open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2019 р.

м.Одеса

Справа № 420/210/19

Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

П `ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Потапчука В.О.

суддів: Шляхтицького О.І. , Семенюка Г.В.

при секретарі Алексєєва Н.М.

за участю представника відповідача Шлапак Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року прийнятого у відкритому судовому засіданні о 15:14 год. (суддя:Стефанов С.О.) у справі за позовом Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправними та скасування окремих пунктів приписів від 17 серпня 2018 року №15/14.6/04-857-1273, №15/14/6/01-857-1274, №15/14.4/04-857-1279/1, №15/14.4/04-857-1279/2, №15/14.6/02-857-1276

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

У січні 2019 року Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" (далі за текстом - ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт", позивач/скаржник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області (далі - відповідач або ГУ Держпраці), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати окремі пункти приписів виданих Головним управління Держпраці в Одеській області, а саме:

- п. 2 припису №15/14.6/04-857-1273 від 17 серпня 2018 року;

- п. 1 припису №15/14/6/01-857-1274 від 17 серпня 2018 року;

- п.п. 1, 2, 7 припису №15/14.4/04-857-1279/1 від 17 серпня 2018 року;

- п.п. 8, 16 припису №15/14.4/04-857-1279/2 від 17 серпня 2018 року;

- п. 14 припису №15/14.6/02-857-1276 від 17 серпня 2018 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року адміністративний позов ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано пункт 2 Припису Головного управління Держпраці в Одеській області №15/14.6/04-857-1273 від 17 серпня 2018 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" звернулося до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначено, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим скаржник просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст. 310 КАС України справу розглянуто у відкритому судовому засіданні.

Обставини справи.

На підставі Наказу ГУ Держпраці в Одеській області №955 від 19 липня 2018 року та направлення на перевірку №15/01-29-1629 від 19 липня 2018 року, у період з 06 серпня 2018 року по 17 серпня 2018 рік посадовими особами Головного управління Держпраці в Одеській області проведено плановий захід державного нагляду щодо дотримання Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

За результатом проведення перевірки відповідачем складено Акт перевірки суб`єкта господарювання №15/14.6/04-857 від 17 серпня 2018 року, який було підписано директором Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" Єрохіним А.Ю. із зауваженнями (т.1 а.с.35-62).

В розділі V Акту перевірки суб`єкта господарювання №15/14.6/04-857 від 17 серпня 2018 року відповідачем зафіксовано 117 порушень нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

22 серпня 2018 року Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" направило Головному управлінню Держпраці в Одеській області зауваження на Акт перевірки суб`єкта господарювання №15/14.6/04-857 від 17 серпня 2018 року, складений за результатом проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, в якому позивач просить скасувати окремі пункти розділу V вищевказаного Акту, а саме: п.1, 8, 39, 40, 42, 43, 44, 45, 46, 49, 51-55, 56, 57, 60, 61, 62, 64, 66, 68, 69, 70, 102, 105, 111 (т.1 а.с.79-83).

Листом від 13 вересня 2018 року за №15/01-43-8238 ГУ Держпраці в Одеській області частково прийняло зауваження позивача, в іншій частині залишено розділ V Акту №15/14.6/04-857 від 17 серпня 2018 року без змін (т.1 а.с.77-78).

Разом з Актом перевірки суб`єкта господарювання №15/14.6/04-857 від 17 серпня 2018 року ГУ Держпраці в Одеській області видано Державному підприємству "Ізмаїльський морський торговельний порт" приписи від 17 серпня 2018 року №15/14.6/04-857-1273, №15/14/6/01-857-1274, №15/14.4/04-857-1279/1, №15/14.4/04-857-1279/2, №15/14.6/02-857-1276 (т.1 а.с.84-97), якими зобов`язано Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" у встановлені строки усунути порушення.

На підставі Наказу ГУ Держпраці в Одеській області №1665 від 12 листопада 2018 року та направлення на перевірку №15/01-29-3341 від 12 листопада 2018 року, у період з 19 листопада 2018 року по 23 листопада 2018 рік посадовими особами Головного управління Держпраці в Одеській області проведено позапланову перевірку дотримання Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки в частині виконання вимог приписів від 17 серпня 2018 року №15/14.6/04-857-1273, №15/14.6/01-857-1274, №15/14.6/03-857-1275, №15/14.6/02-857-1276, №15/14.6/05-857-1277, №15/14.4/03-857-1278, №15/14.4/04-857-1279/1, №15/14.4/04-857-1279/2 (т.1 а.с.63-76).

За результатом проведення перевірки відповідачем складено Акт перевірки суб`єкта господарювання №15/14.6/04-1285 від 23 листопада 2018 року, який було підписано в.о. директора Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" Віташко І.І. (т.1 а.с.63-76).

В розділі V Акту перевірки суб`єкта господарювання №15/14.6/04-1285 від 23 листопада 2018 року відповідачем зафіксовано 30 порушень нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

Не погоджуючись з вищевикладеним позивач звернувся до суду з даним позовом.

Висновок суду першої інстанції.

Частково задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не встановлено та не доведено при розгляді справи належними та допустимими доказами, наявність порушення, зазначеного в п.2 припису №15/14.6/04-857-1273 від 17 серпня 2018 року, щодо фактичного покладення та залучення до виконання функції і завдань, які передбачені Законом України "Про охорону праці".

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правильним та таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України), Закону України "Про охорону праці" №2694-XII від 14 жовтня 1992 року, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженим наказом Мінсоцполітики від 02 липня 2012 року № 390 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 390), Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі - Порядок №295).

Джерела права й акти їх застосування.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Відповідно до частин шостої та сьомої цієї ж статті за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частина 8 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлює, що припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно частини 9 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом.

Частиною 11 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Оцінка суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 листопада 2018 року на підставі Наказу ГУ Держпраці в Одеській області №1665 та направлення на перевірку №15/01-29-3341 посадовими особами Головного управління Держпраці в Одеській області у період з 19 листопада 2018 року по 23 листопада 2018 рік, проведено позапланову перевірку дотримання Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки в частині виконання вимог приписів від 17 серпня 2018 року №15/14.6/04-857-1273, №15/14.6/01-857-1274, №15/14.6/03-857-1275, №15/14.6/02-857-1276, №15/14.6/05-857-1277, №15/14.4/03-857-1278, №15/14.4/04-857-1279/1, №15/14.4/04-857-1279/2.

Щодо п.2 припису №15/14.6/04-857-1273 від 17 серпня 2018 року, відносно порушення п.5.5 "Типового положення про службу охорону праці, а саме покладення на Службу охорони праці та навколишнього середовища ДП "Ізмаїльський МТП" функцій, які не передбачені Законом України "Про охорону праці", а саме нагляд за екологічною безпекою та навколишнім середовищем, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно статті 15 Закону України "Про охорону праці" №2694-XII від 14 жовтня 1992 року на підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.

Наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці №255 від 15 листопада 2004 року затверджено Типове положення про службу охорони праці (далі - Типове положення).

Згідно Пункту 1.1 Типового положення відповідно Закону України "Про охорону праці" служба охорони праці створюється роботодавцем для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі трудової діяльності.

Пункт 1.2 Типового положення зазначає, що на основі Типового положення про службу охорони праці (далі - Типове положення) з урахуванням специфіки виробництва та видів діяльності, чисельності працівників, умов праці та інших факторів роботодавець розробляє і затверджує Положення про службу охорони праці відповідного підприємства, визначає структуру служби охорони праці, її чисельність, основні завдання, функції та права її працівників відповідно до законодавства.

Відповідно Пункту 1.7 Типового положення працівники служби охорони праці підприємства в своїй діяльності керуються законодавством України, нормативно-правовими актами з охорони праці, колективним договором та актами з охорони праці, що діють в межах підприємства.

Пункт 5.5 Типового положення зазначає, що працівники служби охорони праці не можуть залучатися до виконання функцій і завдань, не передбачених Законом України "Про охорону праці" і цим Типовим положенням та системою управління охороною праці на підприємстві.

Відповідно штатного розпису ДП "ІЗМ МТП" кількість штатних одиниць Служби охороні праці та навколишнього середовища визначено 8 (т.3 а.с.159-162). В числі штатних посад зазначені посади інженера з охорони навколишнього середовища сектора охорони навколишнього середовища та провідного інженера з охорони праці служби охорони праці та навколишнього середовища.

Наказом директора ДП "ІЗМ МТП" №228 від 05 квітня 2018 року затверджено та введено в дію Положення про службу охорони праці та навколишнього середовища (ПСП 112.05-180) (т.1 а.с.99). Структура цього Положення складається з 8 розділів: 1.Загальні положення; 2.Завдання; 3.Функції; 4.Права; 5.Відповідальність; 6.Взаємовідносини з іншими структурними підрозділами підприємства та сторонніми організаціями; 7.Організаційна структура СОПтаНС; 8.Порядок внесення змін. При цьому Розділи які регламентують завдання, функції та права СОПтаНС мають окремі підрозділи щодо галузі охорони праці, галузі охорони навколишнього середовища та щодо безпеки руху, які відрізняються за своєю метою та функціональним напрямком.

Крім того, аналіз посадової інструкції провідного інженера з охорони навколишнього середовища сектора охорони навколишнього середовища та провідного інженера з охорони праці служби охорони праці та навколишнього середовища ДП "ІЗМ МТП" дають підстави для висновку про існування чіткого функціонального розмежування між посадовими особами Служби охорони праці та навколишнього середовища ДП "ІЗМ МТП".

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що відповідачем не встановлено та не доведено при розгляді справи належними та допустимими доказами, наявність порушення, зазначеного в п.2 припису №15/14.6/04-857-1273 від 17 серпня 2018 року, щодо фактичного покладення та залучення до виконання функції і завдань, які передбачені Законом України "Про охорону праці", а саме нагляд за екологічною безпекою та навколишнім середовищем, на працівників які працюють в штаті СОПтаНС, у тому числі начальника СОПтаНС, як посадових осіб служби охорони праці. При цьому суд зазначає, що ані Законом України "Про охорону праці", ані Типовим положенням про службу охорони праці, затвердженого Наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці №255 від 15 листопада 2004 року, не зазначено будь-яких обмежень організаційного характеру щодо створення окремих або спільних підрозділів за їх функціональним призначенням. Також, організаційна структура СОПтаНС зазначена в Розділі 7 Положення про службу з охорони праці та навколишнього середовища, яке затверджено Наказом директора ДП "ІЗМ МТП" №228 від 05 квітня 2018 року спростовує висновок відповідача щодо порушення зазначеного п.2 припису №15/14.6/04-857-1273 від 17 серпня 2018 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що твердженням відповідача відносного того, що діючим законодавством передбачено створення окремої служби охорони праці, не ґрунтується на нормах будь якого нормативно-правового акту та є помилковим.

Щодо п.1 припису №15/14/6/01-857-1274 від 17 серпня 2018 року, відносно неотримання позивачем встановленим порядком дозволу органів Держпраці на експлуатацію обладнання, машин та механізмів підвищеної небезпеки, а саме технологічне устаткування нафтохімічної галузі (об`єкт бункерування суден флоту порту ДП "ІМТП", відповідно до п.6 Додатку 3 Порядку №1107); обладнання та захисні системи, призначені для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі мазутного господарства котельній ППК-2; АЗС-2 та інших підрозділів СМТЗ ДП "ІМТП", відповідно до п.7 Додатку 3 Порядку №1107 колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч.2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про охорону праці" №2694-XII від 14 жовтня 1992 року визначені основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Відповідно пункту 6 Порядку №1107 Дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається:

- роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3;

- виробникові або постачальникові машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки - на застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3, якщо інша форма оцінки його відповідності, яка є обов`язковою вимогою до нього, не встановлена технічними регламентами.

Пункт 6 Додатку 3 Порядку №1107 передбачає технологічне устаткування для хімічної, біохімічної, нафтохімічної, нафтогазопереробної, металургійної, коксохімічної, ливарної, олійно-жирової, ефіроолійної, деревообробної, харчової, переробної та поліграфічної галузей промисловості, целюлозно-паперового, хлор- та аміаковикористовуючих виробництв, переробки пластмас, полімерних матеріалів і гумотехнічних виробів.

Пункт 7 Додатку 3 Порядку №1107 передбачає обладнання та захисні системи, призначені для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі.

Дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що ДП "ІЗМ МТП" входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України, а згідно Закону України "Про морські порти" є портовим оператором та за основним видом діяльності як підприємство в цілому так і його структурні підрозділи зазначено КВЄД 52.22 - Допоміжне обслуговування водного транспорту. При цьому позивач зазначає, що згідно Статуту підприємство створено з метою організації і здійснення перевалки вантажів з одного виду транспорту на інший, обслуговування суден, пасажирів і вантажів. В процесі обслуговування суден позивачем здійснюється бункерування суден.

Правила безпеки для працівників суден портового і службово-допоміжного флоту рибного господарства, затверджені Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 січня 2007 року №13, в пункті 2 зазначають поняття бункерування судна як поповнення судна запасами палива і мастильних матеріалів, водою, продуктами харчування.

Відповідно до Актів перевірок №15/14.6/04-857 від 17 серпня 2018 року та №15/14.6/04-1285 від 23 листопада 2018 року, виявлено у позивача порушення: неотримання позивачем встановленим порядком дозволу органів Держпраці на експлуатацію обладнання, машин та механізмів підвищеної небезпеки, а саме, - технологічне устаткування нафтохімічної галузі - об`єкт бункерування суден флоту порту ДП "ІМТП".

Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні суду першої інстанції представник відповідача зазначив, що це стосується саме обладнання яке використовується під час бункерування суден та Свідоцтво Регістру судноплавства України №311-05672-18 від 10 липня 2018 року на теплохід "Дон" не змінює цього порушення.

Колегія суддів згідно аналізу визначення поняття "технологічне устаткування" в різнопрофільних нормативно-правових актах погоджується з судом першої інстанції про те, що технологічне устаткування - це сукупний термін, який включає в себе машини, агрегати, механізми, вузли, а також мережі, технологічні трубопроводи й інші пристрої, які використовуються при здійсненні відповідних робіт чи при виробництві продукції та виконують ті чи інші технологічні функції.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно погодився з твердженням позивача, що об`єкт бункерування суден флоту порту ДП "ІЗМ МТП", теплохід "Дон" є плавзасобом та не є технологічним устаткуванням, що також підтверджує класифікаційне свідоцтво №311-05672-18 від 10 липня 2018 року (т.1 а.с.151-152). При цьому, згідно Робочої технологічної карти перевантаження (РТК) "бункеровка суден портового флоту паливом та морським маслом" (т.3 а.с.163-173), погоджена в межах компетенції Державною екологічною інспекцією Північно-Західного регіону Чорного моря 26 липня 2017 року (т.3 а.с.174-179), не містить посилань на якесь конкретне технологічне устаткування.

Однак згідно опису загальних відомостей щодо бункерування, технологічного рішення, суднової та автотранспортної операції теплохід "Дон", самохідна нафтоналивна баржа "Балхаш" із насосами, зливо-наливні пристрої, трубопроводи, паливні шланги (рукави), пристрої для заземлення та автомобільний транспорт з автоцистернами в сукупності мають відношення до процесу бункерування суден нафтопродуктами, відносно чого в судовому засіданні представники сторін не заперечували.

З урахуванням викладеного зазначене обладнання позивача віднесене до машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки безпосередньо законодавством, а тому їх використання може створювати загрозу життю та здоров`ю працівників.

Частиною 3 ст.21 Закону України "Про охорону праці", п.6 Порядку №1107 та додатком 3 до цього Порядку встановлено, що роботодавець має отримати дозвіл на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, тому враховуючи встановлені при розгляді справи обставини та факти колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивач повинен отримати дозвіл на експлуатацію технологічного устаткування нафтохімічної галузі по відношенню до машин, агрегатів, механізмів, вузлів, а також мережі технологічного трубопроводу й інших пристроїв, які використовуються при здійсненні робіт по бункеруванню суден, а також при використанні мазутного господарства котельній ППК-2; АЗС-2 та інших підрозділів СМТЗ ДП "ІМТП" (відповідно до п.6 Додатку 3 Порядку №1107).

З урахуванням викладеного судом першої інстанції правильно зазначено про правомірність зазначення у п.1 припису №15/14/6/01-857-1274 від 17 серпня 2018 року необхідності отримання позивачем встановленим порядком дозволу органів Держпраці на експлуатацію обладнання, машин та механізмів підвищеної небезпеки, а саме: технологічне устаткування нафтохімічної галузі та мазутного господарства котельній ППК-2, АЗС-2 та інших підрозділів СМТЗ ДП "ІМТП".

Щодо п.14 припису №15/14.6/02-857-1276 від 17 серпня 2018 року, відносно неотримання встановленим порядком дозволу органів Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме монтаж, демонтаж, реконструкцію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 3 відповідно до п.2 Додатку 2 видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011року №1107 (далі - Порядок №1107) - підрозділом підприємства здійснено прокладка (монтаж) кабелю АСБ-10-3х185 протяжністю 420 м. (від ТП-15 до ТП-17) в червні 2018 року, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною третьою статті 21 Закону №2694-XII передбачено, що роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання.

Згідно ч.4 ст. 21 Закону №2694-XII порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання Держпраці та його територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл) визначає Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011року №1107 (далі - Порядок №1107).

Відповідно до підпункту 1 пункту 9 Порядку №1107 для одержання дозволу, який видає територіальний орган Держпраці, - роботодавець, виробник або постачальник (уповноважена ним особа) подає особисто чи надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до державного адміністратора заяву за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2005 року №1176 "Про затвердження форми заяви на одержання суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою документів дозвільного характеру".

Позивачем з метою запобігання збоїв в роботі підприємства під час роботи навантажувально-розвантажувальних кранів в червні 2018 року було проведені роботи по прокладенню кабелю АСБ-10-3х185 протяжністю 420 м. від однієї трансформаторної підстанції до іншої (від ТП-15 до ТП-17), що розташовані на території ДП "ІЗМ ТМП". Роботи виконано на підставі Дозволу №876.13.51 виданого Територіальним управлінням Держгірпромнагляду в Одеської області на виконання робіт підвищеної небезпеки, в тому числі в діючих електроустановках напругою понад 1000В., що діяв з 09 грудня 2013 року по 08 грудня 2018 рік (т.3 а.с.74).

Зазначений Дозвіл було видано в тому числі на роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000В.

Враховуючи зазначене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо критичності тверджень позивача про те, що існує повний збіг текстів правових норм щодо врегулювання правовідносин в сфері охорони праці в частині дозвільної системи з посиланням на Порядок №1107, враховуючи наявній у позивача Дозвіл №876.13.51 від 09 грудня 2013 року тому що цим Дозволом передбачено, що підприємство має право здійснювати роботи тільки в діючих електроустановках напругою понад 1000В. та цей Дозвіл не охоплює та не передбачає право позивача здійснювати монтаж нових машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Факт звернення позивача 30 жовтня 2018 року до відповідача із заявою щодо отримання продовженого Дозволу та отримання відмови у продовженні, враховуючи специфіку господарської діяльності позивача та необхідність власними силами здійснювати саме зазначені роботи додатково підтверджує, що позивач зазначеним зверненням визнав факт відсутності у нього права здійснювати монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкцію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає правильними висновки відповідача відносно того, що проведення в червні 2018 року позивачем робіт по прокладенню кабелю АСБ-10-3х185 протяжністю 420 м. від однієї трансформаторної підстанції до іншої (від ТП-15 до ТП-17), що розташовані на території ДП "ІЗМ ТМП", відбулось без відповідного дозволу чим порушено вимоги статті 21 Закону України "Про охорону праці" №2694-XII. При цьому, попередження на майбутнє саме такого порушення можливо тільки шляхом отримання відповідного дозволу, що саме і намагається зробити на час розгляду справи позивач.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не допущено порушень норм діючого законодавства, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що п.14 припису №15/14.6/02-857-1276 від 17 серпня 2018 року не підлягає скасуванню.

Щодо п.1, 2, 7 припису №15/14.4/04-857-1279/1 від 17 січня 2018 року відносно порушення позивачем ст.13 Закону України "Про охорону праці" №2694, п.п.1.1, 1.2 р.3, п.9.5, 9.3 р.9 НПАОП 0.00-1.62-12 "Правила охорони праці на автомобільному транспорті", колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п.1 припису №15/14.4/04-857-1279/1 від 17 серпня 2018 року керівником підприємства допущено до експлуатації територія, будівлі, споруди автогосподарства, які підготовлені до проведення зазначених робіт, не розроблено проектної та технологічної документації. До організації автогосподарства вони обслуговували склади зберігання товарно-матеріальних цінностей. Території, виробничі і допоміжні приміщення, площадки і приміщення для зберігання транспортних засобів, споруди не відповідають ВСН 01-89 "Ведомственные строительные нормы. Предприятия по обслуживанию автомобилей" (далі - ВСН 01-89), ОНТП 01-91 "Общесоюзные нормы технологического проектирования предприятий автомобильного транспорта" (далі - ОНТП 01-91), чинним будівельним, санітарним та протипожежним нормам і правилам.

Згідно п.2 припису №15/14.4/04-857-1279/1 від 17 серпня 2018 року на території автогосподарства підприємства розташування виробничих та допоміжних будівель, споруд не відповідають технологічному процесу обслуговування та ремонту транспортних засобів, а саме не розроблений технологічний процес обслуговування та ремонту транспортних засобів, відсутні оглядові канави або підйомники для проведення ТО1, ТО2, ремонту автотранспорту (на все господарство одна оглядова канава, яка використовується як для ремонту автотранспорту, проведення ТО1, ТО2 так і для проведення передрейсових та післярейсових оглядів автотранспорту).

Пунктом 7 припису №15/14.4/04-857-1279/1 від 17 серпня 2018 року встановлено, що керівником підприємства допущено зберігання автотранспорту на площадці, площа якої не дозволяє розміщувати автотранспорт відповідно до вимог законодавства, без постановки транспортних засобів у проїздах.

Як вбачається з матеріалів справи при проведення перевірок, за результатами яких було складено Акт №15/14.6/04-857 від 17 серпня 2018 року та Акт №15/14.6/04-1285 від 23 листопада 2018 року, позивачем не була надана перевіряючим проектна документація автогосподарства ДП "ІЗМ МТП", яке було розташовано на території позивача з 1957 по 1972 роки, не надано документів щодо перепрофілювання складського господарства та його реконструкції в 2013 році під автогосподарства. Зазначена проектна документація, а саме "Проект ремонта помещений для размещения Автохозяйства ГП "ИЗМ МТП" (т.2 а.с.2-83) та Система технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів автогосподарства ДП "ІЗМ МТП", затверджена 18 січня 2017 року директором ДП "ІЗМ МТП" І.І. Вітошко (т.3 а.с.1-30), надані позивачем тільки під час розгляду справи. При цьому, позивач зазначає, що ці документи не витребувані у позивача під час перевірок.

При цьому, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що позивач мав право їх своєчасно надати як в період проведення перевірок так і пізніше, але цього не зробив. До того ж, позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження існування проектної та технологічної документації на час проведення перевірок так і відповідності їх приписам Закону України "Про охорону праці" №2694-XII. Наслідком цього є протилежні твердження сторін, щодо відсутності або усунення зазначених порушень у п.1, 2, 7 припису №15/14.6/04-857-1279/1 від 17 серпня 2018 року.

З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо правомірності зазначення відповідачем в п.1, 2, 7 припису №15/14.6/04-857-1279/1 від 17 серпня 2018 року існування порушення ст.13 Закону України "Про охорону праці" №2694-XII, тому підстави для задоволення в цій частині позовних вимог відсутні.

Щодо п.8, 16 припису №15/14.4/04-857-1279/2 від 17 серпня 2018 року, відносно допуску до експлуатації крану мостовий рег. №КМ27, який не пройшов своєчасно періодичного технічного огляду та допущення до експлуатації технічних транспортних засобів (ТТЗ), які не пройшли періодичного технічного огляду, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки позивачем не було надано Паспорт та інструкція по експлуатації крану мостового електричного підвісного рег. №27 (т.3 а.с.37-73), відносно чого в судовому засіданні представник позивача не заперечував, в якому в Розділі "Запис результатів огляду" на сторінці 14 повинно бути внесено запис про проведення періодичного технічного огляду. Факт існування запису від 06 липня 2018 року "эксплуатация запрещается в связи с проведением ремонтных работ. Возможность дальнейшей эксплуатации будет рассмотрена после устранения замечаний" (мовою оригіналу) (т.3 а.с.51) було встановлено тільки в судовому засіданні.

Позивач не зміг спростувати твердження представника відповідача, що кран знаходився в робочому стані, був підключені до мережі електропостачання та всі двигуни знаходились на місці їх функціонального призначення шляхом наданням до суду належного обґрунтування та доказів які суд запропонував представити суду, а саме актів зняття двигунів крану та передачі їх до ремонту або інших які підтвердили помилковість висновку позивача враховуючи фотофіксацію (т.4 а.с.37), яка свідчить про те, що кран знаходиться в експлуатаційному стані. Зазначене також ставить під сумнів твердження позивача, що відповідний запис щодо проведення періодичного технічного огляду та виведення з експлуатації крану відбулася саме до встановлення порушення зазначеного у п.8 припису №15/14.4/04-857-1279/2 від 17 серпня 2018 року.

Досліджений в судовому засіданні Акт державного технічного огляду технологічних транспортних засобів від 30 травня 2018 року (т.4 а.с.38) наданого суду на спростування порушення зазначеного в п.16 припису №15/14.4/04-857-1279/2 від 17 серпня 2018 року, а також інформацію представника позивача відносно виведення зазначених в п.16 оскарженого припису транспортних засобів з експлуатації за закінченням строку їх експлуатації враховуючи те, що на пропозицію суду позивачем не надано доказів їх списання з балансу підприємства, або документів щодо не здійснення відрахувань відносно їх амортизації.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що матеріалами справи підтверджено наявність на час проведення перевірки порушень зазначених в п.8 та п.16 припису №15/14.4/04-857-1279/2 від 17 серпня 2018 року.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо відмови позивачу у задоволенні адміністративного позову про визнання протиправними та скасування п.1 припису №15/14.6/01-857-1274, п.14 припису №15/14.6/02-857-1276, пп.1, 2, 7 припису №15/14.6/04-857-1279/1, пп.8, 16 припису №15/14.4/04-857-1279/2 від 17 серпня 2018 року.

З системного аналізу вимог чинного законодавства та обставин справи колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо часткового задоволення позову, а саме скасування п.14 припису №15/14.6/02-857-1276 від 17 серпня 2018 року, та відмови позивачу у задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування п.2 припису №15/14.6/04-857-1273 від 17 серпня 2018 року, п.1 припису №15/14/6/01-857-1274 від 17 серпня 2018 року, п.п. 1, 2, 7 припису №15/14.4/04-857-1279/1 від 17 серпня 2018 року та п.п.8, 16 припису №15/14.4/04-857-1279/2 від 17 серпня 2018 року.

При цьому, доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції з якими погоджується колегія суддів.

Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат згідно вимог ст.139 КАС України не передбачено.

Керуючись ст.ст. 316, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року у справі за позовом Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправними та скасування окремих пунктів приписів від 17 серпня 2018 року №15/14.6/04-857-1273, №15/14/6/01-857-1274, №15/14.4/04-857-1279/1, №15/14.4/04-857-1279/2, №15/14.6/02-857-1276 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 20 вересня 2019 року.

Головуючий суддя

Потапчук В.О.

Судді

Шляхтицький О.І. Семенюк Г.В.

Джерело: ЄДРСР 84461562
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку