ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2019 року

Справа № 160/8064/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

Златіна Станіслава Вікторовича

за участі секретаря судового засідання

Піскун Я.В.

за участі:

представника позивача представника відповідача

Орловська О.В., Михлик В.Г. Грінченко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умова за Списком 2;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу за Списком 2 періоди роботи з 14.06.1983р. по 27.02.1992р. на Першому Дніпропетровському авторемзаводі, з 13.04.1992р. по 15.07.1993р. в Таромському СУ «Гідробуд» № 4 тресту «Дніпроспецбуд», з 11.10.1993р. по 31.07.1995р. на Дніпропетровському комбайновому заводі, до загального стажу період роботи з 18.05.1997 по 19.01.2000 роки в ДКПП «Молодість», призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умова за Списком 2 з 26.01.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14 лютого 2019 року, звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умова за Списком 2 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Листом від 07.05.2019 № 045650003462, відповідач повідомив, що загальний стаж роботи позивача становить 27 років 2 місяці 17 днів, до пільгового стажу не враховані періоди підтверджені довідками виданими «Дніпропетровським комбайновим заводом», Першим Дніпропетровським авторемонтним заводом, ТОВ «Фірма «Дніпроавіасервіс», у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу у призначенні пенсії відмовлено відповідно до протоколу від 07.05.2019 № 045650003462. ОСОБА_1 13.05.2019р. повторно звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за Списком 2, надавши документи про період роботи на пільгових умовах в Дніпровській філії «Спеціалізований заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України» з 01.02.2019 по 20.06.2019. У листі від 12.08.2019 № 045650003462 «Про відмову у призначенні пенсії» відповідач зазначив, страховий стаж для призначення пенсії становить 27 років 10 місяців 14 днів, до страхового стажу не зараховано період роботи з 18.05.1997 -19.01.2000 в ДКБП «Молодость», запис про звільнення завірено печаткою, в якій читається інше підприємство, необхідний пільговий стаж відсутній. Позивач не погоджується із таким висновком відповідача та вважає відмову незаконною, а тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 року прийнято позовну заяву до провадження та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/8064/19 та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Вказаною ухвалою суду відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

11.09.2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через відділ діловодства суду надав відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову з наступних причин. Позивач 14 лютого 2019 року вперше звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою та документами щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомив позивача, що загальний стаж роботи позивача становить 27 років 10 місяці 14 днів, до пільгового стажу не враховані періоди підтверджені довідками виданими: періоди роботи на КПП "Дніпропетровський комбайновий завод" оскільки відсутні документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць; періоди роботи в ПАТ "Перший Дніпропетровський авторемонтний завод», так як довідка від 20.11.2018 року № 62 видана з порушенням порядку видачі пільгових довідок. Провести перевірку довідки неможливо у зв`язку з тим, що з 26.11.2018 року дане підприємство належить приватному АТ "Батир Холдінг", первинні документи відсутні; періоди роботи в ТОВ "Фірма "Дніпроавіасервс" оскільки в пільговій довідці від 03.10.2017 року № 111 відсутні дані про пільговий стаж роботи. Також Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначає, що відповідно до записів трудової книжки позивача до страхового стажу неможливо зарахувати періоди роботи з 18.05.1997 року по 19.01.2000 року в ДКБП "Молодость» оскільки запис про звільнення завірено печаткою, в якій читається інше підприємство. Таким чином, за відсутності пільгового стажу неможливо призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, які зазначені у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 14.02.2019 р. звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

До заяви про призначення пенсії від 14.02.2019 позивачем були наданні: паспорт, довідка про присвоєння ідентифікаційного коду, трудова книжка НОМЕР_1 , довідки про підтвердження наявного трудового стажу за періоди роботи з 14.06.1983р. по 27.02.1992р. на Першому Дніпропетровському авторемзаводі, з 13.04.1992р. по 15.07.1993р. в Таромському СУ «Гідробуд» № 4 тресту «Дніпроспецбуд», з 11.10.1993р. по 31.07.1995р. на Дніпропетровському комбайновому заводі.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області своїм листом від 07.05.2019 № 045650003462, повідомило позивача, що загальний стаж роботи позивача становить 27 років 2 місяці 17 днів, до пільгового стажу не враховані періоди підтверджені довідками виданими «Дніпропетровським комбайновим заводом», Першим Дніпропетровським авторемонтним заводом, ТОВ «Фірма «Дніпроавіасервіс», у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу у призначенні пенсії відмовлено відповідно до протоколу від 07.05.2019 № 045650003462.

13.05.2019 ОСОБА_1 повторно звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за Списком 2, надавши документи про період роботи на пільгових умовах в Дніпровській філії «Спеціалізований заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України» з 01.02.2019 по 20.06.2019.

Листом від 12.08.2019 № 045650003462 «Про відмову у призначенні пенсії» Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначив, страховий стаж для призначення пенсії становить 27 років 10 місяців 14 днів, до страхового стажу не зараховано період роботи з 8.05.1997р. - 19.01.2000р. в ДКБП «Молодость», запис про звільнення завірено печаткою, в якій читається інше підприємство, необхідний пільговий стаж відсутній.

Позивач вважає вказану відмову у призначенні пільгової пенсії неправомірною, що стало підставою для звернення до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII)та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 (далі- № 1058-ІV).

Відповідно до ст. 114 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті

Частиною 2 ст.114 визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону - чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

В період трудової діяльності ОСОБА_1 діяли Списки №2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 р., постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 от 26.01.1991 р., постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. N 162.

Судом встановлено, що на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 досяг віку 56 років.

В силу статті 62 Закону № 1788-XII, пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок № 637), основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92р.

Відповідно трудової книжки НОМЕР_2 містять записи №№ 1 - 6 про те, що ОСОБА_1 розпочав свою трудову діяльність на Першому Дніпропетровському авторемзаводі на посадах, які дають право на призначення пільгової пенсії за Списком №2, а саме:

- 14.06.1983 прийнятий учнем газоелектрозварника КЛД (наказ № 74-ок від 22.06.83р.);

21.11.1983 на підставі кваліфікаційної комісії присвоєно 2 розряд газоелектрозварника (наказ № 550 від 28.11.83р.);

- 24.12.1986 присвоєно 3 розряд електрозварника (наказ № 672 від 05.01.87р.);

- 04.01.1988 у зв`язку веденням нових тарифних умов оплати праці встановлено 3 розряд електрогазозварника ковальський лінійної ділянки (наказ № 478 від 31.12.87р.);

- 20.05.1991 переведений газорізальником 3 розряду в цех № 2 (наказ № 40-ок від 23.05.91р.);

- 27.02.1992 звільнений за ст. 38 КЗпП УССР (за власним бажанням) (наказ № 25-ок від 29.02.92р.).

Додатково позивачем до заяви про призначення пенсії від 14.02.2019 р. надавалась довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 20.11.2018 № 62 за період з 14.06.1983 по 31.12.1991р. видана ПАТ «Перший Дніпропетровський авторемонтний завод».

Відповідачем не було зараховано період роботи на Першому Дніпропетровському авторемзаводі до пільгового стажу за Списком № 2 у зв`язку з тим, що довідка видана з порушенням порядку видачі пільгових довідок та неможливістю провести перевірку довідки, тому що з 26.11.2018 приватне АТ «1-й ДАРЗ» належить приватному АТ «Баширов Холдинг», первинні документи відсутні.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).

Так, згідно пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Водночас, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Суд звертає увагу, що у трудовій книжці позивача чітко зазначено, що він у спірні періоди працював на посадах, які передбачено Списком № 2 згідно розділу XXXII «Загальні професії» Списку № 2, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР 22.08.1956 № 1173, правом на пільгову пенсію користуються газозварники, електрозварники та їх підручні

Отже, судом встановлено, що трудова книжка позивача оформлена належним чином, всі записи засвідчені належним чином, а тому вимога відповідача про надання додаткових довідок не відповідає вимогам законодавства.

Водночас, суд звертає увагу, що здійснення перевірки довідок, виданих пенсійним фондом здійснюється лише у разі відсутності записів у трудовій книжці. Натомість, періоди роботи належним чином зафіксовані у трудовій книжці позивача.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.

Отже, основним документом для призначення пенсії на пільгових умовах є трудова книжка із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи та проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992р.

Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93р. N637, якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючи довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути зазначено періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Зазначену довідку видає підприємство, установа чи організація, де працювала особа. Якщо підприємство в стадії ліквідації, то уточнюючу довідку надає ліквідатор або його правонаступник на підставі первинних документів за час виконання робіт.

При цьому Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 року №18-1, визначено механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Як зазначає позивач, додатково до заяви надавалась довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 20.11.2018 № 62 за період з 14.06.1983 по 31.12.1991р. видана ПАТ «Перший Дніпропетровський авторемонтний завод».

Відповідачем не було зараховано період роботи на Першому Дніпропетровському авторемзаводі до пільгового стажу за Списком № 2 у зв`язку з тим, що довідка видана з порушенням порядку видачі пільгових довідок та неможливістю провести перевірку довідки, тому що з 26.11.2018 приватне АТ «1-й ДАРЗ» належить приватному АТ «Баширов Холдинг», первинні документи відсутні.

Записи №№ 7-8 трудової книжки НОМЕР_2 містять відомості про роботу позивача в Таромськом спеціалізованому управлінні «Гідробуд» № 4 тресту «Дніпроспецбуд»:

- 13.04.1992 прийнятий електрозварником ручної зварки третього розряду (наказ № 14-к від 10.04.92р.);

- 15.07.1993 звільнений за ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням)(наказ № 33-к від 20.09.93р.).

Позивачем за період роботи в Таромському СУ «Гідробуд» № 4, з 13.04.1992р. по 15.07.1993р. надавалась довідка від 03.10.2017 № 111 видана зберігачем ТОВ «Фірма «Дніпроавіасервіс».

Зазначений період роботи в Таромському СУ «Гідробуд» № 4 тресту «Дніпроспецбуд» не зарахований відповідачем до пільгового стажу, з огляду на те, що в довідці відсутні данні про пільговий стаж роботи.

Суд відхиляє доводи відповідача, що в пільговій довідці відсутні дані про пільговий стаж роботи, оскільки посада позивача відповідно до розділу XXXIII «Загальні професії» Списку № 2 затвердженого Постановою Кабінету Міністрів СРСР 26.01.1991 № 10, право на пільгове пенсійне забезпечення мають: 23200000-11618 газорізальники, 23200000-19905 електрозварники на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням в середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах, 23200000-19906 електрозварники ручної зварки, отже дана посада відноситься до пільгової .

Згідно записів №№ 9-10, позивач працював на посадах, які дають право на призначення пільгової пенсії за Списком №2, на Дніпропетровському комбайновому заводі в період:

- 11.10.1993 прийнятий в зварювальний цех № 1105 електрозварником на напівавтоматичні машини за 4 р. (наказ № 921 від 11.10.93р.);

- 31.07.1995 звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП України (№ 277 від 31.07.1995).

ОСОБА_1 надавав довідки видані 25.09.2017 року ліквідатором Колективного (народного) виробничого підприємства «Дніпропетровський комбайновий завод» за №№ 25-09/3, 25-09/4 які не були враховані відповідачем з тих підстав, що довідки видані ліквідатором, а тому підлягають перевірці.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2013 року у справі №Б38/250-10 КВП «Дніпропетровський комбайновий завод» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сагайдак А.В.

Ліквідатором КВП «Дніпропетровський комбайновий завод» Сагайдак А.В. видані довідки позивачу про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 25.09.2017 року 25-09/3, 25-09/4 які, в яких зазначено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день на КВП «Дніпропетровський комбайновий завод» за період з 11.03.1994 року по 31.07.1995 року виконував важкі та шкідливі умови праці за професією «электросварщик на автоматических и полуавтоматических машинах, занятых сваркой в среде углекислого газа, на работах с применением флюсов, содержащих вредные вещества не ниже 3 класса опасности, а также на полуавтоматических машинах», що передбачена Списком №2 розділу ХХХІІІ підрозділ «Загальні професії», затвердженим постановою КМУ №162 от 11.03.1994; стаж за період з 11.03.1994 року по 31.07.1995р. становить один рік 04 місяці 20 днів; підстава видачі власна картка форми Т-2.

Означена довідка разом і з трудовою книжкою були подані позивачем з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Однак, відповідач зазначив, що довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 25.09.2017 року 25-09/3, 25-09/4 видана ліквідатором і підлягає перевірці, отже є не належним підтвердженням пільгового стажу роботи позивача з 11.03.1994 року по 31.07.1995 року на посаді електрозварником на напівавтоматичні машини на Дніпропетровському комбайновому, тому цей період роботи не було зараховано до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Щодо наявності документів про проведення атестації робочих місць за умовами праці, суд зазначає наступне.

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування. Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п`ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Державну експертизу умов праці.

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - методичні рекомендації) визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 16.12.1999 № 01-3/2516-02-6 для зарахування до пільгового пенсійного стажу певного 5-річного періоду роботи з несприятливими умовами праці відповідне право впродовж цього періоду повинно бути підтверджене за результатами атестації робочих місць за умовами праці.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, проведеної до 31.07.1997 (впродовж 5 років після введення в дію вищезазначеного Порядку) до пільгового стажу зараховується весь період роботи у виробництвах, на роботах, за професіями та посадами, передбаченими списками № 1 і 2, тобто період до дати видання наказу по підприємству про результати проведення атестації робочих місць так і період протягом 5 років після проведення атестації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Довідки видані 25.09.2017 за №№ 25-09/3, 25-09/4 містять відомості про проведення на підприємстві атестації робочих місць відповідно до наказу № 489 від 18.12.1995 р. атестація погоджена з головним експертом за умовами праці Просандеевим А И. 02.03.1999.

Відповідач вважає, що довідки за №№ 25-09/3, 25-09/4, які надані позивачем для підтвердження пільгового стажу роботи підлягають обов`язковому підтвердженню та перевірці з огляду на те, що ці довідки видані ліквідатором. При цьому у відповідях відповідача відсутня будь яка інформація чи проводилась перевірка та про її результати.

Також, до страхового стажу не зараховано період роботи з 18.05.1997 по 19.01.2000 роки в ДКПП «Молодость», запис про звільнення завірено печаткою, в якій читається інше підприємство.

Трудова книжка позивача містить відомості про його роботу в період з 18.05.1997р. по 19.01.2000р. Згідно записів №№ 16 - 17, позивач 18.05.1997 року був прийнятий в державно-комунально-побутове підприємство «Молодість» (наказ № 28-к від 18.05.97), 19.01.2000 звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП України (наказ № 5-к від 19.01.2000р.).

Запис про звільнення скріплено відтиском печатки, на якій зазначено приватне виробничо-побутове підприємство «Молодість» м. Дніпропетровськ Україна.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про ведення трудових книжок, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 (далі - Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до пунктів 2.3, 2.4 Інструкції №58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Суд вважає, що не дотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для посадової особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка до таких порушень не мала будь-якого відношення.

Та обставина, що на записах про звільнення є недоліки у печатках підприємств, не робить записи неправдивим та не можуть слугувати беззаперечною підставою для відмови у зарахуванні вказаних період роботи. Відповідач не позбавлений права перевірити інформацію, яка зазначена у трудовій книжці, як того вимагає частина 3 статті 44 Закону №1058.

Однак, до матеріалів справи відповідач не надав доказів на підтвердження того, що останнім надсилались запити до підприємств, де працював позивач у спірні періоди роботи, з метою перевірки правильності внесених записів у трудову книжку позивача.

Суд звертає увагу, що згідно норм пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Отже, відповідач в межах своїх повноважень, зобов`язаний розглянути та за необхідності перевірити відповідність поданих для призначення пенсії документів, зокрема, записів у трудовій книжці, визначити на їх підставі достатність або відсутність підстав для призначення позивачу пенсії за віком.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії за віком по Списку № 2 від № 045650003462 від 07.05.2019 року та №045650003462 від 12.08.2019 р. в частині не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи періоди роботи з 14.06.1983р. по 27.02.1992р. на Першому Дніпропетровському авторемзаводі, з 13.04.1992р. по 15.07.1993р. в Таромському СУ «Гідробуд» № 4 тресту «Дніпроспецбуд», з 11.10.1993р. по 31.07.1995р. на Дніпропетровському комбайновому заводі, до загального стажу період роботи з 18.05.1997 по 19.01.2000 роки в ДКПП «Молодість», як роботи по Списку № 2, є протиправним, оскільки така відмова є необґрунтованою, прийнятою без урахування та оцінки всіх обставин, що мають значення при прийнятті цього рішення.

Відповідно до ч. 2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В адміністративному позові позивачем не ставиться питання про скасування рішення № 045650003462 від 07.05.2019 року та №045650003462 від 12.08.2019 року про до пільгового стажу за Списком 2 періоди роботи з 14.06.1983р. по 27.02.1992р. на Першому Дніпропетровському авторемзаводі, з 13.04.1992р. по 15.07.1993р. в Таромському СУ «Гідробуд» № 4 тресту «Дніпроспецбуд», з 11.10.1993р. по 31.07.1995р. на Дніпропетровському комбайновому заводі, до загального стажу період роботи з 18.05.1997 по 19.01.2000 роки в ДКПП «Молодість», призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умова за Списком 2 з 26.01.2019 року.

Проте, вказане рішення впливає на права позивача.

Крім того, суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З огляду на викладене та з метою повного та ефективного захисту прав, свобод позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 045650003462 від 07.05.2019 року та №045650003462 від 12.08.2019 р.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком 2 періоди роботи з 14.06.1983р. по 27.02.1992р. на Першому Дніпропетровському авторемзаводі, з 13.04.1992р. по 15.07.1993р. в Таромському СУ «Гідробуд» № 4 тресту «Дніпроспецбуд», з 11.10.1993р. по 31.07.1995р. на Дніпропетровському комбайновому заводі, до загального стажу період роботи з 18.05.1997 по 19.01.2000 роки в ДКПП «Молодість», призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умова за Списком 2 з 26.01.2019 року., слід зазначити наступне.

У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, враховуючи те, що орган Пенсійного фонду відмовив позивачу у зарахуванні до пільгового стажу за Списком 2 періоди роботи на підставі не враховані періоди підтверджені довідками виданими «Дніпропетровським комбайновим заводом», Першим Дніпропетровським авторемонтним заводом, ТОВ «Фірма «Дніпроавіасервіс», також до страхового стажу не зараховано період роботи з 18.05.1997 -19.01.2000 в ДКБП «Молодость», запис про звільнення завірено печаткою, в якій читається інше підприємство, необхідний пільговий стаж відсутній, не розглядаючи по суті питання призначення пенсії та відповідні подані позивачами документи, необхідні для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, суд доходить висновку, що з урахуванням наведених норм та з метою захисту прав позивача слід зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 14.02.2019 року.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Виходячи зі змісту положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На думку суду, позивач, заявляючи позовну вимогу про зобов`язання відповідача призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, фактично просить суд втрутитися у дискреційні повноваження відповідача.

Таким чином, з урахуванням викладеного, слід дійти висновку, що належним способом захисту прав позивача у цій справі є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 045650003462 від 07.05.2019 року та №045650003462 від 12.08.2019 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу за Списком 2 періоди роботи з 14.06.1983р. по 27.02.1992р. на Першому Дніпропетровському авторемзаводі, з 13.04.1992р. по 15.07.1993р. в Таромському СУ «Гідробуд» № 4 тресту «Дніпроспецбуд», з 11.10.1993р. по 31.07.1995р. на Дніпропетровському комбайновому заводі, до загального стажу період роботи з 18.05.1997 по 19.01.2000 роки в ДКПП «Молодість» та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.02.2019 року та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 768 грн. 40 коп., що документально підтверджується квитанціями №0.0.1440734483.1 від 19.08.2019 року.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 384, 20 грн.

Керуючись ст. 139, 241, 243, 244, 245, 246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умова за Списком 2 що викладені в листах № 045650003462 від 07.05.2019 року та №045650003462 від 12.08.2019.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу за Списком 2 періоди роботи з 14.06.1983р. по 27.02.1992р. на Першому Дніпропетровському авторемзаводі, з 13.04.1992р. по 15.07.1993р. в Таромському СУ «Гідробуд» № 4 тресту «Дніпроспецбуд», з 11.10.1993р. по 31.07.1995р. на Дніпропетровському комбайновому заводі, до загального стажу період роботи з 18.05.1997 по 19.01.2000 роки в ДКПП «Молодість».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 14.02.2019 року з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 27 вересня 2019 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили станом на 27.09.2019 року Помічник судді Згідно з оригіналом Помічник судді

С.В. Златін Лісна А.М. Лісна А.М.