ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2019 року

Київ

справа №808/9253/13-а

адміністративне провадження №К/9901/11325/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерторг-Експо» до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, Управління комунальної власності Енергодарської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови за касаційною скаргою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Добродняк І.Ю., Бишевської Н.А., Семененка Я.В. від 14 червня 2016 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерторг-Експо» (далі - ТОВ «Інтерторг-Експо») звернулось до суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (далі - Департамент ДАБІ у Запорізькій області, відповідач 1) та Управління комунальної власності Енергодарської міської ради (далі - Управління комунальної власності, відповідач 2), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області від 14 листопада 2013 року № 121 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Інспекція не мала визначених законом підстав для проведення позапланової перевірки, оскільки не виконано визначені законом передумови проведення перевірки - надання керівнику підприємства копії направлення на перевірку та пред'явлення службового посвідчення. Відповідач провів перевірку без допуску до її проведення, оскільки позивач не допускав відповідача до перевірки, про факт її проведення позивач дізнався лише після одержання поштою оскаржуваного рішення, що на думку позивача, суперечить вимогам частини п'ятої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Також позивач посилався на те, що процедура проведення перевірки та оформлення її результатів була здійснена з порушенням законодавчо встановленої процедури. Крім того, на думку позивача, відповідач не довів факту вчинення підприємством порушень у сфері містобудівної діяльності, оскільки в матеріалах перевірки відсутні жодні докази того, що позивач був замовником або підрядником робіт; ніяких актів виконаних робіт, довідок за підписом ТОВ «Інтерторг-Експо» або інших належних та достатніх доказів в юридичному розумінні на підтвердження факту проведення позивачем будівництва в період з дня одержання приміщення в оренду до дня перевірки не існує.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Інспекцією ДАБК у Запорізькій області доведено здійснення зміни позивачем площі орендованого приміщення, що свідчить про правомірність та обґрунтованість прийняття відповідачем спірних постанови та припису. Крім того, суд дійшов до висновку про непідтвердження посилання позивача на порушення процедури проведення перевірки, зокрема, відсутність підстав для її проведення, порядку проведення та оформлення її результатів. Проведення перевірки було обумовлене зверненням виконавчого комітету енергодарської міської ради, що свідчить про наявність підстав для такої перевірки.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року апеляційну скаргу ТОВ «Інтерторг-Експо» задоволено, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову про задоволення адміністративного позову.

Задовольняючи апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив з того, що відповідач-1 в порушення вимог частини другої статті 71 КАС України (у редакції, чинній на момент розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій) не довів вчинення позивачем, як суб'єктом містобудування, протиправних дій, що призвели до невиконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами, що свідчить про відсутність законних підстав для прийняття спірної постанови № 120 від 14 листопада 2013 року про накладення штрафу на ТОВ «Інтерторг-Експо».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Департамент ДАБІ у Запорізькій області звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити у силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу подано 02 грудня 2016 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 808/9253/13-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2019 року прийнято до свого провадження касаційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року в адміністративній справі № 808/9253/13-а суддею-доповідачем Берназюком Я.О.

Разом із касаційною скаргою Департаментом ДАБІ у Запорізькій області подано клопотання про розгляд справи за відсутності скаржника.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що 13 січня 2009 року між територіальною громадою міста Енергодара в особі Енергодарської міської ради в особі начальника УКВ Енергодарської міськради Анзіна В.А. (орендодавець) та ТОВ «Інтерторг-Експо» (орендар) укладено договір оренди № 15-08, за умовами якого Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 22, прим. 228, загальною площею 199,7 кв. м, і знаходиться на балансі КП «Підприємство комунальної власності» (балансоутримувач).

Згідно пункту 6.1 договору оренди орендодавець зобов'язався, зокрема, передати орендарю у присутності балансоутримувача в тимчасове володіння та користування майно по акту приймання-передачі майна, який підписується одночасно з договором.

Пунктом 2.6 договору оренди передбачено, що орендодавець має право відмовитись від договору оренди та вимагати повернення майна, якщо орендар не вносить орендну плату протягом трьох місяців підряд, та в цьому разі договір буде розірваним з моменту отримання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору.

23 вересня 2010 року між сторонами договору оренди укладений договір про внесення змін та доповнень № 1, яким продовжено строк дії договору оренди до 13 січня 2019 року.

У листі від 09 липня 2013 року № 01-20/1322-01 УКВ Енергодарської міськради повідомило ТОВ «Інтерторг-Експо» про відмову від договору оренди та розірвання останнього з огляду на те, що орендар 22 місяця підряд не вносить орендну плату.

При цьому у даному листі зобов'язано товариством звільнити орендоване майно по акту приймання-передачі, повернення якого має відбутись 24 липня 2013 року о 9-00.

03 вересня 2013 року КП «Енергодарська БТІ» Енергодарської міськради надано КП «Підприємство комунальної власності» довідку Енергодарської міськради № 1321, в якій повідомлялось про зміни в нежитловому приміщенні за адресою: м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 22, прим. 228, а саме:

- в приміщення № 2 демонтовано перегородки, внаслідок чого створено приміщення площею 148,2 кв. м,

- в приміщенні № 3 демонтовано перегородки, внаслідок чого створено приміщення площею 22,9 кв. м,

- у приміщенні № 3 прорізано дверний проріз в капітальній стіні у сусіднє нежитлове приміщення.

Згідно цієї довідки загальна площа приміщень до перепланування складала 199,7 кв. м, після перепланування - 201,7 кв. м. При цьому дозвіл на перепланування до БТІ не надано.

Листом від 10 вересня 2013 року № 02-16/3910 в. о. Енергодарської міського голови звернувся до прокурора м. Енергодара про проведення перевірки щодо законності перепланування ТОВ «Інтерторг-Експо» нежитлового приміщення у м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 22, прим. 228, та вжити відповідних заходів прокурорського реагування.

В. о. прокурора м. Енергодара листом від 16 вересня 2013 року вказаний лист скерував за належністю - до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області, для розгляду звернення.

26 вересня 2013 року, на підставі вищевказаного листа в. о. Енергодарської міського голови від 10 вересня 2013 року № 02-16/3910, Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ТОВ «Інтерторг-Експо», за результатами якої складено відповідний акт.

Як зазначено в даному акті, перевірка проводилась в присутності начальника Управління комунальної власності Енергодарської міськради Анзіна В.А., якому вручено примірник акта перевірки.

В ході перевірки встановлено, що:

- станом на 26 вересня 2013 року на об'єкті за адресою: м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 22, прим. 228, виявлено факт виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлових приміщень II категорії складності «Орендарем» ТОВ «Інтерторг-Експо»;

- договір оренди від 13 січня 2009 року розірвано УКВ Енергодарської міськради 24 липня 2013 року в односторонньому порядку;

- виконані такі будівельні роботи: в приміщення № 2 демонтовано перегородки, внаслідок чого створено приміщення площею 148,2 кв. м, в приміщенні № 3 демонтовано перегородки, внаслідок чого створено приміщення площею 22,9 кв. м, у приміщенні № 3 прорізано дверний проріз в капітальній стіні у сусіднє нежитлове приміщення, що є фактично виконанням будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт та є порушенням абзацом другим частини другої, частини восьмої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абзацом четвертим пункту 9 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466;

- на момент проведення перевірки будівельні роботи не виконувались, об'єкт не експлуатувався.

31 жовтня 2013 року Інспекцією винесено припис № 121 з вимогою до Товариства припинити виконання будівельних робіт до набуття права на виконання зазначених робіт у відповідності до вимог діючого законодавства.

Також 31 жовтня 2013 року Інспекцією складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким зафіксовано виявлення порушення орендарем нежитлового приміщення ТОВ «Інтерторг-Експо» абзацом другим частини другої, частиною восьмою статт36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.16 Порядку виконання будівельних робіт затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, відповідальність за яке передбачена пунктом 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудування», яке полягає у здійсненні будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення ІІ категорії складності без набуття права на виконання будівельних робіт, а саме без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт.

14 листопада 2013 року заступником начальника Інспекції, за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесено постанову № 120 про накладення штрафу на ТОВ «Інтерторг-Експо» в розмірі 41 292 грн на підставі пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудування» за порушення абзацу другого частини другої, частини восьмої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 16 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466.

Дану постанову позивачу направлено поштою і отримано позивачем, що останнім не заперечується.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції не надано належної правової оцінки тому, що під час проведення перевірки було виявлено факт виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщень ІІ категорії складності без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Також скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що відповідач-1 на момент виникнення спірних правовідносин не мав повноважень щодо розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладати штраф, оскільки відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами.

Від інших учасників справи заперечення або відзиву на касаційну скаргу Департаменту ДАБІ у Запорізькій області не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повноваження Департаменту ДАБІ у Запорізькій області у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини другої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підпунктом 3 пункту 11 Порядку № 553 визначено, що посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з положеннями пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний, зокрема, надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 16 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком (пункт 17 Порядку № 553).

Відповідно до пункту 18 Порядку № 553 керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Пунктом 19 Порядку № 533 також передбачено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (пункт 21 Порядку № 533).

Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб'єкта містобудівної діяльності або його представника. При цьому, підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 810/3517/17, від 22 жовтня 2018 року у справі № 153/876/17, від 10 липня 2019 року у справі № 521/17659/17.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що проведення перевірки було обумовлене зверненням виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 02-16/3910 від 11 вересня 2013 року. Перевірку було проведено 26 вересня 2013 року посадовими особами Інспекція ДАБК у Запорізькій області у присутності начальника Управління комунальної власності Енергодарської міськради Анзіна В.А. на об'єкті будівництва - нежилих приміщеннях за адресою: м. Енергодар Запорізької області, пр. Будівельників, буд. 22, прим. 228, про що складено акт перевірки від 26 вересня 2013 року, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31 жовтня 2013 року та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 121 від 14 листопада 2013 року.

Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів, в оскаржуваній постанові про накладення штрафу, в акті перевірки та протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначено, що перевірку проведено та застосовано штрафні санкції відносно ТОВ «Інтерторг-Експо» у той час, як перевірка проводилась у присутності начальника Управління комунальної власності Енергодарської міськради Анзіна В.А. на об'єкті будівництва - нежилих приміщеннях за адресою: м. Енергодар Запорізької області, пр. Будівельників, буд. 22, прим. 228.

З огляду на встановлені обставини колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положеннями пунктів 12, 13 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з положеннями підпункту 3 пункту 11 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Наведені вище норми, у контексті даних спірних правовідносин, свідчать, що перевірка на об'єкті містобудування повинна здійснюватися у присутності представника суб'єкту містобудування стосовно якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль незалежно від закінчення у такого суб'єкту містобудування права користування на об'єкт оренди, оскільки перевірці підлягають дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, саме тією особою, яка здійснює або замовляє будівельні роботи.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі № 820/2169/17, від 18 квітня 2018 року у справі № 804/1845/16.

Судами попередніх інстанцій встановлено на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що перевірку було проведено за відсутності представника позивача, без попереднього повідомлення про час проведення перевірки, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про те, що Інспекцією ДАБК у Запорізькій області не дотримано встановленого порядку проведення перевірки, зокрема, вимоги щодо її проведення у присутності суб'єкта містобудівної діяльності.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховано подані позивачем докази, яким судjv першої інстанції не надано належної правової оцінки, та які, зокрема, підтверджують, що у відповідача-1 були відсутні підстави для винесення Інспекцією ДАБК у Запорізькій області постанови № 121 від 14 листопада 2013 року про накладення штрафу з правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Так, позивачем на підтвердження проведення робіт саме у 2009 році та за погодженням з орендодавцем в особі начальника Управління комунальної власності Енергодарської міськради пред'явлено суду:

- лист Управління комунальної власності Енергодарської міськради від 20 січня 2009 року № 07/66 «Про надання дозволу на поліпшення орендованого майна»;

- листи Управління комунальної власності Енергодарської міськради від 06 червня 2009 року № 7 «Про погодження проектно-кошторисної документації на проведення поліпшень орендованого майна» та від 11 серпня 2009 року № 11 «Про відповідність підтверджувальних документів наявним невід'ємним поліпшенням орендованого майна», в яких зазначено що «Заплановане поліпшення не спрямовані на зміну призначення орендованого майна»;

- дефектний акт, локальний кошторис № 2-1-1 договірної ціни на будівництво і ремонт приміщення № 228 магазину по проспекту Будівельників, 22, що здійснюється у 2009 році;

- акт приймання виконаних підрядних робіт за червень 2009 року, довідку про вартість виконаних робіт за червень 2009 року.

При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, у проектно-кошторисній документації чітко передбачено такі види робіт, як: монтаж та демонтаж перегородок, встановлення цегляних стін, облаштування дверних пройомів та перенос дверей. Проектно-кошторисна документація погоджена Управлінням комунальної власності Енергодарської міськради, у тому числі, шляхом проставлення на ній підпису та печатки в тексті кошторису, на дефектному акті, акті виконаних підрядних робіт, довідці про вартість виконаних підрядних робіт.

На підставі правової оцінки поданих доказів суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що у відповідача-1 були відсутні підстави для застосування штрафних санкцій до позивача за проведені будівельні роботи, оскільки у 2009 році чинним був Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування», який не передбачав відповідальність за проведення реконструкції без отримання дозволу. Колегія суддів погоджується з таким висновком у зв'язку із наступним.

У 2009 році чинним було Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затверджене наказом Держбуду України № 273 від 05 грудня 2000 року (втратило чинність 19 січня 2010 року).

У пункті 4 цього Положення міститься перелік будівельних робіт, здійснення яких не потребує отримання дозволу, серед яких, зокрема, поточний ремонт будівель та споруд без зміни призначення приміщень (пункт 4.1 вказаного Положення).

Крім того, судом апеляційної інстанції зі змісту рішення Господарського суду Запорізької області від 09 серпня 2012 року у справі № 5009/2045/12, яке набуло законної сили , встановлено, що цим рішенням у задоволенні позову прокурору м. Енергодара Запорізької області, поданого в інтересах Управління комунальної власності Енергодарської міськради, про стягнення з ТОВ «Інтерторг-Експо» 30 408,85 грн суми боргу за оренду комунального майна за договором № 15-08 від 13 січня 2009 року відмовлено.

Вказаним рішенням Господарського суду Запорізької області, серед іншого, встановлено, що 02 жовтня 2009 року у результаті проведеного обстеження орендодавцем надіслано на адресу орендаря лист № 16 про підтвердження факту відповідності наявних невід'ємних поліпшень орендованого нерухомого майна наданим орендарем підтверджувальним документам про напрями та обсяги витрат на їх здійснення на суму 34 472 грн 40 коп.

Виходячи з наведених вище документів в їх сукупності, апеляційний суд дійшов до висновку про підтвердження позивачем факту проведення в орендованому приміщення ремонтних робіт з перепланування з дозволу відповідача-2 у 2009 році.

При цьому відповідачами не надано жодного документального доказу, з якого б вбачався певний період, в який здійснювались будівельні роботи, та суб'єкт господарювання, який такі роботи здійснював.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що за договір оренди припинив дію 24 липня 2013 року, а перевірку проведено 26 вересня 2013 року.

Також судом апеляційної інстанції виявлено, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21 липня 2015 року у справі № 908/64/15-г, яке набуло законної сили, встановлено, що ТОВ «Інтерторг-Експо» втратило доступи до орендованого приміщення з огляду на те, що за постановою Енергодарського міського відділу Головного управління Держтехногенбезпеки у Запорізький області про застосування запобіжних заходів № 03 від 26 лютого 2013 року було призупинено експлуатацію магазину за адресою: м. Енергодар, пр. Будівельників, 22 шляхом опечатування вхідних дверей та знеструмлення електромережі магазину з 25 березня 2013 року.

З огляду на відсутність доступу позивача до орендованого приміщення суд апеляційної інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про безпідставність твердження відповідачів про те, що саме позивачем було здійснено незаконні будівельні роботи, виявлені у вересні 2013 року. Колегія суддів погоджується з також оцінкою апеляційного суду наявних у матеріалах справи доказів.

Оскільки судом касаційної інстанції не встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні рішення судом апеляційної інстанції, то відповідно до частини першої статті 350 КАС України касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в рішенні апеляційного суду повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 Перехідних положень КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: І.В. Желєзний

Н.В. Коваленко