ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 вересня 2019 року № 826/4651/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., суддів: Арсірія Р.О., Кузьменка В.А., секретаря судового засіданні Кириллові М.С. розглянувши в порядку письмового адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до 1) Міністерства юстиції України,

2) Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних

покарань та пробації,

3) Державної установи "Райківська виправна колонія (№ 73)"

третя особа ОСОБА_2

про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього

заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди,

за участі:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - Винокурова Олександра Вікторовича (договір про надання правової допомоги від 06.03.2017 № 11-17 ЦС),

представника відповідача 1 - Іскоростенської Світлани Ярославівни (довіреність від 31.01.2017 №927/9.1/22-17),

представника відповідача 1 - Жарикова Олександра Володимировича (довіреність від 09.02.2018 №1764/9.1.2/ін-18),

представника відповідача 1 - Євглевської Олександри Володимирівни (довіреність від 12.09.2018 №9823/9/22-18),

представника відповідача 1 - Новіцької Лесі Олегівни (довіреність від 14.01.2017 № 434/9/22-19),

представника відповідача 2 - Радоуцької Алли Сергіївни (довіреність від 12.09.2017 № 10)

представника відповідача 3 - Сидорука Віктора Олександровича (доручення від 28.09.2017 № 4-1304),

третьої особи - не прибув,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації, Державної установи "Райківська виправна колонія (№ 73)" про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2017 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

У судовому засіданні 26.10.2017 залучено до участі у справі ОСОБА_2 в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета позову.

Ухвалою від 13.09.2018 відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про закриття провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що звільненню особи зі служби в порядку передбаченому пунктом 6 частини першої статті 7 Закону України "Про національну поліцію" має передувати накладення на особу дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, водночас дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в ДКВС України на позивача накладено не було, а отже його звільнено зі служби у зв`язку з реалізацією неіснуючого дисциплінарного стягнення. Також позивач посилається на те, що його звільнення оформлене оскаржуваним наказом не було погоджено у встановлено чинним законодавством порядку та вказаний наказ видано за результатами службового розслідування призначеного та проведеного з грубим порушенням вимог чинного законодавства. Як на обґрунтування завдання йому моральної шкоди позивач посилався на те, що йому було заподіяно значні моральні страждання та переживання самим фактом звільнення, який спричинив втрату доходу, порушення нормальних життєвих зв`язків та стосунків з колегами по роботі та оскаржуваний наказ було оголошено в принизливій формі в присутності підлеглих. Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Відповідач 1 проти позовних вимог заперечив, надав суду письмовий відзив на позовну заяву. Свою позицію відповідач 1 обґрунтовує тим, що оскаржуваний наказ прийнятий ним на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Зокрема відповідач 1 посилався на те, що комісія, яка проводила службове розслідування ДУ «Райківська виправна колонія (№ 73)» у висновку службового розслідування від 23.02.2017 пропонувала притягнути до дисциплінарної відповідальності начальника позивача, а саме звільнити з займаної посади за суттєві прорахунки в службовій діяльності, незадовільну організацію та відсутність контролю за роботою структурних підрозділів установи, невжиття своєчасних заходів щодо усунення недоліків, які мають системний характер, за всіма напрямками діяльності установи, також враховуючи, що раніше наказом управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області від 14.09.2016 № 222 о/с позивача було накладене дисциплінарне стягнення та попереджено про неповну посадову відповідність. Також відповідач 1 зазначив про те, що позивач відмовився 23.02.2017 надати письмові пояснення, у зв`язку з чим складено відповідний акт.

Представники відповідача 1 у судовому засіданні заперечили проти позовних вимог.

Відповідач 2 проти позовних вимог заперечив, надав суду письмовий відзив на позовну заяву. Свою позицію відповідач 2 обґрунтовує тим, що як зазначено в затверджених висновках службового розслідування, підставою для проведення службового розслідування стало доручення Міністерства юстиції України від 01.02.2017 №158/27.2/32-17 з довідками комплексного інспектування Державної установи «Райківська виправна колонія №73», за результатами яких були виявлені чисельні порушення кримінально-виконавчого законодавства та актів Міністерства юстиції України, що в свою чергу є встановленим та зазначеним в тексті документу прямим причинно - наслідковим зв`язком між діями службової особи та відповідності НПА, які регламентують діяльність ДКВС України. Також відповідач 2 зазначив про те, що позивач під час проведення службового розслідування спочатку відмовився надати пояснення, про що був складений відповідний акт про відмову, після чого власноручно ознайомився з висновком службового розслідування та надав пояснення щодо складеного службового висновку. Представник відповідача 2 у судове 25.04.2019 засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач 3 у судове засідання 25.04.2019 не прибув, відзиву на адміністративний позов суду не надав, подав заяву щодо розгляду справи без його участі.

Третя особа у судове засідання 25.04.2019 не прибув, пояснень на адміністративний позов суду не надав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні суд, відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, колегія суддів встановила наступне.

Наказом Державної пенітенціарної служби України від 28.10.2015 № 195/ОС-15 призначено підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 (М-924897) начальником Райківської виправної колонії управління ДПтС України в Житомирській області.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 23.01.2017 № 209/к "Щодо ОСОБА_1 " у зв`язку з перейменуванням державної установи "Райківська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України Житомирської області (№73)" у державну установу "Райківська виправна колонія (№73)" відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 15.12.2016 № 3679/52/5 наказано вважати полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 таким, що з 23.01.2017 обіймає посаду начальника державної установи "Райківська виправна колонія (№73)".

Генеральною прокуратурою України у зв`язку з встановленням за результатами проведення в порядку контролю перевірки діяльності Райківської виправної колонії № 73 у Житомирській області низки порушень вимог кримінально - виконавчого законодавства щодо режиму, охорони праці, матеріально - побутового та медико - санітарного забезпечення, застосування заохочувальних норм закону тощо видано Міністру юстиції України Петренку П.Д. вказівку про усунення порушення вимог кримінально - виконавчого законодавства від 19.12.2016 № 16/2-104вих-16, в якій викладено вимогу негайно усунути виявлені порушення законодавства, вжити дієвих заходів щодо недопущення їх у подальшому та вирішити питання про відповідальність осіб з вини яких допущено порушення, та про перебування на займаній посаді начальника виправної установи ОСОБА_1 .

Наказом Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації від 10.02.2017 № 32/ОД-17 зі змінами внесеними наказом від 20.02.2017 № 41/ОД-17 з огляду на надходження вказівки Департаменту ресурсного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України Міністерства юстиції України від 01.02.2017 №158/27.2/32-17 стосовно комплексного інспектування державних установ «Райківська виправна колонія (№73)», «Київський слідчий ізолятор» за результатами якого були виявлені чисельні порушення кримінально-виконавчого законодавства та актів Міністерства юстиції України та з метою проведення службового розслідування фактів виявлених порушень та вжиття заходів щодо усунення порушень вимог діючого законодавства в діяльності Державних установ «Райківська виправна колонія (№73)», «Київський слідчий ізолятор» наказано створити Комісію з проведення службового розслідування за фактами виявлених порушень під час перевірки Міністерством юстиції України Державної установи «Райківська виправна колонія (№73)».

За результатами проведеного службового розслідування за відомостями викладеними в доповідних записках працівників Міністерства юстиції України за результатами комплексного інспектування Державної установи «Райківська виправна колонія (№73)» складено висновок службового розслідування за фактами виявлених порушень під час перевірки Міністерством юстиції України державної установи «Райківська виправна колонія (№73)» затверджений начальником Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальної покарань та пробації Міністерства юстиції України 23.02.2017.

В пункті 3 розділу "Пропозиції" вказаного висновку службового розслідування зазначено наступне: "3. За суттєві прорахунки в службовій діяльності, незадовільну організацію та відсутність контролю за роботою структурних підрозділів установи, невжиття своєчасних заходів щодо усунення недоліків, які мають системний характер, за всіма напрямками діяльності установи, а також враховуючи, що на начальника установи полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 раніше накладене дисциплінарне стягнення правами начальника управління ДПтС України в Житомирській області наказ від 14.09.2016 №222 о/с його попереджено про неповну посадову відповідність, підготувати подання до 24.02.2017 року до Державного секретаря Міністерства юстиції України щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника державної станови «Райківська виправна колонія №73)» полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , а саме звільнення з займаної посади."

Начальником Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації внесено подання від 24.02.2017 № 11-756 про звільнення з посади начальника державної установи «Райківська виправна колонія (№ 73)» полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 Державному секретарю Міністерства юстиції України в якому зазначено наступне: "Відповідно до абзацу 9 пункту 10 Положення про Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16,02.2017 № 434/5, вношу подання про звільнення полковника внутрішньої служби ОСОБА_1, з посади начальника державної установи «Райківська виправна колонія (№ 73)» ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, за порушення виявлені під час проведення службового розслідування за фактами виявлених порушень під час перевірки Міністерством юстиції України державної установи «Райківська виправна колонія (№ 73)»,

За результатами службового розслідування встановлено, що полковник внутрішньої служби ОСОБА_1 , начальник державної установи «Райківська виправна колонія (№ 73)» допустив суттєві недоліки в службовій діяльності, як наслідок, незадовільна організація та відсутність контролю за роботою структурних підрозділів установи, невжиття своєчасних заходів щодо усунення недоліків, які мають системний характер, за всіма напрямками діяльності, що призвели до надзвичайних подій.

Факти порушень законодавства викладені у Висновку службового розслідування за фактами виявлених порушень під час перевірки Міністерством юстиції державної установи «Райківська виправна колонія (№ 73)» від 23.02.2017.

Враховуючи зазначене, полковник внутрішньої служби ОСОБА_1 , подається до звільнення з посади начальника державної установи «Райківська виправна колонія (№ 73)»."

28.02.2017 Міністерством юстиції України відповідно до частини п`ятої статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», підпункту 12 пункту 12<sup>2 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, пункту 10 Положення про Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.02.2017 № 434/5, Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2015 № 356/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.03.2015 за №295/26740, пункту 7 Положення про державну установу «Райківська виправна колонія (№73)», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.12.2016 № 3679/52/5 видано наказ № 870/к "Про звільнення ОСОБА_1 ", яким наказано звільнити полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 01.03.2017 зі служби в Державній кримінально - виконавчій службі України з посади начальника державної установи «Райківська виправна колонія (№ 73)» у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».</sup>

^{Позивач не погоджуючись з висновком службового розслідування за фактами виявлених порушень під час перевірки Міністерством юстиції України державної установи «Райківська виправна колонія (№73)», поданням від 24.02.2017 № 11-756 та наказом від 28.02.2017 № 870/к звернувся з відповідним позовом до суду.}

^{Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.}

^{Частиною першою статті 6 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" встановлено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.}

^{Згідно з частиною четвертою статті 6 вказаного Закону встановлено, що структура, штати територіальних органів управління, підрозділів кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я та положення про них затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань.}

^{Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).}

^{Пунктом 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2015 №356/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.03.2015 за № 295/26740 встановлено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб рядового чи начальницького складу або їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового чи начальницького складу та можуть викликати суспільний резонанс.}

^{Згідно з пунктом 2 розділу ІІ вказаного Порядку службове розслідування проводиться за рішенням уповноваженого на те начальника у разі: невиконання або неналежного виконання особами рядового і начальницького складу під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на органи і установи завдань; порушення фінансово-господарської діяльності органів і установ, виявлені під час ревізій або перевірок, інших контрольних заходів; надходження акта прокурорського реагування, окремої ухвали суду про виявлені у службовій діяльності ДКВС України порушення законодавства; отримання інформації про скоєння інших, не визначених в абзацах другому - сімнадцятому цього пункту, дисциплінарних проступків, які уповноважена на призначення службового розслідування особа вважатиме достатніми для його проведення.}

^{Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2015 №356/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.03.2015 за № 295/26740 підстави для призначення службового розслідування можуть міститися у службових документах осіб рядового і начальницького складу, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих посадовими особами органів і установ в установленому законодавством України порядку.}

^{Пунктом 6 розділу ІІ вказаного Порядку визначено, що підставою для проведення службового розслідування є належним чином оформлений письмовий наказ уповноваженого на те начальника.}

^{Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2015 №356/5 начальники Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України та міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції мають право призначати службові розслідування стосовно осіб рядового і начальницького складу підпорядкованих їм органів і установ (крім осіб начальницького складу, призначення на посади яких здійснюється Державним секретарем Міністерства юстиції України або особою, яка виконує його обов`язки).}

^{Відповідно до пункту 7 розділу ІІІ вказаного Порядку керівники структурних підрозділів апарату Міністерства юстиції України та їх заступники за наявності підстав, достатніх для призначення службового розслідування, мають право надсилати відповідну інформацію начальникам міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції для проведення службового розслідування з подальшим інформуванням Міністерства юстиції України про його результати.}

^{Міністерством юстиції України від Генеральної прокуратурою України було отримано складену у зв`язку з встановленням за результатами проведення в порядку контролю перевірки діяльності Райківської виправної колонії № 73 у Житомирській області низки порушень вимог кримінально - виконавчого законодавства щодо режиму, охорони праці, матеріально - побутового та медико - санітарного забезпечення, застосування заохочувальних норм закону тощо видано Міністру юстиції України Петренку П.Д. вказівку про усунення порушення вимог кримінально - виконавчого законодавства від 19.12.2016 № 16/2-104вих-16, в якій викладено вимогу негайно усунути виявлені порушення законодавства, вжити дієвих заходів щодо недопущення їх у подальшому та вирішити питання про відповідальність осіб з вини яких допущено порушення, та про перебування на займаній посаді начальника виправної установи ОСОБА_1 .}

^{У зв`язку з надходженням зазначеної вказівки та за результатами проведених заходів на її виконання Департаментом ресурсного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України Міністерства юстиції України сформовано вказівку від 01.02.2017 №158/27.2/32-17 стосовно комплексного інспектування державних установ «Райківська виправна колонія (№73)», «Київський слідчий ізолятор» за результатами якого були виявлені чисельні порушення кримінально-виконавчого законодавства та актів Міністерства юстиції України.}

^{Комісію з проведення службового розслідування за фактами виявлених порушень під час перевірки Міністерством юстиції України Державної установи «Райківська виправна колонія (№73)» створено та їй доручено 14-15 лютого 2017 року провести ретельну службову перевірку виявлених порушень з напрямками діяльності служб з виїздом до Державної установи «Райківська виправна колонія (№73)» наказом Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації від 10.02.2017 № 32/ОД-17 зі змінами внесеними наказом від 20.02.2017 № 41/ОД-17.}

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про те, що посилання позивача на те, що службове розслідування за результатами якого складено висновок службового розслідування за фактами виявлених порушень під час перевірки Міністерством юстиції України державної установи «Райківська виправна колонія (№73)» затверджений начальником Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальної покарань та пробації Міністерства юстиції України 23.02.2017 призначено за відсутності на те правових підстав є необґрунтованими та спростовуються документами наявними в матеріалах справи.

Щодо посилань позивача на факт складання висновку службового розслідування з порушенням пункту 4 розділу VIII Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2015 №356/5, яким встановлено, що забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, письмового пояснення, або за відсутності акта про її відмову від надання письмового пояснення, суд звертає увагу на наступне.

Вказаним пунктом також встановлено, що небажання особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

Пунктом 3 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2015 № 356/5 визначено, що виконавець (голова, члени комісії) зобов`язаний(ні) у разі відмови опитуваної особи надати пояснення в обов`язковому порядку документально засвідчити таку відмову складанням акта. Акт засвідчується підписами не менше трьох осіб, одна з яких обов`язково повинна бути виконавцем (головою комісії). Акт у триденний строк з моменту складання в установленому порядку реєструється в підрозділі, на який покладено функції ведення діловодства за місцем проходження служби виконавцем, а в разі неможливості - в органі або установі, де проходить службу особа рядового чи начальницького складу, яка допустила порушення, після чого такий акт долучається до матеріалів службового розслідування.

В матеріалах справи наявна копія акту від 14.02.2017 фіксації відмови від надання письмових пояснень з боку позивача складеного заступником начальника відділу протидії злочинності управління організації діяльності служб ДКВС України полковник внутрішньої служби Васюком О. А. , заступником начальника управління-начальник відділу охорони, режиму та нагляду управління організації діяльності служб ДКВС України Косовським С .І., провідним спеціалістом відділу енергозабезпечення та інженерних мереж управління матеріально-технічного забезпечення Солошенком В. Ф . , старшим інспектором з особливих доручень відділу охорони, режиму та нагляду управління організації діяльності служб ДКВС України Сльозко А.І., в якому зазначено наступне: "14.02.2017 близько 11:10 год. в кабінеті начальника державної установи «Райківська виправна колонія (№73)» начальнику державної установи «Райківська виправна колонія (№73)» полковнику внутрішньої служби Гасаналієву P.O. було запропоновано надати письмове пояснення з приводу допущенних порушень нормативно-правових актів інших організаційно- розпорядчих документів Міністерства юстиції України та Державної пенітенціарної служби України (Державного департаменту України з питань виконання покарань), які регламентують діяльність органів та установ виконання покарань, встановлених при проведенні службового розслідування і вказівкою Департаменту ресурсного забезпечення Державної кримінально- виконавчої служби України Міністерства юстиції України від 01.02.2017 158/27.2/32-17 стосовно комплексного інспектування державної установи «Райківська виправна колонія (№73)», від надання письмового пояснення ОСОБА_1 відмовився, про що складено дійсний акт."

Відповідно до Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації від 10.02.2017 № 32/ОД-17 головою Комісію з проведення службового розслідування за фактами виявлених порушень під час перевірки Міністерством юстиції України Державної установи «Райківська виправна колонія (№73)» призначено заступника начальника Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Немцева Дмитра Генадійовича .

З огляду на зазначене суд погоджується з посиланнями позивача на те, що акт від 14.02.2017 фіксації відмови від надання письмових пояснень з боку позивача було складено з порушенням вимог пункту 3 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2015 №356/5, водночас, оскільки вказаним пунктом не визначено, що у випадку якщо відповідний акт не буде засвідчено підписом голови комісії він є недійсним та враховуючи його складання чотирма з семи членів Комісію з проведення службового розслідування за фактами виявлених порушень під час перевірки Міністерством юстиції України Державної установи «Райківська виправна колонія (№73)», тобто більшістю її складу, суд дійшов висновку про те, що він може належним чином засвідчувати факт відмови позивача 14.02.2019 від надання письмових пояснень.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про те, що висновок службового розслідування за фактами виявлених порушень під час перевірки Міністерством юстиції України державної установи «Райківська виправна колонія (№73)» затверджений начальником Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальної покарань та пробації Міністерства юстиції України 23.02.2017 було складено за відсутності порушення пункту 4 розділу VIII Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2015 № 356/5.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Пунктом 8 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2015 № 356/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.03.2015 за № 295/26740 висновок службового розслідування - документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності осіб рядового і начальницького складу, висновки та пропозиції.

Пунктом 1 розділу VIII вказаного Порядку встановлено, що за результатами службового розслідування складається висновок службового розслідування, який складається із вступної, описової та резолютивної частин. У вступній частині висновку зазначаються посада, звання, прізвище, ініціали виконавця (голови, членів комісії), який (які) проводив(ли) службове розслідування, підстави для проведення службового розслідування. В описовій частині висновку зазначаються: відомості про обставини, за яких особа рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, вчинила дію або бездіяльність, що стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мета вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки, що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в ДКВС України і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристика особи (зокрема наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), яка вчинила дисциплінарний проступок, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв`язку між діями або бездіяльністю особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, та їх наслідками; умови, що передували вчиненню дії або бездіяльності чи спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов`язки, які було порушено; наявність вини особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного; відомості про залучення до проведення службового розслідування фахівців та дані про них, подані ними результати. У резолютивній частині висновку службового розслідування зазначаються: пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб рядового і начальницького складу конкретних видів заохочень або дисциплінарних стягнень, класифікації отриманих тілесних ушкоджень, обставин загибелі (смерті) осіб рядового і начальницького складу, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; підтвердження чи спростовування відомостей, які стали підставою для його призначення; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

У разі відсутності в начальника, який призначив службове розслідування, повноважень щодо накладення дисциплінарного стягнення, в резолютивній частині висновку службового розслідування подається клопотання до старшого прямого начальника, який наділений відповідним правом, про накладення на особу рядового чи начальницького складу іншого виду дисциплінарного стягнення.

Згідно з пунктом 4 розділу VIII Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2015 № 356/5 із затвердженим висновком службового розслідування за рішенням начальника, який призначив службове розслідування, ознайомлюється начальник органу або установи, де проходить службу особа рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено проведення службового розслідування.

Пунктом 6 розділу VIII вказаного Порядку встановлено, що рішення за результатами розгляду висновку та інших матеріалів службового розслідування приймається у 10-денний строк із дати їх надходження начальником, який його призначив. За результатами службового розслідування особи рядового і начальницького складу, стосовно яких воно проводилося, притягаються до відповідальності у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 7 розділу VIII Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2015 № 356/5 якщо вину особи рядового чи начальницького складу повністю доведено, начальник, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення такої особи до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення за результатами службового розслідування видається наказ, зміст якого оголошується персоналу органу або установи, де проходить службу особа рядового чи начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності її підлеглих забороняється. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового чи начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі відмови особи рядового чи начальницького складу від ознайомлення з наказом під підпис безпосередній начальник такої особи спільно з посадовою особою підрозділу персоналу складає відповідний акт. Особа рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.

Таким чином, висновок службового розслідування та клопотання до старшого прямого начальника, який наділений відповідним правом на накладення дисциплінарного стягнення про накладення на особу рядового чи начальницького складу певного виду дисциплінарного стягнення самі по собі не є юридично значимими для особи, оскільки безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи щодо яких їх складено має лише рішення про притягнення такої особи до дисциплінарної відповідальності, яке приймається виключно у випадку, якщо за результатами розгляду всіх наданих йому матеріалів начальник, який призначив службове розслідування або старший прямий начальник наділений правом на накладення дисциплінарного стягнення дійде висновку про те, що вину особи рядового чи начальницького складу повністю доведено.

Отже висновок службового розслідування за фактами виявлених порушень під час перевірки Міністерством юстиції України державної установи «Райківська виправна колонія (№73)» від 23.02.2017 затверджений 23.02.2017 начальником Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальної покарань та пробації Міністерства юстиції України Менчиц Сергієм Євгеновичем та подання начальника Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Менчиц Сергія Євгеновича від 24.02.2017 № 11-756 про звільнення позивача не є юридично значеним для позивача, оскільки не мають безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а отже самі по собі не породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов`язки.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що оскільки висновок службового розслідування за фактами виявлених порушень під час перевірки Міністерством юстиції України державної установи «Райківська виправна колонія (№73)» від 23.02.2017 затверджений 23.02.2017 начальником Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальної покарань та пробації Міністерства юстиції України Менчиц Сергієм Євгеновичем та подання начальника Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Мечиц Сергія Євгеновича від 24.02.2017 № 11-756 про звільнення позивача самі по собі не породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов`язки, то не виникає і передумови для здійснення захисту права або законного інтересу, шляхом визнання їх протиправними та скасування, а отже позовні вимоги в частині оскарження вказаних рішень є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини п`ятої статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті частиною другою статті 77 Закону України поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.

Частиною другою статті 19 вказаного Закону встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 12 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень, зокрема, звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно з частинами третьою та сьомою статті 13 вказаного Закону начальник, який не наділений правом накладання дисциплінарних стягнень, має право порушити перед старшим прямим начальником клопотання про притягнення особи рядового або начальницького складу до дисциплінарної відповідальності. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.

Частинами шостою та восьмою статті 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" встановлено, що про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

Відповідно до частини першої та пунктів 12, 13 та 13 частини четвертої статті 10 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" державний секретар міністерства є вищою посадовою особою з числа державних службовців міністерства. Державний секретар підзвітний і підконтрольний міністру. Державний секретар міністерства відповідно до покладених на нього завдань: призначає на посаду та звільняє з посади керівників підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління міністерства; притягує до дисциплінарної відповідальності керівників державних підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління відповідного міністерства; з питань, що належать до його повноважень, видає накази організаційно-розпорядчого характеру та контролює їх виконання.

Підпунктами 7 та 8 пункту 12^{2 Положення про Міністерство юстиції України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 встановлено, що Державний секретар Мін`юсту відповідно до покладених на нього завдань: призначає на посади та звільняє з посад у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців апарату Мін`юсту, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності; приймає на роботу та звільняє з роботи у порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників апарату Мін`юсту, приймає рішення щодо їх заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності.}

^{Згідно з пунктом 7 Положення про державну установу "Райківська виправна колонія (№73)" виправну колонію очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади Державним секретарем Міністерства юстиції України за погодженням з заступником Міністра юстиції України, який згідно з розподілом повноважень координує та контролює діяльність ДКВС України, в тому числі на підставі пропозицій, внесених начальником управління.}

Таким чином, служба в поліції припиняється, зокрема, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Особою уповноваженою на притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади начальника державну установу "Райківська виправна колонія (№73)" є Державний секретар Міністерства юстиції України, який має погодити відповідне звільнення з заступником Міністра юстиції України, який згідно з розподілом повноважень координує та контролює діяльність ДКВС України.

Наказом від 28.02.2017 № 870/к "Про звільнення ОСОБА_1 " підписаним Державним секретарем Міністерства юстиції України позивача 01.03.2017 звільнено зі служби в Державній кримінально - виконавчій службі України з посади начальника державної установи «Райківська виправна колонія (№ 73)» у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до наданої копії вказаного наказу наданої відповідачем 1, наказ від 28.02.2017 № 870/к "Про звільнення ОСОБА_1 " погоджений заступником Міністра юстиції України Чернишовим .

Відповідно до копії листа Міністерства юстиції України від 16.03.2017 № 9765/6889-0-33-17/23, яка додана позивачем до позовної заяви заступником Міністра юстиції України, який згідно з розподілом повноважень координує та контролює діяльність ДКВС України є Чернишов Денис Вікторович .

Відповідно до пункту 1 розділу 4 Інструкції з діловодства в Міністерстві юстиції України затвердженої Міністерства юстиції України від 03.08.2015 № 1405/5 проекти наказів з кадрових питань (особового складу) (про прийняття на роботу, звільнення, надання відпустки, відрядження тощо) готує Департамент кадрової роботи та державної служби у двох примірниках на підставі доповідних записок керівників структурних підрозділів, заяв працівників, трудових договорів та інших документів. Другий примірник проекту наказу візується виконавцем, керівником Департаменту, у разі потреби - керівниками інших структурних підрозділів Міністерства, заступником Міністра відповідно до розподілу повноважень.

Пунктом 20 розділу 3 вказаної Інструкції встановлено, що у разі виникнення потреби у проведенні оцінки доцільності створення документа, його обґрунтованості та відповідності законодавству здійснюється погодження проекту документа. Внутрішнє погодження оформляється шляхом проставляння візи. Віза включає: особистий підпис, ініціали (ініціал імені) і прізвище особи, яка візує документ, дату візування із зазначенням у разі потреби найменування посади цієї особи. Віза проставляється як на лицьовому, так і на зворотному боці останнього аркуша проекту документа, якщо місця для візування на лицьовому боці останнього аркуша документа недостатньо. Візи проставляються на примірниках документів, що залишаються в установі.

Таким чином наказ від 28.02.2017 № 870/к "Про звільнення ОСОБА_1 " містить погодження заступника Міністра юстиції України, який згідно з розподілом повноважень координує та контролює діяльність ДКВС України - Чернишова Дениса Вікторовича , у той час, як відсутність зазначення ініціалів та дати візування, за наявності особистого підпису, факт проставлення якого саме Чернишовим Д.В. сторонами не заперечується, не може бути підставою для висновку про відсутність факту погодження наказу від 28.02.2017 № 870/к "Про звільнення ОСОБА_1 " заступником Міністра юстиції України, який згідно з розподілом повноважень координує та контролює діяльність ДКВС України.

Статтею 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" встановлено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об`єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Відповідно до статті 2 вказаного Закону дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Позивачем доказів та обґрунтувань на спростування фактів встановлених у висновку службового розслідування за фактами виявлених порушень під час перевірки Міністерством юстиції України державної установи «Райківська виправна колонія (№73)» затверджений начальником Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальної покарань та пробації Міністерства юстиції України 23.02.2017 суду надано не було.

Посилання позивача на те, що встановлені порушення вимог чинного законодавства були до того, як його було призначено начальником державної установи «Райківська виправна колонія (№ 73)» та наявні майже у всіх закладах виконання покарань не приймаються судом до уваги, оскільки жодним чином не свідчать про відсутність факту допущення саме позивачем дисциплінарного проступку.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З аналізу фактів викладених у висновку службового розслідування за фактами виявлених порушень під час перевірки Міністерством юстиції України державної установи «Райківська виправна колонія (№73)» затверджений начальником Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальної покарань та пробації Міністерства юстиції України 23.02.2017 суд вважає їх достатніми для висновку про допущення позивачем дисциплінарного проступку за який може бути накладено стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Наказом від 28.02.2017 № 870/к "Про звільнення ОСОБА_1 " позивача було звільнено зі служби в Державній кримінально - виконавчій службі України з посади начальника державної установи «Райківська виправна колонія (№ 73)» у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби відповідно до статті 6 частини першої статті 77 Закону України "Про національну поліцію".

Позивач, як на обґрунтування протиправності вказаного наказу посилається на те, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби на нього накладено не було.

Відповідач 1 у судовому засіданні зазначив про те, що наказом від 28.02.2017 № 870/к "Про звільнення ОСОБА_1 " на позивача одночасно накладено я дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади та звільнено з відповідної посади.

Враховуючи те, що рішення про накладення стягнення та про звільнення з посади оформлюються наказами та повноваження щодо видання відповідного наказу належить одній особі Державному секретарю Міністерства внутрішніх справ, яким і було видано наказ від 28.02.2017 № 870/к, суд вважає, що факт того, що в зазначеному наказі окремо не зазначено про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, за наявності підстав для накладення відповідного дисциплінарного стягнення, не може бути обставиною, яка сама по собі свідчить про протиправність звільнення позивача зі служби на наявність підстав для скасування наказу від 28.02.2017 № 870/к

З огляду на зазначене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622), Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 2, код ЄДРПОУ 40867327), Державної установи "Райківська виправна колонія (№ 73)" (13333, м. Київ, Житомирська обл., Бердичівський р-н, село Райки, вул. Центральна, 1 код ЄДРПОУ 08563352), третя особа ОСОБА_2 (АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_2) про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О.П. Огурцов

Судді Р.О. Арсірій

В.А. Кузьменко