ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 вересня 2019 року № 640/183/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовом

Державної архітектурно-будівельної інспекції України

до

ОСОБА_1

третя особа

Громадська організація «Вибір»

про

зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Громадська організація «Вибір», в якому просила зобов`язати відповідача за власний рахунок здійснити знесення самовільно збудованого об`єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в порушення вимог чинного законодавства будівельні роботи на земельній ділянці, що належить позивачу на праві приватної власності здійснювались замовником будівництва з порушенням вимог державних будівельних норм, а саме: пунктів 3.14, 3.25*, 3.32 ДБН 360-92** Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2019 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Ухвалою від 18.04.2019 залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог щодо предмета спору - Громадську організацію "Вибір".

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечила з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та надала підтверджуючі документи. Разом з тим, у відзиві зазначено, що ДАБІ України проведено перевірку одного і того ж об`єкту з тих самих питань двічі, без факту виявлення недостовірних даних під час перевірок, а тому в діях ДАБІ України має місце порушення щодо порядку та підстав здійснення позапланових перевірок. Також, відповідач зазначила, що вимоги позивача є надмірними та не співмірними з можливими наслідками, з урахування можливих порушень.

Представник третьої особи позовні вимоги підтримав у повному обсязі й просив їх задовольнити.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Фактичні обставини справи свідчать, що 01.02.2017 на підставі звернення Львівської обласної громадської організації «Вибір» від 03.01.2017 № 001 департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області було проведено перевірку дотримання вимог законодавства сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил будівництва індивідуального житлового будинку з басейном на АДРЕСА_1 , за результатом проведення якої було складено акт від 01.02.2017 № 60/17-пз.

На підставі зазначеного акту, департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області було складено припис від 01.02.2017 № 60/2/17 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

21.02.2017 департаментом ДАБІ у Львівській області, на підставі наказу від 23.12.2016 № 992 було проведено перевірку діяльності відділу містобудування та архітектури Бориславської міської ради та за результатами перевірки складено акт від 21.02.2017 № 1-мб/пл.

Даним актом встановлено, що будівельний паспорт на будівниці індивідуального житлового будинку з басейном на АДРЕСА_1 від 11.04.2016 № 27 (земельна ділянка - для будівництва і обслуговування житлового будинку) господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) витяг з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно 23.09.2015 №44388226) виданий Відділом та підписаний начальником ОСОБА_2 з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності пункту 3.19* ДБН 36-92** Містобудування. Планування і забудова міських, міських і сільських поселень, пунктів 2.1, 2.2, 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103 - на червоній лінії.

На підставі зазначеного акту № 1-мб/пл департаментом ДАБІ у Львівській області прийнято рішення від 21.02.2017 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки на будівництво індивідуального житлового будинку з басейном на АДРЕСА_1 від 11.04.2016 № 27.

Надалі, з метою перевірки виконання вимог припису від 01.02.2017 № 60/2/17, 10.04.2017 позивачем було проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами якої було складено акт № 2/49.

На підставі зазначеного Акту департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області прийнято рішення від 11.04.2017 № 04/11-П про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованого 20.04.2016 за № 062161601517, на об`єкт будівництва: "Будівництво індивідуального житлового будинку з басейном на АДРЕСА_1 ". На виконання зазначеного рішення було прийнято наказ від 11.04.2017 № 04/11-П, яким було скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 20.04.2016 р. за № ЛВ 062161601517.

Посилаючись на неусунення порушень, встановлених перевіркою у добровільному порядку, позивач просить зобов`язати ОСОБА_1 за власний рахунок здійснити знесення самовільно збудованого об`єкту будівництва з адресою АДРЕСА_1 .

Надаючи оцінку обставинам, що мали місце у даній справі, суд виходить з того, що спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Законом України "Про архітектурну діяльність".

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності, спрямованої на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів, визначаються Законом України "Про архітектурну діяльність".

Статтею 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснюється для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з пунктом 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, у порядку, визначеному Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Статтею 25 Закону України "Про основи містобудування" передбачено відповідальність за порушення містобудівного законодавства, зокрема, за виконання будівельних чи реставраційних робіт без дозволу та затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом у ході розгляду справи, будівельний паспорт на будівництво індивідуального житлового будинку з басейном на АДРЕСА_1 від 11.04.2016 № 27, виданий відділом та підписаний начальником ОСОБА_2 з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме пункту 3.19* ДБН 36-92** Містобудування. Планування і забудова міських, міських і сільських поселень, пунктів 2.1, 2.2, 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103 - на червоній лінії.

Відповідно до пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, посадові особи Інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Стаття 376 Цивільного кодексу України передбачає, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Статтею 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Підстави для знесення об`єкта самовільного будівництва визначені статтею 376 Цивільного кодексу України.

Так, частиною четвертою цієї статті визначено, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Водночас, відповідно до частини сьомої цієї статті у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливою або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні відомості щодо відмови відповідача у здійсненні перебудови об`єкта самочинного будівництва, як і відсутні докази того, що проведення такої перебудови є неможливим.

Суд звертає увагу сторін, що Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові від 30.03.2012 № 6 "Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)" роз`яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Тобто, знесення самочинного будівництва як крайня міра можливе за умови, якщо цим будівництвом порушуються права третіх осіб, а перебудова не призведе до усунення їх порушених прав, а також у разі, якщо перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами неможлива, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

Отже, відповідачем перед зверненням до суду з даним адміністративним позовом мають бути використані усі передбачені законодавством України заходи реагування. В іншому випадку буде порушено принцип співмірності негативних наслідків від знесення з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 по справі № 813/6426/14.

У даному випадку, позивач просить застосувати до відповідача крайні міри щодо знесення будівництва, не здійснивши при цьому усіх передбачених законодавством дій, які передують зверненню контролюючого органу до суду з даним адміністративним позовом, а отже позовні вимоги є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа - Громадська організація «Вибір» (79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, 43, кв. 11, код ЄДРПОУ 37965179) про зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов