ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року

Львів

№ 857/6242/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Мікули О.І.,

за участю секретаря судового засідання Болюк Н.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача Чабана О.С., Добровольської Ю.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у справі № 813/3731/17 (рішення ухвалено в м. Львові, головуючий суддя Кухар Н.А., повний текст рішення складено 03.05.2019) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автохелп 2016» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Автохелп 2016» 19.10.2017 звернулося в суд із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 16.02.2018 просило визнати протиправними дії ДФС України щодо зупинення реєстрації податкової накладної №284 від 07.07.2017; визнати протиправною бездіяльність ДФС України щодо непроведення реєстрації податкової накладної №284 від 07.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати ДФС України вчинити дії щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №284 від 07.07.2017, виписану товариством з обмеженою відповідальністю «Автохелп 2016» на загальну суму поставки 165 060 грн., у тому числі податок на додану вартість 27 510 грн., датою реєстрації - 19.07.2017.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного суду від 05.12.2018 касаційну скаргу ТОВ «Автохелп 2016» задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2018 року, скасовано. Справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії ДФС України щодо зупинення реєстрації податкової накладної №284 від 07.07.2017. Визнано протиправною бездіяльність ДФС України щодо непроведення реєстрації податкової накладної №284 від 07.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано ДФС України вчинити дії щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №284 від 07.07.2017, виписану товариством з обмеженою відповідальністю «Автохелп 2016» на загальну суму поставки 165 060 грн., у тому числі податок на додану вартість 27 510 грн., датою реєстрації 19.07.2017 року.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ДФС України оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт вказує, що згідно квитанції №1 реєстрацію податкової накладної було зупинено, у зв`язку з невідповідністю такої накладної п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки така не відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної, затверджених Наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів. Вважає, що контролюючий орган діяв в межах та у відповідності до чинного законодавства.

Також, звертає увагу на те, що позивачем було скеровано документи в порушення п. 15 Постанови КМУ №117, оскільки не представлено договір з ІП І-Ар-СІ та документи, які б підтверджували оплату.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У судовому засіданні представники відповідача просили задовольнити апеляційну скаргу. Також звернули увагу суду апеляційної інстанції на те, що позивачем направлено для реєстрації податкову накладну 27.07.2017, а в позові та в рішенні суду першої інстанції вказано дату такої реєстрації 19.07.2017. Остання обставина не вказана в апеляційній скарзі такою, що є підставою для скасування ухваленого рішення.

Заслухавши суддю - доповідача, представників сторін, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Автохелп 2016» зареєстроване як юридична особа 06.09.2016, номер запису 13051020000013527, кож ЄДРПОУ 40809731.

29.03.2017 між ТОВ «Банк каменю» і ТОВ «Автохелп 2016» укладено договір поставки товару № 2903001-17 від 29.03.2017, відповідно до якого у липні ТОВ «Автохелп 2016» реалізувало товар «камінь сланець» в асортименті.

Відповідно до проведеної господарської операції ТОВ «Автохелп 2016» було складено податкову накладну № 284 від 07.07.2017.

27.07.2017 ТОВ «Автохелп 2016» через «Автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України направлено для реєстрації податкову накладну № 284 від 07.07.2017 на суму 165060,00 грн., в тому числі, ПДВ 27510,00 грн.

Відповідно до квитанції № 1, складеній на податкову накладну № 284, направлену ДФС України через «Автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України, версія 2.2.13.13», податкову накладну № 284 доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України, однак «Реєстрація документа зупинена відповідно до п. 201.16 статті 201 ПК України. ПН відповідає критеріям оцінки ступеня ризику визначеному пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567.

За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:2514. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрації ПН в ЄРПН відповідно до п. “в” п.п.201.16.1 ст. 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п. 4 цього наказу.

14.08.2017 позивачем щодо податкової накладної № 248 надіслано письмові повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій, а також пояснення, копії документів, на думку позивача, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної, а також додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків у вигляді Таблиці даних платника податку, що відображає специфіку господарської діяльності, в якій вказується вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010) код товару згідно з УКТ ЗЕД, передбачений Наказом №567 від 13.06.2017, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621.

За наслідками подання повідомлення по податковій накладній № 284 від 07.07.2017 отримано квитанцію № 2, згідно з якою повідомлено позивача: «Документ доставлено до районного рівня Залізнична ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області. Документ не прийнято. Виявлено помилки. В ЄРПН відсутній факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування від 07.07.2007 № 284».

Не погоджуючись із зупиненням реєстрації податкової накладної від 07.07.2007 №284 та не проведенням реєстрації такої податкової накладної, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Перш за все колегія суддів звертає увагу на те, що апеляційний перегляд справи здійснюється відповідно до ст. 308 КАС України в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до п. 201 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Відповідно до п. 12 Постанови №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України.

Згідно п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567, Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: обсяг постачання товару/послуг, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податків за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними пп. 215.3.1 та 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Згідно пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

-порядковий номер та дата складання податкової накладної/рахунку коригування;

-визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

-пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів за (вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику.

Такий перелік затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, та передбачає надання платником податків для критерію, зазначеного у пп. 1 п. 6 Критеріїв:

-договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

-договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

-первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки/інвойси, акти приймання передавання товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

-розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

-документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Для критерію, зазначеного в пп. 2 п. 6 Критеріїв необхідно надати:

-договори у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

-договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

-первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, відвантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки фактури/інвойси, акти приймання передавання товарів (робіт, послуг) за урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

-розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

-документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що закріплений п. 6 Критеріїв оцінки перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно з п. 3 Критеріїв оцінки платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, а в перехідний період (з 01 квітня 2017 року до 01 липня 2017 року) у разі отримання квитанції про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію за встановленою формою щодо: видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010); кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку; кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки закріплює диференціацію документів, які є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, залежно від встановленої відповідності податкової накладної тому чи іншому критерію.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання контролюючим органом загального посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 жовтня 2018 року (справа №822/1817/18) та від 04 грудня 2018 року (справа №821/1173/17).

Як видно із квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію податкової накладної від 07.07.2017 №284 було зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки вказана податкова накладна відповідає п. 6 Критеріям оцінки ступеня ризиків достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567, виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:2514 та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (т. 1 а. с. 187).

При цьому, контролюючим органом не вказано конкретного критерію оцінки ступеня ризику (відповідного підпункту пункту 6 Критеріїв оцінки), та які саме із перелічених критеріїв п.6 «Критеріїв ризиковості платника податку» стосуються позивача.

Суду не надано жодних доказів щодо приналежності позивача до перелічених категорій ризикових платників податків.

Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу № 567.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що позивачем на виконання договору укладеного з ТОВ «Банк каменю» здійснено продаж товару, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, вантажно-митними деклараціями, договорами, укладеними між постачальниками та покупцями, платіжними документами щодо проведених розрахунків за поставлений товар, договорами оренди складських приміщень.

Відповідно до проведеної операції складена податкова накладна № 284 від 07.07.2017 на загальну суму поставки 165 060 грн., у тому числі податок на додану вартість 27 510 грн. Оплата товару підтверджується платіжними дорученнями № 149 від 26.07.2017, № 119 від 11.07.2017 та № 143 від 21.07.2017.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження наявності розбіжностей чи невідповідності обсягів постачання обсягам придбання товару.

Надані платником податків документи свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а тому контролюючий орган не мав правових підстав для зупинення реєстрації податкової накладної від 07.07.2017 №284.

Відповідно до п.п. 14-16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені в Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно правового акту щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Відповідно пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у пп. «в» п. 201.16.1, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/рахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп. 201.16.2, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України).

Відповідно пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до пп. 201.16.2.

Податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: 1) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; 2) набрало законної сили рішення про реєстрацію відповідної податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПК України).

Керуючись наведеним вище колегія суддів вважає, що у платника податків виникає обов`язок перед органом ДФС, в передбачені терміни, надання певного обсягу документів по тих податкових накладних, щодо яких пройшла процедура зупинення реєстрації з метою реєстрації таких податкових накладних.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для зобов`язання ДФС України вчинити дії щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №284 від 07.07.2017, виписану ТОВ «Автохелп 2016» на загальну суму поставки 165 060 грн., у тому числі податок на додану вартість 27 510 грн., датою реєстрації 19.07.2017.

Стосовно покликання представника відповідача при апеляційному перегляді на невірно зазначену позивачем дату реєстрації податкової накладної, а саме 19.07.2017, замість 27.07.2017, то такі колегія суддів не бере до уваги, позаяк предметом доказування у справі, що розглядається, є вирішення питання, чи були у контролюючого органу підстави для зупинення реєстрації податкової накладної. Тобто, в даному випадку ДФС повинна надати достатні докази щодо правомірності зупинення реєстрації податкової накладної від 07.07.2017 №284 у відповідності до приписів пункту 201.16 статті 201 ПК України у порядку, визначеному КМУ та за наявності підстав, встановлених вищевказаними Критеріями оцінки ступенів ризиків. На це звернув увагу й Верховний Суд при направленні справи для повторного розгляду.

При цьому, колегія суддів зазначає, що при апеляційному перегляді цієї справи, суд апеляційної інстанції надає оцінку лише тим обставинам, які зазначені в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у справі № 813/3731/17 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя

Д. М. Старунський

судді

В. М. Багрій

О. І. Мікула

Повне судове рішення складено 25.09.2019