РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2019 року

м. Рівне

№460/1609/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Трохимчук А.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: ОСОБА_1 , представник Губар В.Є., відповідача: представник Терновець А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Державної установи "Городоцький виправний центр (№131)"

про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

05.07.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної установи "Городоцький виправний центр (№131)" про визнання протиправними та скасування постанови №28 від 25.04.2019 про тимчасове поміщення до 24 годин в дисциплінарний ізолятор та постанови №24 від 26.04.2019 про поміщення у дисциплінарний ізолятор на строк десять діб.

Ухвалою суду від 03.06.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.07.2019.

Ухвалою суду від 08.07.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 24.09.2019.

В судовому засіданні 24.09.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Згідно з позовною заявою та поясненнями позивача та його представника в судовому засіданні, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що під час відбування позивачем покарання в ДУ "Городоцький виправний центр (№131)" щодо позивача було винесено постанови: №28 від 25.04.2019 та №24 від 26.04.2019, згідно з якими його поміщено в дисциплінарний ізолятор строком на 10 діб без вивода на роботу. Зазначено, що позивач наркотичні засоби не вживав, відтак не перебував 25.04.2019 у стані наркотичного сп`яніння, отже до нього безпідставно застосовано дисциплінарне стягнення. Також вказано, що не мав місця і факт відмови від проходження медичного освідчення на предмет встановлення факту вживання спиртних, наркотичних та одурманюючих речовин. Повідомлено, що позивач спочатку пройшов тест на алкогольне сп`яніння, який показав негативний результат, далі на пропозицію лікарів він в одну ємність здав сечу, температура якої, за словами медиків, не відповідали температурі тіла, через що вони запропонували здати цей же аналіз повторно. Оскільки повторно позивач здати цей аналіз фізично не міг, він запропонував взяти у нього аналіз крові, на що лікарі не погодилися та оформили відмову від здачі сечі документально. Сторона позивача вважає оспорювані постанови необґрунтованими, протиправними, а тому просила їх скасувати в судовому порядку.

Згідно з відзивом на позов та поясненнями представника в судовому засіданні, сторона відповідача позов не визнає. Суть заперечень зводиться до того, що відповідно до рапорту ЧПНУ Подольця Р.М. близько 14:00 год. 25.04.2019 засудженого ОСОБА_1 було викликано до чергової частини установи, проте спершу цю вимогу було ним проігноровано, а в ході обходу Подольцем Р.М. житлового гуртожитку ним було виявлено, що поведінка позивача є підозрілою, в нього нечітка мова, зіниці очей були суттєво зменшеними. У зв`язку з цим його було направлено до медичного закладу для проведення медичної експертизи на предмет можливого вживання наркотичних речовин. В ході проведення медичного освідчення було встановлено, що засуджений у стані алкогольного сп`яніння не перебуває. На пропозицію пройти тест на стан наркотичного сп`яніння позивач погодився, однак намагався видати невідому речовину за свою сечу, та після проведення вимірювання температури даної речовини працівникам медзакладу було встановлено невідповідність температури речовини до температури тіла. У зв`язку з цим, йому було запропоновано додатково здати біологічний матеріал, однак позивач категорично відмовився. Сторона відповідача вважає, що позивач своїми діями грубо порушив вимоги статей 9, 59 Кримінально виконавчого кодексу України та пунктів 2,3 Розділу ІІ наказу Міністерства юстиції України №2823/5 від 28.08.018 "Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань", що виразилося у невиконанні встановлених законодавством вимог персоналу установи, а саме відмови від проходження медичного освідчення на предмет встановлення факту вживання спиртних, наркотичних та одурманюючих речовин, а тому просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідженням письмових доказів судом встановлено таке.

Вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03.11.2016 (справа №456/4498/15-к, №1-кп/456/56/2016, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62476326) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.307 КК України (незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, що було вчинено повторно, за попередньою змовою групою осіб, у місці де проводяться навчальні заходи) і призначено покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією майна. Його ж за ч.2 ст.345 КК України (заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження працівнику правоохоронних органів) до 4 (чотирьох) років позбавлення волі. Його ж за ч.1 ст.263 КК України (незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу) до 3 (трьох) років позбавлення волі. Згідно ст.70 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 призначено шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та обрано йому остаточну міру покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Після відбуття 1/2 строку покарання призначеного за вироком суду в Полицькій виправній колонії №76 засудженому, ОСОБА_1 , ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 23.02.2018 (справа №556/131/184, 1-в/556/37/2018, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72423893) замінено невідбуту частину покарання більш м`яким у вигляді позбавлення волі на обмеження волі строком на 3 роки 10 місяців 15 днів.

Нарядом Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 03.03.2018 засудженого ОСОБА_1 направлено з ДУ "Полицька виправна колонія (№76)" до ДУ "Городоцький виправний центр (№131)" для подальшого відбування покарання.

26.03.2018 ОСОБА_1 прибув до Державної установи "Городоцький виправний центр (№131)" для відбування строку покарання, де був ознайомлений під розписку з межами виправного центру, Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, порядком та умовами відбування покарання у виді обмеження волі передбаченими ст.59 КВК України та попереджений про кримінальну відповідальність за ч.1 ст.390 КК України. 26.06.2019 засудженого ОСОБА_1 повторно було ознайомлено з вимогами ст.390 КК України (а.с.37).

Під час відбування покарання в даній установі неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності (а.с.38-39).

Судом встановлено, що 25.04.2019 черговим помічником начальника установи старшим лейтенантом внутрішньої служби Подолецем Р. М . був поданий рапорт №136 виконуючому обов`язки начальника Державної установи "Городоцький виправний центр (№131)" Антонюку В.В. , згідно з яким 25.04.2019 близько 14 год. 00 хв. до чергової частини було викликано засудженого до обмеження волі ОСОБА_1 відділення СПС 1/3 за вказівкою адміністрації установи, проте дану вимогу вказаний засуджений ігнорував на протязі тривалого проміжку часу. В подальшому черговим помічником начальника установи старшим лейтенантом внутрішньої служби Подолецем Р.М. особисто було здійснено обхід житлового гуртожитку №1. Даного засудженого було виявлено на відділенні СПС 1/3 в кімнаті для вмивань, де він приймав душ, та повторно запропоновано пройти йому до чергової частини установи, на що він погодився. По прибуттю до чергової частини засудженому ОСОБА_1 було додатково доведено права та обов`язки засуджених до обмеження волі. В ході даної бесіди засуджений ОСОБА_1 почав поводити себе підозріло, а саме: в нього була нечітка вимова, зіниці очей були суттєво зменшеними. За вказівкою начальника установи та у супроводі адміністрації установи засудженого ОСОБА_1 було доставлено до Комунального закладу "Рівненський обласний центр психіатричного здоров`я населення" Рівненської обласної ради для проведення медичної експертизи на предмет можливого вживання наркотичних речовин. По прибуттю до медичного закладу засудженому було запропоновано здати медичні аналізи для визначення факту можливого перебування в стані наркотичного сп`яніння, на що останній відмовився, про що свідчить "Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" №1233 від 25.04.2019 (а.с.40).

Цього ж дня оперуповноваженим ОГ, ст.лейтенантом внутрішньої служби Фрейздорф Д.І. був поданий рапорт в.о. начальника Державної установи "Городоцький виправний центр (№131)" Антонюку В.В. , згідно з яким 25.04.2019 ним було супроводжено засудженого до обмеження волі ОСОБА_1 у Комунальний заклад "Рівненський обласний центр психіатричного здоров`я населення" Рівненської обласної ради в м.Рівне для проведення медичного освідчення на предмет встановлення стану алкогольного та наркотичного сп`яніння. В ході медичного освідчення було встановлено, що засуджений ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння не перебуває. На пропозицію адміністрації установи пройти тест на стан наркотичного сп`яніння засуджений ОСОБА_1 погодився, однак намагався видати невідому речовину за сечу, в зв`язку з чим працівниками було зафіксовано відмову від проходження освідчення на стан наркотичного сп`яніння, про що зроблено відмітку у витязі (а.с.41).

Аналогічний за змістом рапорт подано 25.04.2019 і начальником з ВНіБ майором внутрішньої служби Громик А.П. (а.с.42).

Витягом №1233 із журналу реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції Комунального закладу "Рівненський обласний центр психіатричного здоров`я населення" Рівненської обласної ради зафіксовано, що 25.04.2019 ОСОБА_1 від здачі сечі на вміст наркотичних речовин відмовився (а.с.44).

Цього ж дня, після повернення в ДУ "Городоцький виправний центр (№131)" засудженого ОСОБА_1 було тимчасово поміщено в дисциплінарний ізолятор. Так, згідно з постановою №28 про тимчасове поміщення до 24 годин засудженого в дисциплінарний ізолятор ОСОБА_1 прийнятий в ДІЗО о 18:00 год 25.04.2019, звільнений або переведений - о 18:00 год. 26.04.2019 (а.с.47).

26.04.2019 ст.оперуповноважений оперативної групи майор внутрішньої служби Кондратюк С.А. склав Висновок службового розслідування по факту грубого порушення режиму відбування покарання засудженим до обмеження волі ОСОБА_1 , згідно якого констатував, що своїми діями даний засуджений грубо порушив ст.ст.9 та 59 Кримінального виконавчого кодексу України та розділ II наказу Міністерства юстиції України №2823/5 від 28.08.2018, відповідно до чого вважав би за необхідне притягнути даного засудженого до дисциплінарної відповідальності. Висновок затверджено в.о. начальника ДУ "Городоцький виправний центр (№131)" підполковником внутрішньої служби Красновським О.В.(а.с.18).

Цього ж дня начальником відділення СПС майором внутрішньої служби Омелянюк М .П . був поданий рапорт в.о. начальника Державної установи "Городоцький виправний центр (№131)" Красновському О.В., в якому він клопотав про застосування до засудженого ОСОБА_1 крайніх заходів дисциплінарного впливу, зауважуючи, що ОСОБА_1 раніше притягувався до відповідальності, а порушення відноситься до категорії злісних, дії засудженого є умисними і негативно впливають на процес виправлення інших засуджених (а.с.43).

ОСОБА_1 було вручено повідомлення про те, що 26.04.2019 о 17:40 год. відбудеться засідання дисциплінарної комісії та роз`яснено процедуру дисциплінарного провадження (а.с.55,56).

Постановою дисциплінарної комісії по розгляду порушників встановленого порядку відбування призначеного покарання Городоцького ВЦ №131 від 26.04.2019 вирішено засудженого ОСОБА_1 помістити у дисциплінарний ізолятор строком на 10 (десять) діб, з виводом (без вивода) на роботу. Зазначене рішення оформлено протоколом від 13.03.2019, де зафіксовано, що засуджений вину не визнав, письмове пояснення не надав(а.с.49-50).

На протоколі зазначена відмітка, що засуджений "ознайомлений, проте від підпису відмовився" (а.с.50).

Постановою в.о.начальника ДУ "Городоцький виправний центр (№131)" підполковника внутрішньої служби Красновського О.В. №24 від 13.03.2019 засудженого ОСОБА_1 поміщено в дисциплінарний ізолятор строком на 10 (десять) діб, з без вивода на роботу. В мотивувальній частині постанови констатовано те, що позивач порушив вимоги ст.ст.59, ч.4 п.1, 59 ч.5 п.2 КВК України та роз.2 ч.3 п.3, 7 ПВР УВП (а.с.51).

Засудженого поміщено в дисциплінарний ізолятор 26.04.2019 о 18:10 год. і звільнено 05.05.2019 о 18:10 год. (а.с.51 та на звороті).

До матеріалів справи відповідачем долучено довідку про наявність дисциплінарних стягнень та заохочень у позивача, з яких вбачається, що станом на 11.06.2019 засуджений ОСОБА_1 має сім стягнень: попередження - 03.01.2019, догана - 14.01.2019, сувора догана - 04.03.2019, поміщення в дисциплінарний ізолятор строком на 10 (десять) діб - 13.03.2019, догана - 24.04.2019, поміщення в дисциплінарний ізолятор строком на 10 (десять) діб - 26.04.2019, догана - 22.05.2019 (а.с.38-39).

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі №460/1011/19, яке набрало законної сили 03.09.2019 встановлено обставини, які в силу вимог частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не потребує доказуванню, а саме, що 13.03.2019 засуджений ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за дії, аналогічні діянням, що мали місце 25.04.2019. Так, судовим рішенням було встановлено, що 01.03.2019 черговим помічником начальника установи майором внутрішньої служби Денегою О.М. був поданий рапорт №86 начальнику Державної установи «Городоцький виправний центр (№131)» Гордіюку В.В., згідно з яким 01.03.2019 близько 14 год. 40 хв. черговим помічником начальника установи майором внутрішньої служби Денегою О.М. перебуваючи на відділенні СПС 1/3 в одному із побутових приміщень було виявлено засуджених ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які розмовляли на підвищених тонах. Під час проведення бесіди із засудженим ОСОБА_1 було помічено, що він поводить себе дивно, зіниці очей були звужені, виникла підозра про перебування останнього в стані алкогольного чи іншого сп`яніння. За вказівкою начальника установи та у супроводі адміністрації установи засудженого ОСОБА_1 було доставлено до Комунального закладу «Рівненський обласний центр психіатричного здоров`я населення» Рівненської обласної ради для проведення медичного освідчення на предмет встановлення стану алкогольного та наркотичного сп`яніння. В ході медичного освідчення було встановлено, що засуджений ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння не перебуває. На пропозицію адміністрації установи пройти тест на стан наркотичного сп`яніння засуджений ОСОБА_1 погодився, однак намагався видати воду і свої відхаркування за сечу, в зв`язку з чим працівниками було зафіксовано відмову від проходження тесту, про що зроблено відмітку у витязі. Постановою начальника ДУ «Городоцький виправний центр (№131)» підполковника внутрішньої служби Гордіюк В.В. №14 від 13.03.2019 засудженого ОСОБА_1 поміщено в дисциплінарний ізолятор строком на 10 (десять) діб без вивода на роботу. Зазначена постанова і була оскаржена ОСОБА_1 до суду, де в рамках провадження у справі №460/1011/19, у відповідному позові було відмовлено повністю.

Крім цього, до матеріалів справи долучено характеристику на засудженого ОСОБА_1 , за змістом якої останній не довів своє виправлення та не заслуговує на умовно-дострокове звільнення (а.с.9-11).

Вирішуючи вказаний спір по суті та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Правовий статус засуджених, гарантії захисту їхніх прав, законних інтересів та обов`язків; порядок застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядок діяльності; нагляд і контроль за виконанням кримінальних покарань, участі громадськості в цьому процесі; а також регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань; звільнення від відбування покарання, допомоги особам, звільненим від покарання, контролю і нагляду за ними, врегульовано Кримінально-виконавчим кодексом України.

За правилами частини четвертої статті 59 Кримінально-виконавчого кодексу України, особи, засуджені до обмеження волі, зобов`язані:

виконувати законні вимоги адміністрації виправного центру, які стосуються порядку відбування призначеного покарання;

сумлінно працювати у місці, визначеному адміністрацією виправного центру;

постійно знаходитися в межах виправного центру під наглядом, залишати його межі лише за спеціальним дозволом адміністрації цього центру, проживати за особистим посвідченням, яке видається взамін паспорта;

проживати, як правило, у спеціально призначених гуртожитках;

з`являтися за викликом адміністрації виправного центру;

виконувати в разі залучення роботу із самообслуговування та благоустрою виправного центру.

А в силу вимог частини п`ятої цієї статті, засудженим до обмеження волі забороняється:

придбавати, використовувати, зберігати при собі та на території, де вони проживають, а також доставляти на цю територію предмети, вироби і речовини, перелік яких визначений Міністерством юстиції України;

вживати спиртні напої і пиво, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби.

За вимогами частини десятої цієї статті, порядок і умови виконання покарання у виді обмеження волі і нагляду за засудженими визначаються нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.

За приписами пункту 3 розділу ІІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України №2186/5 від 29.12.2014, засудженим забороняється:

самовільно залишати установу виконання покарань, порушувати лінію охорони;

спілкуватися із засудженими та іншими особами з порушенням встановлених законодавством правил ізоляції, звертатися до них з проханням про виконання незаконних дій;

придбавати, виготовляти, зберігати і використовувати гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, заборонені до використання в колонії за переліком предметів, виробів і речовин, зберігання і використання яких засудженими заборонено;

продавати, дарувати або відчужувати в інший спосіб на користь інших осіб предмети, вироби і речі, що перебувають в особистому користуванні;

заподіювати собі тілесні ушкодження, у тому числі за допомогою іншої особи, завдавати шкоду своєму здоров`ю з метою ухилення від відбування покарання або виконання встановлених обов`язків;

завдавати шкоду державному, комунальному майну, майну інших юридичних чи фізичних осіб, у тому числі майну інших засуджених, створювати загрозу заподіяння шкоди такому майну;

вживати спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби;

чинити опір законним діям персоналу колонії, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов`язків, підбурювати до цього інших засуджених;

грати в настільні та інші ігри з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди;

вживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська;

самовільно залишати призначену для перебування ізольовану територію, приміщення або визначене місце роботи, а також перебувати без дозволу адміністрації колонії у гуртожитках та відділеннях, у яких вони не проживають, або на виробничих об`єктах, на яких вони не працюють;

завішувати чи міняти без дозволу адміністрації колонії спальні місця, а також обладнувати їх у комунально-побутових та інших службових або виробничих приміщеннях;

готувати та вживати їжу в непередбачених для цього місцях, виносити продукти харчування з їдальні без дозволу адміністрації колонії;

мати при собі предмети і речі в асортименті і кількості, що виходять за межі, встановлені переліком;

курити у дисциплінарних ізоляторах, карцерах, приміщеннях камерного типу (одиночних камерах) та виховних колоніях, а також у не відведених для цього місцях;

надсилати та отримувати кореспонденцію всупереч порядку, встановленому статтею 113 Кримінально-виконавчого кодексу України;

наносити собі або іншим особам татуювання;

тримати тварин;

виготовляти, зберігати саморобні електроприлади та користуватися ними;

самовільно переплановувати, змінювати конструктивні елементи будівель та споруд колонії, споруджувати на виробничих об`єктах різні об`єкти (лазні, пральні, душові, сейфи, будиночки, будки, приміщення та засоби для відпочинку, опалення).

За вимогами статті 68 Кримінально-виконавчого кодексу України, до засуджених, які порушують трудову дисципліну і встановлений порядок відбування покарання, адміністрація виправного центру може застосовувати такі заходи стягнення:

попередження;

догана;

сувора догана;

заборона проживати поза гуртожитком строком до трьох місяців;

заборона виходу за межі виправного центру у вільний від роботи час на строк до трьох місяців;

поміщення в дисциплінарний ізолятор строком до десяти діб.

Відповідно до частини четвертої статті 69 Кримінально-виконавчого кодексу України, при призначенні заходів стягнення враховуються мотиви і обставини вчинення порушення, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого по суті проступку. Накладені стягнення мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого.

А згідно з частиною п`ятою цієї ж статті, стягнення може бути накладене тільки на особу, яка вчинила проступок, не пізніше десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв`язку з проступком проводилася перевірка, то з дня її закінчення, але не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до частини дев`ятої - стягнення у виді поміщення в дисциплінарний ізолятор застосовується в порядку, визначеному статтями 134, 135 цього Кодексу.

В свою чергу, за правилами частини першої статті 134 Кримінально-виконавчого кодексуУкраїни, при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого.

Стаття 135 Кримінально-виконавчого кодексу України визначає процедуру дисциплінарного провадження.

Окремо слід зауважити, що в силу положень частини шостої статті 135 Кримінально-виконавчого кодексу України, начальник установи виконання покарань має право поміщати засудженого в дисциплінарний ізолятор строком до однієї доби до прийняття рішення про застосування стягнення у разі порушення режиму відбування покарання, що полягало у перебуванні у стані алкогольного або наркотичного сп`яніння, участі в конфліктній ситуації, бійці, масових заворушеннях або інших діях, що створюють серйозну загрозу підтримці порядку в установі.

Вирішуючи даний спір, суд дійшов висновку, що в діях позивача наявний протиправний проступок, який полягав у вживанні наркотичних засобів, чи психотропних речовин або їх аналогів чи інших одурманюючих засобів, що зафіксовано в матеріалах справи. При цьому, суд зауважує, що оскільки саме на засудженого покладений обов`язок не використовувати речовини і вироби, заборонені до використання в установі відбування покарань і не вживати наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби, як і обов`язок виконувати законні вимоги адміністрації виправного центру, які стосуються порядку відбування призначеного покарання, то саме засуджений повинен був у законний спосіб спростувати факт вживання ним заборонених речовин. Засудженому така можливість адміністрацією установи надавалась і він був доставлений до Комунального закладу "Рівненський обласний центр психіатричного здоров`я населення" Рівненської обласної ради для проведення медичного освідчення на предмет встановлення стану алкогольного та наркотичного сп`яніння. Разом з тим, працівниками вказаного Комунального закладу у відповідному акті зафіксовано відмову засудженого від проходження медичної експертизи. Посадовими ж особами ДУ "Городоцький виправний центр (№131)" зафіксовано, що засуджений намагався видати невідому речовину за сечу і їхні показання не спростовані позивачем.

Більше того, вказані дії засудженого носять системний характер.

Суд вважає за необхідне також зазначити і те, що в повноваження адміністративної юстиції не входить оцінка і кваліфікація тяжкості вчиненого проступку зі сторони засудженого. Межами розгляду вказаного спору є виключно оцінка дій і рішень позивача на відповідність критеріям, встановленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України і судом не встановлено фактів, які б вказували на те, що відповідачем порушено такі критерії.

Враховуючи усі вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно та розсудливо. Процедура дисциплінарного провадження і строки відповідачем також в повній мірі дотримані.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається останній, не дає суду підстав для висновків, які б спростовували доводи відповідача, а відтак відсутні підстави для задоволення позову.

В зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

ОСОБА _1 (паспорт НОМЕР_1 НОМЕР_2 , виданий Стрийським МВ ГУМВС України в Львівській області 08.05.2012, місце перебування: АДРЕСА_1 ) в позові до Державної установи "Городоцький виправний центр (№131)" (код ЄДРПОУ 08575616, вул.Барона Штейнгеля, 92А, с.Городок, Рівненський район, Рівненська область,35331) про визнання протиправними та скасування постанов №28 від 25.04.2019 та №24 від 26.04.2019,- відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 30 вересня 2019 року.

Суддя Друзенко Н.В.