Справа № 544/665/19

№ пров. 2/544/308/2019

Номер рядка звіту 25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 вересня 2019 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Ощинської Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Чеботарьової Л.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Ковтуна М.В. (діє на підставі ордеру),

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у м. Пирятин у приміщенні суду по вул. Ярмарковій, 17, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» про стягнення безпідставно отриманих коштів,

у с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до «ПРИВАТБАНК» в порядку Закону України «Про захист прав споживачів», в якому просить стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на її користь кошти у розмірі 5000 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 18 січня 2019 року з її картки/рахунку № НОМЕР_1 було знято Акціонерним товариством Комерційний Банк «Приватбанк» 4025,52 грн власних коштів позивача. Підставою такого зняття значиться у відповідності до виписки по даній картці/рахунку «Служебная операция, НОО возврат средств по ошибочной кассовой операции за 07.12.2018». Того ж дня з картки/рахунку позивача № НОМЕР_2 було знято відповідачем 974,48 грн кредитних коштів. Підставою такого зняття значиться у відповідності до виписки по даній картці/рахунку «Служебная операция, НОО возврат средств по ошибочной кассовой операции за 07.12.2018». Вищевказані операції банку є неправомірними та безпідставними, оскільки 07.12.2018 позивачем була знята готівка з вказаного рахунку у розмірі, що відповідає сумі надходжень на вказаний рахунок.01 лютого 2019 року позивач звернулася до відповідача з вимогою про повернення безпідставно знятих з належних їй карткових рахунків коштів, проте відповідачем було відмовлено у задоволенні зазначеної вимоги, мотивуючи це тим, що ніби то касир банку 07.02.2019 здійснив видачу грошових коштів у сумі на 5000 грн більше, ніж було замовлено позивачем. Проте така мотивація є безпідставною.

12 липня 2019 року до Пирятинського районного суду Полтавської області надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник відповідача вказує, що 07 грудня 2018 року позивач звернулася до відділення Банку з метою отримання коштів з картки через касу. Касир здійснив видачу грошових коштів в сумі на 5000 грн більше, ніж було замовлено. Після виявлення факту видачі коштів в більшому обсязі, Банк здійснив списання з картки позивача.

Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання призначене за його клопотанням у режимі відеоконференцзв`язку з Октябрським районним судом м. Полтави не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд, вислухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на наступне.

07.12.2018 ОСОБА_1 з карткового рахунку № НОМЕР_1 було отримано у Пирятинському відділенні Полтавського ГРУ «Приватбанк» готівку у розмірі 29753 гривні. Після здійснення операції на рахунку залишилися кошти у розмірі 0,95 грн, що підтверджується випискою по даній картці/рахунку (а.с. 6).

18 січня 2019 року з карткового рахунку позивача № НОМЕР_1 (картка для отримання соціальних виплат/заробітної плати) було списано належні останній грошові кошти у розмірі 4025,52 грн. Відповідно до виписки по картці підставою такого списання є «Службова операція. НОО повернення коштів по помилковій касовій операції за 07.12.2018» (а.с. 8).

Крім того, 18 січня 2019 року з карткового рахунку позивача № НОМЕР_2 (кредитна картка) було списано кредитні грошові кошти у розмірі 974,48 грн. Відповідно до виписки по картці підставою такого списання є «Службова операція. НОО повернення коштів по помилковій касовій операції за 07.12.2018» (а.с. 7).

01 лютого 2019 року ОСОБА_1 направила відповідачу вимогу повернути безпідставно утримані 18 січня 2019 року банком кошти (а.с. 10). Проте відповідач не виконав вимогу та направив позивачу листа, відповідно до якого 07.02.2019 позивач зверталася до відділення банку з метою отримання коштів з картки через касу, але касир здійснив видачу грошових коштів в сумі на 5000 грн більше, ніж позивачем було замовлено. Після виявлення факту видачі коштів в більшому обсязі, банк здійснив списання з карток позивача (а.с. 9).

Така відповідь банку не узгоджується ні з самим відзивом на позовну заяву банку, ні з випискою по рахункам, відповідно до яких отримання позивачем коштів відбувалося 07.12.2018.

Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає: споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).

Відповідно до положень статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27.10.1993).

Згідно з пунктом 32.3.2 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі помилкового переказу з рахунка неналежного платника, що стався з вини банку, цей банк зобов`язаний переказати за рахунок власних коштів суму переказу на рахунок неналежного платника, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу на рахунок неналежного платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.

У разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.

Випискою по картковим рахункам підтверджено безпідставне стягнення відповідачем коштів позивача. Натомість, пояснення відповідача про те, що попередньо 07.12.2018 при зверненні позивача до відділення Банку, останній було надано на 5000 грн більше, ніж вона замовляла, не підтверджено ніякими доказами та спростовується наданою позивачем випискою по картковому рахунку.

Крім того, відповідач не зазначає яким чином було виявлено факт видачі коштів в більшому розмірі, та на якій підставі відповідач вважає, що така сума була виплачена саме позивачу. Суду доказів на підтвердження вказаного взагалі не надано.

Пункт 6.7 Положення Про здійснення операцій з використанням: спеціальних платіжних засобів, затвердженим постановою правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року № 223 передбачає обов`язок емітента (банку) відновити залишок на рахунку клієнта у випадку здійснення помилкового або неналежного переказу. Визначення поняття «помилковий переказ» та «неналежний переказ» міститься у п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», а саме, помилковий переказ це рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб`єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі, тобто у випадках наявності вини банку або ініціатора переказу у здійсненні платежу.

В даному випадку списання коштів відбувалось з рахунку платника Банком без згоди платника, без попередження його, та за відсутності підстав для здійснення такої транзакції, що в розумінні п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», є помилковим переказом, а тому в даному випадку необхідно застосовувати п. 6.7 Положення, як підставу для негайного відновлення банком залишку коштів на рахунку користувача, оскільки доказами, наданими позивачем припущення відповідача про санкціонованість списання коштів з рахунку позивача.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем не надано доказів правомірності чи законності його дій стосовно незаконного списання коштів, використання вказаних коштів позивача без згоди останнього.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідача заперечує будь-які домовленості і зобов`язання стосовно позивача по незаконним (з точки зору позивача) діям відносно нього, предмета спору, а позивач цього не довів, твердження позивача про наявність будь-яких інших зобов`язань або неправомірності стосовно нього є припущенням.

Відповідно до ч.1ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов`язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право, і такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі. Докази, які позивач повинен подати в рахунок обґрунтування всіх тих обставин, на які позивач посилається як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановлює наявність або відсутність підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні, - повинні бути виключно належними та допустимими.

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно до ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законом.

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові могли бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню повністю.

Суду надано докази того, що неправомірними, злочинними діями відповідача, пов`язаними з неналежним виконанням взятих на себе обов`язків позивачу було завдано майнової шкоди та прямих збитків, які знаходяться в безпосередньому причинно-слідчому зв`язку зі вказаними діями відповідача і підлягають повному відшкодуванню за рахунок винної особи.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 95, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» про стягнення безпідставно отриманих коштів - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Рішення суду по справі може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 23 вересня 2019 року.

Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Відповідач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р № НОМЕР_4 .

Суддя Ю.О. Ощинська