Справа № 510/1629/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.09.2019 р. м. Рені

Суддя Ренійського районного суду Одеської області Бошков І.Д., розглядаючи матеріали, що надійшли від Ізмаїльського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України,про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродж. м. Запоріжжя, мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, протягом року не піддавався адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, зміст ст. 268 КУпАП роз`яснено, клопотань не надходило,-

за ст. 204-1 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Як виходить з наданих матеріалів, 02.09.2019р. о 04.50 год. громадянин України ОСОБА_2 був затриманий прикордонним нарядом у пункті пропуску для автомобільного сполучення «Рені» за спробу перетинання Державного кордону за паспортним документом громадянина Ізраїлю (оформленого на його ж ім`я) при наявності у нього паспорту громадянина України. Таким чином, вважаючи, що ОСОБА_2 для перетинання Державного кордону України пред`явив на паспортний контроль невідповідний паспортний документ для перетинання державного кордону, чим порушила вимоги ст. 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 204-1 КпАП України.

ОСОБА_2 в судове засідання явився, щодо притягнення його до адміністративної відповідальності заперечував, пояснив, що він дійсно має подвійне громадянство, два паспорти (ЗЗП громадянина України та громадянина Ізраїлю), при перетинанні Державного кордону України він пред`явив паспорт громадянина Ізраїлю, в якому всі відомості щодо нього вказані достовірно, не містять різночитань, сам паспорт є законним документом і містить всі необхідні для цього реквізити. У своїх діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, не вбачає, у притягненні її до адміністративної відповідальності просить відмовити.

До матеріалів адміністративної справи були додані наступні докази: протокол про адмінправопорушення від 02.09.2019р.; рапорт інспектора ПС впс «Рені» від 02.09.2019р.; паспорт громадянина Ізраїлю для виїзду за кордон, оформлений на ім`я ОСОБА_2 ; копія паспорту громадянина України для виїзду за кордон, оформленого на ім`я ОСОБА_2

Інших доказів на момент розгляду справи суду не надано.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд прийшов до висновку, що провадження в даній справі слід закрити за відсутністю у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 204-1 КУпАП, виходячи з наступного.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

У відповідності дост. 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Частина 1ст. 204-1 КУпАПпередбачає відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

З матеріалівсправи вбачається,що ОСОБА_2 пред`явив дляперетину держаногокордону Українипаспорт громадянинаРеспубліки Ізраїлю,що кваліфікованояк спробанезаконного перетинудержавного кордонуУкраїни поневідповідному документу.Під часз`ясування наявностіпідстав дляперетину Державногокордону Українибуло з`ясовано,що ОСОБА_2 є також громадянином України, має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданий 01.04.2013р. із строком дії по 01.04.2023р.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченогостаттею 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади. Відповідно до вимогЗакону України «Про державний кордон України»перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Зокрема, відповідно дост. 12 Закону України «Про державний кордон України»пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України.

Частинами 2 та 3ст. 6 Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 рокуза№1710-VI, який визначає умови перетинаннядержавного кордону України, передбачено, що початком здійснення прикордонного контролю, зокрема, особи, є момент подання особою паспортного, інших визначених законодавством документів для перевірки уповноваженій службовій особі Державної прикордонної служби України. Пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами.

Відповідно до положень ст. 7 вищенаведеного Закону паспортні та інші документи громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі. При цьому з`ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасової відмови особі у перетинанні державного кордону. У ході перевірки документів уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України використовують технічні засоби контролю для пошуку ознак підробки у документах, здійснюють пошук необхідної інформації у базах даних Державної прикордонної служби України, а також за результатами оцінки ризиків проводять опитування осіб, які прямують через державний кордон.

Крім того, за п. 14 ч. 1 ст. 1 вказаногозаконуперевірка документів - дослідження уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України паспортного та інших документів фізичних осіб, які перетинають державний кордон, з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі, а також дослідження за результатами оцінки ризиків документів, що стосуються транспортних засобів, вантажів.

Відтак, кожна особа при проходженні паспортного контролю самостійно надає органам Державної прикордонної служби України документ, який надає їй право на перетин державного кордону України. У зв`язку з чим саме цей документ і підлягає перевірці працівниками прикордонної служби з метою встановлення його дійсності та приналежності відповідній особі. Таким чином, працівники прикордонної служби позбавленні можливості здійснити перевірку будь-якого іншого документу, який не був безпосередньо наданий особою при проходженні останнім паспортного контролю для посвідчення своєї особи.

Однак, у протоколі про адміністративне правопорушення від 02.09.2019 року не наведено та матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження невідповідності документа, за яким перетинав державний кордон ОСОБА_2 , не наведено жодного доказу на підтвердження недійсності даного документу, чи доказів на підтвердження того, що даний документ містить ознаки фальшування, підробки чи містить недостовірні відомості про особу ОСОБА_2 відповідно до приписівст. 12 Закону України «Про державний кордон України»та диспозиції ч. 1ст. 204-1 КУпАП.

Крім того, відповідно до п. 2постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 року «Про порядок перетину Державного кордону України громадянами України»перетинання громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну: 1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 2) дипломатичний паспорт; 3) службовий паспорт; 4) проїзний документ дитини; 5) посвідчення особи моряка; 6) посвідчення члена екіпажу.

З аналізу об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 204-1 КУпАП, слідує, що відповідальність за ч. 1ст. 204-1 КУпАПнастає при перетинанні або спробі перетинання кордону особою без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу.

У розумінні п. 12 ч. 1ст. 1 Закону України «Про прикордонний контроль»від 05.11.2009 р. паспортнийдокумент- виданий уповноваженими державними органами України чи іншої держави або статутними організаціями ООН документ, що підтверджує громадянство, посвідчує особу пред`явника, дає право на в`їзд або виїзд здержави івизнаний Україною.

ОСОБА_2 при перетинанні Державного кордону України в пункті пропуску пред`явив власний, дійсний закордонний паспорт громадянина Ізраїлю, який містив в собі усі необхідні реквізити і дані, при цьому доказів про те, що вказаний документ містив недостовірні відомості про особу в матеріалах справи відсутні. Тобто, ОСОБА_2 при перетинанні Державного кордону України у пункті пропуску пред`явив дійсний документ і цей документ не містить недостовірних відомостей про особу.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 ставиться у вину те, що він на паспортний контроль пред`явив документ- паспорт громадянина Ізраїлю, маючи також і паспорт громадянина України, тобто вчинив спробу незаконного перетину державного кордону України по невідповідному документу, проте в протоколі про адміністративне правопорушення не вказується чому саме в даному випадку цей документ не дає йому право на перетин кордону.

Слід зазначити, що в Україні діє принцип єдиного громадянства (п. 1 ч. 2Закону України «Про громадянство»), згідно з яким, якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

Однак, відповідальності за подвійне громадянство законодавством України не передбачено.

Статтею 62 Конституції Українивстановлено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов`язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1ч. 1 ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставини в справі відсутні належні докази, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 204-1 КУпАП, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Крім того, суд зазначає, що виходячи з вищенаведеного, при зазначених обставинах, складання відповідного протоколу відносно ОСОБА_2 та направлення його до суду, фактично є спробою працівників Державної прикордонної служби України, із використанням положень ст. 204-1 КУпАП, притягнути ОСОБА_2 до відповідальності за наявність у нього подвійного громадянства, хоча така відповідальність діючим законодавством України не передбачена.

Керуючись ст.ст.247ч. 1 п. 1,251,252,283 КУпАП, ст. ст. 1, 6, 7 Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 рокуза№1710-VI, ст.12Закону України«Про державнийкордон України» від 04.11.1991р., -

П О С Т А Н О В И В:

У притягненні ОСОБА_1 до адміністративноївідповідальності зач.1ст.204-1 КУпАП відмовити. Провадження у справі закрити.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст.ст. 32, 321 КоАП України.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя І.Д. Бошков