ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/3130/19 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Степанюка А.Г., Костюк Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Народного депутата України ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом Народного депутата України ОСОБА_1 до Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України, третя особа: Народний депутат України ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язати вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України щодо не припинення діяльності Свято-Володимирського храму Української православної церкви (Московського патріархату), що розташований по вулиці Садова, 3а, кабінет №713а;

- зобов`язати Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України припинити діяльність Свято-Володимирського храму Української православної церкви (Московського патріархату), який розташований по вулиці Садова, 3а, кабінет №713а та усунути порушення вимог пожежної безпеки та цивільного захисту шляхом звільнення кабінету №713а.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України щодо не припинення діяльності Свято-Володимирського храму Української православної церкви (Московського патріархату), що розташований по вулиці Садова, 3а, кабінет №713а.

Зобов`язано Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України припинити діяльність Свято-Володимирського храму Української православної церкви (Московського патріархату), який розташований по вулиці Садова, 3а, кабінет №713 а шляхом звільнення кабінету №713а.

В апеляційній скарзі Народний депутат України ОСОБА_2 , посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

02 вересня 2019 року відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 19 січня 2008 року в приміщенні кабінету №713а, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Садова, 3а, 7 поверх, розпочато функціонування Свято-Володимирського храму Української православної церкви (Московського патріархату) за відсутності дозвільних документів.

Відповідно до рішення Комітету з питань регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України «Щодо звернення керівництва Коаліції демократичних сил та звернення народного депутата України ОСОБА_3 стосовно порядку функціонування Свято-Володимирського храму Української православної церкви (Московського патріархату) у приміщенні адміністративного будинку Верховної Ради України по вул. Садовій, 3-а» від 21 лютого 2008 року вбачається, що самовільне обладнання народними депутатами України приміщення в адміністративному будинку Верховної Ради України під культове, освячення та відкриття якого як Свято-Володимирського храму Української православної церкви (Московського патріархату) було здійснено з порушенням Конституції України та Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Відсутні будь-які установчі документи щодо створення релігійної організації, а також дозвільні, погоджувальні документи на переобладнання приміщення в адміністративному будинку під культове (храм). При переобладнанні приміщення під культове (храм) допущені порушення вимог Правил пожежної безпеки в Україні.

Зі змісту листа Голови Верховної Ради України від 22 червня 2017 року вих. №01/03-240(148597), наданого у відповідь на депутатське звернення від 22 травня 2017 року №516-дз щодо припинення діяльності Свято-Володимирського храму Московського патріархату, розташованого за адресою: вул. Садова, 3а, кабінет №713а, вбачається, що створення церкви у стінах світської державної установи відбулось всупереч Конституції України та Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Були відсутні будь-які установчі документи щодо створення релігійної організації, а також дозвільні, погоджувальні документи на переобладнання приміщення в адміністративному будинку під культове.

Відповідно до листа Управління справами Апарату Верховної Ради України від 11 грудня 2017 року №15/60-219(283183), у 2008 році з ініціативи групи народних депутатів України в адміністративному будинку Верховної Ради України по вул. Садова, 3 а, було відкрито Свято-Володимирський храм. Наразі зазначене приміщення не є робочим кабінетом жодного з народних депутатів України. Будь-яких рішень щодо виділення або закріплення вказаного приміщення за народним депутатом України або підрозділом Апарату Верховної Ради України не приймалось та не погоджувалось облаштування зазначеного культового закладу.

Листом від 11 грудня 2017 року №15/60-219(283183) зазначено, що богослужіння в храмі проводиться представниками місії «Синодальний відділ Української Православної Церкви у справах пастирської опіки пенітенціарної системи». Представниками інших релігійних конфесій у зазначеному приміщенні богослужіння не проводяться.

З наявних матеріалів справи також вбачається, що народний депутат України ОСОБА_1 звернувся до Голови Верховної Ради України із депутатським запитом №18/01/04-2018 (11/10-1485(85066) від 23 квітня 2018 року, у якому просив: надати доручення закрити осередок сепаратизму та «руського міра» в стінах Верховної Ради України та припинити діяльність Свято-Володимирського храму Московського патріархату, розташованого за адресою: вул. вул. Садова, 3а, на сьомому поверсі, каб. 713а; привести зазначені приміщення до норм пожежної безпеки.

За результатами розгляду депутатського запиту позивача Голова Верховної Ради України листом від 22 травня 2018 року вих. №01/03-237(108170) повідомив, що кімната 713а, яка розташована в адміністративному будинку Верховної Ради України ( вулиця Садова, 3-а ) у 2006 році самовільно обладнана під капличку з ініціативи народного депутата України п`ятого скликання ОСОБА_3 Керівництво Верховної Ради України дозволу щодо зміни функціонального призначення службового приміщення та відкриття культового закладу не надавало.

Додатково у відповіді на депутатський запит повідомлено, що інспекторами служби Управління з організації пожежно-профілактичної діяльності у державних установах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві наголошувалось на використанні та обладнанні зазначеної кімнати з порушенням вимог законодавства у сферах пожежної безпеки та цивільного захисту.

Позивач, зазначаючи, що функціонування Свято-Володимирського храму Української православної церкви здійснюється незаконно та створює загрозу його життю та здоров`ю під час здійснення позивачем депутатських повноважень в приміщенні Комітетів Верховної Ради України, що розташовані по вул. Садова, 3 та 3а, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що використання відкритого вогню у приміщенні, де знаходиться значна кількість людей та яке переобладнане під культове без дотримання пожежної безпеки створює загрозу життю та здоров`ю, зокрема й позивача.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з даним висновком суду з огляду на наступне.

Статтею 35 Конституції України передбачено, що кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров`я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Відповідно до частини 4 статті 3 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991 року №987-ХІІздійснення свободи сповідувати релігію або переконання підлягає лише тим обмеженням, які необхідні для охорони громадської безпеки та порядку, життя, здоров`я і моралі, а також прав і свобод інших громадян, встановлені законом і відповідають міжнародним зобов`язанням України.

Згідно частин 3, 4 статті 1 Закону України «Про статус народного депутата України» від 17 листопада 1992 року №2790-ХІІ (далі - Закон №2790-ХІІ) при виконанні своїх повноважень народний депутат керується Конституцією України, законами України та загальновизнаними нормами моралі. Держава гарантує народному депутату забезпечення необхідними умовами для здійснення ним депутатських повноважень.

Частиною 2 статті 3 Закону №2790-ХІІ визначено, що народний депутат зобов`язаний додержуватись інших вимог та обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до вимог частини 3 статті 28 Закону №2790-ХІІ народний депутат на строк виконання депутатських повноважень забезпечується окремим технічно обладнаним службовим кабінетом у приміщеннях Верховної Ради України з розташуванням у ньому постійного робочого місця його помічника-консультанта. Службовий кабінет народного депутата повинен бути обладнаний персональним комп`ютером з підключенням його до інформаційних мереж та наданням адреси електронної пошти.

Тобто, надання народному депутату технічно обладнаного службового кабінету зумовлене необхідністю виконання ним депутатських повноважень, який при виконанні своїх повноважень зобов`язаний керуватись Конституцією України, законами України та загальновизнаними нормами моралі.

Відповідно до листа Першого заступника Керівника апарату Верховної Ради України П. Бондара від 28 лютого 2019 року № 15/12-340(40988), зазначено, що за інформацією голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності А.Кожем`якіна (лист від 08.06.2017 року № 04-18/13-1066 (134449) Комітетом було ухвалено рішення закріпити приміщення, про яке йдеться (кімн. № 713а), за головою підкомітету з питань реформування пенітенціарної системи, діяльності органів виконання покарань та пробації цього Комітету ОСОБА_2

Також в зазначеному листі проінформовано, що богослужіння у зазначеному приміщення не проводяться, а сама кімната переобладнана у «Кабінет милосердя».

Одночасно, суд враховує, що обладнання у службовому кабінеті Народного депутата України ОСОБА_2 кабінету милосердя з функціями Молитовної кімнати є способом реалізації його депутатських повноважень.

Відповідно до ч. З ст. 28 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат на строк виконання депутатських повноважень забезпечується окремим технічно обладнаним службовим кабінетом у приміщеннях Верховної Ради України.

Саме у такий спосіб кімнату 713а по вул. Садова, За у м. Києві було закріплено за Народним депутатом України ОСОБА_2 .

При цьому, нормами діючого законодавства України не передбачено жодних обмежень щодо облаштування службового кабінету народного депутата України.

Кожен депутат є вільним у виборі оздоблення власного службового приміщення з метою здійснення своїх депутатських повноважень. Відсутні будь-які обмеження щодо розміщення ікон, релігійного живопису, предметів культу тощо.

З іншого боку, за будь-яке в втручання у діяльність державного діяча та перешкоджання діяльності народного депутата України ст.ст. 344, 351 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність.

Виходячи з вказаного, ніхто не може втручатися чи перешкоджати діяльності народного депутата України у закріпленому за ним службовому приміщенні.

Зазначене вище фактично унеможливлює контроль чи вплив Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України на фактичне використання виділених народним депутатам України службових приміщень, що також свідчить про те, що Відповідач у даній справі фактично не може бути належним відповідачем у такій категорії справ.

Окружний адміністративний суд, обґрунтовуючи своє рішення, вказує, що «зі змісту наявних у матеріалах справи листів вбачається, що при переобладнанні приміщення кімнати №713 а в адміністративному будинку Верховної Ради України під культове (храм) допущені порушення вимог Правил пожежної безпеки в України». Проте, будь-які належні та допустимі докази з цього приводу у справі відсутні. Судом не зазначено ким саме складено вказані листи.

Належними доказами з цього приводу, можуть бути акти про періодичні перевірки стану пожежної безпеки відповідними уповноваженими органами пожежної безпеки в будівлі, де знаходиться спірна кімнати, та встановлення такого порушення з виданням приписів з вимогами до власника та/або користувача приміщення усунути порушення правил пожежної безпеки. Будь-які документи на підтвердження вказаного у справі відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Народного депутата України Романюка Віктора Миколайовича.

Керуючись ст. ст. 243, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Народного депутата України ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2019 року - скасувати та постановити нову постанову, якою в задоволені позову Народного депутата України ОСОБА_1 до Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України, третя особа: Народний депутат України ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Степанюк А.Г.

Суддя Костюк Л.О.