П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2019 р.

м.Одеса

Справа № 501/897/19

Головуючий в 1 інстанції: Пушкарський Д.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Лук`янчук О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 16 липня 2019 року по справі за адміністративним позов ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А:

25 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області з позовом до Одеської митниці ДФС, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Одеської митниці ДФС №1625/50000/18 від 15 серпня 2018 року у справі про порушення митних правил.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що оскаржувана постанова суперечить положенням МК України, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. Крім того, його безпідставно не допущено до розгляду адміністративної справи та обмежено в реалізації інших прав передбачених ст. 494, 498 МК України, що у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 531 МК України є самостійною підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Також відповідачем не дотримано визначеного ч. 1 ст. 467 МК України шестимісячного строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Одеська митниця ДФС заперечувала проти позову, зазначаючи, що хоч позивач і не ввозив вказаний автомобіль на митну територію України, однак в подальшому саме він неправомірно користувався даним транспортним засобом в інших цілях ніж ті, у зв`язку з якими надані пільги щодо сплати митних платежів. Справу розглянуто без присутності ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. 526 МК України, про дату, час та місце розгляду справи він був своєчасно та належним чином повідомлений, клопотань про перенесення розгляду справи від нього не надходило.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 16 липня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам законів України, на підтвердження чого посилається на доводи, що містилися у відзиві на позовну заяву. Крім того, зазначає, що матеріалами справи повністю доведена суб`єктивна сторона правопорушення у вигляді умислу, оскільки позивачем свідомо вчинено дії спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Судом першої інстанції помилково здійснено посилання на ч. 8 ст. 121 КУпАП, оскільки на момент розгляду справи дані норми не набули законної сили. Крім того, помилковим також є висновки, що за змістом оскаржуваної постанови дії позивача не є триваючим правопорушенням, що спростовується нормами ч. 1 ст. 467 МК України.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін в зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта.

В зв`язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

В період з 10.01.2017 року по 27.01.2017 року в пункті пропуску «Іллічівський морський торговельний порт», неодноразово, а саме: 10.01.2017 року (з 14:29 по 15:43 год), 24.01.2017 року (з 10:30 по 12:22 год), 27.01.2017 року (з 18:09 по 18:18 год) перебував автомобіль марки «BMW 320» державний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації Польща, № кузова НОМЕР_2 , 2000 року виготовлення, під керуванням громадянина України ОСОБА_1

Дане порушення виявлено 16.02.2018 року після отримання відповіді Іллічівської філії ДП «Адміністрація морських портів України» від 07.02.2018 року №141/15-09.7-13-600 на запит Одеської митниці ДФС від 31.01.2018 року №420/10/15-70-62.

Згідно інформації з бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби встановлено, що транспортний засіб марки «BMW 320» державний номер НОМЕР_1 , був ввезений на митну територію України 30.07.2016 року о 10 годині 05 хвилин через м/п «Мостиська» Львівської митниці ДФС громадянином Польщі ОСОБА_2 в митному режимі «тимчасове ввезення до одного року» (а.с. 137).

Для надання пояснень та прийняття участі у складенні протоколу про порушення митних правил ОСОБА_1 направлено лист від 04.04.2018 року вих. №157310/15-70-62, який містить інформацію про зобов`язання позивача прибути о 10:00 16.04.2018 року у кабінет №15, розташованого за адресою: Одеська обл.., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, буд 30.

З матеріалів справи вбачається, що даний лист направлявся на адресу позивача, проте повернувся в зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання.

Про перенесення розгляду справи позивачу 27.04.2018 направлений лист №1995/10/15-70-62, який містить інформацію про зобов`язання прибути о 10:00 17.05.2018 року у кабінет №15, розташованого за адресою: Одеська обл . , м.Чорноморськ , вул.Транспортна, буд 30 .

Матеріали справи доказів направлення та отримання позивачем даного листа не містять.

Лист від 14.06.2018 року вих. №2891/10/15-70-62 містить інформацію про зобов`язання позивача прибути о 10:00 22.06.2018 року у кабінет №15, розташованого за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул.Транспортна, буд 30 для надання пояснень та прийняття участі у складенні протоколу про оушення митних правил (а.с. 129).

Матеріали справи доказів направлення та отримання позивачем даного листа не містять.

22.06.2018 року старшим державним інспектором відділу митного оформлення №2 митного поста «Чорноморський» Одеської митниці ДФС Слухінським О.В. складено протокол про порушення митних правил №1625/50000/18 за відсутності особи, що притягується до відповідальності ОСОБА_1 Даним протоколом визначено, що розгляд справи відбудеться 25.07.2018 року о 10:00 (а.с. 120).

Лист від 22.06.2018 року вих. №3023/10/15-70-62 містить інформацію про складення відносно позивача протоколу про порушення митних правил №1625/50000/18 та направлення одного його екземпляру на адресу ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 (а.с. 127).

Матеріали справи доказів направлення та отримання позивачем даного листа не містять.

Лист від 08.08.2018 року вих. №10075/10/15-70-20-06 містить інформацію щодо перенесення розгляду справи про порушення митних правил №1625/50000/18 з 08.08.2018 року на 15.08.2018 року о 11:00 год, за адресою: м . Одеса, Митна площа, буд. 1, управління протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС (а.с. 138).

Матеріали справи доказів направлення та отримання позивачем даного листа не містять.

Під час провадження у справі про порушення митних правил проведено експертну оцінку вартості наведеного транспортного засобу, згідно якої, з посиланням на номер кузова, встановлено що на підставі висновку судового експерта ФОП " ОСОБА_4 " (свідоцтво МЮ України № 67 від 18.10.2017) № 45/18 від 11.08.2018 середня вартість автомобіля «BMW 320» (рік випуску 2001; країна виробник - Німеччина; робочий об`єм двигуна - 1951 см. куб.; тип палива - дизель;) номер кузова НОМЕР_2 , в країні реєстрації на 30.07.2016 року становить 42 396,24грн. (а.с. 130-131).

На підставі вказаного експертного висновку головним державним інспектором відділу митного оформлення №2 м/п "Чорноморський" Одеської митниці ДФС Юрченко встановлені митні платежі, які повинні бути сплачені у разі невиконання умов тимчасового ввезення зазначеного автомобіля, що склали 170 274,73 грн. (а.с. 132).

15.08.2018 р. в.о. заступника начальника Одеської митниці ДФС Виноградов О.І., розглянув матеріали справи про порушення митних правил за ознаками вчинення громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , м. Іллічівськ, адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та виніс постанову у справі про порушення митних правил №1625/50000/18 (а.с. 124).

Наведеною постановою про порушення митних правил від 15.08.2018 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, а також накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 510 824,19 грн.

Матеріали справи доказів направлення та отримання позивачем даної постанови не містять.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості прийнятого відповідачем рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, здійсненого без повного дослідження об`єктивної та суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 485 МК України. Позивач не міг мати прямий умисел на вчинення будь-якого порушення митних правил, оскільки не є власником транспортного засобу чи особою відповідальною за дотримання правил митного режиму, чи взагалі заінтересованою в цьому особою. Крім того, оскаржувана постанова датована 15.08.2018 року, тобто прийнята поза межами шестимісячного строку з дня завершення вчинення правопорушення.

Судова колегія погоджується з судовим рішенням про задоволення позову, проте з інших підстав.

Відповідно до ст. 544 МК України серед основних завдань, покладених на органи доходів і зборів, є забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань державної митної справи, забезпечення виконання зобов`язань, передбачених міжнародними договорами України з питань державної митної справи, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил на всій території України.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства.

Питання тимчасового ввезення транспортних засобів врегульовано Конвенцією про тимчасове ввезення та Додатками до неї, ратифікованої Законом України «Про приєднання України до Конвенції про тимчасове ввезення» від 24.03.2004 № 1661-ІV.

На національному рівні питання тимчасового ввезення врегульовано ст. 380 МК України, відповідно до якої дозволяється тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів для особистого користування на строк до одного року. При цьому, ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб, не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані, а також відчужені чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

Положеннями ст. 485 Митного кодексу України передбачена відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Так, зокрема, використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Позивач вважає, що оскільки він не є декларантом транспортного засобу, не є особою відповідальною за дотримання режиму тимчасового ввезення, не є платником митних платежів при його ввезенні на територію України, то він не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Судова колегія вказану правову позицію вважає невірною з огляду на таке.

Матеріалами справи підтверджено, що зазначений автомобіль вперше ввезено на митну територію України 30.07.2016 року о 10:05 через м/п «Мостиська» Львівської митниці ДФС по "зеленому коридору", в режимі "тимчасове ввезення до 1 року", з метою особистого користування громадянином Польщі ОСОБА_2 .

В подальшому даний автомобіль вивезено за межі території України 27.07.2017 року о 20:23 та повторно ввезено 27.07.2017 року о 20:44 через м/п «Кучурган» Одеської митниці ДФС по "зеленому коридору", в режимі "тимчасове ввезення до 1 року" з метою особистого користування громадянином Молдови ОСОБА_3 (а.с. 137).

З вищенаведеного вбачається, що в період використання зазначеного автомобіля позивачем дане право належало громадянину Польщі ОСОБА_2 .

Судова колегія зазначає, що позивачем не заперечується факт тривалого користування автомобілем та додатково підтверджується випискою реєстрації в`їзду-виїзду на територію ДП «АМПУ» та заявкою на продовження дії автотранспортних перепусток на територію порту, погоджену 09.11.2016 року (а.с. 134-136).

Стаття 485 Митного кодексу України передбачає декілька варіантів об`єктивної сторони правопорушення, зокрема, позивачу інкриміновано використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

За змістом статті 103 Митного кодексу України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Відповідно до пункту 2) частини першої статті 292 Митного кодексу України митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв`язку з якими його надано.

Статтею 111 МК України встановлено, що іноземні товари, поміщені у митний режим тимчасового ввезення, зберігають статус іноземних товарів.

За змістом пункту 30.1 статті 30 Податкового кодексу України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підпунктом г) пункту 30.9 цієї ж статті ПК України встановлено, що податкова пільга надається шляхом звільнення від сплати податку та збору.

Сукупний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що використання транспортного засобу особистого користування (який є товаром в розумінні п. 57 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України), іншою особою, крім тієї, яка здійснила ввезення такого транспортного засобу (тобто здійснила поміщення його в режим «тимчасового ввезення» і є відповідальною за його дотримання), становить порушення режиму тимчасового ввезення, яке, зокрема виявляється у використанні відповідного товару в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими надано пільги щодо оподаткування.

При цьому, суб`єктом відповідальності за таке протиправне використання товару (транспортного засобу особистого користування) є особа, яка здійснює таке використання.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 18 грудня 2018 року у справі №295/16296/16-а.

Тому доводи ОСОБА_1 про те, що він не є суб`єктом відповідальності за інкриміноване йому правопорушення є безпідставними та ґрунтуються на неправильному розумінні позивачем суті правопорушення і характеру спірних правовідносин.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про неправомірне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в зв`язку із відсутністю в його діях складу адмінправопорушення, передбаченого ст.485 МК України, оскільки позивач здійснював використання товару (автомобілю «BMW 320», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 (країна реєстрації Польща), щодо якого при ввезенні надано пільги стосовно сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, чим вчинив протиправні дії, спрямовані на ухилення від митних платежів.

Висновок суду першої інстанції, що саме по собі керування транспортним засобом особою, яка не ввозила його на митну територію України не свідчить про наявність правопорушення передбаченого ст. 485 МК України, а є окремим складом адміністративного правопорушення з посиланням на ч. 8 ст. 121 КУпАП є помилковим з наступних підстав.

КУпАП вищевказаною нормою доповнено відповідно до п.п. 1 п. 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» від 08.11.2018 року №2612-VIII, прикінцевими положеннями якого визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пунктів 7 і 8 розділу І та підпункту 1 пункту 2 розділу II цього Закону, які набирають чинності через 270 днів з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, тобто 25.08.2019 року.

Вірними є доводи апелянта, що станом на дату прийняття рішення судом першої інстанції вищевказана норма не набула законної сили, що виключало можливість надання їй судом правової оцінки.

Крім того, судова колегія зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 8 ст. 121 КУпАП здійснюється органами Національної поліції.

На думку судової колегії можливість притягнення позивача до відповідальності за ч.8 ст. 121 КУпАП, якою передбачено відповідальність за передачу транспортного засобу у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту не виключає можливості притягнення його до відповідальності за статтею 485 МК України за використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, оскільки вбачається розрізнення характеру спірних правовідносин врегульованих даними статтями.

Помилковими також є висновки суду першої інстанції про прийняття оскаржуваної постанови поза межами 6-місячного строку з дня завершення вчиненого правопорушення з посиланням на те, що дії позивача не є триваючим порушенням, оскільки спірною постановою визначені часові рамки їх здійснення, а саме використання автомобіля 10.01.2017 року, 24.01.2017 року, 27.01.2017 року.

Згідно частини першої статті 522 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468-470, 474, 475, 477-481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.

Відповідно до ч.1 ст. 467 МК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Судова колегія зазначає, що триваючими визначаються правопорушення, які почались з певної протиправної дії або бездіяльності та здійснюються в подальшому безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

Неодноразове використання позивачем вищевказаного автомобіля протягом певного періоду свідчить про його перебування у стані безперервного порушення закону, тому відповідне порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер.

Крім того, в даному випадку позивачем вчинене правопорушення митних правил, передбачене статтею 485 Митного кодексу України, яке належить до триваючих правопорушень, що прямо передбачено статтею 467 Митного кодексу України, а отже адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 12 березня 2019 року у справі №333/8140/15-а.

Як свідчать обставини справи, порушення позивачем митних правил виявлено органом доходів і зборів у ході перевірки законності ввезення на митну територію України іноземного транспортного засобу - 16.02.2018 року - після отримання відповіді Іллічівської філії ДП «Адміністрація морських портів України» від 07.02.2018 року №141/15-09.7-13-600 на запит митниці від 31.01.2018, а адміністративне стягнення накладено 15.08.2018, тобто у межах шестимісячного строку з дня виявлення цього правопорушення.

Разом з тим, судова колегія вважає вірними доводи позивача щодо порушення процедури притягнення його до адміністративної відповідальності, що у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 531 МК України є самостійною підставою для скасування або зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил.

За змістом статті 494 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складенні протоколу була присутня особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, протокол підписується і цією особою, а за наявності свідків - і свідками.

У разі потреби в протоколі зазначаються також місце, дата і час розгляду справи про порушення митних правил.

У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, одержати примірник протоколу до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою органу доходів і зборів, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого зазначений примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митниці адресою (місце проживання або фактичного перебування). Протокол вважається врученим навіть у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею адресою або місце проживання чи фактичного перебування, назване нею, є недостовірним.

В силу статті 489 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 526 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Отже, законодавцем визначено послідовний алгоритм дій посадової особи органу доходів і зборів у разі виявлення порушення митних правил шляхом складання протоколу за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, з зазначенням у ньому місця, дати і часу розгляду справи про порушення митних правил. Такий протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складенні протоколу була присутня особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, протокол підписується і цією особою, а за наявності свідків - і свідками, а у разі відсутності особи, яка притягається до відповідальності, або її відмови від підпису протоколу, такий протягом трьох робочих днів надсилається поштою за наявною в митниці адресою (місце проживання або фактичного перебування). Справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Позивач стверджує, що не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про порушення митних правил, що призвело до порушення його права на участь при розгляді справи.

З наявного у матеріалах справи протоколу вбачається, що такий складений за відсутності особи, яка притягається до відповідальності. У протоколі зазначено, що розгляд справи відбудеться 25.07.2018 року о 10 год. 00 хв. за адресою: м. Одеса, вул. Митна площа, 1.

Судова колегія зазначає, що відповідачем, як при наданні відзиву на позовну заяву, так і в апеляційній скарзі жодним чином не доведено факт направлення та отримання позивачем протоколу про адміністративне правопорушення, не доведено повідомлення останнього про перенесення дати розгляду справи про адміністративне правопорушення та направлення оскаржуваної постанови.

Ухвалою від 27.08.2019 року П`ятим апеляційним адміністративним судом у відповідності до ч.3 ст. 80 КАС витребувано від Одеської митниці ДФС належним чином засвідчені копії доказів своєчасного сповіщення ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи про порушення митних правил №1625/50000/18.

На виконання вищезазначеної ухвали 10.09.2019 року до суду надійшли копії листів відповідача від 04.04.2018 року, від 27.04.2018 року, від 14.06.2018 року, від 08.08.2018 року, а також копії рекомендованих повідомлень, з яких вбачається направлення на адресу позивача листів від 04.04.2018 року №1573/10/15-70-62 та від 27.04.2018 № 1995/10/15-70-62, які повернулись за закінченням встановленого строку зберігання. Фактично відповідачем доведена лише спроба повідомлення позивача про необхідність надання пояснень та прийняття участі у складенні протоколу про порушення митних правил.

Будь-яких інших доказів інформування позивача, доказів направлення на його адресу другого примірника протоколу, інформування про перенесення дати розгляду справи відповідачем до суду не надано.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що Одеською митницею ДФС не дотримано порядок провадження у справах про порушення митних правил і розгляду відповідної справи про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 , що у відповідності до п.4 ч.1 ст.531 МК України виключає можливість притягнення останнього до відповідальності за вчинення правопорушення, адміністративне стягнення за яким накладе з порушенням встановленого законом порядку.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно по суті дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, проте невірно встановив підстави задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, мотивувальну частину оскаржуваного судового рішення слід змінити у відповідності до частини 4 статі 317 КАС України з підстав, наведених у мотивувальній частині постанови апеляційного суду.

Статтею 286 КАС України встановленні особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ст.ст.286,308,311,315,316,321,322,325,328,272 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 16 липня 2019 року - змінити з підстав задоволення позову.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий : Н.В.Вербицька

Суддя : О.В.Джабурія

Суддя: О.В. Лук`янчук