Справа № 420/5325/19

УХВАЛА

30 вересня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Андрухів В.В.,

розглянувши матеріали:

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області (вул. Сонячна, 4, с. Трояндове, Лиманський район, Одеська область, 67520)

третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на боці позивача – ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на боці відповідача – ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 )

про визнання протиправним та скасування розпорядження, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на боці позивача – ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на боці відповідача – ОСОБА_3 , в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області №36/2019-КР від 13.03.2019 р. "Про накладання дисциплінарного стягнення та звільнення інспектора з питань роботи виконкому Трояндівської сільської ради - Захарова Рустама Володимировича";

- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора з питань роботи виконавчого комітету Трояндівської сільської ради з 13 березня 2019 р.;

- зобов`язати Трояндівську сільську раду Лиманського району Одеської області у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 р. №363 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 р. №268” - здійснити перерахунок щодо підвищення посадового окладу інспектора з питань роботи виконкому Трояндівської сільської ради - Захарова Рустама Володимировича;

- стягнути з Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток обрахований у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995 року №100 за період з 13 березня 2019 року по день винесення судового рішення про поновлення на роботі у відповідній сумі;

- стягнути з Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000 гривень;

- рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 допустити до негайного виконання.

Ухвалою від 16 вересня 2019 року зазначений позов було залишено без руху та роз`яснено позивачу, що виявлені недоліки повинні бути усунуті шляхом звернення до суду з заявою про поновлення строку звернення до суду з зазначенням поважності причин його пропуску та доказами поважності причин пропуску цього строку; надання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1536,80 грн.

Для усунення недоліків позовної заяви позивачу надано 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.

25 вересня 2019 року від позивача надійшла заява, в якій останній зазначив, що судом в описовій частині своєї ухвали зазначено, що відповідно до прохальної частини позову, окрім вимог про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, за які судовий збір не справляється, позивач також просить суд зобов`язати Трояндівську сільську раду Лиманського району Одеської області у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 р. №363 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 р. №268» - здійснити перерахунок щодо підвищення посадового окладу інспектора з питань роботи виконкому Трояндівської сільської ради - ОСОБА_1 та стягнути з Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області на свою користь моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень з акцентом, що вказані позовні вимоги не є похідними від позовних вимог про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, а тому за їх подання справляється судовий збір, що, на думку позивача, не відповідає дійсності, оскільки зобов`язання здійснити перерахунок підвищення посадового окладу є причиною виникнення та порядком вирішення трудового спору з приводу невірного застосування працедавцем при звільненні працівника норм трудового законодавства, що вказує на похідність позивних вимог, так як від її задоволення залежить задоволення основних вимог, що стосується і відшкодування моральної шкоди.

Позивач вказав, що дані твердження узгоджуються з висновком Верховного Суду Касаційного адміністративного суду, викладеного в ухвалі від 01 серпня 2019 року у справі №420/953/19.

Щодо посилання судом звернення до адміністративного суду поза межами строку встановленого ч.5 ст. 122 КАС України, позивач зазначив, що вимоги по між іншим заявлені у зв`язку із не вирішенням питань відповідачем розрахунку коштів при звільнені з посади інспектора з питань роботи виконавчого комітету Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області за п.4 ст.40 КЗпП України, з урахуванням перерахунку коштів у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018р. №363 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. №268». Не вирішення порушених прав з відповідачем в рамках трудового законодавства та позивачем - інспектором з питань роботи виконавчого комітету Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області Захаровим Р.В., вбачається з листа адресованого відповідачу позивачем 23.09.2019 р. Отже вбачається, що порушені права та інтереси ОСОБА_1 не вирішенні на час звернення до суду. Тобто, в аспекті спірних правовідносин можливо дійти висновку, що оскільки ОСОБА_1 , як позивач звернувся з позовом про захист трудових прав, а КАС України передбачає, що інші закони можуть встановлювати інші строки звернення до суду, то є достатні підстави, крім того, що строки в даному випадку не можуть бути застосовані з підстав не встановлення дати з якої позивач дізнався про порушення своїх прав, можливе застосування положень статті 233 КЗпП України, що узгоджується з висновком Конституційного Суду України, викладеним у Рішенні від 22 лютого 2012 року у справі №4-рп/2012.

Розглянувши заяву позивача подану на виконання ухвали від 16.09.2019 року, суд зазначає наступне.

Необхідність сплати судового збору у трудових спорах і у спорах щодо поновлення на роботі, окрім вимог про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, підтверджується постановою Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №162/941/16-ц, у якій колегія суддів, відхиляючи аргументи, які викладені у касаційній скарзі, зазначила, зокрема, що тлумачення пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У постанові вказано, що ОСОБА_4 заявив наступні вимоги: про поновлення строку для звернення до суду, про поновлення на роботі, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та про стягнення моральної шкоди.

Таким чином, правильним є висновок апеляційного суду про те, що позивач, на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» не звільнений від сплати судового збору за вимогу про відшкодування моральної шкоди. І судовий збір у цій частині ОСОБА_4 необхідно сплатити на загальних підставах.

Отже, вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Трояндівську сільську раду Лиманського району Одеської області у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 р. №363 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 р. №268” - здійснити перерахунок щодо підвищення посадового окладу інспектора з питань роботи виконкому Трояндівської сільської ради - Захарова Рустама Володимировича; стягнення з Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 10000 гривень, підлягають оплаті судовим збором у розмірі, зазначеному судом в ухвалі від 16.09.2019 року, проте позивач судовий збір за вказані вимоги не сплатив.

Крім того, суд уточнює, що даний позов подано позивачем через 5 місяців і 27 днів від дати видання спірного розпорядження, строк оскарження якого згідно ч.2 ст.122 КАС України складає один місяць. При цьому, посилаючись на ст.233 КЗпП України, позивач не зазначає, коли він отримав трудову книжку та копію оскаржуваного розпорядження.

Таким чином, наведені позивачем у заяві від 25.09.2019 року причини пропуску строку звернення до суду визнаються судом неповажними, а тому відповідно до ч.1 ст.123 КАС України суд пропонує позивачу вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду.

Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

На підставі викладеного, з метою дотримання права позивача на доступ до суду, суд вважає за можливе продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, викладених в ухвалі від 16.09.2019 року.

Керуючись ч.2 ст.121, ст.ст. 169, 248, 256, 293 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків адміністративного позову та надати позивачу 5-денний строк з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк адміністративний позов буде залишений без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.В. Андрухів