г

Справа № 358/1187/19 Провадження № 2/358/588/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2019 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі головуючого судді Корбута В.М., при секретарі Ведмеденко І.В., за участю представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богуслав цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином,

В С Т А Н О В И В:

09 серпня 2019 року ОСОБА_1 (далі - представник позивача), діючи в інтересах позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач), в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача 1100 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього 2100 грн.

Представник позивача Даниленко І.І обґрунтував вимоги позивача ОСОБА_2 тим, що 07 грудня 2018 року близько 14 год., відповідач ОСОБА_3 викрав у позивача дві скреч-картки поповнення рахунку ПрАТ «Київстар» по 50 гривень кожна та грошові кошти в сумі 1000 гривень, завдавши матеріальну шкоду в розмірі 1100 грн. Вказані обставини встановлені ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 05.02.2019 року, що набула чинності. Таким чином, вважає, що відповідач скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, завдавши позивачу матеріальну та моральну шкоду. Моральна шкода оцінена у розмірі 1000 грн. Завдана моральна шкода полягає в тому, що позивач зазнав сильних негативних переживань в ході досудового слідства та судового розгляду справи, крім того на даний час відповідач завдану позивачу матеріальну шкоду не відшкодував.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, не дивлячись на те, що належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Позивач направив до суду свого представника ОСОБА_1 з належним чином оформленою довіреністю (а.с. 8), тому суд вважає за можливе розглянути справи у його відсутності.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на вищевказані обставини та надав копію довідки Богуславського Управління соціального захисту населення про розмір допомоги, який отримує позивач. Просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився не дивлячись на те, що належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 16). Про причини неявки не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача Даниленка ОСОБА_4 , дослідивши матеріали даної цивільної справи та матеріали додані до клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_3 , оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 07 грудня 2018 року приблизно о 14 год. 00 хв., ОСОБА_3 зайшовши на територію земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що власник господарства займається особистими справами на подвір`ї, шляхом вільного доступу через відчинені вхідні двері проник в будинок, звідки таємно викрав дві скретч - картки поповнення рахунку ПрАТ «Київстар» по 50 гривень кожна та грошові кошти в сумі 1000 гривень, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1100 гривень.

Як вбачається з висновку судово-психіатричної експертизи № 25 від 20.12.2018 року, ОСОБА_3 в період інкримінованого йому суспільно - небезпечного діяння страждав та на даний час страждає хронічним психічним захворюванням – шизотиповий розлад, F 21.00 за МКХ-10. Усвідомлювати свої дії та керувати ними в період інкримінованого йому дій та на даний час не може. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.

Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 05 лютого 2019 року клопотання прокурора задоволено і до ОСОБА_3 застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом. Дана ухвала набрала законної сили.

Відповідно до частини першої статті 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Представник позивача - адвокат Даниленко І.І. діючи в інтересах позивача ОСОБА_2 в позовній заяві зазначив, що відповідач ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, чим самим завдав потерпілому майнову та моральну шкоду, що підтверджується ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 05 лютого 2019 року і тому вважає, що є законні підстави для задоволення позову, посилаючись на положення частини шостої статті 82 ЦПК України та статей 22, 23, 1166, 1167, 1177 ЦК України.

Твердження представника позивача ОСОБА_1 про те, що відповідач ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України і тому у відповідності до частини шостої статті 82 ЦПК України та статей 22, 23, 1166, 1167, 1177 ЦК України є підстави для задоволення позову, суд не приймає до уваги, оскільки представник позивача не вірно тлумачить ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 05 лютого 2019 року та не враховує норми КПК України та КК України, зокрема.

Так , відповідно до частини першої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо: встановлена відсутність події кримінального правопорушення; встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення; не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати; набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою; помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого; існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню; потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу; стосовно податкових зобов`язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, досягнутий податковий компроміс відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України; існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося із дотриманням вимог щодо підслідності; після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Слідчий, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.

Відповідно до частини другої статті 513 КПК України визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Відповідно до частин першої, другої статті 19 КК України осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Із матеріалів клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру вбачається, що згідно ухвали Богуславського районного суду Київської області від 05 лютого 2019 року ОСОБА_3 не був притягнутий до кримінальної відповідальності, оскільки останній під час вчинення суспільно небезпечного діяння перебував в стані неосудності, тобто не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання,

За таких обставин, вирішуючи дану справу по суті, у суду відсутні законні підстави у застосуванні положень частини шостої статті 82 ЦПК України та статей 22, 23, 1166, 1167, 1177 ЦК України для задоволення вимог позивача ОСОБА_2 , оскільки відносно відповідача ОСОБА_3 не ухвалено обвинувального вироку або ухвали про закриття кримінального провадження, згідно якої його звільнено від кримінальної відповідальності.

Однак , під час судового засідання представник позивача Даниленко І ОСОБА_5 в усному порядку змінив підстави позову, посилаючись на положення частини першої статті 1186 ЦК України надавши на підтвердження вимог позивача копію довідку Богуславського Управління соціального захисту населення про розмір державної допомоги, яку отримує позивач ОСОБА_2 .

Суд не приймає до розгляду усне клопотання про зміну підстав позову та копію вищевказаної довідки, як належний і своєчасно наданий доказ, оскільки представником позивача не дотримано нищевказані норми процесуального права.

Так, відповідно до частин третьої, п`ятої статті 49 ЦПК України визначено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

Відповідно до частини другої, частини восьмої статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи , що представник позивача ОСОБА_1 за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі письмово не звернувся до суду із заявою про зміну підстав позову та не надав докази про направлення копії даної заяви з доданими до неї документів в адресу відповідача, суд не приймає до провадження усну заяву про зміну підстав позову.

Крім того, суд роз`яснює, у разі вирішення вимог позивача про стягнення матеріальної та моральної шкоди на підставі частини першої статті 1186 ЦК України, то і в даному випадку відсутні підстави для задоволення позову, оскільки представником позивача не надано належних та достовірних доказів про матеріальне становище позивача щодо наявності чи відсутності у його власності нерухомого майна та його доходів.

За вищевказаних обставин, суд відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином.

Враховуючи положення частини шостої статті 141 ЦПК України судові витрати компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, оскільки обидві сторони звільнені від оплати судових витрат.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 43, 49, 76-81, 83, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином - відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст повного рішення складено 26 вересня 2019 року.

Головуючий: суддя

. М. Корбут