ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 761/23551/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.

За участю секретаря: Гайворонського В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 вересня 2019 року, суддя Мальцев Д.О., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з адміністративним позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 9 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення штрафу в сумі 10200 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам чинного законодавства та винесена з порушеннями, а тому підлягає скасуванню. Постанова винесена майбутнім числом, акт перевірки дотримання вимог містобудівельного законодавства від 10.05.2019 року складено поза межами процедури перевірки; позивач не вживав заходів щодо будівництва, реконструкції, або капітального ремонту приміщення. Дане приміщення було придбане з прилюдних торгів позивачем та зареєстровано відповідно до вимог діючого законодавства, позивач є добросовісним набувачем та експлуатує його відповідно до права власності на нього.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06 вересня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, судом першої інстанції неповно з`ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв`язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дана справа належить до категорії термінових справ, передбачених ст. 286 КАС України та підлягає розгляду з урахуванням особливостей, передбачених параграфом 2 глави 11 КАС України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежилих приміщень під літерами «Г», «Д», «Е» будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Відповідно до направлення від 10.05.2019 року Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва, направлено головного державного інспектора інспекційного відділу №1 Управління контролю за будівництвом Сороку М.В. для здійснення позапланової перевірки будівництва на АДРЕСА_1 щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на підставі наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва від 17.10.2016 року №60 та на підставі звернення ТОВ «Науково-впроваджувальна фірма «Техновен» від 24.01.2019 року, яке надійшло з ГУ ДСНС у м Києві від 11.02.2019 року.

Строк дії направлення з 10.05.2019 року по 11.05.2019 року.

06.05.2019 року заступником начальника Управління - начальника інспекційного відділу №1 управління контролю за будівництвом С.Мосур подано службову записку на ім`я директора Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю м. Києва з проханням продовження терміну перевірки на два робочі дні, який було продовжено, що вбачається із резолюції керівника на службовій записці.

10.05.2019 року за наслідками позапланового заходу було складено акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у якому викладено виявлені під час перевірки порушення позивачем вимог чинного законодавства, а 10.05.2019 року винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно змісту зазначеного припису встановлено, що будівля літ. Д на АДРЕСА_1 реконструйована шляхом влаштування надбудови другого поверху без документа, що дає право на виконання будівельних робіт, разом з тим, враховуючи надані ОСОБА_1 документи, встановити рік будівництва на суб`єкта містобудування, яким виконано будівельні роботи, не вбачається за можливе.

Будівля Д експлуатується ОСОБА_1 без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, відповідно до ДСТУ-Н В.1.1-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва, вказаний об`єкт належить до об`єктів з незначними наслідками (ССІ).

На час проведення перевірки ОСОБА_1 не надав документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, а саме: документи, які стали підставою для виникнення права власності, а також не надав у повному обсязі матеріалів технічної інвентаризації, що є порушенням п.1 ч.1 ст.34, ч.2 ст. 36, ч.8 ст.39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»; п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України від 23.05.2011 року №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю».

21.05.2019 року головним державним інспектором інспекційного відділу №1 управління контролю за будівництвом Сорокою М.В. складено у присутності ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, а саме, що виявлено порушення: будівля літ. Д на АДРЕСА_1 експлуатується ОСОБА_1 без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку після реконструкції, відповідно до ДСТУ-Н В.1.1-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва, вказаний об`єкт належить до об`єктів з незначними наслідками (ССІ), чим порушено ч.8 ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».

У протоколі позивач надав пояснення про те, що всі документи подані ним у повному обсязі. Про право власності на об`єкт нерухомого майна надано у повному обсязі. Будівельні роботи, у т.ч. реконструкція не проводяться і не проводились.

21.05.2019 року тією ж посадовою особою складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про те, що виявлено порушення: на час проведення перевірки ОСОБА_1 не надав документів, необхідних для здійснення заходів державного будівельно-архітектурного контролю, а саме: документи, які стали підставою для виникнення права власності, а також не надано у повному обсязі матеріали технічної інвентаризації, чим порушено п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України від 23 травня 2011 року №553.

У поясненнях до протоколу позивач вказав, що всі документи ним були надані та, що реконструкція не проводилась і не проводиться.

28.08.2019 року директором Департаменту з питань архітектурно-будівельно контролю м. Києва Кузьменко В.В. прийнято постанову №31/19 відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 та ч.9 ст. 96 КУпАП та з урахуванням ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн.

19.07.2019 року за підписом заст. Директора Департаменту Т. Попчук позивачу направлено лист у якому зазначено, що необхідно рахувати дату прийняття постанови 28.05.2019 року, оскільки у постанову було помилково зазначено дату 28.08.2019 року.

Колегія суддів не може погодитись з викладеними у рішенні суду мотивами щодо підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553.

Відповідно до п.п. 5, 7 цього Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Згідно з п. 9 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

У п.12 Порядку, крім іншого, зазначено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 14 Порядку, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний, зокрема, допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Диспозиція частини 1 статті 96 КУпАП передбачає відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів чи споруд.

Диспозиція частини 9 ст. 96 КУпАП України передбачає відповідальність за експлуатацію об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною восьмою цієї статті.

Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що об`єкти нерухомого майна: нежитлові будинки в цілому, об`єкт житлової нерухомості - літера А, Б, В за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані на праві власності за ОСОБА_1 .

Підстава: договір купівлі-продажу, будівлі (споруди, приміщення) при викупі № 645 , серія та номер 1996, виданий 05.10.1999 року, видавник приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пивоваров О.К, свідоцтво про власність, серія та номер: 646, виданий 24.11.1999 року, видавник: Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву.

Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Форма власності приватна, розмір частки 1/1. Власник ТОВ «Науково-впроваджувальна фірма «Техновен».

Окрім того, 25.03.2016 року державним реєстратором Скляренко О.М. вчинено запис про право власності, розмір частки 64/100, вид власності: спільна часткова, власник ОСОБА_1 Підстава виникнення права власності: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, серія номер 29206616, виданий 12.04.2016 року, видавник: Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві; договір купівлі-продажу, майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, виданий 29.09.2015 року, видавник: Державна податкова інспекція в Оболонському районі ГУ ДФС у м Києві.

23.12.2015 року державним реєстратором Канівець Л.М . зареєстровано за ОСОБА_1 на праві власності 5/100 будівлі допоміжного цеху (літера Г) складає 5/100 частини від майнового комплексу.

12.07.2014 року приватним нотаріусом Гавриленко А.М. зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на 31/10-0, механічні майстерні (літера Д) складає 31/100 частини від майнового комплексу.

20.01.2016 року державним реєстратором Малишевим М. С. проведено реєстрацію права власності за позивачем за адресою: АДРЕСА_1 складової частини майнового комплексу літера Д, а саме механічні майстерні, площею 249,1 кв.м.

Як зазначив позивач у позовні заяві все зазначене майно він придбав з прилюдних торгів і є його власником.

Будь-якої реконструкції чи перебудови приміщень він не проводив і не проводить.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 34 Закону, замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно- будівельного контролю щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків належать до об`єктів з незначними наслідками (ССІ); видачі органом ДАБК дозволу на виконання будівельних робіт, які за класом наслідків належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС2) наслідками.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач не міг звертатись до ДАБІ із відповідними документами щодо надання дозволу на реконструкцію чи перебудову приміщень по АДРЕСА_1 , оскільки зазначені приміщення були ним придбані з прилюдних торгів.

Окрім того, позивач не може нести відповідальності за добудови, прибудови приміщень чи їх реконструкцію, оскільки такі були здійснені іншою особою, а не ним.

Доводи відповідача щодо відсутності в БТІ інформації щодо будівель літ. Г, Д, Е та план приміщень за 2003 рік не може свідчити, що саме позивач здійснював реконструкцію приміщень чи добудував їх.

Із звернення ТОВ «НВФ «Техновен» вбачається, що останні звертались до Головного ДСНС у м. Києві, оскільки позивачем ведеться господарська діяльність, яка збільшує ризики займання, що може завдати шкоди і їх будівлям.

Проте, Головне управління не розглянуло дане звернення, а відправило його відповідачу.

Відповідач під час перевірки фактично не встановив, чи здійснювались будівельні роботи по реконструкції чи будівництву нежитлових приміщень саме позивачем, лише послався на відсутність документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Судова колегія враховує обставини придбання позивачем нерухомого майна по АДРЕСА_1 та звертає увагу, що в даному випадку у позивача не може бути відповідних дозвільних документів, які дають право на виконання вищезгаданих робіт.

Посилання відповідача на лист Київського міського бюро технічної інвентаризації та на звернення ТОВ «НВФ «Техновен» не є належним доказом, який свідчить про проведення реконструкції чи будівельних робіт приміщень саме позивачем.

Та обставина, що у постанові дата її прийняття зазначена 28.08.2019 року, колегія суддів вважає не є доказом протиправності такого документу, оскільки відповідачем зазначена дата була вказана помилково і останній її виправив, направивши про це відповідний лист позивачу, зокрема, що дата прийняття постанови 28.05.2019 року (а.с. 105).

Щодо долучених до справи фотокарток, то вони не є належними доказами у справі, оскільки на них відсутня дата виготовлення, відсутня прив`язка до певної адреси місця розташування зазначених приміщень.

Крім того, із зазначених фотокарток не можливо визначити чи вказані в них приміщення не були такими ж під час придбання приміщень позивачем з прилюдних торгів.

Безпідставним колегія суддів вважає доводи суду першої інстанції про те, що в акті перевірки не вказано часу вчинення правопорушення, сам акт не підписаний позивачем, оскільки акт не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а є лише службовим документом, який фіксує встановлені перевіркою обставини.

Крім того, позивач оскаржує постанову про накладення на нього адміністративного стягнення, а тому суд повинен був перевірити чи були правові підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності, зокрема, чи вчинено правопорушення даною особою, чи є склад правопорушення, тощо.

Щодо експлуатації приміщень позивачем, що колегія суддів вважає, що всі приміщення позивачем були придбані у власність, зареєстровані у встановленому законом порядку, а тому додаткового дозволу на їх експлуатацію не потребується.

За таких підстав, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо скасування постанови Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва від 28.08.2019 року (28.05.2019 року) №31/19.

Проте, колегія суддів вважає, що судом не було належним чином надано оцінку обставинам справи та зібраним у справі доказам і як наслідок не вірно зазначено підстави для скасування постанови. Тому колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду в мотивувальній частині, вважати підставами для скасування рішення, сказані підстави у мотивувальній частині даної постанови.

Крім того, під час ухвалення судового рішення в резолютивній частині суд першої інстанції невірно зазначив номер постанови, що підлягає скасуванню. Тому, суд вважає за необхідне змінити в цій частині рішення суду, виклавши у абзаці другому рішення вірно номер постанови від 28.08.2019 року (28.05.2019 року) «№31/19» замість «№319/19».

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до 317 КАС України підставами для зміни судового рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Згідно з ч. 1 ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.

Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 272 КАС України судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 271, 272, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 вересня 2019 року змінити в мотивувальній частині щодо підстав для скасування постанови №31/19 від 28.08.2019 (28.05.2019) року, викладених в мотивувальній частині постанови Шостого апеляційного адміністративного суду.

Змінити резолютивну частину рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 вересня 2019 року, зазначивши номер постанови від 28.08.2019 (28.05.2019) року «№31/19».

В решті рішення Шевченківського районного суду м. Києва залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Суддя -доповідач: Бужак Н.П.

Судді : Костюк Л.О.

Пилипенко О.Є.

Постанову виготовлено: 24 вересня 2019 року.