ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 810/3945/17 Суддя (судді) першої інстанції: Брагіна О.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Костюк Л. О., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Кірієнко Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНИЙ ЦЕНТР» «СПОРУДА» до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області, третя особа: Управління Держгеокадастру у м. Ірпені Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Приватного підприємства «ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНИЙ ЦЕНТР» «СПОРУДА» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені ГУ Держгеокадастру у Київській області з вимогами про визнання протиправною бездіяльності відповідачів, що призвела до відсутності кадастрового номеру у Державному земельному кадастрі та на публічній кадастровій карті земельної ділянки площею 3,000 га, за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Княгині Ольги, 1, належним розпорядником якої є Ірпінська міська рада; необробленні електронних заяв позивача про виправлення технічних помилок у Державному земельному кадастрі; неперевірці наявності відомостей про вищевказану земельну ділянку у Державному реєстрі земель, невстановленні причин, з яких відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:174:0108 не були внесені в автоматичному порядку до Державного земельного кадастру.

Просив зобов`язати відповідачів обробити електронні заяви позивача щодо виправлення технічних помилок у Державному земельному кадастрі стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:174:0108, яка містить помилки в обліковому номері заяви, кадастровому номері, тощо; перевірити наявність відомостей про земельну ділянку в ДЗК, встановити та усунути причини за яких відомості про земельну ділянку не були перенесені в автоматичному режимі до Державного земельного кадастру; забезпечити наявність кадастрового номеру про земельну ділянку у Державному земельному кадастрі та на Публічній кадастровій карті на сайті у мережі Інтернет за вказаною позивачем адресою.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що спірна земельна ділянка в Державному земельному кадастрі не знайдена, кадастровий номер відсутній, однак відповідач жодних заходів для їх виправлення не вчинив. Ця обставина стала підставою звернення до суду з позовом про визнання бездіяльності відповідачів протиправною та спонукання їх до вчинення певний дій.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Суду надіслано відзив на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як убачається з матеріалів справи, 04.06.2008 р., між Ірпінською міською радою та ПП «ІБЦ «Споруда» було укладено договір оренди землі, за умовами якого позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 3,0000 га, що розташована за адресою: Київська область, м. Ірпінь, право користування земельною ділянкою у встановленому законом порядку на той час зареєстроване не було.

26.10.2016 р., ПП «ІБЦ «Споруда» звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Київській області із заявою, в якій просило надати ПП «ІБЦ «Споруда» завірені належним чином копії усіх документів, вичерпні відомості та довідкову інформацію, що перебувають у розпорядженні Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Управління Держгеокадастру у м. Ірпені Київської області, щодо земельної ділянки площею 3,0000 га, що розташована за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Княгині Ольги , 1, кадастровий номер 3210900000:01:174:0108; прийняти рішення про внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 3,0000 га, що розташована за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Княгині Ольги , 1 , кадастровий номер 3210900000:01:174:0108.

За результатом розгляду поданої заяви, ГУ Держгеокадастру у Київській області надало роз`яснення, що відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру вносяться державними кадастровими реєстраторами за місцем її розташування на підставі землевпорядної документації та електронного документа, які розроблені юридичними (фізичними) особами, які мають ліцензію на проведення робіт із землеустрою.

Крім того, ГУ Держгеокадастру у Київській області доручило управлінню Держгеокадастру у м. Ірпені Київської області розглянути заяву ПП «ІБЦ «Споруда» від 26.10.2016 та надати останньому відповідь на поставлені у зверненні питання, про що також повідомити управління.

Листом від 09.11.2016 №99-1017-99.4-698/2-16 управління Держгеокадастру у м. Ірпені Київської області повідомило позивача, що у Державному земельному кадастрі відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:174:0108 - відсутні.

При цьому Управління Держгеокадастру у м. Ірпені Київської області роз`яснило позивачеві, що внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до пунктів 118, 121, 122 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, через Центр надання адміністративних послуг на підставі заяви визначеної форми, оригіналу документації із землеустрою.

Позивач стверджує, що державна реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:174:0108 була проведена у 2008 році відповідно до чинного на той момент законодавства.

30.11.2016 р., позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Київській області із листом, у якому вимагав зобов`язати управління Держгеокадастру у м. Ірпені Київської області повторно розглянути заяву ПП «ІБЦ «Споруда» від 26.10.2016 та зареєструвати право оренди на земельну ділянка площею 3,0000 га, що розташована за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Княгині Ольги, 1, кадастровий номер 3210900000:01:174:0108 відповідно до чинного на той момент законодавства.

Рішеннями Київського ОАС від 11.08.2017 у справі № 810/272/17 позовні вимоги ПП «Споруда» були частково задоволені, зобов`язано управління Держгеокадастру у м. Ірпені надати позивачу витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 3210900000:01:174:0108 та повторно розглянути заяву позивача стосовно копій документів на вищевказану земельну ділянку та внесення відомостей про неї до ДЗК.

Станом на 2017 р. відомості про кадастровий номер спірної земельної ділянки 3210900000:01:174:0108 у Державному земельному кадастрі відсутні; електронні заяви від 26.10.2016 р. позивача про виправлення технічних помилок у Державному земельному кадастрі не оброблені та на них не надано відповідь, що й стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ПП «Споруда» заявлені вимоги до відповідачів, які не здійснюють адміністрування ДЗК, а також, ураховуючи, що вимоги позовної заяви фактично зводяться до вимог про державну реєстрацію права на земельну ділянку з внесенням даних до ДЗК, які заявник визначає як спір з приводу неналежного адміністрування реєстру, суд прийшов висновку про безпідставність заявлених вимог.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI (далі - Закон № 3613-VI), Державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при регулюванні земельних відносин; управлінні земельними ресурсами; організації раціонального використання та охорони земель; здійсненні землеустрою; проведенні оцінки землі; формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів; справлянні плати за землю (стаття 2 Закону № 3613-VI).

Згідно статті 10 Закону № 3613-VI, об`єктами Державного земельного кадастру є землі в межах державного кордону України, землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць, обмеження у використанні земель, земельна ділянка.

Відповідно до статті 15 Закону № 3613-VI, до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно статті 16 Закону № 3613-VI, земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Структура кадастрових номерів земельної ділянки визначається Кабінетом Міністрів України.

Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Надання відомостей з Державного земельного кадастру, передбачених пунктом 198 цього Порядку, здійснюється державними кадастровими реєстраторами відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», - п.199 Порядку №1051.

Адміністрування Державного земельного кадастру здійснюється його адміністратором на підставі договорів, укладених з Держгеокадастром на проведення робіт та надання послуг, пов`язаних з адмініструванням Державного земельного кадастру, відповідно до пункту 200 цього Порядку.

Відповідно до статті 36 закону України «Про Державний земельний кадастр», доступ до «Інформації про право власності та речові права на земельну ділянку», можливий за умови ідентифікації особи, яка отримує доступ до інформації, з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи. Інформація про перегляд відомостей про право власності та речові права на земельні ділянки, зберігається.

Якщо за зробленим в електронному вигляді запитом земельну ділянку не знайдено, це означає, що: 1) інформацію про ділянку, що зберігалася у паперовій формі, не було переведено у цифровий формат, тому дані не завантажено в систему; 2) виникли сумніви у достовірності даних про земельну ділянку і тривають додаткові перевірки перед тим, як їх внести; 3) фахівці центру обробки інформації самостійно виявили помилку і вживають заходи щодо її виправлення; 4) інформація про земельну ділянку не вносилась до ДЗК.

Обробка всіх звернень в електронному вигляді здійснюється Центром Державного земельного кадастру, тобто його адміністратором. У Центрі Державного земельного кадастру, всі звернення обробляються та, за необхідності, вносяться в електронну систему у вигляді уточнень та виправлень.

Пунктом 138 Порядку №1051, зазначено, що:

1. технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру;

2. технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру);

3. помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель (в тому числі виявлена після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою);

4. помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії;

5. технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель;

6. помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки;

7. помилка у застосуванні систем координат для земельних ділянок, які були зареєстровані до 1 січня 2013 р. та перенесені до Державного земельного кадастру.

Таким чином, відсутність відомостей про земельну ділянку в ДЗК не є технічною та/або помилкою у розумінні п. 138 Порядку та згідно із загальним визначенням поняттям «помилка».

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14.04.2016 р., убачається, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:174:0108 відсутні відомості про реєстрацію права користування та/або права власності на неї.

Як вказує позивач у позові, таке право він зареєстрував лише 23.01.2017 р.

Тобто, позивачем належне йому право оренди не було зареєстроване у встановленому порядку до 2017 року, отже, встановлення відсутності факту кадастрового номеру у ДЗК на стадії реєстрації речового права користувачем земельної ділянки в межах постанови КМУ від 06.12.2017 р. №925 «Деякі питання удосконалення механізму захисту речових прав на земельні ділянки, а також уникнення зловживань та непорозумінь у сфері земельних відносин» не відбулось.

Встановити чи підтвердити наявність кадастрового номеру саме спірної земельної ділянки до 2016 р. представленими документами справи не виявилось можливим.

На підставі Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці від 18 серпня 2010 р. № 749, що був чинним в період виникнення спірних відносин, внесення даних обмінного файла до автоматизованої системи щодо кадастрового номеру земельної ділянки покладалось на адміністратора автоматизованої системи.

Адміністратор автоматизованої системи, на підставі договорів, укладених з Держземагентством України, здійснював також заходи зі створення та супроводження програмного забезпечення Державного земельного кадастру (в тому числі проведення моніторингу Державного земельного кадастру), тобто систематичного контролю за його станом.

Адміністратором Державного земельного кадастру відповідно до наказу №36 від 28.01.2016 р. Держгеокадастру є державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», яке належить до сфери управління Держгеокадастру. Це підприємство є відповідальним як за наповнення ДЗК інформацією, так і за здійснення систематичного контролю за станом реєстру, а також проведення адміністрування ДЗК в межах встановлених п.1.4 Порядку №836 повноважень.

Вказане свідчить, що заявлені вимоги до відповідачів, які не здійснюють адміністрування ДЗК.

Також колегією суддів враховано, що наявні в матеріалах справи копії проекту землеустрою відведення ПП «Споруда» земельної ділянки в межах масиву «Стоянка» не містять відомостей про дотримання при присвоєнні кадастрового номеру положень Тимчасового порядку № 749 та передачі територіальним органом Держземагентства пакету документів із файлом та відомостями про кадастровий номер цієї земельної ділянки в електронній (цифровій) формі з використанням автоматизованої системи протоколу проведення перевірки документації із землеустрою до державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» та прив`язки земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:174:0108 до адреси: м . Ірпінь, вул. Ольги Княгині.

Позивачем не надано доказів присвоєння такої адреси ( м. Ірпінь, вул. Ольги Княгині, 1). Крім цього згідно відомостей на сайті Укрпошти за посиланням в мережі Інтернат https://ukrposhta.ua відсутні відомості про таку адресу.

Відповідно до картографічних матеріалів які наявні в матеріалах справи, місце розташування території, на яку вказує Позивач, знаходиться поза затвердженими межами міста Ірпеня, даних про передачу земель державної власності на даній території у розпорядження територіальної громади міста Ірпеня немає.

Пунктом 1.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 № 174, чинного на момент укладення договору оренди землі із «ПП «ІБЦ Споруда»», було встановлено, що Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі - це документ суворого обліку, який є складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.

Державний реєстр земель - це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою АС ДЗК.

Оператори державного реєстру земель - це структурні підрозділи Центру ДЗК, що проводять приймання, перевірку та систематизацію реєстраційних карток земельних ділянок, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, ведуть книгу реєстрації, формують Поземельну книгу та не мають прямого доступу до бази даних АС ДЗК.

Поземельна книга - це документ, який є складовою частиною державного реєстру земель, містить відомості про земельну ділянку, в тому числі кадастровий план, відомості про державний акт на право власності на землю, державний акт на право постійного користування землею, договір оренди землі та власника, користувача, орендаря (суборендаря) земельної ділянки і формується за допомогою АС ДЗК.

Реєстратори державного реєстру земель - це структурні підрозділи Центру ДЗК, які мають доступ та вносять відомості до бази даних АС ДЗК, ведуть Поземельну книгу, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, а також ведуть книгу реєстрації.

Відповідно до пункту 2.5 Тимчасового порядку, територіальний орган земельних ресурсів за актом приймання-передавання передає реєстраційну картку оператору (реєстратору) разом з усіма примірниками державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі для їх видачі та державної реєстрації.

Згідно із пунктом 2.6 Тимчасового порядку, оператор (реєстратор) приймає від територіального органу земельних ресурсів державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі та реєстраційну картку. У разі виявлення розбіжностей в державному акті на право власності на земельну ділянку, державному акті на право постійного користування земельною ділянкою, договорі оренди землі та реєстраційній картці вони за актом приймання-передавання повертаються до територіального органу земельних ресурсів для доопрацювання

Пунктом 2.7 Тимчасового порядку передбачено, що у разі оформлення договору оренди (суборенди) землі територіальний орган земельних ресурсів надає за актом приймання-передавання Оператору (реєстратору) реєстраційну справу для створення реєстраційної картки. Оператор (реєстратор) у 10-денний термін заповнює реєстраційну картку.

Згідно із пунктом 2.8 Тимчасового порядку, оператор (реєстратор) здійснює видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та видачу договорів оренди (суборенди) землі. Видача державного акта на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договору оренди (суборенди) землі супроводжується внесенням запису про державну реєстрацію до відповідних розділів книги реєстрації. При цьому оператор (реєстратор) відображає дані державної реєстрації на всіх примірниках державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди (суборенди) землі.

До реєстраційної картки оператором (реєстратором) вносяться відомості про державну реєстрацію згідно з пунктом 3.4 цього Порядку.

Після внесення відомостей про державну реєстрацію до реєстраційної картки вона засвідчується підписом керівника з зазначенням прізвища та ініціалів і печаткою оператора (реєстратора).

Другий примірник державного акта на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, примірники договору оренди (суборенди) землі оператор (реєстратор) передає до територіальних органів земельних ресурсів за актом приймання-передавання.

Відповідно до пункту 2.9 Тимчасового порядку, оператор передає реєстратору перший примірник реєстраційної картки, після чого реєстратор вносить відомості з реєстраційної картки до бази даних АС ДЗК. Після внесення реєстратором відомостей до бази даних АС ДЗК на першій сторінці реєстраційної картки ставиться штамп реєстратора та підпис особи, яка внесла відомості.

Згідно із пунктом 2.10 Тимчасового порядку перший примірник реєстраційної картки передається на зберігання до архіву реєстратора. Другий примірник реєстраційної картки включається до Поземельної книги, формування та зберігання якої здійснює оператор.

Відповідно до пункту 4.2 Тимчасового порядку, державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.

Пунктом 4.3 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель визначено, що у книзі реєстрації реєструються, в тому числі, договори оренди землі.

Реєстраційний номер присвоюється державному акту на право власності на земельну ділянку, державному акту на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі в момент здійснення його державної реєстрації (пункт 8.1 Тимчасового порядку).

Пунктами 12.3, 12.4 Тимчасового порядку передбачено, що дані для формування Поземельної книги вносяться до бази даних АС ДЗК після внесення записів до книги реєстрації.

Відповідальність за формування та ведення поземельних книг покладається на осіб, які призначаються наказом оператора (реєстратора).

Відповідно до пунктів 14.1, 14.2, 14.3 Тимчасового порядку, для внесення до Поземельної книги відомостей про земельну ділянку, на яку було оформлено державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі до введення в дію цього Порядку, оператор (реєстратор) звертається з письмовим запитом про отримання відомостей про земельну ділянку до територіальних органів земельних ресурсів.

Територіальний орган земельних ресурсів у тижневий термін з моменту подання письмового запиту надає за актом приймання-передавання оператору (реєстратору) технічну документацію або реєстраційну справу для створення реєстраційної картки.

У разі неможливості відтворення інформації територіальний орган земельних ресурсів надає офіційний висновок про відсутність відомостей для внесення їх до бази даних АС ДЗК.

Відсутність реєстраційних карток та відомостей в базі даних АС ДЗК, позбавляє суд можливості встановити присвоєння саме спірній земельній ділянці зазначеного кадастрового номеру.

Вказана процедура заявником дотримана не була, документально ця обставина не підтверджена, тому поземельна книга не може слугувати доказом реєстрації земельної ділянки, адже Порядком №174 встановлено, що лише реєстраційна картка, яку формував та зберігав структурний підрозділ центру ДЗК є документом, який посвідчував факт реєстрації правовстановлюючого на землю документа, тому матеріалами справи не підтверджено, що земельна ділянка в межах масиву «Стоянка» в м. Ірпені реєструвалась в Державному реєстрі земель.

В той же час, обов`язок по внесенню відомостей у Поземельну книгу та оформлення відповідних документів на момент реєстрації зазначеного договору покладався на реєстратора державного реєстру земель, а тому позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання обов`язків реєстратором державного реєстру земель в частині невнесення відповідних відомостей.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що позивачем не доведено наявності правових підстав для задоволення позовних вимог до вказаних відповідачів.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, та колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНИЙ ЦЕНТР» «СПОРУДА» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНИЙ ЦЕНТР» «СПОРУДА» до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області, третя особа: Управління Держгеокадастру у м. Ірпені Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя -доповідач: В. В. Кузьменко

Судді : Л. О. Костюк

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 30.09.2019