Копія

Справа № 560/996/19

РІШЕННЯ

іменем України

16 вересня 2019 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І.

за участю:секретаря судового засідання Бачок О.В. представника позивача - Трубнікової О.В., представника відповідача - Сукової Т.В. розглянувши адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" до Славутської міської ради про визнання протиправним та нечинним пункту рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" звернулося до суду з позовом до Славутської міської ради, в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та нечинним пункт 11.04 розділу 11 "Землі промисловості" додатку 2 "Ставки земельного податку по земельних ділянках, що перебувають у постійному користуванні" до рішення Славутської міської ради № 11-30/2018 від 29.05.2018 року "Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на території міста Славути з 2019 року" з 01.01.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.05.2018 Славутською міською радою прийнято рішення № 11-30/2018 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на території міста Славути з 2019 року». Частиною 2 пункту 1 даного рішенням передбачено: "установити на території міста Славути ставки земельного податку по земельних ділянках, що перебувають у постійному користуванні, згідно з додатком 2". Відповідно до пункту 11.04 розділу 11 "Землі промисловості" додатка 2 "Ставки земельного податку по земельних ділянках, що перебувають у постійному користуванні" до вищевказаного рішення для земель промисловості, а саме: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництв та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води) під кодом КВЦПЗ 11.04 встановлена ставка земельного податку для юридичних осіб 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. А приміткою п`ять цього ж додатку 2 передбачено, що у випадку, коли ставка земельного податку для відповідної категорії земель (серед яких землі промисловості для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництв та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води)) для суб`єктів господарювання державної та комунальної форми власності перевищує 2 відсотки нормативної грошової оцінки землі, застосовується ставка у розмірі 2 відсотки нормативної грошової оцінки землі. Тобто, для землі промисловості для суб`єктів господарювання державної та комунальної форми власності встановлено ставку у розмірі 2 відсотки нормативної грошової оцінки землі. Позивач вважає, що рішення Славутської міської ради від 29.05.2018 № 11-30/2018 порушує права ПАТ «Хмельницькгаз», зокрема ставить позивача в нерівне становище в порівнянні із суб`єктами господарювання державної та комунальної форми власності, а також юридичними особами переробної, машинобудівної, іншої промисловості, будівельними організаціями та підприємствами. Окрім того, позивач в заяві про зміну підстав позову зазначив, що оскаржуване рішення № 11-30/2018 від 29.05.2018 не було погоджено з органами Антимонопольного комітету України у порядку, передбаченому Закону України "Про Антимонопольний комітет". Таким чином, Славутською міською радою порушено процедуру прийняття нормативно-правового акту - рішення № 11-30/2018 від 29.05.2018, що в свою чергу призвело до порушення принципу рівності суб`єктів господарювання та дискримінації позивача. Отже, на думку позивача приймаючи своє рішення, відповідач діяв у спосіб, що суперечить Конституції та законам України.

Ухвалою суду від 09.04.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 07.05.2019 суд перейшов із спрощеного позовного провадження до розгляду справи №560/996/19 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.

06.05.2019 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що Славутська міська рада діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 29 травня 2018 року Славутською міською радою прийнято рішення № 11-30/2018 "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території міста Славути з 2019 року".

Частиною 2 пункту 1 даного рішенням передбачено: "установити на території міста Славути ставки земельного податку по земельних ділянках, що перебувають у постійному користуванні, згідно з додатком 2".

Відповідно до пункту 11.04 розділу 11 "Землі промисловості" додатка 2 "Ставки земельного податку по земельних ділянках, що перебувають у постійному користуванні" до вищевказаного рішення для земель промисловості, а саме: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництв та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води) встановлена ставка земельного податку для юридичних осіб 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Додаток 2 до рішення Славутської міської ради № 11-30/2018 "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території міста Славути з 2019 року" доповнено приміткою п`ять якою максимальний розмір ставки земельного податку по земельних ділянках, що перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання державної та комунальною форми власності встановлено на рівні 2% нормативної грошової оцінки землі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Податковим кодексом України (в редакції Кодексу чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналогічна правова норма щодо органів місцевого самоврядування закріплена у статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 26 вказаного Закону, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, щодо встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

Частиною 1 статті 59 цього Закону встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Частиною 12 цієї статті передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України, податок на майно належить до місцевих податків.

Згідно із підпунктом 265.1.3 пункту 265.1 статті 265 ПК України, податок на майно складається, зокрема, з плати за землю.

Пунктом 12.3, підпунктом 12.3.2 пункту 12.3 статті 12 ПК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

За приписами пункту 284.1 статті 284 ПК України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Стаття 274 ПК України, визначає ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження).

Так, відповідно до п. 274.1 ст. 274 ПК України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п. 274.2 ст. 274 ПК України ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

Системний аналіз положень пунктів 274.1, 274.2 статті 274, пункту 284.1 статті 284 ПК України, дає підстави дійти висновку про те, що органи місцевого самоврядування встановлюють ставки земельного податку на земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), але при цьому, розмір таких ставок не може перевищувати граничні розміри, визначені статтею 274 ПК України.

Для суб`єктів господарювання державної та комунальної власності застосовуються граничні ставки податку згідно з п. 274.1 ст. 274 ПК України та не можуть перевищувати за загальним правилом - 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Суд звертає увагу, що з назви статті 274 ПК України вбачається, що вона регулює питання ставки земельного податку на земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження). При цьому, за загальним правилом, передбаченим пунктом 274.1 статті 274 ПК України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки. Пунктом 274.2 статті 274 ПК України для окремих землекористувачів передбачено виняток із загального правила та можливість встановлення ставки податку у більшому розмірі, при цьому, максимальний розмір ставки податку (не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки) встановлений за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання, за винятком суб`єктів господарювання державної та комунальної форми власності, на яких приписи пункту 274.2 статті 274 ПК України щодо можливості встановлення ставки у більшому розмірі, ніж визначеному пунктом 274.1 статті 274 ПК України, не поширюються.

Відповідно до пункту 11.04 розділу 11 "Землі промисловості" додатка 2 "Ставки земельного податку по земельних ділянках, що перебувають у постійному користуванні" до рішення Славутської міської ради № 11-30/2018 від 29.05.2018 року "Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на території міста Славути з 2019 року" встановлено ставку земельного податку для юридичних осіб для земель промисловості, а саме: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництв та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води) - 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Судом встановлено, що відповідно до статутної документації основною діяльністю позивача є монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах, діяльність у сфері інжирінгу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи, торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи, будівництво житлових і нежитлових будівель, будівництво трубопроводів.

Земельна ділянка, ставка податку на яку становить12% належить позивачу на праві постійного користування відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ХМ № 37 від 25.09.1995, виданого рішенням Славутської міської ради від 21.09.1995 № 283 Славутському управлінню по експлуатації газового господарства, що реорганізоване у Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз", а в подальшому у Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз".

Таким чином, судом встановлено, що земельна ділянка на яку встановлюється ставка податку у розмірі 12% від їх нормативно грошової оцінки є у постійному користуванні Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз".

Отже, аналізуючи наведені вище норми чинного законодавства суд приходить до висновку, що міська рада при прийнятті оскаржуваного пункту рішення № 11-30/2018 від 29.05.2018 року діяла в межах чинного законодавства та на підставі наданих їй повноважень.

Суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що відповідачем порушено процедуру прийняття нормативно-правового акту - рішення Славутської міської ради № 11-30/2018 від 29.05.2018 року "Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на території міста Славути з 2019 року", оскільки проект вказаного рішення не було погоджено органами Антимонопольного комітету України, з врахуванням наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Згідно вимог статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною 2 статті 12 зазначеного Закону передбачено, що повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 7 цього Закону, у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції, нормативного і методичного забезпечення діяльності Антимонопольного комітету України та застосування законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.

Голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження, між іншим, при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом; проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб`єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження) (пункти 5, 12 частини 1 статті 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).

Відповідно до абз. 4 ст. 20 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані погоджувати з Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями проекти нормативно-правових актів та інших рішень, які можуть вплинути на конкуренцію, зокрема щодо створення суб`єктів господарювання, встановлення і зміни правил їх поведінки на ринку, або такі, що можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції на відповідних ринках, а також одержувати дозвіл Антимонопольного комітету України на концентрацію у випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 2 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України №32-р від 23 лютого 2001 року, зареєстроване у Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року за №291/5482 (із змінами), у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції основним завданням відділення є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Отже, у відповідності до вимог чинного законодавства, територіальні відділення Антимонопольного комітету України не наділені повноваженнями у сфері аналізу регуляторного впливу будь-якого нормативно-правового акту, а тому посилання представника позивача на не дотримання Славутською міською радою правил прийняття регуляторного нормативно-правового акту - рішення Славутської міської ради № 11-30/2018 від 29.05.2018 року "Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на території міста Славути з 2019 року", судом під час розгляду даної адміністративної справи та в межах заявлених позовних вимог не приймається.

Згідно статті 21-1 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», доведення до відома населення законів України та інших нормативно-правових актів здійснюється шляхом їх офіційного опублікування відповідно до закону державними друкованими засобами масової інформації та офіційними друкованими виданнями (офіційними виданнями), висвітлення аудіовізуальними засобами масової інформації, оприлюднення на офіційних веб-сайтах органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також в інший спосіб, визначений законом.

Також, судом встановлено дотримання відповідачем процедури оприлюднення та обговорення проекту рішення Славутської міської ради № 11-30/2018 від 29.05.2018 року "Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на території міста Славути з 2019 року".

Так, зокрема, винесено повідомлення "Про оприлюднення проекту рішення Славутської міської ради "Про встановлення ставок земельного податку на території міста Славути", оприлюднено на сайті міської ради, який є загальнодоступний інформаційний ресурс, та офіційно опубліковано, відповідно до закону, в газеті "Вісті громади".

Офіційний веб-сайт Славутської міської ради є загальнодоступним інформаційним ресурсом, що містить інформацію з відкритим доступом та використовується користувачами з метою отримання своєчасної, достовірної та повної інформації.

Під час обговорення, заперечень щодо оскаржуваного пункту рішення № 11-30/2018 від 29.05.2018, в тому числі і від позивача, не надходило. Позивачем в спростування зазначеного доказів не надано.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що Славутською міською радою при прийнятті оскаржуваного рішення не порушено вимог Законів України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» щодо оприлюднення змісту оскаржуваного рішення.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1, 2 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе , неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Водночас суб`єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб`єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час розгляду справи представником позивача не доведено, що відповідач при прийнятті оскаржуваного пункту 11.04 розділу 11 додатку 2 до рішення Славутської міської ради № 11-30/2018 від 29.05.2018 року "Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на території міста Славути з 2019 року", діяв з порушенням вимог чинного законодавства України, а тому оскаржуваний пункт є правомірним та скасуванню не підлягає.

За таких обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В даному випадку відсутні підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат, оскільки позивачу було відмовлено у задоволенні позову повністю.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" до Славутської міської ради про визнання протиправним та нечинним пункту рішення - відмовити.

Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 26 вересня 2019 року

Позивач:Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (пр. Миру, 41, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29019 , код ЄДРПОУ - 05395598) Відповідач:Славутська міська рада (вул. Соборності, 7, м. Славута, Славутський район, Хмельницька область, 30000 , код ЄДРПОУ - 21320045)

Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький