ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.09.2019 р. Справа № 914/3777/15

За позовом: Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради,

м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Західуніверсал плюс», м. Львів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Львівської міської ради, м. Львів,

про демонтаж тимчасових споруд.

Суддя Синчук М.М.

за участю секретаря судового засідання

Корольчук О.В.

Представники учасників справи:

позивача: не з`явився,

відповідача: Алексеєнко А.А.

третьої особи: не з`явився.

Представникам сторін, що з`явились в судове засідання, роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 46 ГПК України. Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу “Акорд”.

В судовому засіданні 16.09.2019 р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ “Західуніверсал плюс” про зобов`язання звільнити елементи благоустрою шляхом демонтажу самочинно встановлених тимчасових споруд на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.11.2015 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 24.11.2015 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.11.2018 у справі № 914/3777/15 закрито провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 року, Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Західуніверсал плюс” від 23.11.2018 б/н задоволено. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.11.2018 про закриття провадження у справі №914/3777/15 скасовано. Справу №914/3777/15 передано до Господарського суду Львівської області для продовження розгляду.

31.01.2019р. матеріали справи №914/3777/15 надійшли до Господарського суду Львівської області.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2019 року головуючим суддею у справі №914/3777/15 було визначено суддю Синчука М.М.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.02.2019 р. справу №914/3777/15 прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін. Проведення судового засідання для розгляду справи по суті призначено на 04.03.2019 р. Ухвалою суду від 04.03.2019 р. розгляд справи по суті відкладено на 25.03.2019 р. Ухвалою суду від 04.03.2019 р. відкладено розгляд заяви представника відповідача про заперечення проти розгляду справи в спрощеному провадженні та клопотання про зупинення провадження у справі до наступного судового засідання.

Ухвалою від 25.03.2019 р. суд перейшов від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №914/3777/15 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження, підготовче засідання у справі призначив на 03.06.2019 р. Ухвалою суду від 25.03.2019 р. відкладено розгляд клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі. Ухвалою суду від 25.03.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі №914/3777/15 на 30 днів з 24.05.2019 р.

Ухвалою суду від 03.06.2019 р. підготовче засідання відкладено на 24.06.2019 р.

Ухвалою суду від 24.06.2019 р. зупинено провадження у справі №914/3777/15 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у справі №914/1092/18.

На адресу Господарського суду Львівської області 29.07.2019 р. надійшло клопотання відповідача про поновлення та закриття провадження у справі №914/3777/15, оскільки Постановою Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 у справі № 914/1092/18 скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанції і закрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 27.08.2019р. провадження у справі №914/3777/15 поновлено, судове засідання призначено на 16.09.2019р.

У судове засідання 16.09.2019р. представник позивача не з`явився. Через канцелярію суду, 16.09.2019 р., представник позивача, подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю забезпечити участь уповноваженого представника в судове засідання.

У судове засідання 16.09.2019р. представник відповідача з`явився, щодо відкладення розгляду справи заперечив.

Розглянувши клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.

Згідно з вичерпним переліком підстав для відкладення розгляду справи, який передбачено частиною 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, підставою для відкладення розгляду справи, зокрема, є перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У даному випадку судом прийнято до уваги, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є саме неможливість вирішення спору у даному судовому засіданні, а не наявність відповідного клопотання учасника судового процесу.

Як зазначено у п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Проте, позивачем не було доведено суду неможливості заміни представника, а також неможливості розгляду справи без участі позивача на підставі письмових доказів по справі. Також судом враховано, що відкладення розгляду справи може призвести до затягування строків розгляду спору та порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, у судовому засіданні 16.09.2019 судом залишено без задоволення клопотання представника позивача про відкладення судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка представників позивача не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 16.09.2019р. представник відповідача підтримав подане через канцелярію суду, клопотання про закриття провадження у справі. Свою позицію, викладену в клопотанні, обґрунтовує тим, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебувала справа № 914/1092/18 за позовом Червоноградської міської ради Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кольга», предметом якої є звільнення елементів благоустрою шляхом демонтажу самочинно встановлених тимчасових споруд.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 у справі №914/1092/18 скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанції і закрито провадження у справі.

Спірні правовідносини у справі №914/3777/15 за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Західуніверсал плюс” про звільнення елементів благоустрою шляхом демонтажу самочинно встановлених тимчасових споруд, що перебуває на розгляді Господарського суду Львівської області є аналогічними до спірних правовідносин вищенаведеної справи №914/1092/18, яка розглянута Великою Палатою Верховного Суду.

Так, скасовуючи судові рішення судів господарської юрисдикції постановою Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 у справі №914/1092/18 за позовом Червоноградської міської ради Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кольга» встановлено юрисдикцію адміністративних судів.

При цьому Велика Палата прийшла до наступних висновків:

« ....27. Визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність суб`єкта владних повноважень як сторони у спірних правовідносинах та виконання ним у цих правовідносинах управлінських функцій.

28. Закон України «Про благоустрій населених пунктів»_ визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

29. Згідно зі статтею 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

30. У силу статті 12 Закон України «Про благоустрій населених пунктів» суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення ,громадяни.

31. У відповідності до статті 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила благоустрою території населеного пункту - це нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Правила включають, зокрема, порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; порядок розміщення малих архітектурних форм; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів.

32. Частиною першою статті 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

33. Таким чином, Закон України «Про благоустрій населених пунктів» наділяє повноваженнями міські ради та їх виконавчі органи здійснювати самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів.

34. У розумінні Закону України «Про благоустрій населених пунктів» дії з демонтажу елементів благоустрою є заходами з відновлення благоустрою населеного пункту (демонтаж - це роботи щодо відновлення об`єкту благоустрою території).

35. З огляду на викладене вище, Червоноградська міська рада Львівської області наділена контролюючими повноваженнями та здійснює владні управлінські функції у сфері благоустрою міста, приймає рішення про демонтаж та вживає заходи із демонтажу елементів благоустрою.

36. Відповідно до наведених приписів законодавства, спори щодо виконання суб`єктами владних повноважень функцій у сфері благоустрою (зокрема, відновлення благоустрою шляхом демонтажу елементів благоустрою) є публічно-правовими й мають розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

37. У свою чергу, відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

38. Згідно із пунктом 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсним актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

39. Рішення суб`єкта владних повноважень щодо демонтажу самочинно встановлених тимчасових споруд у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога щодо демонтажу самочинно встановлених тимчасових споруд - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами вчинення відповідних дій у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимогу про здійснення демонтажу самочинно встановлених тимчасових споруд можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про здійснення демонтажу тимчасових споруд є оспорювання цивільного права особи (зокрема, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень щодо такого демонтажу.

40. Предметом спору у цій справі є зобов`язання демонтувати самочинно встановлені стаціонарні тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності, оскільки спірні споруди встановлені ТОВ «Кольга» без паспорта прив`язки.

41. Така вимога стосується здійснення контролю за станом благоустрою території міста Червоноград, забезпечення в ньому чистоти і порядку, усунення порушень, допущених, за твердженням позивача, відповідачем. Земельна ділянка при цьому не є предметом спору у справі; вимога про захист права власності на землю позивачем не заявлялась. Зазначений спір не є спором про право власності відповідача на тимчасову споруду, оскільки не позбавляє його права володіння, користування та розпорядження останньою, і позивачем не заявлено вимог про захист права власності способами, встановленими для захисту права власності.

42. З наведеного вбачається, що вирішення спору стосовно демонтажу самочинно встановлених споруд, що розташовані на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні ТОВ «Кольга», не впливає на обсяг прав і обов`язків ні позивача, ні відповідача щодо відповідної земельної ділянки, оскільки предмет такого спору не стосується ані правомірності набуття цими особами відповідної земельної ділянки, ані правомірності її використання.

43. Звідси, Велика Палата Верховного суду дійшла висновку, що Червоноградська міська рада Львівської області звернулася до суду як суб`єкт владних повноважень на виконання управлінських функцій з контролю у сфері благоустрою міста, оскільки відповідач не демонтував спірні тимчасові споруди в добровільному порядку

44. З огляду на вказане обґрунтованими є доводи касаційної скарги про те, що у спірних правовідносинах орган місцевого самоврядування здійснює владні управлінські функції, а отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку, що цей спір належить до юрисдикції господарського суду...».

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Отже, враховуючи вище викладені норми законодавства, суд приходить до висновку, що вказаний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства і підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно частини другої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (стаття 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Аналогічні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №911/3594/17.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Зважаючи на суб`єктний склад учасників правовідносин, предмет та характер спору, у даній справі 914/3777/15 та справі 914/1092/18, яку розглядала Велика Палата Верховного Суду, місцевий господарський суд дійшов висновку, що ці справи виникли у справах в подібних відносинах, а відтак спір у справі 914/3777/15 не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

За приписами пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись статтями 1, 4, 20, п. 1 ч.1 ст. 231, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Закрити провадження у справі №914/3777/15 за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західуніверсал плюс» про зобов`язання звільнити елементи благоустрою шляхом демонтажу самочинно встановлених тимчасових споруд за адресою: м. Львів, вул АДРЕСА_3 , 68, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 . АДРЕСА_2 , 24.

Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст.235 Господарського процесуального кодексу України після її складення та підписання, може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.255-257 ГПК України.

Повний текст ухвали виготовлено 16.09.2019.

Суддя Синчук М.М.