Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2019 р. Справа№200/6886/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “КПФ Валев” (84000, Донецька область, смт. Олександрівка, вул. Центральна, 53, код ЄДРПОУ 36976217) до Головного управління Держпраці у Донецькій області (юридична адреса: 85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф`єва, буд. 82, код ЄДРПОУ 39790445) про визнання протиправними та скасування постанов Головного управління Держпраці у Донецькій області про накладення штрафу № ДЦ1115/560/АВ/ІП-ФС від 23.04.2019 року, №1115/560/АВ/МГ-ФС від 23.04.2018 року, припису про усунення виявлених порушень від 10.04.2018 року №ДЦ1115/560/АВ/П,-

За участі представників сторін:

від позивача – Біличенко В.О. за ордером,

від відповідача – Кудлаєнко В.Г. за довіреністю,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “КПФ Валев” звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Донецькій області із позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати постанови Головного управління Держпраці у Донецькій області від 23.04.2019 року № ДЦ1115/560/АВ/ІП-ФС, від 23.04.2018 №№1115/560/АВ/МГ-ФС, припису про усунення виявлених порушень від 10.04.2018 року №ДЦ1115/560/АВ/П, накладеного на позивача.

Ухвалою від 31 травня 2019 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом уточнення позовних вимог в частині визначення вірного оскаржуваного припису та постанов про накладання штрафу на ТОВ “КПФ Валев”.

10 червня 2019 року позивач усунув недоліки позовної заяви усунені в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2019 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання на 02 липня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “КПФ Валев” про забезпечення адміністративного позову – задоволено, зупинено стягнення на підставі виконавчих документів постанови Головного управління Держпраці у Донецькій області від 23.04.2019 року № ДЦ 1115/560/АВ/ІП-ФС, постанови від 23.04.2018 № 1115/560/АВ/МГ-ФС до набрання законної сили рішенням, прийнятим в адміністративній справі №200/6886/19-а.

02 липня 2019 року відповідачем надано клопотання про відкладення підготовчого засідання.

02 липня 2019 року судом відкладено підготовче засідання до 30.07.2019 року.

19 липня 2019 року відповідачем надано відзив на позовну заяву із додатками та клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 19.08.2019 року

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10 вересня 2019 року.

10 вересня 2019 року судом призначено судові дебати на 17 вересня 2019 року.

У призначений час в судове засідання з`явились представники сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20.03.2019 року, за адресою вул. Центральна (Радянська), 18, смт. Олександрівка, Олександрівський р-н., Донецька обл., 84000, у приміщенні магазину «Апрель» посадовими особами відповідача проведено інспекційне відвідування суб`єкта господарювання. В приміщенні магазину «Апрель», інспектори звернулись до продавця продовольчих товарів ОСОБА_1 без з`ясування наявності будь-яких представницьких повноважень (довіреності) представляти юридичну особу, вручили наступні документи: повідомлення про проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання №04.3-11-8/2536-19, від 20.03.2019 року, направлення про проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання №389/04.3/1508, від 20.03.2019 року, ТОВ «КПФ Валев», вул. Радянська, 53, смт. Олександрівка, Олександрівський р-н., Донецька обл. Про зазначене відвідування не було повідомлено уповноважену особу – директора ОСОБА_2 . 04.04.2019 року позивачем отримано через «Укрпошта Експрес» заказаний лист №8500100416486, згідно опису вкладення в конверті повинен бути вкладений акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ДЦ 1115/560/АВ від 29 березня 2019 року. Працівниками ТОВ «КПФ Валев» - складено акт про відсутність будь яких підписів посадових осіб на складеному документі під назвою акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ДЦ 1115/560/АВ від 29 березня 2019 року та вкладеному у поштовий конверт. Даний акт складено на підставі перевірки відповідно до ст.259 Кодексу законів про працю України, № 322-VIII від 10.12.71, п.п. 19,31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 за виявлені порушення постанови Кабінету Міністрів України №413 від 17 червня 2015 р. Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу; ч.З ст.24 КЗпП України; ч.б ст.95 КЗпП України; ст.33, ЗУ №108 «Про оплату праці»; ст.2, ЗУ №1282 «Про індексацію грошових доходів»; п.2,4,5 ПКМУ №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення»; ч.5, ст.31, ЗУ №108 «Про оплату праці».

Вважає, що інспекторами Держпраці був порушений порядок інспекційного відвідування, оскільки останні не проінформували суб`єкта господарювання про його права під час здійснення державного нагляду. Зазначив, що в повідомленні про проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання зазначено місцезнаходження юридичної особи АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 . Перевірка проведена за іншою адресою (право власності, яке належить фізичний особі - ОСОБА_3 ) Власника об`єкту не повідомлено про проведення перевірки. Таким чином вважає, що перевірку проведено поза межами об`єкту регулювання. Акт за наслідком інспекційного відвідування у його останній день належним чином складений не був (відсутній підпис, прізвище ім`я по батькові) уповноваженої особи що склала акт, про що посадовими особами ТОВ «КПФ ВАЛЕВ» складено акт №б/н від 04.04.2019 року. У зв`язку з відсутністю підписів інспекторів в акті, зауваження до акту позивачем протягом трьох робочих днів не надавались. Вимога про надання документів №ДЦ1115/560/ПД від 28.03.2019 року також не направлялась суб`єкту господарювання. Зазначив, що суб`єкт господарювання, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), однак директор ОСОБА_2 був відряджений до м. Варшава на дату проведення інспекційного відвідування.

Зазначив, що при розгляді справи уповноважена посадова особа не роз`яснила особі, яка брала участь у розгляді справи, її права та обов`язки, заяву про ознайомлення з матеріалами справ не задовольнила.

23.04.2019 року відповідачем було винесено оскаржувані постанови з порушенням п`ятнадцятиденного строку з дня прийняття рішення про її розгляд, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509.

Крім того, зазначив, що спірне рішення не відповідає критерію пропорційності, а саме штраф у сумі 379 293 гривень є занадто великим відносно доходів Позивача.

Додатково зазначив, що відповідач може здійснювати державний нагляд (контроль) виключно на підставі Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. №877-V (далі за текстом - Закон №877) і спеціального закону, котрий би встановлював особливості цієї діяльності. На даний час такий спеціальний закон відсутній, тому спірні правовідносини врегульовані виключно приписами Закону №877, що виключає можливість застосування до даних правовідносин Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. №295 (далі за текстом - Порядок №295), яким керувався відповідач, призначаючи інспекційне відвідування. Як наслідок, позивач вважає, що Головне управління Держпраці у Донецькій області призначило та провело позаплановий захід контролю за відсутності правових підстав, які встановлені Законом №877, що є грубим порушенням ч.2 ст.6 цього Закону.

Позивач вважає оскаржувані припис про усунення виявлених порушень та постанови про накладення штрафу протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті з порушенням вимог чинного законодавства про працю.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в ході інспектування, посадові особи відповідача повідомили про проведення інспекційного відвідування позивача, шляхом вручення письмового повідомлення №04.3-11-8/2536-19 від 20.03.2019 року. Вручено направлення на проведення заходу контролю №389/04.3/1508 від 20.03.2019 року. У вказаному повідомленні та направлені міститься інформація щодо предмету інспекційного відвідування, перелік посадових осіб які здійснюють інспектування, строк проведення інспектування, місце здійснення інспектування, об`єкт відвідування, номер та дату наказу, на підставі якого здійснюється інспектування. З огляду на зазначене, повідомлення про проведення інспекційного відвідування містить достатню інформацію, аби об`єкт відвідування був обізнаний щодо меж проведення інспектування та міг впливати на хід його проведення. У позовній заяві, позивач підтверджує отримання повідомлення, що поряд з наявністю на копії повідомлення позначки про його отримання, вказує на дотримання посадовими особами відповідача порядку здійснення інспектування. Більше того, твердження позивача, що він має бути ознайомлений з підставами здійснення заходу контролю суперечать нормам Порядку №295 та нормам Конвенції. Зазначає, що інспектори праці реалізують свої повноваження безперешкодно та без попереднього повідомлення. Норма права, яка б зобов`язувала інспекторів праці ознайомлювати об`єкт відвідування з рішеннями вповноважених органів, на підставі якого було проведено захід, відсутня. Отже подібні твердження позивача не є підставою для скасування законних рішень відповідача і не можуть вказувати на порушення вимог законодавства.

Стосовно думки позивача щодо порушення відповідачем п.14 Порядку №295 та приписів ст.10 Закону №877 відповідач зазначив, що статтею 10 Закону №877 встановлено, що суб`єкт господарювання має право бути проінформованим про свої права та обов`язки, шляхом заявлення вимоги про подібне роз`яснення. За відсутності законодавчо визначеного обов`язку відповідача, саме по собі нереалізоване позивачем право на роз`яснення своїх прав та обов`язків, не може вказувати на протиправність рішення винесеного за наслідками інспектування.

Стосовно доводів позивача щодо невідповідності акту інспекційного відвідування вимогам законодавства відповідач зазначив, що форма акту інспекційного відвідування затверджена Наказом Міністерства соціальної політики України 18.08.2017 року №1338. Так, 29.03.2019 року, в останній день інспекційного відвідування позивача, посадові особи, які безпосередньо здійснювали захід контролю, склали акт інспекційного відвідування №ДЦ1115/560/АВ, яким зафіксовані виявлені порушення законодавства про працю. Вказаний акт з урахуванням вимог Порядку №295, у встановлені ним строки (наступного робочого дня 01.04.2019 року) у двох екземплярах, підписаних інспекторами праці було направлено засобами поштового зв`язку позивачу.

Позивачем вказане поштове відправлення отримано 04.04.2019 року. Однак всупереч вимог Порядку №295, підписаний примірник акту інспектування, інспекторам праці повернуто не було, про що складено акт відмови від підпису №ДЦ1115/560/АВ-ВП від 09.04.2019 року. Водночас, позивачем за наслідками отримання акту інспекційного відвідування не було надано й будь-яких зауважень, в тому числі, й щодо відсутності підписів у акті.

Щодо доводів позивача на невідповідність адреси, зазначеній в повідомленні про проведення інспекційного відвідування адресі фактичного проведення заходу контролю позивач звернув увагу на те, що норми Конвенції надають інспекторам праці повноваження безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції, проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції.

Стосовно доводів позивача щодо відсутності представника позивача під час заходу контролю зазначив, що Порядком №295, яким під час інспектування позивача керувалися інспектори праці, не передбачено обов`язкової участі керівника об`єкта відвідування. Крім того, відповідно до п.11 Порядку, рівно як і ст.12 Конвенції встановлено, що інспектори праці реалізують свої повноваження безперешкодно, без попереднього повідомлення. Зазначає, що відсутність керівника позивача не мала наслідком отримання інших висновків за наслідками інспектування. Вказана обставина підтверджується й відсутністю будь-яких доказів з боку позивача, які б вказували на відсутність виявлених порушень.

Стосовно доводів позивача щодо порушення порядку розгляду справи про накладення штрафу, шляхом не ознайомлення представника з правами перед розглядом справи, безпідставного перенесення розгляду справи з 18.04.2019 року на 23.04.2019 року та порушення строків для прийняття рішення про розгляд справи відповідач зазначив наступне.

Представником позивача Біличенко В.О. заявлено клопотання від 18.04.2019 року про призначення справи до розгляду на 11 годину 23.04.2019 року. Водночас, перед початком розгляду справи представнику позивача роз`яснено порядок розгляду справи, на що останній повідомив, що з правами та порядком розгляду справи про накладення штрафу ознайомлений. У відповідності п.5 Порядку №509 встановлено, що у разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів. Акт інспекційного відвідування складено 29.03.2019 року, рішення про розгляд справи прийнято 05.04.2019 року (тобто не пізніше 10 днів), справа розглянута 23.04.2019 року (тобто не пізніше 25 днів з дня прийняття рішення). Таким чином, відповідачем не допущено порушення порядку розгляду справи про накладення штрафу, та як наслідок дотримано процедуру винесення рішення.

Щодо доводів позивача щодо невідповідності розміру застосованої за виявлене порушення санкції, доходам позивача, та як наслідок недотримання принципу пропорційності при застосуванні фінансової санкції, відповідач зазначив наступне. Фінансові санкції за статтею 265 КЗпП України є конкретними за кожне порушення і не містять альтернативи щодо їх розміру. Відповідач не наділений повноваженнями на свій власний розсуд визначати суми штрафів за порушення законодавства про працю.

У той же час, рішення Управління Держпраці про накладення штрафу є обґрунтованим, непроведення індексації заробітної плати працівникам позивача та недотримання розміру заробітної плати розміру мінімальної заробітної плати доведено належними та допустими доказами, розрахунок фінансової санкції вірний, прийняття постанови про накладення штрафу вчинено в межах повноважень, якими Управління Держпраці наділено, розсудливо і пропорційно, оскільки застосована штрафна санкція повинна передбачати гарантії нарахування та виплати працівнику позивача в майбутньому всіх передбачених законом виплат своєчасно і в повному обсязі, та невідворотність відповідальності за порушення законодавства про працю.

Додатково зазначив, що за результатами розгляду справи №826/8917/17-а Шостим апеляційним адміністративним судом прийнято рішення /набрало законної сили 14.05.2019), яким апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Лігал Сервіс Груп», фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 задоволено. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2018 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року №295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.З урахуванням наведеного, постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року №295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» втратила чинність з 14.05.2019.Оскільки проведення інспекційного відвідування позивача було здійснено інспекторами праці в період часу з 28.03.2019 по 29.03.2019 року, на цей час постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року №295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» була чинною, відтак дії посадових осіб відповідача є правомірними, а рішення, прийняті за результатами інспекційного відвідування є законними.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав викладені обставини та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КПФ ВАЛЕВ" зареєстроване 12.01.2011 року за № 1 246 102 0000 000267, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за № 36976217, адреса місцезнаходження 84000, Донецька обл., Олександрівський район, селище міського типу Олександрівка, Радянська, будинок 53 /а.с 150-151/.

20.03.2019 року на підставі наказу від 20.03.2019 року №537, пп. 6 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою КМУ від 26.04.2017 року №295, Головним управлінням Держпраці у Донецькій області за №389/04.3/15-08 видано направлення на проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання ТОВ «КПФ Валев», під розписку про ознайомлення ОСОБА_1 – продавцем продовольчих товарів 28.03.2019 (а.с. 104)

20.03.2019 року Головним управлінням Держпраці у Донецькій області за №04.3-11-8/2536-19 видано повідомлення про проведення інспекційного відвідування з 28.03.2019 року тривалістю 2 робочих дні суб`єкта господарювання ТОВ «КПФ Валев» (ЄДРПОУ 36976217, місцезнаходження: 84000, Донецька область, Олександрівський район, смт. Олександрівка, вул. Радянська, б. 53), під розписку про ознайомлення ОСОБА_1 – продавцем продовольчих товарів 28.03.2019 (а.с. 103)

28 березня 2019 року інспектором праці Головного управління Держпраці у Донецькій області за №ДЦ1115/560/ПД направлено вимогу про надання документів, якою зобов`язано директора ТОВ «КПФ Валев» ОСОБА_2 або уповноважену ним особу у строк до 10 год. 30 хв. 29 березня 2019 року надати для проведення інспекційного відвідування наступні документи: свідоцтво про державну реєстрацію, повідомлення ДФС про прийняття на роботу працівників (надано 29.03.2019), накази про прийняття на роботу працівників (надано 29.03.2019), заяви про прийняття на роботу працівників (надано 29.03.2019), статут підприємства (надано 29.03.2019), колективний договір (надано 29.03.2019), наказ про облікову політику підприємства (не надано), копії трудових книжок працівників (надано 29.03.2019), табелі обліку робочого часу за 2017-2019 роки (надано 29.03.2019), відомості про нарахування заробітної плати за 2017-2019 роки (надано 29.03.2019), відомості про виплату заробітної плати за 2017-2019 роки (надано 29.03.2019), або інші документи, що підтверджують виплати заробітної плати (надано 29.03.2019), журнал реєстрації трудових книжок (надано 29.03.2019), журнал реєстрації наказів (не надано). (а.с. 105)

29 березня 2019 року інспекторами праці Головного управління Держпраці у Донецькій області складено акт №ДЦ1115/560/АВ інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю ТОВ «КПФ Валев» (ЄДРПОУ 36976217, місцезнаходження: 84000, Донецька область, Олександрівський район, смт. Олександрівка, вул. Радянська, б. 53, фактичне місце здійснення господарської діяльності: 84000, Донецька область, Олександрівський район, смт. Олександрівка, вул. Центральна (Радянська), б. 18, магазин «Апрель»). Відповідно до якого здійснюватиметься проведення інспекційного відвідування тривалістю з 28.09.2019 року 10:00 год по 29.03.2019 року 15:45 годин. Актом встановлено порушення Постанови КМУ №413, ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме порушення в частині неподання повідомлення про прийняття на роботу працівників до початку роботи працівників за укладеними трудовими договорами; ч. 6 ст. 96 КЗпП України, ст. 33 ЗУ №108, ст. 2 ЗУ №1282, п.2,4,5 Постанови КМУ №1078 – недотримання позивачем мінімальних державних гарантій в оплаті праці в частині не нарахування індексації заробітної плати 9 працівникам за червень-грудень 2017 року та листопад 2018 року; ч. 5 ст. 3 ЗУ №108 – недотримання позивачем мінімальних державних гарантій в оплаті праці в частині не дотримання розміру заробітної плати працівника не нижче за розмір мінімальної заробітної плати 5 працівникам. Додатково зазначено про те, що у зв`язку з неможливістю особистого вручення два примірники акту направлено суб`єкту відвідування для підпису рекомендованим листом з описом документів (а.с. 106-112)

Даний акт отримано директором ТОВ «КПФ Валев» ОСОБА_2 04.04.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с. 113)

04.04.2019 року співробітниками ТОВ «КПФ Валев» складено акт про відкриття конверту про те, що на обох примірниках акту інспекційного відвідування юридичної особи №ДЦ1115/560/АВ відсутні підписи інспекторів праці Головного управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . (а.с. 32)

09 квітня 2019 року інспекторами праці Головного управління Держпраці у Донецькій області за №ДЦ1115/560/АВ--ПВ складено акт про відмову від підпису. (а.с. 114)

10 квітня 2019 року інспекторами праці Головного управління Держпраці у Донецькій області за №ДЦ1115/560/АВ/П складено припис про усунення виявлених порушень та надано строк для усунення порушень до 10 травня 2019 року. (а.с. 35-37)

05 квітня 2019 року заступником начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області видано рішення за №ДЦ1115/560/АВ/МГ про розгляд справи про накладення штрафу 18 квітня 2019 року за адресою: 84300, м. Краматорськ, вул. Паркова, 43а. Повідомлення про розгляд справи направлено рекомендованим листом 08.04.2019 (а.с. 115-116)

18.04.2019 року представником ТОВ «КПФ Валев» Біличенко В.О. надано пояснення при розгляді адміністративної справи про накладення штрафу, відповідно до яких надано заперечення проти притягнення до відповідальності ТОВ «КПФ Валев». (а.с. 42-44)

18.04.2019 року представником ТОВ «КПФ Валев» Біличенко В.О. заявлено клопотання про відкладення розгляду справи на 23.04.2019 року об 11:00 годині.

23.04.2019 року за результатами розгляду справи винесено постанову №ДЦ1115/560/АВ/МГ-ФС та постанову №ДЦ1115/560/АВ/ІП-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 375 570 грн. та 3723 грн. відповідно. (а.с. 46-52)

Не погодившись з приписом від 10.04.2019 року №ДЦ1115/560/АВ/П та постановами про накладення штрафу від 23.04.2019 року №ДЦ1115/560/АВ/МГ-ФС, №ДЦ1115/560/АВ/ІП-ФС, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Отже визначальним для вирішення спірних правовідносин є встановлення порушень інспекторами праці відповідача процедури проведення інспекційного відвідування ТОВ «КПФ Валев» з 28.03.2019 по 29.03.2019 року, зокрема застосування у діяльності Постанови КМУ №295.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив із наступного.

У відповідності до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент розгляду та вирішення спору, далі - КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною першою статті 265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до абзацу сьомого частини другої статті 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Абзацом шостим частини другої статті 265 КЗпП України передбачена відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Згідно із абз. 2 ч. 2 вказаної статті КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Положеннями частини третьої статті 265 КЗпП України встановлено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами пп. 9 п. 4 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Відповідно до п. 7 Положення №96, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Держпраці може покладати виконання завдань на утворені територіальні органи за міжрегіональним принципом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року N 100 утворено як юридичну особу публічного права Управління Держпраці у Донецькій області шляхом злиття Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області та Територіальної державної інспекції з питань праці у Донецькій області.

Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 877-V) визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Приписами частини четвертої статті 2 Закону № 877-V встановлено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці (далі - Держпраці України) та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень, визначених Конвенціями Міжнародної організації праці N81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 08 вересня 2004 року N 1985-IV.

Одночасно суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. N 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"", відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України, затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

Пунктом 1 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. N 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"", який набрав чинності з 16.05.2017 (далі - Порядок № 295) визначено процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Згідно із п. 2 Порядку № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Аналіз наведених норм свідчить, що державний контроль за додержанням законодавства про працю може бути здійснений як у формі проведення перевірок (планові та позапланові), так і в формі інспекційних відвідувань.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу Управління Держпраці у Донецькій області від 20.03.2019 № 537 направлення від 20.03.2019 № 04.3-11-8/2536-19 у ТОВ «КПФ Валев» з 28 по 29 березня 2019 року повинен був проведений захід державного контролю за додержанням законодавства про працю в формі інспекційного відвідування.

Пунктом 8 Порядку № 295 визначено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Згідно із п. 10 Порядку № 295, тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

Відповідно до вимог частини 1 статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі», яка ратифікована Законом України №1985-IV(1985-15) від 08 вересня 2004 року, інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і у будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке інспектується.

Згідно частини 2 статті 12 Конвенції, у разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення (п. 9 Порядку № 295).

У відповідності до вимог підпунктів 1, 2 пункту 11 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема, а саме: під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких, передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги.

Вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання (пункт 12 Порядку № 295).

Згідно пунктів 16-18 Порядку № 295 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Пунктами 19, 20 Порядку № 295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Пунктом 21 Порядку № 295 визначено, якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

За змістом пункту 24 Порядку № 295, припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю.

Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Згідно пункту 26 Порядку № 295, у разі відмови керівника чи уповноваженого представника об`єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акта і припису акт та припис складаються у трьох примірниках.

Два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування.

Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.

У разі ненадходження в установлений строк підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509, штрафи можуть бути накладені на підставі:

- акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Пунктами 3-6 Порядку № 509 визначено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

У разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу (абзац 2 пункту 8 Порядку № 509).

З огляду на наведене, а також ураховуючи те, що дії та/або наказ відповідача про проведення інспекційного відвідування з 28 по 29 березня 2019 року щодо дотримання вимог законодавства про працю з питань укладення трудових договорів та оплати праці у ТОВ «КПФ Валев» останнім не оскаржувалися та не входять у предмет доказування в межах даної справи, у суду не виникає сумніву щодо підставності призначення Головним управлінням Держпраці у Донецькій області інспекційного відвідування в ТОВКПФ «Валев».

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідачем надано доказ вручення направлення про проведення інспекційного відвідування, проте судом встановлено, що означене направлення вручене 28.03.2019 року ОСОБА_1 – продавцю продовольчих товарів. Тобто відповідачем не вручене направлення про проведення інспекційного відвідування саме уповноваженій особі об`єкта відвідування, як це передбачено п. 8,9 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26 квітня 2017 року, доказів іншого не надано.

Будь-яких доказів суду з боку відповідача, що повідомлення про відвідування ТОВ «КПФ Валев» може завдати шкоди інспекційному відвідуванню, не надано, а таким чином, суд розцінює, що позивача не повідомлено належним чином про інспекційне відвідування в період з 28.03.2019 року по 29.03.2019 року.

Фактично дії відповідача позбавили права позивача надати свої зауваження, в свою чергу нормативно визначена можливість суб`єкта господарювання надати свої пояснення, міркування та претензії шляхом подання зауважень це гарантія законності прийнятого посадовою особою державного органу рішення і невід`ємне право надане законом.

Верховний суд у постанові від 31 січня 2019 року справа №809/799/17 зазначив наступне: « Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно з частиною п`ятою вказаної вище статті Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Тлумачення цієї норми вказує на те, що органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення в першу чергу повинні ураховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно звертаючи увагу на правила перелічені в частині п`ятій статті 2 Закону № 877-V та, якщо певні правовідносини не врегульовані законами у відповідній сфері та міжнародними договорами звертатись до інших норм Закону № 877-V.».

В свою чергу ст. 3 Закону № 877 передбачає, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, ут.ч. рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання;

Частина 7 ст.4 Закону № 877 визначає, що у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.

Частина 6 ст. 7 Закону № 877. 6 передбачає, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі викладеного суд вважає, що загальне правило передбачене положеннями Закону №877 передбачає обов`язковість особистого вручення акта складеного за наслідками заходу контролю об`єкту відвідування, що в свою чергу є гарантією дотримання права на подання таким своїх заперечень. Норми Порядку № 295 допускають направлення акта інспекційного відвідування поштовою кореспонденцією, але виключно у випадку неможливості вручення. Суд вже наголошував, що відповідачем не наведено, які обставини зумовили неможливість особистого вручення акта інспекційного відвідування.

Стосовно посилання позивача на те, що перевірка проведена за іншою адресою, ніж тою, що зазначена в повідомленні про проведення інспекційного відвідування, суд зазначає наступне. Направлення на проведення контрольного заходу містить адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «КПФ Валев», а фактично інспекційного відвідування відбулось за адресою: АДРЕСА_3 .

Судом встановлено, що на виконання вимоги від 28.03.2019 року №ДЦ1115/560/ПД надано всі витребувані документи, крім наказу про облікову політику підприємства та журналу реєстрації наказів. Однак в порушення п.16 Порядку №295 інспекторами праці проведено інспекційне відвідування за відсутності уповноваженої об`єктом відвідування особи за місцезнаходженням. Враховуючи зазначене, у відповідача існували підстави для видання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування 28.03.2019 року.

Крім того, в порушення п. 20 Порядку №295 відповідач надіслав позивачу непідписаний Головним державним інспектором ОСОБА_7 Я.М. та Головним державним інспектором Федоровою О.В. акт інспекційного відвідування від 29.03.2019 року №ДЦ1115/560/АВ.

Загальне правило передбачене положеннями Закону №877, яке передбачає обов`язковість особистого вручення акта складеного за наслідками заходу контролю об`єкту відвідування, що в свою чергу є гарантією дотримання права на подання таким своїх заперечень. Норми Порядку № 295 допускають направлення акта інспекційного відвідування поштовою кореспонденцією, але виключно у випадку неможливості вручення.

Судом встановлено, що рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу прийнято 05.04.2019 року та призначено до розгляду на 18.04.2019 року. Оскільки представником позивача Біличенко В.О. надано клопотання про відкладення розгляду справи, то відповідно відповідачем не порушено строків розгляду при винесенні постанови про накладання штрафу 23.04.2019 року.

Щодо великого розміру санкцій, суд зазначає наступне.

Постанова про накладення штрафу від 23 квітня 2019 року №ДЦ1115/560/АВ/МГ-ФС, якою накладено на позивача штраф у розмірі 375 570 грн., підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у абревіатурі містить літери МГ тобто мінімальні гарантії в оплаті праці.

Санкція абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України передбачає, що у разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

Постанова про накладення штрафу від 23 квітня 2019 року № ДЦ1115/560/АВ/ІП-ФС якою накладено на позивача штраф у розмірі 3723,00 грн., підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у абревіатурі містить літери ІП тобто інші порушення.

Санкція абз.8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України передбачає штраф за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Суд не приймає доводи позивача про те, що рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року по справі №826/8917/17-а про визнання нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року №295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не є доречними, оскільки станом на дату проведення інспекційного відвідування позивача в період часу з 28.03.2019 по 29.03.2019 року постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року №295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» була чинною, враховуючи вимоги частини другої статті 265 КАС України.

Враховуючи вимоги законодавства, фінансові санкції за статтею 265 КЗпП України є конкретними за кожне порушення і не містять альтернативи щодо їх розміру.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що відповідачем не дотримано як процедуру проведення інспекційного відвідування та вручення акта інспекційного відвідування, передбачену Законом № 877 та Порядком № 295, так і процедуру винесення оскаржуваного у справі припису та постанов, які прийняті на підставі акту перевірки, а тому такий припис та постанови підлягають визнанню протиправним та скасуванню.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормами статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позивачем сплачено судовий збір при поданні позовної заяви, суд дійшов висновку про стягнення судового збору у розмірі 5 689,39 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 287, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “КПФ Валев” до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправними та скасування постанов Головного управління Держпраці у Донецькій області про накладення штрафу № ДЦ1115/560/АВ/ІП-ФС від 23.04.2019 року, №1115/560/АВ/МГ-ФС від 23.04.2018 року, припису про усунення виявлених порушень від 10.04.2018 року №ДЦ1115/560/АВ/П - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Припис Головного управління Держпраці у Донецькій області про усунення виявлених порушень від 10.04.2018 року №ДЦ1115/560/АВ/П, накладений на Товариство з обмеженою відповідальністю «КПФ Валев».

Визнати протиправною та скасувати Постанову Головного управління Держпраці у Донецькій області ДЦ1115/560/АВ/ІП-ФС від 23.04.2019 року про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «КПФ Валев» у розмірі 3 723,00 грн.

Визнати протиправною та скасувати Постанову Головного управління Держпраці у Донецькій області №1115/560/АВ/МГ-ФС від 23.04.2018 року про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «КПФ Валев» в розмірі 375 570,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Донецькій області(юридична адреса: 85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф`єва, буд. 82, код ЄДРПОУ 39790445) судовий збір у розмірі 5 689 (п`ять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) гривень 39 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КПФ Валев” (84000, Донецька область, смт. Олександрівка, вул. Центральна, 53, код ЄДРПОУ 36976217).

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 17 вересня 2019 року. Повний текст рішення складено та підписано 18 вересня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя О.В. Троянова