ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2019 року м. Черкаси справа № 925/808/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від позивача: Крупний О.Г. - адвокат за довіреністю;

від відповідача: не з`явився;

від третіх осіб: Управління ДВС та ОСОБА_1 : не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроторф" (м. Черкаси) про звільнення майна з-під арешту та скасування запису в реєстрі речових прав

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов з вимогами про:

- звільнення з-під арешту, накладеного постановою без номера, виданою підрозділом примусового виконання рішень ВДВС головного управління юстиції в Черкаській області від 09.06.2011 (номер запису в Державному реєстрі обтяжень 10094361 від 12.07.2011), комплексу будівель та споруд, які розташовані у АДРЕСА_2 у складі :

- (літ. А-1) - цех загальною площею 5520,7 кв.м;

- (літ. Б-2) - адміністративна будівля загальною площею 979,2 кв.м;

- (літ. В-1) - прохідна загальною площею 16,8 кв.м;

- (літ. Г) - трансформаторна;

- (літ. ІІ-ІІІ) - резервуари;

- (літ. Ж, З) - навіс;

- (№ 1-4, 10, 11) - огорожа;

- (№ 5, 7) - басейн для збору води;

- (№ 8, 12) - з/д колії;

- (І) - замощення;

- (літера Д) - вбиральня,

який належить на праві власності Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк "Укргазбанк" згідно свідоцтва, виданого 18.06.2015 приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Дудкою Г.І. за реєстровим номером 843, а раніше належав ТОВ "Торговий дім " Агроторф";

- скасування (виключення) запису № 10094361 від 12.07.2011 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про обтяження, які були внесені згідно постанови без номеру, виданої підрозділом примусового виконання рішень ВДВС головного управління юстиції в Черкаській області від 09.06.2011.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 16.07.2019 (а.с. 2-5) залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Черкаській області, у складі якого знаходиться підрозділ примусового виконання рішень.

Ухвалою від 07.08.2019 (а.с. 62-65) залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (позичальник по кредиту).

Представник відповідача та треті особи в судове засідання жодного разу не з`явились.

Явка представників учасників справи обов`язковою не визнавалася, тому перешкод у розгляді справи немає.

Відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судові засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

За таких обставин, оскільки відповідача та третіх осіб було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання (в т.ч. і через оголошення на веб-потралі судової влади в порядку ст. 120,122 ГПК України), суд вважає, що неявка представника відповідача та третіх осіб в останнє судове засідання 13.09.2019 не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 13.09.2019 в порядку ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали та докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення, виходячи з наступного:

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтями 13 і 14 ЦК України визначено, що цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

За приписами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст. 16 Цивільного Кодексу України спосіб захисту порушеного права визначається ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, іншим законодавством, що врегульовує спірні відносини та договором.

У відповідності до ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Позивач вказує, що 04.02.2008 між АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 51-ф/08, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 580 000,00 доларів США зі сплатою 15 % річних та кінцевим строком користування по 02.02.2018.

Для забезпечення належного виконання зобов`язань позичальника ОСОБА_1 за Кредитним договором, між АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Торговий дім "Агроторф" 04.02.2008 укладено договір іпотеки, згідно якого ТОВ "Торговий дім "Агроторф" в якості забезпечення виконання ОСОБА_1. зобов`язань за договором кредиту № 51-ф/08 від 04.02.2008 року передав в іпотеку належне йому нерухоме майно - комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: цех загальною площею 5520,7 кв.м. (літ. А-1), - адміністративна будівля загальною площею 979,2 кв.м (літ. Б-2), прохідна загальною площею 16,8 кв.м (літ. В-1), трансформаторна (літ. Г), резервуари (літ. ІІ-ІІІ), навіс (літ. Ж, З), огорожа (№ 1-4, 10, 11), басейн для збору води (№ 5, 7), з/д колії (№ 8, 12), замощення (І), вбиральня (літера Д).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 3 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Статтями 575, 577 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Як передбачено статтею 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Відповідно до статті 14 Закону України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації.

Як вбачається з Витягу та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, Реєстру прав власності, Державного реєстру іпотек (а.с. 24-26, 30), на об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 , як належний ТОВ "Торговий дім "Агроторф", накладено арешт.

Підставою виникнення обтяження вказано: постанова про арешт майна боржника, серія та номер б/н, виданий 09.06.2011, видавник Підрозділ примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в Черкаській області.

Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 22193494 від 18.06.2015 16:04:02.

Вид обтяження: арешт нерухомого майна.

Відомості про суб`єктів обтяження: Обтяжувач: Підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області, код ЄДРПОУ: 34924330, адреса: 18000, Черкаська область, м. Черкаси, пр-т Хіміків, 50.

Особа, майно/права якої обтяжуються (власник) ТОВ "Торговий дім "Агроторф", код ЄДРПОУ: 32940763, адреса: Черкаська область, Черкаській район, смт. Ірдинь, вул. Щорса, 1.

За доводами позивача, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 51-ф/08 від 04 лютого 2008 року за рішенням Черкаського районного суду від 02.07.2012 (справа № 2-2320-21/2012) звернуто стягнення на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» на предмет іпотеки, а саме: комплекс будівель та споруд, що належить на праві власності ТОВ «Торговий Дім «Агроторф» та розташований у смт. Ірдинь, вул.. Щорса,1, Черкаського району Черкаської області: (літ А-1) - цех загальною площею 5520,7 кв.м., (літ.Б-2)- адміністративна будівля загальною площею 979,2 кв.м., (літ.В-1)- прохідна загальною площею 16,8 кв.м., (літ. Г)- трансформаторна, (літ. ІІ-ІП) -резервуари, (літ. Ж,3) - навіс, (№ 1-4,10,11) - огорожа, (№ 5,7) - басейн для збору води, (№8,12) -з/д колії, (І) - замощення, (літера Д)- вбиральня. Визначено порядок реалізації даного майна шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною реалізації у розмірі 90% від заставної та іпотечної вартості.

Рішення суду вступило в законну силу і виконавчі листи направлено до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України за адресою м. Київ, вул. Артема, 73.

23.11.2012 року відкрито виконавче провадження ВП №35382758 та накладено арешт на майно іпотекодавця, яке належало ТОВ «Торговий дім «Агроторф».

В процесі виконання рішення суду про звернення на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» стягнення на предмет іпотеки, було проведено організацію публічних торгів з реалізації предмета іпотеки. У зв`язку з відсутністю покупців після повторної уцінки майна, державним виконавцем, у відповідності до ч.6 ст.62 Закону України «Про виконавче провадження (в редакції закону станом на 03.02.2015 року) позивачу було запропоновано вирішити питання про залишення за собою нереалізованого нерухомого майна.

Позивач скористався цим правом та прийняв непродане іпотечне майно в рахунок часткового погашення боргу ОСОБА_1 за кредитом.

Згідно свідоцтва від 18.06.2015 (а.с.23) приватним нотаріусом Черкаського районного округу Дудкою Г.І. відповідно до ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 49 Закону України "Про іпотеку" на підставі акта про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, затвердженого в.о. начальника відділу примусового виконання рішень ДВС України О.С. Кузьменко, засвідчується, що публічному акціонерному товариству Акціонерному банку "Укргазбанк" належить на праві власності майно, що складається з: комплексу будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_2 .

Комплекс будівель складається з: цеху під літ. "А-І" загальною площею 5520,7 кв. м., адміністративна будівля під літ. "Б-2", загальною площею 979,2 кв.м, прохідної під літ."В-1", загальною площею 16,8 кв.м, трансформаторна під літ. "Г", резервуари під № ІІ-ІІІ, навісу під літ. "Ж, З", огорожі під № 1-4, 10, 11, басейну для збору води під № 5, 7, з/д колії під № 8, 12, замощення під № І, вбиральні під літ. "Д", зареєстрованого в Черкаському обласному об`єднаному бюро технічної інвентаризації за № НОМЕР_1 згідно витягу № 7479511 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП "ЧООБТІ" 09.06.2005.

18.06.2015 приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Дудкою Г.І. в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно було внесено відомості, що власником даного нерухомого майна є публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк", місце знаходження якого : м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280.

Суду не надано доказів, що в даний час право власності позивача на вказаний колишній предмет іпотеки оспорюється з боку інших осіб.

У відповідності до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Представник позивача вказує, що в даний час банк обмежений у своїх правах власника, оскільки у Державних реєстрах зберігається чинність записів про обтяження предмета іпотеки, право власності на яке в подальшому перейшло до АБ "Укргазбанк" і вжиті позивачем позасудові заходи не призвели до скасування таких записів.

Позивач вважає свої права порушеними, з чого і виник спір.

08.09.2017 позивачем на адресу відділу примусового виконання рішень ГТУЮ у Черкаській області направлено лист № 509/1174/2017 (а.с. 27) з проханням надати матеріали виконавчого провадження для ознайомлення, щоб з`ясувати підставу для збереження чинності обтяження вказаного колишнього предмета іпотеки.

У своїй відповіді Відділ примусового виконання рішень ДВС ГТУЮ у Черкаській області № 10117 від 05.02.2018 (а.с. 28) зазначив, що у відділі примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області перебувало в 2011 році виконавче провадження про стягнення заборгованості з ТОВ "Торговий дім "Агроторф" (код -32940763), в межах якого накладено арешт. Станом на 05.02.2018 виконавче провадження знищено, тому позивачу не було надано копію постанови від 09.06.2011 про накладення арешту на предмет іпотеки.

З цих підстав позивач не володіє достовірною інформацією про всіх обтяжувачів предмета іпотеки та за якими борговими зобов`язаннями це обтяження виникло.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із статтею 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктами 6, 7 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження» передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

В межах виконавчого провадження арешт зі спірного майна знято не було і вжиття відповідних дій державним виконавцем самостійно вже неможливе через знищення виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, арешт на майно ТОВ "Торговий дім "Агроторф" згідно з постановою від б/н від 09.06.2011 накладено Підрозділом примусового виконання рішень управління ВДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (а.с. 25 оборот, а.с. 30 - запис про обтяження 10094361 у ДР речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію прав та їх обтяжень).

Відповідно до положень ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950), що набрала чинності для України з 11.09.1997 та є складовою її правової системи, а також відповідно до вимог ст. 9 Конституції України, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Положеннями ст. 320 ЦК України встановлено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини 1 статті 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Згідно з приписами статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідачами у таких спорах є стягувачі та боржники, між якими існують відносини з приводу звернення стягнення на спірне майно в рахунок погашення боргу.

У позивача відсутній спір з третіми особами з приводу його права власності на колишній предмет іпотеки ТОВ "Торговий дім "Агроторф".

Суд погоджується із доводами представника позивача, що через знищення виконавчого провадження, в межах якого приймалася постанова про арешт майна ТОВ "Торговий дім "Агроторф" від 09.06.2011, в даний час неможливо встановити всіх кредиторів вказаного боржника, на виконання вимог яких міг бути накладений такий арешт, та залучити їх співвідповідачами у справу. Тому єдиним відповідачем у справі є ТОВ "Торговий дім "Агроторф" .

ПАТ АБ "Укргазбанк", як кредитор ТОВ "Торговий дім "Агроторф" , є позивачем у спорі.

З цих підстав суд вважає, що коло осіб, які виступають позивачем та відповідачем у справі, виходячи із обставин спору між сторонами, є належним.

Відповідно до ч.3 ст.30 ГПК України, спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

У відповідності до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

На думку суду, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права про звільнення майна з-під арешту та скасування запису в ДР про обтяження майна є належним та безпосередньо призводить до реального відновлення порушених прав позивача, як власника нерухомого майна.

Матеріалами справи не підтверджується існування обставин, які вказують на правомірність підстав збереження обтяження на предмет іпотеки, що належав ТОВ "Торговий дім "Агроторф" стосовно саме позивача у справі, як нового власника цього майна. Наявними у справі доказами не доведено, що позивач в даний час несе будь-яку майнову відповідальність належним йому нерухомим майном, що знаходиться у АДРЕСА_2 за зобов`язаннями будь-яких боржників, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для залишення майна позивача під арештом чи забороною.

Отже, враховуючи не заперечене та не спростоване право власності позивача на комплекс будівель та споруд, які розташовані у смт. Ірдинь , вул. Щорса, 1, Черкаського району Черкаської області; недоведеність підстав для подальшого збереження арешту та заборон на це майно щодо позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, які підлягають до повного задоволення.

Отже, належне позивачу майно слід звільнити з-під арешту, накладеного постановою без номеру, виданою підрозділом примусового виконання рішень ВДВС головного управління юстиції в Черкаській області від 09.06.2011 (номер запису в Державному реєстрі обтяжень 10094361 від 12.07.2011) та скасувати (виключити) запис № 10094361 від 12.07.2011 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про обтяження, які були внесені згідно вказаної постанови органу ДВС.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи повне задоволення позовних вимог, з ТОВ "Торговий дім "Агроторф" на користь позивача слід стягнути 3 842,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Звільнити з-під арешту, накладеного постановою без номеру, виданою підрозділом примусового виконання рішень ВДВС головного управління юстиції в Черкаській області від 09.06.2011 (номер запису в Державному реєстрі обтяжень 10094361 від 12.07.2011), комплекс будівель та споруд, які розташовані у смт. Ірдинь, вул. Щорса, 1, Черкаського району Черкаської області у складі:

- (літ. А-1) - цех загальною площею 5520,7 кв.м;

- (літ. Б-2) - адміністративна будівля загальною площею 979,2 кв.м;

- (літ. В-1) - прохідна загальною площею 16,8 кв.м;

- (літ. Г) - трансформаторна;

- (літ. ІІ-ІІІ) - резервуари;

- (літ. Ж, З) - навіс;

- (№ 1-4, 10, 11) - огорожа;

- (№ 5, 7) - басейн для збору води;

- (№ 8, 12) - з/д колії;

- (І) - замощення;

- (літера Д) - вбиральня,

який належить на праві власності Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк "Укргазбанк" згідно свідоцтва, виданого 18.06.2015 приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Дудкою Г.І. за реєстровим номером 843, а раніше належав ТОВ "Торговий дім " Агроторф" (ідентифікаційний код 32940763, м. Черкаси, вул. Гоголя, 288, кв. 14 та проспект Хіміків, 50 оф. 508);

Скасувати (виключити) запис № 10094361 від 12.07.2011 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про обтяження, які були внесені згідно постанови без номеру, виданої підрозділом примусового виконання рішень ВДВС головного управління юстиції в Черкаській області від 09.06.2011.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроторф" (ідентифікаційний код 32940763, м. Черкаси, вул. Гоголя, 288, кв. 14 та проспект Хіміків, 50 оф. 508) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (ідентифікаційний код 23697280, м. Київ, вул. Єреванська, 1) -- 3842,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 25 вересня 2019

Суддя Н.М. Спаських