ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/8333/15 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Федорчук А.Б., Каракашьян С.К., Шрамко Ю.Т.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Пилипенко О.Є.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційні скарги Національного банку України, представника Компанії Агро Холдінгз (Юкрейн) Лімітед - Коновалової Анни Павлівни до якої приєдналось Акціонерне товариство «АГРОПРОСПЕРІС БАНК» в особі голови правління - Щепанського С.А., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича - Русскіної Олени Василівни на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року (розглянута у відкритому удовому засіданні, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - 21 травня 2019 року) у справі за адміністративним позовом Калуми Холдінгз Лімітед (Kalouma Holdings Limited) до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Астра Банк», Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «Агро Холдінгз (Юкрейн) Лімітед», ПАТ «АГРОПРОСПЕРІС БАНК» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2015 року, Компанія Калума Холдінгз Лімітед (Kalouma Holdings Limited) (далі- позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася з позовом до Національного банку України (далі- відповідач-1, НБУ), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі- відповідач-2, ФГВФО), треті особи: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Астра Банк» (далі - третя особа - 1), Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» (далі - третя особа - 2), ПАТ «Агро Холдінгз (Юкрейн) Лімітед» (Agro Holdings (Ukraine) Limited) (далі - третя особа - 3), ПАТ «АГРОПРОСПЕРІС БАНК» (далі - третя особа - 4), в якому просила:

- визнати протиправною та скасувати постанову Правління Національного банку України від 19 лютого 2015 року №118/БТ «Про віднесення ПАТ «Астра Банк» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку»;

- визнати протиправною та скасувати постанову Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року № 186 «Про віднесення ПАТ «Астра Банк» до категорії неплатоспроможних»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19 березня 2015 року №62 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Астра Банк»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19 березня 2015 року № 101 «Про призначення ОСОБА_2 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Астра Банк».

Мотивуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що висновок Національного банку України про віднесення ПАТ «Астра Банк» до категорії неплатоспроможних у зв`язку з невиконанням банком вимог статті 75 Закону України «Про банки та банківську діяльність» є безпідставними, оскільки на момент прийняття оскаржуваної постанови ПАТ «Астра Банк» не відповідало жодному з критеріїв, передбачених статтею 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», а фінансові показники банку в декілька разів перевищували мінімально встановлені нормативи, які передбачені Законом України «Про банки і банківську діяльність» та нормативно-правовими актами Національного банку України.

На думку позивача, наявність кореспондентського рахунку, який генерує значний прибуток для банку не має та не може мати ознак ризикової діяльності, а посилання Національного банку України на здійснення ПАТ «Астра Банк» ризикової діяльності є безпідставними, оскільки розміщення грошових коштів на кореспондентському рахунку є звичайною банківською практикою; накопичення коштів виникло через різницю в кредиторських та дебіторських операціях; були відсутні підстави неможливості розпорядження даними грошовими коштами; облік коштів на кореспондентському рахунку приносив ПАТ «Астра Банк» прибуток.

Крім того, стверджував, що Національний банк України безпідставно класифікував діяльність банку як ризикову, адже ПАТ «Астра Банк» не здійснювало будь-яких дій, які можуть вважатись ризиковою діяльністю згідно тлумачення листа Національного банку України від 06 квітня 2015 року №25-04001/22852. Також, за переконанням позивача, у зв`язку з наявністю активних дій зі сторони ПАТ «Астра Банк», достатності коштів для задоволення вимог всіх клієнтів банку, Національний банк України не мав жодної підстави для віднесення банку до категорії непласпроможних.

При цьому, керівництвом ПАТ «Астра Банк» було вжито всіх необхідних заходів з метою приведення діяльності ПАТ «Астра Банк» у відповідність до вимог законодавства України та, зокрема, запропоновано програму фінансового оздоровлення ПАТ «Астра Банк».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року у задоволені позовних вимог відмовлено з підстав того, що позивач не є стороною спірних правовідносин, які склалися між ПАТ «Астра Банк» і відповідачами з приводу прийняття оскаржуваних рішень, Національним банком України не було вчинено жодних заходів впливу щодо позивача, не вирішувалось питання щодо його відповідальності як пов`язаної з Банком особи.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року апеляційну скаргу Компанії Калума Холдінгз Лімітед задоволено частково - постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року змінено в частині мотивів відмови в задоволенні адміністративного позову; в іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції у постанові від 27 січня 2016 року виходив з того, що на момент прийняття правлінням Національного банку України оскаржуваної постанови від 19 лютого 2015 року №118/БТ «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Астра Банк» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» діяльність Банку дійсно мала ознаки ризикової, що виявилось у концентрації коштів (91,2 % активів) у ПАТ «Дельта Банк», який на той час був віднесений до категорії проблемних банків, що вказує на наявність достатніх та необхідних правових підстав для віднесення Національним банком України ПАТ «Астра Банк» до категорії проблемних банків, у відповідності до вимог пункту 12 частини 1 статті 73 та частини 2 статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», підпункту 9 пункту 12.1 Положення про застосування Національним банком України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 17 серпня 2012 року №346.

При цьому, апеляційний суд встановив, що ПАТ «Астра Банк» не було повідомлено Національний банк України про заходи, які вчинятиме Банк з метою приведення своєї діяльності у відповідність з вимогами законодавства, у межах семиденного строку з дня віднесення банку до категорії проблемних, встановленого в частині 7 статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», та не вжито належних і необхідних заходів, які б дійсно вказували на приведення його діяльності у відповідність з вимогами законодавства, зокрема реальне поновлення рівня ліквідності Банку і припинення ризикової діяльності, а отже, Національний банк України приймаючи рішення від 19 березня 2015 року №186 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Астра Банк» до категорії неплатоспроможних», діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень, передбачених статтями 75, 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність», підпунктів 3.3, 3.4, підпункту 9 пункту 12.1 Положення про застосування Національним банком України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 17 серпня 2012 року №346.

Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскаржувані позивачем у цій справі постанови Національного банку України, і рішення та наказ Фонду гарантування вкладів фізичних осіб фактично на момент розгляду даної справи в суді першої інстанції вичерпали свою дію, оскільки, як було встановлено, у серпні місяці 2015 року діяльність ПАТ «Астра Банк» фактично було поновлено та приведено у відповідність з вимогами чинного законодавства нормативи капіталу і ліквідності Банку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 лютого 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд не встановив наявність або відсутність перешкод у перерахуванні коштів з кореспондентського рахунку ПАТ «Дельта Банк» на кореспондентський рахунок в Національному банку України у період, коли ПАТ «Дельта Банк» ще не був визнаний неплатоспроможним.

Крім того, під час розгляду справи в апеляційному порядку неправильно визначені й правові підстави визнання діяльності ПАТ «Астра Банк» такою, що є ризиковою.

Суд апеляційної інстанції помилково застосував норми пунктів 3.3, 3.4 розділу І Положення про застосування Національним банком України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 17 серпня 2012 року №346 в редакції, що не була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.

Також, судом касаційної інстанції не взято до уваги доводи представника Національного банку України про те, що для визначення ознак ризикової діяльності банку можуть бути застосовані Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків», схвалені постановою Правління Національного банку України від 15 березня 2004 року №104, та Методичні рекомендації щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України, затверджені постановою Правління Національного банку України від 02 серпня 2004 року №361 «Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України», адже наведені методичні рекомендації не містять чітко сформульованих та достатньо доступних правових норм, застосовуючи які можна встановити, що ознакою ризикової діяльності банку беззаперечно є концентрація його коштів (91,2 відсотка активів) у ПАТ «Дельта Банк», який на той час був віднесений до категорії проблемних банків.

Як зазначив суд касаційної інстанції, судом апеляційної інстанції:

- не враховано та не надано оцінки тим обставинам, що такі підстави для визнання ПАТ «Астра Банк» неплатоспроможним, як не повідомлення Національного банку України в строк до 26 лютого 2015 року про заходи, які вживатимуться з метою приведення своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства України, невиконання Банком вимог статті 75 Закону №2121-ІІІ, невжиття власником ПАТ «Астра Банк» своєчасних заходів для запобігання настанню неплатоспроможності банку, не відповідають вимогам частини першої статті 76 Закону №2121-ІІІ;

- не з`ясовано чи є відсутність плану заходів, спрямованих на приведення діяльності ПАТ «Астра Банк» у відповідність до вимог законодавства тотожнім поняттю «неприведення Банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних», як це зазначено у пункті 1 частини першої статті 76 Закону №2121-ІІІ;

- не надав належної правової оцінки діям Національного банку України стосовно того, що ним при прийнятті цієї постанови допущено порушення вимог пункту 12.3 розділу ІІ Положення №346 у частині обов`язкового встановлення проблемному банку строку для приведення його діяльності у відповідність до вимог законодавства, а отже, не спростованими залишилися посилання ПАТ «Астра Банк» на порушення його права на приведення своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства;

- не надав оцінку Програмі у частині можливості приведення діяльності ПАТ «Дельта Банк» у відповідність із законодавством у випадку використання ним достатнього строку для здійснення заходів щодо фінансового оздоровлення;

- не перевірено та не надано правової оцінки тим обставинам, чи відповідають зазначені підстави критеріям, зазначеним в частині першій статті 76 Закону №2121-ІІІ.

При новому розгляді справи суду першої інстанції слід усунути неповноту судового розгляду, на яку вказав суд касаційної інстанції, більш повно встановити обставини справи та в залежності від встановленого вирішити спір.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2017 року справу №826/8333/15 прийнято до провадження.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправною постанову Правління Національного банку України від 19 лютого 2015 року № 118/БТ «Про віднесення ПАТ «Астра Банк» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку».

Визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року № 186 «Про віднесення ПАТ «Астра Банк» до категорії неплатоспроможних».

Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19 березня 2015 року №62 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Астра Банк».

Визнано протиправним та скасовано наказ Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19 березня 2015 року № 101 «Про призначення ОСОБА_2 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Астра Банк».

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем 1, відповідачем 2, третьою особою 3 та третьою особою 4, третьою особою 2 подано апеляційні скарги, в яких апелянти просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та позивач просить - прийняти нову, якою позов задоволити повністю, а відповідач просить - прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року, 20 червня 2019 року, 02 липня 2019 року 10 липня 2019 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до її розгляду в судовому засіданні.

У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст. 9 КАС України, кожна особа, яка звернулась за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Під час розгляду колегією суддів справи виникла необхідність у додатковому наданні доказів сторонами та додатковому дослідженні документів наданих останніми.

З огляду на вищевикладене та у звґязку та у зв`язку з метою забезпечення апеляційного розгляду справи необхідно провести певні дії, а розгляд даної справи може перевищувати межі строку, встановленого для розгляду апеляційних скарг Національного банку України, представника Компанії Агро Холдінгз (Юкрейн) Лімітед - Коновалової Анни Павлівни до якої приєдналсь Акціонерне товариство «АГРОПРОСПЕРІС БАНК» в особі голови правління - Щепанського С.А., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича - Русскіної Олени Василівни на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом Калуми Холдінгз Лімітед (Kalouma Holdings Limited) до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Астра Банк», Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «Агро Холдінгз (Юкрейн) Лімітед», ПАТ «АГРОПРОСПЕРІС БАНК» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, керуючись ст.256 КАС України, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про зупинення апеляційного провадження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року зупинено апеляційне провадження у справі за розглядом вище вказаної апеляційної скарги до 19 вересня 2019 року до 14 год. 00 хв.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 КАС України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Перевіривши матеріали справи, керуючись ст.237 КАС України, колегія суддів протокольною ухвалою постановила, провадження за апеляційними скаргами Національного банку України, представника Компанії Агро Холдінгз (Юкрейн) Лімітед - Коновалової Анни Павлівни до якої приєдналсь Акціонерне товариство «АГРОПРОСПЕРІС БАНК» в особі голови правління - Щепанського С.А., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича - Русскіної Олени Василівни на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом Калуми Холдінгз Лімітед (Kalouma Holdings Limited) до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Астра Банк», Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «Агро Холдінгз (Юкрейн) Лімітед», ПАТ «АГРОПРОСПЕРІС БАНК» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, поновити та призначити до розгляду у судовому засіданні на 19 вересня 2019 року об 14 год. 00 хв.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що матеріалами справи підтверджується, що станом на момент звернення до суду з даним адміністративним позовом Калума Холдінгз Лімітед (Kalouma Holdings Limited) було власником простих іменних акцій ПАТ «Астра Банк» у кількості 150104850 штук, номінальною вартістю 01,00 грн. за одну акцію, загальною номінальною вартістю 150 104 850, 00 грн., що складає 100% від загальної кількості акцій ПАТ «Астра Банк».

19 лютого 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову №118/БТ «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Астра Банк» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку», пунктом 1 якої ПАТ «Астра Банк» віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів.

Відповідно до пункту 3 вказаної постанови на період віднесення ПАТ «Астра Банк» до категорії проблемних запровадити особливий режим контролю за діяльністю банку та призначено куратором ПАТ «Астра Банк» службовця Національного банку України Оніщенка Сергія Костянтиновича .

Підставою для прийняття вказаної постанови зазначено те, що за результатами аналізу дотримання ПАТ «Астра Банк» вимог банківського законодавства з використанням статистичної звітності установлено факт здійснення ним ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників та інших кредиторів ПАТ «Астра Банк», про що свідчить таке: у ПАТ «Астра Банк» існує концентрація коштів, розміщених на рахунку 1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках» у АТ «Дельта Банк» у сумі 163,8 млн. грн., що становить 91,2% від активів та 100,9 % від регулятивного капіталу.

При цьому, зазначено, що результати безвиїзного банківського нагляду свідчать про складну ситуацію з ліквідністю АТ «Дельта Банк». Так, АТ «Дельта Банк» не дотримується на кореспондентському рахунку в Національному банку України середньоарифметичної суми залишків коштів за звітний період у розмірі, який дорівнює або більший, ніж середньоарифметична сума обов`язкових резервів (відхилення для звітного періоду резервування протягом листопада - «-» 1 355 млн. грн., протягом «-» 1 625 млн. грн.). Крім того, останнім часом спостерігається зменшення залишку коштів АТ «Дельта Банк» на кореспондентському рахунку в Національному банку України [з 3,3 млн. грн. (або 0,006% від зобов`язань) станом на 30 жовтня 2014 року до 0,2 млн. грн. (або 0,0004 % від зобов`язань) станом на 02 лютого 2015 року] та збільшення незбалансованості за строками погашення активів та пасивів АТ «Дельта Банк» у періодах до 31 дня [з «-» 10 141 млн. грн. (або 18,4 % від активів) до «-» 15 132 млн. грн. (або 29,5% від активів)] та до року [з «-» 12 365 млн. грн. (або 22,4% від активів) до «-» 13 950 млн. грн. (або 27,2 % від активів], що свідчить про значний дефіцит ліквідності Банку.

Наведене свідчить про здійснення ПАТ «Астра Банк» ризикової діяльності та наявність загрози інтересам вкладників та інших кредиторів ПАТ «Астра Банк», також про потребу в посиленому контролі за діяльністю ПАТ «Астра Банк» з метою уникнення можливості невиконання ним своїх зобов`язань перед вкладниками та іншими кредиторами.

В подальшому, 19 березня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову №186 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Астра Банк» до категорії неплатоспроможних» з підстав того, що всупереч вимогам статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» ПАТ «Астра Банк» не повідомило Національний банк України (у строк до 26 лютого 2015 року) про заходи, які ним уживатимуться з метою приведення своєї діяльності у відповідності до вимог законодавства України. Станом на 02 березня 2015 року за результатами аналізу даних статистичної звітності, що подається до Національного банку України установлено, що в ПАТ «Астра Банк» недостатньо коштів для виконання своїх зобов`язань перед вкладниками і кредиторами. Обсяг висококваліфікованих активів (готівкові кошти та кошти на кореспондентському рахунку в Національному банку України) становив 0,6 млн. грн. або 3,5% від зобов`язань.

На підставі даної постанови Правління Національного банку України №186, 19 березня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №62, відповідно до пункту 1 якого розпочато з 20 березня 2015 року процедуру виведення ПАТ «Астра Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на три місяці з 20 березня 2015 року по 19 червня 2015 року включно.

Того ж дня, 19 березня 2015 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб видано наказ №101 «Про призначення ОСОБА_2 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Астра Банк».

Незгода позивача із вказаними постановами, рішенням та наказом зумовила його звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, а також наданим поясненням та запереченням сторін колегія суддів звертає увагу на наступне.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 року №679-ХІV (далі - Закон №679-ХІV, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Щодо права позивача на звернення до суду з даним позовом, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 8 частини 1 статті 7 Закону №679-ХІV визначено, що Національний банк виконує такі функції: здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі.

Згідно статті 1 Закону №679-ХІV банківське регулювання - одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства; банківський нагляд - система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.

При цьому, відповідно до положень статті 55 Закону №679-ХІV головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.

Відповідно до вимог статті 71 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року №2121-ІІІ (далі - Закон №2121-ІІІ в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) кожний банк є об`єктом інспекційної перевірки уповноваженими Національним банком України особами. Перевірки здійснюються з метою визначення рівня безпеки і стабільності операцій банку, достовірності звітності банку і дотримання банком законодавства України про банки і банківську діяльність, а також нормативно-правових актів Національного банку України.

Так, статтею 79 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року №2121-ІІІ (далі - Закон №2121-ІІІ в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що банк або інші особи, які охоплюються наглядовою діяльністю НБУ, мають право оскаржити в суді в установленому законодавством порядку рішення, дії або бездіяльність НБУ чи його посадових осіб.

Відповідно до частини 1 статті 72 Закону № 2121-ІІІ НБУ має право здійснювати перевірку осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю НБУ, з метою дотримання законодавства щодо банківської діяльності. При здійсненні перевірки НБУ має право вимагати від цих осіб подання будь-якої інформації, необхідної для здійснення перевірки. Інспектовані особи зобов`язані подавати НБУ затребувану інформацію у визначений ним строк.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті цього Закону до осіб, які можуть бути об`єктом перевірки НБУ, належать власники істотної участі у банку та учасники банківських груп.

Водночас згідно з пунктів 12, 13 частини 1 статті 73 Закону № 2121-III у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об`єктом перевірки НБУ відповідно до цього Закону, банківського законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів НБУ, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об`єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, НБУ адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких, зокрема, належить: віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного, відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку.

На підстав вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до Закону № 2121-ІІІ до суб`єктів оскарження рішень та дій НБУ крім банків віднесено й «інші особи, які охоплюються наглядовою діяльністю НБУ». При цьому норма статті 79 Закону № 2121-ІІІ сформульована у загальному вигляді - як наділення таких суб`єктів правом на оскарження рішень НБУ без конкретизації предмета оскарження.

Крім того, зі змісту статті 79 Закону № 2121-ІІІ убачається, що в ній не міститься жодних застережень щодо можливості оскарження такими особами лише рішень НБУ, які прямо адресовані цим особам. Тому колегія суддів вважає, що вона поширюється на відносини та випадки, коли рішеннями НБУ порушуються права та законні інтереси також й інших осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю НБУ.

Віднесення банків до категорії проблемних або неплатоспроможних, а також відкликання банківської ліцензії та ліквідація банків з підстав, визначених Законом № 2121-ІІІ, є заходами адміністративного впливу НБУ і, водночас, засобами реалізації функцій НБУ щодо банківського нагляду.

При цьому, частиною 1 статті 75 Закону №2121-ІІІ визначено, що Національний банк України зобов`язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних за умови його відповідності хоча б одному з таких критеріїв:

1) банк протягом звітного місяця допустив зменшення на 5 і більше відсотків: щоденного розміру регулятивного капіталу нижче встановленого нормативно-правовими актами Національного банку України мінімального розміру регулятивного капіталу - п`ять і більше разів та/або значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу нижче встановленого нормативно-правовими актами Національного банку України нормативного значення цього нормативу - два і більше разів;

2) банк не виконав вимогу вкладника або іншого кредитора, строк якої настав п`ять і більше робочих днів тому, та/або встановлено факти невідображення в бухгалтерському обліку документів клієнтів банку, що не виконані банком у встановлений законодавством України строк;

3) системне порушення банком законодавства, що регулює питання запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

4) банк протягом звітного місяця допустив зменшення на 5 і більше відсотків значення хоча б одного з нормативів ліквідності нижче мінімальних нормативних значень, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України, що розраховуються: за щоденними розрахунками - п`ять і більше разів; щодекади - два і більше разів;

4^{1) обсяг негативно класифікованих активів банку (крім санаційного) становить 40 відсотків і більше загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України;}

^{5) систематичне незабезпечення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.}

^{Національний банк України має право віднести банк до категорії проблемних з інших підстав, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України.}

^{Національний банк України має право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.}

^{Проблемний банк у строк до 180 днів зобов`язаний привести свою діяльність у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.}

^{Проблемний банк зобов`язаний у строк до семи днів повідомити Національний банк України про заходи, які він вживатиме з метою приведення своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, та на вимогу Національного банку України повідомляти його про хід виконання цих заходів.}

^{Національний банк України протягом 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних має право прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.}

^{Підстави і порядок запровадження Національним банком особливого режиму контролю за діяльністю банків і філій іноземних банків, застосування заходів впливу, фінансових санкцій за порушення банками, філіями іноземних банків та іншими особами, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку, банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку, здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, а також у разі застосування іноземними державами або міждержавними об`єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі в банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи визначає Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затверджене постановою Правління Національного банку України від 17 серпня 2012 року №346 (далі - Положення №346, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).}

^{Пунктом 3.2 Положення №346 визначено, що заходи впливу, що застосовуються Національним банком до банків, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені. Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до банків відповідно до банківського законодавства та цього Положення, має здійснюватися з урахуванням: характеру допущених банком порушень; причин, які зумовили виникнення виявлених порушень; загального фінансового стану банку; розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників; інформації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) щодо порушення банками вимог, установлених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон про систему гарантування), результатів перевірки банків Фондом гарантування.}

^{Згідно пункту 3.3 Положення №346 рішення про застосування заходу впливу до банку приймає Правління Національного банку, Комісія Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайта) платіжних систем (далі - Комісія Національного банку), Комісія з питань нагляду та регулювання діяльності банків при територіальному управлінні Національного банку (далі - Комісія Національного банку при територіальному управлінні) або уповноважена посадова особа Національного банку відповідно до цього Положення.}

^{Факт здійснення банком ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку (далі - ризикова діяльність), установлює Правління Національного банку або Комісія Національного банку. Рішення Національного банку про застосування заходу впливу має містити зміст (назву) заходу впливу, що застосовується до банку, реквізити документа, у якому зафіксовані порушення та/або ризикова діяльність; опис порушення (із зазначенням норм законів України, нормативно-правових актів Національного банку, які порушено) / ризикової діяльності та/або вчинених дій (бездіяльності) банку, що призвели до порушення та/або до здійснення ризикової діяльності. Рішення Національного банку про застосування заходу впливу оформляється в установленому Національним банком порядку та є обов`язковим для виконання.}

^{Відповідно до пункту 4.1 Положення №346 Національний банк здійснює контроль за усуненням банком порушень у його діяльності в порядку, установленому цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами Національного банку.}

^{Підпунктом 9 пункту 12.2 Положення №346 передбачено, що Національний банк має право віднести банк до категорії проблемних у разі наявності хоча б одного з таких критеріїв: здійснення ризикової діяльності.}

^{Рішення Правління Національного банку про віднесення банку (філії іноземного банку) до категорії проблемних має містити, зокрема: строк, протягом якого проблемний банк (філія іноземного банку) зобов`язаний(а) привести свою діяльність у відповідність до вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, але не більше 180 днів; обмеження у діяльності банку (філії іноземного банку); порядок та строки повідомлення проблемним банком (філією іноземного банку) про стан виконання заходів щодо фінансового оздоровлення банку (філії іноземного банку), а також приведення банком своєї діяльності у відповідність до вимог банківського законодавства (пункт 12.3 Положення №346).}

^{Відтак, правовою підставою для віднесення банку до категорії проблемних є встановлення Національним банком України факту вчинення ним ризикової діяльності. При цьому, наведені вище чинні станом на момент виникнення спірних правовідносин нормативно-правові акти не містять визначення поняття ризикової діяльності, як і не містять критеріїв, за якими остання повинна характеризуватись.}

^{Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що у зазначених правовідносинах важливі повноваження набуває Фонд, що виконує спеціальні функції.}

^{Так, відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI) Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права.}

^{Фонд є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.}

^{Згідно зі статтею 4 Закону № 4452-VI основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.}

^{Фонд підзвітний Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України та НБУ (стаття 5 Закону № 4452-VI).}

^{Пунктом 7 статті 3 Закону № 4452-VI передбачено, що взаємодія Фонду з НБУ та органами державної влади здійснюється в межах, визначених цим Законом, іншими актами законодавства.}

^{Частиною першою статті 35 Закону № 4452-VI встановлено, що тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд може делегувати призначеній виконавчою дирекцією уповноваженій особі Фонду.}

^{Крім того, статтею 55 Закону № 4452-VI визначена співпраця та координація діяльності між Фондом та НБУ.}

^{Фонд та НБУ співпрацюють з метою забезпечення стабільності банківської системи України і захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банків. З цією метою Фонд і НБУ укладають договір про співпрацю, який передбачає засади співробітництва цих установ у процесі регулювання і нагляду за діяльністю банків, застосування до них заходів впливу, інспекційних перевірок банків, здійснення заходів з виведення неплатоспроможних банків з ринку.}

^{Зі змісту наведених норм Закону № 4452-VI, виходячи із спеціальних функцій та завдань діяльності Фонду колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що нормами чинного законодавства діяльність Фонду спрямована на співпрацю з НБУ.}

^{Водночас згідно з положеннями частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії і внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з початку тимчасової адміністрації і до її припинення.}

^{Відповідно до пункту 1 частини другої статті 46 Закону № 4452-VI з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, який ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв`язку з ліквідацією банку.}

^{Таким чином, на підставі аналізу змісту Закону № 4452-VI можна дійти висновку, що після введення тимчасової адміністрації всі повноваження виконавчого органу (правління) банку призупиняються, а у разі ліквідації - припиняються. Виходячи з викладеного банк як юридична особа в особі її органів правління позбавлений будь-якої можливості на звернення до суду за захистом порушених прав банку (його акціонерів) з метою оскарження відповідного рішення НБУ, зокрема, про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Водночас Фонд чи уповноважена особа Фонду, якій делеговано повноваження тимчасового адміністратора банку (ліквідатора), в силу норм Закону № 4452-VI діє в інтересах НБУ, тобто така діяльність спрямована на співпрацю з НБУ, а не на звернення до суду з вимогами щодо визнання протиправними дій НБУ та/або оскарження прийнятих НБУ рішень.}

^{Стаття 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Закон № 3477-IV) встановлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. У свою чергу, стаття 18 Закону № 3477-IV визначає порядок посилання на Конвенцію та практику ЄСПЛ, тобто відповідно до статті 1 цього Закону - практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини.}

^{ЄСПЛ за результатами розгляду справи Brumarescu v. Romania зазначив, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць.}

^{Одним із основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який, серед іншого, передбачає, що закони мають бути чіткими і зрозумілими, закони не повинні бути суперечливими, а у випадку недостатньої чіткості чи суперечливості норм права вони мають тлумачитися на користь невладного суб`єкта.}

^{Іншим важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права».}

^{Крім того, у справі Camberrow MM5 AD against Bulgaria ЄСПЛ зазначив: «Суд також нагадує, що зневажання правосуб`єктності компанії стосовно того питання, чи є вона «особою», яка безпосередньо постраждала, буде виправданим лише за виняткових обставин, зокрема, коли буде прямо встановлено, що для компанії є неможливим звернення до суду через органи, створені згідно з її статутом, або - у випадку ліквідації або банкрутства - через її ліквідаторів або конкурсних керуючих (справа Agrotexim and Others v. Greece).}

^{За таких обставин ЄСПЛ вважає, що через конфлікт інтересів між «ДКБ АД» та його спеціальними керуючими і конкурсними керуючими для самого банку було неможливо подати позов до суду. Більше того, ЄСПЛ нагадує, що заявник володів суттєвою часткою участі у розмірі 98 % у банку. Він діяв з веденням частини своєї діяльності через банк і, таким чином, мав пряму особисту зацікавленість у предметі заяви (справа G.J. v. Luxembourg).}

^{Таким чином, ЄСПЛ встановив, що за особливих обставин цієї справи заявник може заявляти себе потерпілим від заявлених порушень Конвенції, які порушують права «ДКБ АД».}

^{Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право на вільне володіння своїм майном. Жодна особа не може бути позбавлена свого майна, окрім як в інтересах держави та на умовах, передбачених законодавством і загальними принципами міжнародного права.}

^{Проте викладені вище положення жодним чином не повинні порушувати право Держави приводити у виконання такі закони, які вона вважатиме необхідними з метою контролю використання майна відповідно до загальних інтересів або забезпечення сплати податків або інших внесків або штрафів.}

^{Згідно зі статтею 13 Конвенції кожен, чиї права і свободи, визначені у Конвенції, порушено, повинен отримати ефективний засіб правового захисту у національному органі, незважаючи на те, що порушення вчинено особами, які діють в офіційній якості.}

^{За викладених обставин колегія суддів Верховного Суду вважає, що ЄСПЛ, ухвалюючи рішення у зазначеній справі, дійшов висновку, що акції, якими володіє акціонер, є його майном, і позбавлення акціонера можливості отримувати прибуток від таких акцій є порушенням його прав.}

^{Колегія суддів звертає увагу на те, що 19 лютого 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято оскаржувану постанову №118/БТ «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Астра Банк» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» у зв`язку з тим, що Генеральним департаментом банківського нагляду Національного банку України встановлено факт здійснення ПАТ «Астра Банк» ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників та інших кредиторів Банку і полягає в концентрації коштів, розміщених у ПАТ «Дельта Банк» у сумі 163,8 млн. грн., що становить 91,2 % від активів ПАТ «Астра Банк» і 100,9 % від регулятивного капіталу, а також у фактичній нерухомості основної суми коштів, розміщених на кореспондентському рахунку в ПАТ «Дельта Банк» та складній ситуації з ліквідністю ПАТ «Дельта Банк».}

^{При цьому, постановою Правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року №692/БТ ПАТ «Дельта Банк» було віднесено до категорії проблемних.}

^{Матеріалами справи підтверджується, що 25 лютого 2015 року ПАТ «Астра Банк» Національному банку України направлено електронне повідомлення №21-220 про те, що Банк звернувся до ПАТ «Дельта Банк» зі SWIFT-повідомленням щодо перерозподілу коштів з коррахунку в ПАТ «Дельта Банк» на коррахунок в Національному банку України та просить Національний банк України надати дозвіл на проведення угоди з відступлення ПАТ «Дельта Банк» права вимоги боргу в сумі не більше поточного залишку на кореспондентському рахунку Банку, відкритому в ПАТ «Дельта Банк».}

^{Також, 02 березня 2015 року ПАТ «Астра Банк» до Національного банку України направлено електронне повідомлення №21-235, в якому просило вважати повідомлення №21-220 заходом, який банк вживатиме з метою приведення своєї діяльності у відповідність з вимогами законодавства, а також повідомило Національний банк України, що керівництво Банку планує розробити комплексний план щодо вжиття заходів, спрямованих на підвищення рівня ліквідності та платоспроможності Банку.}

^{Крім того, 06 березня 2015 року ПАТ «Астра Банк» звернулося з електронним повідомленням №21-245 до Національного банку України, в якому просило погодити перерахування коштів, що надходять в ПАТ «Астра Банк» в рахунок погашення кредитної заборгованості клієнтів ПАТ «Дельта Банк».}

^{10 березня 2015 року ПАТ «Астра Банк» Національному банку України було направлено Програму фінансового оздоровлення Банку від 05 березня 2015 року №17-241, в якій визначено заходи, спрямовані на покращення показників діяльності Банку та усунення порушень законодавства, вказаних у постанові Правління Національного банку України від 19 лютого 2015 року №118/БТ.}

^{При цьому, 17 березня 2015 року ПАТ «Астра Банк» звернулося до Національного банку України з електронним повідомленням №21-266, в якому просило погодити реалізацію основних засобів Банку, що не використовуються ним в поточній діяльності.}

^{Водночас, матеріалами справи підтверджується, що на вказані звернення позивача з повідомленнями про відсутність загрози інтересам банку та пропозиціями, спрямованими на підвищення рівня капіталізації, Національний банк України не надав жодної відповіді, тобто відповідачем-1 не надано будь-якої оцінки вжитим позивачем заходам та щодо можливості приведення його діяльності у відповідність до вимог законодавства України.}

^{На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що прийняття постанови від 19 березня 2015 року №186 про віднесення ПАТ «Астра Банк» до категорії неплатоспроможних з підстав неповідомлення про заходи, які ним уживаються з метою приведення своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства України є передчасним.}

^{Щодо можливості перерахування коштів з коррахунку Банку у ПАТ «Дельта Банк» на коррахунок в Національному банку України у період, коли ПАТ «Дельта Банк» ще не був визнаний неплатоспроможним та зазначає, що в пункті 2 оскаржуваної постанови від 19 лютого 2015 року №118/БТ на ПАТ «Астра Банк» покладено обов`язок перерахувати кошти з коррахунків ПАТ «Астра Банк», відкритих у банках-кореспондентах, у т.ч. ПАТ «Дельта Банк» на коррахунок Банку в Національному банку України, колегія суддів зазначає наступне.}

^{Так, наявними матеріалами справи підтверджується, що на виконання вимог постанови від 19 лютого 2015 року №118/БТ ПАТ «Астра Банк» звернулося до ПАТ «Дельта Банк» зі SWIFT-повідомленням щодо перерозподілу коштів з коррахунку в ПАТ «Дельта Банк» на коррахунок в Національному банку України. При цьому, вказаний платіж не було проведено у зв`язку з тим, що станом на дату проведення платежу Національний банк України заборонив ПАТ «Дельта Банк» здійснювати перерахування коштів зі своїх рахунків.}

^{Тобто, позивачем вживались заходи щодо приведення його діяльності у відповідність до вимог законодавства, а запропоновані заходи не здійснені з вини, яка не залежала від волі позивача.}

^{Окрім вище зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що ПАТ «Астра Банк» повідомлено Національний банк України стосовно того, що станом на 25 лютого 2015 року кошти клієнтів банку складають 6 129 875,91 грн., в тому числі на: поточних рахунках юридичних осіб - 4 823 162,24 грн., поточних рахунках фізичних осіб - 635 167,81 грн., вкладні рахунки фізичних осіб - 630 407,32 грн., недіючі рахунки - 41 138,54 грн. та є повністю покритими високоліквідними активами банку на загальну суму 8 458 232,24 грн., в т.ч.: коштами в касі банку - 257 502, 43 грн., грошові кошти, що обліковуються на кореспондентських рахунках НБУ - 3 282 787, 51 грн. та інших комерційних банків (за виключенням ПАТ «Дельта Банк») - 4 917 942,30 грн.}

^{Тобто, коштів ПАТ «Астра Банк» (за виключенням коштів на кореспондентському рахунку ПАТ «Дельта Банк») було достатньо для забезпечення виконання вимог клієнтів на першу вимогу. При цьому, Національним банком України не зазначено причин врахування виключно коштів, які знаходились на кореспондентському рахунку Національного банку України, а також причин неврахування наявних у ПАТ «Астра Банк» інших високоліквідних активів.}

^{Також, відповідачем-1 не обґрунтовано причин відхилення звернення позивача від 17 березня 2015 року щодо поліпшення фінансового стану, скорочення витрат на амортизацію необоротних активів, надання погодження на реалізацію основних засобів, що не використовуються в поточній діяльності у зв`язку із закриттям відділень на загальну суму 5 071 217,41 грн.}

^{Наявною в матеріалах справи копією форми 611 за період з 03 березня 2015 року по 20 березня 2015 року вбачається приведення позивачем економічних нормативів лімітів у відповідність внаслідок залучення додаткових активів, що не враховано відповідачем-1 при прийняття оскаржуваної постанови Правління Національного банку України про віднесення ПАТ «Астра Банк» до категорії проблемних.}

^{Щодо відсутності законодавчо передбачених ознак ризикової діяльності, що порушує принцип юридичної визначеності, колегія суддів зазначає наступне.}

^{Так, відсутність певних законодавчо визначених понять та критерії свідчить про наявність прогалин у чинному законодавстві, а також про необхідність, у разі відсутності нормативно-правового акту, використання підзаконних нормативно-правових актів, якими такі питання можуть бути врегульовані.}

^{Колегія суддів зазначає, що у Методичних вказівках з інспектування банків «Система оцінювання ризиків», схвалені постановою Правління Національного банку України від 15 березня 2004 року №104 та у Методичних рекомендаціях щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 02 серпня 2004 року №361 (чинні станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що при оцінці ризику враховується факт концентрації активів і зобов`язань банку (концентрації - зосередження, скупчення ризику, тобто його нерівномірний розподіл між об`єктами. Концентрація виникає, якщо актив або зобов`язання банку, які характеризуються спільним фактором, перевищують певну межу його капіталу. До таких факторів можуть належати: зобов`язання перед одним позичальником або невеликою групою споріднених позичальників; надання кредитів двом або більше позичальникам на фінансування одного і того самого проекту, в одній галузі або в пов`язаних галузях, або групі пов`язаних між собою підприємств; інвестиція (ї) банку в один проект, в одну галузь або в групу споріднених галузей, або в групу споріднених підприємств; один тип застави, що використовується для забезпечення зобов`язань перед банком; спільне джерело погашення кількох кредитів або інвестицій; депозити (вклади) та/або інші зобов`язання, незалежно від їх умов, перед однією особою або групою пов`язаних між собою осіб).}

^{Та звертає увагу, що оскаржуваною постановою від 19 лютого 2015 року №118/БТ факт ризикової діяльності пов`язується саме з фактом існування концентрації коштів, розміщених на кореспондентському рахунку Банку у ПАТ «Дельта Банк» у сумі 163,8 млн. грн., що становило 100,9 % від регулятивного капіталу.}

^{Пунктом 1.1 глави 1 Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року №368 (далі - Інструкція №368, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що регулятивний капітал є одним з найважливіших показників діяльності банків, основним призначенням якого є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банків. Банки з метою визначення реального розміру регулятивного капіталу з урахуванням ризиків у своїй діяльності зобов`язані постійно оцінювати якість усіх своїх активів і наданих фінансових зобов`язань (визначати їх класифікацію) та здійснювати відповідні коригування їх вартості шляхом формування резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями відповідно до Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 25 січня 2012 року N 23, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2012 року за N 231/20544.}

^{Окрім зазначеного, вказує, що станом на момент віднесення ПАТ «Астра Банк» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» у концентрації коштів ПАТ «Астра Банк» становила 91,2 % активів у ПАТ «Дельта Банк», який на той час ще не був віднесений до категорії проблемних банків, що вказує на відсутність достатніх та необхідних правових підстав для віднесення НБУ ПАТ «Астра Банк» до категорії проблемних банків та, як наслідок, протиправність оскаржуваної постанови Правління Національного банку України від 19 лютого 2015 року №118/БТ.}

^{Та, звертає увагу, що оскаржувана постанова від 19 лютого 2015 року №118/БТ пунктом 2 постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року №186 визнана такою, що втратила чинність, тобто не породжує жодних правових наслідків, а відтак підстави для її скасування відсутні.}

^{Пунктом 1 частини 1 статті 76 Закону №2121-ІІІ визначено, що Національний банк України зобов`язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі: неприведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним.}

^{На виконання рішення суду касаційної інстанції в частині надання оцінки тому чи є такі підстави для визнання ПАТ «Астра Банк» неплатоспроможним, як не повідомлення Національного банку України в строк до 26 лютого 2015 року про заходи, які вживатимуться з метою приведення своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства України, невиконання Банком вимог статті 75 Закону №2121-ІІІ, невжиття власником ПАТ «Астра Банк» своєчасних заходів для запобігання настанню неплатоспроможності банку, такими що відповідають вимогам частини 1 статті 76 Закону №2121-ІІІ, суд зазначає, що оскаржувана постанова Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року №186 прийнята у зв`язку з неприведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.}

^{Водночас, відповідачем-1 не вказано у чому саме полягає вказана невідповідність та у зв`язку з чим Національним банком України проігноровано звернення позивача із повідомленнями щодо вжиття ним заходів приведення діяльності Банку у відповідність до вимог законодавства та не надано оцінки таким заходам на предмет їх достатності.}

^{Також, відповідачем-1 не надано оцінки Програмі фінансового оздоровлення ПАТ «Астра Банк», розробленій позивачем з метою забезпечення стабільної діяльності ПАТ «Астра Банк», своєчасного виконання зобов`язань перед кредиторами та вкладниками, запобігання втраті капіталу через ризики, що притаманні банківській діяльності, усунення порушень вимог нормативно-правових актів Національного банку України, покращення фінансового стану та ефективності діяльності Банку. Пунктом 4 Програми визначено зобов`язання ПАТ «Астра Банк» на період її дії, а також прогнозний баланс Банку.}

^{Колегія суддів звертає увагу, що програма фінансового оздоровлення надіслана листом на адресу Національного банку України від 05 березня 2015 року №17-241 та отримана останнім 10 березня 2015 року. При цьому, суд зазначає, що виключно Національний банк України є уповноваженим органом щодо надання оцінки дій Банку в частині можливості приведення діяльності у відповідність із законодавством на підставі здійснених заходів щодо фінансового оздоровлення.}

^{Навіть якщо такий план оздоровлення був поданий позивачем з пропуском строку на його подання, підстави для ненадання йому належної оцінки у відповідача-1 були відсутні. При цьому, суд звертає увагу, що станом на момент прийняття оскаржуваної постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року №186 Національним банком України план оздоровлення був отриманий та повинен був бути врахований при прийнятті оскаржуваної постанови.}

^{На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що ПАТ «Астра Банк» вчинились дії з метою приведення своєї діяльності у відповідність з вимогами законодавства, однак відповідачем-1 не надано належної оцінки заходам щодо приведення діяльності позивача у відповідність з вимогами законодавства, зокрема спрямованим на реальне поновлення рівня ліквідності Банку і припинення ризикової діяльності, а відтак Національний банк України, приймаючи постанову від 19 березня 2015 року №186 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Астра Банк» до категорії неплатоспроможних», діяв передчасно та не на підставі, не у спосіб та не в межах повноважень.}

^{За таких обставин наявні підстави для скасування постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року №186 як протиправної.}

^{Колегія суддів звертає увагу, що оскаржуване рішення виконавчої дирекції Фонду «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Астра Банк» від 19 березня 2015 року №62 прийнято Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на підставі постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року №186 та у відповідності з вимогами статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а наказ Фонду «Про призначення ОСОБА_2 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Астра Банк» від 19 березня 2015 року №101 - на підставі зазначеного рішення Фонду від 19 березня 2015 року № 62 та згідно статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».}

^{Тобто, позовні вимоги про визнання протиправними і скасування зазначеного рішення і наказу відповідача є похідними від попередніх і в даному випадку наявні підстави для задоволення адміністративного позову повністю.}

^{Матеріалами справи підтверджується, що 16 липня 2015 року між Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Астра Банк» і Агро Холдінгз (Юкрейн) Лімітед (AGRO HOLDINGS (UKRAINE) LIMITED) укладено договір купівлі-продажу 100% акцій ПАТ «Астра Банк».}

^{17 липня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №139 «Про припинення тимчасової адміністрації в ПАТ «Астра Банк», на підставі якого Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято наказ від 17 липня 2015 року № 79-к щодо складання її повноважень.}

^{В подальшому, 04 серпня 2015 року Національним банком України прийнято розпорядження №21-00002/54621 про перевірку ПАТ «Астра Банк» з питань дотримання нормативів капіталу та ліквідності, за результатами якої складено звіт про інспектування, в якому, зокрема встановлено, що станом на 03 серпня 2015 року нормативи капіталу та ліквідності Банку відповідають нормативним значенням.}

^{У зв`язку з наведеним, 14 серпня 2015 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №194/15 «Про припинення повноважень куратора ПАТ «Астра Банк».}

^{Відтак, наявні матеріали свідчать, що діяльність ПАТ «Астра Банк» фактично було поновлено та приведено у відповідність з вимогами чинного законодавства нормативи капіталу і ліквідності Банку.}

^{Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст. 99 Конституції України забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави - Національного банку України. Відповідно до ст. 100 Конституції України Рада Національного банку України розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням. Правовий статус Ради Національного банку України визначається законом.}

^{Згідно ст. 6 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 №679-XIV при виконанні своєї основної функції Національний банк має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі. Національний банк у межах своїх повноважень сприяє фінансовій стабільності, в тому числі стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає досягненню цілі, визначеної у частині другій цієї статті.}

^{До повноважень Національного банку належить, зокрема, здійснення банківського регулювання та нагляду (п. 8 ст. 7 Закону «Про Національний Банк України»).}

^{У ч. 1 ст. 58 цього Закону передбачено, що з метою захисту інтересів вкладників та кредиторів і забезпечення фінансової надійності банків Національний банк відповідно до визначеного ним порядку встановлює для них обов`язкові економічні нормативи. Ці нормативи мають забезпечувати здійснення контролю за ризиками, пов`язаними з капіталом, ліквідністю, наданням кредитів, інвестиціями капіталу, а також за відсотковим та валютним ризиком.}

^{Відповідно до ч. 1 ст. 59 цього Закону Національний банк визначає розміри, порядок формування та використання резервів банків для покриття можливих втрат за кредитами, резервів для покриття валютних, відсоткових та інших ризиків банків.}

^{Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об`єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об`єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу.}

^{З наведених положень слідує, що саме Національний банк України як орган з конституційним статусом уповноважений застосовувати заходи впливу до банків, які порушують банківське законодавство, та визначати адекватність таких заходів. У питанні обрання конкретного заходу впливу Національний банк України має дискрецію.}

^{На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.}

^{Прийняття рішення про застосування до банку одного із заходів впливу є дискреційними повноваженнями Національного банку України, які не можуть бути реалізовані іншими особами, у тому числі судом.}

^{Водночас, акти Національного банку України не можуть бути поза судовим контролем, якщо особа вважає, що вони порушують її права та законні інтереси. Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.}

^{Незважаючи на широку дискрецію Національного банку України, суди повинні відповідати на ключові аргументи, наведені позивачем у позовній заяві. Суди повинні перевірити чи рішення не є свавільним; чи ґрунтується воно на достовірних фактах; чи надано їм правильну оцінку та правову кваліфікацію; чи має воно раціональну основу.}

^{Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України, згідно з якою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.}

^{Оскільки обґрунтуванням позову є відсутність порушень банківського законодавства, а отже і незаконність оскаржуваних постанов Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суди повинні були перевірити та оцінити обставини, покладені в їх основу, та перевірити правильність правової кваліфікації діянь ПАТ «УКРІНБАНК» на предмет порушень банківського законодавства.}

^{Крім того, безпідставними є покликання в касаційній скарзі на рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009, згідно з яким ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання, як на підставу неможливості скасування постанов Правління Національного банку України, які є актами індивідуальної дії та вичерпали себе фактом виконання. У межах даної справи розглядаються вимоги про скасування рішень суб`єктів владних повноважень в судовому порядку, а не за власним волевиявленням. Отже, висновки Конституційного Суду України не можуть враховуватися під час вирішення справи. Крім того, оскаржувані постанови не вичерпали себе через перебування Банку в стадії ліквідації. Відтак, вони можуть бути предметом судового оскарження в порядку адміністративного судочинства.}

^{Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові Касаційного адміністративного суду (справа № 826/15723/17) та є релевантною у вказаній справі.}

^{Стосовно наявності підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних постанови Правління НБУ від 24.12.2015 №934 та рішення виконавчої дирекції ФГВФО від 24.12.2015 №239, колегія суддів вказує наступне.}

^{Приписами ст. 55 Закону України «Про Національний банк України» встановлено, що головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.}

^{Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.}

^{Відповідно до статті 66 Закону N 2121-III державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у таких формах, зокрема, адміністративне регулювання здійснюється щодо реєстрації банків і ліцензування їх діяльності; встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків; застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; нагляд за діяльністю банків; надання рекомендацій щодо діяльності банків.}

^{Пунктами 12 та 13 частини 1 статті 73 Закону N 2121-III встановлено, що у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об`єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об`єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать: віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного; відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку.}

^{Відповідно до пункту 1 постанови Правління Національного банку України № 659/БТ від 01.10.2015 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «УКРІНБАНК» до категорії проблемних» останній віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів.}

^{Згідно ч. 1 ст. 75 Національний банк України зобов`язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних за умови його відповідності хоча б одному з таких критеріїв:}

^{1) банк протягом звітного місяця допустив зменшення на 5 і більше відсотків:}

^{щоденного розміру регулятивного капіталу нижче встановленого нормативно-правовими актами Національного банку України мінімального розміру регулятивного капіталу - п`ять і більше разів та/або}

^{значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу нижче встановленого нормативно-правовими актами Національного банку України нормативного значення цього нормативу - два і більше разів;}

^{2) банк не виконав вимогу вкладника або іншого кредитора, строк якої настав п`ять і більше робочих днів тому, та/або встановлено факти невідображення в бухгалтерському обліку документів клієнтів банку, що не виконані банком у встановлений законодавством України строк;}

^{3) системне порушення банком законодавства, що регулює питання запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;}

^{4) банк протягом звітного місяця допустив зменшення на 5 і більше відсотків значення хоча б одного з нормативів ліквідності нижче мінімальних нормативних значень, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України, що розраховуються:}

^{за щоденними розрахунками - п`ять і більше разів;}

^{щодекади - два і більше разів;}

^{4-1) обсяг негативно класифікованих активів банку (крім санаційного) становить 40 відсотків і більше загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України;}

^{5) банк не має ефективних та адекватних систем внутрішнього контролю та/або управління ризиками, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку;}

^{6) систематичне подання та/або оприлюднення недостовірної інформації або звітності з метою приховування реального фінансового стану банку, у тому числі щодо операцій із пов`язаними з банком особами.}

^{Частиною 6 статті 75 Закону України «Про банки І банківську діяльність» передбачено, що проблемний банк у строк до 180 днів зобов`язаний привести свою діяльність у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.}

^{Проблемний банк зобов`язаний у строк до семи днів повідомити Національний банк України про заходи, які він вживатиме з метою приведення своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, та на вимогу Національного банку України повідомляти його про хід виконання цих заходів. Національний банк України протягом 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних має право прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.}

^{Національний банк України зобов`язаний не пізніше ніж через 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.}

^{З аналізу наведених вище норм вбачається, що у відповідності до положень ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» в період до 180 днів проблемний банк зобов`язаний привести свою діяльність у відповідність із вимогами законодавства та протягом семи днів повідомити Національний банк України про заходи, які він вживатиме з метою приведення своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, а Національний банк України приймає рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.}

^{Колегія суддів зазначає, що Закон України «Про банки і банківську діяльність» не надає банку чітко 180 днів для приведення своєї діяльності у відповідність з вимогами законодавства, а строк 180 днів вказує на невизначений проміжок часу, протягом якого Національний банк України може прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, це може бути будь-який момент, але не пізніше 180 днів. Тобто, Національному банку України надано право прийняти таке рішення будь-коли на власний адміністративний розсуд, однак не пізніше 180 днів після віднесення банку до категорії проблемних, за наявності передбачених законом підстав з урахуванням вчинених банком заходів.}

^{Однак, прийняттю рішення про віднесення баку до категорії неплатоспроможних в якості крайнього заходу має передувати проведення глибокого аналізу підстав, визначених законом, внаслідок яких проблемний банк може бути віднесений до категорії неплатоспроможних.}

^{Відтак, Національному банку України слід сумлінно використовувати право адміністративного розсуду, що грунтується на мотивованому правозастосуванні органу владних повноважень у конкретному випадку, що характеризується індивідуальністю та неповторюваністю складових таких правовідносин. При цьому при прийнятті оптимального управлінського рішення Національний банк України має використовувати в оцінці юридичного факту неплатоспроможності банку об`єктивні обставини, навколишню дійсність, проявляти гнучкість та керуватися передбаченими законом підставами. Крім того, рішення субєкта владних повноважень повинно відповідати критеріям доцільності, справедливості, розсудливості та пропорційності. Адже тільки комплексна імплементація усіх ознак адміністративного розсуду є запорукою реалізації ефективного публічного адміністрування та виконання Національним банком України повноважень, якими він наділений. Відсутність вказаних ознак свідчитиме про свавільність рішення Національного банку України при віднесенні комерційного банку до категорії неплатоспроможних.}

^{Слід враховувати, що комплексне поняття неплатоспроможності банку втілює у своєму змісті складну юридичну конструкцію, специфічні положення та принципи, що знаходять свій зовнішій прояв також у численних нормативно-правових актах, які регулюють зазначені правовідносини.}

^{Аналізуючи зміст постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 186 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Астра Банк» до категорії неплатоспроможних», слід дійти висновку про різнорідність правових підстав для її прийняття.}

^{Щодо викладених в оскаржуваному рішенні обставин віднесення ПАТ «Астра Банк» до категорії неплатоспроможних, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.}

^{Зі змісту процитованої вище статті 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню загрози має право застосувати заходи впливу, які фактично є санкціями відповідальності за вчинені банком правопорушення.}

^{До заходів впливу належить віднесення банку до категорії проблемних або неплатоспроможни (п. 12).}

^{Оскаржуваній постанові передувала постанова Національного Банку України від 19.02.2015 № 118/БТ, якою ПАТ «Астра Банк» віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів.}

^{Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.}

^{Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.}

^{Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.}

^{Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.}

^{Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.}

^{Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.}

^{Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.}

^{Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.}

^{Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.}

^{Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.}

^{З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.}

^{Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 237, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -}

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Національного банку України, представника Компанії Агро Холдінгз (Юкрейн) Лімітед - Коновалової Анни Павлівни до якої приєдналось Акціонерне товариство «АГРОПРОСПЕРІС БАНК» в особі голови правління - Щепанського С.А., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича - Русскіної Олени Василівни - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 24 вересня 2019 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

О.Є. Пилипенко