ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/2695/19 Суддя першої інстанції: Патратій О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Бєлової Л.В. та Кузьмишиної О.М.,

при секретарі - Кузик О.С.,

за участю:

представника позивача: - ОСОБА_1 ,

представника відповідача: - Пилипчук І.І.,

представника третьої особи:- Жуковського В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 та Київської міської ради на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, третя особа - Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання протиправним та нечинним абзацу 2 підпункту 4.17 пункту 4 «Положень про реєстр адрес у м. Києві» затверджених Додатком 1 до рішення Київської міської ради «Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших поіменованих об`єктів у місті Києві»,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2019 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Київської міської ради, третя особа - Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання протиправним та нечинним абзацу 2 підпункту 4.17 пункту 4 «Положень про реєстр адрес у м. Києві» затверджених Додатком 1 до рішення Київської міської ради «Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших поіменованих об`єктів у місті Києві», в якому просив:

- визнати незаконним та нечинним абзац другий підпункту 4.17. пункту 4 «Положення про реєстр адрес у місті Києві», затвердженого Додатком 1 до рішення Київської міської ради «Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших поіменованих об`єктів у місті Києві» від 22.05.2013 року № 337/9394, зміст якого «- завірена в установленому порядку копія документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою (за необхідності)».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2019 року заяву представника позивача адвоката Калько Д.М. про прийняття додаткового судового рішення у справі щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково, стягнуто на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 22883141) витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 5 152,60 (п`ять тисяч сто п`ятдесят дві) гривень 60 коп.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач та відповідач звернулись з апеляційними скаргами, в яких ОСОБА_2 просить суд апеляційної інстанції пункт 4 резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2019 року скасувати, в іншій частині рішення залишити без змін.

Київська міська рада, в свою чергу просить скасувати рішення та ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2019 року та 11 липня 2019 року суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відзиви на апеляційні скарги від ОСОБА_2 та Київської міської ради до суду апеляційної інстанції не надходили.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що аналізуючи зміст абзацу першого п. 4.17 Положення про реєстр адрес у місті Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 року № 337/9394, вбачається, що відповідачем у даному випадку передбачено таку вимогу для присвоєння поштової адреси, як надання завіреної в установленому порядку копії документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою (за необхідності), проте відповідач не закріпив у вказаному Положенні чітких критеріїв визначення такої необхідності, з огляду на критерії, напрацьовані ЄСПЛ, суд вважає, що правова норма п. 4.17 Положення про реєстр адрес у місті Києві сформульовані без достатньої точності для того, щоб особа, зацікавлена в присвоєнні поштової адреси, могла передбачити, що документ, який посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою, буде вимагатись в конкретному випадку, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими, окрім того, зважаючи на приписи ч. 3, 4, 5 ст. 245 КАС України суд вважає за необхідне зобов`язати Київську міську раду прийняти нову правову норму замість скасованого абзацу другого підпункту 4.17. пункту 4 Положення про реєстр адрес у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради «Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших поіменованих об`єктів у місті Києві» від 22.05.2013р. № 337/9394.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 22 травня 2013 року Київською міською радою було прийнято рішення № 337/9394 «Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших поіменованих об`єктів у місті Києві», яке було опубліковано в газеті Хрещатик, у липні 2013 № 94, 95 (далі - Рішення № 337/9394).

Затверджене рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 року N 337/9394 Положення про реєстр адрес у місті Києві (далі - Положення) розроблено на основі Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності», постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року N 559 «Про містобудівний кадастр», рішення Київської міської ради від 24 травня 2012 року N 588/7925 «Про Службу містобудівного кадастру», рішення Київської міської ради від 20 вересня 2012 року N 70/8354 «Про затвердження Міської цільової програми створення та впровадження Містобудівного кадастру міста Києва на 2013 - 2015 роки» і встановлює на території міста Києва єдиний порядок присвоєння, реєстрації адрес об`єктів нерухомості (далі - адреса) та всіх змін у них, включаючи анулювання, а також порядок ведення реєстру адрес у місті Києві (далі - Реєстр адрес) як одного із основних інформаційних ресурсів системи Містобудівного кадастру міста Києва.

Приписи п. п. 4.1, 4.2 Положення визначають, що присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомого майна здійснюється шляхом видання розпорядчих документів Департаментом містобудування та архітектури або районними в місті Києві державними адміністраціями з подальшим їх внесенням до Реєстру адрес.

Розгляд питань присвоєння поштових адрес здійснюється за клопотаннями фізичних та юридичних осіб (заявників) в установленому порядку.

Приписи п. 4.16 Положення визначають, що присвоєння поштових адрес багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, житловим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам здійснюється розпорядженням відповідної районної в місті Києві державної адміністрації. Заявники подають заяву про присвоєння поштової адреси до дозвільного центру відповідної районної в місті Києві державної адміністрації.

Присвоєння поштових адрес іншим об`єктам нерухомого майна здійснюється наказом Департаменту містобудування та архітектури. Заявники подають заяву про присвоєння поштової адреси до Департаменту містобудування та архітектури через Міський дозвільний центр.

Згідно п. 4.17 вказаного Положення до заяви про присвоєння поштової адреси додаються такі документи:

- завірена в установленому порядку копія документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою (за необхідності);

- для фізичної особи - копія паспорта, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або документ, що його заміняє;

- для юридичної особи та фізичної особи - підприємця - копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

- завірена в установленому порядку копія правовстановлюючого документа на об`єкт нерухомого майна, а для новозбудованих об`єктів - зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації;

- копія виконавчого (контрольно-геодезичного) знімання, зареєстрованого в містобудівному кадастрі міста Києва (для закінченого будівництвом об`єкта);

- довідка Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (при цьому показники загальної площі (площ) та функціонального призначення об`єкта в цій довідці мають відповідати фактичним показникам загальної площі (площ) та функціонального призначення) або рішенню Київської міської ради про звільнення від сплати пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (при цьому показники загальної площі (площ) та функціонального призначення об`єкта в такому рішенні мають відповідати фактичним показникам загальної площі (площ) та функціонального призначення);

- копія технічного паспорта об`єкта нерухомого майна, виготовленого відповідним суб`єктом господарювання згідно з наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року N 127 "Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна".

У разі надання неповного комплекту документів, зазначених у цьому пункті, відсутності підстав для присвоєння об`єкта нерухомого майна поштової адреси заявнику протягом 10 робочих днів надається вмотивована письмова відмова.

26.10.2018 року позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг з метою отримання поштової адреси нерухомого майна (нежитловій будівлі (літ.Б) на АДРЕСА_2 ), який належить позивачу на праві приватної власності. Відповідно до опису до заяви були додані наступні документи:

- копія паспорту;

- нотаріально завірена копія правовстановлюючого документа на об`єкт нерухомого майна;

- копія виконавчого (контрольно-геодезичного) знімання;

- довідка Департаменту економіки та інвестицій КМДА про сплату пайової участі;

- копія технічного паспорту об`єкту нерухомого майна;

- копія довіреності.

Листом від 13.11.2018 року № 10468/0/06-27-18 Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовив позивачу в погодженні поштової адреси з посиланням на п. 4.17 Положення, а саме, запропоновано надати завірену в установленому порядку копія документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою.

У той же час, як зазначає представник позивача, 26.09.2018 року він звернувся до відповідача через Центр надання адміністративних послуг в інтересах ТОВ «ГБР» з метою отримання адміністративної послуги щодо присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна (комплексу виробничих будівель, що складаються з блоку виробничих приміщень "А", технічного центру "Б", будинку охорони "В) на вул. Миропільській, 8-Б у Деснянському районі м. Києва , який належить ТОВ "ГБР" на праві приватної власності.

До заяви було додано перелік документів, аналогічний поданому позивачем, і наказом № 120 від 20.02.2018 року Департаментом було присвоєно поштову адресу, про що свідчить відповідна копія витягу з наказу (відповідні копії звернення та наказу у матеріалах справи).

Таким чином, як зазначив представник позивача, з невідомих причин оскаржувана норма по різному застосовується Департаментом до різних суб`єктів звернення, що не відповідає критеріям соціальної справедливості та передбачуваності, що й стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи.

Частиною 1ст.1 Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 12 листопада 2014 року N 351/351, Київрада - представницький орган місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду міста Києва та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про столицю України - місто-герой Київ", "Про статус депутатів місцевих рад", Європейською Хартією місцевого самоврядування, Статутом територіальної громади міста Києва та іншими актами законодавства України.

22 травня 2013 року Київською міською радою, в межах наданих їй повноважень, було прийнято рішення № 337/9394 «Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших поіменованих об`єктів у місті Києві», яке було опубліковано в газеті Хрещатик, у липні 2013 року № 94, 95 (далі - Рішення № 337/9394).

Затверджене рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 року N 337/9394 Положення про реєстр адрес у місті Києві (далі - Положення) розроблено на основі законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про регулювання містобудівної діяльності", постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року N 559 "Про містобудівний кадастр", рішення Київської міської ради від 24 травня 2012 року N 588/7925 "Про Службу містобудівного кадастру", рішення Київської міської ради від 20 вересня 2012 року N 70/8354 "Про затвердження Міської цільової програми створення та впровадження Містобудівного кадастру міста Києва на 2013 - 2015 роки" і встановлює на території міста Києва єдиний порядок присвоєння, реєстрації адрес об`єктів нерухомості (далі - адреса) та всіх змін у них, включаючи анулювання, а також порядок ведення реєстру адрес у місті Києві (далі - Реєстр адрес) як одного із основних інформаційних ресурсів системи Містобудівного кадастру міста Києва.

Приписи п. п. 4.1, 4.2 Положення визначають, що присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомого майна здійснюється шляхом видання розпорядчих документів Департаментом містобудування та архітектури або районними в місті Києві державними адміністраціями з подальшим їх внесенням до Реєстру адрес.

Розгляд питань присвоєння поштових адрес здійснюється за клопотаннями фізичних та юридичних осіб (заявників) в установленому порядку.

Приписи п. 4.16 Положення визначають, що присвоєння поштових адрес багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, житловим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам здійснюється розпорядженням відповідної районної в місті Києві державної адміністрації. Заявники подають заяву про присвоєння поштової адреси до дозвільного центру відповідної районної в місті Києві державної адміністрації.

Присвоєння поштових адрес іншим об`єктам нерухомого майна здійснюється наказом Департаменту містобудування та архітектури. Заявники подають заяву про присвоєння поштової адреси до Департаменту містобудування та архітектури через Міський дозвільний центр.

Згідно п. 4.17 вказаного Положення до заяви про присвоєння поштової адреси додаються такі документи:

- завірена в установленому порядку копія документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою (за необхідності);

- для фізичної особи - копія паспорта, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або документ, що його заміняє;

- для юридичної особи та фізичної особи - підприємця - копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

- завірена в установленому порядку копія правовстановлюючого документа на об`єкт нерухомого майна, а для новозбудованих об`єктів - зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації;

- копія виконавчого (контрольно-геодезичного) знімання, зареєстрованого в містобудівному кадастрі міста Києва (для закінченого будівництвом об`єкта);

- довідка Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (при цьому показники загальної площі (площ) та функціонального призначення об`єкта в цій довідці мають відповідати фактичним показникам загальної площі (площ) та функціонального призначення) або рішенню Київської міської ради про звільнення від сплати пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (при цьому показники загальної площі (площ) та функціонального призначення об`єкта в такому рішенні мають відповідати фактичним показникам загальної площі (площ) та функціонального призначення);

- копія технічного паспорта об`єкта нерухомого майна, виготовленого відповідним суб`єктом господарювання згідно з наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року N 127 "Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна".

У разі надання неповного комплекту документів, зазначених у цьому пункті, відсутності підстав для присвоєння об`єкта нерухомого майна поштової адреси заявнику протягом 10 робочих днів надається вмотивована письмова відмова.

Позивачем наголошується, що формулювання п.п.4.17 Положення, а саме «завірена в установленому порядку копія документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою (за необхідності)» суперечить вимогам законодавства, адже відповідачем у вищевказаному нормативно - правому акті жодним чином не зазначається перелік випадків або інших чинників, на підставі яких Департамент містобудування та архітектури КМДА визначає необхідність вимагання документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи права користування земельною ділянкою, що, власне, порушує принцип верховенства права, одним із елементів якого є правова визначеність положень законів та інших нормативно - правових актів.

Проте з такими доводами позивача погодитись не можна, з огляду на наступне.

Згідно з частинами першою та другою статті 22 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівний кадастр - державна система зберігання і використання геопросторових даних про територію, адміністративно-територіальні одиниці, екологічні, інженерно-геологічні умови, інформаційних ресурсів будівельних норм, державних стандартів і правил для задоволення інформаційних потреб у плануванні територій та будівництві, формування галузевої складової державних геоінформаційних ресурсів.

Містобудівний кадастр ведеться з урахуванням даних державного земельного кадастру на державному рівні, на рівні Автономної Республіки Крим, обласному та районному рівнях, рівні обласних центрів та міст обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення.

Містобудівний кадастр ведеться уповноваженими органами містобудування та архітектури, які можуть утворювати для цього служби містобудівного кадастру.

Типове положення про службу містобудівного кадастру затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини сьомої статті 22 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», порядок ведення та структура містобудівного кадастру, порядок надання інформації з містобудівного кадастру визначаються Кабінетом Міністрів України.

Приписами пункту 30 Положення про містобудівний кадастр, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №559, на міському рівні в систему містобудівного кадастру вводяться, зокрема, відомості про реєстр адрес на території міста на підставі топографічних планів та рішень органів місцевого самоврядування про присвоєння та зміну адрес об`єктів на території міста.

Таким чином, на виконання вказаних законодавчих положень, рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 року №337/9394 затверджено Положення про реєстр адрес у місті Києві (далі - Положення).

Пунктом 1.2 Положення визначено, що адреса будівлі, споруди, майнового комплексу пов`язана з їх стійким місцем розташування, юридично закріплена і використовується в офіційних документах, міських інформаційних системах реєстрації громадян, суб`єктів господарської діяльності, прав на об`єкти нерухомості та інших системах.

Формування, ведення й внесення змін до Реєстру адрес покладається на Службу Містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури (пункт 3.1 Положення).

Згідно з пунктом 3.4 Положення, основу первинного наповнення Реєстру адрес, у тому числі, становить перелік садівничих, дачних і гаражних кооперативів (товариств), комплекси (квартали) малоповерхової житлової забудови (котеджні містечка) із визначенням меж їх територій.

Після первинного наповнення Реєстр адрес вводиться до промислової експлуатації та постійно чергується й оновлюється, в тому числі в процесі: попередньої реєстрації місця розташування (адреси) земельних ділянок; реєстрації будівельних адрес об`єктів нового будівництва; реєстрації поштових адрес закінчених будівництвом об`єктів; реєстрації поштових адрес будівель, споруд і майнових комплексів, що перебувають в експлуатації; реєстрації змін (переадресації) адрес будівель, споруд і майнових комплексів; реєстрації анулювання адреси (пункт 3.5 Положення про реєстр адрес у місті Києві).

Порядок присвоєння та реєстрації будівельних адрес об`єктам нового будівництва, поштових адрес закінченим будівництвом об`єктам; будівлям, спорудам та майновим комплексам, що перебувають в експлуатації, а також зміни адреси (переадресації) у випадках поділу майнового комплексу на окремі частини або виділення із нього окремих будівель та споруд, здійснюється в порядку, передбаченому розділом 4 цього Положення (пункт 3.7 Положення про реєстр адрес у місті Києві).

Відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 Положення про реєстр адрес у місті Києві, присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомого майна здійснюється шляхом видання розпорядчих документів Департаментом містобудування та архітектури або районними в місті Києві державними адміністраціями з подальшим їх внесенням до Реєстру адрес.

Розгляд питань присвоєння поштових адрес здійснюється за клопотаннями фізичних та юридичних осіб (заявників) в установленому порядку.

Згідно п. 4.16. Положення присвоєння поштових адрес багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, житловим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам здійснюється розпорядженням відповідної районної в місті Києві державної адміністрації. Заявники подають заяву про присвоєння поштової адреси до дозвільного центру відповідної районної в місті Києві державної адміністрації.

Присвоєння поштових адрес іншим об`єктам нерухомого майна здійснюється наказом Департаменту містобудування та архітектури. Заявники подають заяву про присвоєння поштової адреси до Департаменту містобудування та архітектури через Міський дозвільний центр.

Згідно п. 4.17 вказаного Положення до заяви про присвоєння поштової адреси, в тому числі, додаються такі документи:

- завірена в установленому порядку копія документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою (за необхідності).

Як зазначалось вище, згідно статті 22 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівний кадастр ведеться уповноваженими органами містобудування та архітектури, які можуть утворювати для цього служби містобудівного кадастру.

Згідно п. 4.16 Порядку присвоєння поштових адрес іншим об`єктам нерухомого майна (окрім багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, житловим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам) здійснюється наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Таким чином, відповідно до положень закону саме уповноваженими органами містобудування та архітектури надані повноваження, щодо виконання відповідних дій щодо присвоєння адрес об`єктам нерухомого майна, Київська міська рада підтвердила наявність таких повноважень у Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Тобто при виконанні таких повноважень Департамент має певну свободу дій під час здійснення ним відповідних функцій, визначених законом.

Варто також наголосити, що на офіційному сайті Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) http://kga.gov.ua/zvemennya-gromadvan в розділі «Звернення громадян» є роз`яснення щодо того, які документи необхідні для подачі заяви на присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна, де зокрема зазначено, що до заяви на отримання поштової адреси (яка складається в довільній формі) додаються: завірена в установленому порядку (нотаріально завірена) копія документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою (для новозбудованих об`єктів нерухомого майна та об`єктів щодо яких відсутня реєстрація права власності).

Враховуючи вище зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване спірне положення законодавства підпадає під визначення принципу правової визначеності, на який посилався суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, що, в тому числі закріплений в рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Ольсон проти Швеції». Так, відповідно до вищевказаного рішення, норма національного закону не може розглядатися як «право», якщо її не сформульовано з достатньою точністю так, щоб громадянин мав змогу, якщо потрібно, з відповідними рекомендаціями, до певної міри передбачити наслідки, що її може потягнути за собою вчинена дія.

Разом з тим, наявність інформації на офіційному сайті Департаменту, а також можливість отримання роз`яснення від компетентного щодо цих питань органу, відповідають висновку ЄСПЛ, що громадянин, отримавши у разі необхідності, рекомендації з приводу застосування норми права, до певної міри може передбачити наслідки вчинення тої чи іншої дії, у зв`язку з чим, вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що відповідно до п. 1.4 Положення, адреса - це структурований опис сукупності реквізитів місця розташування об`єкта нерухомості на місцевості, що однозначно визначає даний об`єкт.

Реєстрація адреси - це сукупність дій щодо внесення до Реєстру адрес відомостей з документів, що встановлюють адресу. Реєстрація адреси об`єкта нерухомості супроводжується контролем його місцезнаходження (і за необхідності його відображення).

Також, згідно п.1.6. Положення, метою створення та функціонування Реєстру адрес, удосконалення реєстрації адрес та їх змін є: систематизація та унормування подання інформації щодо адресної ідентифікації об`єктів нерухомості в різних документах, базах даних та інформаційних системах міста; централізований облік юридично правильних адрес будівель, споруд, майнових комплексів на різних етапах їхнього життєвого циклу, а також місця розташування (адреси) земельних ділянок; забезпечення відповідності адреси будівлі, споруди, майнового комплексу а також місця розташування (адреси) земельної ділянки, вказаної у пред`явленому заявником документі, юридично правильній адресі чи місцю розташування земельної ділянки (адресі), зареєстрованій у Реєстрі адрес.

З урахуванням викладеного, варто зазначити, що колегія суддів не вважає протиправним необхідності надання, при присвоєнні поштової адреси, такого документу, як засвідчена в установленому порядку копію документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельної ділянки.

Окрім іншого, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної вимоги представника ОСОБА_2 про розподіл судових витрат понесених апелянтом (позивачем) за надання йому фахової правової (правничої) допомоги при розгляді даної справи в суді апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Порядок розподілу судових витрат, визначений статтею 139 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 вищевказаної статті передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на той факт, що судом відмовлено у задоволенні апеляційної скарги позивача, скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено у задоволенні позову, у задоволенні апеляційної вимоги про розподіл судових витрат необхідно також відмовити.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, апеляційну скаргу Київської міської ради - задовольнити, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 червня 2019 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Київської міської ради - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 червня 2019 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя : Л.В.Бєлова

О.М.Кузьмишина

Повний текст виготовлено 17 вересня 2019 року.