РІШЕННЯ

Іменем України

19 вересня 2019 року

Київ

справа №9901/276/19

адміністративне провадження №П/9901/276/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Губської О. А., Кашпур О. В., Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,

за участі:

секретаря судового засідання - Лещенко Т.П.,

представника третьої особи - Манойленко К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), у якій просить:

визнати протиправною бездіяльність ВРП щодо непризначення ОСОБА_1 на посаду Голови Державної судової адміністрації України;

зобов`язати ВРП на найближчому пленарному засіданні призначити ОСОБА_1 на посаду Голови Державної судової адміністрації України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 лютого 2019 року Комісія з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя (далі - Комісія) визначила переможцем конкурсу на зайняття посади державної служби категорії «А» в системі правосуддя Голови Державної судової адміністрації України ОСОБА_1 . Оголошення щодо цього рішення опубліковано 15 лютого 2019 року. Позивач вважає, що після цього Комісія вичерпала свої повноваження і будь-яких обставин, які б перешкоджали ВРП призначити ОСОБА_1 на зазначену посаду немає. Невжиття дій для того, щоб призначити ОСОБА_1 на посаду Голови Державної судової адміністрації України, як і відсутність дотепер відповідного рішення щодо призначення його на цю посаду, позивач трактує як протиправну бездіяльність, у зв`язку з чим заявлено цей позов.

Ухвалою від 28 травня 2019 року Верховний Суд відкрив провадження у справі за вказаним позовом і призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Тією самою ухвалою суд надав відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.

На виконання вимог суду ВРП подала відзив, у якому, з-поміж іншого, зазначила, що питання про призначення ОСОБА_1 на посаду Голови Державної судової адміністрації України внесено до порядку денного засідання ВРП на 14 травня 2019 року, однак на засіданні прийнято рішення відкласти розгляд цього питання. ВРП пояснила, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва є справа № 640/2298/19 за позовом ОСОБА_3 до Комісії про визнання протиправними дій та рішення, скасування рішення та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій. Ухвалою від 13 березня 2019 року цей суд задовольнив заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову та зупинив дію рішення Комісії, прийнятого за результатами розгляду пункту 9 порядку денного засідання, закріпленого Протоколом № 2 від 15 лютого 2019 року, яким визначено переможцем конкурсу на посаду Голови Державної судової адміністрації України ОСОБА_1 Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 16 липня 2019 року залишив зазначену ухвалу суду першої інстанції без змін.

На дату подання цього відзиву розгляд справи не завершено і вжиті заходи забезпечення позову не скасовано.

Крім того, зазначив відповідач, у провадженні Верховного Суду є справа № 9901/72/19 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_5 до ВРП, третя особа - Комісія, про визнання нечинним і скасування рішення ВРП від 17 січня 2019 року № 142/0/15-19 «Про оголошення конкурсу на зайняття посад державної служби категорії «А» у Державній судовій адміністрації України», розгляд якої теж не завершено.

З урахуванням повідомлених обставин відповідач просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

У своєму відзиві ВРП також просить суд розглядати цю справу без участі її представника.

Ухвалою від 20 серпня 2019 року суд залучив до участі у розгляді цієї справи ОСОБА_3 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Від третьої особи надійшли письмові пояснення по суті спору, у яких їх автор просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник третьої особи таку позицію підтримала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог з мотивів, зазначених у поясненнях.

Представники сторін у судове засідання 19 вересня 2019 року не з`явилися, але про місце дату і час розгляду справи повідомлені належним чином.

У раніше поданому відзиві відповідач зазначив про розгляд справи без участі його представника. Щодо позивача, то в матеріалах справи є його клопотання, у якому він теж просить розглядати цю справу без його участі.

Заслухавши думку представника третьої особи колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи без участі сторін, відтак на підставі наявних у справі документів встановила таке.

ВРП своїм рішенням від 17 січня 2019 року №142/0/15-19 оголосила конкурс на зайняття вакантних посад державної служби категорії «А» в системі правосуддя: Голови Державної судової адміністрації України та заступника Голови Державної судової адміністрації України, а також затвердила умови проведення конкурсу, що оформлено додатком до рішення, зокрема кваліфікаційні вимоги.

Вказане рішення ВРП ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . оскаржили до Верховного Суду, який ухвалою від 13 лютого 2019 року відкрив провадження у справі № 9901/72/19.

15 лютого 2019 року відбулося засідання Комісії щодо конкурсу на зайняття посад державної служби категорії «А» в системі правосуддя: Голови Державної судової адміністрації України та його заступника, оголошеного рішенням ВРП від 17 січня 2019 року №142/0/15-19. Перебіг цього засідання та результат розгляду питань порядку денного зафіксовано у Протоколі № 2 від 15 лютого 2019 року.

Зокрема, відповідно до цього Протоколу, за результатами розгляду пункту 9 порядку денного переможцем конкурсу на посаду Голови Державної судової адміністрації України визначено ОСОБА_1 .

Позивач вважає, що з прийняттям вказаного рішення (оформленого Протоколом № 2 від 15 лютого 2019 року) ВРП мала б призначити його на цю посаду і жодних обставин, які б завадили це зробити, немає. Однак дотепер ВРП такого рішення не прийняла, що позивач трактує як протиправну бездіяльність, у зв`язку з чим заявлено цей позов.

При прийнятті рішення суд керувався таким.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIIІ) вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.

Згідно з частиною другою статті 21 Закону № 889-VIIІ прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 889-VIIІ з метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов`язки, проводиться конкурс на зайняття вакантної посади державної служби (далі - конкурс) відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби (далі - Порядок проведення конкурсу), що затверджується Кабінетом Міністрів України.

За змістом частини другої статті 22 Закону № 889-VIIІ особливості проведення конкурсу державних службовців на посади в органах судової влади визначаються законом.

Згідно з частиною третьою статті 22 Закону № 889-VIIІ порядок проведення конкурсу визначає: 1) умови проведення конкурсу; 2) вимоги щодо оприлюднення інформації про вакантну посаду державної служби та оголошення про проведення конкурсу; 3) склад, порядок формування та повноваження конкурсної комісії; 4) порядок прийняття та розгляду документів для участі в конкурсі; 5) порядок проведення тестування, співбесіди, інших видів оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад державної служби; 6) методи оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад державної служби.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону № 889-VIIІ на посаду державної служби призначається переможець конкурсу.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 31 Закону № 889-VIIІ рішення про призначення приймається: на посаду державної служби категорії «А» - суб`єктом призначення, визначеним Конституцією та законами України, у порядку, передбаченому Конституцією України, цим та іншими законами України.

Відповідно до частини третьої статті 31 Закону № 889-VIIІ рішення про призначення на посаду державної служби приймається після закінчення строку оскарження результатів конкурсу, а в разі оскарження результатів конкурсу - після прийняття рішення за скаргою суб`єктом розгляду скарги (органом, уповноваженим на розгляд скарги), але не пізніше 30 календарних днів після оприлюднення інформації про переможця конкурсу, якщо інше не передбачено законом. Таке рішення приймається на підставі протоколу засідання конкурсної комісії.

Відповідно до частин першої, другої статті 151 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

Державна судова адміністрація України підзвітна Вищій раді правосуддя у межах, визначених законом.

Згідно з частиною четвертою статті 151 Закону № 1402-VIII правовий статус посадових осіб Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь визначається Законом України «Про державну службу».

Відповідно до частини першої статті 153 Закону № 1402-VIII Державну судову адміністрацію України очолює Голова Державної судової адміністрації України.

За частиною другою статті 153 Закону № 1402-VIIІ Голова Державної судової адміністрації України призначається на посаду і звільняється з посади Вищою радою правосуддя.

Призначення Голови Державної судової адміністрації України здійснюється на конкурсній основі.

Згідно з частиною першою статті 150 Закону № 1402-VIIІ призначення на посади державних службовців, працівників, які виконують функції з обслуговування, оплата праці та соціальні гарантії працівників апаратів місцевих, апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, апарату Верховного Суду, секретаріатів Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України регулюються нормами законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За частиною другою статті 150 Закону № 1402-VIIІ при Вищій раді правосуддя діє Комісія з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя, яка утворюється відповідно до закону.

Комісія з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя здійснює повноваження Комісії з питань вищого корпусу державної служби, визначені Законом України «Про державну службу», щодо питань державної служби в системі правосуддя.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 3 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII) Вища рада правосуддя затверджує Положення про Єдину судову інформаційну (автоматизовану) систему, Положення про Державну судову адміністрацію України та типове положення про її територіальні управління, Положення про Службу судової охорони, Положення про проведення конкурсів для призначення на посади державних службовців у судах, органах та установах системи правосуддя, Положення про Комісію з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя, Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

За пунктом 7 Положення про Комісію з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя, затвердженого рішенням ВРП від 18 травня 2017 року № 1172/0/15-17 (далі - Положення про Комісію) Комісія здійснює повноваження Комісії з питань вищого корпусу державної служби, визначені статтею 15 Закону України «Про державну службу», щодо державної служби в системі правосуддя: <…> 2) проводить у порядку, встановленому Положенням про проведення конкурсів для призначення на посади державних службовців у судах, органах та установах системи правосуддя, конкурс на зайняття вакантних посад державної служби категорії «А» в системі правосуддя та вносить суб`єкту призначення пропозиції щодо переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата на вакантну посаду; <…>.

Відповідно до пункту 1 Положення про проведення конкурсів для призначення на посади державних службовців у судах, органах та установах системи правосуддя, затвердженого рішенням ВРП від 05 вересня 2017 року № 2646/0/15-17 (далі - Положення про проведення конкурсів) це Положення визначає процедуру проведення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби у судах, органах та установах системи правосуддя (далі - конкурс), метою якого є добір осіб, здатних професійно виконувати посадові обов`язки.

З питань, не врегульованих цим Положенням, та якщо інше не передбачено цим Положенням, застосовується Порядок проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 246, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 року№ 648 (далі - Порядок).

За змістом пункту 8 Положення про проведення конкурсів, конкурс проводиться поетапно: 1) прийняття рішення про оголошення конкурсу; 2) оприлюднення рішення про оголошення конкурсу; 3) прийняття документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі; 4) перевірка поданих документів на відповідність встановленим законом вимогам; 5) проведення тестування та визначення його результатів; 6) розв`язання ситуаційних завдань та визначення їх результатів (крім кандидатів на посади державної служби категорії "В"); 7) проведення співбесіди та визначення її результатів; 8) проведення підрахунку результатів конкурсу та визначення переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата; 9) оприлюднення результатів конкурсу.

Відповідно до пункту 53 Положення про проведення конкурсів інформація про переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади повинна містити прізвище, ім`я та по батькові кандидата, назву посади та загальну кількість балів, набраних кандидатами.

Згідно з пунктом 57 Положення про проведення конкурсів результати конкурсу оприлюднюються не пізніше ніж протягом 45 календарних днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурсу.

За пунктами 59, 60 Положення про проведення конкурсів витяг із протоколу засідання конкурсної комісії, Комісії є складовою особової справи державного службовця, якого призначено на посаду державної служби за результатами конкурсу.

Кандидат як учасник конкурсу має право оскаржити рішення конкурсної комісії відповідно до статті 28 Закону України «Про державну службу».

Згідно з пунктом 35 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII Голова Державної судової адміністрації України, заступники Голови Державної судової адміністрації України продовжують виконувати свої повноваження до призначення Голови Державної судової адміністрації України та його заступників відповідно до цього Закону.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті обставин цієї справи насамперед треба зауважити, що призначення на посаду Голови Державної судової адміністрації України здійснюється за результатами конкурсу, який в органах і установах системи правосуддя має певні особливості. Зокрема, повноваження Комісії з питань вищого корпусу державної служби, визначені статтею 15 Закону № 889-VIIІ, в системі правосуддя здійснює Комісія з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя, яка вносить суб`єкту призначення пропозиції щодо переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата на вакантну посаду.

Конкурс як процедура, яка передує вступу на державну службу, зокрема в органах системи правосуддя, відбувається поетапно і завершується оприлюдненням результатів конкурсу, які надалі слугують підставою для призначення на посаду державної служби.

Щодо власне призначення на посаду державної служби, то згадане Положення про проведення конкурсів не передбачає строків, протягом яких ВРП мала б прийняти рішення на підставі результатів конкурсу і це питання не є предметом регулювання цього підзаконного нормативного акта. Такий строк встановлено Законом № 889-VIIІ (стаття 31), предметом регулювання якого є, зокрема, порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби.

Визначення саме часових рамок, в межах яких суб`єкт призначення повинен ухвалити рішення про призначення на посаду державної служби за результатами конкурсу в аспекті обставин цієї справи має важливе значення для правової оцінки/кваліфікації дій такого суб`єкта як протиправної бездіяльності.

У цьому зв`язку вартим уваги є правовий висновок, якого дійшов Верховний Суд України у справі № 800/490/15, коли аналізував суть «протиправної бездіяльності» через призму дотримання суб`єктом владних повноважень строків вчинення юридично значимих дій/ухвалення рішень. Зокрема у постанові від 13 червня 2017 року у вказаній справі Верховний Суд України зазначив, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Наголошено в цій постанові й на тому, що самі по собі строки поза зв`язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набувати) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.

Наведене розуміння/тлумачення «протиправної бездіяльності», на думку колегії суддів, дає вичерпні орієнтири/критерії, за якими можна оцінити позицію суб`єкта владних повноважень на предмет її правомірності, і з огляду на обставини цієї справи вони цілком застосовні до спірних правовідносин.

Так, підставою для призначення Голови Державної судової адміністрації України є Протокол засідання Комісії № 2 від 15 лютого 2019 року, відповідно до якого за результатами розгляду пункту 9 порядку денного засідання переможцем конкурсу на посаду Голови Державної судової адміністрації України став ОСОБА_1

Таке рішення Комісії опубліковано 15 лютого 2019 року, інші учасники конкурсу його не оскаржували, тож з огляду на наведені положення частини третьої статті 31 Закону № 889-VIIІ, не пізніше 30 календарних днів після оприлюднення вказаної інформації про переможця конкурсу відповідач як суб`єкт призначення на посаду Голови Державної судової адміністрації України мав би ухвалити на підставі згаданого протоколу Комісії відповідне рішення.

На дату звернення з цим позовом до суду, як і дату вирішення цієї справи такого рішення ВРП не прийняла, що на погляд позивача свідчить про протиправну бездіяльність.

Між тим, якщо розглядати відсутність рішення ВРП про призначення переможця конкурсу на посаду Голови Державної судової адміністрації України через призму наведених критеріїв, то ситуація, яка склалася з цим призначенням, має своє пояснення та об`єктивні причини.

Суд встановив, що 13 березня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва постановив ухвалу про забезпечення позову у справі № 640/2298/19, якою зупинив дію рішення Комісії, прийнятого за результатами розгляду пункту 9 порядку денного засідання, закріпленого Протоколом № 2 від 15 лютого 2019 року, яким визначено переможцем конкурсу на посаду Голови Державної судової адміністрації України ОСОБА_1

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 16 липня 2019 року залишив зазначене судове рішення без змін.

За правилами статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

За частиною другою статті 372 КАС судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Відповідно до частини першої статті 370 КАС судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Отож, ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2019 року про вжиття заходів забезпечення позову підлягала негайному виконанню, на дату вирішення цієї справи зазначена ухвала набрала законної сили, заходи забезпечення позову не скасовано і розгляд справи № 640/2298/19 не завершено.

Тому за встановлених обставин і наведеного правового регулювання спірних відносин, колегія суддів вважає, що ВРП мала обґрунтовані підстави відкласти розгляд питання щодо призначення позивача на посаду Голови Державної судової адміністрації України і таке її рішення не можна трактувати як протиправну бездіяльність, позаяк ВРП не може призначати на посаду державної служби особу, дію рішення про визнання якої переможцем конкурсу на цю посаду зупинено ухвалою суду, яка відповідно до наведених правил адміністративного судочинства підлягає обов`язковому виконанню.

З огляду на наведені міркування колегія суддів дійшла висновку, що обґрунтованих підстав для задоволення цього позову немає.

За правилами статті 139 КАС понесені позивачем витрати за подання цього позову у виді судового збору відшкодуванню не підлягають.

З урахуванням вимог статті 243 КАС останнім днем строку для складення повного тексту рішення у цій справі є 24 вересня 2019 року. Позаяк того дня головуючий суддя Смокович М.І. був у відрядженні до міста Харкова, повний текст цього рішення складено 25 вересня 2019 року.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

у задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М.І. Смокович

Судді О. А. Губська

О. В. Кашпур

О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко