ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 вересня 2019 року № 640/3653/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі судового засідання Патук А.С.,

за участі:

від позивача: адвокат Бебель О.О.

від відповідача-1 (ГПУ): Ступак Д.В.

від третьої особи: Горелик Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом

ОСОБА_2

до

Генеральної прокуратури України (Відповідач-1), Ради прокурорів України (Відповідач-2)

третя особа:

Прокуратура Донецької області

про

визнання протиправним та скасування рішення, наказу, поновлення на адміністративній посаді,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _2 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Генеральної прокуратури України (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, код ЄДР: 00034051), Ради прокурорів України (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15), в якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Ради прокурорів України від 22.01.2019 № 1 «Про внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_2 з посади керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Донецької області»;

2) визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України від 23.01.2019 № 5к, яким звільнено ОСОБА_2 з посади керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Донецької області у зв`язку з неналежним виконання посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади;

3) поновити ОСОБА_2 на посаді керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Донецької області.

Позиція позивача.

Позивач зазначає, що 22.01.2019 Радою прокурорів України прийнято рішення №1 «Про внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_2 з посади керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 Донецької області», згідно якого питання внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_2 з посади керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 Донецької області вирішено та рекомендовано звільнення ОСОБА_2 з посади керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 Донецької області у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади.

На підставі вказаного рішення Генеральним прокурором України 23.01.2019 прийнято наказ №5к, згідно якого ОСОБА_2 звільнено з посади керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 Донецької області у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади.

Позивач вважає, що вищевказані рішення Ради прокурорів України та наказ Генерального прокурора України є протиправними та прийняті із порушенням норм діючого законодавства, внаслідок чого підлягають скасуванню.

Так, позивач зазначає (1), що Радою прокурорів України порушено процедуру прийняття оскаржуваного рішення, порушено право позивача на участь у засіданні та на особисте надання пояснень, висловлення заперечень під час розгляду подання, що призвело до передчасного прийняття Радою прокурорів України рішення про рекомендування звільнення ОСОБА_2 із адміністративної посади.

В контексті наведеного позивач звертає увагу, що в силу положень п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон) звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 2, 3, 6-8, 11 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором за рекомендацією Ради прокурорів України з підстави неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади.

Позивач зазначає, що згідно із ч. 3 ст. 41 Закону наявність підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, встановлюється Радою прокурорів України з дотриманням передбачених статтею 47 цього Закону гарантій особи щодо повідомлень, отримання копій документів, які стали підставою для перевірки, участі у засіданні та залучення представника, надання пояснень, висловлення заперечень, клопотань та відводів, отримання копії відповідного рішення.

Позивач наполягає, що питання може бути розглянуто без нього лише у випадках, коли належним чином повідомлений прокурор: повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності; не з`явився на засідання, не повідомивши про причини неявки; не з`явився на засідання повторно. Прокурор та/або його представник мають право давати пояснення, відмовитися від їх надання, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також реалізовувати інші права.

Позивач вважає, що вищевказані норми Закону грубо порушені Радою прокурорів України.

Так, позивач стверджує, що 11.12.2018 електронною поштою з електронної адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1 та факсимільним зв`язком на адресу Маріупольської місцевої прокуратури №1 надійшов лист Ради прокурорів України № 01/01/5-422вих-18 від 11.12.2018, згідно якого позивача проінформовано про розгляд 26.12.2018 об 11 год. 00 хв. подання прокурора Донецької області щодо внесення рекомендації про його звільнення з посади керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Донецької області з підстав неналежного виконання посадових обов`язків.

Відповідно до вказаного листа позивачу повинні бути надіслані документи згідно додатку, а саме: копії подання щодо внесення рекомендації про звільнення, наказу про призначення, наказу про розподіл обов`язків, витягів про преміювання, переліку вакантних посад, матеріалів перевірки місцевої прокуратури (всього на 775 арк.).

Втім, вищевказані подання та копії документів надійшли до позивача з прокуратури Донецької області лише 21.12.2018. Як наслідок, зазначає позивач, для належного їх опрацювання та підготовки заперечень й пояснень з наданням копій підтверджуючих документів, він мав лише один робочий день, а саме - 22.12.2018, враховуючи, що 23-25 грудня були святковими днями, та для приїзду з м. Маріуполя до м. Києва теж потрібен певний час.

Крім того, подання містило посилання на акт тематичної позапланової перевірки стану охорони державної таємниці, проведеної комісією ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях (гриф ДСК), та відомості, що містяться в ньому.

Позивач звертає увагу на те, що відповідно до п.п. 25, 26 Переліку відомостей, що становлять службову інформацію та можуть міститься в документах органів прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 325 від 15.11.2017, до службової інформації належать відомості, наявні в довідках та листах із питань охорони державної таємниці, які не містять таємної інформації; відомості (за сукупністю) про стан забезпечення охорони державної таємниці, які не становлять таємної інформації.

Враховуючи, що його письмові пояснення та заперечення мали містити відомості, наявні в акті тематичної позапланової перевірки стану охорони державної таємниці, проведеної комісією ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях (гриф ДСК), вони повинні бути оформлені із додержанням вимог Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою КМУ від 19.10.2016 № 736, та Інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 13.12.2017 № 349.

В Маріупольській місцевій прокуратурі №1 та, наскільки відомо позивачу, в прокуратурі Донецької області відсутня копіювально-розмножувальна техніка, що має підтверджену відповідність вимогам технічного захисту інформації. У зв`язку з цим, інформація з обмеженим доступом, що мала міститься у письмових поясненнях та запереченнях повинна бути заповнена від руки, та, в цілому, пояснення оформленні, обліковані та надіслані до Ради прокурорів України із дотриманням вимог Інструкцій №№ 349, 736. Позивач звертає увагу, що зазначені дії також потребують достатнього часу.

У той же час, як зазначено у позові, 26.12.2018 у визначений час позивач прибув на засідання Ради прокурорів України, якою за його клопотанням перенесено розгляд подання прокурора Донецької області щодо внесення рекомендації про його звільнення з посади, при цьому точної дати наступного засідання з цього питання йому не повідомлено.

Позивач зазначає, що у період з 02.01.2019 по 16:01.2019 він перебував на амбулаторному лікування з діагнозом - гострий трахеїт, про що свідчить листок непрацездатності серії АДК №748284, виданий 02.01.2019 Комунальним некомерційним підприємством Маріупольської міської ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3».

Позивач зазначає, що 17.01.2019 він вийшов на роботу та дізнався, що Радою прокурорів України засідання з питання внесення рекомендації про його звільнення з посади керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 Донецької області призначене на 22.01.2019.

Враховуючи, що у період з 02.01.2019 по 16.01.2019 він перебував на лікарняному і за станом здоров`я не мав можливості підготувати письмові пояснення, ним було прийнято рішення надавати їх усно безпосередньо на засіданні Ради прокурорів України, яке повинно було відбутись 22.01.2019.

Втім, зазначає позивач, в ніч з 20 на 21 січня 2019 року у нього різко погіршилось самопочуття та вранці 21.01.2019 його шпиталізовано до кардіологічного відділення Комунального некомерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольська міська лікарня швидкої медичної допомоги» із діагнозом - гіпертонічний криз, гіпертонічна хвороба 2 ступеня, ускладнена серцевою недостатністю, ознаки гіпертрофії лівого шлуночка серця (артеріальний тиск 180/110). Протягом 21 та 22 січня 2019 року, як зазначає позивач, він перебував у стаціонарі кардіологічного відділення вищевказаного лікувального закладу, де йому надавали необхідне лікування. Згідно рекомендацій лікаря та за станом здоров`я він не мав можливості виїхати до м. Києва для участі у засіданні Ради прокурорів України.

Надалі у позові зазначається, що 21.01.2019 після внутрішньовенного вливання за допомогою крапельниць необхідних медичних препаратів позивач став почувати себе трохи краще, та розуміючи, що згідно ч. 3 ст. 47 Закону засідання Ради прокурорів України може відбутись без його участі, якщо він не повідомить про причини неявки, ним за допомогою родичів підготовлено клопотання до Ради прокурорів України із повідомленням про причини неможливості прибути на засідання та із проханням перенести його на іншу дату.

У той же день, як зазначає позивач, зазначене клопотання передано до Маріупольської місцевої прокуратури № 1, де його засобами електронного зв`язку за допомогою офіційного поштового сервісу органів прокуратури з електронної адреси Маріупольської місцевої прокуратури №1: mariupol_1@don.gp.gov.ua спрямовано на електронну адресу Ради прокурорів України, яка зазначена на офіційному Інтернет-порталі Генеральної прокуратури України - rada.prok@gp.gov.ua (час відправлення - 21.01.2019 об 15 год. 46 хв.) та на робочу електронну адресу головного спеціаліста відділу забезпечення діяльності органів прокурорського самоврядування Департаменту забезпечення діяльності керівництва Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 (час відправлення - 21.01.2019 об 15:46). Після цього, спеціалістом Маріупольської місцевої прокуратури №1 Мельниченко А.П. вищевказане клопотання відправлено факсимільним зв`язком на номер: (044) 280-26-03, який зазначений на Інтернет-порталі Генеральної прокуратури України як офіційний номер факсу Ради прокурорів України. Згідно звіту про відправку факс відправлено успішно.

На підтвердження вчинення вказаних дій позивач посилається на копії клопотання, звіту про відправку факсу, роздруківки скріншотів електронної пошти, сайту Ради прокурорів України.

Також, звертає увагу позивач, зазначене клопотання відправлено 21.01.2019 з використанням послуг ПАТ «Укрпошта» поштовим відправленням з оголошеною цінністю з описом вкладення, на підтвердження чого позивач надає бланк опису вкладення та фіскальний чек.

Крім того, наголошує позивач, 21.01.2019 про наведені вище обставини ним повідомлено начальника управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Донецької області ОСОБА_9 та заступника начальника управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області Доллінера П.Я., а саме, що позивач знаходиться у стаціонарі кардіологічного відділення лікарні швидкої медичної допомоги, перебуває на лікарняному, у зв`язку з чим не зможе прибути на засідання Ради прокурорів України.

Вказані працівники прокуратури Донецької області, як зазначає позивач, приймали участь у засіданні Ради прокурорів України 22.01.2019. Позивач звертає увагу, що 22.01.2019 Раду прокурорів України на зазначеному засіданні вони повідомили, що він перебуває на лікарняному у зв`язку з чим не прибув до м. Києва.

Позивач вважає, що за таких обставин Рада прокурорів України була обізнана про причини його неявки, та крім того, він вжив усіх можливих та необхідних дій для повідомлення Ради прокурорів України про причини його відсутності на засіданні 22.01.2019.

Незважаючи на це, як зазначає позивач, Радою прокурорів України засідання проведено без його участі та відразу прийнято рішення.

Таким чином, на думку позивача, Радою прокурорів України не дотримано порядок розгляду подання про внесення рекомендації про його звільнення з посади. Засідання із вказаного питання проводились лише двічі, а саме: 26.12.2018 та 22.01.2019. У першому засіданні позивач приймав участь та воно було перенесене у зв`язку з несвоєчасним наданням йому копій подання та доданих документів, а на друге засідання позивач не прибув із поважних причин, при цьому повідомив Раду прокурорів України про причини неявки.

Отже, на думку позивача, у Ради прокурорів України були відсутні підстави розглянути питання про внесення рекомендації про його звільнення без моєї участі.

На думку позивача, внаслідок протиправних дій Ради прокурорів України його позбавлено права особисто прийняти участь у засіданні, надання під час його проведення пояснень, можливості поставити питання учасникам провадження, висловити заперечення, заявити клопотання, чим грубо порушено його права.

Таким чином, на думку позивача, рішення Ради прокурорів України №1 від 22.01.2019 «Про внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_2 з посади керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 Донецької області» є противоправним та підлягає скасуванню.

Водночас, позивач звертає увагу, що лише за умови додержання права прокурора на участь у засіданні Ради прокурорів України з розгляду питання: про надання рекомендації щодо його звільнення, Генеральний прокурор України мав право видати наказ про звільнення з адміністративної посади.

Відсутність пояснень щодо виявлених порушень та перебування у момент прийняття рішення у вигляді звільнення з адміністративної посади на лікарняному, повинно було бути безумовною підставою для відкладення розгляду питання Генеральним прокурором України про звільнення позивача з посади керівника місцевої прокуратури. В даному випадку, як вважає позивач, саме на Генерального прокурора України, як особу якою приймається рішення про звільнення, покладається обов`язок з`ясувати наявність обставин неналежного виконання посадових обов`язків, в тому числі шляхом одержання письмових пояснень від прокурора, оскільки рішення Ради прокурорів України є лише рекомендацією, що зроблено не було та призвело, на думку позивача, до порушення його прав та законних інтересів.

За таких обставин, як зазначає позивач, наказ Генеральної прокуратури України №5к від 23.01.2019, згідно якого звільнено з посади керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 Донецької області у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади, не може вважатись законним та підлягає скасуванню.

Крім іншого, позивач звертає увагу, що у Маріупольській місцевій прокуратурі №1 працює член Ради прокурорів України ОСОБА_6, який є чоловіком начальника управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Донецької області ОСОБА_9.

Як зазначається у позові, у позивача неодноразово виникали конфліктні ситуації із членом Ради прокурорів України ОСОБА_6 у зв`язку з небажанням з його боку виконувати будь-які свої службові обов`язки, передбачені для нього згідно виданого позивачем наказу про розподіл службових обов`язків, а саме: забезпечення представницької діяльності у сфері дитинства та з питань запобігання корупції на території юрисдикції місцевої прокуратури. Протягом 2018 року ОСОБА_6 не підготовлено матеріалів для пред`явлення жодного позову, будь-які матеріали ним не опрацьовувались, інформаційне забезпечення не сформоване, перевірки з питань виконання судових рішень у сфері охорони дитинства не проводились, взагалі, жодної роботи, передбаченої розподілом обов`язків між працівниками місцевої прокуратури, ним не виконувалось. Позивач зазначає, що ним неодноразово зверталась його увага на необхідність поряд із виконанням повноважень члена Ради прокурорів України виконувати певний обсяг роботи на закріпленій ділянці. Втім, у таких випадках ОСОБА_6 ініціював питання про звільнення від виконання службових обов`язків за основним місцем роботи у відповідності до п. 5.5 Положення про Раду прокурорів України, затвердженого Всеукраїнською конференцією прокурорів України 27.04.2017, та, посилаючись на відповідний наказ прокурора Донецької області, відмовлявся виконувати будь-які свої обов`язки, як прокурора Маріупольської місцевої прокуратури №1. Позивач також зазначає, що ОСОБА_6 був незадоволений ним як керівником, оскільки позивач не забезпечив останньому окремого робочого кабінету із кондиціонером. Враховуючи відсутність достатньої кількості приміщень у будівлях Маріупольської місцевої прокуратури №1 більшість працівників розташовуються по троє, четверо в одному кабінеті. За таких умов, беручи до уваги, що прокурори місцевої прокуратури працюють у досить інтенсивному режимі, доцільності для вивільнення окремого кабінету для ОСОБА_6 позивач не бачив, про що повідомляв останнього.

Все це, як стверджує позивач, призвело до напружених стосунків між ним та членом Ради прокурорів України ОСОБА_6, а також його дружиною - начальником управління підтримання обвинувачення прокуратури Донецької області ОСОБА_9

Незважаючи на це, як звертає увагу позивач, наказом прокурора Донецької області №42р від 15.11.2018 призначено перевірку стану організації виконання вимог галузевих наказів Генерального прокурора України у Маріупольській місцевій прокуратурі № 1 та створено групу прокурорів, що мають здійснити виїзд до місцевої прокуратури, в тому числі, заступником керівника групи визначено начальника управління підтримання обвинувачення в суді ОСОБА_9 , яка фактично керувала її проведенням.

При цьому, керівник групи - заступник прокурора області ОСОБА_25 . жодного разу під час перевірки до місцевої прокуратури не виїжджав.

Відповідно до п. 3 наказу прокурора Донецької області №42р від 15.11.2018 саме заступнику керівника групи ОСОБА_9 доручено скласти план перевірки та за її результатами скласти узагальнену доповідну записку.

Позивач звертає увагу, що подання прокурора Донецької області №11/1509-вих-18 від 06.12.2018 про звільнення його з адміністративної посади керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 обґрунтоване тими ж самими «порушеннями», які дослівно переписані з узагальненої доповідної записки, яку, як зазначалось вище, складено заступником керівника групи ОСОБА_9 та особисто нею підписано.

Вказана особа керувала перевіркою та склала узагальнену доповідну записку, в якій зробила висновок, що стан організації роботи Маріупольської місцевої прокуратури № 1 з основних напрямків прокурорської діяльності є таким, що не повною мірою відповідає вимогам організаційно - розпорядчих документів Генеральної прокуратури України.

При тому, що згідно висновків 4-х доповідних записок за окремими напрямками діяльності, складених іншими членами групи перевіряючих зроблено висновки, що стан організації роботи Маріупольської місцевої прокуратури №1 в цілому відповідає вимогам галузевих наказів.

Усього, як зазначає позивач, було складно 8-м доповідних записок з різних напрямів діяльності місцевої прокуратури.

Що стосується сутності висновків, викладених у поданні прокуратури Донецької області №11/1509-вих-19 від 06.12.2018 «Про звільнення з адміністративної посади керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 Донецької області ОСОБА_2», позивач вважає доводи необґрунтованими, необ`єктивними та такими, що не відображають фактичні обставини, та, в більшості, є надуманими.

Позивач звертає увагу, що під час перевірки прокуратури області у листопаді 2018 року найбільше зауважень стосувалось саме питань організації досудового розслідування, процесуального керівництва, що однак, входить у сферу процесуальної діяльності кожного окремого прокурора як окремої та самостійної процесуальної особи та не може братися до уваги при оцінці діяльності керівника прокуратури, під час перебування на адміністративній посаді керівника прокуратури.

Водночас, позивач звертає увагу, що доповідні записки за результатами перевірки організації представницької діяльності, нагляду при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, Закону України «Про запобігання корупції» майже не містять недоліків.

Позивач, між тим, звертає увагу, що станом на 13.04.2017, коли позивача було призначено керівником Маріупольської місцевої прокуратури №1, у місцевій прокуратурі серед 58 працівників, 23 працівника прийняті на роботу у січні-лютому 2017 року та до призначення не мали стажу роботи в органах прокуратури, а більшість з них взагалі не мали стажу роботи в галузі права та лише закінчили навчання у вищих навчальних закладах. Зазначені працівники й дотепер є «молодими спеціалістами», мають стаж роботи до трьох років та виконують індивідуальні плани підвищення професійного рівня. Крім того, під час перебування позивача на посаді керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 в очолюваної ним прокуратурі постійно були наявні понад 10 вакантних посад прокурорів. Зазначена кадрова проблема не могла не вплинути на якість роботи Маріупольської місцевої прокуратури №1.

При цьому, як звертає увагу позивач, ним постійно вживались заходи щодо підвищення кваліфікації підпорядкованих працівників, особливо «молодих спеціалістів» та витрачалась значна частина робочого часу для цього. Так, протягом 2018 року у місцевій прокуратурі проведено понад 60 семінарських занять, систематично проводились «кругли столи» з проблемних питань, що виникають в роботі прокуратури, в тому числі проведено «круглий стіл» з питань призначення та проведення експертиз у кримінальних провадженнях із запрошенням викладачів Донецького юридичного інституту МВС України, експертів КЗ охорони здоров`я «Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи», експертів Донецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, проведено «круглий стіл» з питань публічних закупівель із запрошенням представників Управління східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області, Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, Маріупольського державного університету, Донецького юридичного інституту МВС України, громадських організацій «Трансперенсі Інтернешнл України» та «Платформа Громадський Контроль», проведено «круглий стіл» щодо практики апеляційного розгляду у кримінальних провадженнях із запрошенням секретаря судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області, проведено «круглий стіл» з проблемних питань у цивільному судочинстві із запрошенням суддів Апеляційного суду Донецької області, проведено «круглий стіл» з питань практичної реалізації механізму продажу сільськогосподарського вражаю, що виявлений на самовільно зайнятих земельних ділянках та подальшого звернення коштів в дохід держави із запрошенням представників ГУ Держгеокадастру у Донецькій області та ГУ ДФС у Донецькій області, неодноразово проводились навчальні заходи у форматі «ділової гри» щодо імітування судового процесу із розподіленням ролей, як у кримінальному, так і цивільному та господарському процесах, працівникам постійно надавались індивідуальні доручення щодо опрацювання проблемних питань, із подальшим обговоренням підготовлених ними доповідей на семінарських заняттях, проводились тестування знань працівників на напрямках із повідомленням про тематику питань та наданням достатнього часу на підготовку, тощо. З приводу проведення вказаних заходів до справи додано відповідні матеріали, копії планів «круглих столів», семінарських занять, тощо.

Позивач зазначає, що у поданні зазначено, що до нього керівництвом прокуратури області неодноразово застосовувались заходи реагування та долучено копії витягів з наказів про преміювання. Втім, як вважає позивач, рішення про зменшення розміру премії стосовно нього, в більшості, є необґрунтованими та не відповідали фактичним обставинам.

Зокрема, як звертає увагу позивач, у таких випадках зауваження стосувалися процесуальної діяльності прокурора як процесуального керівника в рамках кримінальних проваджень.

Позивач, крім іншого, звертає увагу, що жодна із доповідних записок про результати перевірок в місцевій прокуратурі, які передували написанню подання, не містить висновків про невідповідність організації роботи місцевої прокуратури.

Таким чином, теза подання щодо невідповідності організації роботи місцевої прокуратури не узгоджується із висновками, що зроблені членами групи перевіряючих у доповідних.

Позивач зазначає, що наведені ним у позові факти спростовують висновки, зазначені у поданні про неналежне виконання посадових обов`язків, установлених для керівника місцевої прокуратури.

Позивач наголошує, що не знімає з себе відповідальності за роботу Маріупольської місцевої прокуратури №1, однак, зауважує, що у порушеннях, які описує прокуратура області за результатами перевірки, навіть якщо вони мали місце, відповідальність мають нести перш за все прокурори - процесуальні керівники у конкретних кримінальних провадженнях, прокурори, що здійснюють відповідні функції нагляду, які допустили такі порушення.

Той факт, що під процесуальним керівництвом прокурорів місцевої прокуратури протягом 2018 року перебувало понад 10 тис. проваджень та ще понад 4 тис. провадження за вказаний рік закрито, що до піднаглядних органів поліції надійшло понад 69 тис. заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, прокурорами спрямовану до суду понад 900 обвинувальних актів, органами поліції здійснювались заходи у понад 600 ОРС, тощо, позивач зазначає, що навіть фізично не міг би самостійно проконтролювати та вивчити усі провадження й матеріали діяльності в місцевій прокуратурі, що, однак, керівництвом Генеральної прокуратури України до уваги не береться.

Відтак, враховуючи викладене у позовній заяві позивач просить задовольнити позов.

Позиція відповідача-1 (Генеральної прокуратури України) (т. 7) по суті зводиться до того, що оскаржуваний наказ Генерального прокурора України прийнято на підставі п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону України "Про прокуратуру" та рекомендації Ради прокурорів України, яка у свою чергу прийнята за подання керівника регіональної прокуратури. ГПУ вважає, що рішення РПУ про внесення рекомендації про звільнення позивача з адміністративної посади є таким, що ухвалено в межах наданих законом повноважень, на підставі та у спосіб, визначений ч. 3 ст. 41 Закону, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у прийнятті рішення. Водночас, ГПУ зазначає, що із позову не вбачається у чому саме полягає протиправність наказу Генерального прокурора України, а позивачем не наведено жодних обставин, що свідчать про порушення його прав Генеральним прокурором України.

Таким чином, оскаржуваний наказ видано на підставі рекомендацій Ради прокурорів, у спосіб та у межах повноважень, передбачених п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 9, ч. 1 ст. 41 Закону. ГПУ просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач надав відповідь на відзив ГПУ (т.8), в якому наполягав, що рішення РПУ є лише рекомендацією для ГПУ, не є для нього обов`язковим, саме до повноважень Генерального прокурора України належить прийняття рішення про звільнення прокурора з адміністративної посади.

Позиція відповідача-2 (Ради прокурорів України). У відзиві на позов (т.7) просить відмовити у задоволенні позову. Вважає, що спірне рішення прийнято з дотриманням встановлених правил і процедур. Зокрема, зазначається, що 26.12.2018 позивачу роз`яснено, що розгляд питання буде відбуватися у січні 2019 у зв`язку з чим він повинен бути готовим для виступу на засіданні, позивач повинен був вжити всіх заходів щодо реалізації заявленого ним же клопотання про відкладення розгляду питання, а саме - підготувати письмові заперечення. Щодо направлення електронних повідомлень на адресу РПУ щодо неможливості прибуття на засідання у січні 2019, РПУ зазначає, що офіційною електронною адресою є лише одна - rada.prok@gp.gov.ua.Із будь-яких інших електронних адрес повідомлення не приймаються та не реєструються. Однак, 21.01.2019 на вказану адресу жодних повідомлень позивача не надходило. Не надходило повідомлень і на факс 280-26-03.

Враховуючи неповідомлення позивачем РПУ про причини неявки, питання правомірно було розглянуто без його участі.

Щодо власне сутності обставин, викладених у поданні прокуратури Донецької області, які були підтримані РПУ, відповідач зазначає, що під час перевірки були виявлені суттєві недоліки у діяльності ОСОБА_2 як керівника щодо виконання як його безпосередніх обов`язків, так і обов`язків щодо загальної організації роботи - щодо здійснення координаційної діяльності, нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні, підтримання обвинувачення у суді, організаційних питань ведення первинного обліку роботи та статистики.

При цьому, РПУ зазначає, що за результатами перевірки керівнику був наданий строк для усунення недоліків. 26.12.2018 до прокуратури області надійшла інформація про усунення порушень, проте як вбачається з направленої інформації лише частина виявлених порушень була усунута.

Інша частина порушень навіть на сьогоднішній день продовжує мати місце.

Наприклад, зазначає РПУ, під час перевірки вивчався стан досудового розслідування та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях. Виявилась неправильна кваліфікація, порушення строків досудового розслідування тощо.

Відповідач також звертає увагу на неналежну якість координаційної роботи, неефективне проведення оперативних нарад.

В цілому, посилаюсь на обставини та висновки подання прокуратури Донецької області, зокрема відносно процесуальної діяльності та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, РПУ вважає прийняте рішення законним та обґрунтованим.

Позивачем надано відповідь на відзив РПУ (т.8). Крім іншого звертає увагу, що клопотання позивача про перенесення засідання РПУ, призначеного на 22.01.2019, було направлено з офіційної електронної адреси Маріупольської місцевої прокуратури № 1 (mariupol_1@don.gp.gov.ua) на офіційну електронну адресу Ради прокурорів України (rada.prok@gp.gov.ua) та додатково на робочу електронну адресу головного спеціаліста відділу забезпечення діяльності керівництва ГПУ ОСОБА_11 (ІНФОРМАЦІЯ_1), оскільки саме з цієї адреси 11.12.2018 на офіційну адресу Маріупольської прокуратури № 1 надходив лист про розгляд Радою прокурорів України 26.12.2018 подання прокурора Донецької області про звільнення позивача з адміністративної посади. При цьому, позивач повторно наголошує, що вказане клопотання спрямовано також і факсимільним зв`язком (факсом) та окремо - засобами звичайного поштового зв`язку (через Укрпошту). Більш того, як зазначає позивач (представник), 21.01.2019 позивачем повідомлено начальника управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Донецької області ОСОБА_9 та заступника начальника управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області Доллінера П.Я., який доповідав по питанню позивача на засіданні РПУ, що позивач знаходиться на стаціонарі.

При цьому, як звертає увагу позивач, 21.01.2019 прокуратурою Донецької області видано наказ № 55-к про покладання обов`язків керівника місцевої прокуратури № 1 на першого заступника прокурора у зв`язку з перебуванням позивача на лікарняному, тобто ініціатору подання було відомо про перебування позивача на лікарняному.

Позивач звернув увагу, що РПУ, як квазі-судовим органом, грубо порушено принцип змагальності, який визначений ЄСПЛ важливою складовою права сторони на справедливий суд.

Пояснення третьої особи. Прокуратура Донецької області надала пояснення від 28.05.2019 № 05/2-316вих-19, зазначивши про відсутність підстав для задоволення позову. Зазначено, що після узагальнення результатів перевірки та вивчення пояснень прокуратури з`ясовано, що переважна більшість недоліків має системний характер та обумовлена організаційними прорахунками керівництва. У зв`язку з цим ініційовано питання про неналежне виконання посадових обов`язків керівника прокуратури.

Посилаюсь на викладені у поданні обставини та їх оцінку, третя особа вважає прийняті рішення законними та обґрунтованими.

Позивач надав відповідь на пояснення третьої особи (т.8), в яких наполягав на обґрунтованості позовних вимог, безпідставності заявлених у поданні претензій до позивача, певним чином повторюючи доводи, викладені у відповідях на відзиви відповідачів та у позовній заяві та резюмуючи, що дискреційні повноваження Ради прокурорів України не можуть здійснюватися у свавільний спосіб, а її рішення прийматись на непідтверджених доказами фактах та із порушенням прав особи щодо свого захисту.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою від 07.03.2019 позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строку для усунення недоліків позову.

Ухвалою від 01.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Залучено до участі у праві третю особу. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 04.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 26.09.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Встановлені судом обставини.

Наказом Генерального прокурора України від 13.04.2017 № 74к призначено юриста 1 класу ОСОБА_2 керівником Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Донецької області строком на п`ять років.

Наказом прокурора Донецької області № 42р від 15.11.2018 призначено перевірку стану організації виконання вимог галузевих наказів генерального прокурора України у Маріупольській місцевій прокуратурі № 1.

За вих. № 11/1509-вих-18 від 06.12.2018 прокурором Донецької області голові Ради прокурорів України внесено Подання про звільнення з адміністративної посади керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Донецької області ОСОБА_2

Листом від 11.12.2018 за № 01/1/5-422вих-18 голова РПУ повідомив позивача про отримання подання прокурора Донецької області про його звільнення з посади керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1. Повідомлено про засідання РПУ 26.12.2018.

Вказане повідомлення надійшло до Маріупольської місцевої прокуратури № 1, крім іншого, з електронної пошти вищезгаданої у позові ОСОБА_11 (ІНФОРМАЦІЯ_1), що підтверджується матеріалами справи (т.1, а.с. 85, 86).

Листом від 19.12.2018 позивач, як керівник Маріупольської місцевої прокуратури, повідомив голову РПУ про відсутність документів на 775 аркушах, що були визначені як такі, що долучені до вищезгаданого листа РПУ. Позивач просив перенести засідання, надавши час для опрацювання документів та підготовки пояснень, заперечень, клопотань, тощо.

З протоколу засідання РПУ від 26-27 грудня 2018 вбачається прийняття рішення про відкладення розгляду питання щодо внесення рекомендації про звільнення позивача з посади керівника.

У розділі «вирішили» дата наступного засідання не визначена.

Листом від 02.01.2019 голова РПУ повідомив позивача про наступне засідання, призначене на 10.00 год. 22.01.2019 у приміщенні Генеральної прокуратури України.

Відповідно до клопотання від 21.01.2019 позивач просив перенести засідання РПУ, зазначивши, що у зв`язку з різким погіршенням стану здоров`я він не зможе прийняти участь у відповідному засідання РПУ 22.01.2019. Позивач повідомив, що останнім часом у нього погіршився стан здоров`я, а нещодавно різко підвищився артеріальний тиск, лікарями діагностовано гіпертонічний криз та загрозу розвитку інфаркту. Позивач повідомив, що на даний час перебуває у лікарні у стаціонарному відділенні Маріупольської міської лікарні швидкої допомоги. Позивач звертав увагу, що враховуючи вищевикладене, не зміг підготуватися належним чином опрацювати подання та додані документи, та як наслідок, підготувати ґрунтовні пояснення й заперечення на свій захист.

Як вбачається з протоколу засідання РПУ № 1 від 22-24 січня 2019 на цьому засідання було розглянуто питання позивача. На засіданні були присутні, крім іншого, представник прокуратури Донецької області ОСОБА_21, ОСОБА_9 - начальник управління, яка заявила самовідвід та участі у засіданні не брала. ОСОБА_6 перед початком засідання заявив собі самовідвід.

На вказаному засіданні Голова РПУ зазначив, що ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про час та дату сьогоднішнього засідання. Проте, як зазначено у витязі із протоколу, не з`явився на засідання, не повідомивши про причини неявки. На підставі п. 2 ч. 3 ст. 47, ст. 71 запропоновано розглянути питання без участі ОСОБА_2

Надалі, згідно вищезгаданого протоколу засідання РПУ, був заслуханий представник прокуратури Донецької області ОСОБА_21, який підтримав подання прокурора області про внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_2 з посади керівник маріупольської місцевої прокуратури № 1 Донецької області у повному обсязі. Зазначив, що під час перевірки виявлено суттєві недоліки у діяльності ОСОБА_2 як керівника. З протоколу вбачається, що члени РПУ ознайомлені з матеріалами в повному обсязі.

Крім іншого, зазначено, що всі спільні наради проводились неякісно, а тому не вплинули на активізацію роботи правоохоронних органів.

Проаналізовано процесуальні дії прокурорів в рамках кримінальних проваджень, тобто у зв`язку з розглядом питання про звільнення позивача з адміністративної посади проаналізована діяльність процесуальних керівників, інших прокурорів, що на думку РПУ має вплив на розгляд питання про звільнення керівника прокуратури з адміністративної посади.

Проголосовано «за» прийняття рішення про звільнення позивача з адміністративної посади - 7 членів РПУ, «проти» - 2.

Між тим, у протоколі зазначено, що ОСОБА_13 наявний серед присутніх, однак, наприкінці протоколу зазначено про його відсутність.

Надалі, 22.01.2019 Радою прокурорів України прийнято оскаржуване рішення № 1 «Про внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_2 з посади керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Донецької області». Вказане рішення із супровідним від 22.01.2019 № 01/1/5-10вн-19 внесено Генеральному прокурору України.

Наказом Генерального прокурора України від 23.01.2019 № 5к звільнено молодшого радника юстиції ОСОБА_2 з посади керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Донецької області у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади (п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про прокуратуру»). Підстава: рекомендація Ради прокурорів України від 22.01.2019.

Наказом прокурора Донецької області від 06.02.2019 № 129-к позивача призначено прокурором Кальміуського відділу Маріупольської місцевої прокуратури. При цьому, збережено встановлену надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи.

Що стосується власне змісту подання прокурора області.

У поданні (том 5 справи) зазначається наступне.

Як вважав прокурор області, результати перевірки засвідчили, шо керівником Маріупольської місцевої прокуратури №1 не забезпечено належного виконання вимогЗакону України "Про прокуратуру" та галузевих наказів Генерального прокурора України.

На думку прокурора області, установлені численні прорахунку, допущені позивачем в організації діяльності очолюваної прокуратури та роботи підлеглих працівників щодо вирішення першочергових завдань прокурорської діяльності.

Надані Законом повноваження з цією метою повною мірою не використовувались, вичерпні заходи щодо усунення недоліків, на які зверталась увага прокуратурою Донецької області, не вживались.

За таких умов, приведена робота виявилась недостатньо ефективною і не сприяла належному усуненню порушені, закону, реальному захисту прав і свобод людини та інтересів держави.

Згідно з наказом керівника місцевої прокуратури № 86 від 15.04.2017 «Про розподіл обов`язків між працівниками Маріупольської місцевої прокуратури № 1» (із змінами і доповненнями), загальне керівництво щодо організації та координації всіх напрямків діяльності місцевої прокуратури забезпечується керівником місцевої прокуратури ОСОБА_2 Крім того, до його повноважень віднесено здійснення контролю за додержанням підпорядкованими працівниками Присяги, службової дисципліни, положень Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, вимог Закону України «Про запобігання корупції» та Правил внутрішнього службового розпорядку для прокурорсько-слідчих працівників та службовців прокуратури Донецької області.

У поданні також зазначається, що протягом 2018 року до Маріупольської місцевої прокуратури № 1 апаратом прокуратури області направлено 79 листів - зауважень з вимогою активізації роботи на різних напрямках прокурорської діяльності, в яких вказувалось на недоліки в роботі місцевої прокуратури.

Наприклад, упродовж поточного року відділом ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи га інформаційних технологій прокуратури області по Маріупольській місцевій прокуратурі № І виявлено 1321 порушення, про що вказано керівництву прокуратури у 22 листах інформаційного характеру та листах-зауваженнях 127 разів. У 2018 році апарату прокуратури Донецької області до Маріупольської місцевої прокуратури №1 надійшло 47 листів та листів-зауважень з питань підтримання публічного обвинувачення в суді, якості апеляційного та касаційного реагування.

На оперативних нарадах у керівництва прокуратури області неодноразово заслуховувались пояснення ОСОБА_2 та його заступників щодо допущених недоліків у діяльності очолюваної ним місцевої прокуратури та зверталась увага на необхідність вжиття дієвих заходів з метою їх усунення.

Усупереч вищевказаному, ОСОБА_2 належним чином діяльність очолюваної ним місцевої прокуратури не організував.

Зокрема, як зазначає прокурор області, проведеною перевіркою встановлено, що стан організації виконання вимог Генерального прокурора України № 15 під 19.01.2017 «Про основні засади організації роботи в органах прокуратури України», наказу Генерального прокурора України № 275 від 16 жовтня 2015 року «Про організацію діяльності органів, прокуратури і питань ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, статистики та її аналізу», галузевих наказів Генерального прокурора України № 4гн від 19.12.2012 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні», № 4/1гн від 04.12.2012 «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність», № 1/1 від 16.01.2013 «Про координацію діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності та корупції», наказу Генеральною прокурора України № 4гн-2012 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» щодо підтримання публічного обвинувачення є такими, що не повною мірою відповідає вимогам організаційно-розпорядчих документів Генеральної прокуратури України, а виявлені порушеним - суттєвими та повторюваними, що свідчить про систематичність допущених прорахунків з боку ОСОБА_2 .

Зокрема встановлено, що підхід до підготовчих заходів щодо проведення координаційних нарад правоохоронних органів є суто формальним.

На думку прокурора області викликає зауважень стан роботи щодо опрацювання листів прокуратури Донецької області, що мають критичні зауваження на адресу місцевої прокуратури. Так, на виконання листа прокуратури області від 04.06.2018 щодо активізації координаційної діяльності у сфері протидії підлітковій злочинності керівником місцевої прокуратури майже через 1,5 місяці проведено 17.07.2018 спільну нараду.

Згідно із резолюцією ОСОБА_2 його заступнику ОСОБА_26 доручено врахувати недоліки, вказані в інформаційному листі прокуратури області № 08-95вих-18-І4окв від 12.02.2018 про активізацію діяльності щодо проведеним перевірок додержання вимог Закону України «Про Національну поліцію» територіальними підрозділами поліції при здійсненні профілактичної роботи, спрямованої па запобігання вчиненню неповнолітніми правопорушень.

Водночас, вивченням змісту протоколу оперативної нарами № 26 (про підсумки роботи місцевої прокуратури за 2017 рік) під головуванням ОСОБА_2 встановлено, що недоліки, відображені у вищевказаному листі прокуратури області, залишились без реагування керівництва місцевої прокуратури. Жодних заходів, що стосуються організації нагляду за здійсненням обліку неповнолітніх у підрозділах ювенальної превенції територіальних підрозділів поліції, у резолютивній частині протоколу не зазначено.

У поданні зазначені аналогічні відомості щодо подібних заходів.

Зокрема, за жодним із заступників та начальників відділень не закріплено обов`язок системного контролю за виконанням вказівки Генерального прокурора України від 31.12.2014 «Про порядок передачі матеріалів кримінальних проваджень до органів досудового розслідування».

Встановлено, що в номенклатурних справах містяться звіти СВ Мангушського, Приморського та Центрального ВП ГУНП України в Донецькій області, які не відповідають фактичним звітам. Виправлення та помилки, виявлені прокуратурою Донецької області га ГУНП в Донецькій області до звітів не внесено. Фактично до номенклатурних справ долучено звіти, які не відповідають офіційній статистичній звітності.

Позивачу поставлену у вину депреміювання прокурорів, які допускали помилки у статистичній звітності.

Крім іншого, зазначається, що в провадженні суду понад сім років перебувала кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_17 за ознаками злочинів, передбачених п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 15, п. п. 1, 9, 13, ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 147, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 355 КК України.

Вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 09.12.2016 ОСОБА_17 визнано винним за ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 15, п. п. 1, 9, 13, ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 147, ч. 3 ст. 289, ч. 2 сі. 355 КК України та засуджено за сукупністю злочинів до 15 років позбавлення волі.

Прокурор Маріупольської місцевої прокуратури № І Корольов А.А. займаючи в судових дебатах протилежну суду позицію, подав 29.12.2016 на вказаний вирок апеляцію з пропуском строку на апеляційне оскарження, що було предметом обговорення на нараді від 17.02.2018 у заступника прокурора області Коршуна Г.В. Через тривалий час вирішення питання про поновлення прокурору строків на апеляційне оскарження вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 09.12.2016 стосовно ОСОБА_17 апеляційним судом Донецької області переглянуто лише 11.01.2018 та у задоволенні апеляційної скарги прокурора відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, прокурор місцевої прокуратури Корольов A.A. 06.04.2018 оскаржив ухвалу апеляційного суду Донецької області під 1 1.01.2018 до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, який постановою від 23.04.2018 відмовив у витребуванні кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_17 для перегляду в касаційному порядку.

Водночас, судом відповідно до ч. 2 ст. 388 KПK України 1960 року сказано про можливість витребування справи для її перевірки в касаційному порядку за умови усунення зазначених у постанові недоліків та надходження касаційної скарги в межах строку, передбаченого ч. 2 ст. 386 КПК України 1960, або не пізніше одного місяця з дня одержання копії постанови про відмову у витребуванні матеріалів кримінальної справи.

Попри постанову Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, лист-зауваження прокуратури області, прокурор Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Корольов А.А. недоліки у поданій ним касаційній скарзі не усунув та касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 11.01.2018 в строки, передбачені Законом не подав.

У зв`язку з цим, вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду Донецької області стосовно ОСОБА_17 залишились без реагування з боку прокурора в суді касаційної інстанції.

Неякісна підготовка касаційної скарги та не подання ОСОБА_18 касаційної скарги на судові рішення стосовно ОСОБА_17 залишилися без належного реагування з боку керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_2

У поданні також зазначається, що виявлено суттєві недоліки у сфері координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності, взаємодії з органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, контролюючими органами щодо протидії злочинності, запобіганні злочинним проявам.

Перевіркою матеріалів спільних нарад встановлено, шо всі вони проведено вкрай неякісно та поверхово, без належної підготовки та розробки дієвих заходів, спрямованих на подолання негативних тенденцій у профілактиці та протидії злочинності, а тому не вплинули на активізацію роботи правоохоронних органік на більшості пріоритетних напрямів діяльності.

Наведено обставини щодо проведення таких заходів.

Зазначено, що за підсумками 10 місяців 2018 року порівняно з аналогічним періодом минулого року не подолано негативну тенденцію і зростання рецидивної злочинності в Центральному районі м. Маріуполя (310 злочинів проти 252 торік).

Послаблена боротьба у сфері незаконного обігу наркотиків на піднаглядній території (зареєстровано 319 проти 389 за минулий рік або на 21,9% менше, при цьому майже згорнуто роботу з виявленням каналів збуту та постачання наркотичних речовин. Так, до суду скеровано лише 3 обвинувальні акти за ст. 307 КК України стосовно збувальників наркотиків проти 8 торік, жодного - Мангушським ВП).

При триваючому збройному конфлікті на території області знизилась робота щодо виявлення злочинів, пов`язаних з незаконним обігом зброї, перекриттям каналів її доступу до інших регіонів України 119 проти 140, у тому числі направлених до суду за всіма підставами 45 проти 48).

Наводяться також інші статистичні дані (стор. 8-9 подання).

Надалі у поданні також зазначається, що не вжито спільних заходів щодо покращання рівня реального відшкодування збитків на стадії досудового розслідування закінчених провадженнях слідчих поліції. За звітом форми 1-СЛ за 9 місяців поточного року з 2114 тис. грн. встановлених збитків реально відшкодовано лише 823 тис. гри, або 38,9%, сума накладеного арешту склала всього 11 тис. грн., торік сума накладеного арешту становила понад 500 тис. грн., ще на 140 тис. гри заявлено позовів, торік - на суму понад 600 тис. гри.

Більш того, на координаційній нараді не розроблено жодного спільного заходу, спрямованого на розкриття та розслідування вбивств минулих років. З понад 100 таких злочинів, які рахуються за слідчими поліції у поточному році не розкрито жодного.

Зазначене свідчить про невжиття керівником місцевої прокуратури заходів координаційного характеру задля вирішення проблемних питань з протидії злочинності на актуальних, для піднаглядної території, напрямках.

Особливих нарікань викликав протокол спільної наради керівників правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування від 17.07.2018 з питань профілактики злочинності серед неповнолітніх. Жоден представник органів місцевого самоврядування, відповідальний за цей напрям роботи, на вказаній нараді присутнім не був. Будь-яких заходів для цих органів рішенням наради не передбачено. По суті, як вважає обласний прокурор, керівник прокуратури проводив наради старшими інспекторами ювенальної превенції Центрального, Приморського. Мангушського ВП замість перших керівників вказаних органів поліції, що є підривом його авторитету як координатора дій правоохоронних органів із запобігання злочинності в молодіжному середовищі Стан роботи правоохоронних органів щодо профілактики злочинності серед неповнолітніх спільно не аналізувався, пропозиції до описової та резолютивної частини від учасників наради не витребувано

У поданні зазначається, що як наслідок, незважаючи на актуальність протидії дитячій злочинності, не розроблено жодного спільного заходу, спрямованого на викриття дорослих осіб, які втягують дітей у злочинну діяльність, виявлення фактів обігу наркотиків серед підлітків, запобігання дитячій бездоглядності, жебрацтва, пияцтва, тютюнопаління шляхом здійснення спільних рейдів, відпрацювання торгівельних закладів, де реалізуються спиртні напої на розлив, закладів масового відпочинку (бари, кафе, ресторани, дискотеки) тощо.

За весь час функціонування вказаних постійно діючих робочих груп не проведено жодної оперативної або спільної наради з оформленням рішення та розробкою конкретних спільних заходів з питань підвищення ефективності роботи з протидії та виявлення злочинів, насамперед за фактами сепаратизму, незаконного обігу зброї та наркотичних засобів, незаконного зайняття гральним бізнесом.

Зазначаються інші обставини щодо діяльності прокуратури.

Крім іншого, зазначаються обставини, пов`язані із реалізацією прокурорами функцій процесуального керівника у кримінальних провадженнях, відомості з вивчених кримінальних проваджень, зокрема, зазначено про наявність підстав для зміни кваліфікації.

Зазначаються і питання щодо роботи окремих працівників щодо роботи з документами обмеженого доступу. Зокрема, за потурання керівника місцевої прокуратури такі порушення допустив його заступник. Так, 16.10.2018 він отримав таємний робочий зошит і грифом «Таємно», а повернув його до PCO на наступний день. Загалом встановлено 10 фактів загрози до витоку секретної інформації. Після встановлення вказаних фактів ОСОБА_2 повинен був керуватись п. 778 «Порядку організації та забезпечення режиму секретності у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах і організаціях» та протягом 24 годин з часу виявлення такого факту повідомити прокуратуру області про загрозу витоку державної таємниці призначити службове розслідування за можливим фактом витоку, але до теперішнього часу до прокуратури області вказане повідомлення не надходило.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Так, суд звертає увагу, що уданому випадку оскаржується звільнення прокурора саме з адміністративної посади керівника місцевої прокуратури.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Відносно повноважень керівника місцевої прокуратури, слід зазначити, що відповідно до положень частини першої статті 13 згаданого Закону ("Повноваження керівника місцевої прокуратури") керівник місцевої прокуратури:

1) представляє місцеву прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями;

2) організовує діяльність місцевої прокуратури;

3) у десятиденний строк із дня вивільнення посади повідомляє Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів про наявність вакантної або тимчасово вакантної посади у місцевій прокуратурі;

4) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації прокурорів місцевої прокуратури;

4-1) призначає на адміністративні посади та звільняє з адміністративних посад прокурорів у випадках та порядку, встановлених цим Законом;

4-2) контролює ведення та аналіз статистичних даних, організовує вивчення та узагальнення практики застосування законодавства, інформаційно-аналітичне забезпечення прокурорів з метою підвищення якості здійснення ними своїх функцій;

5) виконує інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.

У свою чергу, щодо порядку та умов звільнення з посади керівника місцевої прокуратури, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про прокуратуру" звільнення з посади керівника місцевої прокуратури здійснюється Генеральним прокурором за рекомендацією Ради прокурорів України з таких підстав:

1) подання заяви про дострокове припинення повноважень на адміністративній посаді за власним бажанням;

2) переведення на посаду до іншого органу прокуратури (крім адміністративної посади, передбаченої пунктами 1 - 3 частини третьої статті 39 цього Закону);

3) неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади;

4) наявність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Відповідно до п. 3. ч. 1 ст. 9 Закону України "Про прокуратуру" Генеральний прокурор призначає прокурорів на адміністративні посади та звільняє їх з адміністративних посад у випадках та порядку, встановлених цим Законом.

Щодо власне функцій Ради прокурорів України, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 65 вищезгаданого Закону прокурорське самоврядування - це самостійне колективне вирішення прокурорами питань внутрішньої діяльності прокуратури з метою: 1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів прокуратури, підвищення якості роботи прокурорів; 2) зміцнення незалежності прокурорів, захисту від втручання в їх діяльність; 3) участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення прокурорів, а також контролю за додержанням установлених нормативів такого забезпечення; 4) обрання чи призначення прокурорів до складу інших органів у випадках та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону прокурорське самоврядування здійснюється через всеукраїнську конференцію прокурорів та Раду прокурорів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 вищезгаданого Закону у період між всеукраїнськими конференціями прокурорів вищим органом прокурорського самоврядування є Рада прокурорів України.

Відповідно до п. 1 ч. 9 ст. 71 Закону України "Про прокуратуру" Рада прокурорів України вносить рекомендації про призначення та звільнення прокурорів з адміністративних посад у випадках, передбачених цим Законом.

В контексті доводів, викладених позивачем у позовній заяві, слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 41 цього Закону наявність підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, встановлюється Радою прокурорів України з дотриманням передбачених статтею 47 цього Закону гарантій особи щодо повідомлень, отримання копій документів, які стали підставою для перевірки, участі у засіданні та залучення представника, надання пояснень, висловлення заперечень, клопотань та відводів, отримання копії відповідного рішення.

При цьому, відповідно до п/п. 7.2.5 Регламенту РПУ прокурору, стосовно якого розглядається питання щодо надання рекомендації про його звільнення з адміністративної посади, надається право виступити і відповісти на запитання членів ради.

Відповідно до п/п.. 7.2.9. Регламенту участь відповідного прокурора на засіданні Ради є обов`язковою і розгляд питання без його участі можливий лише за наявності підстав, викладених у ч. 3 ст. 47 вищезгаданого Закону.

У свою чергу, положеннями ст. 47 цього Закону в кореспонденції із приписами ч. 3 ст. 41 цього Закону передбачено розгляд питання за участі прокурора, якого воно стосується, яке може бути розглянутий без нього лише у випадках, коли належним чином повідомлений прокурор: 1) повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності; 2) не з`явився на засідання, не повідомивши про причини неявки; 3) не з`явився на засідання повторно.

Слід додати, що частиною другою статті 2 КАС України визначено критерії оцінювання судами рішень суб`єкта владних повноважень.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень.

Так, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, право особи на участь у процесі прийняття рішення є однією із складових забезпечення права особи на захист та є однією з ключових гарантій від свавільних рішень суб`єктів владних повноважень.

Дотримання цього права, крім іншого, забезпечує легітимність прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

Як вже зазначалося, у даному випадку 22.01.2019 питання розглянуто за відсутності позивача у зв`язку з тим, що на думку РПУ, він не з`явився на засідання, не повідомив про причини неявки.

Однак, як вже зазначалося, у клопотанні від 21.01.2019 позивач просив перенести засідання РПУ, зазначивши, що він перебуває у лікарні та лікарями діагностовано гіпертонічний криз та загрозу розвитку інфаркту. Позивач звертав увагу у цьому клопотанні, що враховуючи вищевикладене, не зміг підготуватися належним чином та опрацювати подання та додані документи, та як наслідок, підготувати ґрунтовні пояснення й заперечення на свій захист.

Як встановлено судом, вказане клопотання 21.01.2019 о 15:45 з адреси електронної пошти Маріупольської місцевої прокуратури № 1 направлено на електрону адресу Ради прокурорів України rada.prok@gp.gov.ua (т.1, а.с. 100, 101).

Зазначена електрона адреса визначена як офіційна самою РПУ (т.1, а.с. 104).

Вказане клопотання позивача також направлено 21.01.2019 о 11:37 з адреси електронної пошти Маріупольської місцевої прокуратури № 1 на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1, з якої до цього позивачу надійшло запрошення на засідання РПУ та яка належить ОСОБА_11 - головному спеціалісту відділу забезпечення діяльності органів прокурорського самоврядування Департаменту забезпечення діяльності керівництва Генеральної прокуратури України, що не спростовується відповідачами (т. 1, а.с. 102, 103).

Крім того, вказане клопотання направлено 21.01.2019 до РПУ факсимільним зв`язком за номером 280-26-03, який визначений (т.1, а.с. 104) як офіційний номер факсу РПУ. В контексті останнього надано «звіт про відправку» від 21.01.2019, сформований о 17:38 год. (т.1, а.с. 99), згідно з яким результат «нормально».

При цьому, відповідно до наказу прокурора Донецької області від 21.01.2019 № 55-к у зв`язку з хворобою керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1 молодшого радника юстиції ОСОБА_2 виконання обов`язків керівника покладено на його першого заступника радника юстиції ОСОБА_20 з 21 січня 2019 року.

З останнього вбачається, що станом на 21.01.2019 прокурору області та, відповідно, представникам прокуратури області в РПУ, які надалі, 22.01.2019, були присутні на засіданні РПУ, було достеменно відомо, що починаючи з 21.01.2019 позивач перебуває на лікуванні («на лікарняному») та, відповідно, в силу об`єктивних та поважних причин, не зможе бути присутнім 22.01.2019 на засіданні РПУ.

Крім цього, як вбачається з роздруківок листування у месенджері між позивачем та ОСОБА_21 (том 8; додаток до клопотання від 15.08.2019), яке не спростовано та не поставлено під сумнів учасниками справи під час розгляду справи, 21.01.2019 позивач повідомив представника Донецької обласної прокуратури, який надалі, 22.01.2019, представляв подання обласного прокурора в РПУ, що перебуває у лікарні з високим тиском та не зможе бути присутнім на засіданні ради, в якому представник обласної прокуратури подякував за повідомлення (попередження). У цьому ж повідомленні позивач проінформував про передачу клопотання про відкладення в РПУ, у т.ч. факсом.

Перебування позивача на лікуванні підтверджується повідомленням прокуратури Донецької області від 30.08.2019 № 11/998 із зазначенням періодів: з 02.01.2019 по 16.01.2019, з 21.01.2019 по 22.01.2019, з 23.01.2019 по 24.01.2019, з 24.01.2019 по 05.02.2019. До матеріалів справи також надано копії листків непрацездатності, які в оригіналі були подані до кадрової служби.

При цьому, у цей же день, 21.01.2019, вказане клопотання також було направлено на адресу РПУ засобами звичайного поштового зв`язку.

Таким чином, позивач вжив всіх можливих заходів щодо повідомлення прокуратури області, її представників, а також щодо повідомлення Ради прокурорів України про перебування на лікарняному та об`єктивну неможливість бути присутнім на засіданні РПУ 22.01.2019. Як вже зазначалося, прокурор області у зв`язку з перебуванням позивача на лікуванні видав 21.01.2019 наказ про виконання обов`язків керівника його заступником, а відтак є очевидним, що йому та представнику прокуратури області, який був присутній на засіданні РПУ 22.01.2019, було відомо про перебування позивача на лікуванні у стаціонарі та щодо неможливості прибуття на засідання РПУ 22.01.2019. Доводи інших учасників справи відносно того, що вказане клопотання позивача, направлене засобами телекомунікаційного зв`язку на офіційну адресу/номер телефону РПУ, а також на електронну адресу, з якої йому надходило запрошення, в РПУ не надходило, спростовуються встановленими вище судом обставинами та відсутністю висновків технічних служб щодо збоїв у роботі телекомунікаційних систем органів прокуратури.

Відтак, вказані вище причини відсутності позивача на засіданні РПУ є поважними, у зв`язку з чим питання про звільнення позивача з адміністративної посади не могло бути розглянуто за відсутності позивача, розгляд якого за наведених обставин є порушенням вимог ч. 3 ст. 41 Закону України «Про прокуратуру» в кореспонденції з положеннями ст. 47 цього Закону та порушенням вимог п. 9. ч. 2 ст. 2 КАС України, а саме: порушенням права особи на участь у процесі прийняття рішення, права на захист та без дотримання принципу змагальності (п/п. 7.2.11. Регламенту РПУ).

Наведене є самостійною, достатньою та безумовною підставою для висновку про протиправність оскаржуваного рішення РПУ та похідного від цього рішення ГПУ про звільнення позивача та, відповідно, підставою для висновку про скасування оскаржуваних рішень та поновлення позивача на адміністративній посаді, що, у свою чергу є достатньою та самостійною підставою для задоволення позову.

Між тим, в порядку ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне звернути увагу і на власне висновки та доводи, викладені у поданні прокурора області до РПУ, які лягли в основу оскаржуваних рішень.

В контексті наведеного суд зазначає, що звільнення прокурора з адміністративної посади та припинення його повноважень на цій посаді не є видом дисциплінарного стягнення, а здійснюється в межах прокурорського самоврядування і безпосередньо не пов`язана зі здійсненням Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарного провадження відносно такого прокурора, таке звільнення з адміністративної посади є наслідком реагування на передбачені частиною 1 статті 41 Закону України «Про прокуратуру» обставини.

У даному випадку головним висновком подання є наявність суттєвих недоліків у роботі позивача на посаді керівника місцевої прокуратури.

Між тим, проаналізувавши весь зміст подання та наявні матеріали суд констатує, що наведені у поданні доводи у більшій частині носять загальний характер, є доволі гіпотетичними, неконкретні за змістом та не супроводжуються належними та допустимими доказами на їх підтвердження, - первинними матеріалами, первинними носіями інформації на підставі яких сформовано як доповідні записки, так і подання прокуратури області.

В цілому окремі наведені недопрацювання притаманні усій системі прокуратури, що є загальновідомим, однак за сукупністю наведених у поданні обставин суд не вбачає підстав для висновку про наявність саме суттєвих недоліків, наявність яких би зумовлювала висновок про невідповідність позивача посаді керівника місцевої прокуратури.

Наявність же наявних недопрацювань, як вбачається з матеріалів справи, у більшій ступені пов`язана із навантаженням.

При цьому, подання містить і не пов`язані логічним зв`язком висновки. Зокрема, із змісту подання вбачається, що з одного боку реєстрація у поточному році 310 злочинів проти 252 у минулому році є недоліком, з іншого, що реєстрації меншої кількості злочинів у поточному 319 проти 289 торік, також є недоліком.

З подання, крім іншого вбачається, що недоліком роботи позивача є менша сума накладеного арешту, що, однак, свідчить не про якісний показник роботи прокуратури на підставі закону, а про стандартизований плановий нахил у роботі обласної прокуратури незалежно від фактичної обстановки та про гонитву за показниками, що однак, не входить до функцій керівника місцевої прокуратури.

Більша частина доповідної записки присвячена проведенню та оцінці різного роду нарад, що, однак, не є основною функцією керівника місцевої прокуратури.

Між тим, щодо доповідних записок, які стали підставою для формування подання прокурора області, слід зазначити, що відповідно до доповідної записки про перевірку стану організації роботи з основних напрямків роботи прокурорської діяльності - стан організації роботи у цьому напрямку є таким, що не повною мірою відповідає вимогам організаційно-розпорядчих документів ГПУ. З доповідної записки відносно організації діяльності з особистого прийому, розгляду звернень громадян (21-22.11.2018) вбачається, що стан організації роботи в цілому відповідає встановленим вимогам, проте є недоліки, які підлягають негайному усуненню. Зокрема, до 09.12.2018 позивачу доручено здійснити виступ у засобах масової інформації з питань роз`яснення законодавства. З доповідної від 26.11.2018 про результати перевірки питань ведення ЄРДР, статистики та її аналізу вбачається, що стан організації роботи не повною мірою відповідає встановленим вимогам, потребує вжиття додаткових заходів. З галузевої доповідної записки про результати перевірки організації діяльності прокурорів у кримінальному провадженні, організації нагляду законів органами, які проводять ОРД, діяльності у сфері протидії злочинності (19023.11.2018) стан організації роботи по цим напрямкам не повною мірою відповідає вимогам галузевих наказів ГПУ. З доповідної записки від 23.11.2018 про результати перевірки організації виконання Закону України «Про запобігання корупції» зазначено, що в цілому стан організації роботи відповідає встановленим вимогам, однак мають місце недоліки. З доповідної записки від 19-23.11.2018 про результати перевірки стану організації діяльності прокурорів у кримінальному провадженні щодо підтримання публічного обвинувачення, яка (перевірка) проводилась за участі А. Сосонської, вбачається, що організація роботи не в повній мірі відповідає встановленим вимогам. З доповідної записки про результати перевірки організації виконання вимог наказу ГПУ № 15 від 19.01.2017 «Про основні засади організації роботи в органах прокуратури» стан виконання цього наказу не в повній мірі відповідає встановленим вимогам. З розділу відділу 16 до доповідної записки про результати перевірки (відповідно до наказу № 42р від 15.11.2018) вбачається, що статистичні дані відповідають дійсності, всі обліковані документи реагування та відповіді на них в наявності. З доповідної від 19-22.11.2018 вбачається, що організація нагляду додержання законів при виконанні судових рішень в кримінальних провадженнях та застосуванні інших заходів примусового характеру в цілому відповідає вимогам галузевого наказу. З доповідної від 19-22.11.2018 вбачається, що стан організації роботи в цілому відповідає вимогам наказу ГПУ № 186 від 21.09.2018 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень», разом з цим мають місце окремі недоліки. З доповідної записки від 19-23.11.2018 про результати перевірки стану організації наказів ГПУ № 15 від 19.01.2017, № 4гн від 19.12.2012, № 4/1 від 03.12.2012, № 1/1гн від 16.01.2013, № 186 від 21.09.2018, № 161 від 20.02.2016, № 430 від 30.12.2015, № 357 від 20.12.2017, № 275 від 16.10.2015 вбачається, що стан їх виконання не повною мірою відповідає організаційно-розпорядчих документів ГПУ.

Тобто, жодна доповідна записка не містить висновків про невідповідність встановленим вимогам певних напрямків роботи Маріупольської місцевої прокуратури № 1 та її керівника зокрема, а відтак відсутні обґрунтовані підстави для висновку про наявність, як зазначив ініціатор подання, суттєвих недоліків у роботі позивача на посаді керівника та, відповідно, підстав для висновку про його невідповідність займаній посаді керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1.

Що стосується аналізу у поданні прокурора області процесуальної діяльності прокурорів місцевої прокуратури як процесуальних керівників у певних кримінальних провадженнях, слід зазначити, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про прокуратуру» однією з визначальних засад, на яких ґрунтується діяльність прокуратури, є незалежність прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 цього ж Закону незалежність прокурора забезпечується, зокрема: порядком здійснення повноважень, визначеним процесуальним та іншими законами; забороною незаконного впливу, тиску чи втручання у здійснення повноважень прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону прокурор підтримує державне обвинувачення в судовому провадженні щодо кримінальних правопорушень, користуючись при цьому правами і виконуючи обов`язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 45 Закону рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. Якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу встановлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону, таке рішення може бути підставою для дисциплінарного провадження.

У свою чергу, положеннями ч. 1 ст. 17 Закону України «Про прокуратуру» («Підпорядкування прокурорів та виконання наказів і вказівок») прокурори здійснюють свої повноваження у межах, визначених законом, і підпорядковуються керівникам виключно в частині виконання письмових наказів адміністративного характеру, пов`язаних з організаційними питаннями діяльності прокурорів та органів прокуратури. Адміністративне підпорядкування прокурорів не може бути підставою для обмеження або порушення незалежності прокурорів під час виконання ними своїх повноважень. Відповідно до ч. 3 ст. 17 цього Закону під час здійснення повноважень, пов`язаних з реалізацією функцій прокуратури, прокурори є незалежними, самостійно приймають рішення про порядок здійснення таких повноважень, керуючись при цьому положеннями закону, а також зобов`язані виконувати лише такі вказівки прокурора вищого рівня, що були надані з дотриманням вимог цієї статті.

З наведеного у сукупності вбачається, що в рамках кримінального провадження кожний прокурор прокуратури, здійснюючи процесуальне керівництво, є процесуально незалежною особою, що виключає процесуальний чи інший вплив на нього з боку, зокрема, керівника місцевої прокуратури. Порушення певним прокурором в рамках кримінального провадження вимог законодавства може бути підставою для дисциплінарного провадження, а не порушення питання про відповідність керівника прокуратури займаній адміністративній посаді.

У даному ж випадку переважна частина претензій до позивача як керівника місцевої прокуратури, стосується здійснення прокурорами процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, що, однак, не може бути підставою для оцінки роботи керівника місцевої прокуратури з точки зору виконання ним адміністративних функцій, що, у свою чергу зумовлює висновок про безпідставність таких доводів, викладених у поданні та в оскаржуваному рішенні РПУ, в обґрунтування невідповідності позивача займаній адміністративній посаді керівника місцевої прокуратури.

Що стосується доводів, викладених у поданні обласного прокурора відносно порушень у сфері охорони державної таємниці у Маріупольській місцевій прокуратурі №1, що виявленні комісією ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, слід зазначити наступне.

Так, з матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що у період з 12.11.2018 по 15.11.2018 комісією ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях була здійснена позапланова тематична перевірка стану охорони державної таємниці у Маріупольській місцевій прокуратурі №1. Згідно висновку комісії за результатами перевірки охорона державної таємниці в Маріупольській місцевій прокуратурі №1 здійснюється з окремими порушеннями законодавства про державну таємницю.

За вказаними в Акті перевірки стану охорони державної таємниці ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях фактами, на підставі п. 777 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939 (далі - Порядок-939), згідно наказу позивача від 23.11.2018, протягом доби (дата отримання акту ГУ СБУ 23.11.2018) призначено комісію з проведення службового розслідування. Згідно п. 3 вказаного наказу передбачено залучити до участі у проведенні службового розслідування спеціалістів з питань захисту державних таємниць прокуратури Донецької області у разі погодження з прокурором Донецької області. Із змісту пояснень позивача, які не спростовані відповідачами, вбачається, що за результатами службового розслідування було складено 10 висновків, відповідно до яких факти зберігання матеріальних носіїв секретної інформації поза режимних приміщень Маріупольської місцевої прокуратури № 1, що містять ознаки загрози до витоку інформації, не підтвердилися, а встановлені лише факти недотримання вимог п. 262 Порядку-939 в частині неповного заповнення форми 35 (картки обліку видачі документа (справи). При цьому, згідно інших облікових форм, а саме: журналів обліку та внутрішніх описів матеріальних носіїв секретної інформації, вони увесь час перебували в режимно-секретному приміщення місцевої прокуратури. Висновки службових розслідувань підписані усіма членами комісії, а також начальником режимно-таємної частини прокуратури Донецької області ОСОБА_22 та головним спеціалістом з питань захисту державних таємниць прокуратури Донецької області ОСОБА_24 , які приймали участь у проведенні службового розслідування за приписами на виконання завдання, підписаними прокурором Донецької області. Заперечень щодо висновків службових розслідувань з боку ОСОБА_22 та ОСОБА_24 , як зазначає позивач та не спростовано відповідачами, не надійшло та ними підписані зазначені висновки без жодних зауважень. У поданні зазначено, що позивачем було допущено порушення вимог п. 778 Порядку-939, а саме: не повідомлення протягом 24 годин з часу виявлення факту загрози витоку секретної інформації прокурора Донецької області. Втім, як зазначає позивач, зазначені висновки прокуратури області не відповідають фактичним обставинам та приписам п. 778 Порядку-939, оскільки згідно вказаної норми тільки у разі виявлення саме факту витоку секретної інформації керівник терміново та не пізніше ніж протягом 24 годин з часу виявлення такого факту у письмовій формі повідомляє про це орган вищого рівня. У Порядку-939 є відмінними поняття витоку секретної інформації та загрози витоку секретної інформації. При цьому, перевіркою комісії ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях не встановлено жодного факту витоку секретної інформації, а згідно п. 777 Порядку-939 за кожним фактом загрози витоку секретної інформації та фактами порушень, які можуть привести до витоку такої інформації позивач мав тільки призначити службове розслідування, а не повідомляти прокурора Донецької області. Наведені доводи не спростовані відповідачами.

Відтак, суд приходить до висновку, що і з точки зору суті заявлених у поданні претензій до позивача, вони не можуть бути підставою для висновку про «суттєві недоліки» у роботі позивача як керівника, які є підставою для висновку про його невідповідність посаді керівника місцевої прокуратури, а відтак і з цих підстав оскаржувані рішення не можуть вважатися обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на вимогах профільного законодавства, а відтак, підлягають скасуванню, а позов - підлягає задоволенню, у т.ч. в частині скасування наказу Генерального прокурора України про звільнення позивача з посади.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Суд звертає увагу, що у світлі ст. 13 Конвенції засіб юридичного захисту має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору.

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про поновлення позивача на посаді 24.01.2019.

При цьому, Згідно з п. 3 ч.1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Підсумовуючи, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих учасниками справи доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку про те, що вимоги позивача є законними та обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі - як зазначено вище судом.

Керуючись положеннями статей 6, 72 - 77, 139, 241 - 246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Ради прокурорів України від 22.01.2019 № 1 «Про внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_2 з посади керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Донецької області».

Визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України від 23.01.2019 № 5к про звільнення молодшого радника юстиції ОСОБА_2 з посади керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Донецької області у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади (п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про прокуратуру»).

Поновити ОСОБА_2 на посаді керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Донецької області з 24.01.2019.

На підставі п. 3 ч.1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) на посаді керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Донецької області з 24.01.2019.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст рішення суду складений та підписаний 30.09.2019