П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/3269/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Семенюк М.М.

Суддя-доповідач - Франовська К.С.

19 вересня 2019 року

м . Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Франовської К.С.

суддів: Кузьменко Л.В. Совгири Д. І. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року (час ухвалення рішення - не зазначено, місце ухвалення рішення - м.Житомир, дата складання повного тексту рішення - 24.05.2019 р.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області № 02/19 від 12.02.2019 про накладення штрафу за порушення Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин ", законодавства про харчові продукти та корми в сумі 25038,00 грн.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову. В апеляційній скарзі зазначає, що ані акт перевірки від 30.01.2019 № 24, ані протокол від 31.01.2019 не містять інформації про те, що виявлені відповідачем порушення створюють загрозу для життя та/або здоров`я людини або тварини та в чому ця загроза полягає; відсутні посилання щодо здійснення перевірки із застосуванням засобів відеофіксації, відсутні дані, які дають змогу ідентифікувати пристрій на який велась зйомка, результати відеозйомки до матеріалів справи не долучені; кафе з 04.01.2019 по сьогоднішній день не працює та на момент перевірки, відповідно, також не здійснювало діяльність; весь персонал був звільнений.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, в період з 29 по 30 січня 2019 року посадовими особами Житомирського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області проведена планова перевірка ФОП ОСОБА_1 , який займається господарською діяльністю з виробництва та\або обігу харчових продуктів, а саме заклад громадського харчування кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", в ході якої виявлено порушення пунктів 1, 2, 3 ч.1 ст. 41, пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 6 ч. 1 ст. 42, пунктів 1, 3 ч. 1, ч. 2 ст. 45, пунктів 1, 2, 3 ч.1, ч. 2 ст. 46, п.4 ч. 1 ст. 47, пунктів 1, 2 ч.1 ст.48, пунктів 2, 3, 4, 5, 9 ч.1 ст.49 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23.12.1997 № 771, що підтверджується актом, складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю стосовно додержання оператором ринку гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами № 24 від 30.01.2019 .

За наслідками проведення перевірки відповідачем встановлено порушення в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1"(ФОП ОСОБА_1 ):

-п.1 ч.1 ст.41, п.1 і 2 ч.1 ст.42 Закону України №771 :

підлога в приміщеннях кухні, мийному відділенні, та допоміжних приміщеннях дерев`яна, брудна та засмічена, фарба витерта, із щілинами, в місцях з`єднання підлоги та стін і в кутках виявлено накопичення бруду. На підвіконнях виявлено бруд. На стінах на кахельній плитці виявлено бруд та жир, на стелі в багатьох місцях відпала краска та шпаклівка, в одному з приміщень кухні стеля прогнута, гіпсокартон відвалився, в деяких місцях виявлено цвіль, стеля підперта дерев`яними конструкціями. В одному з приміщень кухні встановлено пластмасову ємкість для води, на її поверхнях та на металічному каркасі якої виявлено бруд та іржу. Всі приміщення захаращені немитим посудом, робочим інвентарем (підноси, друшляки, каструлі та інше обладнання). Раковини для миття посуду, овочів брудні. Матеріали, з яких виготовлена підлога та стіни, не можуть забезпечити можливість дотримання належного рівня гігієнічних вимог до харчових продуктів, включаючи захист від забруднення, під час операцій із харчовими продуктами та між такими операціями.

-п.3 ч. 1 ст. 42 ЗУ №771:

вікна дерев`яні із щілинами, підвіконня відсутні, вданих місцях накопичення бруду.

- п.4 ч. 1 ст. 42 ЗУ №771:

двері дерев`яні із щілинами, ритвинами, в яких може накопичуватись бруд. Відсутня можливість якісного їх чищення та миття. Двері щільно не закриваються назовні, внаслідок чого доступ повітря із зовні.

- п.5 ч. 1 ст. 42, п. 1 ч. 1 ст. 45 ЗУ № 771:

столи на кухні кафе дерев`яні пошкоджені, із щілинами столи вкриті брудними поліетиленовими скатертинами. Шафа-мийкою в деяких місцях протрухлявіла. На газовій плиті, де проводиться приготування страв, виявлено залишки жиру, поверхні варочні та бокові брудні. В холодильнику виявлено іржа на металевих полицях, в морозильних відділах накопичення брудного льоду.

-п.2 ч. 1 ст. 41 ЗУ №771:

планування, конструкція та розміщення кафе не забезпечити її належне утримання, чищення та/або дезінфекція, запобігання або мінімізація будь-якого забруднення гігієнічних вимог, утому числі заходів з боротьби із шкідниками, запобігання накопиченню бруду, контакту з токсичними речовинами, матеріалами, забрудненню харчових продуктів, підтримання необхідних температурних режимів.

-п.6 ч. 1 ст. 42 ЗУ №771:

в кафе відсутні приміщення або відділення для чищення, дезінфекції і зберігання робочих інструментів та обладнання, виготовлення з нержавіючих матеріалів, легко чистящі, забезпечені гарячою та холодною водою.

-п.3 ч. 1 ст. 41 ЗУ №771:

система вентиляції відсутня, є лише отвори в стелі, в які можливе потрапляння в приміщення кухні сміття та бруду.

-п.1 ч.1 ст.45 ЗУ №771 :

все обладнання та інвентар брудні. Відсутні інструкції чищення та дезінфекції та докази їх проведення.

-ч.3 ч.1 ст. 45 ЗУ №771:

обладнання та інвентар розміщенні так, що немає можливості чищення обладнання та навколишньої території. Під столами та газовою плиткою виявлено накопичення бруду.

-ч.2 ст.45 ЗУ №771 :

відсутні докази калібрування ваг.

- п.1 ч. 1 ст. 46 ЗУ №771:

сміття, харчові відходи, залишки їжі зберігаються на різних місцях, що створює загрозу для життя та/або здоров`я людини.

-п.2 ч. 1 ст. 46 ЗУ №771:

відсутні закриті контейнери для розміщення харчових відходів.

- п. 4 ч. 1 ст. 47 ЗУ № 771:

відсутні докази (результати лабораторних досліджень уповноважених лабораторій), що вода, яка використовується, виготовленні страв та напоїв, митті поверхонь, вимогам, установленим до води питної.

- п.1ч. 1 ст. 48 ЗУ №771:

відсутні відповідні записи, що для роботи допускається персонал, який не має протипоказань поводження з харчовими продуктами (відсутні в т.ч. проходження медичного огляду, не надано перелік працівників хто пройшов у цього оператора ринку навчання з питань персоналу.

-п.2 ч.1 ст. 48 ЗУ №771:

відсутні докази, що персонал ресторану періодично проходив навчання щодо гігієнічних вимог до виробництва харчових продуктів у цього оператора ринку та не встановлена періодичність такого навчання.

- п.2, 3 ч. 1 ст. 49 ЗУ №771:

первинна продукція та всі інгредієнти: м`ясо, риба, напівфабрикати та готові харчові продукти зберігаються разом, не захищені від перехресного забруднення, без відповідного маркування та зазначення термінів придатності, визначити походження даної сировини не є можливим.

-п.4 ч.1 ст. 49 ЗУ № 771:

відсутні докази результативної боротьби із шкідниками і гризунами.

-п.5 ч. 1 ст. 49 ЗУ №771:

відсутні записи та засоби контролю температури в холодильниках і морозильних камерах та докази, що температурний режим, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів, формування токсинів, дотримується та не переривається.

-п. 9 ч. 1 ст. 49 ЗУ №771:

небезпечні та/або неїстівні речовини (миючі та дезінфікуючі засоби), не зберігаються в окремих безпечних контейнерах, а знаходяться на кухні на підлозі та столах.

31.01.2019, на підставі складеного акту перевірки, начальником Житомирського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області складено Протокол про порушення Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", законодавства про харчові продукти та корми, про порушення ФОП ОСОБА_1 п. 1 ч. 1 ст. 65 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин" .

Як вбачається з даного протоколу, в ньому вказано, що більшість виявлених порушень створює загрозу для життя та/або здоров`я людини (а.с.47-49) .

У зв`язку з виявленими порушеннями, уповноваженою особою органу державного нагляду було винесено припис за №11 від 31 січня 2019 р., з вимогою усунути виявлені недоліки у строки, зазначені у приписі. Вказаний припис також був отриманий.

26 лютого 2019 року ОСОБА_1 надіслав відповідачу повідомлення про виконання припису від 31.01.2019 р. У повідомленні позивач зазначає про припинення діяльності та продаж кафе (а.с.29).

Головний державний інспектор Житомирської області, розглянувши вказаний протокол, справу про порушення законодавства у сфері безпечності харчових продуктів щодо ФОП ОСОБА_1 , встановив численні порушення санітарних та загальних гігієнічних вимог та постановою від 12.02.2019 № 02/19 (а.с.43-46) наклав на позивача на підставі п. 1 ч. 1 ст. 65 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин" штраф у розмірі 25038,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", 15.11.2016 був присвоєний особистий реєстраційний номер потужностей оператору ринку ФОП ОСОБА_1 , заклад громадського харчування - кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташоване за адресою АДРЕСА_1 (а.с.94, 95), та вказані потужності перебували у нього в управлінні на момент проведення перевірки (а.с.96).

Тобто , на момент перевірки ФОП ОСОБА_1 був оператором ринку харчових продуктів, який здійснював свою діяльність в закладі громадського харчування - кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", що спростовує його твердження про нездійснення діяльності кафе, відтак, повинен був дотримуватись вимог Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" та нести відповідальність за порушення цих вимог.

Порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї визначає Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 771/97-ВР).

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону № 771/97-ВР законодавство про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів повинне відповідати положенням цього Закону. У разі невідповідності законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів положенням цього Закону застосовуються положення цього Закону.

Відповідно до статті 4 Закону № 771/97-ВР державне регулювання у сфері безпечності харчових продуктів здійснюється з метою захисту життя, здоров`я та інтересів споживачів. Держава здійснює регулювання безпечності та окремих показників якості харчових продуктів шляхом, зокрема, встановлення санітарних заходів; встановлення вимог до окремих показників якості харчових продуктів; інформування та підвищення обізнаності операторів ринку і споживачів щодо безпечності та окремих показників якості харчових продуктів; встановлення вимог щодо стану здоров`я персоналу потужностей; здійснення державного контролю; притягнення операторів ринку, їх посадових осіб до відповідальності у разі порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

Таким чином, настання реальної загрози життю та здоров`ю людей законодавець пов`язує з обставинами, які можуть призвести, в тому числі, до різних захворювань пов`язаних із отруєнням людей.

Так , згідно з пунктом 55 частини 1 статті 1 Закону № 771/97-ВР оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку) - суб`єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об`єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. До операторів ринку належать фізичні особи, якщо вони провадять діяльність з метою або без мети отримання прибутку та займаються виробництвом та/або обігом харчових продуктів або інших об`єктів санітарних заходів.

Статтею 20 Закону № 771/97-ВР встановлено, що оператори ринку відповідають за виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів у межах діяльності, яку вони здійснюють. Оператори ринку зобов`язані забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 65 Закону № 2042-VIII, оператори ринку несуть відповідальність за порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів або кормів, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров`я людини або тварини, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі шести мінімальних заробітних плат.

В свою чергу, загальні гігієнічні вимоги щодо поводження з харчовими продуктами встановлено Розділом VII вказаного Закону.

Згідно з пунктами 1 частини 1 статті 41 Закону № 771/97-ВР потужності, на яких здійснюється виробництво та/або обіг харчових продуктів, повинні підтримуватися в чистому та робочому стані.

Відповідно до пунктів 24, 25 частини 1 статті 1 Закону № 771/97-ВР забруднення - наявність або поява небезпечного фактора в харчовому продукті; забруднююча речовина - будь-яка біологічна речовина, в тому числі організми, мікроорганізми та їх частини, або хімічна речовина, стороння домішка чи інша речовина, що ненавмисно потрапила до харчового продукту і становить загрозу безпечності харчового продукту.

Пунктом 3 частини 1 статті 42 Закону № 771/97-ВР встановлено, що конструкція та планування приміщень повинні забезпечувати можливість дотримання належного рівня гігієнічних вимог до харчових продуктів, включаючи захист від забруднення, під час операцій із харчовими продуктами та між такими операціями.

З цією метою приміщення, в яких харчові продукти обробляються та/або переробляються, повинні відповідати таким вимогам як, зокрема: вікна та інші отвори побудовані таким чином, щоб це запобігало накопиченню бруду. Вікна, що відкриваються назовні, у разі потреби повинні бути обладнані сіткою від комах, що легко знімається для чищення. Вікна, відкриття яких може призвести до забруднення, під час виробництва повинні бути зачинені.

Харчовий продукт - речовина або продукт (неперероблений, частково перероблений або перероблений), призначені для споживання людиною. До харчових продуктів належать напої (в тому числі вода питна), жувальна гумка та будь-яка інша речовина, що спеціально включена до харчового продукту під час виробництва, підготовки або обробки (пункт 92 частини 1 статті 1 Закону № 771/97-ВР).

Оператори ринку дотримуються таких вимог - харчові продукти повинні бути захищеними від будь-якого забруднення на всіх стадіях виробництва, переробки та/або обігу (пункт 3 частини 1 статті 49 Закону № 771/97-ВР).

В свою чергу, відповідно до Закону № 771/97-ВР та з метою адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01.10.2012 №590 затверджено Вимоги щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР) (далі - Вимоги).

Згідно з пунктом 1.3 Вимог оператори ринку повинні розробити та запровадити ефективну систему НАССР, що дозволяє контролювати усі небезпечні фактори, які можуть бути у харчовому продукті.

Пунктом 1.4 Вимог застосування системи НАССР полягає в: 1.4.1. Ідентифікації можливих небезпечних факторів; 1.4.2. Встановленні того, де і як небезпечні фактори можуть бути усунуті, попереджені або приведені до прийнятного рівня; 1.4.3. Розробці відповідних заходів і навчання персоналу; 1.4.4. Впровадженні заходів на практиці та документування процедур.

Згідно з пунктом 1.9 Вимог перехресне забруднення - забруднення харчових продуктів хімічними, фізичними чи біологічними небезпечними факторами через повітря, воду, людей, інші харчові продукти, а також допоміжні матеріали для переробки, предмети та матеріали, що контактують з харчовими продуктами.

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 Вимог застосування програм-передумов системи НАССР передбачає розробку та впровадження операторами ринку процедур для підтримання гігієни у всьому харчовому ланцюгу, які необхідні для виробництва та постачання безпечних харчових продуктів для споживання людиною, а також правила поводження з харчовими продуктами.

Програми -передумови є обов`язковими та призначені для ефективного функціонування системи безпечності харчових продуктів та контролю за небезпечними факторами і повинні бути розроблені, задокументовані і повністю впроваджені операторами ринку перед застосуванням системи НАССР. Сфера застосування програм-передумов повинна охоплювати усі потенційні загрози безпечності.

Згідно з пунктом 2.4 Вимог програми-передумови системи НАССР мають охоплювати такі процеси, зокрема: 2.4.1. Належне планування виробничих, допоміжних та побутових приміщень для уникнення перехресного забруднення; 2.4.2. Вимоги до стану приміщень, обладнання, проведення ремонтних робіт, технічного обслуговування обладнання, калібрування тощо, а також заходи щодо захисту харчових продуктів від забруднення та сторонніх домішок; 2.4.3. Вимоги до планування та стану комунікацій - вентиляції, водопроводів, електро- та газопостачання, освітлення тощо; 2.4.4. Безпечність води, льоду, пари, допоміжних матеріалів для переробки (обробки) харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами; 2.4.5. Чистота поверхонь (процедури прибирання, миття і дезінфекції виробничих, допоміжних та побутових приміщень та інших поверхонь); 2.4.6. Здоров`я та гігієна персоналу; 2.4.7. Захист продуктів від сторонніх домішок; поводження з відходами виробництва та сміттям, їх збір та видалення з потужності; 2.4.8. Контроль за шкідниками, визначення виду, запобігання їх появі, засоби профілактики та боротьби.

Пунктом 2.6 Вимог встановлено, що програма-передумова системи НАССР щодо стану приміщень, обладнання, проведення ремонтних робіт, технічного обслуговування обладнання, калібрування, а також заходів щодо захисту харчових продуктів від забруднення та сторонніх домішок повинна забезпечити: територія потужності має бути облаштована так, щоб максимально запобігати несанкціонованому доступу та проникненню шкідників, перехресному забрудненню харчових продуктів, сприяти видаленню стічних вод. При цьому всі негативні впливи зовнішнього середовища на продукти мають бути враховані (п.2.6.2); приміщення для виробництва та зберігання продуктів повинні підтримуватись у належному стані (п.2.6.3); стіни повинні бути спроектовані та побудовані так, щоб запобігати накопиченню бруду, росту плісняви і утворенню конденсату, полегшувати прибирання, миття та дезінфекцію. Поверхні стін, підлоги повинні бути в належному стані та виготовлені із водостійких матеріалів (п. 2.6.4); стеля і підвісні елементи (трубопроводи, кабелі, лампи тощо) повинні бути спроектовані і змонтовані так, щоб мінімізувати накопичення бруду, відшарування фарби, утворення конденсату та ріст плісняви, полегшувати прибирання та запобігати забрудненню харчових продуктів (п. 2.6.6); вікна, вентиляційні отвори повинні бути спроектовані так, щоб запобігати накопиченню бруду. Якщо вікна чи прозорі дахи спроектовані для вентиляційних потреб, то вони повинні бути захищені сітками проти комах чи іншими засобами для уникнення ризику забруднення харчового продукту (п.2.6.8).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 45 Закону № 771/97-ВР оператори ринку можуть використовувати обладнання та інвентар, з якими контактують харчові продукти, що відповідають таким вимогам: є чистими та у разі потреби продезінфікованими. Чищення та дезінфекція здійснюються таким чином, щоб забезпечити захист від появи ризику забруднення; виготовлені з матеріалів та утримуються у належному стані та умовах, що зменшують ризик забруднення та дають змогу проводити їх чищення та дезінфекцію (крім тари та упаковки, що не повертається оператору ринку).

Щодо маркування холодильного обладнання, столів для приготування їжі, мийні, то суду апеляційної інстанції зауважує, що маркування за своїм змістом необхідне для визначення призначення обладнання та попередженню перехресному забрудненню харчових продуктів. Відсутність вимоги щодо обов`язкового маркування холодильного обладнання, столів для приготування їжі не звільняє оператора ринку від обов`язку забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу.

Пунктом 4 частини 1 статті 47 Закону № 771/97-ВР встановлено, що оператори ринку дотримуються таких вимог щодо постачання води: вода, що використовується у виробництві харчових продуктів (у технологічному процесі та/або є інгредієнтом), має відповідати вимогам, установленим до води питної.

Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону № 771/97-ВР вода питна - харчовий продукт, придатний для споживання людиною.

Відповідно до пункту 2.8 Вимог програма-передумова системи НАССР щодо безпечності води, льоду, пари, допоміжних матеріалів для переробки (обробки) харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, повинна забезпечити: 2.8.1. Вода на потужностях харчових продуктів, яка є інгредієнтом для харчових продуктів, і така, що може прямо чи опосередковано контактувати з продуктами, вода, призначена для виробництва льоду, а також зворотна вода, якщо така використовується в технологічному процесі, повинна відповідати вимогам щодо питної води; 2.8.3. Оператори ринку повинні оцінити ризики, які можуть виникнути при використанні води, розробити і впровадити контрольні заходи для уникнення забруднення від використання води (пари, льоду), допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів (діоксид вуглецю, азот), предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами; 2.8.4. Програма-передумова щодо безпечності води (льоду) повинна забезпечити: визначення джерела водопостачання (водопровідна мережа чи свердловина) та пов`язаних з ним ризиків; відповідність умов зберігання води; стан водопровідної мережі на потужності; підготовку води до використання; спосіб використання води та неможливість перехресного забруднення через контактні поверхні.

Відповідно до ст.37 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» визначено вимоги до обігу об`єктів санітарних заходів та встановлено перелік об`єктів, які забороняються використовувати у обігу, а статтею 49 закріплено гігієнічні вимоги до харчових продуктів.

При цьому, потужності, на яких здійснюється виробництво та/або обіг харчових продуктів, повинні відповідати таким вимогам: підтримуватися в чистому та робочому стані; бути спланованими, сконструйованими та розміщеними для належного утримання, чищення та/або дезінфекції, запобігання або мінімізації будь-якого забруднення, а також здійснення заходів, необхідних для забезпечення гігієнічних вимог, у тому числі заходів з боротьби із шкідниками, запобігання накопиченню бруду, контакту з токсичними речовинами та матеріалами, забрудненню харчових продуктів, підтримання необхідних температурних режимів (підпункти 1, 2 частини 1 статті 41 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»).

У статті 42 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» закріплено гігієнічні вимоги до приміщень, де обробляються або переробляються харчові продукти.

Відповідно до підпунктів 1, 2 частини першої статті 45 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», оператори ринку можуть використовувати обладнання та інвентар, з якими контактують харчові продукти, що відповідають таким вимогам: 1) є чистими та у разі потреби продезінфікованими. Чищення та дезінфекція здійснюються таким чином, щоб забезпечити захист від появи ризику забруднення; 2) виготовлені з матеріалів та утримуються у належному стані та умовах, що зменшують ризик забруднення та дають змогу проводити їх чищення та дезінфекцію (крім тари та упаковки, що не повертається оператору ринку).

При цьому, оператори ринку під час поводження з харчовими відходами (неїстівні субпродукти та інші залишки) повинні: 1) якомога швидше видаляти харчові відходи з приміщення, де є харчові продукти; 2) розміщувати харчові відходи у закритих контейнерах, сконструйованих таким чином, щоб забезпечити максимальний рівень захисту та їх дезінфекцію (пункти 1 та 2 частини 1 статті 46 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»).

Крім того, оператори ринку дотримуються таких вимог щодо гігієни персоналу потужностей, який працює у зоні поводження з харчовими продуктами персонал потужностей періодично проходить навчання щодо гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів у цього оператора ринку. Періодичність такого навчання встановлюється самим оператором ринку (пункт 2 частини 1 статті 48 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»).

Положеннями пунктів 2, 3 частини 1 статті 50 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» визначено, що оператори ринку під час здійснення пакування харчових продуктів, включаючи первинне пакування, зобов`язані забезпечити дотримання таких вимог: матеріали для первинного пакування зберігаються у спосіб, який унеможливлює їх забруднення; пакування, включаючи первинне пакування, здійснюється у спосіб, що унеможливлює забруднення продуктів та цілісність упаковки.

У той же час, оператори ринку в разі порушення вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів несуть відповідальність в межах діяльності, яку вони здійснюють, зокрема за недотримання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу, у тому числі допущення до процесу виробництва та/або обігу харчових продуктів осіб, які мають протипоказання до роботи з харчовими продуктами і присутність яких на робочому місці може спричинити виробництво та/або обіг небезпечних харчових продуктів (стаття 64 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»).

На підставі наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виявлені в процесі перевірки переважна більшість порушень (порушення режимів зберігання харчових продуктів, залишків їжі, недотримання температурного режиму зберігання продуктів харчування ) можуть призводити до розвитку та збільшення мікроорганізмів патогенних, умовно патогенних чи хвороботворних мікроорганізмів. Відсутність елементарних засобів особистої гігієни персоналу, також, може спричинити шкідливі наслідки для здоров`я і навіть життя громадян, оскільки брудні руки є одним з основних факторів мікробного інфікування харчових продуктів.

Також , виявлені порушення можуть спричинити шкідливі наслідки для здоров`я і навіть життя громадян, оскільки можуть привести до випадків харчових отруєнь, кишкових інфекцій або паразитарних захворювань споживачів, а отже порушення є такими, що несуть загрозу здоров`ю людини.

Таким чином, посилання позивача на те, що виявлені порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю громадян є необґрунтованими та безпідставними.

За правилами частини 1 вказаного Закону оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку) - суб`єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об`єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. До операторів ринку належать фізичні особи, якщо вони провадять діяльність з метою або без мети отримання прибутку та займаються виробництвом та/або обігом харчових продуктів або інших об`єктів санітарних заходів.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).

В силу вимог статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно зі ст. 3 вказаного Закону державний нагляд (контроль) здійснюється зокрема за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У відповідності до статті 31 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя» на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, покладаються функції з державного санітарно-епідеміологічного нагляду на відповідних територіях, транспорті.

При цьому, порядок реалізації повноважень Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів визначений Положенням про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667 (далі - Положення № 667).

Відповідно до пункту 3 Положення № 667 основними завданнями Держпродспоживслужби є реалізація державної політики, зокрема, у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Пунктом 7 Положення № 667 визначено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області, як територіальний орган Держпродспоживслужби, наділено компетенцією проводити заходи державного нагляду (контролю), спрямовані на дотримання безпечності та якості харчових продуктів, та за їх результатами вживати заходів до їх усунення відповідно до законодавства.

За таких обставин, на підставі системного аналізу норм законодавства, суд апеляційної інстанції вважає вірними висновки суду першої інстанції, що приймаючи постанову про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я а благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми від 12.02.2019 №02/19 відповідач діяв у відповідності та на виконання своїх повноважень у сфері державного нагляду (контролю) за безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, правомірно та в межах діючих норм законодавства.

При цьому, покликання скаржника на те, що виявлені порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю громадян є необґрунтованими та безпідставними.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду-без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 23 вересня 2019 року.

Головуючий

Франовська К.С.

Судді

Кузьменко Л.В. Совгира Д. І.