ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2340/4999/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.П. Тимошенко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги ОСОБА_1 та Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування розпорядження про оголошення догани,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про:

- визнання протиправним та скасування розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області від 15 листопада 2018 року № 61-к "Про оголошення догани ОСОБА_1 ";

- визнання дій Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області по звільненню начальника відділу освіти Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області ОСОБА_1 неправомірними;

- визнання протиправним та скасування розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області "Про звільнення ОСОБА_1 " від 10.01.2019 року № 3-к;

- поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу освіти Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області з 11 січня 2019 року;

- стягнення з Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

- стягнення з Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) заподіяну їй моральну шкоду у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області від 15 листопада 2018 року № 61-к "Про оголошення догани ОСОБА_1 ". Визнано протиправним та скасовано розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області від 10.01.2019 № 3-к "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу освіти Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області з 12 січня 2019 року. Стягнутои з Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12.01.2019 року по 02.05.2019 року в сумі 44338 (сорок чотири тисячі триста тридцять вісім) гривень 50 коп. за вирахуванням всіх обов`язкових відрахувань у вигляді податків та зборів згідно чинного законодавства. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивачем також було подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 року в частині відмови у стягненні моральної шкоди та витрат на правничу допомогу.

Судове засідання проведено без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 призначена з 28 серпня 2014 року на посаду начальника відділу освіти Чигиринської районної державної адміністрації як така, що пройшла за конкурсом з випробувальним терміном на 2 місяці (розпорядження від 28.08.2014 року №186-к).

28 серпня 2014 року позивачем прийнято Присягу державного службовця.

14 листопада 2018 року відділом організаційного забезпечення, документообігу та контролю апарату райдержадміністрації здійснено моніторинг стану виконавської дисципліни відділів і управлінь райдержадміністрації, за результатами якого складено доповідні записки за порушення виконавської дисципліни відділом освіти райдержадміністрації.

15 листопада 2018 року на підставі вказаних доповідних записок Черкаською районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження №60-к про відкриття дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків.

Цього ж дня дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ апарату Чигиринської райдержадміністрації було складено висновок і подання, в яких комісія, розглянувши всі наявні матеріали в дисциплінарній справі та встановивши в діях ОСОБА_1 порушення, передбачене п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а саме: неналежне виконання своїх службових обов`язків, вирішила пропонувати голові райдержадміністрації закінчити дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 та

застосувати до ОСОБА_1 захід дисциплінарного впливу, передбачений чинним законодавством, у вигляді оголошення догани (протокол №1 дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ апарату Чигиринської райдержадміністрації) (а.с. 230-232, т. 1).

Розпорядженням Чигиринської районної державної адміністрації від 15.11.2018 року №61-к ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання своїх службових обов`язків. Підстава: подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ апарату Чигиринської районної державної адміністрації від 15.11.2018 року.

Також, цього дня до райдержадміністрації надійшло звернення жителів села Суботів Чигиринського району, в якому йшлося, що в період з 09.11.2018 року не організовано підвіз дітей шкільним автобусом до Чигиринської ЗОШ №1 ім. Б. Хмельницького. У вказаному зверненні повідомляють, що упродовж 2018 - 2019 р.р. навчального року підвіз дітей здійснюється вкрай погано.

Крім того, 15.11.2018 року на адресу Чигиринської районної державної адміністрації надійшли звернення Іванівської та Вершацької сільських рад, в яких зазначається, що з 09.11.2018 року підвіз дітей не здійснюється з с. Іванівки, с. Тарасо-Григорівка та с. Кудашево до Вершацької ЗОШ. Батьки підвозили дітей власним транспортом.

16 листопада 2018 року дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ апарату Чигиринської райдержадміністрації було складено висновок та подання від 16.11.2018 року, в якому рекомендовано голові райдержадміністрації: відкрити дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що в її діях виявлено дисциплінарний проступок, а саме: за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків; з метою визначення наявності вини, характеру тяжкості дисциплінарного проступку провести службове розслідування.

Розпорядженням Чигиринської районної державної адміністрації від 16.11.2018 року №62-к відкрито дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків.

19.11.2018 року Чигиринською районною державною адміністрацією було видано розпорядженням №63-к, яким призначено проведення протягом п`яти робочих днів службове розслідування щодо невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків начальником відділу освіти райдержадміністрації ОСОБА_1 а також відсторонено останню від виконання обов`язків начальника відділу освіти райдержадміністрації на час здійснення дисциплінарного провадження.

З 18.11.2018 року по 01.01.2019 року включно ОСОБА_1 перебувала на лікарняному, що підтверджується листками непрацездатності.

З 02.01.2019 року по 09.01.2019 року проведено службове розслідування щодо невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків начальником відділу освіти райдержадміністрації ОСОБА_1

За результатами службового розслідування щодо ОСОБА_1 - начальника відділу освіти райдержадміністрації складено акт 09.01.2019 року, та висновок від 09.01.2019 року (а.с. 187-189, 193-195, т. 3), в яких встановлено вчинення ОСОБА_1 протиправного винного діяння, доведено факт порушення начальником відділу освіти райдержадміністрації законодавчих та підзаконних нормативних актів, посадової інструкції, Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Чигиринської районної державної адміністрації. Протиправна бездіяльність начальника відділу освіти райдержадміністрації ОСОБА_1 полягає у недотриманні Конституції та законів України, відсутності поваги до прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, зокрема, прав дітей, несумлінному відношенні до виконання своїх обов`язків. Також встановлено причинний зв`язок між неправомірною бездіяльністю вказаної посадової особи та тяжкими наслідками, які полягають в порушенні прав дітей на отримання освіти, та наявність її вини. Комісія вважає, що підставою для притягнення начальника відділу освіти райдержадміністрації ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», за порушення Присяги державного службовця, є вчинення нею дисциплінарного проступку, тобто протиправно винної бездіяльності, що полягає у невиконанні своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених законами України «Про місцеві державні адміністрації», «Про державну службу», «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та іншими нормативно-правовими актами, яка призвела до тяжких наслідків, а також така протиправна бездіяльність начальника відділу освіти підриває авторитет державного органу.

09 січня 2019 року на засіданні дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ апарату Чигиринської райдержадміністрації за результатами розгляду документів, наданих працівниками відділу освіти членам дисциплінарної комісії, а також усних та письмових пояснень, вирішено пропонувати голові райдержадміністрації: застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із займаної посади, передбачене п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», за порушення Присяги державного службовця (протокол №3 від 09.01.2019) (а.с. 190-192, т. 3).

10.01.2019 року Чигиринською районною державною адміністрацією видано Розпорядження №3-к, яким позивачку звільнено із займаної посади 11 січня 2019 року за порушення Присяги державного службовця. Підстава: подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ апарату районної державної адміністрації від 09.01.2019 року.

Не погоджуючись з розпорядженнями відповідача про оголошення догани та звільнення з посади, позивачка звернулася до суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи оскаржувані рішення, відповідачем не дотримано порядку передбаченого чинним законодавством України, не враховано всіх обставин, які мали значення для видання цих рішень, в т.ч. не надано належного та достатнього обґрунтування застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На час виникнення спірних правовідносин порядок проходження державної служби, особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців було врегульовано Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII).

Основні обов`язки державного службовця закріплені у статті 8 Закону № 889-VIII, відповідно до якої державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

У разі виявлення державним службовцем під час його службової діяльності або поза її межами фактів порушення вимог цього Закону з боку державних органів, їх посадових осіб він зобов`язаний звернутися для забезпечення законності до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону № 889-VIII особа, яка вступає на посаду державної служби вперше, набуває статусу державного службовця з дня публічного складення нею Присяги державного службовця, а особа, яка призначається на посаду державної служби повторно, - з дня призначення на посаду.

За приписами статті 36 Закону № 889-VIII особа призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту:

«Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки».

Згідно з частиною першої статті 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

У силу вимог частини першої статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно з частиною другою цієї ж статті дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

Частинами 3, 4 ст. 66 Закону № 889-VIII передбачено, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Згідно ч. 3 ст. 73 Закону № 889-VIII результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

В ч. 2 ст. 77 Закону № 889-VIII зазначено, що у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Так з матеріалів справи вбачається, що 15.11.2018 року Чигиринською районною державною адміністрацією Черкаської області було видано розпорядження №61-к, яким ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання своїх службових обов`язків.

Підставою для видання вказаного розпорядження слугувало подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ апарату Чигиринської райдержадміністрації від 15.11.2018 року.

Дослідивши зміст вказаного розпорядження, колегія суддів встановила, що в порушення вимог ч. 2 ст. 77 Закону № 889-VIII у вказаному розпорядженні зазначено стислий виклад обставин справи та вид дисциплінарного проступку.

Також, колегією суддів встановлено, що підставою для оголошення догани ОСОБА_1 слугувало вчинення нею дисциплінарного проступку - порушення виконавської дисципліни, а саме невиконання або виконання з порушенням термінів виконання документів органів влади вищого рівня, розпорядження, доручення голови райдержадміністрації.

Вказані порушення, на думку відповідача, підтверджуються доповідними записками про порушення виконавської дисципліни відділом освіти райдержадміністрації; протоколами засідання колегій райдержадміністрацій за січень, липень 2018 року «Про стан виконавської дисципліни в органах виконавчої влади району».

Зокрема, у доповідній записці заступника керівника апарату - начальника відділу організаційного забезпечення, документообігу та контролю апарату райдержадміністрації Прудкої С.І. від 14.11.2018 року №119/01-01-37, адресованої першому заступнику голови райдержадміністрації Турику М.В. , зазначено про ігнорування надання інформації щодо виконання контрольних документів, зокрема, протоколів колегій райдержадміністрації та прохання вжити відповідні заходи дисциплінарного випливу до начальника відділу освіти райдержадміністрації ОСОБА_1

Цього ж дня першим заступником голови райдержадміністрації було складено подання, адресоване голові райдержадміністрації, про винесення на розгляд дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ апарату районної державної адміністрації питання щодо низького рівня виконавської дисципліни відділу освіти райдержадміністрації;

Також, 15.11.2018 року заступником керівника апарату - начальника відділу організаційного забезпечення, документообігу та контролю апарату райдержадміністрації Прудкою С . І . на ім`я першого заступника голови райдержадміністрації Турика М.В . було складено доповідну записку №120/01-01-37, в якій зазначено, що начальником відділу освіти не виконано доручення голови райдержадміністрації від 31.10.2018 року №2-Д про розгляд наступного вивільнення працівників у зв`язку із створенням об`єднаних територіальних громад та подання на розгляд до фінансового управління райдержадміністрації проектів штатних розписів, що діятимуть з 01.01.2019 року (термін інформування - 15.11.2018 року).

Проте, з матеріалів справи вбачається, що серед не виконаних та несвоєчасно виконаних контрольних документів в матеріалах дисциплінарної справи №1 від 15.11.2018 року наявні лише протоколи засідання колегії райдержадміністрації від 30.01.2018 року та від 30.07.2018 року; зазначені протоколи стосуються керівників всіх структурних підрозділів райдержадміністрації та містять ряд заходів щодо покращення виконавської дисципліни в останніх, зобов`язання виконавців протокольних доручень інформувати про хід їх виконання. Інші контрольні документи, які не виконані та несвоєчасно виконані відділом освіти Чигиринської райдержадміністрації, та зазначені в доповідних записках, відсутні в матеріалах дисциплінарної справи. Відповідачем не надано до суду вказаних контрольних документів, як і не надано доказів їх невиконання або несвоєчасного виконання.

Крім того, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що всі процесуальні документи дисциплінарної справи складені 15.11.2018 року, зокрема: доповідна записка заступника керівника апарату - начальника відділу організаційного забезпечення, документообігу та контролю апарату райдержадміністрації Прудкої С.І. від 15.11.2018 року про стан невиконання доручення; пояснення ОСОБА_1 відібрані 15.11.2018 року; розгляд дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ апарату Чигиринської райдержадміністрації дисциплінарної справи ОСОБА_1 відбувся 15.11.2018 року; розпорядження голови райдержадміністрації про оголошення догани ОСОБА_1 також від 15.11.2018 року.

Вказані обставини свідчать про відсутність ретельної підготовки та розгляду дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 .

Враховуючи відсутність в дисциплінарній справі належним чином завірених копій документів і матеріалів, що підтверджують факт вчинення дисциплінарного проступку, відсутність доказів порушення виконавської дисципліни відділом освіти Чигиринської райдержадміністрації, неретельну підготовку та розгляд дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 , а також не врахування пом`якшуючих обставин (наявність грамот, подяк), колегія суддів дійшла висновку про передчасність та протиправність розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області від 15 листопада 2018 року № 61-к «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».

Щодо оскаржуваного розпорядження про звільнення ОСОБА_1 за порушення Присяги державного службовця, колегія судів зазначає наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 66 Закону № 889-VIII звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

При цьому частиною першою статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що державний службовець повинен сумлінно виконувати службові обов`язки та у разі вчинення дисциплінарного проступку може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок можна кваліфікувати як порушення Присяги.

З тексту Присяги вбачається, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги . Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця.

Аналогічний висновок міститься у рішенні Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року у справі № 2-рп/2011.

За такого правового врегулювання порушення Присяги слід розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Отже, звільнення за порушення присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.

Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Аналізуючи матеріали дисциплінарної справи ОСОБА_1 , колегією суддів було встановлено, що вона містить посилання на наявність в діях останньої дисциплінарного проступку, передбаченого п.1 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу» ( порушення Присяги державного службовця), який полягає у невиконанні своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених нормативно-правовим актами, яка призвела до тяжких наслідків, а також така протиправна бездіяльність начальника відділу освіти підриває авторитет державного органу.

Суть дисциплінарного проступку зводиться до того, що начальник відділу з невідомих причин не інформувала райдержадміністрацію про хід виконання районної програми «Шкільний автобус» та не надсилала листів щодо несправності автобуса; вчасно не вчиняла заходів щодо заповнення вакантної з 01.11.2018 року посади водія шкільного автобуса, що, на думку відповідача, є порушенням ст. 11 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», абз. 2, 3 п. 3, п.п. 14 п. 4 Положення про відділ освіти Чигиринської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням райдержадміністрації від 22.03.2018 року №85.

Колегією суддів встановлено, що 23.12.2016 року Чигиринською районною радою було прийнято рішення №12-7/VII, яким було затверджено районну програму «Шкільний автобус» на 2017 - 2021 роки. Згідно з п. 2 вказаного розпорядження контроль за виконанням рішення покладено на постійні комісії районної ради з питань планування бюджету, управління комунальним майном та регуляторної політики; з гуманітарних питань, туризму, соціального захисту та охорони здоров`я населення, засобів масової інформації та зв`язків з громадськими організаціями; заступника голови районної державної адміністрації відповідно до розподілу функціональних обов`язків.

Згідно з районною програмою організація регулярного безоплатного перевезення учнів до місць навчання і додому є складовою частиною забезпечення реалізації прав громадян на здобуття повної загальної середньої освіти. Для задоволення освітніх потреб учасників навчально-виховного процесу сільської місцевості діє 5 освітніх округів на базі Трушівської НВК І-ІІІ ступенів, Стецівської НВК І-ІІІ ступенів, Чигиринської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 ім. Б. Хмельницького, Вершацької ЗОШ І-ІІІ ступенів, Медведівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. М. Залізняка.

Відповідно до розділу V «Основні заходи Програми» районної програми «Шкільний автобус» забезпечення підвезення учнів та вчителів сільської місцевості, що проживають поза межею пішохідної доступності, до місця навчання і додому покладається на відділ освіти районної державної адміністрації; здійснюється постійно; джерело фінансування - місцевий бюджет.

Відповідно до абз. 2, 3 п. 3 Положення про відділ освіти Чигиринської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням райдержадміністрації від 22.03.2018 №85 (далі - Положення про відділ), основними завданнями відділу є реалізація державної політики в галузі освіти з урахуванням особливостей соціально-культурного середовища району; створення умов для реалізації гарантованого Конституцією України права громадян на отримання повної загальної середньої освіти.

Згідно з п.п. 14 п. 4 Положення про відділ останній відповідно до покладених на нього завдань надає допомогу загальноосвітнім навчальним закладам та здійснює контроль за організацією безоплатного регулярного підвезення до місць навчання і на зворотному шляху учнів (вихованці), які проживають у сільській місцевості.

Водночас розпорядженням від 12.02.2018 року №54 було визначено, що заступник голови райдержадміністрації спрямовує, координує та контролює діяльність: відділу освіти райдержадміністрації.

Отже, з наведеного вище вбачається, що контроль за виконання вказаної програми покладено на постійні комісії районної ради, на визначені структурні підрозділи Чигиринської районної ради, заступника голови Чигиринської районної державної адміністрації. Водночас, виконання районної програми «Шкільний автобус» передбачає співпрацю Чигиринської районної державної адміністрації та Чигиринської районної ради, сільських рад, директорів шкіл.

В даному випадку судом встановлено, що 09.11.2018 року, та 12-15.11.2018 року не здійснювалось підвезення учнів, які проживають у сільській місцевості, до місць навчання і на зворотному шляху у зв`язку з несправністю шкільних автобусів та вакантною посадою водія шкільного автобуса.

Як пояснив у своїх письмових поясненнях від 28.11.2018 року механік ОСОБА_9 шкільний автобус БАЗ 07913Ш НОМЕР_5 09.11.2018 року не здійснив підвіз дітей по маршруту «Чигирин - Суботів - Тарасівка - Вершанці» у зв`язку із поломкою охолоджувальної системи двигуна; 12-15.11.2018 року автобус ПАЗ 32054-07 НОМЕР_3 перебував у ремонті в м. Черкасах на станції технічного обслуговування.

Вказані обставини наведені також у листі відділу освіти Чигиринської райдержадміністрації від 28.11.2018 року №1543-08.

У судовому засіданні в суді першої інстанції позивачка зазначила, що повідомляла в усному порядку керівництво райдержадміністрації про несправність автобусів та про вакантну посаду водія.

У матеріалах справи міститься пояснювальна записка ОСОБА_1 від 13.11.2018 року, в якій остання пояснила, що у період з 05.11.2018 року по 13.11.2018 року автопарк шкільних автобусів налічував 7 автобусів. Станом на 13.11.2018 року автобус ЗІЛ 5301 ЕО, днз НОМЕР_2 , знаходиться в гаражі (водія немає, автобус не відремонтований - несправна гальмівна система), ПАЗ 32054-07, днз НОМЕР_3 з 08.11.2018 року знаходиться на ремонті в м. Черкаси; автобус ПАЗ 32054-07 днз НОМЕР_4 - немає водія, автобус потребує заміни компресора.

Про проблему перебоїв в русі шкільних автобусів були обізнані директори шкіл, голови відповідних сільських рад Чигиринського районі, що підтверджується наявним у матеріалах справи зверненням Іванівської сільської ради та Вершацької сільської ради від 15.11.2018 року, адресованим голові Чигиринської райдержадміністрації.

Проте, бувши обізнаними про вказану проблему, депутати районної ради на вказане питання жодним чином не відреагували, а керівництво райдержадміністрації не вжило відповідних заходів щодо вирішення проблематики районного значення.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що на відміну від керівництва райдержадміністрації, позивачкою вживались заходи щодо вирішення питання перебоїв в роботі шкільних автобусів, зокрема відділом освіти Чигиринської райдержадміністрації направлено до Чигиринської районної філії Черкаського обласного центру зайнятості лист від 13.11.2018 року №1450/01 щодо укомплектування вакантної посади водія шкільного автобуса; звіт форми 3-ПН (інформація про попит на робочу силу) подано до районної філії 16.11.2018 року. Чигиринською районною філією Черкаського обласного центру зайнятості видано направлення для працевлаштування трьом особам, але останні відмовились від роботи зрізних причин.

Крім того, 13.11.2018 року відділом освіти Чигиринської райдержадміністрації було направлено лист №1451/01 голові Чигиринської райдержадміністрації, в якому повідомлялось про наявність вакантної посади водія шкільного автобуса. Економістами централізованої бухгалтерії найближчим часом будуть зроблені відповідні розрахунки щодо можливого подальшого щомісячного преміювання водіїв (за наявності коштів в бюджеті).

Після відсторонення позивача від виконання обов`язків начальника відділу освіти райдержадміністрації, та повідомлення керівництва райдержадміністрації про перебої в роботі шкільних автобусів, ситуація з регулярними перевезеннями учнів та вчителів до шкіл району суттєво не змінилась. Такі заходи як закупівля нових автобусів, капітальний ремонт старих потребують значних фінансувань та співпраці органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування.

Слід звернути увагу на те, що Парламентська Асамблея Ради Європи у своїй Резолюції від 25 грудня 2008 року № 1165 (1998) вказала, що публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, автоматично збільшує рівень тиску на приватність їхнього життя (пункт 6).

Відповідно до усталеної судової практики звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

В даному випадку колегія суддів вважає, що відповідач не обґрунтував необхідності кваліфікації дій позивачки як порушення Присяги державного службовця та не навів достаньо обґрунтованих доказів, які б підтверджували наявність в діях останньої саме порушення Присяги державного службовця.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має заохочення за успіхи у професійній діяльності, зокрема, у липні 2018 року їй оголошена Подяка Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації за роботу в галузі освіти; у серпні 2018 року позивачці вручено Почесну грамоту Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації; у серпні 2018 року нагороджено Грамотою Чигиринської районної державної адміністрації; у жовтні 2018 року вручено Свідоцтво Чигиринської райдержадміністрації лауреата районної премії ім. І .І . Вдовенка.

Крім того, позивачка має обставини, що пом`якшують відповідальність у дисциплінарній справі, а саме: наявність на утриманні двох малолітніх дітей; встановлення ІІ-ї групи інвалідності у березні 2017 року.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідачем під час визначення виду стягнення - звільнення за порушення Присяги державного службовця не враховано характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Враховуючи наведене у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування розпорядження відповідача від 10.01.2019 року №3-к та як наслідок поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу освіти Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області.

При цьому колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта про неможливість поновлення позивача на попередній посаді у зв`язку з реорганізацією Чигиринської районної державної адміністрації та скорочення штатів, оскільки станом на час прийняття рішення судом першої інстанції, а саме 02.05.2019 року у діючому штатному розписі Чигиринської райдержадміністрації наявна посада начальника відділу освіти Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області. Перебування ж на вказаній посаді іншої особи не перешкоджає виконанню судового рішення про поновлення позивача на попередній роботі.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність врахування норми ст. 235 КЗпП України та Постанови № 100 та стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу із середньоденного розрахунку за останні два місяці роботі 591,18 грн. за період з 12.01.2019 року по 02.05.2019 року включно (75 робочих днів) у розмірі 44338,50 грн.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди у розмірі 50000 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (за змінами та доповненнями), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З огляду на природу інституту відшкодування моральної шкоди, цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 640/14909/16-ц, від 04 березня 2019 року у справі № 295/443/17, від 08 травня 2019 року у справі № 233/3464/17.

Пунктом 10-1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 визначено, що при розгляді справ за позовами про відшкодування моральної шкоди на підставі статті 56 Конституції судам слід мати на увазі, що при встановленні факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, місцевого самоврядування або їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень вона підлягає відшкодуванню за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування. Дія цієї норми не поширюється на випадки заподіяння моральної шкоди рішеннями, діями чи бездіяльністю недержавних органів, їх посадових чи службових осіб.

В позовній заяві та апеляційній скарзі позивачка зазначила, що вона зазнала втрат немайнового характеру у вигляді страждань, психоемоційної травми та стресу, порушення звичного способу життя, погіршення стану здоров`я, порушення сну, погіршення відносин з рідними, колегами по роботі та необхідності докладання додаткових зусиль для організації свого життя. Після незаконного притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стан її здоров`я різко погіршився; вона зверталась за медичною допомогою до Чигиринської ЦРЛ, перебувала на стаціонарному лікуванні з 18.11.2018 року по 05.12.2018 року, а з 06.12.2018 року по 31.12.2018 року знаходилась на амбулаторному лікуванні.

Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи: копіями листків непрацездатності, медичною карткою стаціонарного хворого, медичною карткою амбулаторного хворого, медичною довідкою МСЕК, скрін-шотом з веб-сайту Чигиринської РДА.

Разом з тим, як правильно зазначив суд першої інстанції, розмір суми відшкодування моральної шкоди (50000 грн.) та характер моральних чи фізичних страждань, інших негативних явищ, заподіяних позивачці саме незаконними діями з боку відповідача останньою не доведений, а тому, у цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови ОСОБА_1 у відшкодуванні витрат на правничу допомогу, з огляду на наступне.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Так, позивачкою заявлені до відшкодування витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою, отриманою від адвоката у вигляді складання позовної заяви у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування розпорядження про оголошення догани.

На підтвердження понесених позивачкою витрат з правничої допомоги до матеріалів справи долучено: договір про надання правової допомоги від 07.02.2019 року, укладений між адвокатом ОСОБА_11 та ОСОБА_1 ; акт виконаних робіт від 02.05.2019 року на суму 40500,00 грн.; квитанції Чигиринського відділення Черкаського ГРУ АТ КБ «Приватбанк» на загальну суму 40500,00 грн.

Дослідивши зміст квитанції Чигиринського відділення Черкаського ГРУ АТ КБ «Приватбанк» на загальну суму 40500,00 грн., колегія суддів встановила, що платником та отримувачем коштів зазначена одна й та сама особа ОСОБА_11 ; призначення платежу: надходження готівки за платіжними картками; за надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_11 …».

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначила, що вказані обставини є технічною помилкою касира банку, а тому вона не має нести за це відповідальність.

Колегія суддів вважає вказані посилання апелянта необґрунтованими, оскільки жодних доказів на підтвердження наведеного апелянтом до суду не надано, зокрема довідку з банку щодо здійсненої технічної помилки.

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважає, що позивачкою не надано до суду належних доказів понесення нею витрат на правничу допомогу, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для відшкодування ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу.

Доводи апеляційних скарг не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області- залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: В.В. Файдюк

Є.І.Мєзєнцев