Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2019 р. Справа№200/8622/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В. за участю секретаря судового засідання Тігранян К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 84307, Донецька область, м. Краматорськ, пров. Земляний, 2)

до Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької Дивізії, 114)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 березня 2019 року № 0022964403 у сумі 2862958 грн. 50 коп.

за участю представників:

від позивача: Шатілов В.В. - ордер

від відповідача: Пономарьов А.О. – за дов.

ВСТАНОВИВ :

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» звернулось до Головного управління ДФС України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 березня 2019 року № 0022964403 у сумі 2862958 грн. 50 коп.

11 липня 2019 року суд прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження в адміністративній справі № 200/8622/19-а та призначив підготовче засідання на 6 серпня 2019 року. Під час судового засідання 6 серпня 2019 року судом було оголошено перерву до 4 вересня 2019 року.

Ухвалою від 4 вересня 2019 року суд задовольнив клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання, здійснив відкладення підготовчого засідання в адміністративній справі № 200/8622/19-а та призначив підготовче засідання на 11 вересня 2019 року.

Ухвалою від 11 вересня 2019 року суд задовольнив клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання, здійснив відкладення підготовчого засідання в адміністративній справі № 200/8622/19-а та призначив підготовче засідання 25 вересня 2019 року.

Ухвалою від 11 вересня 2019 року суд продовжив строк підготовчого провадження в адміністративній справі № 200/8622/19-а на 30 днів.

Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначає, що актом від 18 лютого 2019 року про результати камеральної перевірки встановлено, що позивачем, на порушення пункту 198.6 статті 198 ПК України сформовано податковий кредит грудня 2018 року у розмірі 1908639 грн. за рахунок податкових накладних, з дати складання яких минуло 1095 календарних днів, що призвело до завищення суми податкового кредиту за грудень 2018 року у розмірі 1908639 грн. Позивач не погоджується з даними висновками податкового органу, оскільки в періоді віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ в розмірі 1908639 грн. (грудень 2018 року) підприємство застосовувало касовий метод обліку ПДВ. Норми пункту 198.6 статті 198 ПК України обмежує право платника податку, що застосовує касовий метод, на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним на термін 1095 календарних днів з дати складання лише в разі, якщо вони були зареєстровані з порушенням граничних термінів і ні в якому іншому випадку. Крім того, актом встановлено порушення позивачем пункту 200.1 статті 200 ПКУ, а саме занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету за грудень 2018 року у розмірі 1908639 грн. Позивач зазначає, що у податковому повідомлені-рішенні № 0022964403 від 25 березня 2019 року, є посилання лише на порушення пункту 198.6 статті 198 ПКУ, норма пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 ПКУ відсутня. Таким чином порушення, які зазначені в акті перевірки, не співпадають з порушеннями, зазначеними в спірному податковому повідомленні-рішенні. Крім того, позивач зазначає, що на теперішній час (з 19 лютого 2015 року) зареєстровано та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території м. Краматорськ Донецької області у населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція. Період проведення антитерористичної операції триває, дія закону «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розповсюджується на час проведення камеральної перевірки.

Відповідач у наданому відзиві на позовну заяву заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, зазначає, що в ході проведення камеральної перевірки показників податкової декларації з ПДВ за грудень 2018 року № 9308257433 від 21 січня 2019 року, даних додатку 5 до декларації, інформаційних баз даних ДФС України встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту грудня 2018 року суму податку на додану вартість у розмірі 1908639 грн. на підставі отриманих податкових накладних від АТ "ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (код ЄДРПОУ 131268) з періодом виписки червень-грудень 2014 року у розмірі 33737 грн. та від ПАТ "НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (код ЄДРПОУ 20077720) з періодом виписки квітень-жовтень 2015 року у розмірі 1874902 грн. Зазначає, що суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, з дати складання яких минуло більше 1095 календарних днів, не можуть бути віднесені до складу податкового кредиту, у тому числі платниками, які застосовують касовий метод визначення податкових зобов`язань та податкового кредиту. У зв`язку з вищевикладеним, позивач, на порушення пункту 198.6 статті 198 ПК України сформовано податковий кредит грудня 2018 року у розмірі 1908639 грн. за рахунок податкових накладних, з дати складання яких минуло 1095 календарних днів, що призвело до завищення суми податкового кредиту за грудень 2018 року у розмірі 1908639 грн. (рядки 10.1, 17 декларації). Крім того, відповідач зазначає, що на порушення пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету за грудень 2018 року у розмірі 1908639 грн. (рядок 18 декларації). Перевіркою встановлені порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (рядок 18 декларації з ПДВ за грудень 2018 року № 9308257433 від 21 січня 2019 року) у розмірі 1908639 грн.

Позивачем до суду було надано відповідь на відзив відповідача, в якому позивач зазначив, що відповідач у відзиві посилається на пункт 198.6 статі 98 ПКУ та зазначає, що суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, з дати складання яких минуло більше 1095 календарних днів, не можуть бути віднесені до складу податкового кредиту, у тому числі платниками, які застосовують касовий метод визначення податкових зобов`язань та податкового кредиту. Позивач не згоден з таким твердженням відповідача, оскільки вважає, що вказана норма не стосується платників податку, які застосовують касовий метод, в тому разі, якщо податкові накладні зареєстровані своєчасно. Норми пункту 198.6 статті 198 ПКУ обмежує право платника податку, що застосовує касовий метод, на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним на термін 1095 календарних днів з дати складання лише в разі, якщо вони були зареєстровані з порушенням граничних термінів і ні в якому іншому випадку. Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України, порушення якого вказано у акті перевірки, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Крім того, позивач зазначив, що для позивача, як підприємства, що застосовує касовий метод, датою виникнення права на податковий кредит за операціями з отримання товару (робіт, послуг) є дата списання коштів з його банківського рахунку незалежно від дати складення податкових накладних.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго», зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 03337119, місцезнаходження юридичної особи: Донецька обл., м. Краматорськ, пров. Земляний, 2, засновником якої є Донецька обласна рада. Основний вид діяльності - постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

Судом встановлено, що відповідачем була проведена камеральна перевірка даних позивача, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2018 року, за результатами якої було складено акт від 18 лютого 2019 року № 300/05-99-44-03-15-4/3337119 (надалі – акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено, що ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в перевіряємому періоді мало взаємовідносини з: ПАТ «НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 20077720, Офіс ВПП, основний вид діяльності – діяльність головних управлінь (хед-офісів) та АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (код ЄДРПОУ 00131268, Офіс ВПП, основний вид діяльності – розподілення електроенергії).

Суд зазначає та як вбачається з акту перевірки, в ході проведення камеральної перевірки показників податкової декларації з ПДВ за грудень 2018 року № 9308257433 від 21 січня 2019 року, даних додатку 5 до декларації, інформаційних баз даних ДФС України встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту грудня 2018 року суму податку на додану вартість у розмірі 1908639 грн. на підставі отриманих податкових накладних від АТ "ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (код ЄДРПОУ 131268) з періодом виписки червень-грудень 2014 року у розмірі 33737 грн. та від ПАТ "НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (код ЄДРПОУ 20077720) з періодом виписки квітень-жовтень 2015 року у розмірі 1874902 грн. Зазначені обставини не є спірними у даній справі та сторонами не заперечуються.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог Податкового Кодексу України, а саме пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, 200.2, статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, яке сплачується до державного бюджету у розмірі 1928639 грн.

25 березня 2019 року на підставі акту перевірки від 18 лютого 2019 року, підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення № 0022964403 за порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції та збільшено суму грошового зобов`язання на суму 2862958 грн. 50 коп., з яких за податковим зобов`язанням у сумі 1908639 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 954319 грн. 50 коп.

Судом також встановлено, що 11 квітня 2019 року позивачем до контролюючого органу була направлена скарга на прийняте податкове повідомлення-рішення від 25 березня 2019 року. 13 червня 2019 року ДФС України було прийняте рішення про результати розгляду скарги, яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу – без задоволення.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України тимчасово, до 1 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується відповідачем позивач в період віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ в розмірі 1908639 грн. застосовувало касовий метод обліку ПДВ.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України, статті 94 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України, порушення якого вказано у акті перевірки, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПК України касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Отже, для позивача, як підприємства, що застосовує касовий метод, датою виникнення права на податковий кредит за операціями з отримання товару (робіт, послуг) є дата списання коштів з його банківського рахунку незалежно від дати складення податкових накладних.

За приписами пункту 33.3 статті 33 ПК України базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов`язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму податкового зобов`язання платника податку.

Як вбачається матеріалів справи оплата поставлених товарів була здійснена у грудні 2018 року, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, а саме від 3 грудня 2018 року на суму 327637 грн. 99 коп., від 5 грудня 2018 року на суму 84621 грн. 44 коп., від 6 грудня 2018 року на суму 106228 грн. 57 коп., від 7 грудня 2018 року на суму 254031 грн. 22 коп., від 10 грудня 2018 року на суму 475191 грн. 98 коп., від 11 грудня 2018 року на суму 1590670 грн. 53 коп., від 12 грудня 2018 року на суму 250766 грн. 59 коп., від 13 грудня 2018 року на суму 478199 грн. 23 коп., від 14 грудня 2018 року на суму 565091 грн. 04 коп. Призначення платежу зазначено: розподіл коштів за теплову перегрію на виконання постанови КМУ від 18 червня 2014 року № 217 НКРПЕКП від 30 листопада 2018 року № 1575, в тому числі ПДВ дог. № 3673/18-БО-6 від 16 жовтня 2018 року. Суд також зазначає, що листом від 17 грудня 2018 року № 20/3081 позивач зазначив, що призначення платіжних доручені за період з 3 грудня 2018 року по 14 грудня 2018 року слід вважати таким: «Розподіл коштів за теплову енергію на виконання постанови КМУ від 18 червня 2014 року № 217 НКРЕКП № 1286 від 30 жовтня 2018 року. Реєстр на листопад 2018 року в тому числі ПДВ, дог. № 1625-БО-6 від 31 грудня 2014 року. Відтак, звітним періодом для відображення в податковій звітності за касовим методом є саме дата сплати – грудень 2018 року, тобто, звітний період починається саме з цієї дати. Отже, суд не приймає до уваги посилання відповідача в обґрунтування правомірності прийнятого рішення на абзац 5 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, оскільки в зазначеному абзаці йдеться про включення до податкового кредиту податку (у тому числі вже сплаченого у відповідному звітному періоді) на підставі податкових накладних, що були несвоєчасно зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових. Крім цього, абзаци 4 та 5 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України мають різні умови їх застосування, при цьому абзац 5 пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України містить вказівку про його застосування до платників податку, що застосують касовий метод обліку.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем з порушенням норм чинного законодавства, а отже підлягає скасуванню.

Посилання позивача на мораторій проведення перевірок, передбачений статтею 3 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі – Закон № 1669-VII), та застосування до спірних правовідносин норм Законів України №1669 та №1726 в частині мораторію на проведення перевірки суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1669 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Статтею 3 Закону № 1669 встановлено мораторій на проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Відповідно до Закону України від 03 листопада 2016 року № 1726 «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме п.5,6,7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення встановлено, що на період проведення антитерористичної операції забороняється проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України суб`єктів господарювання, що провадять діяльність в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.

Встановлено, що заборона на проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання (в тому числі проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України) поширюється також на суб`єктів господарювання, які здійснили державну реєстрацію зміни місцезнаходження з території проведення антитерористичної операції на територію, підконтрольну Україні, і які втратили первинну документацію щодо здійснення ними господарської діяльності на території та в період проведення антитерористичної операції.

Заходи державного нагляду (контролю) щодо діяльності суб`єктів господарювання, зазначених у пунктах 5 та 6 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, можуть здійснюватися у разі їх ліквідації (реорганізації) або за письмовою заявою таких суб`єктів господарювання.

Згідно з підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового Кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках,визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання,чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до статті 62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Таким чином, Законом № 1669 та Законом № 1726, встановлено мораторій на проведення лише планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, та не розповсюджується на проведення камеральних перевірок. З урахуванням викладеного, суд спростовує посилання позивача щодо застосування Закону № 1669 до спірних правовідносин. Крім того, суд зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення судом вже визнано протиправним та скасовано з інших підстав, що є достатнім для поновлення порушеного права позивача.

Крім того, суд не приймає посилання позивача на те, що у податковому повідомленні-рішенні № 0022964403 від 25 березня 2019 року, є посилання лише на порушення пункту 198.6 статті 198 ПКУ, а норма пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 ПКУ відсутня. Таким чином порушення, які зазначені в акті перевірки, не співпадають з порушеннями, зазначеними в спірному податковому повідомленні-рішенні, з огляду не те, що саме порушення було встановлено та зафіксовано у акті перевірки від 18 лютого 2019 року № 300/05-99-44-03-15-4/3337119. Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог Податкового Кодексу України, а саме пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, 200.2, статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, яке сплачується до державного бюджету у розмірі 1928639 грн. Отже, суд доходить до висновку, що відповідачем при складенні оскаржуваного рішення була допущена описка, яка не впливає на суть встановленого порушення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність спірного податкового повідомлення-рішення в порядку частини 2 статті 77 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем сплачений судовий збір у сумі 19210 грн. відповідно до платіжного доручення від 2 липня 2019 року № 3926.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 84307, Донецька область, м. Краматорськ, пров. Земляний, 2) до Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької Дивізії, 114) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 березня 2019 року № 0022964403 у сумі 2862958 грн. 50 коп. задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 25 березня 2019 року № 0022964403, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції у загальній сумі 2862958 грн. 50 коп.

Стягнути з Головного управління ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» витрати по сплаті судового збору у розмірі 19210 грн.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 25 вересня 2019 року. Повне судове рішення складено 26 вересня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар