-якої Сторони шляхом письмового повідомлення за один місяць і за умови повного виконання сторонами своїх зобов`язань,

Відповідно до п.2.1 Договору поставки асортимент, кількість та ціна Товару, що продається згідно з даним договором, вказується у видаткових накладних, які є невід`ємного частиною даного договору.

Поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлення (замовлень) покупця та виходячи з наявності відповідного асортименту товару на складі продавця. Замовлення на партію товару погоджується відповідальними особами сторін (п.3.1 Договору поставки).

Згідно із пунктами 3.7, 3.10, 3.11 Договору поставки Покупець приймає товар у відповідності до вимог законодавства згідно з супровідними документами продавця. Право власності на товар, що постачається, а також ризик його випадкової загибелі та випадкового пошкодження, переходять до покупця з моменту отримання товару та підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною, підписаною обома сторонами. Після переходу права власності до покупця товар поверненню не підлягає. Покупець зобов`язаний надати продавцю документи, пов`язані з отриманням товару (видаткові накладі, довіреності тощо), які належним чином оформлені.

Відповідно до п.4.1 Договору поставки ціна Товару визначається у відповідності з ціною, вказаною у прайс-листах Продавця, які діють на момент виконання Продавцем замовлення Покупця і вказується у видаткових накладних з урахуванням РДВ.

Загальна сума даного договору визначається на підставі фактично поставленого Товару згідно видаткових накладних, але у будь-якому випадку не повинна перевищувати еквівалент 10000000 (десять мільйонів) доларів США в рамках одного календарного року.

Відповідно до п.4.3 Договору поставки розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Проте не виключаються інші способи розрахунків, передбачені чинним законодавством України за погодженням з продавцем.

Відповідно до п.9.2 Договору поставки даний договір може бути доповнено, змінено, уточнено за домовленістю сторін лише шляхом укладення письмової угоди або додатку до даного договору, підписаного уповноваженими представниками сторін.

Від ТОВ «Квартал-Трейдінг» договір підписаний фінансовим директором ОСОБА_3, від ТОВ «Тедіс Україна» - тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора Д.Б. Донік.

Сторонами до Договору поставки було укладено додаток № 1 від 11.09.2018р. та додаткову угоду від 11.09.2018р.

Звертаючись до суду з позовом (з урахуванням уточнених підстав позову), ТОВ «Квартал-Трейдінг» зазначало, що ОСОБА_3 не мала права укладати від імені Товариства Договір поставки, оскільки загальними зборами учасників Товариства не вирішувалось питання про її уповноваження на підписання цього договору, вона не мала права діяти одноособово як член Дирекції ТОВ; сума Договору поставки перевищує 50% вартості чистих активів ТОВ «Квартал-Трейдінг» та у відповідності до ч.2 ст.44 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» для укладання Договору поставки виконавчий орган (та/або представник) ТОВ «Квартал-Трейдінг» повинен був отримати згоду загальних зборів учасників ТОВ «Квартал-Трейдінг», чого в порушення вищезазначеної імперативної норми закону зроблено не було, таким чином дії фінансового директора ОСОБА_4 не відповідали внутрішній волі позивача.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, чинним законодавством визначено, що договір може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Отже для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов`язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Тобто, виходячи з наведених приписів позивач, звертаючись із даним позовом до суду з вимогою про визнання недійсним договору зобов`язаний довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними на момент їх вчинення і настання відповідних наслідків.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у Постанові Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», під час розгляду справ про визнання угоди (правочину) недійсною господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України. Також відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Згідно із ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

За приписами ст. ст. 627, 628 Цивільного України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).

Згідно ізч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Виходячи з підстав оспорення договору, що стосуються наявності у ОСОБА_3 повноважень на підписання Договору поставки, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, відхиляючи аргументи та вимоги апеляційної скарги ТОВ «Квартал-Трейдінг» з огляду наступного.

10.08.2018р. відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРУМА-ТРЕЙДІНГ», рішення яких оформлені протоколом загальних зборів учасників №10/08/18 від 10.08.2018р..

Порядок денний зборів:

1. Про зміну найменування Товариства; 2. Про зміну місцезнаходження Товариства; 3. Про збільшення Статутного капіталу Товариства; 4. Про перерозподіл часток Статутного капіталу Товариства; 5. Про зміну видів господарської діяльності Товариства; 6. Про звільнення Директора Товариства; 7. Про призначення Генерального Директора та фінансового директора Товариства; 8. Про включення до кола осіб, що мають право представляти Товариство без довіреності, у тому числі заключати договори, тощо; 9. Про приведення у відповідність до чинного законодавства Статут Товариства; 10. Про затвердження Статуту Товариства у новій редакції; 11. Про державну реєстрацію змін відомостей та змін до установчих документів Товариства; 12. Про осіб, уповноважених здійснити державну реєстрацію змін.

Відповідно до протоколу №10/08/18 загальних зборів учасників ТОВ «Дарума-Трейдінг» були прийняті, зокрема, наступні рішення:

- по пункту 1 порядку денного - змінити найменування ТОВа «Дарума-Трейдінг» на нове - Товариство з обмеженою відповідальністю «Квартал-Трейдінг»;

- по пункту 7 порядку денного - обрати Генеральним директором Товариства Хомченко Тетяну Анатоліївну з 11.08.2018р., фінансовим Директором Товариства обрати ОСОБА_3 з 11.08.2018р.;

- по пункту 8 порядку денного - включити ОСОБА_3 до кола осіб, що мають право представляти ТОВ «Квартал-Трейдінг» без довіреності, в тому числі підписувати договори, тощо.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1004806962 від 25.12.2018р. (сформованого станом на 11.09.2018р.) (т.1, а.с.29-31) відносно ТОВа «Квартал-Трейдінг», ОСОБА_3 зазначена як особа, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та наявність будь-яких обмежень щодо представництва від імені юридичної особи або фізичної особи-підприємця у даній виписці відносно ОСОБА_3 не значиться, будь-яких обмежень щодо представництва від імені ТОВ "Квартал-Трейдінг" стосовно ОСОБА_3 , в тому числі щодо необхідності підписувати договори разом із генеральним директором ТОВ "Квартал-Трейдінг", до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивачем станом на дату укладення договору внесено не було.

Згідно із ч.1 ст.10 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно із ч.1 ст.80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.87 ЦК України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч.1,2,5,6 ст.11 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» установчим документом товариства є статут. Перша редакція статуту товариства підписується всіма учасниками товариства. Справжність підписів учасників засвідчується нотаріально. У статуті товариства зазначаються відомості про: 1) повне та скорочене (за наявності) найменування товариства; 2) органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень; 3) порядок вступу до товариства та виходу з нього. Статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону.

Відповідно до ст.97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи, до яких відносяться загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ч.1 ст.28 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Згідно із ч.ч.1,2,4,5 ст.39 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва. Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є "дирекція", а його голови - "генеральний директор", якщо статутом не передбачені інші назви.

Отже юридична особа здійснює діяльність через свої органи, компетенція, порядок створення, функціонування яких визначається установчими документами юридичної особи, тобто, в даному випадку, компетенція органів управління ТОВа «Квартал-Трейдінг» визначається його Статутом.

Згідно із п.4.1 Статуту ТОВа «Квартал-Трейдінг» (в редакції, чинній станом на 11.09.2018р.), затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства, оформленим протоколом №10/08/18 від 10.08.2018р., управління Товариством здійснюють його органи. Органами управління Товариством є загальні збори учасників (далі - загальні збори учасників) та виконавчий орган товариства.

Відповідно до п.4.24-4.26 Статуту ТОВа «Квартал-Трейдінг» (в редакції, чинній станом на 11.09.2018р.) виконавчим органом Товариства є Дирекція Товариства, яка складається з двох членів - Генеральний директор та Фінансовий директор. Дирекція Товариства діє згідно з чинним законодавством України, цим Статутом вирішує всі питання діяльності Товариства за винятком віднесених до компетенції Загальних зборів учасників. Загальні збори учасників можуть винести рішення про передачу частини повноважень що належать їм, до компетенції Дирекції. Будь-які рішення, що приймаються від імені Товариства, вважаються належним чином підписаними (укладеними, такими, що вступили в силу) при підписанні Генеральним директором та Фінансовим директором разом.

Відповідно до п.4.29. Статуту ТОВ «Квартал-Трейдінг», дирекція (члени дирекції) виконує зокрема такі функції: представляє інтереси Товариства у відносинах з усіма підприємствами, організаціями та громадянами; має право без довіреності виконувати всі дії від імені Товариства, виступає від його імені в державних органах, а також у судових органах, вирішує всі питання фінансово-господарської діяльності Товариства за винятком тих, що належать до виключної компетенції Загальних зборів Товариства; укладає договори, контракти, вчиняє інші правочини, у тому числі зовнішньоекономічні.

З урахуванням наведеного, виходячи із змісту п.4.29 Статуту як Дирекція (у складі двох членів разом), так і кожний з членів Дирекції окремо має право укладати контракти, договори, вчиняти інші правочини, при цьому зміст п.4.26 Статуту не вказує на протилежне, оскільки в ньому йдеться про будь-які рішення, що приймаються від імені Товариства, а не безпосередньо та однозначно про договори, контракти, правочини. На таке тлумачення положень Статуту вказує іменник «рішення» та дієслово «приймається», що не є застосовними в правовому полі по відношенню до договорів (контрактів, правочинів), адже останні укладаються (вчиняються), а не приймаються як рішення.

Таким чином, з урахуванням положень п.4.29 Статуту ТОВ «Квартал-Трейдінг» та за умови внесення станом на 11.09.2018р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей, що ОСОБА_3 має право на вчинення від імені Товариства юридичних дій без довіреності, у тому числі підписувати договори, суд апеляційної інстанції погоджується із тим, що ОСОБА_3 як фінансовий директор мала повноваження на укладення від імені ТОВ «Квартал-Трейдінг» оспорюваного договору поставки.

Іншою підставою оспорення Договору поставки вказувалася його невідповідність положенням ч.2 ст.44 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» у зв`язку із його укладанням як значного правочину з перевищенням його вартості 50% вартості чистих активів ТОВ «Квартал-Трейдінг» без погодження загальними зборами учасників.

Відповідно до п.4.2 Статуту ТОВ «Квартал-Трейдінг» вищим органом Товариства є загальні збори учасників Товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства.

Згідно із п.4.3 Статуту ТОВ «Квартал-Трейдінг» загальні збори учасників Товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. До компетенції зборів учасників Товариства належить: 1) визначення основних напрямів діяльності товариства; 2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про збільшення діяльності товариством на підставі модельного статуту; 3) зміна розміру статутного капіталу товариства; 4) затвердження грошової оцінки не грошового вкладу учасника; 5) перерозподіл часток між учасниками товариства; 6) обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства; 7) обрання виконавчого органу товариства, встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства; 8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства; 9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності; 10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника; 11) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період; 12) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів; 13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства; 14) прийняття інших рішень, віднесених Законом до компетенції Загальних зборів учасників.

Згідно із ч.1 ст.44 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» статут товариства може встановлювати особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини).

Слід зазначити, що ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (надалі - Закон), на відміну від ЗУ «Про акціонерні товариства», не містить визначення поняття «значний правочин», натомість, нормативний зміст ч.1 ст.44 Закону вказує на можливість визначення в Статуті Товариства ознак значного правочину в залежності від вартості предмета правочину та інших критеріїв.

До Статуту ТОВ «Квартал-Трейдінг» не включено положень щодо визначення критеріїв значного правочину, та, відповідно, відсутній і особливий порядок надання згоди органом Товариства (п.п.14 п.4.3 Статуту) як уповноваженим органом на його вчинення.

Відповідно до ч.2 ст.44 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників.

При цьому, частина 2 ст.44 Закону є імперативною нормою, яка вказує на необхідність надання згоди загальними зборами у будь-якому випадку, якщо йдеться про вчинення правочину, вартість якого перевищує 50 відсотків вартості чистих активів Товариства станом на певну дату.

Місцевий господарський суд виходив з того, що вартість спірного договору поставки складає 10млн.дол.США (гранична сума поставки протягом одного календарного року згідно п.4.1 Договору), не зваживши на те, що при укладенні договору його вартість не була визначена конкретно та пов`язувалась із вартістю фактично поставленого товару згідно видаткових накладних (тобто не була відома на дату укладення договору).

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст.ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Чисті активи - сума активів за вирахуванням зобов`язань.

В додатки до уточненої позовної заяви ТОВом «Квартал-Трейдінг» на підтвердження того, що вартість Договору поставки перевищує 50 відсотків вартості чистих активів позивача надано (т.2, а.с.8-14, т.4, а.с.48-54):

- Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом) за 2018 рік ТОВ «Квартал-Трейдінг»;

- Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2018 рік ТОВ «Квартал-Трейдінг»;

- Баланс (Звіт про фінансовий стан) станом на 31.12.2018р. ТОВ «Квартал-Трейдінг»;

- фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва (баланс на 30.09.2018р., звіт про фінансові результати за 9 місяців 2018 року) від 01.10.2018р. ТОВ «Квартал-Трейдінг»;

- Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва (баланс на 30.06.2018р., звіт про фінансові результати на 1 півріччя 2018 року) від 01.07.2018р. ТОВ «Дарума-Трейдінг» (т.4, а.с.50);

- квитанцію про отримання 23.01.2019р. ДФС України звіту - Ф.1 Баланс ТОВа «Квартал-Трейдінг» за 2018 рік;

- квитанцію про отримання 24.10.2018р. ДФС України звіту - 1-м, 2-м. Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва ТОВа «Квартал-Трейдінг» за 9 місяців, 2018 рік.

При вирішенні питання щодо перевищення вартості договору поставки суми, що перевищує 50% чистих актів ТОВа «Квартал-Трейдінг», дослідженню підлягають результати фінансової діяльності позивача станом на кінець передуючого 11.09.2018р. кварталу, тобто за ІІ квартал 2018 року (до 30.06.2018р. включно), коли звітність подавало ще ТОВ «Дарума-Трейдінг», 10.08.2018р. перейменоване з ТОВ «Дарума-Трейдінг» на ТОВ «Квартал-Трейдінг», що підтверджується Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у матеріалах справи та не оспорюється позивачем.

Разом з цим, фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва (баланс на 30.06.2018р., звіт про фінансові результати на 1 півріччя 2018 року) від 01.07.2018р. ТОВ «Дарума-Трейдінг» (наразі - ТОВ «Квартал-Трейдінг») (т.4, а.с.50), на невизначені дані якого послався суд першої інстанції в своєму рішенні, не містить будь-яких показників у кількісному вираженні, відповідні дані в ньому відсутні як такі, а також відсутні докази, що цей фінансовий документ був направлений як фінансова звітність до Центру обробки електронних звітів Держстату України.

Інші документи фінансової звітності ТОВ «Квартал-Трейдінг» не є належними доказами щодо обставини, що має значення для правильного вирішення справи, а саме щодо визначення вартості чистих активів ТОВ «Дарума-Трейдінг» станом на 30.06.2018р. та 50% такої вартості, адже складались за інші періоди та подавалися вже ТОВ «Квартал-Трейдінг» після укладення Договору поставки.

За таких обставин, висновок місцевого господарського суду, що сума поставки за договором від 11.09.2018р. перевищує 50 відсотків вартості чистих активів Товариства ґрунтується на недоведених обставинах, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, оскільки будь-які інші докази, які б відповідали вимогам належності, допустимості та достовірності, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст.46 Закону значний правочин, правочин із заінтересованістю, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення. Подальше схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки товариства з моменту вчинення цього правочину. До відносин щодо схвалення значного правочину застосовується також правило абзацу другого частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України.

Похідним від викладеного є також і помилковий висновок суду першої інстанції щодо необхідності схвалення спірного договору Товариством в порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, як того вимагає норма ст.46 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Як встановлено судом апеляційної інстанції, Статутом ТОВ «Квартал-Трейдінг» не визначено ані критеріїв значного правочину, ані порядку надання згоди на його укладення уповноваженими органами ТОВ, а поданими доказами не підтверджується необхідність надання згоди загальними зборами на укладення договору у зв`язку із перевищенням його вартості 50 відсотків вартості чистих активів Товариства.

Отже висновок місцевого господарського суду, в основу якого покладені лише бездоказові твердження позивача, що ціна договору, предметом якого є придбання товару, становить більше ніж 50 відсотків від вартості чистих активів товариства, відповідно спірний договір віднесено Законом до значного правочину, і рішення про вчинення такого правочину мало прийматися загальними зборами учасників ТОВ «Квартал-Трейдінг», ґрунтується на припущеннях, а не поданих позивачем доказах.

З урахуванням вищевикладеного, у суду першої інстанції були відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог ТОВа «Квартал-Трейдінг» у зв`язку із недоведеністю позивачем підстав недійсності договору, та задовольнивши позовні вимоги суд першої інстанції припустився неправильного застосування матеріального права - ст.ст.203,205 ЦК України, ст.44 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», та порушення норм процесуального права (ст.ст.74,76 ГПК України).

Викладеним спростовується позиція ТОВ «Квартал-Трейдінг», викладена у відзиві на апеляційну скаргу відповідача, аргументи позивача окремо та у своїй сукупності відтворюють мотиви позову, обґрунтованості яких вимогам законодавства та фактичним обставинам справи надана оцінка судом апеляційної інстанції вище.

Згідно із п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до ч.1ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення: є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга ТОВа «Тедіс Україна» підлягає задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 26.04.219р. у справі №916/40/19 - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до п.«в» ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Враховуючи ухвалення судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову у позові ТОВ «Квартал-Трейдінг» в повному обсязі, витрати, понесені ТОВ «Тедіс Україна» у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги) у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача ТОВ «Квартал-Трейдінг» з їх відшкодуванням ТОВу «Тедіс Україна».

Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на ТОВ «Квартал-Трейдінг» відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги ТОВ «Квартал-Трейдінг» покладаються згідно ст.129 ГПК України на скаржника, оскільки вимоги апеляційної скарги позивача повністю відхилені судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 277, 281-284 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ «Квартал-Трейдінг» залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ТОВ «Тедіс Україна» задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 26.04.2019р. у справі №916/40/19 скасувати.

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покласти на ТОВ «Квартал-Трейдінг».

Стягнути з ТОВ «Квартал-Трейдінг» на користь ТОВ «Тедіс Україна» 2643грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Витрати зі сплати судового збору за апеляційною скаргою ТОВ «Квартал-Трейдінг» покласти на позивача.

Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.286,287 ГПК України.

Повна постанова складена 30 вересня 2019 року

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя К.В. Богатир