ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2019 року

м. Київ

справа №440/85/19

адміністративне провадження №К/9901/19550/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2019 у справі №440/85/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Державної казначейської служби України

про визнання протиправними дій та бездіяльності та стягнення грошових коштів.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Державної казначейської служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо неналежного розгляду звернення позивача від 15.11.2018 та надання відповіді на вказане звернення вих. №1697/С-03 від 28.11.2018;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду», нарахованої йому за постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2018 по справі №816/2081/18;

- стягнути з держави Україна в особі Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь позивача 18005,62 грн.

2. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2019, позов задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь позивача компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням їх виплати у сумі 18005,62 грн.

3. У касаційній скарзі відповідач, із посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволені позову.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

5. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2018 по справі №816/2369/17, часткового зміненим постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018, визнано протиправною бездіяльність та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати пенсію.

6. 07.05.2018 позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.02.2016 та 11.05.2017 направлено виплату 109879,74 грн.

7. Позивач звернувся до суду з вимогою про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів.

8. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 по справі №816/2081/18 відмовлено в задоволенні позову.

9. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2018 у справі №816/2081/18, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області розрахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була йому донарахована та виплачена на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2018 по справі № 816/2369/17, зміненого постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 по справі № 816/2369/17, яка визначається відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого Постановою КМУ № 159 від 21.02.2001, за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.

10. 15.11.2018 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про здійснення розрахунку та виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків виплати недоплаченої частини пенсії за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії та надання копії такого розрахунку на електронну пошту (вх. №1697С-03 від 16.11.2018).

11. Пенсійний орган повідомив позивачу, що на виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2018 у справі №816/2081/18 Головним управлінням ПФУ в Полтавській області проведено розрахунок виплати компенсації втрати частини доходів за затримку у виплаті пенсії за період з 01.01.2016 по 30.04.2018 та сума компенсації складає 18005,62 грн. та роз`яснено, що постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, у зв`язку з яким Головним управлінням направлено запит до Пенсійного фонду України №8382/03-20/1 від 21.11.2018 щодо роз`яснення порядку та терміну виплати компенсації та після надходження відповіді про результат розгляду його буде повідомлено додатково.

12. Пенсійний фонд України листом №3451/02-12 від 04.02.2019 на запит ГУ ПФУ в Полтавській області №8382/03-20/1 від 21.11.2018 повідомив, що відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 7 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001, компенсація проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України. З 28.08.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду. З урахуванням зазначеного, виплата нарахованої на виконання рішення суду компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку виплати пенсії здійснюється у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018.

13. Вважаючи такі дії та бездіяльність відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

14. Обґрунтовуючи позов, позивач покликався на те, що у відповіді від 28.11.2018 не вирішено усі питання, порушені в листі.

15. Постанова Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів» (далі - Постанова № 649) на спірні правовідносини не поширюється, оскільки компенсація не є пенсійною виплатою в розумінні Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Спеціальним є Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ, який має вищу юридичну силу, ніж згадана Постанова № 649.

16. Звертав увагу на те, що таке тлумачення підтверджується проектом постанови КМУ, опублікованим 29.01.2019 на вебсайті Пенсійного фонду України, яким пропонувалося п. 2 Постанови № 649 після слів «пенсійний» доповнити словами «та інших пов`язаних з ними» та абзац четвертий пункту 2 Порядку погашення доповнити словами «компенсація».

17. Зазначає, що Постанова № 649 стосується узгодження між Пенсійним Фондом України та його територіальними органами розрахованої суми, що підлягає виплаті за судовими рішеннями. Натомість порядок виконання судового рішення визначено Законом «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

18. Окрім того, обмеження, передбачені Постановою № 649, не можуть бути застосовані до позивача, оскільки йдеться про компенсацію частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії період з 2016-2018 роки, яку позивач 11.05.2018, тобто до прийняття Постанови і вона не має зворотної дії в часі.

19. З посиланням на ухвалу Верховного Суду від 19.10.2018 у справі № 206/3911/17 позивач вважає, що постанова не може регулювати правовідносин, спір у яких був вирішений судом шляхом прийняття відповідного рішення, яким передбачений індивідуальний засіб відновлення порушеного права, оскільки Постанова № 649 свідчить про запровадження Кабінетом Міністрів України загального заходу, спрямованого на усунення системної проблеми в державі.

20. Вважає, що бездіяльністю відповідача йому заподіяно збитки, які полягають у невиплаті компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії у розмірі 18005,62 грн. Цю шкоду має відшкодувати держава в особі Державної казначейської служби України.

21. Відповідач проти позову заперечував. Зазначав, що Постанову № 649 прийнято до винесення постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2018 і вона підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Відповідач діяв у відповідності до цієї Постанови

IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

22. Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що нарахована позивачу сума компенсації має бути виплачена боржником за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

23. Суд дійшов висновку, що під час розгляду звернення позивача від 15.11.2018 та надання відповіді на вказане звернення від 28.11.2018 відповідач діяв правомірно. Також не було протиправної бездіяльності щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії. Тому в цій частині у задоволенні позову відмовлено.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

24. Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області у касаційній скарзі наголошує на тому, що виплата суми компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України.

25. Зазначає, що суди повторно стягнули суму заборгованості, яка включена та обліковується в спеціально створеному реєстрі. На думку відповідача, це суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові від 16.01.2019 у справі № 452/33296/16-ц.

26. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і дійшов таких висновків.

28. Ключовими правовими питання у справі є застосування до спірних правовідносин Постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду і джерела погашення компенсації за несвоєчасну виплату пенсії - кошти Пенсійного фонду України чи кошти державного бюджету.

29. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

30. Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

31. Насамперед, Суд відзначає, що питання про право позивача на компенсацію втрат частини доходів за затримку у виплаті пенсії за період з 01.01.2016 по 30.04.2018 вже вирішено постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2018 у справі №816/2081/18. Зазначеною постановою зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області розрахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.

32. На виконання цієї постанови Головним управлінням ПФУ в Полтавській області проведено розрахунок виплати компенсації та визначено, що сума компенсації складає 18005,62 грн. Спору щодо розміру компенсації між сторонами немає. Проте, виплату компенсації не проведено.

33. Отже, спірні правовідносини виникли щодо виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2018 у справі №816/2081/18.

34. Відповідач вважає, що рішення суду підлягає виконанню за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.

35. Правові відносини щодо виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (надалі - компенсація) регулюються Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-III.

36. Відповідно до ст. 6 цього Закону компенсацію виплачують за рахунок:

- власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян;

- коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету;

- коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

37. Положення цієї статті передбачають різні джерела виплати компенсації. Що стосується Пенсійного фонду України, то компенсації можуть виплачуватися як за рахунок коштів самого Фонду, так і за рахунок коштів, що спрямовуються на ці цілі з бюджету. Проте Закон № 2050-ІІІ не визначає, з яких саме джерел виплачуються ті чи інші компенсації. Це питання врегульовано іншими правовими актами.

38. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

39. Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати затверджено Постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2001 № 159. Відповідно до п. 7 цього Порядку компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати.

40. З огляду на вищенаведене, джерелом виплати позивачу як пенсії, так і компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів її виплати є кошти Державного бюджету України.

41. З огляду на це, висновок судів першої та апеляційної інстанції про те, що компенсацію слід стягнути саме за рахунок коштів Пенсійного фонду України є помилковим.

42. Постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів» затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.

43. Суд звертає увагу, що судові рішення про стягнення коштів і про зобов`язання боржника вчинити дії (нарахувати та виплатити пенсію) є різними видами рішень, які виконуються у різному порядку.

44. Зазначена Постанова № 649 застосовується не до всіх судових рішень, за якими боржником є Пенсійний фонд України, а лише до рішень судів, за якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету. Тобто до судових рішень, за якими на Пенсійний фонд покладено обов`язок нараховувати пенсійну виплату.

45. Натомість особливості виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є Пенсійний фонд, передбачені Законом «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», зокрема у ст. 3.

46. Отже, предмети регулювання зазначеного закону та Постанови № 649 не співпадають. Відтак, суперечності між ними Суд не вбачає.

47. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2018 у справі №816/2081/18 зобов`язано відповідача розрахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії. Отже, Постанова № 649 може застосовуватися до цих правовідносин.

48. Суд звертає увагу, що позивач не звертався до суду з вимогами про стягнення суми компенсації, нарахованої відповідачем. Натомість, звернувся з позовом про стягнення збитків, у розмірі невиплаченої компенсації.

49. Правовою підставою для позову позивач зазначив ст. 1173 Цивільного кодексу України. Зазначена норма регулює недоговірні відносини - відносини, підставою виникнення яких є сам факт заподіяння шкоди. При цьому інші підстави виникнення зобов`язань відсутні.

50. Натомість, між позивачем і відповідачем існують правовідносини щодо виплати компенсації. Ці правовідносини не припинилися через затримку виплати. Позивач все ще має право на отримання компенсації.

51. Відповідно до ст. 7 Закону № 2050-ІІІ відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку. Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.

52. З огляду на вищевикладене, сума компенсації, не виплачена відповідачем, не є майновою шкодою. У разі затримки виплати компенсації особа повинна вимагати від Пенсійного фонду виконання обов`язку в натурі, звертатися з вимогою про стягнення цієї компенсації, а не шкоди.

53. Суд також враховує, що Велика Палата Верховного Суду розглядала подібну справу (№ 452/3296/16-ц). У цій справі позивач просив стягнути з відповідача невиплачену пенсію. Як на підставу своїх позовних вимог позивач відповідно до ст. 1166 ЦК України посилався на заподіяну відповідачем майнову шкоду, яка полягає у невиплаті пенсії на виконання рішення суду.

54. У постанові від 16.01.2019 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що правовідносини, що виникають з приводу виконання судових рішень, урегульовані Законом України «Про виконавче провадження», а тому несплачена позивачеві сума пенсії, що підлягає стягненню на його користь за рішенням суду, не може вважатися майновою шкодою в розумінні статті 1166 ЦК України, а є сумою нарахованої пенсії, яка підлягає виплаті в порядку виконання постанови суду, відтак зазначені норми права не застосовуються до спірних правовідносин.

55. Суд апеляційної інстанції цей правовий висновок помилково не врахував, зазначивши, що правовідносини не є тотожними. Підстав для такого висновку апеляційний суд не навів. Самої лише констатації нетотожності правовідносин, без наведення конкретних обставин, які про це свідчать, не достатньо для відмови від застосування правових висновків Верховного Суду, на які покликаються сторони. В іншому випадку будь-яку практику можна було б ігнорувати, щоб звело нанівець роль Верховного Суду.

56. З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку, що суди помилково застосували норми матеріального права і, як наслідок, ухвалили незаконні рішення. Ці рішення слід скасувати, а у задоволенні позову - відмовити.

Керуючись ст. 341, 343, 351 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області задовольнити.

2. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2019 у справі № 440/85/19 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб