ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 вересня 2019 року № 640/8636/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркет Трейд»

до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-

рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Продмаркет-Трейд» (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 19 квітня 2019 року №0020151404;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 19 квітня 2019 року №0020141404.

В обґрунтування позову позивач зазначив про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу, які викладені в акті перевірки та стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, зокрема, позивач вказує, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Продмаркет Трейд» правомірно та обґрунтовано заявлено до відшкодування за результатами діяльності в грудні 2018 року суму ПДВ в розмірі 27 666 667 грн., а також правомірно та обґрунтовано зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2018 року суму в розмірі 10 252 024 грн.

Додатково представник позивача просив врахувати, що посадові особи Головного управляння Державної фіскальної служби у місті Києві в акті перевірки не ставили під сумнів достовірність даних, вказаних в первинних документах, а також не зазначали про їх невідповідність вимогам чинного податкового законодавства. Крім того, в акті перевірки не встановлено, що надані до перевірки митні декларації не відповідають вимогам Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №450, яке встановлює вимоги до митних декларацій або про визнання недійсними таких митних декларацій. Також, посадовими особами контролюючого органу не встановлено порушень порядку митного оформлення вивезення товарів за межі митної території України.

На думку представника позивача, безпідставними є посилання податкового органу на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Продмаркет Трейд» підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України, оскільки позивач не є магазином безмитної торгівлі, а лише здійснював постачання товару до магазину безмитної торгівлі.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

У відзиві на адміністративний позов представник податкового органу стверджував, що висновки акту перевірки є обґрунтованими, підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень не вбачається, оскільки перевіркою встановлено факт безпідставного застосування позивачем нульової ставки податку на додану вартість та занижено базу оподаткування податком на додану вартість за листопад-грудень 2018 року, що є порушенням вимог статей 187, 193, 195 та 201 Податкового кодексу України. Крім того, представник відповідача зазначив, що відвантаження товару не відбувалось, про що свідчить відсутність видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та інше, а кошти по передоплаті від Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркет Трейд» на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Синерджи Трейд» згідно банківських виписок не повертались, а відтак наведене свідчить про безпідставність віднесення позивачем розрахунків коригувань до податкових накладних за листопад-грудень 2018 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що 23 січня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Продмаркет Трейд» подало до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2018 року №9308566454, в рядку 20.2.1 якої заявлено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2018 року в розмірі 27 666 667 грн.

Крім того, до зазначеної податкової декларацію позивачем додано Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3); Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4); Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

У період з 28 лютого 2019 року по 14 березня 2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві відповідно до наказу від 18 лютого 2019 року №2109 та відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за грудень 2018 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 23 січня 2019 року №9308566454, за результатами якої складено відповідний акт перевірки від 21 березня 2018 року №312/26-15-14-04-01/41737595.

Перевіркою встановлено, що на порушення вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 192.1 статті 192, пункту 193.1 статті 193, підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю «Продмаркет Трейд» завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) за грудень 2018 року на 10 252 024 грн. та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника (рядок 20.2.1) за грудень 2018 року на 27 666 667 гривень.

На підставі зазначених висновків акта перевірки контролюючий орган 19 квітня 2019 року прийняв податкове повідомлення-рішення №0020151404, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 10 252 024,00 грн.

Також, 19 квітня 2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №0020141404, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Продмаркет Трейд» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 27 666 667,00 грн. Також, даним податковим повідомленням-рішенням застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6 916 666,75 грн.

Незгода позивача із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями від 19 квітня 2019 року зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що 14 червня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дьюті Фрі Пі Джей Юкрейн» (код ЄДРПОУ 39419168) (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Продмаркет Трейд» (постачальник) укладено договір поставки №14-06-18/01.

Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору, постачальник бере на себе зобов`язання поставити покупцю товари, а покупець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити вартість товарів.

Згідно пункту 1.2 договору поставки найменування, одиниця обліку, кількість та асортимент товарів вказуються в специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 1.5 договору передбачено, що товари, які покупець отримує від постачальника за цим договором, будуть реалізовуватись в МБТ (магазинах безмитної торгівлі) покупця.

Згідно пункту 2.6 договору поставки датою поставки вважається дата підписання відповідальною особою покупця відповідного акту, видаткової або товарно-транспортної накладної.

Відповідно до пункту 4.2 договору поставки постачальник поставляє товари на склад МБТ, що розташований за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 81 (літ. Г), на умовах DDP, відповідно до правил ІНКОТЕРМС - 2010, транспортом постачальника та за рахунок постачальника, згідно із замовленнями Покупця.

У додатку №2 (Специфікація) до договору поставки, сторони узгодили найменування товару, що поставляється, яким є - «Корпоративний подарунковий сертифікат/листівка ТОВ «Синержи Трейд» номінальною вартістю 10 000 грн.» та ціну такого товару за одиницю у розмірі 8 333,33 грн. з ПДВ.

01 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Синержи Трейд» як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Продмаркет Трейд» як покупцем укладено договір поставки товарів №СТ-01-11-18/2, умовами якого визначено наступні терміни:

Товар - продовольчі непродовольчі товари, корпоративні подарункові сертифікати ТОВ «Синержи Трейд» далі (кпс/листівка або Сертифікат), а також подарункові сертифікати інших емітентів, представлені на сайті компанії ТОВ «Синержи Трейд».

Сертифікат - корпоративний подарунковий сертифікат ТОВ «Синержи Трейд» далі (КПС/листівка або сертифікат), а також подарункові сертифікати інших емітентів у вигляді матеріального носія - листівки, встановленого зразка, випущений поліграфічним способом на паперовій або пластиковій основі, що містить обов`язкові реквізити: унікальний ідентифікатор, номінальну вартість сертифікату, основні умови використання, строк дії сертифікату.

В пункті 1.1 договору поставки товарів №СТ-01-11-18/2 від 01 листопада 2018 року сторони узгодили, що постачальник протягом терміну дії даного Договору зобов`язується передавати у власність покупцеві товар (кпс/листівка) у кількості, номіналом та строки, встановлені даним договором, а покупець - приймати та оплачувати поставлені постачальником сертифікати.

Відповідно до пункту 1.2 договору поставки товарів №СТ-01-11-18/2, моментом передачі права власності на сертифікати є момент фізичного одержання сертифікатів покупцем та підписання уповноваженими представниками обох сторін видаткових накладних, що підтверджують фактичну передачу сертифікатів (кпс/листівка) від постачальника покупцеві.

Згідно пункту 3.3 договору поставки товарів №СТ-01-11-18/2 від 01 листопада 2018 року, розрахунок покупцем за замовлену партію сертифікатів здійснюється на підставі рахунку-фактури постачальника у національній валюті України в безготівковому порядку, шляхом перерахування 100 % передоплати вартості сертифікатів на розрахунковий рахунок Постачальника, зазначений у даному договорі, протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту одержання покупцем рахунку-фактури. Постачальник зобов`язується зареєструвати податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних на суму попередньої оплати, що має бути оформлена у повній відповідності до чинного законодавства України.

Пунктом 4.4 договору поставки товарів № СТ-01-11-18/2 від 01 листопада 2018 року передбачено, що днем прийняття сертифікатів є дата підписання сторонами видаткової накладної на сертифікати.

На виконання умов договору поставки товарів №СТ-01-11-18/2 від 01 листопада 2018 року, ТОВ «Продмаркет Трейд» в період з листопада по грудень 2018 року здійснило в адресу ТОВ «Синержи Трейд» 100% передоплати вартості сертифікатів на загальну суму 166 000 000 грн., в т.ч. ПДВ 27 666 667 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень.

У відповідності до приписів пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, ТОВ «Синержи Трейд» складено на ТОВ «Продмаркет Трейд» та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму 166 000 000 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 27 666 667 грн., копії яких містяться у матеріалах справи.

У зв`язку з тим, що в деяких податкових накладних, виписаних ТОВ «Синержи Трейд», було допущено помилку в назві підприємства (постачальника), ТОВ «Синержи Трейд», виписано наступні розрахунки коригування: від 11 грудня 2018 року №101 до податкової накладної №1 від 03 грудня 2018 року; від 11 грудня 2018 року №102 до податкової накладної №2 від 03 грудня 2018 року; від 11 грудня 2018 року №103 до податкової накладної №3 від 03 грудня 2018 року; від 11 грудня 2018 року №104 до податкової накладної №4 від 03 грудня 2018 року; від 11 грудня 2018 року №105 до податкової накладної №5 від 03 грудня 2018 року; від 11 грудня 2018 року №106 до податкової накладної №6 від 03 грудня 2018 року; від 11 грудня 2018 року №107 до податкової накладної №7 від 03 грудня 2018 року; від 11 грудня 2018 року №108 до податкової накладної №8 від 03 грудня 2018 року.

На виконання умов Договору поставки товарів №СТ-01-11-18/2 від 01 листопада 2018 року, після надходження 100 % предоплати, ТОВ «Синержи Трейд» передало ТОВ «Продмаркет Трейд» за актами приймання-передачі №1 від 28 листопада 2018 року, №2 від 29 листопада 2018 року, №3 від 30 листопада 2018 року, №1 від 03 грудня 2018 року, №2 від 04 грудня 2018 року, №3 від 05 грудня 2018 року, №4 від 06 грудня 2018 року, №5 від 07 грудня 2018 року, №6 від 10 грудня 2018 року, №7 від 11 грудня 2018 року, №8 від 12 грудня 2018 року, №9 від 17 грудня 2018 року, №10 від 18 грудня 2018 року, №11 від 19 грудня 2018 року, №12 від 20 грудня 2018 року, №13 від 21 грудня 2018 року, №14 від 22 грудня 2018 року, №15 від 26 грудня 2018 року, №16 від 27 грудня 2018 року, №17 від 28 грудня 2018 року, копії яких наявні у матеріалах справи, корпоративні подарункові сертифікати/листівки ТОВ «Синержи Трейд» номіналом 10 000 грн., загальною кількістю 16 600 штук.

Придбаний у ТОВ «Синержи Трейд» товар (корпоративні подарункові сертифікати/листівки ТОВ «Синержи Трейд» номіналом 10 000 грн.) в кількості 10 200 штук на загальну суму 84 999 966 грн. в період з листопада по грудень 2018 року, ТОВ «Продмаркет Трейд» за Договором поставки №14-06-18/01 від 14 червня 2018 року реалізувало (поставило) до магазинів безмитної торгівлі ТОВ «Дьюті Фрі Пі Джей Юкрейн», що підтверджується видатковими накладними №4596 від 30 листопада 2018 року, №4593 від 30 листопада 2018 року, №4633 від 03 грудня 2018 року, №4640 від 04 грудня 2018 року, №4697 від 06 грудня 2018 року, №4707 від 10 грудня 2018 року, №4729 від 11 грудня 2018 року, №4776 від 13 грудня 2018 року, №4781 від 14 грудня 2018 року та №4813 від 18 грудня 2018 року, копії яких містяться у матеріалах справи.

Транспортування товару (корпоративних подарункових сертифікатів/листівок ТОВ «Синержи Трейд» номіналом 10 000 грн.) зі складу ТОВ «Продмаркет Трейд», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 14-Б, до складу магазину безмитної торгівлі ТОВ «Дьюті Фрі Пі Джей Юкрейн», що розташований за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 81 (літ. «Г»), здійснювалось транспортом та за рахунок позивача. Факт переміщення (транспортування) товарів підтверджується товарно-транспортними накладними №П0000004596 від 30 листопада 2018 року, №П0000004593 від 30 листопада 2018 року, №П0000004633 від 03 грудня 2018 року, № П0000004640 від 04 грудня 2018 року, №П0000004697 від 06 грудня 2018 року, №П0000004707 від 10 грудня 2018 року, №П0000004729 від 11 грудня 2018 року, №П0000004776 від 13 грудня 2018 року, №П0000004871 від 14 грудня 2018 року та №П0000004813 від 18 грудня 2018 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

Водночас, факт вивезення товару (корпоративних подарункових сертифікатів/листівок ТОВ «Синержи Трейд» номіналом 10 000 грн.) у загальній кількості 10 200 штук, за межі митної території України (до складу магазину безмитної торгівлі ТОВ «Дьюті Фрі Пі Джей Юкрейн»), в період з листопада по грудень 2018 року (період, який досліджувався відповідачем під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача) підтверджується митними деклараціями №UA100150/2018/086910 від 30 листопада 2018 року, №UA100150/2018/086903 від 30 листопада 2018 року, №UA100150/2018/086930 від 04 грудня 2018 року, №UA100150/2018/086934 від 05 грудня 2018 року, №UA100150/2018/086950 від 07 грудня 2018 року, №UA100150/2018/086964 від 10 грудня 2018 року, №UA100150/2018/086972 від 11 грудня 2018 року, №UA100150/2018/087014 від 14 грудня 2018 року, №UA100150/2018/087034 від 17 грудня 2018 року, №UA100150/2018/087056 від 19 грудня 2018 року, оформленими у відповідності до вимог Митного кодексу України, копії яких наявні у матеріалах справи.

У відповідності до приписів пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ «Продмаркет Трейд» складено на отримувача ТОВ «Дьюті Фрі Пі Джей Юкрейн» та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на зазначені вище господарські операції, копії яких наявні в матеріалах справи.

Оскільки товари, експортовані ТОВ «Продмаркет Трейд» згідно вказаних вище митних декларацій ТОВ «Дьюті Фрі Пі Джей Юкрейн», є такими, що вивезені за межі митної території України у митному режимі безмитної торгівлі, позивачем у відповідності до підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України застосовано нульову ставку оподаткування податком на додану вартість при експорті таких товарів.

На виконання умов договору поставки №14-06-18/01 від 14 червня 2018 року ТОВ «Дьюті Фрі Пі Джей Юкрейн» повністю сплачено позивачу вартість поставлених в листопаді та грудні 2018 року корпоративних подарункових сертифікатів/листівок ТОВ «Синержи Трейд» номіналом 10 000 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, копії яких наявні в матеріалах справи.

Зі змісту наведених вище господарських операцій вбачається, що учасниками відповідних взаємовідносин є: ТОВ «Синержи Трейд», як емітент сертифікатів (тобто продавець, що випустив сертифікат і безпосередньо реалізує товари в погашення сертифікату його пред`явнику), ТОВ «Продмаркет Трейд» та ТОВ «Дьюті Фрі Пі Джей Юкрейн», як дилери (посередники) (суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність із перепродажу подарункових сертифікатів, проте безпосередньо товари/послуги в погашення сертифікатів не реалізують), а також покупець (пред`явник) сертифіката (кінцевий споживач товарів).

При цьому, предметом відносин між ТОВ «Синержи Трейд», як емітентом, та ТОВ «Продмаркет Трейд», як дилером (посередником), а у подальшому і між ТОВ «Продмаркет Трейд» та ТОВ «Дьюті Фрі Пі Джей Юкрейн» є не товари, які надалі погашатимуть такий сертифікат, а власне подарунковий сертифікат - пластикова картка.

За таких обставин суд вважає, що для дилера (посередника), якими є ТОВ «Продмаркет Трейд» та ТОВ «Дьюті Фрі Пі Джей Юкрейн», подарунковий сертифікат - це не що інше, як товар, що надходить від емітента і далі продається покупцям.

У такій ситуації в обліку дилера (посередника) придбання подарункових сертифікатів відображається як купівля-продаж звичайного товару.

Таким чином, за операціями з подарунковими сертифікатами у дилера (посередника) виникають звичайні наслідки придбання товару.

Тобто, придбання сертифікатів у емітента дилер (посередник) відображає як звичайну купівлю (обліковує подарункові сертифікати як товари на рахунку 28), а їх продаж покупцям - як реалізацію товарів.

Такий висновок суду, у тому числі, базується на безпосередньому сприйнятті ТОВ «Синержи Трейд» та ТОВ «Продмаркет Трейд» вказаних вище сертифікатів у якості товару, що підтверджується положеннями укладеного між ними договору поставки товарів №СТ-01-11-18/2 від 01 листопада 2018 року, згідно до яких сторонами узгоджено постачання корпоративних подарункових сертифікатів/листівок ТОВ «Синержи Трейд» номінальною вартістю 10 000 грн., саме як товару, відповідно до умов зазначеного вище договору.

Крім того, схоже визначення подарункових сертифікатів, як товарів, закріплено і в укладеному між ТОВ «Продмаркет Трейд» та ТОВ «Дьюті Фрі Пі Джей Юкрейн» договорі поставки №14-06-18/01 від 14 червня 2018 року.

Також суд зазначає, що згідно наданої позивачем до суду картки рахунку №281 за листопад - грудень 2018 року, придбані у ТОВ «Синержи Трейд» корпоративні подарункові сертифікати/листівки ТОВ «Синержи Трейд» номіналом 10 000 грн., обліковувались позивачем як товари на рахунку 28.

З урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що доводи відповідача, згідно до яких, корпоративні подарункові сертифікати/листівки ТОВ «Синержи Трейд» номіналом 10 000 грн., поставлені ТОВ «Продмаркет Трейд» в адресу ТОВ «Дьюті Прі Пі Джей Юкрейн», не є самим товаром, а мають лише властивості попередньої оплати за товар, є безпідставними.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що вимогами статті 22, пункту 23.1, пункту 23.2 статті 23 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об`єкта оподаткування. База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об`єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов`язання.

База оподаткування і порядок її визначення встановлюються цим Кодексом для кожного податку окремо.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 193.1 статті 193 Податкового кодексу України передбачено, що ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:

а) 20 відсотків;

б) 0 відсотків;

в) 7 відсотків по операціях з:

постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;

постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я».

Відповідно до підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України, за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України:

а) у митному режимі експорту;

б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пунктів 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України;

в) у митному режимі безмитної торгівлі;

г) у митному режимі вільної митної зони.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Суд звертає увагу на той факт, що зміст наведеної правової норми вказує, що порушенням підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України може вважатись оподаткування за нульовою ставкою операцій з вивезення товарів за межі митної території України, якщо їх вивезення не підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Митного кодексу України, ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.

Згідно пункту 20 частини 1 статті 4 Митного кодексу України митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Відповідно до пункту 57 частини 1 статті 4 Митного кодексу України товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Статтею 82 Митного кодексу України передбачено, що експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов`язань щодо їх зворотного ввезення.

Частинами 1 та 2 статті 141 Митного кодексу України передбачено, що у митний режим безмитної торгівлі поміщуються іноземні та українські товари, які ввозяться з-за меж митної території України або вивозяться з митної території України.

Поміщення українських товарів у митний режим безмитної торгівлі для цілей оподаткування вважається експортом цих товарів.

Вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами, та інші товари, що відповідно до законодавства України декларуються шляхом поданням митної декларації, передбаченої для підприємств, а також порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними, визначає Положення про митні декларації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №450.

Відповідно до пункту 30 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №450 визначено, що вивезення товарів за межі митної території України підтверджується у разі поміщення товарів у митні режими: безмитної торгівлі чи вільної митної зони - митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, чи додатковою декларацією; реекспорту згідно з пунктом 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України чи експорту - митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, чи додатковою декларацією, а також повідомленням про фактичне вивезення товарів за межі митної території України.

Як вже зазначалося вище, придбаний у ТОВ «Синержи Трейд» протягом листопада-грудня 2018 року товар (корпоративні подарункові сертифікати/листівки ТОВ «Синержи Трейд» номіналом 10 000 грн.) в кількості 10 200 штук на загальну суму 84 999 966 грн., позивач за договором поставки №14-06-18/01 від 14 червня 2018 року реалізував (поставив) до магазинів безмитної торгівлі ТОВ «Дьюті Фрі Пі Джей Юкрейн».

Вивезення товару (корпоративних подарункових сертифікатів/листівок ТОВ «Синержи Трейд» номіналом 10 000 грн.) за межі митної території України, підтверджується митними деклараціями, оформленими відповідно до вимог Митного кодексу України. Митні декларації містить відмітку митного органу відправлення - ПМК (під митним контролем).

Підтвердженням реального (фактичного) здійснення господарських операцій між ТОВ «Продмаркет Трейд» та ТОВ «Дьюті Фрі Пі Джей Юкрейн» є надані до перевірки та наявні у матеріалах справи копії договору поставки товарів від 01 листопада 2018 року №СТ-01-11-18/2, платіжні доручення, на підтвердження оплати по договору поставки товарів від 01 листопада 2018 року №СТ-01-11-18/2, податкові накладні, складені ТОВ «Синержи Трейд», розрахунки коригування до податкових накладних, акти приймання-передачі сертифікатів по Договору поставки товарів від 01 листопада 2018 року №СТ-01-11-18/2, договір поставки від 14 червня 2018 року №14-06-18/1, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, митні декларації, виписки з банківського рахунку позивача, на підтвердження отримання коштів від ТОВ «Дьюті Фрі Пі Джей Юкрейн» та податкові накладні, складені позивачем на господарські операції з поставки сертифікатів в адресу ТОВ «Дьюті Фрі Пі Джей Юкрейн».

При цьому, суд зазначає, що вказані первинні документи, не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», статті 44 Податкового кодексу України та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Наведені вище документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів ТОВ «Продмаркет Трейд», зміни у власному капіталі ТОВ «Продмаркет Трейд» та отримання реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентом ТОВ «Дьюті Фрі Пі Джей Юкрейн».

При цьому, суд враховує, що посадові особи Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві в акті перевірки не ставили під сумнів достовірність даних, вказаних в первинних документах, а також не зазначали про їх невідповідність вимогам чинного податкового законодавства. Крім того, в акті перевірки не встановлено, що надані до перевірки митні декларації не відповідають вимогам Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №450, яке встановлює вимоги до митних декларацій, або про визнання недійсними таких митних декларацій.

З урахуванням наведеного у сукупності, суд приходить до висновку, що товари, експортовані ТОВ «Продмаркет Трейд» згідно митних декларацій №UA100150/2018/086910 від 30.11.2018, №UA100150/2018/086903 від 30 листопада 2018 року, №UA100150/2018/086930 від 04 грудня 2018 року, №UA100150/2018/086934 від 05 грудня 2018 року, №UA100150/2018/086950 від 07 грудня 2018 року, №UA100150/2018/086964 від 10 грудня 2018 року, №UA100150/2018/086972 від 11 грудня 2018 року, №UA100150/2018/087014 від 14 грудня 2018 року, №UA100150/2018/087034 від 17 грудня 2018 року, №UA100150/2018/087056 від 19 грудня 2018 року ТОВ «Дьюті Фрі Пі Джей Юкрейн» є такими, що вивезені за межі митної території України у митному режимі безмитної торгівлі, що є безумною підставою для застосування нульової ставки оподаткування податком на додану вартість при експорті таких товарів.

Таким чином, ТОВ «Продмаркет Трейд» правомірно застосувало нульову ставку з податку на додану вартість по операціям з вивезення товарів за межі митної території України.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що доводи відповідача стосовно того, що позивачем реалізовано до магазинів безмитної торгівлі ТОВ «Дьюті Фрі Пі Джей Юкрейн» подарункові сертифікати в грудні 2018 року на загальну суму 70 010 128 грн. не відповідають дійсності, оскільки первинними документами, наданими позивачем до суду, підтверджується факт поставки подарункових сертифікатів до магазинів безмитної торгівлі ТОВ «Дьюті Фрі Пі Джей Юкрейн» в грудні 2018 року на загальну суму 69 999 972 грн.

Щодо правомірності складання позивачем розрахунків коригувань до податкових накладних за листопад та грудень 2018 року, суд виходить з наступного.

01 листопада 2018 року між ТОВ «Синержи Трейд» як покупцем та ТОВ «Продмаркет Трейд» як Постачальником укладено договір поставки №ПМ-01-11-18/2, умовами якого визначено наступні терміни:

Товар - продовольчі, непродовольчі товари, подарункові сертифікати та послуги.

Сертифікат - подарунковий сертифікат ТОВ «Продмаркет Трейд» у вигляді матеріального носія - листівки встановленого зразка, випущений поліграфічним способом на паперовій або пластиковій основі, що містить обов`язкові реквізити: номінальну вартість сертифікату, основні умови використання, строк дії сертифікату. Сертифікат підтверджує факт попередньої оплати товарів Постачальника, а також зобов`язання Постачальника реалізувати товари, згідно номіналу сертифікату за роздрібними цінами на товари.

В пункті 1.1 договору поставки №ПМ-01-11-18/2 від 01 листопада 2018 року сторони узгодили, що постачальник протягом терміну дії даного договору зобов`язується передавати у власність покупцеві сертифікати або товари у кількості та строки, встановлені даним договором, а покупець - приймати та оплачувати поставлені постачальником сертифікати або товари.

Відповідно до пункту 2.5 договору поставки №ПМ-01-11-18/2 від 01 листопада 2018 року, розрахунок покупцем за замовлену партію товарів/сертифікатів здійснюється на підставі рахунку-фактури постачальника у національній валюті України в безготівковому порядку, шляхом перерахування 100% передоплати вартості товарів/сертифікатів на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у даному договорі, протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту одержання покупцем рахунку-фактури. Постачальник зобов`язується зареєструвати податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних на суму попередньої оплати, що має бути оформлена у повній відповідності до чинного законодавства України. У разі поставки в подальшому покупцю товарів/сертифікатів, постачальник повинен зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних відповідний розрахунок коригування на фактично поставлені замість сертифікатів товари.

Наявними матеріалами справи підтвержується, що на виконання умов договору поставки №ПМ-01-11-18/2 від 01 листопада 2018 року, ТОВ «Синержи Трейд» здійснило в адресу ТОВ «Продмаркет Трейд» 100% передоплати вартості сертифікатів в листопаді 2018 року на суму 30 000 000 грн., в т.ч. ПДВ 5 000 000 грн., в грудні 2018 року на суму 136 000 000 грн., в т.ч. ПДВ 22 666 666,67 грн. Факт здійснення ТОВ «Синержи Трейд» передоплати підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, копії яких наявні в матеріалах справи.

У відповідності до приписів підпункту «а» пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, ТОВ «Продмаркет Трейд» на перші події - на дати надходження грошових коштів від ТОВ «Синержи Трейд» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 231 податкову накладну на суми передоплати.

В подальшому, шляхом укладання Додаткових угод №1 від 03 грудня 2018 року, №2 від 04 грудня 2018 року, №3 від 05 грудня 2018 року, №4 від 17 грудня 2018 року, №5 від 18 грудня 2018 року, №6 від 19 грудня 2018 року, №7 від 20 грудня 2018 року, №8 від 21 грудня 2018 року до договору поставки №ПМ-01-11-18/2 від 01 листопада 2018 року, ТОВ «Продмаркет Трейд» (постачальник) та ТОВ «Синержи Трейд» (покупець) дійшли згоди про часткову заміну зобов`язання постачальника щодо передачі у власність покупця сертифікатів, по яких вже було здійснено передоплату, що випливають з договору поставки №ПМ-01-11-18/2 від 01 листопада 2018 року (первісне зобов`язання) новим зобов`язанням, за яким постачальник зобов`язується передати у власність покупця інший товар, а саме кондитерські вироби. Первісні зобов`язання припинилися з моменту набрання чинності вищевказаними додатковими угодами, копії яких наявні у матеріалах справи

Відповідно до укладених додаткових угод, частина сплаченої ТОВ «Синержи Трейд» на користь ТОВ «Продмаркет Трейд» в рахунок попередньої оплати вартості сертифікатів за первісним зобов`язанням в розмірі 125 500 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 916 666,35 грн., була зарахована позивачем в рахунок оплати ТОВ «Синержи Трейд» Товару за новим зобов`язанням, а саме в рахунок оплати кондитерських виробів.

При цьому, суд зазначає, що на виконання умов додаткових угод позивачем в день їх укладання, складено розрахунки коригування до податкових накладних, складених на дату отримання часткової попередньої оплати вартості сертифікатів та передано їх ТОВ «Синержи Трейд» для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. В свою чергу, останнім зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних надані позивачем розрахунки коригування. Фактично, в грудні 2018 року було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 175 розрахунків коригувань до 175 податкових накладних, складених в листопаді та грудні 2018 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

При цьому, в день складання розрахунків коригувань, ТОВ «Продмаркет Трейд» складено на отримувача ТОВ «Синержи Трейд» податкові накладні на товар - кондитерські вироби на загальну суму 125 500 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 916 666,35 грн.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Відповідно до частини 2 статті 604 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація).

Як вже зазначалося вище та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору поставки №ПМ-01-11-18/2 від 01 листопада 2018 року, ТОВ «Синержи Трейд» здійснило в адресу ТОВ «Продмаркет Трейд» 100% передоплати вартості сертифікатів в листопаді 2018 року на суму 30 000 000 грн., в т.ч. ПДВ 5 000 000 грн., та в грудні 2018 року на суму 136 000 000 грн., в т.ч. ПДВ 22 666 666,67 грн.

У відповідності до приписів підпункту «а» пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, ТОВ «Продмаркет Трейд» на перші події - на дати надходження коштів від ТОВ «Синержи Трейд» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 231 податкову накладну.

В подальшому сторонами було досягнуто домовленостей шляхом укладання додаткових угод до договору поставки, про часткову заміну первісного зобов`язання ТОВ «Продмаркет Трейд» з поставки сертифікатів, новим зобов`язанням з поставки товару - кондитерських виробів, у зв`язку з чим частина попередньої оплати вартості сертифікатів в розмірі 125 500 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 916 666,35 грн. була зарахована в рахунок оплати ТОВ «Синержи Трейд» кондитерських виробів.

Враховуючи викладене, ТОВ «Продмаркет Трейд» складено розрахунки коригування до податкових накладних, складених на дату отримання попередньої оплати вартості Сертифікатів. Такі розрахунки коригування зареєстровано ТОВ «Синержи Трейд» в Єдиному реєстрі податкових накладних, а в день складання розрахунків коригування, ТОВ «Продмаркет Трейд» складено на отримувача ТОВ «Синержи Трейд» податкові накладні на товар - кондитерські вироби.

З урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що оскільки ТОВ «Продмаркет Трейд» як постачальником - платником ПДВ на дату отримання попередньої оплати від ТОВ «Синержи Трейд» за сертифікати, згідно до умов вказаного вище договору поставки №ПМ-01-11-18/2 від 01 листопада 2018 року, були визначені податкові зобов`язання з ПДВ та надалі за домовленістю сторін, оформленою додатковими угодами до договору поставки №ПМ-01-11-18/2 від 01 листопада 2018 року, зобов`язання з поставки зазначених сертифікатів частково припинилися та частина попередньої оплати зарахована в рахунок оплати ТОВ «Синержи Трейд» іншого товару - кондитерських виробів, то ТОВ «Продмаркет Трейд» на дату досягнення такої домовленості (укладання додаткових угод) мало всі підстави скласти розрахунки коригування до податкових накладних, складених на дату отримання такої попередньої оплати, а також скласти податкові накладні на кондитерські вироби.

При цьому, суд зазначає, що факт можливості коригування податкових зобов`язань при зарахуванні попередньої оплати за один товар в рахунок оплати вартості іншого не оплаченого покупцем товару та порядок такого коригування підтверджується висновками, викладеними Державною фіскальною службою України в податкових консультаціях від 23 серпня 2018 року №3666/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 05 лютого 2019 року №401/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 05 лютого 2019 року №403/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Так, у наведених податкових консультаціях Державна фіскальна служба України зазначає, якщо постачальником - платником ПДВ на дату отримання попередньої (авансової) оплати за товар N 1 були визначені податкові зобов`язання з ПДВ та надалі за домовленістю сторін зобов`язання з поставки такого товару припиняється та попередня (авансова) оплата зараховується в рахунок оплати товару N 2, то постачальник - платник ПДВ на дату досягнення такої домовленості має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання такої попередньої (авансової) оплати, та зменшити нараховану суму податкових зобов`язань з ПДВ.

Складання такого розрахунку коригування здійснюється на дату підписання документа, на підставі якого кошти, отримані за товар N 1, будуть зараховані в рахунок оплати вартості товару N 2.

Відтак, висновки Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, викладені в акті перевірки №312/26-15-14-04-01/41737595 від 21 березня 2019 року щодо відсутності у ТОВ «Продмаркет Трейд» підстав для коригування податкових накладних за листопад 2018 року на загальну суму ПДВ 4 916 666,55 грн. та за грудень 2018 року на загальну суму ПДВ 15 999 999,80 грн., повністю спростовуються матеріалами даної справи.

Крім того, суд зазначає, що згідно підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14.1 Податкового кодексу України визначено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Податкове зобов`язання для цілей розділу V цього Кодексу, згідно зі п. п. 14.1.179 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Відповідно до приписів підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

В силу положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що ТОВ «Продмаркет Трейд» правомірно та обґрунтовано заявлено до відшкодування за результатами діяльності в грудні 2018 року суму ПДВ в розмірі 27 666 667 грн., а також правомірно та обґрунтовано зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2018 року суму в розмірі 10 252 024 грн.

За таких обставин, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню як протиправні.

Згідно з вимогами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Закону, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Згідно з частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України наявні підстави для стягнення на користь позивача суми понесених ним судових витрат зі сплати судового збору.

В частині судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

За змістом норми частини 1 та 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються в тому числі з витрат, пов`язаних з розглядом справи, - витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1-3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат береться: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу стягуються з іншої сторони лише у тому випадку, якщо професійна правнича допомога реально надавалася в справі тією особою або особами, які одержали за це плату, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.

Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено до відшкодування суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 101 250,01 грн., на підтвердження понесення яких надав до суду: копію договору про надання правничої допомоги від 01 квітня 2019 року №б/н; копію додаткової угоди від 01 квітня 2019 року №б/н до договору про надання правничої допомоги від 01 квітня 2019 року №б/н; копію додаткової угоди від 25 квітня 2019 року №б/н до договору про надання правничої допомоги від 01 квітня 2019 року №б/н; копію акта №1 приймання-передачі наданих послуг по договору про надання правничої допомоги від 01 квітня 2019 року №б/н; копію рахунку на оплату №38 від 23 липня 2019 року; платіжне доручення №17407 від 25 липня 2019 року на суму 101 250,01 грн.

При цьому, відповідно до акту №1 приймання-передачі наданих послуг по договору про надання правової допомоги від 01 квітня 2019 року 50 000,00 грн. понесених витрат складає підготовка заперечень №0504/8 від 05 квітня 2019 року від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркет Трейд» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на акт Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 21 березня 2019 року №312/26-15-14-04-01/41737595 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Продмаркет Трейд» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за грудень 2018 року та 5 000,00 грн. становить представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркет Трейд» в Головному управлінні Державної фіскальної служби у місті Києві під час розгляду підготовлених та поданих заперечень №0504/8 від 05 квітня 2019 року на акт перевірки Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 21 березня 2019 року №312/26-15-14-04-01/41737595.

Суд звертає увагу, що вказані вище понесені позивачем витрати не пов`язані із судовим розглядом справи та не можуть бути присуджені до стягнення відповідно до норм чинного законодавства.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В частині заперечень представника позивача щодо понесених позивачем витрат на підготовку заява про видачу копії ухвали по адміністративній справі №640/8636/19 у сумі 1 666,67 грн., суд зазначає, що наявні матеріали справи підтверджують факт подання такої заяви, а норми чинного законодавства, зокрема Кодексу адміністративного судочинства України, надає право учасникам процесу подавати заяви та клопотання. При цьому, доводи представника податкового органу, що дана заява подана всупереч того, що копія ухвали надіслана судом на адресу позивача спростовують наявні матеріали справи, зокрема розписка представника позивача про отримання копії ухвали суду від 05 червня 2019 року нарочно.

З урахуванням наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового стягнення на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 46 250,01 грн.

Керуючись статтями 47, 72 - 78, 241 - 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркет Трейд» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 19 квітня 2019 року №0020151404 та №0020141404.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркет Трейд» (04073, місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 14-Б, код ЄДРПОУ 41737595) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 19 210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень 00 копійок. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 46 250 (сорок шість тисяч двісті п`ятдесят) гривень 01 копійка за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук