копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року Справа № 160/4819/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича за участі секретаря судового засіданняПіскун Я.В. за участі: представника позивача представника відповідача 1 представника відповідача 2 не з`явився Оксентюк Л.Г . Баранник О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрейдінг - Дніпро" до Головного державного ревізора-інспектора відділу ПДВ Лівобережного управління ГУ ДФС в Дніпропетровській області Оксентюк Людмили Григорівни, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та висновків посадової особи

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить: визнати протиправними дії з проведення камеральної перевірки 05.12.2019 року та незаконними висновки відповідача, наведені ним у Акті від 05.12.2018 року № 70525/04-36-53-41/36441012 «Про результати камеральної перевірки ТОВ «Автотрейдинг - Дніпро» з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН».

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Відповідач під час проведення камеральної перевірки не врахував норми Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який встановлює особливий порядок проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, до яких згідно статті 75 ПК України віднесено камеральні податкові перевірки. Позивач наголошує на тому, що проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності без оприлюднення погодження Державної регуляторної служби забороняється. Камеральну перевірку відповідач провів з порушенням порядку встановленого статтею 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Крім того, відповідачем не враховано в акті перевірки, що позивач не мав змоги перерахувати кошти з власного поточного рахунку на електронний рахунок, оскільки грошові кошти позивача були заблоковані на поточному рахунку.

Отже, не маючи коштів на поточному рахунку та електронному рахунку, позивач з незалежних від нього причин не міг своєчасно зареєструвати податкові накладні у ЄДРПН. Відповідач під час проведення перевірки не встановив дату «першої події», не дослідив дату отримання позивачем оплати за товар та/або дату постачання товару.

Позивач вказує на те, що терміни реєстрації податкової накладної в ЄРПН не є даними додаткової звітності, які досліджуються під час проведення камеральної перевірки.

Пунктом 201.10 ПК України виокремлено такі види податкових накладних, які не підлягають реєстрації у ЄРПН: податкові накладні, що не надаються покупцю. При цьому у статті 120-1 ПК України визначено виключні випадки, які звільняються платника податків від штрафних санкцій, а саме: у випадку несвоєчасної реєстрації податкової накладної, яка не надається отримувачу (покупцю).

Однак відповідач у висновках акту камеральної перевірки по-іншому розуміє норми пункту 201.10 ПК України та статтю 120-1 ПК України.

Також позивач вказує на те, що відповідачем період "жовтень 2017 року" стосовно несвоєчасності реєстрації податкових накладних було вже перевірено відповідачем раніше, а саме: 23.11.2017 року, що підтверджується актом про результати камеральної перевірки від 23.11.2017 року № 26901/04-36-12-09/36441012.

Ухвалою суду від 04.06.2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.07.2019 року продовжено на тридцять днів строк підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 15.07.2019 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області.

Ухвалою суду від 30.08.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про заміну відповідача 1 Головного державного інспектора відділу ПДВ Лівобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області на належного відповідача 2 - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області.

Ухвалою суду від 30.08.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Від відповідача 1 через відділ діловодства суду 24.06.2019 року надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити у задоволені позову з наступних підстав. Висновки акту перевірки не можуть бути оскаржені у суді. У відповідності до п.75.1.1 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України.

На підставі викладеного, відповідач зазначає, що під час проведення камеральної перевірки та складання висновків акту перевірки ним було дотримано норми чинного законодавства України, а обраний позивачем спосіб захисту не є належним.

22.07.2019 року відповідач 2 через відділ діловодства суду надав відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Заперечення відповідача 2 за своїм змістом є аналогічними запереченням відповідача 1.

Позивач у судове засідання повторно не з`явився, не повдіомив суд про причини неявки у судове засідання; про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідачі у судовому засідання заперечували проти задоволення позову, з підстав які зазначені у відзивах на позовну заяву.

Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників відповідачів, встановив наступне.

Відповідачем проведено камеральну перевірку позивача з питання своєчасності реєстрації податкових накладних у ЄРПН за січень, лютий, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2017 року, січень - вересень 2018 року, зареєстрованих у ЄРПН у лютому, березні, серпні, вересні, листопаді, грудні 2017 року, січні лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні 2018 року.

За наслідками перевірки відповідачем складено Акт від 05.12.2018 року № 70525/04-36-53-41/36441012 «Про результати камеральної перевірки ТОВ «Автотрейдинг - Дніпро» з питання своєчасності реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН».

У висновках вказаного акту перевірки зазначено, що дані перевірки свідчать про порушення граничних сроків реєстрацїі податкових накладних у ЄРПН позивачем.

Стосовно позовної вимоги - визнати незаконними висновки відповідача, наведені ним у Акті від 05.12.2018 року № 70525/04-36-53-41/36441012 «Про результати камеральної перевірки ТОВ «Автотрейдинг - Дніпро» з питання своєчасності реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН», то суд зазначає наступне.

Загальне поняття акта перевірки наведено у пункті 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727, згідно з яким акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні п.19 ч.1 ст. 4 КАС України та рішенням суб`єкта владних повноважень у відповідності до частини першої статті 19 КАС.

Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Отже, предметом оскарження є дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Аналогічну позицію займає Верховний Суд України у постанові від 10.09.2013 року по справі № 21-237а13.

На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволенні вказаної вище позовної вимоги.

Щодо позовної вимоги - визнати протиправними дії з проведення камеральної перевірки 05.12.2019 року, то суд зазначає наступне.

Як вже було встановлено судом вище камеральна перевірка проведена відповідачем саме 05.12.2018 року, а не 05.12.2019 року, як вказано у прохальній частині позовної заяви.

У відповідності до п.75.1.1 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

У відповідності до п.76.3 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України.

Таким чином, предметом камеральної перевірки може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Камеральна перевірка стосовно зазначеного вище питання може бути проведена з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України, тобто протягом 1095 днів.

Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідач під час проведення камеральної перевірки дотримався вказаних вище норм Податкового кодексу України.

Посилання позивача на норми Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є безпідставними з наступних причин.

Законом України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який діяв до 31.12.2018 року, визначено, що до 31 грудня 2018 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.ь До 31 грудня 2018 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю): 1) з підстави, передбаченої частиною другою цієї статті (за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності (далі - Державна регуляторна служба); 2) за письмовою заявою суб`єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; 3) за рішенням суду; 4) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання; 5) у разі настання події, що має значний негативний вплив відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; 6) для перевірки виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Однак статтею 6 вказаного вище закону України передбачено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 18.12.2017 року № 1104 затвердив Перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", до яких увійшли ДФС України та її територіальні органи.

За вказаних обставин на ДФС України та її територіальні органи не поширюється дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

У відповідності до статті 1 Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Суд звертає увагу, що Податковий кодекс України регулює відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 5.2 статті 5 ПК України визначено, що у разі, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПК України, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відносини в процесі контролю за дотриманням податкового законодавства не належать до сфери господарської діяльності, а є відносинами, що виникають у сфері управління. Тому правове регулювання цих відносин здійснюється спеціальним законодавством, і зокрема Податковим кодексом України.

Податковим кодексом України визначаються сфера дії, функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на контролюючі органи, визначається розділом ІІ Податкового кодексу.

Відповідно до ст. 61 Податкового кодексу податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи зазначене, у питаннях адміністрування податків та зборів, в тому числі здійснення податкового контролю шляхом проведення перевірок платників податків, контролюючі органи керуються положеннями Податкового кодексу.

За вказаних обставин норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не застосовуються під час проведення податковими органами камеральних перевірок.

Судом відхиляються доводи позивача стовного того, що відповідач протиправно перевірив факт реєстрації податкових накладних позивача у жовтні 2017 року враховуючи те, що відповідач раніше, а саме: 23.11.2017 року вже перевірив вказаний період, з наступних причин.

Судом встановлено, що відповідач у акті про результати камеральної перевірки від 23.11.2017 року № 26901/04-36-12-09/36441012 перевірив реєстрацію податкових накладних позивача, зокрема, за період жовтень 2017 року.

У Акті від 05.12.2018 року № 70525/04-36-53-41/36441012 «Про результати камеральної перевірки ТОВ «Автотрейдинг - Дніпро» відповідач повторно перевірив реєстрацію податкових накладних позивачем у жовтні 2017 року.

Пунктом 78.2 ст.78 ПК України встановлено заборону контролюючим органам проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Податковий кодекс України не містить заборони стосовно можливості проведення повторних камеральних перевірок, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

За вказаних обставин відповідач праві проводити повторно камеральну перевірку якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

У відповідності до ч.1 ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За вказаних обставин, можливість проведення повторної камеральної перевірки відповідачем, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків, не свідчить про можливість притягнення платника податків дві до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи те, що висновки акту перевірки не є видом відповідальності для платника податків, а також те, що акт перевірки є лише носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, то суд не погоджується з вказаними вище доводами позивача стосовно протиправності дії відповідача під час проведення камеральної перевірки, за наслідками якої складено акт від 05.12.2018 року № 70525/04-36-53-41/36441012 «Про результати камеральної перевірки ТОВ «Автотрейдинг - Дніпро» з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН».

На підставі викладеного, позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Обраний позивачем спосіб судового захисту не є ефективним, оскільки не спрямований на захист прав та інтересів позивача. Ефективним способом захисту прав та законних інтересів позивача у спірних правовідносинах можуть бути лише заявлені позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення податкового органу, яке може бути винесено на підставі Акту від 05.12.2018 року № 70525/04-36-53-41/36441012 «Про результати камеральної перевірки ТОВ «Автотрейдинг - Дніпро» з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН».

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, то судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 139, 241, 243, 244, 245, 246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейдинг - Дніпро» (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с.м.т. Слобожанське, вул. Дружби, буд. 3-А, код ЄДРПОУ 36441012) до Головного державного ревізора - інспектора відділу ПДВ Лівобережного управління ГУ ДФС в Дніпропетровській області Оксентюк Людмили Григорівни (49000, м. Дніпро, пр-т. Слобожанський, 95А), Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними дій та висновків посадової особи - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 30 вересня 2019 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили станом на 30.09.2019 року Помічник судді Згідно з оригіналом Помічник судді С.В. Златін Лісна А.М. Лісна А.М.