Постанова

Іменем України

25 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 205/9065/15-ц

провадження № 61-21409св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2016 року ОСОБА_3 та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2017 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Макарова М. О., Максюти Ж. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_2 про виділ в натурі частини домоволодіння та визнання права власності на виділене майно.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 17 вересня 2005 року державним нотаріусом Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори, йому належить 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1 . Власником іншої 1/2 частини зазначеного вище домоволодіння є його брат ОСОБА_2

Домоволодіння АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 583 кв. м та складається із: житлового будинку літ. А-1, житловою площею 44,9 кв. м, загальною площею 79,4 кв. м, літньої кухні літ. Б, гаража В, погреба літ. Г, сараю літ. «б», сараю літ. Е, душа літ. Д, убиральні літ. Ж, споруд 1-8;І.

Звертав увагу на те, що відповідач чинить йому перешкоди у користуванні належним йому майном, досягнути згоди щодо порядку користування яким сторони не можуть.

Посилаючись на наведене, ОСОБА_1 , з урахуванням уточнення позовних вимог, просив виділити йому в натурі 50/100 частин домоволодіння

АДРЕСА_1 згідно з варіантом НОМЕР_2 висновку первинної судової будівельно-технічної експертизи від 25 квітня 2014 року та висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 05 березня 2015 року; визнати за ним право власності на 50/100 частин, а саме - квартиру НОМЕР_2 , з наступними приміщеннями в житловому будинку літ «А»: 1 ) 1-1 (9,4 кв. м) - обладнати під кухню; 1-2 (5,5 кв. м) -коридор; 1-9 (5,3 кв. м) - санвузол; 1-3 (15,7 кв. м) - обладнати під житлову кімнату; загальна площа зазначених приміщень становить 35,9 кв. м, вартістю 10 475,00 грн; 2) надвірні будови та споруди:

1/2 огорожа НОМЕР_1-8; душ літ. «Д»; погріб літ. «Г»; літня кухня літ. «Б»; сарай літ. «б», загальною вартістю 7 751,00 грн; припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 з ОСОБА_2 на зазначене вище домоволодіння; виділити ОСОБА_2 згідно з варіантом НОМЕР_2 висновку первинної судової будівельно-технічної експертизи від 25 квітня 2014 року та висновком додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 05 березня 2015 року квартиру НОМЕР_1

з наступними приміщеннями в житловому будинку літ «А »: 1 ) 1-6 (8,0 кв. м) обладнати під передпокій; 1-5 (23,4 кв. м) обладнати під житлову кімнату; 1-8 (12,1 кв. м) обладнати під кухню. Загальна площа квартири НОМЕР_1 43,5 кв. м, вартістю

12 693,00 грн.; 2) надвірні будову та споруди: 1/2 частини огорожі НОМЕР_1-8, І; гараж

літ. «В»; сарай літ. «Е»; убиральня літ. «Ж» на загальну суму 5 646,00 грн. Зобов`язати ОСОБА_1 зробити наступні переобладнання в житловому будинку: приміщення 1-1 - обладнати під кухню; закласти дверні отвори між приміщеннями 1-2 та 1-8; 1-8 та 1-4; демонтувати перегородку в приміщені 1-3. Зобов`язати ОСОБА_2 зробити наступні переобладнання в житловому будинку: приміщення 1-8 обладнати під кухню; віконний отвір обладнати в дверний у приміщені 1-6; пробити дверний отвір між прим. 1-6 та 1-8; закласти дверні отвори між приміщеннями 1-8 та 1-5; перенести убиральню літ. «Ж» біля сараю літ. «Е». Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за перевищення його ідеальної частини в домоволодінні у розмірі 1 260,00 грн, а також судові витрати.

Заперечуючи проти позову ОСОБА_1 , у лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся до нього з зустрічним позовом про виділ в натурі 1/2 частини домоволодіння та визнання права власності на виділене майно.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що ОСОБА_1 є його рідним братом та співвласником домоволодіння

АДРЕСА_1 .

Посилаючись на те, що згоди щодо спільного користування спірним будинком між сторонами у справі не досягнуто, а найбільш прийнятним для виділу належної частки домоволодіння в натурі є варіант № 4 судової будівельно-технічної експертизи від 05 березня 2015 року, ОСОБА_2 просив суд виділити йому в натурі 1/2 частини домоволодіння

АДРЕСА_1 , а саме: квартиру НОМЕР_2 з наступними приміщеннями в житловому будинку літ . «А »: 1-1 (9,4 кв. м) - кухня, 1-2 (5,5 кв. м) - коридор,

1-9 (5,3 кв. м) - санвузол, 1-3 (15,7 кв. м) - житлова кімната, 1-8 (6,2 кв. м) - кімната. Надвірні будови та споруди: 1/2 огорожі НОМЕР_1-8, погріб літ. «Г»,

гараж літ. «В», сарай літ. «Е». Ринкова вартість 1/2 частини домоволодіння, яку ОСОБА_2 просить виділити йому становить 436 759,00 грн. Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 на1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру

НОМЕР_2 домоволодіння АДРЕСА_1 , яка складається з зазначених вище приміщень, надвірних будівель та споруд. Виділити в натурі ОСОБА_1 згідно з варіантом № 4 судової будівельно-технічної експертизи від 05 березня 2015 року квартиру НОМЕР_1 , з наступними приміщеннями в житловому будинку літ. «А »: 1-6 (8 кв. м), що підлягає переобладнанню під передпокій; 1-5 (23,4 кв. м), що підлягає переобладнанню під житлову кімнату; 1-7 (5,9 кв. м), що підлягає переобладнанню під кухню-нишу; надвірні будови та споруди: 1/2 огорож НОМЕР_1-8,І, убиральня літ. «Ж», літня кухня

літ. «Б», душ літ. «Д», сарай літ. «б». Ринкова вартість квартири НОМЕР_1 з надвірними будовами та спорудами складає 407 671 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за відхилення від ідеальних часток у розмірі 29 088,00 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 оплату за проведення додаткової експертизи та сплачений судовий збір.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада

2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Зустрічні позовні

вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Виділено ОСОБА_1 в натурі 50/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 згідно з варіантом НОМЕР_2 висновку первинної судової будівельно-технічної експертизи

від 25 квітня 2014 року та висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 05 березня 2015 року, а саме: квартиру НОМЕР_2 , яка на додатку до висновку експертизи забарвлена синім кольором, з наступними приміщеннями в житловому будинку літ. «А»:1-1 (9,4 кв. м) - обладнати під кухню; 1-2 (5,5 кв. м.) - коридор; -1-9 (5.3 кв. м) - санвузол; 1-3 (15.7кв. м) - обладнати під житлову кімнату. Загальна площа приміщень становить 35,9 кв. м, вартість - 10 475,00 грн; надвірні будови та споруди:1/2 огорожі НОМЕР_1-8, I, вартістю 857,00 грн; душ літ. «Д», вартістю1 360,00 грн; погріб літ. «Г», вартістю 2 130,00 грн; літня кухня літ. «Б», вартістю 2 520 грн; сарай літ. «б», вартістю 884,00 грн, на загальну суму 7 751,00 грн. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 50/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , а саме: на квартиру НОМЕР_2 , яка складається з вищезазначених наступних приміщень в житловому будинку літ. « А », надвірних будівель та споруд. Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на домоволодіння АДРЕСА_1 . Виділено ОСОБА_2 50/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 згідно з варіантом НОМЕР_2 висновку первинної судової будівельно-технічної експертизи від 25 квітня 2014 року та висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 05 березня 2015 року, а саме: квартиру НОМЕР_1 , який на додатку забарвлено жовтим кольором, з наступними приміщеннями в житловому будинку літ. «А»: 1-6 (8.0 кв. м) - обладнати під передпокій; 1-5 (23.4 кв. м) обладнати під житлову кімнату; 1-8 (12.1 кв. м) обладнати під кухню. Загальна площа квартири НОМЕР_1 становить 43,5 кв. м,

вартість -12 693,00 грн; надвірні будови та споруди:1/2 огорожі НОМЕР_1-8, I, вартістю 857,00 грн; гараж літ. «В», вартістю 3 959,00 грн; сарай літ. «Е», вартістю 357 грн; убиральня літ. «Ж», вартістю 473,00 грн. Загальна вартість надвірних приміщень та споруд, що виділено ОСОБА_2 5 646,00 грн. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 50/100 частин домоволодіння

АДРЕСА_1 а саме квартиру НОМЕР_1 , яка складається з зазначених вище приміщень, надвірних будівель та споруд. Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на домоволодіння АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_1 . зробити наступні переобладнання в житловому будинку літ. «А»: приміщення 1-1-обладнати під кухню; закласти дверні отвори між приміщеннями 1-2 та 1-8; 1-8 та 1-4; демонтувати перегородку в приміщені 1-3. Зобов`язано ОСОБА_2 зробити наступні переобладнання в житловому будинку літ. «А»: приміщення 1-8 обладнати під кухню; віконний отвір обладнати в дверний в приміщені 1-6; пробити дверний отвір між приміщеннями 1-6 та 1-8; закласти дверні отвори між приміщеннями

1-8 та 1-5; перенести убиральню літ. «Ж» біля сараю літ. «Е». Стягнуто з

ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за перевищення його ідеальної частки в домоволодінні у розмірі 1 260,00 грн. У задоволенні іншої частини зустрічних позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції врахувавши, що варіант поділу спірного домоволодіння НОМЕР_2 висновку первинної судової будівельно-технічної експертизи від 25 квітня 2014 року та висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 05 березня 2015 року передбачає найменше відхилення від ідеальних часток співвласників та найменший розмір компенсації на користь одного із співвласників, а також, що між сторонами відсутній порядок спільного користування домоволодінням, дійшов висновку, що саме такий варіант поділу вказаного домоволодіння об`єктивно є найбільш прийнятним для сторін у справі та не порушує їх права.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2016 року залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції правильно визначив варіант поділу спірного домоволодіння між сторонами у справі та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення первісного позову та часткове задоволення зустрічних позовних вимог.

Апеляційним судом відхилено доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що виділ в натурі домоволодіння відповідно до варіанту № 4 висновку первинної судової будівельно-технічної експертизи від 25 квітня 2014 року та висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 05 березня 2015 року є найбільш прийнятним та справедливим через його постійне проживання в будинку та його утримання, оскільки такі обставини не є підставою для збільшення реальної частки одного співвласників за відсутності згоди іншого співвласника та за наявності варіанту поділу домоволодіння з меншим відхиленням від ідеальних часток.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і заперечень

У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада

2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2017 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вказує на те, що частина житлового будинку, яка була виділена позивачу за первісним позовом, є фактично та частина домоволодіння в якій він проживає та яку утримує. Зазначав, що суди безпідставно взяли до уваги варіант НОМЕР_2 висновку первинної судової будівельно-технічної експертизи від 25 квітня 2014 року та висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 05 березня

2015 року, оскільки відповідно до цих висновків позивачу необхідно буде демонтувати перегородку між приміщеннями - несучу конструкцію, що неможливо без дозволу компетентного органу, яке позивачем не було надано до суду першої інстанції. Також, судами не враховані переобладнання та оснащення домоволодіння комунікаціями за його рахунок.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та зупинено виконання рішення Ленінського районного суду

м. Дніпропетровська від 25 листопада 2016 року та ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2017 року до закінчення касаційного провадження.

У статті 388 ЦПК України, в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справа передана до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм процесуального права.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожному окремо, на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 17 вересня 2005 року, виданих Другою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, належить по 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1 розташованого на земельній ділянці площею 583 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1 .

Також судами встановлено, що між сторонами у справі існує спір про порядок користування домоволодінням АДРЕСА_1 , що викликає потребу у виділі в натурі домоволодіння між співвласниками.

У висновку судової будівельно-технічної експертизи від 25 квітня 2014 року та висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 05 березня

2015 року, експертом запропоновано чотири варіанти розділу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Нормативно-правове обґрунтування

Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частинами першою - третьою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з частиною першою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Системний аналіз положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави дійти висновку про те, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Установивши, що відповідно до висновку первинної судової будівельно-технічної експертизи від 25 квітня 2014 року та висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 05 березня 2015 року другий варіант розподілу спірного будинковолодіння є найбільш наближеним до ідеальних часток кожного із співвласників, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, дійшов правильного висновку про можливість виділення співвласникам найбільш ізольованих житлових та підсобних приміщень із найменшим відхиленням від ідеальних часток співвласників, а також незначну виплату грошової компенсації.

Твердження заявника про те, що перепланування, які зобов`язали здійснити суди передбачають втручання у несучі конструкції будинку, відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості надавати оцінку висновкам експертизи, як доказу можливості виділення належних сторонам у справі частин нерухомого майна. Аналогічні доводи містились в апеляційній скарзі заявника, яким суд апеляційної інстанції надавав оцінку з дотриманням вимог процесуального законодавства.

Аргументи касаційної скарги ОСОБА_2 про те, що судами не враховано його постійне проживання, обладнання та утримання будинку, є безпідставними, оскільки визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Безпідставними є також посилання у касаційній скарзі на те, що судами здійснений виділ із значним відхиленням від ідеальних часток, оскільки другий варіант розподілу враховує інтереси обох співвласників нерухомого майна.

Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування рішень судів попередніх інстанцій, оскільки зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада

2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2017 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська

від 25 листопада 2016 року.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик