У Х В А Л А

18 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 9901/272/19

Провадження № 11-956заі19

Суддя Великої Палати Верховного Суду Анцупова Т. О.,

перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 9901/272/19 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень,

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 10 квітня 2019 року № 111дп-19 «Про накладення на прокурора Корецького відділу Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення».

Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.

Відповідно до частини третьої статті 292 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.

Перевіряючи апеляційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, які діяли на час її подання, суд дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав.

1. Сплата судового збору

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

В порушення зазначених вимог документ про сплату судового збору або копію документа, який надає пільги щодо його сплати, до скарги не додано.

Водночас в апеляційній скарзі позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого останній посилається на свій незадовільний майновий стан.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас Законом України «Про судовий збір» передбачені умови, коли враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Зокрема, якщо:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, підстави звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення чітко урегульовані законом.

Суд звертає увагу скаржника, що з метою розгляду клопотання про звільнення від сплати судового збору з урахуванням майнового стану сторони, до суду мають бути подані відповідні докази за попередній календарний рік (тобто, якщо клопотання про звільнення від сплати судового збору подано у 2019 році, то до нього додаються докази щодо майнового стану сторони у 2018 році, які охоплюють період з 01 січня 2018 по 31 грудня 2018 року).

Однак скаржником не надано жодного доказу, відповідно до якого суд може розглянути клопотання про звільнення від сплати судового збору, зокрема, враховуючи розмір річного доходу позивача за попередній календарний рік.

Згідно із підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що з 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1921 грн.

Позовна заява подана фізичною особою у 2019 році та містить одну вимогу немайнового характеру.

Згідно із частиною другою статті 4 цього ж Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією апеляційною скаргою складає 1152,60 грн (768,40 *150%).

Судовий збір необхідно сплатити за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - 31219207026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку - 207; код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше восьми); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

2. Строк апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції

Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Передбачений зазначеною статтею строк апеляційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалено 31 липня 2019 року у відкритому судовому засіданні, в повному обсязі складено 02 серпня 2019 року, а з апеляційною скаргою позивач звернувся до Великої Палати Верховного Суду 11 вересня 2019 року.

Питання про поновлення строку апеляційного оскарження позивачем не порушено.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на несвоєчасне отримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції не може свідчити про дотримання строку апеляційного оскарження, а може бути підставою для його поновлення в разі подачі відповідної заяви.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Оскільки апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 169, 266, 295, 296, 298 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

1. Узадоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 9901/272/19 залишити без руху.

3. Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. О. Анцупова